Тема.

Особливості організації і життєдіяльності

багатоклітинних організмів.

План.
1. Органи вищих рослин
2. Системи органів багатоклітинних тварин
3. Регуляція життєвих функцій у багатоклітинних рослин
4. Регуляція життєвих функцій у багатоклітинних тварин

Органом називається частина організму, що має властиву лише йому

форму та будову, яка складається з декількох тканин, займає певне
положення в організмі й виконує специфічну функцію. Виділяють дві
групи органів рослин: вегетативні (підтримуючі життя організму) та
репродуктивні (органи розмноження).
У вищих рослин вегетативними органами є корінь і пагін; у нижчих
— тіло (талом, або слань), не почленоване на органи, а представлене
однією клітиною (одноклітинні водорості), нитками з одного ряду клітин
(нитчасті водорості) або колоніями у формі пластинок, куль тощо; у
деяких справжніх водоростей спостерігається диференціювання талому
на органи, зовні подібні до стебла й листків вищих рослин.
Морфологія й анатомічна будова вегетативних органів пристосована
до виконання властивих їм функцій. У разі зміни характеру функції
змінюються відповідно й вегетативні органи (утворюються видозміни
органів). Вегетативні органи використовуються також для вегетативного
розмноження.
Корінь — вегетативний орган, який забезпечує закріплення рослин у
субстраті, поглинання і транспорт води й розчинених у ній мінеральних
речовин і продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів
інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт
продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.
Пагін — вегетативний орган, до складу якого входять стебло, листки і
бруньки. Він забезпечує утворення органічних речовин у процесі
фотосинтезу й метаболічних процесах, обмін речовинами між різними
частинами організму рослини та її оптимальне розташування у просторі.
Генеративні органи — органи рослин, призначені для розмноження та
поширення рослин. Прикладом генеративного органа рослин є квітка.
Квітка — це складна система, що забезпечує статеве розмноження у
квіткових рослин. Функції квітки: утворення тичинок з пилковими
зернами, плодолистків (маточок) з насіннєвими зачатками, запилення,
складні процеси запліднення, формування насінини й плода.

Системи органів хребетних тварин

Органи, що
Система
Функції системи входять до
органів
системи
Покриви тіла Покриви тіла відділяють організм тварини Шкіра
від зовнішнього середовища й захищають
його від дії несприятливих факторів. Крім
того, вони не дозволяють організму тварини
віддавати необхідні йому речовини в
зовнішнє середовище.
У багатьох тварин покриви тіла
відіграють важливу роль у процесах
газообміну
Опорно- Опорно-рухова система тварини Скелет і м’язи
рухова забезпечує її переміщення в просторі. Вона
також є каркасом тіла тварини й допомагає
йому зберігати певну форму. Ще однією
функцією опорно-рухової системи є захисна
— вона захищає внутрішні органи від
механічних пошкоджень
Травна Травна система забезпечує організм Зуби, язик,
поживними речовинами. У ній відбувається слинні залози,
переробка органічних речовин, які надходять стравохід,
в організм із зовнішнього середовища шлунок,
кишечник,
печінка,
підшлункова
залоза
Транспортна Транспортна система забезпечує швидке Серце, артерії,
перенесення речовин з однієї частини тіла в вени, капіляри
іншу. Вона також відіграє важливу роль у
регуляції багатьох процесів, бо є
переносником гормонів, поживних речовин і
продуктів обміну
 Органи, що
Система
Функції системи входять до
органів
системи
Дихальна Дихальна система забезпечує доставку в Легені, зябра,
організм тварини кисню й видалення з нього шкіра
вуглекислого газу
Видільна Видільна система забезпечує видалення з Нирки, легені,
організму тварини продуктів обміну речовин шкіра, сечовід,
сечовий міхур
Ендокринна Ендокринна система бере участь у Гіпоталамус,
регуляції роботи окремих органів і систем гіпофіз,
органів організму. Вона забезпечує тривалі підшлункова
реакції організму на зміни умов. Для залоза, статеві
передачі сигналів у ендокринній системі залози,
використовуються біологічно активні щитовидна
речовини — гормони залоза,
прищитовидні
залози, епіфіз
Нервова Нервова система розшифровує показання Головний
органів чуттів і узгоджує з ними дії всіх мозок,
інших органів. Вона також бере участь у спинний
регуляції роботи окремих органів і систем мозок, нерви
органів організму. Нервова система
забезпечує швидкі реакції організму на зміни
умов
Органи Органи чуттів тварин сприймають Органи дотику,
чуттів інформацію з навколишнього середовища й нюху, смаку,
передають її в нервову систему слуху, зору,
рівноваги
Репродуктив Репродуктивна система забезпечує Статеві органи
на розмноження тварин

1) Тканини, які утворюють органи, і органи, об'єднані в системи,

формують цілісний організм. Системи органів так тісно пов'язані одна з
одною, що неможливо відділити або «вийняти» одну з іншої. Однак
кожна система виконує свої особливі функції, відмінні від функцій інших
систем.
 2) Таким чином, організм являє собою складну багаторівневу систему,
що складається з органічних і неорганічних молекул, які утворюють
елементарну одиницю живого — клітину, клітини, у свою чергу,
об'єднуються в тканини, формуючи органи і системи органів. Системи
органів забезпечують виконання таких життєво важливих функцій, як
обмін речовин і енергії, ріст і розвиток, подразливість, самовідтворення.
3) Нормальне існування організму як цілого в умовах зовнішнього
середовища, що постійно змінюється, досягається завдяки двом
механізмам регуляції, функцій — нервовому і гуморальному (хімічному).
Нервова регуляція здійснюється нервовою системою — головним і
спинним мозком — через нерви, якими пронизані всі органи тіла.
Унаслідок взаємодії клітин через нервову систему забезпечується швидка
реакція чітко визначених клітин на подразнення.
4) Гуморальна регуляція здійснюється за рахунок різних хімічних
речовин, які містяться в рідині (кров, лімфа і тканинна рідина), що
складає внутрішнє середовище організму і виробляється в самому
організмі або поступає в нього із зовнішнього середовища. Такі,
наприклад, біологічно активні речовини — гормони, що виділяються
залозами внутрішньої секреції, і вітаміни, що поступають в організм з
їжею. Хімічні речовини, що розносяться кров'ю по всьому організму,
впливають на різні функції, а також на обмінні процеси в клітинах і
тканинах.
5) Нервова система чинить регулюючий вплив на всі процеси організму, в
тому числі на гуморальні. У свою чергу, багато гормонів та інших
речовин впливають на нервову систему. Унаслідок цього створюється
єдиний механізм нейрогуморальної регуляції функцій організму при
визначальній ролі нервової системи. Ця регуляція автоматична (за
принципом саморегуляції),що забезпечує підтримку відносної постійності
внутрішньої середовища організму (гомеостаза). У результаті як
саморегулююча система організм успішно пристосовується до умов
зовнішнього середовища, що змінюється.
6) Гомеостаз — це дуже важливе біологічне поняття, яке характеризує
процеси, що забезпечують стійкість організму. Стабільність умов у
внутрішньому середовищі організму є основою свободи і незалежності
організмів у зовнішньому середовищі, що безперервно змінюється.
Постійність внутрішнього середовища — гомеостаз — підтримується
безперервною роботою органів і тканин і потребує великих енергетичних
витрат. Пізнання закономірностей гомеостазу має велике значення.