1. Теоретичне питання: Кварто-квінтове коло.

Квінтове коло тональностей (або квартово-квінтове коло) – це

графічна схема, яку використовують музиканти, для
візуалізації відносин між тональностями. Іншими словами, це
зручний спосіб організації дванадцяти нот хроматичної гами.
Почати будувати коло можна з будь-якої ноти, наприклад, до.
Далі, рухаючись у бік збільшення висоти звуку, відкладаємо
одну квінту (п'ять ступенів або 3,5 тони). Перша квінта - це до-
соль, таким чином, за тональністю до мажор слідує тональність
соль мажор. Потім додаємо ще одну квінту та отримуємо соль-
ре. Ре мажор – це третя тональність. Повторивши цей процес
12 разів, ми повернемося назад до тональності до мажор.

Квінтове коло дозволяє порахувати кількість знаків при ключі

тієї чи іншої тональності. Щоразу, відраховуючи 5 ступенів і
рухаючись по квінтовому колу за годинниковою стрілкою, ми
отримуємо тональність, кількість знаків дієз у якій на один
більша, ніж у попередній. Тональність до мажор не містить
знаків альтерації. У тональності соль мажор один діез, а в
тональності до-дієз мажор їх сім.
Квінтове коло називається квартово-квінтовим тому, що його
можна збудувати і за допомогою кварт. Якщо взяти ноту до і
знизити її на 2,5 тони, то ми так само отримаємо ноту соль.
Щоб підрахувати кількість знаків бемоль при ключі, необхідно
рухатися у зворотному напрямку, тобто проти годинникової
стрілки. Наприклад, почавши з до і відрахувавши квінту вниз,
ви прийдете до тональності фа мажор, в якій один знак бемоль.
Наступною тональністю буде сі-бемоль мажор, у якій два
знаки – бемоль при ключі, і так далі.
Що ж до мінору, то мінорні гами, ідентичні мажорним за
кількістю знаків при ключі, – це паралельні (мажорні)
тональності. Визначити їх досить просто, потрібно лише
побудувати від кожної тоніки малу терцію (1,5 тони) вниз.
Наприклад, паралельною мінорною тональністю для до
мажору буде ля мінор.
4.