Professional Documents
Culture Documents
17058
17058
проводяться
в 4 класі з літературного читання
4 клас
Вид перевірки І ІІ
сем. сем.
Навичка читання вголос (усно). 1 1
Контрольні роботи № 4 і № 8
Навичка читання мовчки (письмово). 1 1
Контрольні роботи № 2 і № 6
Аудіювання (письмово). Контрольні 1 1
роботи у 3-4 класах № 1 і № 5; у 2
класі № 1, № 2, № 5, № 6
Усний переказ прочитаного твору 1 -
(усно). Контрольна робота № 3
Робота з літературним твором - 1
(письмово). Контрольна робота № 7
Підсумкова контрольна робота/ – 1
Державна підсумкова атестація
Загальна кількість перевірок за 4 5
семестр
Контрольна робота № 5
Аудіювання (письмово)
І. Прослухай уважно оповідання
ДИКІ КАЧЕНЯТА
Любить Тетянка плавати з татом на човні, коли Десна розливається. Бо завжди
вони на щось натрапляють. Ось і зараз – пливли мимо старої верби, і враз над ними
щось як фуркне.
– Еге, це ж ми качку сполохали, – сказав тато. – Та он і дупло у вербі. Там вона,
мабуть, каченят висиджує.
Тато підчалив до верби, звівся у човні, заглянув у дупло.
– Так і є. П’ятеро яєць у гнізді.
– І я хочу подивитися! – забажала Тетянка.
Тато підняв її на руках, і вона також заглянула в дупло.
– Еге ж, п’ятеро. Трішки зелененькі.
– А тепер поїхали звідсіля хутчіш, доню, – взявся тато за весла. – Бо качка може
злякатися нас, і тоді покине гніздо.
Вони попливли далі.
– А чи скоро каченята вилупляться? А де вони житимуть, у дуплі? – допитувалась
Тетянка.
– У качки-крижня* каченята наприкінці квітня з’являються. Отож уже скоро.
Спочатку вони плаватимуть разом з матір’ю, а потім навчаться літати, – розказував
тато.
– А як же вони до води доберуться зі своєї верби, такі маленькі? – замислилася
Тетянка.
– Мабуть, на парашутиках, – пожартував тато. Минуло кілька днів. І знову плив
їхній човен між вербами. Коли підпливали до старої верби, почули кахкання дикої
качки. Тато завернув човна за кущ лози.
– Подивимось, що сталося.
Качка кружляла довкола верби і кахкала, задерши дзьоба.
– Може, хто гніздо її зруйнував? – стривожився тато.
І тут Тетянка закричала:
– Ой, тату, дивися: парашутики летять!
І справді, з верби летіли парашутики чи жовті кульбабки. Шубовснули у воду
і...запищали. Та це ж каченята!
– От і приводнилися! – засміявся тато. А Тетянка заплескала в долоні.
Качка радісно кахкала, повертала голову то до одного, то до другого каченяти.
Каченята кульбабками плавали довкола матері. А вона про щось порозмовляла з
ними й тихенько попливла до ближнього очерету. А каченята за нею – рівненьким
шнурочком. (282 слова)
Василь Чухліб
За Борисом Комаром
(355 слів)
Виконай завдання.
2.У якому реченні описано пригоду, що сталася з персонажами твору?(1б.)
А “ Ми живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо
за однією партою ”.
Б “ Як подзвонили на урок, припинили гру, вбігли в клас, глянули, а в
нас обох немає по рукавичці ”.
В “ Все думали про загублені рукавички і про те, як пояснити вдома, де
вони поділися ”.
Контрольна робота № 7
Робота з літературним твором.
Зразок 1
1. Прочитай текст.
Велосипед для Катрусі
Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса
давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А
по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.
Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.
А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, лискучого червоного
велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!
Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:
— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!
— Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не
вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!
Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато
підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх
навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду.
Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на
дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений
велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.
— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо
мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.
За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона
набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному
напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.
З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до
бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили
велосипед.
Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда —
врізався в дерево.
— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.
Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от
він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує
йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого
друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.
За Дариною Мурмуєнко
(347 слів)
Виконай завдання.
1. Визнач жанр твору.
А легенда
Б казка
В оповідання
2. Оповідання – це:
А невеликий за розміром розповідний художній твір
про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.
Б народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
В поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
3. Яку з ознак справжньої дружби демонструє героїня твору?
А справжні друзі завжди раді вашим успіхам
Б справжні друзі завжди готові прийти на допомогу
В справжні друзі не нав’язливі
4. Обери рядок, у якому записано речення, що допомагає краще уявити
стосунки між героями твору.
А “ Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось ”.
Б “ За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала
падати ”.
В “ Денис аж очі витріщив на сестру від подиву ”.
5. Яке прислів’я найточніше виражає основну думку твору?
А Без біди друга не пізнаєш
Б Людина без друзів, що дерево без коріння
В Вірний приятель — то найбільший скарб
6. Розташуй пункти плану твору в правильній послідовності.
А Перший виїзд Катрусі на велосипеді. 1
Б Здійснилася мрія Катрусі. 2
В Пригода з Денисом. 3
Г Зміна ставлення Дениса до сестри. 4
Ґ Чому зіпсувався настрій у Катрусі? 5
Д Катруся навчилася їздити на велосипеді. 6
7. Чому Денис змінив ставлення до сестри?
_ __________________________________________________________________
_________________________________________________________________
8.Чи справді Катруся була справжнім другом? Доведи свою думку.
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________
Зразок 2
Прочитай текст.
КАЛИНА ЦВІТЕ ПІЗНО
Жила собі дівчинка Марійка. На цю осінь вже в третій клас перейшла. Після уроків
біжить вона на город, а потім у сад. Тут Марійка нарве травички для кроликів, опалі
яблука позбирає, вичистить гарбузи, а їхнє насіння покладе сушитися на підвіконня.
Якось покликала її сусідка бабуся Марина.
— Чуєш, онучко! Я на своїй калині вже кетяги обламала. Час і тобі пообламувати,
бо незабаром дощі почнуться!
Пообламувала дівчинка кетяги калини і взялася пучечки в’язати. Коли це заходить у
двір тітка Ольга. Марійка хутенько принесла стільця:
— Сідайте, тьотю!
— Та ніколи мені. Їду в місто до дочки. Вона просить, щоб на цілу зиму
зоставалася. Щось я хворію часто. Ось вам пиріжків принесла. Бувай здорова!
Провела Марійка гостю та й сіла пиріжки їсти. Як же смачно! І враз дівчинці зробилося
соромно-соромно. Згадала, що тьотя Оля все покашлювала, а вона, Марійка, не дала їй ані
жменьки калини. Калина від застуди чи не найкращі ліки.
Швидко проминула зима. Ось і весна прийшла з теплими дощами. Облетіли з
вишень білі пелюстки, перецвіли яблуні. Лише калина і досі чорніє. Жодного листочка на
всьому кущі. А коли ж вона цвістиме?
Бабуся й каже:
— Бачиш, онучко, недарма калина завжди цвіте пізно. Наче прислухається,
вагається. Всі дерева й трави дуже чутливі до зла і добра, до людського слова. А калина —
особливо! Тобі видніше, за що вона могла на тебе нагніватись. Щось, мабуть, сталося, що
цього року цвісти не хоче.
— Я починаю здогадуватись... От якби тітка Ольга додому вернулася! Я для неї три
пучки ягід приберегла. А минулої осені, коли вона заходила до нас, якось не здогадалася з
нею поділитися, — виправдовується дівчинка.
— Бачили Ольгу в місті, навесні вона знову розхворілася. Ти її не дочекаєшся. А
коли надумаєш сама їхати до неї, то у мене адреса є — ось, візьми.
Ходила Марійка замислена цілий день, а тоді надумала разом з мамою поїхати до
Києва, щоб знайти там тьотю Олю.
— Я перед нею так завинила! — каже дівчинка мамі. — І перед калиною винна теж,
то через мене вона сохне.
За якийсь тиждень приїхали мати з донькою до міста, пішли до тітки Ольги. Зраділа
вона гостям, привітала, посадила у вітальні й стала розпитувати, які в селі новини. Марійка
мерщій і каже:
— Та все добре, все як було, тільки моя калина після зими чомусь не оживає.
Пам’ятаєте, я вам не вділила ягід восени? То ось привезла. Візьміть, будь ласка!
Тітка Ольга усміхнулася:
— Та що ти! Такі дрібниці! Та й мені незручно було просити... Все гаразд, не мучся
тим. Сідаймо чай пити!
Наступного дня увечері йшли Марійка з мамою рідною вулицею. Коли вже до хати
підходили, прислухалися — а в їхньому садку соловейко щебече. Забігла дівчинка у двір,
глянула — калина за одну нічку і зазеленіла, і рясним цвітом вкрилася.
І відтоді Марійчина калина цвіте щороку. Знає вже дівчинка, як її доглядати.
Половину ягід вона людям роздає. А як дізнається, що хтось занедужав, то й останніми
поділиться.
За Тетяною Майданович
Виконай завдання.
1. Встанови відповідність
Легенда невеликий за розміром розповідний художній
твір про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.
Вірш народний або літературний твір про вигадані, часто
фантастичні події.
Оповідання поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.
ЯК Я СТАВ ВІДМІННИКОМ
Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки.
Вона навіть уважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я в цьому сумніваюся.
Але помічав, що, коли Катя не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче
собі, і її не викликають.
Якось Катя сказала мені:
– Півнику (прізвище в мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української
мови?
– Я знаю, що це неможливо, – відповів їй, – тому про таке й не мрію.
– А якщо я тобі допоможу? – не вгавала дівчинка.
– Почаклуєш? – запитав я.
– Авжеж, тільки ти повинен виконати всі мої умови. І якщо у твоєму щоденнику
з’явиться одинадцятка, то віддаси мені свій брелок для ключів.
Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся
Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала
мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків
вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати. А в п’ятницю був
урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти
руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна
не запитала її:
– Мишко, ти хочеш до дошки?
– Ні, це не я, а Сашко Півник хоче.
– Ну що ж, Півнику, іди відповідай, – сказала вчителька.
І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім
сказала:
– Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.
Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:
– Віддавай брелок, ти обіцяв.
А я не сперечався. Через кілька днів Мишка знову запитала мене:
– Одинадцять балів з природознавства хочеш?
– Це теж можливо? – засумнівався я.
– Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.
І все повторилося. Я вивчив параграф із природознавства. Мишка знову вимогливо
перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за оди-
надцяткою. Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато
чого. Зате в наступному семестрі я став відмінником.
У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.
За Ольгою Бусенко
(350 слів)
Виконай завдання.
1. Визнач жанр прочитаного твору.
А народна казка
Б авторська казка
В оповідання
2. Хто є головним героєм твору?
А Сашко Півник
Б Катя Мишка
В Леся Степанівна
3. Яким був учень Сашко Півник?
А лінивим, байдужим
Б здібним, але лінивим
В наполегливим, упевненим
4. З якого предмета учень Сашко Півник отримав першу гарну оцінку?
А з української мови
Б з математики
В з природознавства
5. Визнач головну думку твору.
А Знання – найбільша цінність.
Б Учитися ніколи не пізно.
В Тільки наполегливою та старанною працею можна досягти успіху.
6. Установи відповідність між назвою літературного жанру та його
визначенням.
Скоромовка – • • короткий влучний народний вислів повчального
характеру,часто римований.
легенда – • • жартівливий вислів, складений з важких для швидкої
вимови слів.
Прислів’я – • • твір-переказ про події, факти, людей, оповитий
казковістю,фантастикою.
7. Постав і запиши два запитання за змістом твору.
1. ______________________________________________________________________
2._______________________________________________________________________
8. Що, на твою думку, допомогло Сашкові стати відмінником?
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
______________________________________________________
(264 слова)
1. Завдання після першого перечитування.
Василь Сухомлинський
(266 слів)
Завдання після першого перечитування.
1. Що сталося з дівчинкою?
2. Як родичі відреагували на хворобу дівчинки?
3. Як звали столітню прабабусю дівчинки?
4. Який подарунок принесла бабуся?
5. Яке бажання лишилося в серці старенької бабусі?
( 250 слів)
(257 слів)
Завдання після першого перечитування.
V
Поточна письмова перевірка досвіду
читацької діяльності
1. Прочитай текст
Притча про мудре зернятко пшениці
Давно те було. Так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди
тоді могли вільно ходити із краю в край.
Жив у Карпатах старий мудрець. Ніхто й не знав, скільки йому років
було.
Одної ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній,
попросив кусень хліба. Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого — ні
скоринки. Усього його багатства – єдина зернина, яка лежала на дні
череп’яного горщика. А справжня щирість – поділитися з голодним і
стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив
того вечора.
Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому:
«Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло. Тоді
через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш
зернята – і знову посій у землю».
Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його
багатством. Збігло кілька років. Зашуміла колоссям земля. У хату мудреця
знову зайшов подорожній – гарно одягнений, веселий, здоровий. А на дворі
стояли вози, повні пшениці та всякого добра.
«Це все для тебе, славний мудрецю. Щоб ти багато років міг учити
мудрості наш народ, як навчив мене». І вклонився низько господареві. Та
мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину. Обійняв молодого
хлібороба. «Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам’ять про мене. Радий
урожаєві, але беру з нього тільки зернятко. Пшеничне зерно мудре. Воно несе в
собі знак роду і народу і береже його навічно. А решту цих зернят роздай
людям – хай вони засіють усю землю. І ти станеш найбагатшою людиною на
землі. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям».
Виконав молодий землероб заповіт свого вчителя. І обнесли люди довкола
землі пшеничне зернятко. І виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти
мільйони пшеничних зерен. І в усьому світі зашуміли пшеничні поля.
Ярема Гоян
(295 слів.)
Завдання до тексту
1. Визнач, де відбувалися події, описані у творі.
А) На Тибеті.
Б) На Кавказі.
В) У Карпатах.
2. Визнач, у якому розділі книги можна розмістити цей твір.
А) Українські народні казки.
Б) Притчі та байки.
В) Легенди народів світу.
3. Визнач речення з тексту.
А) А справжня щирість — поділитися з голодним і стражденним останнім, що
маєш.
Б) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним останнім,
що маєш.
В) А справжня щедрість — поділитися з голодним і стражденним.
4. Запиши, що заповідав учитель молодому хліборобу (1–2 речення).
_____________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
5. Пронумеруй послідовність дій, викладених у творі.
Посій у землю.
Збереш, розітреш, зігрієш.
Посади, доглядай, поливай.
6. Творче завдання
Розкажи про ставлення українців до хліба ( 4 – 5 речень)
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
_____________________________________________________________________
____________________________________________________________________