1. Призначення розмірів плитного фундаменту в плані.

Для визначення загальних розмірів фундаментної плити в плані, визначаємо

розміри консолей.
1 1
lk ≤ L1 ; l k ≤ L2
4 4
7000 6000
lk = =1,750 м ; l k = =1,500 м ,
4 4
Отже , прийм аємо :l k =1 ,5 м.

Загальні розміри плити:

L=7 ∙ 6+2 ∙ 1.5=45 м ,

B=6 ∙ 5+2 ∙1.5=33 м ,

Рис. 1 План фундаментної плити.

2. Визначаємо середній тиск під підошвою фундаментної плити.

Середній тиск становить:

P m=
∑ N = 3000 ∙ 4+ 4500 ∙18+ 6000∙ 20 ∙ 1.1=157.78 кН / м 2
LxB 45 ∙ 33

3. Визначаємо товщину фундаментної плити.

3.1 Товщина плити під середню колону з умови продавлювання.

d c ≥0.5 [√ ( a+ b )2 N−( a ∙ b∙ pm ) a+ b
4
+
f ct k 0.05 + pm
−
2
+c . ]
a=b=0.7м – розміри підколонника.
Nc=6000 кН – навантаження від колони середнього ряду.
С=70 мм- захисний шар бетону.
f ctm=¿ 1,8 МПа – для бетону класу С30.

[√ ]
2
( 0 , 7+0 , 7 ) 6000−( 0 , 7 ∙ 0 ,7 ∙ 157 , 78 ) 0 ,7+ 0 ,7
d c ≥0.5 + − + 0 ,07=0.657 м
4 1800+157 , 78 2

3.2 Товщина плити під крайню колону з умови продавлювання:

[√ ( )
]
2
a+b a−b
f ct k 0.05 ( +l k ) +2 N + pm ∙ + lk
b−a l k 2 2
d к ≥− − + 0.5 +c .
4 2 f ctk 0.05 + pm

Nк= 4500 кН -навантаження від колони крайнього ряду.

l k =1,5м – консольний виліт плити.

[√ ( ) ( ) ]
2
0 , 7+ 0 ,7 0 , 7−0 ,7
1800 +1 , 5 +2 ∙ 4500+157 , 8 ∙ +1 , 5
0 , 7−0 ,7 1 , 5 2 2
d к ≥− − + 0.5 + 0 , 07=¿ 0.834 м
4 2 1800+157 ,78
3.3 Товщина плити під кутові колони з умови продавлювання.

[√ ( ) ( )
]
2 2
a−b a+b
N+ ∙ pm + f ct k0.05 ∙ +l k
4 2 a+b
d к ут ≥ − −l k + c=¿
f ctk 0.05+ p m 4

[√ ( ) ( ) ]
2 2
0.7−0.7 0.7+0.7
3000+ ∙ 157.78+1800 ∙ +1.5
4 2 0.7+0.7
¿ − −1.5+0.07=0,666 м
1800+157.78 4
Остаточно приймаємо товщину плити 850 мм

4. Визначення осідання фундаменту

4.1. Методом пошарового підсумовування:
Розрахунок осідання фундаментів неглибокого закладання
Визначення осідання плитного фундаменту, що має такі геометричні розміри:
B× L=33 х 45 м, глибина закладання 2 м. Середній тиск під підошвою фундаменту
p=1 57.78 кПа .

Розвязання
1. Товщина елементарного шару:
hi =2 м .

2. Визначення напруження від власної ваги грунту в характерних точках:

 На рівні підошви фундаменту :
σ zg .0=γ 0 ∙ h0=19.5 ∙ 2=39 кПа ;

 На рівні підошви першого шару

σ zg .1=σ zg .0 + γ 1 ∙ h1=39+19 , 5∗2=7 8 кПа ;

 На рівні підошви другого шару

σ zg .2=σ zg .1 + γ 2 ∙h 2=78+19 , 5∗2=117 кПа ;

 На рівні підошви третього шару:

σ zg .4 =σ zg.3 +γ 3 ∙ h3=1 17+19 , 5∗2=156 кПа ;

 На рівні підошви четвертого шару:

σ zg .4 =σ zg.3 +γ 4 ∙ h4=156 +18 ,1∗2=192 , 2 кПа ;

 На рівні підошви п'ятого шару:

σ zg .5=σ zg.4 +γ 5 ∙ h5=192 , 2+18 , 1∗2=228 , 4 кПа ;

 На рівні підошви шостого шару:

σ zg .6=σ zg.5 + γ 6 ∙ h6=228 , 4+18 , 1∗2=264 , 6 кПа ;

 На рівні підошви сьомого шару:

σ zg .7 =σ zg.6 +γ 7 ∙ h7 =264 , 6+18 , 1∗2=300 , 8 кПа ;

 На рівні підошви восьмого шару:

σ zg .8=σ zg.7 + γ 8 ∙ h8 =300 ,8+ 18 ,1∗2=337 кПа;

 На рівні підошви дев’ятого шару:

σ zg .9=σ zg.8 + γ 9 ∙ h9=337 +18 ,7∗2=374 , 4 кПа ;

 На рівні підошви десятого шару:

σ zg .10=σ zg .9 + γ 10 ∙h 10=374 , 4 +18 ,7∗2=411, 8 кПа ;

 Визначаємо додатковий тиск на основу

 σ zp .0= p−σ zg .0=1 57.78−39=118.78

3. Визначаємо додатковий тиск на основу в кожній точці σ zp .i=α ∙ σ zp.0. Розрахунки

виконуємо в табличній формі.

4. Деформацію кожного шару визначаємо за формулою

σ zp .сер .i ∙ hi
Si = ∙β
Ei

де β - безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8.

Розрахунок осідання фундаменту

Осідання
Глибина σ zp .i=σ zp.0 α i
№ σ zg .i , σ zp .сер .i, Ei , hi , шару,
точки, αi ,
точки кПа кПа кПа см Si ,
zi , м кПа
см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

0 0 0.000 1.0000 39.000 118.780

118.305 10000.000 2.000 0.0190
1 2 0.121 0.9920 78.000 117.830
117.295 10000.000 2.000 0.0189
117.00
2 4 0.242 0.9830 116.761
0
116.286 10000.000 2.000 0.0187
156.00
3 6 0.364 0.9750 115.811
0
114.088 20000.000 2.000 0.0093
192.20
4 8 0.485 0.9460 112.366
0
110.109 20000.000 2.000 0.0090
228.40
5 10 0.606 0.9080 107.852
0
105.595 20000.000 2.000 0.0086
264.60
6 12 0.727 0.8700 103.339
0
100.844 20000.000 2.000 0.0083
300.80
7 14 0.848 0.8280 98.350
0
95.321 20000.000 2.000 0.0079
337.00
8 16 0.970 0.7770 92.292
0
89.323 20000.000 2.000 0.0074
374.40
9 18 1.091 0.7270 86.353
0
83.324 20000.000 2.000 0.0069
411.80
10 20 1,212 0.6760 80.295
0 Σ S i=11, 4 см ¿ su=15 см

Межа стисливої зони знаходиться в точці 10:

σ zp=80 , 3 кПа< 0 ,2 σ zg=0 , 2∗411, 8=82 ,36 кПа
Рис. 4.1 Схема осідання фундаменту.
 4.2. Методом лінійно-деформованого шару:
1. Визначаємо товщину лінійно-деформованого шару:
H s =( H 0 +ψb ) k p=( 9+0.15 ∙ 33 ) ∙0 ,86=12 м ,

Де H 0=9 м , ψ=0 , 15 – для основи з пилувато-глинистого грунту;

b=33м, k p=0 , 86 , при pm=157.78 Мпа.
H c =( H 0+ψb ) k p= ( 6+0.1 ∙33 ) ∙ 0 , 86=8 м ,

Де H 0=6 м , ψ=0 , 1 – для основи з пилувато-глинистого грунту;

b=33м, k p=0 , 86 , при pm=157.78 Мпа
hc 2
H=H s + =12+ =12.7 м ,
3 3

Де h c- сумарна товщина піщаних грунтів в межах від відошви фундамента до

глибини рівної H c .
2. Визначення товщини шарів грунтів в межах Н=12.7м.
кН
 Суглинок (γ 1=19 , 5 3
¿ ; z 1=6 м .
м
кН
 Пісок (γ 2=18 , 1 3 ¿ ; z 1=6 , 7 м .
м
3. Визначення осідання фундаментної плити:
pm b k c n k i −k i−1
s= =∑ ,
km i=1 Ei

де pm=157.78 кПа
b= 33 м – ширина плитного фундамента.
2 H 2 ∙ 12.7
k c =1.4 , при ζ ' = = =0.77 ( 0.5< ζ ' ≤ 1)
b 33
k m=1.5, при EC ≥ 10 МПа , b=33м¿ 15 м

L 45
При прямокутній формі та b = 33 =1.36 :

2 z 2∙6
ζ 1= = =0.36 , k 1=0.09
b 33
2 z 2 ∙12.7
ζ 1= = =0.77 k 2 =0.193
b 33
Ei =20 Мпа .

s=
1.5 (
157.78 ∙ 33∙ 1.4 0.09 0.193−0.9
20000
+
20000 )
=0.0469 м=4 , 69 см< s u=15 см
Рис.4.2 Схема осідання фундаменту.
 5. Складання розрахункової моделі.
Створюємо розрахункову схему в ПК ЛИРА-САПР :
Створюємо геометрію плити та каркасу та задаємо жорсткості:
 Висота поверху – 3 м.
 Кількість поверхів – 4.
 Переріз колон 500х500 мм.
 Переріз ригелів 300х600 мм.
Визначення коефіцієнта постелі:
p m ∙ γ f 157.78 ∙1.15 кН
C 1= = =1592 3 ;
s 0.114 м
кН
С 2=0 , 2∙ С 1=0 , 7 ∙1384=1114 3
;
м

Виконуємо розрахунок.
Згідно розрахунку осідання smax =11.8 см ; s min =10.7 см .< s u=15 см

Рис. 5.1 Розрахункова модель будівлі

 Рис. 5.2 Загальний вигляд розрахункової моделі.
Аналіз результатів розрахунку:

Рис. 5.3 Ізополя переміщень по Z (мм)

Рис.5.3 Верхня арматура в плиті по осі Х (площа армування)

Рис.5.4 Нижня арматура в плиті по осі Х (площа армування)

Рис.5.5 Верхня арматура в плиті по осі Y (площа армування).

Рис.5.6 Нижня арматура в плиті по осі Y (площа армування).

Рис.5.7 Поперечна арматура вздовж осі Х (площа армування).

Рис.5.8 Поперечна арматура вздовж осі Y (площа армування).

 6. Перевірка фундаментної плити на продавлювання за ДБН В.2.6-98:2009.
Робоча висота фундаменту :
d=h−c=850−50=800 мм .

Межа контрольного периметру від грані середньої колони :

2 d=2 ∙ 800=1600 мм

Коефіцієнт повздовжнього армування :

АS 4454
ρ= = =0,006 <0 , 08
d ∙ B f 800 ∙1000

V Ed ,σ ≤V Rd , c
V Ed
V Ed ,σ =
U 1 ∙d
V Ed=N Ed− A red ∙ Pm

U =U col +2 πa ; A red =a(U col + πa)

При куті продавлювання θ=45 о , a=d ;

U 1=U col +2 πd=0 ,7 ∙ 4 +2 π ∙ 0 , 8=7 , 83 м .
2
Ared =d ( U col + πd )=0.8 ( 2.8+ π ∙ 0.8 )=4.25 м

V Ed=N Ed− A red ∙ Pm=6490−4 , 25∙ 186 , 7=5697 кН ,

Де N Ed=6490 кН , Pm=186 ,7 кН / м 2
V Ed 5697 кН
V Ed ,σ = = =909 , 48 2
U 1 ∙d 7 , 83 ∙0 ,8 м
1
2d 2d
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) ∙ 3
≥ V min
a a

√ √
0 ,18 0 , 18
C Rd , C = = =0,138 ; γ c =1.5 ; k =1+ 200 =1+ 200 =1.5 ≤ 2
γc 1,3 d 800
2 1 2 1
3 2 3 2
V min =0.35 ∙ k ∙ f =0 ,35 ∙ 0 ,15 ∙ 22 =463 , 5 кН .
1 ck

1 1
2d 3 2 ∙0.8
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) ∙
3
=0,138 ∙ 1 ,5 ( 100 ∙ 0,006∙ 30 ) ∙ =1085 кПа
a 0.8
2d 2∙ 0.8
V Rd .c =1085 кПа ≥ V min =463 , 5 ∙ =927 кПа
a 0.8

V Ed ,σ =909 , 48 кПа ≤V Rd , c =1085 кПа- умова виконується.

При куті продавлювання θ=26 , 6о , a=2 d ;

 U 1=U col +4 πd=0 ,7 ∙ 4 +4 π ∙ 0 , 8=12 , 85 м .
2
Ared =d ( U col +2 πd ) =0.8 ( 2.8+2 ∙ π ∙ 0.8 )=6 ,26 м

V Ed=N Ed− A red ∙ Pm=6490−6 , 26 ∙ 186 ,7=5321 кН ,

Де N Ed=6490 кН , Pm=186 ,7 кН / м 2
V Ed 5321 кН
V Ed ,σ = = =517 , 61 2
U 1 ∙d 12 ,85 ∙ 0 , 8 м
1
2d 2d
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) 3 ∙ ≥ V min
a a

√ √
0 ,18 0 , 18
C Rd , C = = =0,138 ; γ c =1.5 ; k =1+ 200 =1+ 200 =1.5 ≤ 2
γc 1,3 d 800
2 1 2 1
3 2 3 2
V min =0.35 ∙ k ∙ f =0 ,35 ∙ 0 ,15 ∙ 30 =463 ,5 кН .
1 ck

1 1
2d 3 2 ∙0.8
V Rd .c =C Rd .c ∙ k ∙ ( 100 ∙ ρ ∙ f ck ) 3 ∙ =0,138 ∙ 1 ,5 ( 100 ∙ 0,006∙ 30 ) ∙ =542 , 5 кПа
a 2 ∙0.8
2d 2 ∙ 0.8
V Rd .c =542 , 5 кПа ≥V min =463 ,5 ∙ =463 , 5 кПа
a 2 ∙ 0.8

V Ed ,σ =517 ,61 кПа ≤ V Rd ,c =542 ,5 кПа- умова виконується.

Перевірка на міцності по грані колони:

N Ed 6490 кН
V Ed ,σ = = =2897 2
U col ∙ d 2.8 ∙ 0.8 м
V Rd ,max =0.5 ∙ ν ∙ f cd =0.5 ∙ 0.528 ∙17=4488 кПа

ν=0.6 1− (f ck
250
=0.6 1−) ( 30
250
=0.528 )
V Ed ,σ =2897 кПа ≤V Rd , max=4488 кПа

Список літератури
1. ДБН В.2.6-98:2009. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення.
2. ДСТУ В.2.6-156:2011 Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону.
Правила проектування.
3. ДБН В.2.1-10-2009 Основи та фундаменти . Основні положення проектування.
4. СНиП 2.02.01-83*. Основания зданий и сооружений.
5. Бойко І.П. , Олійник А.О. , Ращенко А.М., Диптан Т.В. та ін. Методичні
вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Основи і фундаменти
будівель і споруд»– К.: КНУБА, 2007. – 56с.
6. Корнієнко М.В. Основи і фундаменти: навчальний посібник.– К.: КНУБА,
2009, - 150с.