ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

Освітньо-кваліфікаційний рівень фаховий молодший бакалавр

Спеціальність 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»
Освітньо-професійна програма “Мехатроніка та робототехніка”
Семестр 3
Навчальна дисципліна “ Програмування ”

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ N 25 Чалий В.В.

1. Опишіть базові типи даних. Який об’єм пам’яті виділяється для

завдання даних кожного із вказаних типів?

Базові типи даних - це конкретні категорії даних, які можуть бути

використані в програмуванні для зберігання та обробки інформації.
Вони визначають, який тип значень може бути призначений змінній
та як ці значення можуть використовуватися. Об'єм пам'яті,
виділений для кожного типу даних, залежить від мови
програмування та платформи. Ось кілька базових типів даних:

1. Цілі числа (Integer):

Опис: Представляє цілі числа без десяткової частини.
Приклад: 1, -5, 1000
Розмір пам'яті: Зазвичай використовує 2, 4, або 8 байт,
залежно від програмної мови та платформи.

2. Дійсні числа (Floating-point):

Опис: Представляє числа з десятковою точкою.
Приклад: 3.14, -0.001, 2.0
Розмір пам'яті: Зазвичай використовує 4 або 8 байт.
3. Символьні дані (Character):
Опис: Представляє один символ.
Приклад: 'a', '1', '$'
Розмір пам'яті: Зазвичай використовує 1 байт.
4. Рядки (String):
Опис: Послідовність символів.
Приклад: "Hello, World!", '12345'
Розмір пам'яті: Залежить від кількості символів у рядку та
може варіюватися.
5. Булеві значення (Boolean):
 Опис: Представляє логічні значення True або False.
Приклад: True, False
Розмір пам'яті: Зазвичай використовує 1 байт.

Це загальні описи, і конкретні мови програмування можуть мати

деякі відмінності в реалізації. Також слід враховувати архітектуру
системи та компілятор/інтерпретатор, які використовуються для
виконання програми.

2. Оголошення та реалізація функцій користувача в тілі програми.

Оголошення та реалізація функцій користувача є важливою

частиною програмування. Функції дозволяють групувати код для
виконання конкретної задачі та полегшують повторне використання
коду. Нижче наведено загальний синтаксис для оголошення та
реалізації функцій в різних мовах програмування.

Python:
Оголошення функції:
def my_function(parameter1, parameter2):
# тіло функції
# ...
return result
Реалізація функції:
def my_function(parameter1, parameter2):
# тіло функції
result = parameter1 + parameter2
return result
Виклик функції:
result_value = my_function(10, 20)
print(result_value)

JavaScript:
Оголошення функції:
function myFunction(parameter1, parameter2) {
// тіло функції
// ...
return result;
}
Реалізація функції:
function myFunction(parameter1, parameter2) {
// тіло функції
var result = parameter1 + parameter2;
return result;
}
Виклик функції:
var resultValue = myFunction(10, 20);
console.log(resultValue);

C++:
Оголошення функції:
// Прототип функції (якщо функція оголошується після
використання)
int myFunction(int parameter1, int parameter2);
Реалізація функції:
int myFunction(int parameter1, int parameter2) {
// тіло функції
int result = parameter1 + parameter2;
return result;
}
Виклик функції:
int resultValue = myFunction(10, 20);
std::cout << resultValue << std::endl;

Це загальні приклади, і реалізація функцій може значно відрізнятися

в залежності від мови програмування та конкретного завдання. У
реальних програмах функції можуть приймати аргументи, повертати
значення або нічого не повертати (застосування void в C++), а також
взаємодіяти з глобальними змінними та іншими елементами
програми.

3. Опишіть правила використання операторів розгалуження. Які

конструкції розгалуження вам відомі? Напишіть програму
знаходження коренів квадратного рівняння х2+Вх+С=0.

Оператори розгалуження в програмуванні використовуються для

вибору альтернативного шляху виконання програми, залежно від
виконання певних умов. Основні конструкції розгалуження
включають умовний оператор if, оператор else (не завжди
присутній), оператор else if (також не завжди присутній), а також
оператор switch (в деяких мовах програмування).

Правила використання операторів розгалуження:

1. Умовний оператор if використовується для виконання блоку

коду, якщо вказана умова є істинною.
2. Оператор else може використовуватися для визначення блоку
коду, який виконується, якщо умова в if є хибною.
3. Оператор else if використовується для встановлення додаткових
умов, які перевіряються у разі, коли попередні умови були
хибними.
4. Оператор switch використовується для визначення блоку коду,
який виконується, в залежності від значення виразу.

Нижче наведений приклад програми на мові Python для

знаходження коренів квадратного рівняння ax^2 + bx + c = 0:
import math

def find_roots(a, b, c):

# Обчислюємо дискримінант
discriminant = b**2 - 4*a*c

# Перевіряємо умови і знаходимо корені

if discriminant > 0:
root1 = (-b + math.sqrt(discriminant)) / (2*a)
root2 = (-b - math.sqrt(discriminant)) / (2*a)
return root1, root2
elif discriminant == 0:
root = -b / (2*a)
return root,
else:
return "Комплексні корені"

# Введення коефіцієнтів квадратного рівняння

a = float(input("Введіть коефіцієнт a: "))
b = float(input("Введіть коефіцієнт b: "))
c = float(input("Введіть коефіцієнт c: "))

# Виклик функції та виведення результату

roots = find_roots(a, b, c)
print("Корені рівняння:", roots)
У цьому прикладі програма використовує умовний оператор if та
його варіанти для визначення того, які корені має квадратне
рівняння в залежності від дискримінанту.

Затверджено на засіданні
циклової комісії Інформаційних технологій
Протокол №4 від «23» листопада 2023 року

Голова циклової комісії _________ Марина ВЕЛИЧКО

Екзаменатор _________ Оксана

ЯРМОЛА