До ЛР4 Визначення відношення CP/CV.

Величина відношення теплоємності газу до називається показником адіабати.

Для ідеального газу

. (1)
Величина γ має дуже велике значення при проведенні термодинамічних і
газодинамічних розрахунків, особливо таких, що пов'язані з адіабатичними процесами.
Адіабатичним процесом називається процес, що протікає в системі без теплообміну з
навколишнім середовищем. Адіабатичний процес підпорядковується закону Пуассона

, (2)

. (3)

За допомогою адіабатичного процесу з тим або іншим ступенем наближення можна

розглядати широке коло практичних задач. До їхнього числа відносяться такі задачі:
знаходження швидкості поширення звуку в газах; течії газу у вхідних пристроях
компресорів, турбінах і в соплах реактивних двигунів; аеродинамічного нагрівання
літального апарату і тощо.
Метод та експериментальна установка

Експериментальна установка (рис.1) складається зі скляного балона 1 достатньо

великої ємності, сполученого з рідинним U-подібним манометром 2. Верхня частина балона
закрита кришкою і постачена кранами 3 і 4, за допомогою яких балон сполучається з
атмосферою, і джерелом тиску 5 (у даному випадку гумовою грушею) або насосом.
Нехай у балоні спочатку був атмосферний тиск.
Якщо швидко підвищити тиск у балоні і закрити
кран 4, то остаточна різниця рівнів у манометрі h1
встановиться не відразу (при швидкому стиску
температура газу в балоні підвищиться і пройде
якийсь час, поки температура повітря в балоні не
зрівняється за рахунок теплопровідності з
температурою навколишнього повітря).

Позначимо температуру навколишнього повітря Т0, а через Р1 –тиск газу усередині

балона, що відповідає сталому показанню манометра h1. Якщо Ра – атмосферний тиск, то

Р1 = Ра + h1.
При цьому Ра і h1 повинні мати однакову розмірність. Назвемо першим (I) станом стан газу,
що характеризується параметрами Р1 і Т0.

Якщо тепер швидко відкрити кран 3, то повітря буде адіабатично розширюватися до

атмосферного тиску і при цьому охолоне до температури Т2. Параметрами Ра і Т2 буде
визначатися другий (II) стан газу.
Якщо після відкривання крана 3 і вирівнювання тиску його знову закрити, то повітря в
балоні, що охололо при адіабатичному розширенні, знову нагріється в ізохоричному процесі
до температури навколишнього середовища Т0 і тиск зросте до величини Р2, що відповідає
сталому показанню манометра h2
Р2 = Ра + h2.
Параметрами Р2 і Т0 буде визначатися третій (III) стан газу.
Отже, ми маємо три стани газу, що характеризуються такими параметрами:
I стан – Т0, Ра + h1;
II стан – Т2, Ра;
III стан – Т0, Ра + h2.
Розглядаючи газ як ідеальний, за допомогою рівнянь адіабатичного (3) і ізохоричного
процесів запишемо вирази, що зв'язують параметри газу в трьох станах.

Адіабатичний процес (перехід із стана I у стан II):

. (4)

Ізохоричний процес (перехід із стана II у стан III):

. (5)

Розділивши рівняння (4) на (5), після перетворень отримаємо

. (6)

Прологарифмуємо цей вираз:

. (7)

Оскільки за умовою проведення дослідів та , то можна спростити вираз

(7).
З огляду на те, що при ,

. (8)

Виразивши γ з рівняння (8), одержимо розрахункову формулу методу:

. (9)
Порядок виконання роботи
та обробка результатів вимірювань

1. Відкрити кран 3 і закрити його, коли рівні рідини в обох колінах манометра
встановляться на одній висоті.
2. Відкрити кран 4 і обережно нагнітати насосом повітря в посудину. Коли
різниця рівнів у манометрі досягне величини 180÷220 мм, закрити кран 4.
 3. Почекати 5 хвилин, поки не припиниться зміна рівнів рідини в манометрі, і
відрахувати різницю рівнів у манометрі h1.
4. Відкрити кран 3 і знову швидко закрити його в той момент, коли рівні рідини в
манометрі будуть однаковими. Після цього рівні рідини почнуть змінюватися.
5. Почекати 5 хвилин, поки не встановляться рівні рідини в манометрі, і
відрахувати їхню різницю h2.
Дослід повторити 5 разів.