Методичка Excel

Мiнiстерство освiти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра економічної кібернетики
ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до лабораторних занять із розділів
«Системи обробки табличних даних. Табличний процесор MS EXCEL»
«Використання засобів MS EXCEL для розвязку фінансово-економічних
задач»
освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

галузь знань 05 «Економіка»
Київ 2016
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ
заборонено
Автор: О.І. Пурський, доктор фізико-математичних наук,

професор
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економічної кібернетики

12 лютого 2016р., протокол № 11.
Рецензент: Рецензент: О.А. Харченко, к.т.н., доц.
Навчально-методичне видання
ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАТИКА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до лабораторних занять
освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

галузь знань 05 «Економіка»
Автор: ПУРСЬКИЙ Олег Іванович

.
Редактор
Комп’ютерна верстка
Підп. до друку . Формат 60х84/16. Папір письм.

Ризографія. Ум. друк. арк. . Ум. фарбо-відб. .
Обл.-вид. арк. . Тираж пр. Зам. .
Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ.
02156, Київ-156, вул. Кіото, 19.
2
ЗМІСТ
Стор.
1. Вступ 5
2. Розділ. Системи обробки табличних даних. Табличний процесор MS
EXCEL 6
3. Лабораторна робота №1 "Основи роботи в середовищі табличного
процесора MS Excel‖ 6
4. Лабораторна робота №2 "Робота із стилями в MS Excel. Пошук і заміна
даних. Створення списків для автозаповнення" 15
5. Лабораторна робота №3 "Форматування комірок. Сортування та
фільтрація даних " 23
6. Лабораторна робота №4 " Розрахунок проміжних підсумків. Групування
даних таблиць. Налаштування MS Excel. Друк робочих листів" 31
7. Лабораторна робота №5 "Введення та редагування формул. Правила
синктаксису при записі формул. Функції в MS Excel" 43
8. Лабораторна робота№6 "Складні функції. Робота з функціями та
формулами" 49
9. Лабораторна робота №7 "Робота з масивами та матрицями. Компютерні
технології фінансового аналізу в середовищі MS Excel". 54
10.Лабораторна робота №8 "Використання засобів MS Excel для роботи з
базами даних. Ефективне використання засобів MS Excel для роботи з
табличними даними" 59
11.Лабораторна робота №9 " Створення, редагування та форматування
графіків і діаграм. Використання додаткових можливостей MS Excel при
аналізі графічних даних. Графіки математичних функцій" 64
12. Лабораторна робота №10 " Засоби оптимізації MS Excel – процедура
«Пошук рішень». Аналіз даних з використанням зведених таблиць" 70
13. Лабораторна робота №11 " Створення макросів. Диспетчер сценаріїв" 78
14.Лабораторна робота №12 "Аналіз табличних даних – процедура «Підбір
параметра». Таблиці підстановок" 85
3
15. Розділ 2. Використання засобів MS EXCEL для розвязку фінансово-
економічних задач 93
16. Лабораторна робота №13 "Визначення майбутньої та поточної вартості
платежів" 97
17.Лабораторна робота №14 "Визначення терміну платежів та відсоткових
ставок" 105
18.Лабораторна робота №15 "Розрахунок періодичних платежів та швидкості
обороту інвестицій" 107
19. Лабораторна робота №16 "Функції MS Excel для розрахунку
амортизації" 118
20.Лабораторна робота №17 "Функції для розрахунків по цінним паперам з
періодичною виплатою відсотків" 121
21. Література 125
4
ВСТУП
Одним із основних факторів впливу науково-технічного прогресу на всі сфери
людської діяльності є широке використання нових інформаційних технологій на базі
обчислювальної та комунікаційної техніки. У зв'язку з цим особливого значення набуває
використання обчислювальної техніки в процесі підготовки спеціалістів економічного
профілю. Дисципліна «Інформаційні системи і технології» входить до переліку дисциплін
навчального плану підготовки студентів денної форми навчання освітньо-
кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 6.030202 «Реклама і зв’язки з
громадськістю». «Інформаційні системи і технології» є початковj. із комплексу
дисциплін, вивчення котрих забезпечує ефективне використання обчислювальної техніки
у сфері економічної діяльності.
Мета вказівок забезпечити вивчення основних методів роботи з програмою MS
Excel, підготувати студентів економічних спеціальностей до ефективної роботи з
сучасним програмним забезпеченням, сформувати у студента фундамент сучасної
інформаційної культури, виробити стійкі навики роботи на персональному комп'ютері.
Досить важлива сфера застосування програми MS Excel пов’язана з виконанням
фінансово-економічних розрахунків. Фінансові розрахунки включають в себе всю
сукупність методів, що використовуються при прийнятті управлінських рішень. Ці методи
дозволяють виконувати розрахунки різних рівнів складності – від елементарних
арифметичних операцій до складних алгоритмів побудови багатокритеріальних моделей,
котрі дозволяють отримати оптимальні характеристики того чи іншого процесу в
залежності від різних факторів впливу.
Лабораторні роботи студенти виконують за графіком складеним викладачем, що
проводить заняття. Підготовка до лабораторної роботи передбачає: вивчення інструкції до
неї, з’ясування основних процедур, що використовуються в роботі, при цьому в разі
необхідності потрібно використовувати додаткову літературу, котра наводиться в кінці
методичних вказівок. В робочий зошит необхідно законспектувати порядок виконання
роботи, основні визначення і команди та дії, що використовуються в лабораторній роботі.
У випадку необхідності в робочий зошит записують команди, їх призначення та приклади
застосування. Крім того, треба підготувати відповіді на контрольні питання,
запропоновані в інструкції до виконання лабораторної роботи, в разі неясності повторити
відповідний розділ підручника й проконсультуватися з викладачем.
Перед початком роботи в комп’ютерному класі необхідно отримати дозвіл у
викладача. Після виконання лабораторної роботи необхідно результати показати
викладачеві, дати відповіді на контрольні питання та здати робоче місце.
5
Розділ. Системи обробки табличних даних. Табличний процесор MS
EXCEL.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ТЕМА: Основи роботи в середовищі табличного процесора MS Excel.

МЕТА: Ознайомитися з інтерфейсом редактора електронних таблиць MS Excel.
Навчитися створювати.
ОБЛАДНАННЯ: ПК.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Термін „електронна таблиця‖ використовується для визначення простої в
користуванні програми, призначеної для обробки даних, зокрема:
 проведення різних обчислень з виростанням засобів функції і формул;
 дослідження впливу різних факторів на дані;
 розв’язання задач оптимізації;
 отримання вибірки даних, що задовольняють заданим критеріям;
 побудова графіків та діаграм;
 статистичний аналіз даних.
Основна перевага електронних таблиць полягає якраз у простоті використання
засобів обробки даних. Останні в електронних таблицях по своїм можливостям можуть
порівнюватися з подібними можливостями без даних, але для роботи з електронними
таблицями не потрібно якоїсь спеціальної підготовки користувача.
Особливістю електронних таблиць є те, що в них структурне впорядкування
інформації починається безпосередньо на етапі введення даних: з самого початку свого
існування на машинних носіях вони пов’язуються із структурними одиницями таблиць –
комірками.
Структурно основним об’єктом MS Excel є робоча книга, яка зберігається як цінний
об’єкт в єдиному файлі, котрий має розширення *.xls. Книга поділяється на листи, а листи
в свою чергу – на комірки. Будь-який лист робочої книги Excel має матричну структуру.
По замовчуванню кожен робочий лист має (максимально) 256 колонок з іменами від А до
ІV і 16384 рядка з відповідними номерами. Ім’я колонки й номер рядка, яким одночасно
належить комірка, однозначно визначають її адрес: наприклад А1 – адрес комірки, що
знаходиться в колонці А та першому рядку. Excel також підтримує й іншу систему
6
адресації, коли нумеруються й рядки й колонки (в цьому випадку спочатку вказується
номер рядка, а потім номер колонки: наприклад R1С1 – адрес тієї ж комірки А1, R1 –
рядок 1, С1 – колонка 1. Змінити стиль адресації можна за допомогою команди
Сервис/Параметры і активізацією вкладки „Общие”.
Принциповим рішенням, що реалізовано в усіх табличних процесорах є те, що в
комірки таблиці можна вводити інформацію будь-якого типу текст, дату і час, формули,
рисунки, діаграми, графіки тощо. Нарешті, що найбільш суттєво, комірка може містити
формулу, що задає математичні та інші операції над даними інших комірок.
Важливою особливістю Excel є забезпечення автоматичного перерахунку і
оновлення звязків при введені основних даних. Як тільки вводяться нові дані миттєво
відбувається перерахунок по раніше заданим формулам і інформація миттєво
оновлюється.
Запуск Excel
Запуск здійснюється декількома способами:
1)шляхом вибору знака його піктограми на панелі MS Office;
2)шляхом виконання команди меню Пуск\Программы\ Excel;
3)шляхом активізації ярлика програми на робочому столі.
У випадку якщо всі ці способи є неможливими, запуск Excel можна здійснити за
наступною командою <Пуск\Найти>, в діалоговому вікні пошуку ввести Excel і після
знаходження потрібного файлу-додатку активізувати його.
Знайомство з екранним інтерфейсом програми Excel.
На екрані Excel, котрий з’явиться після запуску (рис.1) розміщені наступні елементи:
 рядок заголовка з кнопками системного меню;
 рядок меню;
 дві панелі інструментів „Стандартная‖ і „Форматированная‖ (за замовчуванням);
 рядок формул;
 поля імені;
 рядок стану , а також смуги прокручування;
 робоча область з ярликами листів.
Рядок меню програми Excel містить наступні пункти меню: „Файл‖, „Правка‖,
„Вид‖, „Вставка‖, „Формат‖, „Сервис‖, „Данные‖, „Окно‖, „Справка‖. Основна обробка
даних здійснюється при допомозі команд пунктів меню. При роботі з різними об’єктами в
Excel, рядок меню, як правило, не змінюється, але в переліку команд можуть з’явитися
нові, пов’язані з поточним виділенням, об’єкти.
7
Рядок заголовку містить в собі кнопки системного меню, назву програми, назву
відкритої книги.
Панелі інструментів - це знаки, кнопки, списки, завдяки яким можливий швидкий
доступ до команд, що часто використовуються. По замовчуванню, якщо не зроблено
додаткові налаштування, Excel виводить на екран дві панелі інструментів „Стандартная‖ і
„Форматированная‖. Щоб взнати назву й призначення тієї чи іншої піктограми кнопки
панелі інструментів, потрібно навести на неї вказівник – Excel подасть підказку. Можна
додавати й видаляти будь-які кнопки на панелях інструментів, але стандартні набори
завжди відновлюються при наступному завантажені Excel.
Рис.1. Стандартне вікно програми Excel.

Щоб відобразити або видалити з екрану будь-яку панель інструментів необхідно
виконати команду Вид\Панели инструментов. Під час роботи з програмою Word були
розглянуті кнопки панелі інструментів „Стандартная‖ і „Форматирование‖, переважна
кількість їх співпадає з кнопками аналогічних панелей Excel. В таблиці 1 наведено перелік
кнопок панелі „Стандартная‖, що присутні тільки в програмі Excel.
Рядок формул використовується для введення і редагування знаків або формул в
комірках або діаграмах. Excel виводить в цьому рядку постійне значення або формулу
активної комірки. Для введення даних необхідно виділити комірку, ввести дані і
натиснути кнопку „Ввод‖ в рядку формул або клавішу Enter. Дані з’являються в рядку
8
формул по мірі їх введення у виділену комірку.
Табл.1. Кнопки панелі інструментів „Стандартная‖.
К Назва Призначення
нопка
Автосумма Автоматично активізує функцію „Сумм‖ і
пропонує інтервал додавання
Вставка функції Відкриває вікно Майстра функції і
вставляє вибрану функцію в активну комірку
Сортування по Сортує данні по зростанню
збільшенню
Сортування по Сортує дані по зменшенню

зменшенню
Майстер діаграм Активізує Майстра діаграм, котрий

допомагає створювати діаграми та графіки
Щоб ввести формулу, можна використати кнопку „Мастер функции‖ (табл.1) панелі
інструментів „Стандартная‖. Для редагування даних потрібно натиснути мишею на рядку
формул або клавішу F2, попередньо виділивши комірку. Після цього необхідно внести
зміни і натиснути клавішу „Ввод‖ (табл.2.) або клавішу Enter. Для відміни змін можна
використати кнопку „Отмена‖ в рядку формул (табл.2.) або клавішу Enter. Команди
Вид\Строка формул призначена для видалення рядка формул з екрану та відновлення її
знову.
Табл.2. Призначення кнопок рядка формул.
Кн Назва Призначення
опка
Відміна формули Введені дані в рядку формул не
вносяться в комірку
Введення формули Дані з рядка формул вводяться в
комірку
Зміна формули Введення функції в формулу
9
Поле імені – це вікно зліва від рядка формул (рис.1), в якому виводиться ім’я
виділеної комірки. В цьому полі може бути задано ім’я комірки або діапазон комірок
Рядок стану розміщений в нижній частині екрану Excel (рис.1). В лівій його частині
коротко описується виділена команда, окрім того, тут також відображається назва
операції, що виконується. Права частина рядку містить калькулятор і показує чи
активізовані режими Caps Lock, Scroll Lock, Num Lock.
Команди <Вид\Строка состояния> дозволяє виділити рядок стану з екрану, а також
знову його відновити. Полоси прокручування з’являються в будь-якому вікні у тому
випадку, якщо в ньому не може розміститися вся інформація. Вони призначені для
швидкого переміщення по таблиці.
Робоча область – робочі листи розбиті на комірки. Робочий лист Excel це вже
готова розбита на комірки двовимірна порожня таблиця. Комірка - це елементарна
структурна одиниця робочого листа. Кожний лист має в нижній частині вікна Excel (рис.1)
свій ярлик. Для переходу до того чи іншого листа досить натиснути на його ярлику лівою
клавішею миші.
Робота з файлами в Excel.
Команди роботи з файлами розміщені в меню <Файл>. Для створення нового файлу
необхідно виконати команду <Файл\Создать>, після чого в діалоговому вікні <Создание
документа> вибрати шаблон „Книга‖. В результаті буде відкрита робоча книга із
стандартною назвою „Книга1‖, наступна книга буде відкрита під іменем „Книга2‖ і т.д.
Також нову книгу можна створити натисканням кнопки <Создать> панелі інструментів
„Стандартная‖.
Команда <Открыть> пункту меню <Файл> виводить діалогове вікно „Открытие
документа‖, в якому необхідно вибрати назву потрібного файлу, після чого натиснути
кнопку <Открыть>. Для відкриття файлу також можна використати кнопку <Открыть>
панелі інструментів „Стандартная‖. Ще одним способом активізації діалогового вікна є
натискання комбінації клавіш Ctrl+O.
Операцію збереження файлу можна виконати двома способами:
1. При допомозі команди <Файл\Сохранить>.
2. Активізацією кнопки <Сохранить> панелі інструментів „Стандартнная‖.
3. Натисканням комбінації клавіш Ctrl+S.
Під час збереження файлу необхідно мати на увазі: якщо дана операція виконується
вперше на екрані з’явиться діалогове вікно „Сохранение‖ в якому необхідно вказати місце
зберігання та ім’я нового файлу, після чого натиснути кнопку <Сохранить>. Щоб закрити
файл можна використати команду <Файл\Закрыть>. Якщо користувач після внесення змін
10
в документ, закриватиме цей документ без попереднього збереження, на екрані з’явиться
вікно-запит з пропозицією збереження внесених змін.
В робочу книгу Excel може вводитися інформація будь-якого типу: числа, текст,
дати, час, ряди даних, формули і т. д. Для представлення даних в Excel існують різні
формати, зокрема: числовий, текстовий, дата, час і т. д.
Для введення інформації в задану комірку потрібно: встановити в ній курсор (це
робиться або за допомогою клавіш переміщення курсору або за допомогою миші – досить
клацнути лівою клавішею миші на потрібній комірці). З введенням першого символу
автоматично здійснюється перехід в режим введення. При цьому в рядку стану
відображається слово ―Ввод‖.
Якщо інформація вже введена в комірку і її потрібно тільки відредагувати потрібно
двічі клацнути лівою клавішею миші на комірці, що редагується або натиснути клавішу
F2, виділивши попередньо потрібну комірку. При цьому виконується перехід в режим
введення, після чого можна вносити зміни в дані, які знаходяться в комірці, що
редагується.
Копіювання даних здійснюється стандартним для середовища Windows способом,
який складається з наступних етапів:
1. Виділення комірок, в яких міститься інформація, яку потрібно скопіювати.
2. Розміщення виділеного фрагменту в буфер обміну даних за допомогою
клавіш Ctrl+Ins, або шляхом активізації кнопки <Копировать> панелі інструментів
―Стандартная‖.
3. Вставка вмісту буфера обміну даних в будь-яку програму – додаток ОС
Windows, або в будь-який файл MS Excel.
При введені даних практично кожен користувач вирішує проблему вставки
порожнього рядка або колонки. В Excel ця проблема вирішується наступним чином:
 спочатку потрібно виділити колонку (рядок), перед якою потрібно виконати
вставку, це здійснюється натисканням лівої клавіші миші на заголовку колонки (рядка);
 потім необхідно активізувати контекстне меню, натисканням правої клавіші
миші;
 в переліку команд, що з'явилися необхідно вибрати команду ―Добавить
ячейки‖, в діалоговому вікні, що з'явиться, вказати який об'єкт потрібно додати.
Формат даних
Дані в Excel виводяться на екран в певному форматі. По замовчуванню (без будь-
яких додаткових настройок) інформація виводиться в форматі ―Общий‖. Можна змінити
формат представлення даних в виділених комірках за допомогою команди
11
―Формат/Ячейки‖, після виконання якої з'явиться діалогове вікно ―Формат ячеек‖(рис.2), в
якому потрібно вибрати вкладку ―Число‖
Рис.2. Діалогове вікно ―Формат ячеек‖

В лівій частині вікна в списку ―Числовые форматы‖ представлено назви всіх
форматів, що використовуються в Excel, а в правій частині виводиться детальний опис
характеристик вибраного формату.
Введення чисел і тексту
Практично будь-яка інформація, що обробляється на комп'ютерах може бути
представлена у вигляді чисел чи тексту. Представлення інформації у вигляді чисел
відрізняється від текстового перш за все обмеженою кількістю символів, а також набагато
жорсткішими правилами їхньої інтерпретації, тобто складання чисел із наявних символів.
Текстове представлення інформації допускає роботу з використанням для набору
практично будь-яких символів та їх комбінацій.
При введенні числової інформації можна використовувати тільки наступні
символи:
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0, –, +, /, Е, е.
Не всякий набір даних символів утворює число, наприклад набір символів ―214е‖
не є числом. А комбінація символів ―523е2‖ інтерпретується комп'ютером як число 52300.
Excel автоматично визначає чи можна представити введену інформацію в числовому
форматі. Якщо введені в комірку символи не сприймаються комп'ютером як
12
числа, то при виході з комірки символи вирівнюються по її лівому краю, якщо введені
символи інтерпретуються комп'ютером як числа, то здійснюється їх вирівнювання по
правому краю комірки.
Числа Excel відображаються в наступних категоріях форматів: “Числовой,
Экспоненциальный, Финансовый, Денежный, Процентный, Дробный”. Якщо
необхідно вводити числа без прив'язки до якого-небудь формату, то використовують
формат “Общий”. Для введення чисел краще за все використовувати формат комірок
“Числовой”, який встановлюється в діалоговому вікні ―Формат ячеек‖. При цьому можна
також задавати кількість знаків після коми.
Текст в Excel представляє собою послідовність букв і символів або комбінацію
букв, символів і чисел. Будь-яка послідовність введених в комірку символів, яка не може
бути інтерпретована програмою Excel як число, формула, дата, час, логічне значення, або
значення поле інтерпретується як текст. Після чого введений текст, як уже зазначалось,
вирівнюється в комірці по лівому краю.
Щоб ввести текст, необхідно виділити комірку, після чого набрати текст з
клавіатури. В комірку може бути введено не більше ніж 255 символів. Можна
форматувати як окремі символи, так і фрагменти тексту в комірках.
В деяких випадках потрібно ввести деякі числа як текст. Припустимо, що
необхідно ввести список телефонів. Для цього потрібно виділити комірки, в які
планується введення номерів, потім виконати команду ―Формат/Ячейки‖, далі
активізувати вкладку ―Число‖ і в списку форматів, що з'явиться вибрати
―Текстовый‖, потім натиснути ―ОК‖. Будь-яка введена послідовність знаків, що
буде введена, програмою Excel автоматично сприймається як текст.
ХІД РОБОТИ
1. Завантажити програму Excel.
2. Детально ознайомитися з екранним інтерфейсом програми Excel,
використовуючи при цьому теоретичні відомості.
3. Налаштувати системні настройки Windows, для цього виконати наступні
команди:
 <Пуск\Настройка\Панель управления>;
 Языки и стандарты;
 В діалоговому вікні „Языки и стандарты‖ вибрати вкладку „Региональные
стандарты‖;
 Украинский;
13
 На вкладці „Денежная единица‖ ввести „грн‖.
 На вкладках „Время‖ і „Дата‖ ввести необхідні дані із списку, що
запропонується.
4. Створити нову робочу книгу під назвою „Лабораторна робота №1‖.
5. Зберегти створену робочу книгу у власну папку.
6. Додати а потім видалити з екрану панелі інструментів „Рисование‖ і „WorArt‖.
7. Використовуючи ярлики послідовно перейти від першого листа до останнього.
8. Використовуючи довідкову систему Excel отримати інформацію про діаграми.
9. Створити наступну таблицю:
Дата Оклад, Премія, До виплати,
Номер П.І.Б.
народження грн. грн. грн.
1 Іванов С.І. 07.08.54 240 грн. 70 грн. 310 грн.
2 Петров О.П. 05.11.49 200 грн. 70 грн. 270 грн.
3 Сенов Л.С. 22.11.58 180 грн. 50 грн. 230 грн.
4 Франко С.П. 29.09.67 220 грн. 70 грн. 290 грн.
5 Будко І.П. 30.02.74 50 грн. 50 грн. 190 грн.
6 Мен Н.В. 09.07.11 50 грн. 50 грн. 220 грн.
10. Безпосередньо перед введенням даних в комірку задати наступні формати для
комірок колонки Номер – ―Числовой‖, П.І.Б. – ―Текстовый‖, Дата народження
–
―Дата/время‖, Оклад, Премія, До виплати – ―Денежный‖.
11. Заголовок таблиці виділити напівжирним курсивом та задати розмір шрифту 16.
12. Перед колонкою ―Оклад‖ додати колонку ―Вік‖ та заповнити її у
відповідності до даних таблиці. Задати формат комірок цієї колонки ―Числовой‖.
13. Скопіювати в буфер обміну перші чотири колонки таблиці і вставити їх на
Лист 2 робочої книги.
14. Переглянути створену таблицю на листі 1 робочої книги та звернути увагу
яким чином розміщується числова та текстова інформація в комірках.
15. Зберегти файл під іменем ―Лабораторна робота 1‖ у власну папку.
16. Завершити роботу з програмою MS Excel.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Поясніть термін електронна таблиця.
2. Які ви знаєте об’єкти Excel, яку максимальну кількість колонок і рядків має
14
робочий лист Excel?
15
3. Яку інформацію можна вводити в комірку робочого листа?
4. Яким чином запускається програма Excel?
5. Перерахуйте елементи екранного інтерфейсу програми Excel, поясніть їх
призначення.
6. Які нові кнопки панелі інструментів „Стандартная‖ присутні в програмі Excel?
7. За допомогою яких команд здійснюється робота з файлами?
8. Яку інформацію можна вводити в робочу книгу Excel?
9. Які формати представлення даних існують в Excel?
10. Яким чином здійснюється введення та редагування даних в комірках?
11. Опишіть процедуру копіювання даних в Excel.
12. Яким чином в Excel здійснюється додавання порожніх колонок та рядків в
потрібному місці таблиці?
13. Як можна відрізнити за зовнішнім виглядом даних в комірках, до якого типу
вони належать: числового чи текстового?
14. Опишіть процедуру задання формату даних.
ТЕМА: Робота зі стилями в MS Excel. Ряди даних. Автозаповнення. Пошук і заміна

данних. Створення списку даних для автозаповнення.
МЕТА: Ознайомитися з інтерфейсом редактора електронних таблиць MS Excel.
Коли даних в таблиці небагато, проблем з їх обробкою як правило не виникає. Але
при збільшенні об’єму інформації користувачів, як правило, виникає необхідність в
упорядкування форматів даних, якщо цього не зробити, то навіть проста задача зміни
формату даних могла викликати неабиякі проблеми.
В поняття стилю входять наступні елементи: формат представлення чисел, тип та
розмір шрифту, тип вирівнювання, вид рамки, присутність художнього оформлення та
захист. Можна застосовувати конкретний стиль як до виділеної області комірок так і до
будь-якого робочого листа повністю.
Для створення стилю використовується команда <Формат/Стиль>. Виконання даної
команди активізує діалогове вікно „Стиль‖(рис. 3). В полі „Имя стиля‖ відображається
16
ім’я стилю, котрий застосовується до виділених комірок. Це поле є списком і в ньому
можна вибрати для комірок один із існуючих стилів.
Натискання кнопки <Изменить> виводить діалогове вікно „Формат ячеек‖, в якому
можна вибирати параметри стилю для застосування до виділених комірок. Після задання
параметрів стилю в діалоговому вікні „Формат ячеек‖ необхідно натиснути кнопку
<Добавить>, після чого створений стиль буде додано до списку існуючих. Кнопка
<Удалить> виконує видалення стилю, виділеного в полі „Имя стиля‖.
Рис.3. Діалогове вікно „Стиль‖.
Для застосування стилю до виділених комірок таблиці, необхідно виконати

наступні дії:
1. Виділити на робочому листі книги потрібні комірки.

2. Виконати команду <Формат/Стиль>, після чого з’явиться діалогове вікно
„Стиль‖.
3. Вибрати із списку „Имя стиля‖ діалогового вікна „Стиль‖ потрібний стиль і
натиснути клавішу Enter або кнопку ОК. Після виконання цих дій для виділених
комірок буде встановлено заданий стиль.
Можна також задавати стиль оформлення всієї таблиці загалом. З цією метою
використовується команда <Формат/Автоформат> . Після виконання даної команди на
екрані з’явиться діалогове вікно „Автоформат‖ (рис.4), в якому виділено дві області
„Список форматов‖ та „Образец‖. Поле вибору „Список форматів‖ дозволяє вибирати
необхідний автоформат таблиці. Поле „Образец‖ показує зразок оформлення таблиці по
заданому автоформату. В Excel розроблено механізм введення рядів даних
(автозаповнення).
17
Рис.4. Вікно діалогу ―Автоформат‖.
Під рядами даних розуміють дані, що відрізняються одне від одного на фіксовану
величину, причому дані не обов’язково повинні бути числовими. Щоб створити новий ряд
даних, необхідно виконати наступні дії:
1. Ввести в комірку перший член ряду.
2. Виділити область, де буде розміщено ряд. Для цього необхідно підвести вказівник
миші до чорного квадрату в правій нижній частині рамки виділеної комірки (в
цей момент вказівник миші перетвориться з білого на чорний хрестик), після чого
натиснути ліву клавішу миші.
3. Утримуючи натисненою ліву клавішу миші, виділити потрібну частину ряду або
колонки. Після завершення дії відпустити клавішу, виділена область буде
заповнена даними.
Ряд даних може бути побудовано й іншим способом, якщо буде вказано інтервал між
членами ряду. Для цього в напрямку заповнення необхідно ввести два члени ряду, потім
виділити обидві комірки і, встановивши вказівник миші на чорний квадрат в нижньому
правому куті виділених комірок, розширити область виділення до потрібної. В даному
способі дві перші комірки, значення котрих було введено користувачем, визначають
інтервал між членами ряду.
Для побудови довільних рядів необхідно вибрати команду
<Правка/Заполнить/Прогрессия>. Після її виконання з’явиться діалогове вікно
„Прогрессия‖ (рис.5.), в якому можна встановити параметри ряду даних. Для завершення
процесу задання ряду даних необхідно натиснути клавішу „ОК‖. В Excel можна
збільшувати або зменшувати значення на постійну величину, а також множити значення
на постійний множник. Для цього у вікні діалогу „Прогрессия‖ є перемикач типів.
18
Рис.5. Діалогове вікно „Прогрессия‖.
В режимі автозаповнення можуть бути заповнені ряди з різними типами даних.

Процедура автозаповнення логічно продовжує задані послідовності, наприклад: Ном.1,
Ном.2, Ном.3. Можна здійснювати автозаповнення безпосередньо на робочому листі за
допомогою курсору або за допомогою діалогового вікна „Прогрессия‖. Якщо індикатор
„Автоматическое определение шага‖ встановлено, то інтервал між членами ряду
визначається на основі значення в верхній або лівій комірці виділення.
Після введення інформації може виникнути необхідність знайти або внести зміни в
раніше введені дані. З цією метою використовуються команди Правка/Найти і
Правка/Заменить. Дані команди відповідно активізують діалогові вікна (рис.6, рис.7), в
яких задаються параметри пошуку та заміни даних.
Рис.6.Діалогове вікно „Найти‖.
Рис.7. Діалогове вікно „Заменить‖.
19
Дія команди Правка/Найти розповсюджується на виділений фрагмент або на весь
робочий лист, якщо фрагмент не виділений. Дана команда також переглядає виділену
групу робочих листів. Результатом роботи команди Найти по пошуку заданих символів
є перша виділена комірка, що містить задані символи. Повторний пошук здійснюється з
поточного положення й закінчується на наступній комірці, в якій містяться задані
символи. При відсутності символів заданих в полі „Что‖ з’являється відповідне
повідомлення. Процедура пошуку необхідної інформації містить в собі наступні етапи:
1. Виконати команду Правка/Найти;
2. В поле „Что‖ ввести потрібні символи (в тому вигляді в якому вони
зустрічаються таблиці);
3. Натиснути кнопку „Найти далее‖
4. У випадку, якщо введена для пошуку інформація зустрічається в таблиці
неодноразово, натиснути кнопку „Найти далее‖;
5. Закрити діалогове вікно „Найти‖.
Пошук можна здійснювати в формулах, тексті, значеннях або примітках комірок. В
режимі „Ячейка целиком‖, котрий допустимий тільки для робочих листів, пошук
здійснюється по співпаданню всього вмісту комірки з заданим набором символів.
Діалогове вікно „Заменить‖ (Рис.7) містить, на відміну від діалогового вікна „Найти‖
два поля введення „Что‖ і „Заменить на‖. Процедура заміни необхідної інформації
містить в собі наступні етапи:
1. Виконати команду Правка/Заменить.
2. В поле „Что‖ потрібно внести інформацію, яку потрібно знайти й замінити в
таблиці.
3. В полі „Заменить на‖ ввести інформацію на яку потрібно замінити початкові
дані, що містилися в комірках.
4. Виконати команду Заменить.
5. У випадку, якщо інформація, що підлягає заміні зустрічається в таблиці
неодноразово, потрібно виконати команду Заменить все.
6. Закрити діалогове вікно „Заменить‖.
Необхідно зазначити, що команди Заменить і Заменить все необхідно
застосовувати обережно. Постільки після виконання цих команд попередня інформація
буде змінена, і у випадку неправильного введення критеріїв заміна може привести до
непередбаченої втрати інформації. Тому, бажано, перед виконанням команд Заменить
та Заменить все створити резервну копію таблиці з якою будемо працювати.
20
У випадку, якщо користувач постійно працює з даними інтервального типу, що часто
повторюються, можна створити відповідні списки цих даних для автозаповнення. Потім,
для заповнення комірок, у випадку повторного введення цих даних в таблиці буде
достатньо ввести перший елемент цього списку у вибрану комірку й використати
механізм автозаповнення. Дані інтервального типу, що підлягають автозаповненню у
вигляді списків вводяться в систему на етапі підготовки її до роботи. Списки для
автозаповнення створюються за допомогою команди Сервис/Параметры. Ця команда
активізує діалогове вікно „Параметры‖ (рис.8).
Рис.8. Діалогове вікно „Параметры‖.
У діалоговому вікні „Параметры‖ необхідно вибрати вкладку „Список‖. Вона місить

два розділи: „Списки‖ і „Элементы списка‖. Процедура додавання нового списку
автозаповнення полягає в настуньому:
1. Виконати команду Сервис/Параметры й вибрати вкладку „Список‖.
2. В полі „Списки‖ вибрати „Новый список‖.
3. В полі „Элементы списка‖ ввести всі елементи списку автозаповнення.
4. Натиснути кнопку „Добавить‖.
21
5. Натиснути кнопку „ОК‖
Команда Удалить діалогового вікна „Параметры‖ дозволяє видалити будь-який
вибраний список. Після додавання нового списку досить ввести перший елемент цього
списку в комірку й виконати процедуру автозаповнення, всі елементи списку будуть
автоматично введені в комірки.
Особливість процедури автозаповнення полягає в тому, що вона поширюється також
і на списки даних, які не є даними інтервального типу, але містять подібні компоненти,
наприклад: Комп’ютер 1, Комп’ютер 2 … Комп’ютер N; Тиждень 1, Тиждень 2 …
Тиждень N та ін.
ХІД РОБОТИ
1. Завантажити програму MS Excel.
2. Створити новий власний стиль під назвою NEW, який би задавав наступні
параметри: Шрифт – Arial, розмір - 14, напівжирний курсив, вирівнювання: по
горизонталі – по центру, по вертикалі – по центру.
3. З використанням нового стилю створити:
 Таблицю 1. ‖Звіт продажу фірми Panasonic‖. В даній таблиці колонку
номерів заповнити з використанням автозаповнення.
 Таблицю 2. „Видатки за І-й квартал 2002 року по фірмі SVS.‖ В даній
таблиці за допомогою автозаповнення заповнити рядок з назвами місяців та
значеннями видатків по рекламі, аренді та податками.
Табл.1. Звіт продажу фірми Panasonic.
Табл.2. Видатки за І-й квартал 2002 року по фірмі SVS.
22
4. Застосувати до таблиці 1 автоформат „Цветной 2 ‖.
5. Застосувати до таблиці 2 автоформат „Цветной 1‖.
6. Зберегти файл під іменем „Лабораторна робота №2‖ у власну папку
7. Створити новий список 1, елементами якого являються: USD, EUR, GBR,
RUR, POL, SWE.
8. Створити новий список 2, елементами якого є: валюта, курс гривні,
обсяг продажу, млн.грн, кількість банків.
9. Створити таблицю, заповнивши перший рядок й колонку таблиці за допомогою
списків автозаповнення.
Табл. Результати торгів на УМВБ.
10. Виділити заголовок таблиці: жирним курсивом, розмір шрифту – 14, фон –
червоний.
11. Фон полів таблиці з даними виділити жовтим кольором, шрифт – Аriаl, розмір
шрифту – 12.
12. Використовуючи засоби пошуку програми MS Excel знайти в таблиці наступні
дані: RUR, 17, SWE.
13. Замінити в таблиці, використовуючи відповідні засоби програми Excel, наступні
дані: 5,33 на 5,37; 431,23 на 532,74; 54 на 49.
14. Зберегти файл під іменем „Лабораторна робота № 2‖ у власну папку.
15. Завершити роботу з програмою Excel.
1. Що входить в поняття стилю?
2. Яким чином можна створити новий стиль?
3. Які дії необхідно виконати для застосування стилю?
23
4. Як можна задати автоформат таблиці?
5. Яким чином можна здійснювати автозаповнення рядів даних, в тому числі й
інтервального типу, за допомогою вказівника миші?
6. Як можна заповнювати ряди даних без використання вказівника миші?
7. Які команди в Excel використовуються для пошуку та заміни даних в комірках
таблиці?
8. Опишіть процедуру пошуку потрібних даних в Excel.
9. Які дії необхідно послідовно виконати для заміни необхідної інформації?
10. Які дії необхідно виконати для активізації діалогового вікна в якому можна
створити новий список автозаповнення?
11. Опишіть процедуру додавання до вже існуючих списків нового списку
автозаповнення.
ТЕМА: Форматування комірок. Сортування та фільтрація даних

МЕТА: Навчитися ефективно використовувати засоби програми MS Excel для
форматуванняції та фільтрації даних.
Програма Excel надає широкі можливості по форматуванню комірок. З цією метою
використовуються вкладки діалогового вікна „Формат ячеек‖ (рис.9). Щоб встановити
формат однієї або декількох комірок, необхідно спочатку їх виділити, після чого виконати
команду Формат/Ячейки. Діалогове вікно, що з’явиться, містить шість вкладок:
„Число‖, „Выравнивание‖, „Шрифт‖, „Граница‖, „Вид‖, „Защита‖.
„Число” – перша вкладка діалогового вікна „Формат комірок‖, яка дозволяє
вибирати потрібний формат комірок із списку, що надається.
„Выравнивание” – дана вкладка містить декілька розділів, за допомогою котрих
можна впливати на розміщення вмісту виділеної комірки (або декількох комірок). В
розділі „Выравнивание‖ знаходяться параметри, що визначають тип вирівнювання даних в
комірках, зокрема по правому та по лівому краю (по горизонталі), по верхній або нижній
границі (по вертикалі) або по центру. Розділ „Ориентация‖ дозволяє розмістити дані в
комірці у напрямках: зліва вгору, зверху вниз, зліва на право.
24
Окрім того можна також задавати кут повороту даних в комірці. Для цього необхідно
мишею перетягнути слово „Надпись‖ в розділі „Ориентация‖, таким чином, щоб воно
розмістилося в потрібному напрямку.
Рис.9. Діалогове вікно „Формат комірок‖.
Також можна вказати кут повороту тексту в градусах використовуючи для цього
поле вибору градусів. В розділі „Отображение‖ є наступні операції:
- „перенос по словам” - задається режим автоматичного переносу слів на
новий рядок в комірці. Якщо слово не може розмістися в одній комірці, тобто
досягає правої границі комірки, то воно переноситься на новий рядок цієї
комірки;
- „автоподбор ширины” – визначає для комірки такий режим, при якому
виділений розмір тексту зменшується таким чином, щоб він міг розміститися в
комірці в один рядок. Ця опція не впливає на дійсний розмір шрифту, він
залишається без змін, змінюється лише режим екранного відображення даних в
комірці;
25
- „объединение ячеек” – виконує операцію об’єднання виділених комірок в
одну. Якщо в комірках були розміщені дані, то вони будуть автоматично виділені
за виключенням даних, що розміщені в лівій верхній комірці виділеного
діапазону, зміст якої буде збережено.
„Шрифт” – на даній вкладці є опції, котрі надають можливість задавати тип і
розмір шрифту, його колір та різні ефекти.
„Граница” - ця вкладка надає можливості для вибору різних типів рамок таблиць, з
метою покращення зовнішнього вигляду таблиці. Вкладка „Граница‖ дозволяє задати
велику кількість типів границь, для котрих може бути задано будь-який колір або тип
лінії.
„Вид” - за допомогою параметрів даної вкладки можна встановити колір заливки
для вибраної комірки, а також тип узору, який при цьому буде використовуватися.
„Защита” - опції даної вкладки дозволяють задати режим захисту комірки від змін,
а також вибрати режим, при якому в рядку формул не відображається формула, введена в
комірку, що редагується.
Поряд з описаними функціональними можливостями вкладок діалогового вікна
"Формат ячеек", на панелях інструментів „Стандартная‖ і „Форматироманная‖ є кнопки,
котрі дублюють виконання функцій діалогового вікна „Формат ячеек‖.
Досить часто після введення інформації в електронну таблицю її необхідно
відсортувати тим чи іншим чином. З цією метою в Excel використовується команда
<Данные/Сортировка>, яку потрібно виконати після виділення діапазону даних які
потрібно відсортувати.
Після виконання даної команди активізується діалогове вікно "Сортировка
данных" (рис. 10).
Дане діалогове вікно містить наступні розділи:
 «Сортировать по» – в даному списку здійснюється вибір колонки, котру
необхідно сортувати першою;
 «Затем по» – даний список задає ім’я колонки яку потрібно сортувати в другу
чергу;
 «В последнюю очередь, по» – вибір колонки по якому сортування повинно
виконуватись в останню чергу. У випадку рівності значень в комірках яких-
небудь рядків перших двох колонок, імена яких вказані в полях «Сортировать
по» і «Затем по».
При цьому в кожному розділі можна вказувати напрямок сортування (по
збільшенню або по зменшенню).
26
Рис.10. Діалогове вікно "Сортировка данных".
Окрім того в цьому діалоговому вікні (рис. 10) є розділ "Идентифицировать поля
по", котрий дозволяє вибирати, що буде відображуватися в полях сортування: або вміст
першого рядка виділеного діапазону, або позначення відповідної колонки робочої позиції
(наприклад В).
Необхідно зазначити, що у випадку, якщо необхідно відсортувати одну колонку
таблиці по одному критерію, досить виділити одну колонку таблиці, а у випадку
необхідності здійснити складне сортування ( подвійне, потрійне), краще за все виділити
всю таблицю, а потім задавати критерій сортування.
Фільтрація даних дозволяє знаходити і відображати для обробки частину даних: в
відфільтрованій колонці на екран виводяться тільки ті рядки, в яких містяться дані, які
відповідають заданим критеріям фільтру. При цьому всі інші рядки не знищуються, а
просто залишаються прихованими.
В Excel для фільтрації даних використовуються команді <Автофильтр> і
<Расширенный фильтр>. Якщо використовується простий критерій фільтрації, то для
відображення потрібної інформації досить команди <Автофильтр>. При використанні
складних критеріїв необхідно застосовувати команду <Расширенный фильтр>.
Команда <Данные/Фильтр/Автофильтр> розміщує команди з кнопками операції
<Автофильтр> в рядок з назвами колонок. При допомозі цих кнопок можна вибирати
рядки таблиці котрі необхідно вивести на екран.
27
При натисканні кнопки, розкривається список, в якому можна вибирати одну з
команд: <Всѐ> - на екрані виводяться всі рядки колонки, <Первые 10> - частина колонок,
що містять найбільші, чи найменші значення, <Условие> - виводяться елементи списку,
що задовольняють заданій умові.
При виборі команди <Первые 10> з’явиться діалогове вікно "Наложение условия
по списку" (рис. 11), в якому необхідно вибрати кількість або найбільших, або найменших
елементів вибраного списку даних.
Рис.11. Вікно діалогу "Наложение условия по списку".
Вибір команди <Условие> відображає діалогове вікно <Пользовательский

автофильтр> (рис. 12), в якому можна задавати логічні умови, що визначають режими
фільтрації.
Рис.12. Діалогове вікно «Пользовательский автофильтр».
Зокрема, в лівій частині вікна, в першому списку, необхідно вибрати потрібну

умову («равно», «больше», «меньше» і т. д.), а в правій – або вибрати значення зі списку,
або задати власне. Поряд з ним, при виборі якого-небудь значення (а не команди) в
списку, що залишився після застосування фільтру, тимчасово відсутні рядки, які не
містять в собі дане значення. Для повернення до початкового стану таблиці (без фільтру),
28
необхідно виконати команду <Данные/Фильтр/Отобразить все> або <Данные/Фильтр/
Автофильтр>.
Команда <Данные/Фильтр/Расширенный фильтр> дає змогу користуючись
значеннями існуючої таблиці, створювати іншу, значення якої задовольняють поставленій
умові.
Створена в результаті застосування даної команди нова таблиця за структурою, як
правило, аналогічна початковій, але деякі рядки початкової таблиці можуть бути відсутні.
Після виконання даної команди на екрані з’явиться діалогове вікно
"Расширенный фильтр" (рис. 13).
Рис.13. Вікно діалогу <Расширенный фильтр>.
Дане діалогове вікно містить наступні опції:

 режим обробки бази даних <фильтровать список на месте> або <скопировать
результат в другое место>;
 <исходный диапазон> - вказується діапазон значень початкової таблиці,
включаючи назви полів;
 <диапазон условий> - вказується діапазон комірок, в які необхідно розмістити
результат застосування фільтру.
Розглянемо приклад застосування розширеного фільтру.
Нехай потрібно в таблиці ―Звіт‖ (табл. 1) вивести всі записи, поточні витрати яких
менше 40.
1. Спочатку необхідно створити критерії фільтрації даних, так як це зроблено в
табл. 1 "Звіт" - рядок 11,12. Вони складаються з назв полів та умови записаної під
відповідною назвою поля (процедуру введення можна виконати також за допомогою
29
копіювання).
2. Виконати команду <Данные/Фильтр/Расширенный фильтр>.
3. В діалоговому вікні "Расширенный фильтр" активізувати опцію "Скопировать
результат в другое место".
4. В полі "Исходный диапазон" ввести адрес діапазону комірок в якому
розміщується початкова таблиця ($А$1:$Е$9) або (А1:Е9).
5. В полі "Диапазон условий" ввести адрес діапазону комірок в яких задані
критерії ($А$11:$D$12) або (А11:D12).
6. В полі "Поместить результат в диапазон" - вказати адрес вільної комірки в яку
треба ввести результати застосування фільтра.
1. Натиснути кнопку <OK>.
Таб. Звіт.
Адресацію комірок можна вводити як власноруч, так і виділенням потрібного

діапазону комірок вказівником миші.
ХІД РОБОТИ
30
Табл. Звітна відомість.
3. Задати подвійну синю рамку навколо таблиці.

4. В другій, четвертій та п’ятій колонках назви колонок розмістити під кутом 450.
5. Заголовок таблиці виділити жирним курсивом, розміром шрифту – 14.
6. Задати для заголовку таблиці фон жовтий, для всіх інших даних – світло зелений.
7. Задати наступні формати даних: для першої колонки – числовий; для другої,
четвертої – текстовий; для третьої – дата/час; для останніх двох – грошовий.
8. Виділити дані таблиці "Звітна відомість" 12 розміром, шрифтом Аriаl.
9. Зберегти файл під іменем „Лабораторна робота №3‖ у власну папку.
10. Створити таблицю Звіт (перші 10 рядків).
11. Відсортувати колонку інвестицій за зростанням.
12. Виконати подвійне послідовне сортування по колонках ―Фірма‖ та ―Вироби‖.
13. Використовуючи засоби фільтрації даних залишити в таблиці тільки дані, що
відповідають фірмі SONY.
14. Встановити фільтр, який би залишав на екрані тільки дані які відповідають
наступній умові: інвестиції повинні бути більшими або дорівнювати 80 млн. грн.
15. Видалити всі фільтри, що були застосовані.
16. Використовуючи розширений фільтр, вивести всі данні таблиці 1 поточні витрати
яких менше 40. При цьому, користуватися прикладом виконання даної операції,
описаним в теоретичних відомостях.
17. Використовуючи розширений фільтр, вивести всі данні таблиці 1 податки в яких
більші 600 млн. грн., а інвестиції більше 80.
18. Переглянути вміст таблиць які були створені використанням розширеного
фільтра.
19. Зберегти файл під іменем "Лабораторна робота 3".
31
1. За допомогою якої команди можна перейти в режим форматування комірок?
2. Які вкладки містить діалогове вікно „Формат ячеек‖?
3. Розкажіть призначення кожної вкладки.
4. Опишіть процедуру форматування комірок.
5. Як можна здійснити форматування комірок без активізації діалогового вікна
„Формат ячеек‖?
6. Яким чином можна виконати сортування даних таблиці?
7. Як виконується подвійне, потрійне сортування?
8. Поясніть термін ―Фільтрація даних‖, які команди використовуються в Excel
для фільтрації даних?
9. опишіть процедуру фільтрації даних за допомогою команди <Автофильтр>. Як
здійснюється фільтрування по заданій умові.
10. Опишіть процедуру застосування команди <Расширенный автофильтр>.
орппарлдддлооо ролржгргшр
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
ТЕМА: Розрахунок проміжних підсумків. Групування даних таблиці. Налаштування

MS Excel. Друк робочих листів
МЕТА: Навчитися обчислювати проміжні підсумки, здійснювати групування даних в
таблицях та друкувати робочі листи.
Як правило, робота по створенню таблиць завершується підведенням різного роду

підсумків. Проміжні підсумки розраховуються для полів, які мають значення, що
повторюються. Такими підсумками можуть бути сума, середнє значення, мінімальне або
максимальне значення і т. д. Перед виконанням операції проміжних підсумків дані
таблиці обов’язково потрібно відсортувати!!! по колонках в яких дані повторюються.
Операція обчислення проміжних підсумків виконується наступним чином:
1. Виділяється уся таблиця та здійснюється сортування даних для колонок в
яких дані повторюються. Таблиця залишається виділеною.
2. Виконується команда <Данные/Итоги>.
32
3. У вікні діалогу, що з’явиться після виконання команди (рис.14), в полі <При
каждом изменении в> із списку вибрати поле в якому є дані, що повторюються і були
заздалегідь відсортовані.
Рис.14. Діалогове вікно "Промежуточные итоги"
4. В полі "Операция" вибирають потрібну операцію, за якою буде

розраховуватия підсумок даних.
5. В полі "Добавить итоги по" діалогового вікна активізуються індикатори
навпроти назв полів в котрих проводиться розрахунок.
6. Натиснути кнопку <OK>.
При розрахунку декількох операцій по підсумках, або для створення підсумків по
інших критеріях, потрібно знову виконати команду <Данные/ Итоги>.
У випадку, коли вже існуючі підсумки необхідно змінити новими, потрібно в
діалоговому вікні <Промежуточные итоги> активізувати опцію <Заменить текущие
итоги>, а у випадку, коли необхідно зберегти попередні підсумки потрібно не
активізувати дану опцію. Бажано для зручного перегляду підсумків, завжди активізувати
опцію < Итоги под данными >.
Після виконання описаних вище дій, в таблиці з’являться додаткові рядки-
підсумки, як правило вони виділені жирним шрифтом. В основній частини таблиці, також
одночасно з’явиться в лівому верхньому куті листа Excel кнопка вкладеності рівнів
групування даних. Натискаючи кнопку відповідно з числом 1, 2 чи 3 отримаємо або всю
33
таблицю, або тільки один рівень підсумків.
Для видалення обчислених проміжних підсумків потрібно виділити таблицю і
виконати команду <Данные/Итоги/Убрать всѐ>. В Excel існують засоби, які дозволяють
виводити на екран тільки потрібні дані і поля. Це, так звані, засоби групування, вони
дозволяють згрупувати непотрібні записи і поля, і тимчасово вилучити їх з екрану, тим
самим створюючи потрібні звіти. Процедура групування полів (записів) наступна:
 виділяється колонка або група колонок таблиці поля яких не потрібно
включати в звіт;
 виконується команда <Данные/Группа и структура/ Группировать столбцы>.
При цьому на екрані з’являються кнопки з номерами 1 та 2, властиві першому рівню
групування;
 за допомогою кнопок 1 або ―-― згруповані колонки видаляються з
екрану. Зворотня операція виконується за допомогою кнопок 2 та ―+‖;
 потім, якщо потрібно провести групування другого рівня, виділяються
потрібні колонки і знову виконується команда <Данные/Группа и структура/Группировать
столбцы>. Після чого на екрані вже з’являються додатково кнопки 3 і 4.
Аналогічним чином здійснюється групування рядків таблиці. Скасувати
групування можна за допомогою команди <Данные/Группа и структура/
Разгруппировать>. Настройка MS Excel здійснюється в діалоговому вікні „Параметры‖
для активізації якого необхідно виконати команду Сервис/Параметры.
Рис.15. Діалогове вікно „Параметры‖.
34
Дане діалогове вікно містить вісім вкладок ( рис.15). Для задання параметрів
відображення, тобто виведення на екран тих чи інших елементів екранного інтерфейсу
Excel, використовуються опції вкладки „Вид‖, котрі розподілені на 4 розділи:
„Отображать‖, „Примечания‖, „Объекты‖ „Параметры окна‖.
Розділ „Отображать‖ містить три індикатора, кожний з яких визначає відображення
на екрані того чи іншого елементу, зокрема:
 „Строка формул‖ – показує в верхній частині робочого листа рядок формул;
 „Строка состояния‖ – виводить в нижній частині вікна програми Excel
рядок стану;
Розділ „Примечания‖ дозволяє встановити той чи інший режим відображення
приміток. Для задавання приміток до комірки потрібно спочатку її виділити і виконати
команду „Вставка/Примечания‖. Після чого в правому верхньому куті комірки з’явиться
індикатор – червоний трикутник, де можна ввести необхідні примітки. В результаті
наведення вказівника миші на дану комірку з’явиться введена примітка, аналогічно тому
як з’являється підказка. Даний режим роботи містить наступні опції:
 „Не отображать‖ – індикатори приміток та самі примітки не показуються;
 „Только индикатор‖ – відображається тільки індикатор приміток;
 „Примечания и индикатор‖ – відображається як примітка так і відповідні їм
індикатори.
Необхідно також зазначити, що команда Вид/Примечания дозволяє вивести на
екран всі присутні на робочому листі примітки.
Розділ „Объекты‖ - опції даного розділу впливають на екранне відображення
графічних об’єктів:
 „Отображать‖ – виводить на екран всі існуючі на робочому листі графічні
об’єкти (рисунки, діаграми і т.д.);
 „Только очертания‖ – показує замість графічних об’єктів тільки їхні
контури (використовується для збільшення швидкості переміщення по робочому листі);
 „Не отображать‖ – всі графічні об’єкти не відображуються на робочому
листі.
Розділ „Параметры окна‖ – задає режим екранного відображення елементів
робочого листа:
 „Формула‖ – в комірці виводяться безпосередньо формули замість значень
розрахунків по даній формулі;
 „Сетка‖ – відображає на екрані сітку, котра поділяє робочий лист на комірки;
35
 „Нулевые значения‖ – якщо вміст комірки дорівнює нулю, то він також буде
відображуватися на екрані;
 „Заголовки строк и столбцов‖ - відображає назви колонок (А,В,С...) та номери
рядків (1,2,3...);
 „Символы структуры‖ – показує на екрані символи структури;
 „Горизонтальная полоса прокрутки‖ – виводить на екран горизонтальну полосу
прокручування;
 „Вертикальная полоса прокрутки‖ – виводить на екран вертикальну полосу
прокручування;
 „Ярлыки листов‖ - відображає в нижній частині області Excel ярлики для листів;
 „Авторазбиение на страницы‖ – здійснює і показує на екрані розділ інформації
посторінково;
 „Цвет‖ – дозволяє вибрати колір сітки робочого листа.
В процесі роботи з Excel досить часто виникає ситуація, коли змінюється вміст
комірок, що використовуються в тих чи інших формула на робочому листі. Щоб задати
для подібних ситуацій режим обчислень потрібно вибрати вкладку „Вычисление‖
діалогового вікна „Параметры‖. Дана вкладка містить три групи опцій : „Вычисления‖,
„Итерации‖, „Параметры книги‖.
Група опцій „Вычисления‖:
 „Автоматически‖ – формули автоматично перераховуються при зміні значень;
 „Автоматически кроме таблиц‖ – виконує автоматичний перерахунок всіх
формул, за виключенням таблиць даних;
 „Вручную‖ – перерахунок виконується тільки після натискання кнопок
„Вычислить‖ або „Пересчет листа‖. При виборі даної опції автоматично встановлюється
індикатор опції й перерахунок перед збереженням.
Окрім того в даній групі опцій є дві кнопки „Вычислить‖ та „Пересчет листа‖.
Кнопка „Вычислить‖ дозволяє перерахувати значення всіх формул і таблиць даних у всій
робочій книзі. Кнопка „Пересчет листа‖ забезпечує здійснення розрахунків з даними, що
змінювалися тільки для поточного листа.
В групі опцій „Итерации‖ є математичне налаштування параметри ітерації, а саме
обмеження їх кількості при виконанні певної процедури (наприклад при пошуку рішень).
Група опцій „Параметры книги‖:
 „Обновлять удаленные ссылки‖ – встановлює режим, при якому виконується
перерахунок формул, що містить посилання на інші програми-додатки;
36
 „Точность как на экране‖- точність розрахунків знижується до 15 знаків після
коми до тієї, котра використовується при відображенні даних на екрані;
 „Система дат 1904‖ – дозволяє перемістити початок відліку дат з 1 січня1900
року на 2 січня 1904 року;
 „Сохранить значения внешних связей‖ – якщо з робочим листом Excel
пов’язаний який-небудь зовнішній документ, то дана опція дозволяє зберігати носії таких
зв’язків (що як правило приводить до значного сповільнення розрахунків);
 „Сохранять названия диапазонов‖ – дає можливість використовувати назви
діапазонів в формулах.
В Excel є також можливість налаштовувати параметри виправлень, котрі задають
той чи інший порядок дії при внесені змін в робочий лист, таких як редагування комірок,
переміщення об’єктів в комірках, автозаповнення і т.д. З цією метою використовується
вкладка „Правка‖ діалогового вікна „Параметры‖. Дана вкладка містить тільки один
розділ, в якому знаходяться всі настройки, що впливають на режим виправлень.
Вкладка „Списки‖ використовується для створення нових та видалення
непотрібних списків для автозаповнення.
Вкладка „Диаграмма‖ – містить в собі опції за допомогою яких можна налаштувати
параметри діаграм та графіків.
В Excel є також ряд параметрів, котрі не можна віднести до певної категорії, тому
вони винесені на вкладку „Общие‖. Вона містить наступні опції:
 „Стиль ссылок R1С1‖ – задає режим при якому посилання на комірки задається
не в форматі А1, а в форматі R1С1, тобто замість заголовок в робочій книзі будуть числа,
як і в номерах рядків;
 „Предлагать заполнения свойств файла‖ – при збереженні нових робочих книг
Excel буде автоматично пропонувати заповнити їх властивості;
 „Игнорировать DDЕ – запросы от других приложений‖ – всі запити динамічного
обміну даними (DDЕ – запити) від інших додатків будуть ігноруватися;
 ―Защита от макровирусов‖ – у випадку зараженого файлу
з’явиться повідомлення;
 „Звуковое сопровождение событий‖ – передбачає звуковий супровід дій, що
виконуються в Excel;
 „Список ранее открывавшихся файлов, содержит элементов не более‖ –
встановлює кількість файлів, що відкривалися раніше, назви яких будуть відображуватися
в пункті меню „Файл‖ для їхньої швидкої оптимізації у випадку необхідності;
37
 „Листов в новой книге‖ – задає для кожної нової книги потрібну кількість
листів;
 „Стандартный шрифт‖ – встановлює шрифт, що використовується по
замовчуванню при введенні даних;
 „ Размер‖ – задає розмір шрифту, що використовується по замовчуванню;
 „Рабочий каталог‖ – встановлює шлях до папки в якій будуть по замовчуванню
зберігатися файли;
 „Каталог автозагрузки‖ – задає шлях до папки, що містить документи, котрі
необхідно відкривати автоматично на початку роботи з Excel;
 „Имя пользователя‖ – дозволяє задати або змінити ім’я користувача, котре
зокрема буде вказуватися у властивостях документів Excel. Ця настройка впливає на всі
доробки MS Office.
Друкування робочих листів та книг в Excel має свої особливості. Пов’язано це в
першу чергу з тим, що робочі листи Excel можуть мати власні розміри, тоді як переважна
більшість принтерів призначена для роботи з аркушами паперу стандартного розміру А4.
В даних умовах можлива організація двох способів друкування:
- розбиття робочих листів на фрагменти та їх посторінкове друкування;
- друкування робочих листів зменшених до розмірів друкарської сторінки.
На практиці ці два способи поєднуються. Друк робочих листів здійснюється за
командою Файл/Печать. Після виконана даної команди активізується діалогове вікно
„Печать‖ (рис.16).
Рис.16. Діалогове вікно „Печать‖.
38
Дане діалогове вікно містить 4 розділи:
 „Принтер‖;
 „Печать‖;
 „Копии‖;
 „Вывести на печать‖.
Розділ „Принтер‖ містить інформацію про принтер, що використовується для
друку.
Розділ „Печать‖ використовується для задання режиму друкування „Все‖,
„Страницы‖.
Розділ „Вывести на печать‖ задає області друку – „Выделенный диапазон‖,
„Выделенные листы‖ та „Всю книгу‖.
Розділ „Копии‖ задає кількість копій об’єкту, що друкується та послідовність друку
сторінок об’єкту.
Кнопка „Просмотр‖ використовується для попереднього перегляду робочого листа
перед друком.
Інші параметри друку встановлюються шляхом натискання кнопки „Свойства‖,
після чого активізується діалогове вікно „Свойства,‖(рис.17), що містить три вкладки:
„Бумага‖, „Графика‖, „Параметры устройства‖.
Рис.17. Діалогове вікно ―Свойства‖.
39
Вкладка „Бумага‖ використовується для вибору розміру паперу, орієнтації
сторінок.
Вкладка „Графика‖ задає роздільну здібність друку.
Як правило перед тим як почати друк робочих листів їх попередньо переглядають
на предмет того яка інформація розміщується на сторінці. З цією метою використовують
команду Файл/Предварительный просмотр. У вікні, що з’явиться після виконання даної
команди, відображається ім’я файлу, вміст однієї з сторінок документа. З цього вікна
можна безпосередньо перейти до друку, натисканням кнопки „Печать‖.
У випадку, якщо перед друком необхідно змінити параметри розміщення
інформації на сторінці, потрібно виконати команду Файл/Параметры страницы. Після
виконання команди з’явиться діалогове вікно (рис.18 ), яке містить наступні вкладки:
 „Страница‖;
 „Поля‖;
 „Колонтитулы‖;
 „Лист‖.
Рис.18. Діалогове вікно „Параметры страницы‖.
У відповідності до назв вкладок здійснюється налаштування параметрів сторінок,

полів, колонтитулів чи листів.
Друкування робочих листів великих розмірів, можна здійснити шляхом розділу на
40
сторінки. Розбиття робочого листа на сторінки виконується програмою Excel автоматично
або користувачем за допомогою команди Вставка/Разрыв страницы, при цьому границі
сторінок відмічаються пунктирними лініями. Необхідно зазначити, що перед виконанням
даної команди, курсор необхідно поставити у місце, де пропонується встановити розрив
сторінки. Якщо заданий режим розбиття сторінок є невірним, то його можна відмінити за
допомогою команди Вставка/Убрать разрыв страницы, але перед цим потрібно
виділити весь робочий лист.
ХІД РОБОТИ

2. Створити наступну таблицю.
Термін
Фірма Вироби Ціна, грн
гарантії, міс
SONY Телевізор 12 1800
Samsung Телефон 24 1430
SONY Магнітофон 18 740
Philps Телефон 36 650
LG Телевізор 38 1550
Siemens Телефон 24 840
Motosport Мотоцикл 12 3500
Samsung Телевізор 16 1200
LG Відеоплеєр 24 450
Funai Телевізор 12 970
Philps Телевізор 12 1120
3. Обчислити проміжні підсумки: знайти загальну ціну усіх виробів

виготовлених кожною з фірм.
4. Обчислити проміжні підсумки: знайти середнє значення терміну гарантії для
всіх виробів кожної з фірм.
5. Використовуючи засоби групування даних виконати дії, які б забезпечили
видалення з екрану колонок ―Фірма‖ та ―Термін гарантії‖, а також рядків для фірм ―Funai‖
та ―Motosport‖.
41
7. Створити таблицю „Робітники‖ :
7. Колонки „За рік‖ та „Податок‖ заповнити за допомогою формул.

8.Рядок „Середнє‖ заповнити за допомогою формул, причому в колонці „Рік
народження‖ розрахувати середній вік робітників.
9.Для комірок рядка „Середнє‖ задати наступні примітки:
 Для комірки в колонці „Рік народження‖ – „Середній вік‖;
 Для комірки в колонці „Оклад‖ – „Середній оклад‖;
 Для комірки в колонці „За рік‖ – „Середній оклад за рік‖.
 Для колонки ‖Податок‖ – „Середній річний податок‖.
10. Видалити (добавити) з екрану рядок формул.
11. Вивести (видалити) в нижній частині вікна програми Excel рядок стану.
12. Зберегти файл у власну папку під іменем „Лабораторна робота №4‖.
13. Налаштувати режим роботи Excel таким чином, щоб в комірках з
примітками:
а) відображувалися тільки індикатори приміток;
б) відображувалися як індикатори так і примітки;
в) індикатори та примітки не відображувалися.
14. Задати режим роботи Excel при якому в комірках з формулами відображувалися
б не самі розраховані означення, а й формули по яких здійснюється розрахунок.
15. Відобразити/видалити з екрану сітку, котра поділяє робочий лист на комірки.
16. Видалити (додати) вертикальну та горизонтальну полосу прокручування.
17. Задати режим невідображення ярликів листів у нижній частині робочої області.
18. Змінити стиль посилання на R1С1-тип, звернути увагу на зміну адресації в
формулах, повернутися до А1-типу.
19. Повернутися до режиму відображення ярликів робочих листів, задати для
робочої книги два робочих листа.
20. Встановити кількість фалів, що відкривалася раніше і назви яких будуть
відображуватися в пункті меню „Файл‖ - 5.
42
21. Відкрити на власний вибір більше п’яти фалів з розширенням *.хls, звернути
увагу на список файлів пункту меню „Файл‖.
22. Скопіювати в книгу „Лабораторна робота №8‖ інформацію з попередніх
лабораторних робіт, так щоб її кількість перевищувала одну друковану сторінку.
23. Налаштувати режим роботи Excel на автоматичне розбиття робочого листа на
сторінки.
24. Перейти в режим попереднього перегляду інформації.
25. Надрукувати всю інформацію в 2 копіях, задати орієнтацію сторінки альбомну.
26. Зберегти всі внесені зміни в файл.
27. Надрукувати тільки таблицю „Робітники‖.
1. З якою метою використовуються проміжні підсумки?
2. Яку операцію обов’язково треба виконати перед виконанням проміжних
підсумків і чому?
3. Опишіть процедуру знаходження проміжних підсумків?
4. Яким чином з таблиці видаляються проміжні підсумки?
5. Опишіть процедуру групування полів (записів) таблиці.
6. З якою метою використовуються кнопки, що з’являються на робочому листі
після обчислення проміжних підсумків та групування даних.
7. Як скасувати групування таблиці.
8. В якому діалоговому вікні здійснюється налаштування параметрів роботи
Excel? За допомогою якої команди воно активізується?
9. Які вкладки містить діалогове вікно „Параметры‖, розкажіть про їх
призначення?
10. Як можна задати режим автоматичного перерахунку результатів формул при
зміні значень в комірках, на котрі є посилання в формулах?
11. Як можна змінити тип посилань з А1 на R1С1?
12. Як створюються примітки?
13. Як можна задати режим відображення ярликів робочих листів в книзі?
14. За якою командою здійснюється перехід в режим попереднього перегляду?
15. Як можна задати параметри сторінки?
16. Як можна роздрукувати кілька копій?
43
ТЕМА: Введення та редагування формул. Правила синктаксису при записі формул.

Функції в Excel.
МЕТА: Навчитися створювати та застосовувати формули в MS Excel.
Основною перевагою редактору електронних таблиць в MS Excel є використання для
розрахунків широких можливостей формул та функцій.
Для зручності роботи функції в MS Excel розбиті по категоріям. Формулою в MS
Excel називається послідовність символів, що починається із знаку ―=‖. В цю
послідовність символів можуть входити постійні значення, посилання на комірки, імена,
функції або оператори. Результатом виконання формули є нове значення, яке виводиться
як результат розрахунків формули по вже введеним даним. Якщо значення в комірках, на
котрі є посилання в формулі, змінюються то і результат обчислення по формулі
змінюється автоматично.
Для перегляду таблиці у вигляді формул необхідно виконати команду
Сервис/Параметры/Вид/Формулы.
При створенні формул можна використовувати наступні знаки математичних
операцій:
(^) – піднесення до степеня;
(*) - множення; (/) – ділення;
(+) – додавання; (-) – віднімання.
Дані математичних операцій записані в тому порядку, в якому вони будуть
виконуватися в формулі. Як правило в формулі не записують безпосереднє значення того
чи іншого параметра. Значно ефективніше під час створення формул використовувати
посилання. Тобто в формулі вказується не значення самого параметра, а адрес комірки
(посилання) в якій він розміщений.
Розрізняють два типи посилань: абсолютні та відносні. Абсолютні посилання - тип
адресації комірок, коли при переміщені формули з початкової комірки в іншу адреси
комірок не змінюються
Відносні посилання комірок – тип адресації, коли при переміщені формули з
початкової комірки в іншу здійснюється автоматична, пропорційна до переміщення зміна
адресації комірок.
44
Абсолютна та відносна адресації відрізняються виглядом запису у формулі, так
запис - $А$2 – абсолютна адресація, а запис – А2- відносна адресація.
Абсолютну адресацію використовують в формулах, як правило, в тих випадках коли
необхідно зберегти посилання на одні й ті ж комірки з даними, де б формули не
розміщувалися.
Розглянемо процедуру створення формули. Нехай потрібно розрахувати загальну
суму коштів до виплати різним працівникам (Табл. 1.)
Табл. 1. Загальна сума коштів до виплати різним працівникам.
1. Створення формули завжди починається з виділення комірки в яку пропонується

ввести формулу і введення знаку „=‖, в нашому випадку в комірку D2.
2. Далі необхідно з використанням формули заповнити колонку „Премія‖. Премія в
розмірі 20% від окладу буде знаходитися за формулою =180*0,2, але Exсel надає
можливість замість самих значень, вводити адреси комірок. Для цього необхідно
просто, в режимі редагування формули, клацнути вказівником миші на комірці з
даними, тобто на комірці C2, і потім дописати вираз. В результаті в комірці D2
отримаємо вираз =C2*0,2 .
3. Натиснути клавішу Enter. В комірку буде введено результат розрахунку.
4. Використовуючи механізм автозаповнення комірок, заповнити порожні комірки
колонки „Премія‖.
5. Виділити комірку E2 колонки „До виплати‖.
6. Ввести в комірку наступну формулу =D2+С2.
7. Натиснути клавішу Enter. З’явиться результат обрахунку за створеною формулою.
8. Використовуючи механізм автозаповнення комірки, заповнити порожні колонки „До
виплати‖.
В Eхсel для нескладних розрахунків можна використовувати прості функції, такі як
автосума, знаходження мінімального або максимального значення в діапазоні комірок.
Процедура їх використання не складна, досить виділити комірку в яку буде
вставлена функція й активізувати функцію. Наприклад, для знаходження автосуми можна
активізувати кнопку - автосума, на панелі інструментів „Стандартная‖. В Eхсel також
під час створення формул можна використовувати для розрахунків імена, наприклад:
= Оклад + Премія.
45
Функції в MS Excel використовуються для виконання стандартних розрахунків.
Значення, котрі використовуються для обрахунків функцій називаються аргументами.
Для використання будь-якої функції, необхідно її ввести, як частину формули в
комірку даного листа. Послідовність, в якій повинні розміщуватися символи, що
застосовується в формулі називається синтаксисом функції. Всі функції використовують
однакові правила синтаксису. У випадку порушень правил синтаксису MS Excel
надходить повідомлення, про те, що в формулі є помилка.
Розглянемо правила синтаксису при заміні функцій:
 Якщо функція використовується на самому початку формули, перед нею обовязково
повинен стояти знак дорівнює ―=‖, як це має місце на початку будь-якої математичної
формули;
 Аргументи функцій записуються в круглих дужках відразу за назвою функції і
відокремлюються один від одного символом крапка з комою ―;‖. Дужки
дозволяють MS Excel визначити де починаються і де закінчуються список аргументів;
 Всередині дужок повинні розміщуватися тільки аргументи функцій;
 Необхідно памятати, що при записі функції повинні бути присутніми відкриваюча та
закриваюча дужки, при цьому не можна вставляти пробіли між назвою функції і
дужками;
 В якості аргументів можна використовувати числа, текст, логічні значення, масиви;
 Аргументи можуть бути як константами так і масивами;
 Формули, що використовуються функцією в якості аргументу можуть містити інші
функції, тобто містити вкладені функції. Вкладеними називаються функції котрі є
аргументами інших функцій. В формулах MS Excel можна використовувати до семи
рівнів вкладеності.
 Параметри, що задаються повинні мати тільки допустимі для даного аргументу
значення.
Деякі функції можуть мати необовязкові аргументи, тобто котрі можуть бути
відсутніми при обчислені значення функції. Прикладами функції з необов’язковими
параметрами є ПИ (вводить значення числа ПИ, округляючи до 15 знаків після коми ) або
СЕГОДНЯ (вводить поточну дату). Для цих функцій значення аргументу водити не
потрібно, тобто для того, щоб отримати в комірці значення числа, тобто поточну дату
необхідно ввести наступні формули:
= ПИ ( );
= СЕГОДНЯ ( ).
Excel містить понад 400 вбудованих функцій, тому вводити в формулу назву
46
функції і значення вхідних параметрів не завжди зручно. В Excel є спеціальний засіб для
роботи з функціями – „Мастер функции‖ (рис. 19)
Рис. 19. Діалогове вікно „Мастер функции‖.
При роботі з даним засобом спочатку пропонується вибрати потрібну функцію із

запропонованого списку, а потім в діалоговому вікні ввести початкові значення.
„Мастер функции‖ активізується командою Вставка/Функція або натисканням
кнопки „Вставка функции‖ - - панелі інструментів „Стандартная‖. Після вводу
потрібної функції необхідно натиснути кнопку „ОК‖, тим самим активізувати наступне
діалогове вікно майстра функції (рис.20).
Рис.20. Діалогове вікно введення аргументів функції.
В цьому діалоговому вікні потрібно вводити дані у відповідні поля введення. Як

правило в якості даних використовуються комірки таблиці, посилання на які можна
вставляти в поле введення діалогового вікна. Це можна здійснювати або безпосереднім
введенням адреси комірки (комірок) з даними (наприклад В1), або додаючи посилання на
47
комірку за допомогою наступних дій:
1. Згорнути вікно майстра функції, натисканням кнопки , що знаходиться
праворуч від того поля в яке необхідно ввести посилання. При цьому вікно згортається в
рядок.
2. Виділити за допомогою вказіника миші комірку або діапазон комірок, з даними,
посилання на які необхідно встановити в формулі, що створюється.
3. Розгорнути вікно майстра функції за допомогою кнопки , розміщеної на тому ж
місці вікна, що й кнопка згортання.
4. У випадку необхідності задати аналогічним чином посилання на інші комірки.
При цьому обов’язково необхідно звертати увагу на те в якому полі введення знаходиться
курсор, дані будуть вводиться в те поле в якому знаходиться курсор.
Після виконання всіх вказаних дій для завершення процесу створення формули
потрібно натиснути кнопку „ОК‖ в вікні майстра формул. При цьому готова формула
розміщується в комірку, що редагується.
ХІД РОБОТИ
1. Завантажити програму Eхсel.
2. Створити таблицю 1, при цьому заповнити порожні комірки таблиці у відповідності до
пунктів 1-8 теоретичних відомостей.
3. Додати рядок „Всього‖ під прізвищами колонки „П.І.Б.‖ в табл.1.
4. З використанням функції автосума заповнити рядок ―Всього‖ для колонок ―Оклад‖,
―Премія‖, ―До виплати‖.
5. Створити таблицю 2 :
6. Колонки ―Податок‖ та ―Ціна‖ заповнити за допомогою формул. Значення колонки

―Ціна‖ знаходити як суму значень колонок ―Вартість‖ та ―Податок‖. В формулі
використати імена колонок.
7. Заповнити рядок ―Всього‖ для колонок ―Вартість‖, ―Податок‖ та ―Ціна‖ з
використанням функції автосума.
48
8. Зберегти файл під іменем ―Лабораторна робота №5‖ у власну папку.
10. Колонку „Вік‖ заповнити з використанням трьох функцій: ОКРУГЛ, ДНЕЙ 360,
СЕГОДНЯ. При створенні формули задати параметри, які б забезпечити введення віку
працівників по роках.
11. Колонки ―Премія‖, ―Всього нараховано‖, ―Податок‖, заповнити за допомогою формул.
12. Колонку ―До виплати‖ заповнити за допомогою формули, причому отримані значення
округлити до одного знаку після коми, з цією метою в формулі використовувати
функцію ―ОКРУГЛ‖.
13. Для колонок ―Вік‖, ―Оклад‖, ―Премія‖, ―Всього нараховано‖, ―Податок‖, ―До виплати‖
знайти середнє значення, округлене до одного знаку після коми.
14. Зберегти файл під назвою ―Лабораторна робота № 5‖ у власну папку.
1. З якого символу починається створення формул?

2. За допомогою якої команди можна переглянути таблицю в режимі відображення
формул?
3. Які ви знаєте символи математичних операцій, котрі можна використовувати
при створенні формул?
4. Які ви знаєте типи посилань, що використовуються при створенні формул?
Поясніть різницю між ними.
5. Опишіть процедуру створення простої формули.
6. Сформулювати правила синтаксису при введені в формулу функції.
7. Поясніть, які функції називаються функціями з необовязковими параметрами.
Наведіть їх приклади.
8. Яким чином можна ввести функцію в формулу з використанням майстра функції?
49
ТЕМА: Складні функції. Робота з функціями та формулами.

МЕТА: Навчитися використовувати для розрахунків MS Excel складні функції.
До складних функції належать, в першу чергу, функції в процедурах застосування
яких реалізовані механізми аналізу відповідності тим або іншим умовам. Це такі
функції як ―СЧЕТЕСЛИ‖, ―СУММЕСЛИ‖, ―ЕСЛИ‖, вони виконують дії в
залежності від виконання або невиконання різного роду умов. Розглянемо більш
детально ці функції.
Функція ―СУММЕСЛИ‖ використовується у випадку, коли необхідно знайти

суму параметрів, що задовольняють заданому критерію. Функція ―СУММЕСЛИ‖
активізується командою Вставка Функции/ Математическая‖/СУММЕСЛИ (рис.). Дана
функція містить три аргументи, котрі задають режим обрахунку цієї функції. Діалогове
вікно функції містить в собі три поля введення: ―Диапазон‖, ―Условие‖ і
―Диапазон суммирования‖.
В поле ―Условие‖ вводять критерій (умову) відбору даних, тобто функцією

―СУММЕСЛИ‖ обраховуватимуться тільки ті дані, що задовольняють заданій умові.
В полі ―Диапазон‖ вводять діапазон комірок, котрі містять в собі дані серед яких є ті,
що задовольняють умові, поставленій в полі ―Условие‖.
В поле ―Діапазон – суммирование‖ вводить діапазон комірок, в якому здійснюється
підрахунок суми, при цьому обробляються тільки ті записи, значення яких
50
задовольняють умові.
Функція ―СЧЕТЕСЛИ‖ – розраховує кількість заповнених комірок,
що задовольняють поставленій умові. Для активізації даної функції необхідно виконати
команду „Вставка функции‖, в діалоговому вікні, що з’явиться вибрати категорію
„Статистические‖ і вибрати із списку функцію „СЧЕТЕСЛИ‖.
Дана функція містить два аргумента. Діалогове вікно функції „СЧЕТЕСЛИ‖ (рис.21.)
містить в собі два поля введення : „Диапазон‖ й „Условие‖.
Рис.21. Діалогове вікно функції „СЧЕТЕСЛИ‖.

В полі „Діапазон‖ необхідно ввести діапазон заповнення комірок, в якому
підраховується кількість непорожніх комірок, що задовольняють умові заданій в полі
„Условие‖.
В полі „Условие‖ вказується умова при виконанні якої здійснюється підрахунок.
Функція „Если‖ використовується для перевірки заданої умови й в залежності від заданої
умови або значення, що задовольняє умові „ІСТИНА‖ або значення, що не задовольняє
умові „ХИБНІСТЬ‖. Дана функція активізується командою „Вставка
функции/Логические/Если‖ і має три аргумента.
Діалогове вікно функції „Если‖ (рис.22) містить в собі три поля ведення :
„Логическое выражение‖, „Значение_если_истина‖ і „Значение_если_ложь‖.
Рис.22. Діалогове вікно функції „Если‖.
51
Поле „Логическое выражение‖ містить логічний вираз-умову в залежності від
виконання якого відповідним чином заповнюються відповідні поля діалогового вікна.
Поле ведення „Значение_если_истина‖ містить в собі значення, яке відповідає
виконанню умови поля „Логическое выражение‖.
В полі „Значение_если_ложь‖ міститься значення, що не відповідає умові поля
„Логическое выражение‖
В функції „ЕСЛИ‖ можна задавати до семи рівнів випадковості.
Як вже зазначалося раніше, користувач, працюючи зі складними функціями, може
створювати до сими рівнів вкладеності їхніх аргументів. Табличний процесор MS Excel
здатний виконувати велику кількість різних операцій: математичних, логічних,
статистичних і т.д. За допомогою вбудованих функцій MS Excel можна розв’язувати
навіть досить складні математичні рівняння та залежності. під час розвитку складних
математичних виразів, користувач досить часто повинен використовувати так звані
складні функції, що можуть містить в собі досить велику кількість аргументів, або
використовувати в якості аргументів інші функції. Розглянемо процедуру використання
функцій в якості аргументів інших функцій на прикладі наступного математичного
виразу:
x  2 , x0
якщо

 x
y , якщо x  0 (1)
 2
0 , інші випадки.

де х приймає наступні значення {-1, 4, 10, -8, 5, 2}.

Як видно з прикладу, значення функції у може розраховуватися за тим чи іншим
рівнянням в залежності від трьох умов x > 0, x < 0 або x = 0. Більш того, в якості
аргументів будуть використовуватись функції <ABS> - модуль та <КОРЕНЬ> квадратний
корінь. Розглянемо послідовність дій, котрі необхідно виконати для розв’язку нерівності
(1):
1. Перше, що необхідно виконати, це внести значення х в діапазон комірок, наприклад,
(А2:А7). В комірку А1 як правило записують назву (в нашому випадку х).
2. В комірку В1 заносять назву колонки (в нашому випадку у) в якій будуть
розміщуватися результати обрахунку функції у.
3. Виділити першу комірку в яку потрібно ввести формулу (в нашому випадку комірка
В2).
4. Для розв’язку цієї нерівності використовують функцію <ЕСЛИ>, її можна активізувати
за допомогою майстра функцій.
52
5. В полі <Логическое – выражение> записати першу умову х < 0 (в нашому випадку
вводять вираз А2<0).
6. В полі <Значение–если–истина> ввести рівняння, що відповідає логічному виразу,
тобто |x| +2 (в нашому випадку використовуємо адресацію комірок і вводимо вираз
ABS(A2)+2).
7. Оскільки для знаходження функції у залишилося ще дві умови, в полі <Значение–если–
ложь> необхідно повторно активізувати функцію <ЕСЛИ>.
8. В полі <Логическое–выражение> ввести другу умову х>0 (в нашому випадку А2>0).
9. В полі <Значение–если–истина> ввести рівняння, що відповідає другій умові x

(в
2
нашому випадку КОРЕНЬ(А2)/2).
10. В полі <Значение–если–ложь> ввести значення функції у в інших випадках: 0.
11. Натиснути кнопку <Ok>, і за допомогою механізму автозаповнення, заповнити порожні
комірки (В3:В7).
ХІД РОБОТИ
3. Колонку „Загальна вартість‖ заповнити з використанням формули перемноження

даних колонок „Кількість‖ та „Ціна одного виробу‖.
4. Використовуючи функцію „СЧЕТЕСЛИ‖ підрахувати кількість виробників телефонів.
Дані вивести в комірці, що розміщена під записом колонки „Вироби‖.
5. Використовуючи функцію „СУММЕСЛИ‖ заповнити загальну вартість всіх телевізорів.
Отриманий результат ввести в комірку розміщену під останнім записом колонки
„Загальна вартість‖.
6. В комірці, що розміщена під останнім записом колонки „Фірма‖ вивести результат
обрахунку загальної вартості всіх виробів фірми „Sony‖, за цією метою використати
потрібну функцію.
53
7. Колонку „Результат‖ заповнити з використанням функції „Если‖, з цією метою задати
наступні параметри функції: для загальної вартості виробів більше 1500 грн. потрібно
вивести значення – „не купувати‖, а для інших –„купувати‖. При заповненні колонок
використовувати механізм автозаповнення комірок.
8. Розв'язати нерівність (1), при цьому користуватися прикладом розв'язку в теоретичних
відомостях.
9. Розв'язати наступну нерівність:
x2  3, якщоx  5

y   x  x 3 , якщоx  7 (2)
| x | / 3, в інших випадках

10. Знайти корені квадратного рівняння:

11. a  x 2  b  x  c  0 , де а = 2, b = 4, с = -5.
12. Зберегти файл під іменем ―Лабораторна робота 6‖.
1. Які ви знаєте функції, що належить до складних?

2. З якою метою використовуються функції „СЧЕТЕСЛИ‖, ―СУММЕСЛИ‖ та ―ЕСЛИ‖?
3. Якою командою активізується функція „СЧЕТЕСЛИ‖? Опишіть процедуру її
використання.
4. Якою командою активізується функція ―СУММЕСЛИ‖? Поясніть яким чином
її використовують.
5. Поясніть призначення функції ―ЕСЛИ‖. Наведіть приклади її застосування.
6. Скільки рівнів вкладеності дозволяє створювати MS Excel ?
7. Як ви розумієте термін ―складні функції‖?
8. Опишіть процедуру розв'язку нерівності (за приклад взяти нерівність задану в ході
роботи).
54
ТЕМА: Робота з масивами та матрицями. Компютерні технології фінансового

аналізу в середовищі MS Excel.
МЕТА: Навчитися ефективно використовувати засоби MS Excel по роботі з масивами та
матрицями. Засвоїти набуті навички розв’язання різних економічних та математичних
завдань засобами Excel.
Під масивами розуміють просто ряд значень. Це можуть бути данні одного рядка,
однієї колонки або дані декількох рядків і колонок. адресація масиву даних має наступний
вигляд, наприклад А1:А10, тобто це масив даних, що розміщенні в комірках від А1 до
А10. Ефективність застосування масивів полягає в можливості побудови формули, що
використовує вже існуючі масиви для створення нових масивів даних. Розглянемо
принципи роботи з масивами на прикладі таблиці 1.
Табл. 1.
A B C D
Розрахунок
1 Проект А Проект В Проект С
часу
2 Петров В.П. 1 2 4
3 Сидоров В.С. 2 5 3
4 Всього
Нехай, наприклад, потрібно додати значення масивів рядків 2 та 3, а результуючий
масив записати в рядок 4 (Всього). Для цього необхідно:
1. Виділити масив комірок B4:D4 і ввести символ ―=‖;
2. Виділити масив комірок B2:D2 і ввести символ ―+‖;
3. Виділити масив комірок B3:D3.
4. Натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+Shift+Enter> .
В результаті програма Excel виконає розрахунок за формулою =B2:D2+B3:D3,
при чому в масив комірок B4:D4 буде розміщено результат перемноження масивів.
До масивів можна застосовувати різні види операцій:: (множення, ділення,
віднімання та інші). Формули масивів можна спрощувати використовуючи імена
рядків і колонок.
Матрицею називається числовий масив з однаковою кількістю рядків та
колонок. Матриці можна перемножувати між собою, множити на вектор,
55
транспонувати, створювати обернені матриці, тощо.
Розглянемо операції, що виконуються над матрицями.

1. Множення матриці на число.
1
4 5
 
Спочатку створимо матрицю, наприклад A 2 1

7
 3 6 
2
Для цього в діапазон комірок, наприклад, А2:С4 вводять числові дані матриці.
Нехай потрібно помножити створену матрицю на число 5. Процедура виконання даної
операції полягає в наступному:
 виділяється діапазон комірок, розміром, що відповідає розміру матриці в якій буде
введено результат перемноження матриці (наприклад діапазон А6:С8;
 в рядку формул, або в першій комірці виділеного діапазону А6:С8 вводять символ
―=‖;
 виділяють діапазон комірок з початковими даними матриці;
 ввести знак помножити і число 5. В результаті в рядку з'явиться: формула =А2:С4*5;
 натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+Shift+Enter>;
Після виконання всіх дій у виділеному з метою заповнення діапазоні комірок
А6:С8 з'явиться результат перемноження матриці на число 5.
2. Множення матриці на вектор.
Нехай потрібно перемножити матрицю А на вектор. При цьому порядок матриці
повинен відповідати порядку вектора (наприклад, матриця третього порядку на
тривимірний вектор). З цією метою в Excel використовують функцію МУМНОЖ, в якості
аргументів даної функції використовуються адреса масивів, що перемножуються.
Причому кількість колонок матриці повинна співпадати з кількістю рядків вектора.
Результатом перемноження є матриця, що має той же порядок, що і початкова.
Послідовність дій для виконання перемноження матриць наступна:
 спочатку створюють вектор, наприклад, в діапазоні комірок Е2: Е4;
 далі виділяють діапазон комірок, де буде створюватися нова матриця, наприклад
Е2:Н4;
 активізують кнопку <Вставка функций>, вибирають категорію <Математические> і
активізують функцію МУМНОЖ, потім заносять до полів введення, діалогового
вікна функції, відповідні значення діапазонів даних матриці А та вектора .
 після виконання всіх операцій необхідно натиснути комбінацію клавіш
<Ctrl+Shift+Enter> .
56
3. Створення обернених матриць.
57
Для розрахунку оберненої матриці використовується функція МОБР. Розглянемо
процедуру застосування даної функції. Нехай, наприклад, треба створити обернену
матрицю з елементів матриці А, для цього необхідно:
 виділити діапазон комірок в якому буде створюватися обернена матриця. Діапазон
виділених комірок повинен відповідати розміру початкової матриці;
 активізувати кнопку <Вставка функций>, вибирати категорію <Математические> і
активізувати функцію МОБР;
 занести до поля введення діалогового вікна адрес діапазону даних початкової
матриці;
<Ctrl+Shift+Enter>.
4. Транспонування матриць.
Для цього використовують функцію ТРАНСП, яка переводить вертикальний
діапазон комірок у горизонтальний і навпаки. Нехай, наприклад, треба створити
транспоновану матрицю з елементів матриці А, для цього необхідно:
 виділити діапазон комірок, в якому буде створюватися нова матриця (розмір
діапазону повинен відповідати розміру початкової матриці);
 активізувати кнопку <Вставка функций>, вибирати категорію <Математические> і
активізувати функцію ТРАНСП;
 занести до поля введення діалогового вікна адрес діапазону даних початкової
матриці;
<Ctrl+Shift+Enter> .
Для перевірки правильності розрахунку перемножують початкову матрицю на
створену обернену, використовуючи функцію МУМНОЖ. В результаті дістають
одиничну матрицю з діагональними елементами, що дорівнюють одиниці.
ХІД РОБОТИ

2. Створити таблицю 1.
3. Використовуючи засоби роботи з масивами заповнити рядок ―Всього‖.
4. Створити матрицю Х з наступними елементами
 1 9
  2
X 5 6 
 4 3 3 
 
1 
58
5. Перемножити матрицю Х на число 7.
 2
6. Перемножити матрицю Х на вектор a  3
 
 6
 
7. Створити обернену до матриці Х матрицю Х-1.
8. Створити транспоновану матрицю X з елементів матриці Х.

9. Перевірити правильність розрахунку транспонованої матриці.
10. Зберегти файл під іменем "Лабораторна робота 7" у власну папку.
11. Створити таблицю:
12. Колонку „Загальна вартість‖ заповнити за допомогою формули. Колонку „Висновок‖

заповнити за допомогою логічної функції „ЕСЛИ‖, причому у випадку, якщо значення
в колонці „Загальна вартість‖ перевищує 3000 грн, в комірку повинен вводитися
висновок „Не купувати‖, а у випадку якщо значення комірок менше 3000 грн., в
комірки колонки „Висновок‖ повинен вводитися висновок „Купувати‖.
13. Використовуючи функцію „СЧЕТЕСЛИ‖ визначити скільки разів зустрічаються серед
виробів телевізори, результат обчислення ввести в колонці „Вироби‖ безпосередньо
під значеннями.
14. Використовуючи функцію „СУММЕСЛИ‖ визначити загальну кількість моніторів,
розраховане значення розмістити безпосередньо під значеннями колонки „Кількість‖.
15. Задати режим екранного відображення таблиці, при якому в комірках
відображувалися б формули по яким здійснювалися розрахунки, повернутися в
звичайний режим роботи з таблицями.
16. За допомогою засобів Excel знайти розв’язки квадратичного рівняння:
ах2 + вх + с = 0
де 1) а = 5; в = 2; с = -4
2) а = 15; в = 4; с = 10
17. Для розв’язку квадратичного рівняння задати такий алгоритм розв’язку який би
виводив повідомлення „Коренів не існує‖ у випадку від’ємного значення
59
дискримінанту.
18. Знайти за допомогою засобів Excel розв’язок наступної нерівності:
 1 х ,
 якщо х < 0
хх
, якщо х > 2
у 2
 х  3, якщо х =1

 0,
у інших випадках
де х приймає наступні значення: {-2; -3,9; -5; 1; 0; 10}

20. Використовуючи засоби перемноження масивів знайти середнє значення оцінок.

21. Виконати наступні операції з матрицею А:
 1 2
 5 а) перемножити на число
А 4 5 
 3 3 3  4;
 1 б) перемножити на
 17 
 
вектор С  9  ;
 
 3 
 1 5
3 
в) перемножити на  4 6 ;
А1  
матрицю 2 3 1 

4
г) створити обернену до матриці А матрицю А-1;
д) створити транспоновану матрицю А з елементів матриці А. Здійснити

перевірку правильності розрахунку.
22. Роздрукувати файл у звичайному вигляду та у режимі відображення формул.
23. Зберегти файл у власну папку під іменем „Лабораторна робота № 7„.
1. Що розуміють під термінами масив та матриця?

2. Опишіть процедуру перемноження двох масивів.
60
3. Опишіть дії які можна виконувати з матрицями.
4. Як можна перевірити правильність розрахунку транспонованої матриці?
61
ТЕМА: Використання засобів MS Excel для роботи з базами даних. Ефективне

використання засобів MS Excel для роботи з табличними даними.
МЕТА: Навчитися ефективно використовувати засоби MS Excel для роботи з базами
даних.
Табличний процесор MS Excel надає можливості по створенню та обробці досить
великих таблиць даних – баз даних. Бази даних – це певним чином організований набір
взаємопов’язаних даних.
Структурними компонентами будь-якої бази даних є (рис.26): записи, поля та
заголовки.
 Запис – повний набір характеристик об’єкта. Він містить в собі ряд логічно пов’язаних
між собою полів.
 Поле – це окремий елемент даних у запису. Кожне поле має унікальне ім’я, йому
відповідають дані однієї колонки.
 Заголовок – розташовується на самому початку бази даних і містить імена полів. Імена
повинні бути логічними, максимально інформативними та розміщеними в одному
рядку.
Заголовок
Зап Поле1 Поле2 Поле …… По
ис1 3 … ле n
Зап
ис2
…….
Зап
ис n
Рис.26. Загальний вигляд бази даних.
Основні правила форматування бази даних:

62
 Рядок заголовку повинен відрізнятися від даних кольорами, розміром шрифту, т. д.
 В базі даних розміщують, як правило, поля початкових даних.
 В однойменних полях повинні розміщуватися дані тільки одного типу.
 На одному робочому листі бажано розміщувати лише одну базу даних.
Рис.27. Діалогове вікно „Форма‖.
База даних в MS Excel створюється, як і будь-яка робоча книга, за допомогою

команди Файл/Создать. Створювати бази даних можна в двох режимах: в звичайному
режимі – в режимі таблиць та в режимі форми. Перший режим ні чим не відрізняється від
звичайного способу створення таблиць. Другий режим активізується за допомогою
команди Данные/Форма. Після виконання цієї команди на екрані з’явиться діалогове
вікно „Форма‖ (рис.27). Використовуючи відповідні кнопки даного вікна можна вводити
значення полів записів у відповідні комірки. Перехід між комірками здійснюється
натисканням клавіші „Таb‖ .
Необхідно зазначити, що в даному режимі недопустимо вводити в комірку формули
або функції. Для цього необхідно перейти в звичайний режим створення бази даних. Бази
даних в Excel сортуються так само як і дані таблиці: за збільшенням або зменшенням.
Пошук і заміна в базах даних здійснюється в звичайному режимі за допомогою
команди Правка/Найти, Правка/Заменить. В режимі форм пошук та селекція даних
здійснюється за командою Критерии, котра видозмінює вікно діалогу „Форма‖. Потім в
порожній комірці необхідно ввести критерії пошуку. Пошук даних можна здійснювати за
одним або декількома критеріями. Перехід до режиму пошуку здійснюється натисканням
кнопки „Далее‖. Після чого в діалоговому вікні з’являється запис, що задовольняє
критерію пошуку. Всі записи в режимі „Формы‖ переглядаються за допомогою кнопок
63
„Назад‖ і „Далее‖. Повернення до початкової бази здійснюється за командою
Данные/Фильтр/Отобразить все.
ХІД РОБОТИ

2. На робочому листі створити базу даних „Монітори‖
3. Під час створення бази даних обов’язково використовувати механізм автозаповнення

(при цьому записи в базі даних вводити в довільному порядку).
4. Відсортувати базу даних „Монітори‖ в порядку збільшення розміру діагоналі екрану.
5. Переглянути в режимі форми зміст бази даних „Монітори‖.
6. В режимі форми, за допомогою команди „Критерии‖ знайти всі монітори з розміром
діагоналі 14 см, ціна яких менша ніж 200 $. Переглянути отриманий результат. Перейти
в звичайний режим роботи з базою даних.
7. На робочому листі 2 створити базу даних „Замовлення‖
64
8. Використовуючи засоби Excel визначити загальну кількість замовлених моніторів для
кожного замовника.
9. На робочому листі 3 створити базу даних „Загальні відомість про замовлену продукцію
„Монітори‖‖.
10. Для створення бази даних використати механізм автозаповнення колонки „Загальна
кількість замовлень‖, „Загальна вартість‖, „Податок‖ заповнити з використанням
формул з функціями ЕСЛИ, СУММЕСЛИ.
11. На основі бази даних „Замовлення‖ створити зведену таблицю, яка б виводила на
лист 3 наступну інформацію: для кожної моделі монітору загальну (суму) кількість
замовлень та відсоткове значення кількості замовлених моніторів кожної моделі до
загальної кількості замовлень.
65
12. Зберегти файл у власну папку під назвою „Лабораторна робота №8‖.
13. Створити таблицю 1 ‖Список товарів‖:
14. Колонку „Ціна безготівкова‖ заповнити за допомогою формули, враховуючи, що
безготівкова ціна на 11% більша за готівкову.
15. Колонку „Загальна вартість‖ заповнити за допомогою формули. За початкові дані
взяти значення в колонках „Ціна готівкова‖ та „Кількість‖.
16. Присвоїти ім’я робочому листу „Список товарів‖.
17. Використовуючи засоби автоформатування таблиць відформатувати таблицю (формат
вибрати на власний розсуд).
18. Використовуючи засоби фільтрації даних вивести на екран тільки ті дані таблиці, що
стосуються комп’ютерів.
Табл.1. Список товарів.
19. Скопіювати отриманий результат на робочий лист2.

20. Перейти на лист „Список товарів‖, відмінити фільтрацію.
21. Отримати проміжні підсумки, які б обраховували суму загальної вартості для кожного
виду товарів.
22. Скопіювати отриманий результат на робочий лист 2. Залишити на екрані тільки
загальні підсумкові дані та нові дані по Вінчестерах.
23. Перейти на лист „Список товарів‖, відмінити проміжні підсумки.
24. Створити таблицю 2: „Динаміка курсу валют в жовтні 2002 р.‖
66
25. На основі таблиці 2 побудувати об’ємну гістограму під назвою „Динаміка курсу
валют в жовтні 2002 р.‖, розмістити гістограму на окремому листі.
26. Створити таблицю 3: „Інвестиції членів ЄС в економіку України в 2002р.‖
27. На основі даних таблиці 3 побудувати кругову діаграму, обов’язково вказати категорії
і дані сегментів діаграми, розмістити діаграми біля таблиці.
28. Скопіювати всю інформацію з різних робочих листів на лист „Список товарів‖. В
таблиці 1 залишити дані (фільтрація), що стосуються „Периферії‖.
29. Роздрукувати робочий лист „Список товарів‖.
30. Зберегти файл у власну папку під іменем ―Лабораторна робота № 8‖.
1. Які ви знаєте структурні компоненти бази даних? Дайте їх визначення.
2. Сформулюйте основні правила створення баз даних.
3. Як створюється база даних в Excel?
4. В яких режимах можна створювати базу даних в Excel?
5. Як здійснюється пошук та селекція даних в режимі форми?
ТЕМА: Створення, редагування та форматування графіків і діаграм. Використання

додаткових можливостей MS Excel при аналізі графічних даних. Графки
математичних функцій.
67
МЕТА: Навчитися створювати графіки та діаграми за допомогою засобів MS Excel.
Представлення даних в графічному вигляді дозволяє розв’язувати найрізноманітніші
задачі. Основна перевага такого способу представлення даних в його наглядності. На
графіках легко спостерігаються тенденції до змін, при цьому можна визначати швидкість
зміни цієї тенденції. Різні співвідношення, приріст, взаємозв’язок різних процесів - все це
можна легко побачити на графіках та діаграмах.
В MS Excel є декілька типів плоских та об’ємних діаграм, розподілених в свою чергу
на ряд форматів. Якщо вбудованих форматів користувачеві не вистачає, то можна
створити власний формат діаграм.
За допомогою MS Excel можна будувати 14 стандартних типів діаграм, кожна з яких
має кілька різновидів. Процес побудови діаграм в MS Excel максимально спрощений. Для
побудови діаграм використовують „Мастер диаграмм‖. Ця програма практично повністю
автоматизує процес створення діаграми, залишаючи користувачеві лише вибір даних та
прийняття ряду ключових рішень.
В MS Excel виділяють наступні типи стандартних діаграм:
 Гістограма;  Пелюсткова;
 Лінійна діаграма;  Поверхня;
 Графік;  Пузиркова;
 Кругова діаграма;  Біржова;
 Кільцева діаграма;  Циліндрична;
 Діаграма з областями;  Конусоподібна;
 Точкова діаграма;  Пірамідоподібна
Процедура побудови діаграми полягає в наступному:

 Виділити діапазон даних, на основі яких буде створюватися діаграма.
 Активізувати майстра діаграм. Це можна здійснити або за допомогою команди
Вставка/Диаграмма, або активізацією кнопки „Мастер функции‖ панелі
інструментів „Стандартная‖.
 В діалоговому вікні, що з’явиться, вибрати тип діаграми та її вигляд і натиснути
кнопку „Далее‖.
 В наступному діалоговому вікні відобразиться вигляд вибраної діаграми,
сформованої на основі виділених даних. В даному діалоговому вікні необхідно
68
вказати, в якій послідовності розміщуються ряди даних – в рядках чи колонках і
натиснути „Далее‖.
 Діалогове вікно „Параметры диаграммы‖ призначене для встановлення параметрів
діаграми. Це діалогове вікно має шість вкладок: «Заголовки», «Оси», «Линии
сетки», «Легенда», «Подписи данных», «Таблица данных».
Вкладка «Заголовки» призначена для введення назви діаграми та її вісей.
Вкладка «Оси» забезпечує виведення на екран вісі Х та вісі У.
Вкладка «Линии сетки» забезпечує внесення/знищення основних та проміжних
ліній на вісях Х та У.
Вкладка «Легенда» дає змогу вписати/виписати легенду (позначення рядів
даних), а також задати місце її розміщення по діагоналі.
Вкладка «Подписи данных» дозволяє виводити на екран підписи даних (в
категоріях, значеннях, долях і т. д.)
Вкладка «Таблица данных» забезпечує, у випадку необхідності, виведення в
області діаграми таблицю даних (виділений діапазон даних).
Задавши необхідні параметри діаграми, необхідно натиснути кнопку „Далее‖.
 В діалоговому вікні „Размещение диаграммы‖, що з’явиться після виконання
останньої операції, необхідно вибрати місце розміщення діаграми на окремому листі
або в уже існуючому поряд із таблицею.
Після того, як діаграма створена, у випадку необхідності, її можна відредагувати.
Для зміни того чи іншого об’єкта діаграми необхідно:
 Навести вказівник миші на об’єкт, який потрібно відредагувати і натиснути праву
клавішу миші;
 В контекстному меню, що з’явиться, вибрати потрібну команду;
 В діалоговому вікні задати потрібні параметри і натиснути кнопку „ОК‖.
Необхідно зазначити, що кругові та кільцеві діаграми відображають значення тільки

однієї змінної.
Друк діаграм здійснюється в звичайному режимі, але при цьому необхідно звертати
увагу на розмір сторінки і у випадку необхідності підігнати розмір діаграми під розмір
сторінки.
Excel окрім побудови плоских діаграм надає можливості по створенню тривимірної
графіки. Просторова графіка надає можливості для наглядної демонстрації даних. В Excel
вона представлена шістьма типами об’ємних даних: Гістограма, Лінійчата, Діаграма з
областями, Графік та Поверхня.
69
Для створення об’ємної діаграми необхідно на першому етапі її побудови вибрати
тривимірний вигляд. До просторової діаграми можна перейти також в режимі її
редагування. Для цього необхідно:
 Правою клавішею миші в області діаграми активізувати контекстне меню;
 В списку команд, що з’являться, вибрати команду Тип диаграммы;
 В діалоговому вікні „Тип диаграммы‖ вибрати в переліку „Вид‖ об’ємний вигляд
діаграми і натиснути кнопку „ОК‖.
Необхідно зазначити, що в контекстному меню для об’ємних графіків і діаграм,
порівняно з плоскими зображеннями, є додаткова команда – Объемный вид. Дана
команда дозволяє змінювати просторову орієнтацію діаграми.
Змінити просторову орієнтацію діаграми можна також без допомоги команди
Объемный вид. Для цього необхідно виконати наступні дії:
 Клацнути вказівником миші на будь-якій з вісей діаграми, на кінцях вісі
з’являться чорні квадрати;
 Навести вказівник миші на один з чорних квадратів, натиснути ліву клавішу
миші і, не відпускаючи її, змінити орієнтацію діаграми в потрібному напрямку.
Обробка результатів спостереження є важливою частиною аналізу даних. Не залежно
від того чи проводяться лабораторні дослідження, чи вивчаються результати програм, в
початкових даних завжди присутній номер досліду та кількісна характеристика. Для
дослідження результатів дослідження такого роду, найбільш зручним є ХУ-графік.
При обробці даних часто виникає питання про тенденції поведінки даних. В Excel
прогнозування здійснюється за допомогою лінії тренду. Лінії тренду графічно зображують
тенденцію зміни рядів даних. Для побудови лінії тренду необхідно:
 В уже створеному графіку виділити ряд даних та активізувати контекстне меню ;
 В списку команд вибрати Добавить меню тренда;
 Після того, як з’явиться діалогове вікно, активізувати вкладку „Тип‖ і вибрати
потрібний тип тренду.
 Для задання прогнозування даних та інших параметрів необхідно:
 На створеній діаграмі виділити правою клавішею миші ряд даних;
 В контекстному меню вибрати команду „Добавить меню тренда‖;
 Активізувати вкладку „Параметры‖ діалогового вікна „Линия тренда‖;
 В розділі „Прогноз‖ задати передбачення на задану кількість одиниць;
 Також в даному діалоговому вікні можна активізувати наступні опції:
- «пересечение кривой с осью У»;
70
- «показывать уравнение на диаграмме»;
- «поместить на диаграмму величину достоверности
апроксимации». Для зміни параметрів лінії тренду необхідно:
 навести вказівник миші на лінію тренда;
 натиснути праву клавішу миші, в контекстному меню, що з’явиться вибрати
команду Формат линии тренда.
 в діалоговому вікні „Формат линии тренда‖ вибрати потрібну вкладку й внести
зміни до параметрів лінії тренду (ширина, тип, прогноз і т.д.) після чого
натиснути клавішу "ОК".
Необхідно зазначити, що під час вибору лінії тренду потрібно звертати увагу на
відповідність поведінки даних і на поведінку кривої апроксимації, це забезпечить вірність
знаходження прогнозу та зменшить його похибки.
ХІД РОБОТИ

2. Створити таблицю 1:
3. Використовуючи дані таблиці 1 побудувати гістограму, при цьому: вісь Х повинна

містити назви виробів, вісь У відображати кількість виробів. На гістограмі вивести
значення стовпців та легенду, назвати гістограму „Вироби‖.
5. Використовуючи дані таблиці 2 побудувати циліндричну діаграму при цьому: вісь Х

повинна мати формат „Дата/Время‖, вісь У відображати вклади населення; вивести
71
значення в область діаграми; активізувати легенду; розмістити діаграму на окремому
листі; назвати діаграму „Внески населення за І-й квартал 2002 року‖.
7. Використовуючи дані таблиці 3 побудувати кругову діаграму, при цьому: вивести в

область діаграми легенду, вивести підписи – категорії і дати, розмістити діаграму на
окремому листі, назвати діаграму „Заробітна плата‖.
8. В гістограмі „Вироби‖ змінити колір стовпчиків, задати 16 розмір шрифту для
підписів вісей, задати світло зелений фон поля гістограми.
9. В діаграмі „Заробітна плата‖ розмір підписів сегментів змінити на 16, задати тип
шрифту Arial, задати фон діаграми світло сірий.
10. В діаграмі „Внески населення за І-й квартал 2002 року‖ задати новий фон підпису
діаграми, добавити/видалити лінії сітки, видалити легенду.
11. Зберегти фал під іменем „Лабораторна робота №9‖ у власну папку.
13.На основі таблиці 4 побудувати об’ємну гістограму під назвою „Витрати‖. Для діаграми
задати: підписи осей, виведення категорій, видалення легенди, виведеня на окремий
лист.
14.Виділити різними кольорами підписи колонок, задати фон діаграми світло-зелений,
розмір шрифту підпису діаграми 18 Arial.
15. Змінити просторову орієнтацію діаграми:
1) за допомогою лівої клавіші миші;
2) за допомогою команди контекстного меню Объемный вид.
72
17. На основі таблиці 2 побудувати об’ємну діаграму під назвою „Кількість медалей‖. Для
діаграми задати наступні параметри: легенда – внизу, заголовок на червоному фоні – 18
розміру, шрифт Arial, підписи даних – категорія і доля, розмістити діаграму на окремому
листі.
19. Створити графік під назвою „Валовий продукт‖ на основі таблиці3.Для графіка задати
наступні параметри: підписи осей у відповідності до даних таблиці3, фон – світло синій,
колір маркерів – червоний, додати лінію тренда, вивести рівняння графіка та
квадратичну похибку апроксимації, задати прогноз на 10 одиниць вперед.
20. Зберегти файл під іменем „Лабораторна робота № 9‖ у власну папку.
1. Скільки типів стандартних діаграм є в Excel? Які ви знаєте?
2. В чому полягає основна перевага графічного представлення даних?
3. Опишіть процедуру побудови діаграми.
4. Як можна відредагувати уже створену діаграму?
5. Які типи об’ємних діаграм в Excel?
6. Опишіть процедуру створення об’ємної діаграми.
7. Як змінюється просторова орієнтація діаграми?
8. Як можна додати лінію тренду на графік?
73
9. Як активізується рівняння залежності на графіку?
74
ТЕМА: Засоби оптимізації MS Excel – процедура «Пошук рішень». Аналіз даних з

використанням зведених таблиць.
МЕТА: Навчитися використовувати засіб Excel ―Поиск решения‖ для розв'язку задач,
оптимізації. Навчитися отримувати підсумкові дані за допомогою зведенї таблиці.
Засіб ―Поиск решения‖ призначений для виконання складних обчислень, які складно
виконати звичайним чином. Перед тим, як почати пошук рішень потрібно встановити
відповідний засіб за допомогою команди Сервіс/Надстройка/Поиск решения. Потім
необхідно чітко сформулювати завдання, тобто вибрати вхідні дані і визначити різні
обмеження, щоб Excel знайшов відповідне значення. Зазвичай якраз саме ця процедура
формулювання завдання викликає в користувачів найбільші ускладнення.
Перед запуском пошуку початкові данні повинні бути представлені в вигляді
таблиці, котра містить формули, що відображають залежність між даними таблиці.
Розглянемо можливості пошуку рішень на наступному прикладі:
Необхідно визначити при яких значеннях ціни і об'єму продажу прибуток буде
максимальним при умові, що собівартість не залежить від об'єму виробництва. Початкові
данні представлені в таблиці 1.
Таблиця 1.
А В С
1. Розрахунок прибутку з врахуванням змін попиту в
залежності від ціни на товар
2.
3. Максимальний об'єм виробництва,
15000
шт.
4. Максимальна ціна, грн. 1499
5. Собівартість, грн. 450
6. Ціна, грн. 500
7. Попит (об'єм продаж), шт. =-
75
10*В6+15000
8. Прибуток, грн. =(В6-
В5)*В7
Між зменшенням ціни і попиту існує залежність, що визначається формулою
у=-10х+15000, де у – попит, х – ціна. Тобто в комірці В7 вводиться формула для

розрахунку попиту =–10*В6+15000.
Прибуток розраховується за наступною залежністю:
прибуток = (ціна–собівартість)*попит,
тобто в комірку В8 потрібно ввести формулу = (В6-В5)*В7.
Під час пошуку рішення необхідно враховувати наступні обмеження:
 об'єм продажу за період, що розглядається не повинен перевищувати 15000
одиниць товару;
 ціна не може бути вищою за верхню межу в 1499 грн. (якщо встановити вищу
ніхто не захоче купити товар);
 ціна не повинна бути нижчою за собівартість виробу.
Розглянемо процедуру пошуку рішення – визначення при яких значеннях ціни і

об'єму продажу прибуток буде максимальним:
1. Створити таблицю з початковими даними, тобто таблицю 1.
2. Виконати команду Сервис/Поиск решения.
3. В діалоговому вікні ―Поиск решения‖ (рис.34), що з'явиться після виконання команди,
в полі ―Установить целевую ячейку‖ вказати адресу комірки, значення якої
повинно відповідати поставленим вимогам (так звана цільова комірка). В нашому
випадку – це комірка, що містить формулу розрахунку прибутку, тобто В8. Необхідно
зазначити, що цільова комірка завжди повинна містити формулу, в якій є посилання на
комірки, в яких данні змінюються.
76
Рис.34. Діалогове вікно "Поиск решения".
4. В групі опцій ―Равно‖ вибрати опцію ―Максимальному значению‖,

(обовязково зверніть увагу на те, що у випадку коли потрібно знайти не максимальне
значення, а якесь конкретне потрібно активізувати опцію ―Значению‖).
5. В полі ―Изменяя ячейки‖ встановити адреси комірок, в яких дані будуть змінюватися.
В нашому випадку – це комірки із значеннями попиту та ціни, тобто в поле треба
ввести адреси В6; В7.
Рис.35. Діалогове вікно ―Добавление ограничения‖.
6. Наступний етап – це введення обмежень. Для цього необхідно натиснути кнопку

―Добавить‖. На екрані з'явиться діалогове вікно ―Добавление ограничения‖ (рис.35).
7. В полі ―Ссылка на ячейку‖ вказати адресу комірки, на яку повинно діяти обмеження. В
нашому випадку перше обмеження – попит не може бути більшим за максимальний
об'єм виробництва, тобто: в полі ―Ссылка на ячейку‖ вводимо адресу В7, в
наступному полі вибираємо оператор <=, а в полі ―Ограничения‖ – адресу
комірки обмеження з верхньою границею В3. Натиснути кнопку ―Добавить‖.
77
8. Залишилося ще два обмеження, що стосуються ціни. Для введення додаткових
обмежень необхідно повторно виконати команду ―Добавить‖ в полі ―Ссылка на ячейку‖
ввести адресу комірки В6, в наступному полі обмеження не більше максимальної ціни
1499 грн., тобто <= (не більше). В полі ―Ограничения‖ – адресу комірки із
верхнею межею обмеження, тобто адресу В4. Натиснути кнопку ―ОК‖.
9. Виконати команду ―Добавить‖. В діалоговому вікні ―Добавление ограничений‖ в полі
―Ссылка на ячейку‖ задати адресу комірки В6, в наступному полі вибрати >=, в полі
―Ограничения‖ вказати адресу комірки В5. Натиснути ―ОК‖. Таким чином ми
задали останнє обмеження – ціна не повинна бути нижчою від собівартості товару.
Задані обмеження з'являться в списку ―Ограничения‖ діалогового вікна ―Поиск
решения‖. Якщо в заданих обмеженнях є помилка для виправлення необхідно
натиснути
―Изменить‖.
10.У випадку, якщо необхідно змінити параметри пошуку рішення, потрібно натиснути
кнопку ―Параметры‖. Після чого з'явиться вікно діалогу ―Параметры поиска решения‖,
в якому можна змінювати параметри пошуку, що були задані по замовчуванню.
Натиснути ―ОК‖.
11.Після того, як всі параметри і обмеження задані, потрібно запустити пошук. Для цього
потрібно натиснути кнопку ―Выполнить‖ діалогового вікна ―Поиск решения‖.
12.Після того, як пошук рішення буде завершено, в таблицю буде внесено нові значення, а
також з'явиться діалогове вікно ―Результаты поиска решения‖ (рис.36).
Рис.36. Діалогове вікно ―Результаты поиска решения‖.
13. Для збереження отриманого результату потрібно активізувати опції

―Сохранить найденное решение‖ – в цьому випадку таблиця буде оновлена у
відповідності до найденого рішення.
14. У випадку, якщо пошук завершився вдало, можна вказати, які звіти потрібно вставити
у робочу книгу. Для цього в списку ―Тип отчѐта‖ виділити назву потрібного,
78
якщо
79
потрібно декілька виділити їх при натисненій клавіші Ctrl. Всі виділені запити будуть
вставлені в робочу книгу. Звіти, що пропонуються, містять наступну інформацію:
 звіт ―Результаты‖ – містить інформацію про початкові і поточні значення
цільової комірки та змінних комірок, а також про відповідність значень заданим
обмеженням;
 звіт ―Устойчивость‖ – відображає знайдений результат, а також нижній та
верхні граничні значення для змінних комірок;
 звіт ―Пределы‖ – показує залежність рішень від зміни формули або обмежень.
15. Якщо в майбутньому планується використовувати створену модель пошуку, знайдене
рішення можна зберегти як сценарій. Для цього необхідно натиснути кнопку
―Сохранить сценарий‖. Якщо дана процедура пошуку використовуватися
в подальшому не буде – натиснути кнопку ―ОК‖.
Таким чином, використовуючи процедуру пошуку рішення можна розв'язувати
досить складні, з математичної точки зору, задачі.
Створення зведених таблиць зв'язане з необхідністю отримання підсумкових даних

по декількох параметрах таблиці. Розглянемо процедуру створення зведеної таблиці на
прикладі таблиці 1.
Табл. 1.
A B C D E F
Кількість Виручка від
Вартість, Податок
1 Фірма Вироби проданих реалізації,
грн 20%, грн
виробів, шт грн
2 SONY Телевізори 1950 10 15600 3900
3 Siemens Телефони 560 7 3136 784
4 SONY Плеєри 380 25 7600 1900
5 LG Телевізори 1650 17 22440 5610
6 AKAI Телевізори 1320 18 19008 4752
7 LG Монітори 950 25 19000 4750
Нехай, наприклад, потрібно розрахувати суму значень в полі "Виручка від

реалізації" для кожної фірми, а також визначити відсоток суми значень полів "Податок"
кожної фірми до загальної суми сплаченого податку. Для обчислення заданих критеріїв
виконати наступні дії:
 встановити курсор в будь-яку комірку за межами таблиці і виконати команду
<Данные/Сводная таблица>;
 в діалоговому вікні, що з'явиться, необхідно активізувати потрібний індикатор (в
нашому випадку <В списке или базе данных MS Excel> і натиснути кнопку <Далее>;
80
 в наступному діалоговому вікні ввести, якщо він відсутній, діапазон комірок таблиці на
основі яких створюватиметься зведена таблиця (в нашому випадку діапазон A1:F7), і
натиснути кнопку <Далее>.
В наступному вікні здійснюється формування колонок зведеної таблиці, для цього
необхідно:
 натиснути ліву кнопку миші на назві потрібної колонки (в нашому випадку "Фірма") і
не відпускаючи ліву кнопку миші перетягнути назву в поле "Столбец";
 в поле "Данные" перетягнути кнопки з назвами, в яких буде здійснюватись підрахунок
значень зведеної таблиці (в нашому випадку це "Виручка від реалізації" та "Податок");
 для визначення функцій підрахунку, що будуть виконуватись в заданих колонках,
необхідно двічі натиснути ліву клавішу миші на кнопці з назвою колонки в полі "Данные"
(в нашому випадку на кнопці з іменем <Виручка від реалізації>;
 після появи наступного вікна діалогу в списку "Операция" вибрати потрібну (в нашому
випадку "Сумма");
 за допомогою кнопки "Дополнительно" активізувати список "Дополнительные
вычисления" в цьому списку вибрати "Доля от суммы по строке", натиснути кнопку
<Далее>. В списку "Поле" виділити ім'я колонки;
 виконати подібні дії для колонки "Податок";
 послідовно активізувати кнопки <Ok>, <Далее>;
 вказати область розміщення зведеної таблиці "Существующий лист", натиснути кнопку
Готово.
В результаті виконаних дій на робочому листі починаючи з комірки А10,
з'явиться зведена таблиця, що міститиме задані для обрахунку значення: суму та
відсотки для кожної з фірм по колонках ―Виручка від реалізації‖ та ―Податок‖
ХІД РОБОТИ
1. Завантажити програму MS Excel. Створити таблицю 1.
2. Використовуючи процедуру пошуку рішення, описану в теоретичних відомостях,
визначити при яких значеннях ціни і об'єму продажі прибуток буде максимальний.
3. Вставити в робочу книгу всі можливі звіти.
Виручка від Поточні
Інвестиції, млрд. Податок, 20% Термін
Фірма реалізації, витрати, млрд.
грн. млрд. грн. окупності
млрд. грн. грн.
81
―BMG‖ 150,20 240,32 40
―Esso‖ 258,25 325,44 60
―IBM‖ 140 170 30
―VEF‖ 196,43 297,25 40
―THK‖ 10 121,47 30
5. Колонку ―Податок‖ заповнити за допомогою формули (Податок = 0,2 * Виручка

від реалізації), колонку ―Термін окупності‖ заповнити за
допомогою формули
Інвестиційні витрати/(Виручка-поточні витрати-Податок)

Виручка  Поточні витрати  Податок
6. В комірці F7 знайти середнє значення терміну окупності для всіх форм.
7. Змінити інвестиційні та поточні витрати так, щоб середній термін окупності
дорівнював 1,1. При цьому поточні витрати фірми ―VEF‖ не повинні
зменшуватися, а інвестиції фірми ―Esso‖ не повинні перевищувати 200
млрд. грн. Для розв'язку використати засіб ―Поиск решения‖.
8. Зберегти знайдене рішення, як сценарій, вивести звіт ―Результаты‖.
9. Зберегти файл у власну папку під іменем ―Лабораторна робота 10‖.
11. Створити таблицю 1, при цьому для створення колонок ―Виручка від реалізації‖ та
―Податок‖ використати формули.
12. Використовуючи процедуру створення зведеної таблиці описану в теоретичних
відомостях знайти суму значень в полі <Виручка від реалізації> для кожної фірми а
також визначити відсоток суми значень поля <Податок> кожної фірми до загальної
суми спільного податку.
13. Створити наступну таблицю 3:
Кількість
Загальна
Магазин Книга Ціна, грн проданих
вартість, грн
шт.
Будинок
Інформатика 27 15
книги
Букініст Облік і аудит 32 24

Академ-
Історія 17 32
книга
Букініст Хімія 15 11
Фоліо Облік і аудит 29 27

Академ-
Інформатика 25 18
книга
Фоліо Хімія 19 10
Будинок
Історія 12 30
книги
82
83
14. Колонку ―Загальна вартість‖ заповнити за допомогою формули та
механізму автозаповнення.
15. Створити на основі таблиці 3 зведену таблицю, в якій би виводилися наступні
розраховані параметри:
 в полі ―Ціна‖ – середнє значення ціни кожної книги.
 сума значень в полі ―Кількість проданих‖ для кожної книги.
16. Зведену таблицю розмістити безпосередньо під таблицею 3.
1. З якою метою використовується засіб Excel ―Поиск решения‖.

2. За якою командою встановлюється надстройка ―Поиск решения‖?
3. Опишіть процедуру пошуку рішень.
4. Як можна вивести отриманий результат пошуку рішень у вигляді звіту?
5. З якою метою створюють зведені таблиці?
6. Опишіть процедуру створення зведеної таблиці.
ТЕМА: Створення макросів. Диспетчер сценаріїв.

МЕТА: Навчитися використовувати макроси для автоматизації дії користувача.
Навчитися моделювати різні ситуації за допомогою програми „Диспетчер
сценариев‖.
Макрос – це програма створена користувачем, яка виконує певну задану
послідовність команд для обробки даних. Макроси використовуються для автоматизації
роботи користувача.
Активізація макросу може здійснюватися за допомогою команд меню, активізацією
створеною з цією метою відповідної кнопки, або комбінацією клавіш, що присвячується
заданому макросу.
Розглянемо процедуру створення макросу. Нехай, наприклад, потрібно округлити
84
дані до одного знаку після коми, знайти їх суму чи середнє значення.
Для цього необхідно виконати наступні дії:
 Виділити потрібний діапазон комірок;
 Виконати команду Сервис/Макрос/Начать запись;
 В діалоговому вікні, що з’явиться (рис.23) ввести ім’я макросу, та присвоїти комбінацію
клавіш, котра буде активізувати даний макрос (вводити тільки букви).
Рис.23. Діалогове вікно „Запись макроса‖.

 Натиснути кнопку ОК, після того як з’явиться панель „Остановить запись‖ (рис.24)
активізувати кнопку „Относительная ссылка‖;
Рис.24. Панель інструментів „Остановить запись‖.

 Активізувати функцію ОКРУГЛ, ввести необхідні аргументи функції. Виконати
операцію для всіх даних (можна шляхом автозаповнення);
 Виділити комірку під даними, в якій записати формулу знаходження суми діапазону
даних;
 В комірку, під сумою, ввести формулу для знаходження середнього значення серед
заданого діапазону даних;
 Активізувати кнопку „Остановить запись‖ панелі інструментів „Остановка макроса‖.
Після виконання перерахованих операцій, буде створено макрос, який при
активізації буде здійснювати автоматичне округлення даних до одного знаку після коми,
знаходити суму всіх даних та середнє значення. Активізувати створений макрос можна
командою Сервис/Макрос/Макросы.Після чого з’явиться діалогове вікно „Макросы‖
(рис. 25) в якому із заданого списку вибирають потрібний.
85
Рис.25. Діалогове вікно „Макрос‖.
Цей макрос може бути застосований до будь-яких даних, що були заздалегідь

виділені, але при цьому необхідно звертати увагу на розмір діапазону даних. Також даний
макрос може бути активізований комбінацією присвоєних клавіш, при цьому також
необхідно попередньо виділити діапазон даних.
Для зручності роботи користувача досить часто, з метою активізації макросу,
створюють спеціальні кнопки з іменами, що несуть інформацію про призначення того чи
іншого макросу. Як правило, дані кнопки розміщують безпосередньо на робочому листі,
поряд з даними.
Процедура створення кнопки полягає в наступному:
 Активізувати панель інструментів „Формы‖ за допомогою команди Вид/Панели
инструментов/Формы;
 Активізувати кнопку (кнопка), лівою клавішею миші;

 Перемістити вказівник миші на місце розміщення кнопки на робочому столі;
 Після виконання останньої дії, з’явиться діалогове вікно з переліком макросів. В
якому необхідно вибрати той, для котрого присвоюється кнопка і натиснути кнопку
„ОК‖.
Після виконання перерахованих операцій, макрос можна активізувати за допомогою
кнопки. Для цього їй можна присвоїти ім’я, яке буде містити інформацію про призначення
макросу.
Для цього необхідно:
 Виділити правою клавішею миші кнопку;
86
 Після того, як з’явиться курсор в полі імені кнопки, видалити стару назву та ввести
за допомогою клавіатури нову;
 Клацнути мишею в будь-якій порожній комірці, поза областю кнопки.
В процесі моделювання Excel надає можливості перевірити наслідки змін заданих
значень, при цьому зберегти набір змінених вхідних даних в якості сценарію, котрий
можна реалізувати в будь-який момент. Для цього використовується програма „Диспетчер
сценариев‖.
Сценарій можна зберігати, редагувати та видаляти. Диспетчер сценаріїв дозволяє
також створювати звіт для вибраного сценарію.
Для ілюстрації можливостей „Диспетчера сценариев‖ розглянемо наступний
приклад.
Вкладник купив акції АТ ‖Saturn‖ по ціні 15000 на суму 150000 грн. з метою
отримання через 20 місяців 500000 грн. Вартість однієї акції 15000 грн., по акціях
щомісячно здійснюється нарахування складних відсотків в розмірі 5% по формулі:
"До виплати = (вартість акції * кількість акцій * ((1+відсотки) ^ Термін вкладу))" або
із застосуванням адресації комірок "= (В1 * В2 * (1 + В3) ^ В4)"
1. Необхідно створити базу початкових даних у вигляді таблиці 1:
2. Пропонується розглянути наступні варіанти подій – яку суму отримає вкладник до

виплати якщо:
а) негативний сценарій – відсотки по акціях впали до 4% на місяць;
б) позитивний сценарій – відсотки по сценаріях піднімаються до 6% на місяць;
в) початковий сценарій.
Так як при застосуванні сценарію початкові дані будуть змінені, доцільно
попередньо зробити копію листа з даними.
3. Після створення бази даних необхідно виконати команду Сервис/Сценарии, на
екрані з’явиться діалогове вікно „Диспетчер сценариев‖ (рис.28)
87
Рис.28. Діалогове вікно „Диспетчер сценариев‖
4. Для створення нового сценарію необхідно виділити комірку з даними, що будуть
змінюватися і натиснути кнопку „Добавить‖. На екрані з’явиться діалогове вікно
„Дополнения сценария‖ (рис.29).
Рис.29. Діалогове вікно „Дополнения сценария‖ .

5. В полі „Название сценария‖ потрібно ввести ім’я нового сценарію (в нашому випадку
перший - негативний сценарій).
6. В полі „Изменение ячейки‖ вказати адрес комірки, що буде змінюватися (це значення
відсотків – комірка В3).
7. В полі „Примечания‖ можна ввести за бажанням коментар, щодо змін.
8. Закрити діалогове вікно „Дополнение сценария‖, шляхом натискання кнопки „ОК‖.
9. В вікні діалогу „Значение ячеек сценария‖ вказати значення відсотків першого
сценарію 0,04 і натиснути кнопку „Добавить‖.
88
10.Для сценаріїв В і С повторити пункти 5, 6, 7, 8, 9, і ввести відповідні значення відсотків
– 0,06 та 0,05.
11.Натиснути кнопку „ОК‖, щоб закрити діалогове вікно „Значение ячеек сценария‖.
Створені сценарії будуть відображені в списку „Сценарии‖ діалогового вікна
„Диспетчер сценариев‖.
12. Натиснути кнопку „Закрыть‖.
Таким чином, створено три сценарії розвитку подій. Необхідно зазначити, що
створені сценарії дійсні тільки для робочого листа, на якому вони створені.
Після того, як сценарії створені їх можна застосувати для аналізу розвитку подій, для
цього необхідно:
1. Натиснути команду„Сервис/Сценарии.
2. В діалоговому вікні „Сервис сценариев‖, що з’явиться, в списку „Сценарии‖
виділити потрібний.
3. Натиснути кнопку „Вывеси‖.
4. У випадку необхідності виконати пункти 2 та 3.
5. Закрити вікно, натисканням кнопки „ОК‖.
В будь-який створений сценарій можна вносити зміни. Це робиться за наступною
процедурою:
1. Виконати команду Сервис/Сценарии.
2. В діалоговому вікні, що з’явиться вибрати ім’я сценарію, що буде змінюватися.
3. Натиснути кнопку „Изменить‖ і внести необхідні зміни – ім’я сценарію, адреси
комірки, примітки і т.д.
4. Натиснути кнопку „ОК‖.
У випадку коли необхідність в сценарії відпала, його можна знищити за наступною
процедурою:
2. В діалоговому вікні, що з’явиться виділити ім’я сценарію, що підлягає знищенню.
3. Натиснути кнопку „Удалить‖.
По створених сценаріях можна отримати результатні дані у вигляді звіту. Звіт
створюється на окремій сторінці й може бути представленим у формі - структури або
зведеної таблиці. Для створення звіту необхідно:
89
2. В діалоговому вікні, що з’явиться натиснути кнопку „Отчет‖. На екрані з’явиться
діалогове вікно „Отчет по сценарию‖ (рис.30)
Рис.30 Діалогове вікно „Отчет по сценарию‖.
3. Активізувати потрібний тип звіту, наприклад „Структура‖.

4. В полі „Ячейки результата„ вказати адреси комірок в яких виводяться результати
сценаріїв (в нашому випадку це комірка із значенням виплати тобто В5). Якщо
вибрати звіт типу „Сводная таблица‖ цей пункт треба виконати обов’язково, для
звіту „Структура‖ цього можна не виконувати.
5. Натиснути кнопку „ОК‖. Після цього Excel створить вибраний звіт на окремому
робочому листі. Програма Excel здійснює автоматичне форматування звіту
ХІД РОБОТИ
2. Заповнити в колонку наступні числові дані: 1,58; 3,43; 2,47; 9,57; 10,11.
3. Створити на основі введених даних макрос, який би автоматично: округлював дані до
одного знаку після коми, знаходив суму даних та середнє значення, при цьому для
макросу присвоїти комбінацію клавіш.
4. Створити кнопку з назвою „Сума, Середнє‖, яка б активізувала даний макрос.
5. Застосувати макрос до даних.
7. Заповнити комірки „Сума‖, „Середнє‖ за допомогою створеного макросу.
90
8. Зберегти файл під іменем „Лабораторна робота № 11‖.
10. Створити сценарії описані в теоретичних відомостях, на основі початкових даних
таблиці 1. При цьому керуватися процедурою створення сценаріїв описаних в
теоретичних відомостях. Створити по сценаріях звіт – структуру.
11. Створити таблицю ‖Розрахунок зарплати‖:
12. Колонку „Нараховано‖ заповнити за допомогою формули, враховуючи, що за одну

відпрацьовану годину нараховують 2 грн.; колонка „Податок‖ заповнюється за
формулою 20% від нарахованого; колонка „На руки‖ за формулою (Нараховано –
Податок).
13. По даних таблиці 2 побудувати гістограму „Зарплата співробітників‖.
14. Визначити в комірці F6 суму виплачену загалом всім робітникам на руки. Створити
три сценарії розвитку, в залежності від наступних подій:
a. негативний – вартість однієї відпрацьованої години знизилося до 1,6 грн.
b. позитивний – вартість однієї відпрацьованої години зросла до 2,4 грн.
c. негативний 1 – податок піднявся до 30%.
15. Застосувати сценарії розвитку подій, при цьому звернути увагу як змінюються дані
діаграми.
16. По створеним сценаріям отримати звіт – структуру.
17. Зберегти файл у власну папку під іменем „Лабораторна робота №11„.
1. Дайте визначення терміну „макроси‖.
2. З якою метою використовуються макроси?
3. Яким чином можна активізувати створений макрос?
4. Опишіть процедуру створення макросу.
5. Як створюється кнопка активізації макросу?
6. Яким чином змінюється ім’я кнопки?
91
7. З якою метою використовують програму „Диспетчер сценариев‖?
8. Опишіть процедуру створення сценарію? Як він застосовується?
9. Як в створений сценарій можна внести зміни?
10. Як знищується непотрібний сценарій?
11. Як можна отримати звіт по створеному сценарію?
ТЕМА: Аналіз табличних даних – процедура «Підбір параметра». Таблиці

підстановок.
МЕТА: навчитися використовувати засоби Excel для аналізу та прогнозування даних.
1. Підбір параметру.
Підбір параметру – це засіб Excel для так званого аналізу ―что, если‖. При
цьому значення комірок змінюються так, щоб число в цільовій комірці стало рівним
заданому. В якості прикладу застосування даного засобу розглянемо наступну ситуацію:
Студент зайняв перше місце на олімпіаді і отримав премію 1000 грн. Він вирішив
витратити їх на оплату свого навчання. Оплата здійснюється через 20 місяців в розмірі
2000 тис. грн. АТ ―Квант‖ власні акції по ціні 100 грн. за акцію, на які
нараховуються відсотки щомісяця в розмірі 5%, окрім того кожного місяця по акціях
здійснюється перерахунок по формулі складних відсотків.
Питається чи встигне студент накопичити потрібну суму для оплати навчання до
вказаного терміну?
1) Для розв'язку спочатку створимо таблицю 1.
Таблиця 1.
А В
1)
2) Вартість акції, грн. 100
3) Кількість акцій, шт. 10
4) Відсоткова ставка на 5,00%
місяць
92
5) Термін в місяцях 20
6) Коефіцієнт накопичування =(1+В4)^В5
7)
8) Сума виплат, грн. =В2*В6*В3
9) Коефіцієнт накопичування розраховується за допомогою формули складних
відсотків: (1 + відсоток)термін = коефіцієнт накопичування. Для нашого випадку маємо
формулу =(1+В4)^В5;
10) Для розрахунку суми виплат використовується формула (Сума виплат = Вартість
акцій  Коефіцієнт накопичення  Кількість акцій). В нашому випадку маємо =
В2*В6*В3. Виконавши дані розрахунки можна побачити, що купивши 10 акцій АТ
―Квант‖ студент через 20 місяців отримує суму 2653,298 грн.
Можна звернути увагу, що при зміні в таблиці початкових даних відповідно
змінюються і результати розрахунку, що значно спрощує процедуру. Значно складніше
визначити значення початкових даних (на основі яких формуються формули) виходячи із
заданих кінцевих результатів розрахунків. Наприклад: Скільки потрібно місяців для
отримання 3000 грн.?
Для розв'язку такої задачі якраз і використовується засіб Excel – підбір параметра,
розглянемо його використання на прикладі таблиці1.
Процедура використання даного засобу полягає в наступному:
1. Виконати команду Сервіс/Подбор параметра.
2. В діалоговому вікні ―Подбор параметра‖ (рис.31), що з'явиться після виконання
команди, в полі ―Установить в ячейке‖ вказати адресу комірки в якій потрібно розмістити
результат розрахунку. В нашому випадку комірка В8.
Рис.31. Діалогове вікно ― Подбор параметра‖.

3. В полі ―Значение‖ потрібно ввести числове значення-3000 (рис.31). В це поле повинні
вводитися тільки числа.
4. В полі ―Изменяя значения ячейки‖ вказати адресу комірки значення в якій
повинні змінюватися для отримання потрібного результату, в нашому випадку комірка
з терміном вкладу, тобто В5 (рис.31).
5. Натиснути кнопку ―ОК‖. На екрані з'явиться діалогове вікно ―Результат
подбора параметра‖ (рис.32) з повідомленням про отримання потрібного
93
результату.
94
Рис.32. Діалогове вікно ―Результат подбора параметра‖.
6. Натиснути кнопку ―ОК‖, якщо отримані результати задовольняють, або кнопку

―Отмена‖, якщо від отриманих результатів потрібно відмовитися.
2. Таблиця підстановки.
Підставляючи в початкову таблицю різні значення, можна прослідкувати залежність
результатів обчислень від вмісту комірок, на які є посилання в формулі. Але так
отримуємо тільки один варіант розв'язку. Щоб отримати максимум інформації для аналізу
можна використати інструмент Excel – ―Таблица подстановки‖.
Таблицю підстановки можна створювати з однією або двома змінними. Значення
змінних задаються в вигляді списків. При створенні таблиці підстановки списки
початкових даних задаються у вигляді рядків або у вигляді колонок таблиці.
Розглянемо процедуру створення і використання таблиці підстановок. Таблиця
підстановок з однією змінною (однією коміркою введення) дозволить розраховувати,
наприклад значення коефіцієнта накопичування і суми виплат для різних термінів вкладів.
В якості бази візьмемо таблицю 1 розрахунку відсотків по акціях АТ ―Квант‖,
тільки скоротимо термін вкладу з 20 місяців до 10, тим самим вказавши інтервал термінів
вкладу
– 10 місяців. Всі формули, що використовувалися в таблиці залишаються незмінними.
1. На вільному місці створити список значень підстановки для змінної, або
декількох формул. Це можна зробити в окремій колонці, так як це показано в таблиці 2
(колонка D).
Таблиця 2.
А В D E F
1. Термін в Коефіцієнт Сума
місяцях накопичення виплат
2. Вартість акції, грн. 100 10 =(1+В4)^В5 =В2*В6*В3
3. Кількість акцій, шт. 10 11 2,653297705 2653,297705
95
4. Відсоткова ставка на 5,00% 12 2,653297705 2653,297705
місяць
5. Термін в місяцях 20 13 2,653297705 2653,297705
6. Коефіцієнт 2,6532 14 2,653297705 2653,297705
накопичування
7. 15 2,653297705 2653,297705
8. Сума виплат, грн. 2653,29 16 2,653297705 2653,297705
9. 17 2,653297705 2653,297705
10. 18 2,653297705 2653,297705
11. 19 2,653297705 2653,297705
12. 20 2,653297705 2653,297705
13. В першу комірку колонки ―Коефіцієнт накопичення‖ треба ввести формулу,

при чому ця формула повинна повністю копіювати формулу із таблиці 1, тобто
=(1+В4)^В5.
14. В першу комірку колонки ―Сума виплат‖ ввести формулу ідентичну
формулі таблиці 1, тобто =В2*В6*В3. Подібним чином можна створити колонки для
розрахунку ще декількох формул.
 Обов'язково зверніть увагу на присутність в формулах прямих та непрямих
посилань на комірку, що визначена в якості комірки введення, тобто комірки в якій
змінюються початкові дані (в нашому випадку – комірка В5).
 Формули для обчислень обов'язково повинні бути представлені в верхньому
рядку або в лівій крайній колонці, оскільки значення в списку розраховуються тільки в
напрямку зростання номерів рядків (колонок).
15. Виділити діапазон комірок, що містять значення підстановки та формули, в
нашому випадку діапазон D2:F12.
16. Виконати команду Данные / Таблица подстановки.
17. Після того як на з'явиться діалогове вікно ―Таблица подстановки‖
(рис.33) розмістити курсор в полі ―Подставлять значения по строкам в:‖ і введіть адресу
комірки введення, тобто В5.
96
Рис.33. Діалогове вікно ―Таблица подстановки‖.
18. Натиснути кнопку ―ОК‖ для запуску процесу створення

таблиці підстановок.
В результаті в виділеному діапазоні з'явиться створена таблиця підстановок з однією
змінною. Результатом використанням таблиці підстановок є масив, який в нашому
випадку побудований за допомогою команди = {Таблица(; А5)}. Цей масив можна
редагувати як єдине ціле, змінити окремі комірки неможливо.
Таким чином, ми отримали таблицю, в якій з заданою періодичністю виводяться
дані, які показують залежність коефіцієнту накопичення та суми виплат від терміну
вкладу. Щоб доповнити уже створену таблицю підстановки, необхідно ввести додаткові
значення у відповідні комірки, виділити діапазон даних (уже із новими значеннями) і
виконати знову команду Данные / Таблица подстановок.
3. Створення таблиці підстановок з двома змінними.

Створимо тепер таблицю підстановок з двома змінними. За допомогою цієї
таблиці можна буде розрахувати суму виплат в залежності від терміну вкладу і
кількості куплених акцій. В якості прикладу візьмемо таблицю 1.
а) Термін вкладу може змінюватися від 10 до 20 місяців;

б) Кількість акцій може змінюватися від 10 до 15.
Для таблиці підстановок з двома змінними необхідно два діапазони значень
підстановки – окремо для кожної змінної. Розглянемо процедуру її створення:
1. Ввести значення підстановок для першої змінної в колонці робочого листа: діапазон
D3:D13 – тобто змінні значення для терміну вкладу, так як це показано в таблиці 3.
Таблиця 3.
А D
1. Кількість акцій
2. Вартіст =В2*
Термін в
ь акції, грн. 00 В6*В3 0 1 2 3 4 5

3. Кількіс 10
ть акцій, шт. 0
97
4. Відсот 11
кова ставка на ,00%
місяць
5. Термін 12
в місяцях 0
6. Коефіц 13
ієнт по ,6532
формулі
7. 14
8. Сума 15
виплат, грн. 653,2
9. 16
10 17
11 18
12 19
13 20
2. Ввести значення підстановок для другої змінної в рядок, діапазон E2:J2, так як це
показано в таблиці 3.
3. Формулу, в яку потрібно підставляти значення змінних (тобто значення, які введені в
колонку і рядок таблиці 3), потрібно ввести в комірку, що знаходиться на перетині
колонки і рядка із значенням змінних підстановок. В нашому випадку це комірка D2.
Формула повинна бути ідентичною формулі, що знаходиться в комірці В8, і по якій
здійснюється розрахунок суми виплат, тобто потрібно внести формулу =В2*В6*В3 (див
табл. 3).
 Зверніть увагу на обов'язкову присутність в формулі прямих і непрямих посилань
на комірки, в яких знаходяться дані, що змінюються (в нашому випадку В3 та В5).
4. Виділити діапазон комірок, що містять значення підстановок і формули, в нашому
випадку D2:J13.
5. Виконати команду Данные/Таблица подстановки.
6. В діалоговому вікні, що з'явиться після виконання команди, в полі ―Подставлять
значения по строкам в:‖ задайте адресу першої змінної комірки, в нашому випадку
адресу В3 – комірка, в якій змінюються значення Кількості акцій, в полі ―Подставлять
значения по столбцам в:‖ – задати адресу другої змінної комірки, в нашому випадку
адреса В5 – комірка, в якій змінюються значення терміну вкладу. Під час виконання
98
99
операцій даного пункту необхідно звертати увагу на розміщення змінних даних (в
рядках, в колонках).
7. Для запуску процесу створення таблиці підстановок натиснути кнопку ―ОК‖.
В результаті на екрані з'явиться створена таблиця підстановок з двома змінними
отримані дозволяють робити аналіз ситуації в залежності від зміни двох параметрів:
кількості акцій та терміну вкладу, і приймати відповідні рішення.
ХІД РОБОТИ
3. Розрахувати значення таблиці 1, так як це описано в теоретичних відомостях.
4. Визначити скільки потрібно місяців для отримання суми виплат 3000 грн. При цьому
використати засіб ―Подбор параметра‖ та процедуру його використання, описану
в теоретичних відомостях.
5. Створити і заповнити таблицю 2. При цьому використати процедуру створення
таблиці підстановок з однією змінною, описаною в теоретичних відомостях.
6. Створити і заповнити таблицю 3. При цьому використати таблицю підстановок з
двома змінними. Під час створення таблиці користуватися описом даної процедури в
теоретичних відомостях.
7. Банк приймає вклади від населення під 12% відсотків річних. Перерахунок
проводиться в кінці кожного року по формулі складних відсотків. Визначити, яку
кінцеву суму виплат отримує вкладник, який відкрив рахунок в даному банку на суму
1000 грн., терміном на 10 років? При розрахунках використати формули, що
наводяться в теоретичних відомостях. Данні оформити в вигляді таблиці 4.
8. Використовуючи засіб ―Подбор параметра‖ визначити через скільки років
вкладник отримає до виплати 3000 грн.
9. Використовуючи засоби Excel знайти розв'язок рівняння (6х+10х)2х=?, при чому х=5.
Використовуючи засіб ―Подбор параметра‖ знайти значення х, коли
розв'язок рівняння дорівнює 14.
10. Використовуючи дані таблиці 4 створити таблицю підстановок 5, яка б розраховувала
суму виплат по десятирічному терміну в залежності від суми внеску. Внески
приймають наступні значення: 1000, 1500, 2000, 2500 грн.
11. Використовуючи дані таблиці 4, створити таблицю підстановок, яка б розраховувала
суму виплат в залежності від терміну вкладу та від суми вкладу:
100
а) термін внеску може приймати значення: 2, 4, 6, 8, 10 років.
б)сума внеску приймає значення: 1000, 1500, 2000, 2500 грн.
12. Зберегти файл у власну папку під іменем ―Лабораторна робота 12‖.
13. Роздрукувати створені таблиці.
1. Поясніть з якою метою використовується засіб Excel ―Подбор параметра‖.
2. Опишіть процедуру застосування засобу ―Подбор параметра‖.
3. З якою метою створюються таблиці підстановок?
4. Опишіть процедуру створення таблиці підстановок з однією змінною.
5. Опишіть процедуру створення таблиці підстановок з двома змінними.
Розділ. Використання засобів MS EXCEL для розвязку фінансово-

економічних задач
Досить важлива сфера застосування програми MS Excel пов’язана з виконанням

фінансово-економічних розрахунків. Фінансові розрахунки включають в себе всю
сукупність методів, що використовуються при прийнятті управлінських рішень. Ці методи
дозволяють виконувати розрахунки різних рівнів складності – від елементарних
арифметичних операцій до складних алгоритмів побудови багатокритеріальних моделей,
котрі дозволяють отримати оптимальні характеристики того чи іншого процесу в
залежності від різних факторів впливу. Проведення подібних фінансових розрахунків є
досить складною процедурою, що вимагає відповідної математичної підготовки, а також
101
використання великої кількості довідкових матеріалів.
З переходом до ринкових відносин необхідність в фінансових розрахунках суттєво
зросла. Вони стали необхідними для успішного проведення практично будь-якої
комерційної справи. В комплексі з сучасними методами аналізу та моделювання
фінансових ситуацій фінансові переростають в новий впливовий напрямок організації і
управління підприємницькою діяльністю – фінансовий менеджмент.
Володіння методами сучасних фінансових обрахунків є однією з основних
складових в професійній підготовці підприємця, менеджера, банківського працівника,
економіста.
На даний момент стандартний курс фінансових розрахунків включає в себе
наступні основні теми:
 Логіка фінансових операцій (операції накопичування);
 Прості проценти, складні проценти;
 Грошові потоки (переміщення грошових мас в різних сферах діяльності);
 Аналіз ефективності інвестиційних проектів;
 Оцінка фінансових активів.
В пострадянських країнах відродження фінансової і страхової арифметики
відбувається в своєрідних умовах. З одного боку, в світовій фінансовій науці на протязі
ХХ століття інтенсивно розвивалися різні математичні методи розрахунків, з’явилася
міжнародна система уніфікованих математичних позначень для стандартних фінансових і
страхових процедур. З іншого боку бурхливий розвиток обчислювальної техніки та її
широке впровадження призвели до того, що програми розрахунку основних фінансових
показників були реалізовані на рівні (навіть в фінансових калькуляторах) сприйнятному
для широкого кола користувачів в електронних таблицях MS Excel.
В MS Excel застосовується 15 основних і 37 додаткових фінансових функцій.
102
Функції, що реалізують фінансово-економічні методи обробки і аналізу в MS Excel
реалізовані у вигляді спеціалізованого програмного розширення – надбудови. У випадку
застосування додаткових фінансових функцій необхідно встановити сервісну програму
―Пакет аналізу‖.
Рис.34. Активізація фінансових функцій.
Даний пакет встановлюється командою /Сервис/Надстройки/ та індикаторною

активізацією із списку, що з’явиться назви ―Пакет аналізу‖.
Рис.35. Активізація пакету аналізу.

Якщо процес установки завершено успішно, то в меню „Сервіс‖ з’явиться ще один
пункт – ―Аналіз даних‖, а також при створенні формул стає доступною нова група
функцій - статистичні.
Рис.36. Вікно ―Аналіз даних‖, що активізується командою /Сервіс/Аналіз даних/.
Вставка фінансової функції здійснюється за командою /Вставка/Функції/ або за

допомогою однойменної кнопки на панелі інструментів ―Стандартна‖ і вибором категорії
―Фінансові‖. Далі в вікні, що з’явиться необхідно вибрати потрібну фінансову функцію.
103
По типу розв’язуваних задач всі фінансові функції MS Excel можна поділити на
наступні умовні групи:
 Функції для аналізу ануітетів і інвестиційних проектів;
 Функції для аналізу цінних паперів;
 Функції для розрахунків амортизаційних платежів;
 Допоміжні функції.
Функції кожної групи мають практично однаковий набір обов’язкових та
додаткових (необов’язкових) аргументів.
Рис.37. Отримання додаткової довідки по використанню функції.

Додаткову інформацію по необхідній фінансовій функції (розрахунковій формулі,
що реалізована в ній, по списку аргументів, алгоритму використання і т. д.) можна
отримати, активізувавши контекстну довідку так як це показано на рис.
В фінансовій практиці часто зустрічаються операції, що характеризуються
виникненням платіжних потоків, що розподілені в часі.
 Потоки платежів, при яких виплати (надходження) грошових засобів
здійснюються рівними сумами через однакові інтервали часу, називаються
звичайними ануїтетом.
Такі потоки виникають при проведенні кредитно-депозитних операцій, при
формуванні різних фондів, довгостроковій оренді і т. д.
Кількісний аналіз таких операцій зводиться до розрахунку наступних основних
характеристик:
 Поточної величини платіжних потоків (Present value – Pv);
104
 Майбутньої величини платіжних потоків (Future value – Fv);
 Величини окремого платежу (payment - R);
 Норми прибутковості у вигляді процентної ставки (Interest rate -r);
 Числа періодів проведення операції (число років, місяців, днів);
До цієї групи також відносяться функції, котрі дозволяють якісно здійснювати
розрахунки критерії ефективності інвестиційних проектів – NPV- чистий приведений
прибуток (net present value), IRR і т.д.
Функції данної групи використовують складні алгоритми для розрахунків
відповідних показників. Під час виконання таких розрахунків робляться деякі
наближення:
 Платіжні потоки на кінець (початок) періоду відомі;
 Для всього терміну проведення операції визначена оцінка у вигляді процентної
ставки, у відповідності до якої грошові засоби можуть бути інвестовані;
Необхідно також відзначити, що фінансові функції певної групи мають перелік
(повний або не повний) однакових аргументів. Під час використання фінансових функцій
особливу увагу необхідно звертати на відповідність даної функції до завдань для
вирішення, котрих вона використовується.
ТЕМА: Визначення майбутньої та поточної вартості платежів.

МЕТА: Навчитися розраховувати майбутні платежі за допомогою фінансових функцій
MS Excel: БЗ(БС), БЗРАСПИС. Навчитися розраховувати поточні платежі за допомогою
фінансових функцій MS Excel: ПЗ(ПС), НПЗ(ЧПС), ЧИСТНЗ.
Функція БЗ (БС) Дозволяє визначити майбутню величину платіжних потоків при
заданих початкових даних. Дана функція має наступний список аргументів:
БЗ(норма; число периодов;выплата; нз; тип)
Приклад 1: Підприємство створює фонд для виплати довгострокових зобов’язань
для чого перераховує щорічно на протязі 4 років платежі розміром 100 тис. грн. в кінці
105
кожного року, на котрі нараховуються відсотки по ставці 20% річних. Нарахування
здійснюються щоквартально. Визначити величину фонду до кінця терміну виплат?
Для даної задачі використаємо фінансову функцію БЗ. Щоб отримати кінцеву суму
фонду, що утворилася як результат перерахунку коштів і нарахування відсотків необхідно
виконати наступні дії:
1. Активізувати програму MS Excel;
2. Створити таблицю з початковими даними, можна за наведеним нижче зразком;
Термін внеску (в роках) 4
Сума щорічного внеску (в тис. грн.) 100
Переказ коштів в кінці року 0
Нарахування відсотків (к-сть разів на рік) 4
відсоткова річна ставка 20%
Сума до виплати (в кінці терміну вкладу), тис. грн. 2
365,75
3. Активізувати функцію БЗ;
4. Заповнити діалогове вікно функції, так як це виконано на рис. 5. В поля введення
діалогового вікна функції можна вводити посилання на комірки, а можна вводити
безпосередньо числові значення, так як це показано на рис.6, в останньому випадку
отримаємо тільки кінцевий результат (для зрозумілості розрахунків, що проводяться та
їх подальшого редагування - доцільно спочатку створювати початкову базу даних та
використовувати в формулах посилання на комірки;
Рис. 38. Діалогове вікно функції БЗ, в якості аргументів функції використовуються
посилання на комірки.
5. В рядку формул висвітиться наступна формула розрахунку:
У випадку посилань на комірки =БЗ(B6/4;B2*4;-B3;;B4); У випадку введення числових
106
значень аргументів =БЗ(0,2/4;4*4;-100;;0);
6. Завершити введення аргументів та активізувати процедуру розрахунків натисканням
клавіші ―ОК‖ .
Рис. 39. Діалогове вікно функції БЗ, в якості аргументів функції

безпосередньо числові значення аргументів.
Дамо короткі пояснення по значенням аргументів функції БЗ:
 Величина періодичних (разових) виплат (поле ―Виплата‖), у відповідності до правил
заповнення повинна вводитися із знаком мінус (-це виплата, що здійснюється в
кожний період; це значення не може мінятися в перебігу всього періоду виплат.
Звичайно платня складається з основного платежу і платежу по відсотках, але не
включає інших податків і зборів.);
 Введені значення аргументів ―Норма‖ і ―Число периодов‖ корегуються в
залежності від того яким чином нараховуються відсотки (щомісяця, щоквартально,
щорічно). У випадку якщо б відсоткова ставка 20% нараховувалася щорічно то в
поля ―Норма‖ і
―Число периодов‖ вводилися б відповідно значення 0,2 та 4;
 Поле ―Тип‖ визначає коли платяться внески: якщо значення ―0‖ -в кінці року (ануітет
застосовується постнумерандно) (якщо дане поле не заповнено то воно автоматично
приймає значення ―0‖ , якщо значення ―1‖ – на початку року (ануітет
застосовується пренумерандно). Зрозуміло, що кінцевий результат суттєво залежить
від того коли виконуються проплати, як приклад можна змінити в полі ―Тип‖ значення
аргументу на
―1‖;
 Поле ―Нз‖ - це поточна вартість, або загальна сума всіх майбутніх платежів
починаючи з заданого (теперішнього) моменту. Якщо аргумент ―НЗ‖ опущений, то
107
він вважається рівним 0.
Необхідно зазначити, що основні фінансові функції, такі як БЗ, ПЗ, НОРМА,
108
КПЕР використовуються не тільки для розрахунків по ануітетам, але для задач з разовими
внесками на основі постійної процентної ставки.
Приклад2: Банк надає довгостроковий кредит в розмірі 200 тис. грн. По складній
відсотковій ставці в розмірі 19% річних. Визначити суму боргу через 8 років.
Розв’язок: Необхідно створити початкову таблицю та правильно ввести аргументи

функції БЗ. В даному випадку вся сума кредиту надається відразу тому вносимо ці дані в
поле ―НЗ‖ поле ―Выплата‖ не заповнюється, оскільки відсотки в даному
випадку нараховуються відразу від всієї суми, а не від часткової суми внеску (як це було в
першому випадку). В результаті в діалогове вікно функції потрібно ввести наступні дані:
В рядку формул отримаємо вираз: =БЗ(0,19;8;;-200). Кінцева відповідь через 8
років потрібно буде віддати в банк 804 тисячі 277 гривень.
Функція БЗРАСПИС дозволяє визначити майбутню цінність інвестицій (або
заданої суми), якщо відсоткова ставка змінюється в часі (по правилу складних відсотків),
має наступний перелік аргументів:
БЗРАСПИС(первичное; план)
Приклад 3: На облігацію номіналом 100 тис.грн., терміном на 6 років, передбачено
наступний порядок нарахування відсотків: в перший рік 10%, в два наступних – 20%, на
три останні – 25%. Розрахувати майбутню (накопичену) вартість облігації.
Розвязок:
109
Для початку створимо таблицю з даними, так як це показано нижче.
Після створення таблиці виділимо комірку де планується отримати результат

розрахунку і активізуємо функцію БЗРАСПИС. В діалоговому вікні, що зявиться ввести
адреси комірок в яких розміщені значення початкової вартості облігацій та значення
відсоткових ставок на протязі терміну дії облігацій. Відсоткові ставки необхідно вводити
в поле ―План‖ як масив комірок.
В результаті в комірці В8 отримаємо наступну формулу =БЗРАСПИС(C2;B2:B7).

Розраховане значення вартості облігацій на кінці терміну їхньої дії становитиме 309,375
тис.грн. Відповідь: майбутня вартість облігацій складе 309,375 тис.грн.
Для розв’язку задач поточної вартості використовуються наступні функції:
 ПЗ (норма; число периодов; ;бс) – розрахунок поточної вартості для разової суми
внеску;
 ПЗ (норма; число периодов; выплата; ;тип) – розрахунок поточної вартості
фіксованих періодичних виплат;
110
 НПЗ(норма; значения) – розрахунок поточної вартості періодичних надходжень
змінної величини;
 ЧИСТНЗ(ставка; значения; даты) – розрахунок поточної вартості нерегулярних
надходжень змінної величини. Дати повинні відповідати сумам виплат (надходжень).
Розрахунок здійснюється на дату, здійснення першої операції, тобто перша сума не
дисконтується. Якщо потрібно виконати дисконтування на іншу дату, то необхідно
першій даті в списку співставити виплату, що дорівнює нулеві.
Розглянемо декілька простих прикладів:
Приклад 4: Яку суму необхідно покласти в банк, що виплачує 13,7% річних, що
через три роки отримати 250 тис. грн.?
Для розв’язку цієї задачі необхідно використати функцію ПЗ
=ПЗ(норма=13,7%; число (количество) периодов=3; бс= -250).
Відповідь: 170,08 тис. грн.

Приклад 5: Припустимо, що ви маєте намір викупити страховку, по якій вносяться кошти
в розмірі 500 грн. в кінці кожного місяця на протязі 20 подальших років. По грошах, що
вносяться нараховуються відсотки в розмірі 8% річних (при цьому враховується коли
вносяться кошти, тобто відсотки нараховуються щомісячно). Вартість придбання
страховки складає 60 000 крб. Ви хочете визначити, чи буде це хорошим способом
інвестувати капітал. Використовуючи функцію ПЗ можемо знайти відповідь на дану
задачу:
Для розв’язку задачі необхідно ввести значення аргументів наступним чином:

=ПЗ(норма=0,08/12; число (количество) периодов=12*20; выплата=500; ; тип=0)
111
Відповідь: -59 777,15 грн. Результат виходить негативний, оскільки він
представляє гроші, які необхідно виплатити. Справжній об'єм внеску (59 777,15 грн.)
менше ніж запрошувана ціна (60 000 грн.). Визначили, що це не найкращий спосіб
інвестування грошей.
Приклад 6: Інвестиції від банку в проект складають 10 тис.грн. Облікова ставка

інвестиції, що надається 10% річних. Банківські інвестиції необхідно виплатити не
пізніше ніж через рік після їх отримання. В наступні 3 роки очікуються наступні річні
прибутки 3000 грн., 4200грн., 6800 грн. Визначити чистий поточний об’єм інвестицій?
Для розв’язку цієї задачі використаємо функцію НПЗ

=НПЗ(норма=0,1; значения ={-10000; 3000; 4200; 6800})
Для отримання чистого обєму інвестиції (NVP – чистий приведений прибуток)
необхідно відняти початкову інвестицію, тобто ввести її в формулу із знаком мінус. Як
вводяться дані показано на рис. 8.
Відповідь: 1188,44 грн.

Приклад 7: Та ж сама задача але задані конкретні дати: виплати по інвестиціям
здійснити 1.01.04, надходження 30.12.04, 4.12.05, 7.11.06 відповідно.
Для розв’язку використаємо функцію ЧИСТНЗ(ставка;значения;даты)
Аргументи даної функції:
Ставка - це відсоткова ставка до операцій з готівкою.
Значення - це ряд надходжень наявних, які відповідаю розкладу в аргументі дати.
Перша виплата не є обов'язковою, вона відповідає виплаті на початку інвестиції. На всі
подальші виплати робиться знижка на основі 365-денного року.
Дати - цей розклад дат платежів, який відповідає ряду операцій з готівкою. Перша
дата означає початок розкладу платежів. Всі інші дати повинні бути пізніше за цю дату і
112
можуть йти у будь-якому порядку.
Специфіка використання даної функції вимагає перед її використанням спочатку

створити таблицю з початковими даними, так як в наведеній нижче таблиці.
Відсотки
Інвестиції,
Дати залучення NPV, грн
прибутки,
інвестиці
грн
й
01.01.04 -10000 0,1 1 405,11
30.12.04 3000
04.12.05 4200
07.11.06 6800
Формула для розрахунку чистого поточного об’єму інвестицій має наступний

вигляд: =ЧИСТНЗ(C2;B2:B5;A2:A5), як видно в даному випадку набагато ефективніше
використовувати в якості аргументів функції посилання на комірки. Приклад алгоритму
застосування даної функції наведено на рис. 6.
Відповідь: розмір чистого поточного об’єму інвестицій складає 1405,11 грн.
Як видно з таблиці до цього прикладу розмір інвестицій завжди стоїть перед даними по
прибутках, а ще має від’ємний знак (оскільки цю сума підлягає виплаті до банку) - ці
особливості застосування даної функції необхідно запам’ятати. Також необхідно звертати
увагу на відповідність типами даних, що вводяться в комірки і типами аргументів
функцій.
ХІД РОБОТИ
1. Детально ознайомитися з теоретичними відомостями.
113
2. Розв’язати задачі, що даються в теоретичних відомостях.
3. Дати визначення представлених фінансових функцій.
4. Навести весь перелік аргументів функцій, що розглядаються, та вказати специфіку
їхнього застосування.
5. Вказати різницю між функціями, що використовуються в даній лабораторній
роботі, для яких типів задач дані функції використовуються.
6. Знайти розв’язок наступних задач:
 Визначте, яка сума виявиться на рахунку, якщо внесок розміром 900 тис. грн.
внесено під 9% річних на 19 років, а відсотки нараховуються щокварталу.
 Розрахуйте майбутню вартість облігації номіналом 100 тис. грн., випущеної на сім років,
якщо в перші три роки відсотки нараховуються по ставці 17%, а в решту чотирьох років
— по ставці 22% річних.
їхнього застосування (використати з цією метою довідку).
11. Вказати різницю між функціями, що використовуються в даній лабораторній
роботі, для яких типів задач дані функції використовуються.
12. Знайти розв’язок наступних задач:
 Визначте поточну вартість обов'язкових щомісячних платежів розміром 120 тис. грн.
протягом чотирьох років, якщо річна відсоткова ставка — 14%.
 Припустимо, розглядається проект вартістю 100 млн. грн. Очікується, що
щомісячні доходи за проектом становлять 16, 25, 36, 49 млн. грн. за чотири місяці.
Визначте чисту поточну вартість проекту, якщо річна норма відсотка 19%.
 Визначте чисту поточну вартість інвестиції, якщо 27/12/1996 передбачається
виплата 5 млн. грн., а надходження складуть відповідно 20/06/1997 — 1 млн. грн.,
12/12/1997 — 3.8 млн. грн., і 17/07/1998 — 4.6 млн. грн., якщо відсоткова ставка
13%.
1. Які функції використовуються для розрахунку майбутньої вартості платежів?
2. Які функції використовуються для визначення поточної вартості платежів?
3. Назвіть аргументи вивчених в рамках даної лабораторної роботи функції та
вкажіть їхньо специфіку.
114
4. Які дії необхідно виконати по узгодженню аргументів функцій якщо нарахування
відсотків і періодичність платежів щоквартальні?
ТЕМА: Визначення терміну платежів та відсоткових ставок.

МЕТА: Навчитися розраховувати значення відсоткових ставок та термінів платежів за
допомогою функцій MS Excel: НОРМА(СТАВКА) , КПЕР.
Розрахунок терміну платежів КПЕР - визначає загальне число виплат (або термін, через
який початкова сума займу досягає заданого значення) як для єдиної суми вкладу так і для
періодичних платежів на основі постійної відсоткової ставки.
КПЕР(норма; выплата; нз; бс; тип)
Приклад1: Декілька підприємство планує створили благодійний фонд внісши до нього
200 тис.грн. Кошти фонду розмістили в банку під 15% відсотків річних. З коштів
благодійного фонду плануються наступні щорічні проплати: підтримка громадської
їдальні в розмірі 50 тис. грн. та надання благодійної допомоги в два дитячих будинки в
розмірі 9 тис.грн. Визначити на яку кількість років вистачить коштів благодійного фонду?
Фонд – 200 тис.грн. Відсотки – 15%, Щорічні виплати – 50 тис.грн.
Щорічні виплати – 9 тис.грн. Термін існування фонду -?
115
Відповідь: на 5 років.
Функція НОРМА - розраховує відсоткову ставку (рентабельність операції)
НОРМА(число периодов; выплата; нз; бс; тип)
Приклад2: Необхідно розрахувати відсоткову ставку для чотирирічної позики в розмірі
700 тис.грн. з щомісячними виплатами по позичці 25 тис.грн., при умові, що позичка
повністю погашається.
Число періодів - 4*12
Вартість періодичних платежів – 25 тис.грн.
Сума початкової позики – 700 тис.грн.
Річна відсоткова ставка необхідна для погашення - ?
116
Аргумент БС в даному випадку можна взагалі не заповнювати оскільки майбутня вартість
дорівнює нулю – значення аргументу по замовчуванню (перевірити це).
=НОРМА(12*4;-25;700;0)
В результаті отримуємо, щомісячна відсоткова ставка необхідна для погашення позики
дорівнює 2,46%. Для отримання річної ставки необхідно даний результат помножити на
кількість проплат на рік (12).
=НОРМА(12*4;-25;700;0)*12=29,5%
Відповідь: для погашення позики в чотирирічний термін при заданій періодичності
проплат необхідно щоб відсоткова ставка була не меншою за 29,5% річних.
ХІД РОБОТИ
4. Робота над завданнями викладача.
1. Яка функція використовується для розрахунку відсоткових ставок платежів.
Наведіть перелік її аргументів?
2. Яка функція використовується для визначення числа періодів платежів. Наведіть
перелік її аргументів?
3. Опишіть ваші дії у випадку якщо в умові задачі надаються характеристики
фінансової операції, які відповідають періоду місяць, а Вам потрібно розрахувати
річну відсоткову ставку і термін внеску в роках.
ТЕМА: Розрахунок періодичних платежів та швидкості обороту інвестицій

МЕТА: Навчитися розраховувати значення періодичних платежів за допомогою функцій
MS Excel. Вивчити механізми розрахунку швидкості обороту інвестицій за допомогою
функцій MS Excel.
117
Функція ППЛАТ(ПЛТ) визначає величину періодичних платежів для погашення
кредитів (повного або часткового погашення) на основі фіксованих періодичних платежів
і постійної відсоткової ставки. Платежі розраховані функцією ППЛАТ включають
основні платежі та платежі по відсоткам
ППЛАТ(норма; число периодов; нз; бс; тип)
Приклад1: Кредит надається під 17% річних. Які необхідно здійснити щомісячні
платежі по взятому трирічному кредитові в розмірі 12 тис.грн., для повного розрахунку?
Відсотки –17%
Термін кредиту – 3роки
Кількість платежів на рік –12
Розмір кредиту – 12000 грн.
Розмір щомісячного платежу - ?
=ППЛАТ(0,17/12;3*12;-12000)
Відповідь: 427,83 грн./місяць.
Приклад2: Банк видав позику в розмірі 20 тис.грн. на чотири роки, під 18%
річних. Позика видана на початку року, а платежі по позиці здійснюються в кінці року
(постнумерандно). Визначити розмір щорічного платежу?
118
=ППЛАТ(0,18;4;-200)
Відповідь: 7,434 тис.грн.
Функція ПЛПРОЦ (ПРПЛТ) - розраховує ту частину платежу, що складає його

відсоткову частину. При рівномірному погашенні позики постіні періодичні платежі
включають в себе платежі по відсоткам по непогашеній частині позики і виплати
заборгованості. Так як неоплачена частина позики зменшується по мірі її погашення, то
також зменшується і доля платежів по відсоткам в загальній сумі виплат. Щоб знайти
розмір платежу по відсоткам на конкретний період проплат необхідно використати
функцію ПЛПРОЦ.
ПЛПРОЦ(норма; период; число периодов; тс; бс)
Приклад3: Розрахувати платежі по відсоткам за перший місяць від трирічної

позики в 80 тис.грн. із розрахунку 12% річних?
Відсотки 12%
Термін – 3 роки
Кількість платежів на рік – 12
Розмір кредиту – 80 тис.грн.
Період проплати - 1
Знайти платежі по відсоткам за перший місяць - ?
119
=ПЛПРОЦ(0,12/12;1;3*12;80)=800грн.
Відповідь: за перший місяць користування позикою необхідно сплатити по
відсоткам 800грн. (наприклад за 12-й місяць користування позичкою необхідно сплатити
по відсотках уже 585грн.)
Приклад4: За рахунок щорічних відрахувань на протязі 6 років був сформований
фонд розміром 5000 грн. Визначити який прибуток приносили вклади володарю за
останній рік, якщо річна відсоткова ставка складала 17,5%?
Відсотки – 17,5%
Термін формування фонду – 6 років
Період – 6
Розмір фонду – 5 тис.грн.
Визначити прибуток (нарахування по відсоткам) за останній рік - ?
=ПЛПРОЦ(0,175;6;6;;5000)
Відповідь: нарахування по відсоткам за останній рік склали 664,81 грн.
120
Функція ОБЩПЛАТ – розраховує накопичений прибуток (суму платежів по
відсотках) по позичці, що погашається рівними платежами в кінці або на початку кожного
розрахункового періоду, між двома періодами виплат.
Приклад5: Нехай позика під нерухомість надається на наступних умовах:
відсоткова ставка – 9% річних, термін - 30 років, розмір позики – 125 тис.грн., відсотки
нараховуються щомісячно. Знайти виплати по відсоткам за 2-й рік та 1-й місяць позики?
Відсотки – 9%
Число періодів – 30*12
Сума позики –125 тис.грн.
Початковий період1 – 13
Кінцевий період2 - 24
Початковий період3 - 1
Кінцевий період4 – 1
Знайти суму виплат по відсоткам за 2-й рік та за 1-й місяць - ?
Відповідь1: виплати по відсоткам за другий рік позики складають 11135,23 грн.
Відповідь2: виплати по відсоткам за перший місяць позики склали 937,5 грн.
121
Функція ОСНПЛАТ (ОСПЛТ) – розраховує величину основного платежу
(виплати заборгованості) по позиці, котра погашається рівними платежами в кінці або на
початку кожного розрахункового періоду, у вказаний період (в 1-й період). Сума
основного платежу це різниця між всією сумою періодичної виплати і відсотками по
непогашеній частині позики.
ОСНПЛАТ(норма; период; число периодов; тс; бс)
Приклад6: Визначити основні платежі першого року трирічної позики в розмірі 200
тис.грн., що надається під 17% річних?
Відсотки – 17%
Позика – 200 тис.грн.
Термін – 3
Період – 1
Основні платежі за перший період - ?
Відповідь: Основні виплати за перший рік користування позикою складають 56,5

тис.грн.
Функція ОБЩДОХОД – розраховує суму основних виплат по позиці, котрий
погашається рівними платежами в кінці або на початку кожного розрахункового періоду,
між двома періодами. (сума основних виплат між двома періодами з 4 по 8)
ОБЩДОХОД(ставка; число периодов; нз; нач. период; кон. период)
122
Приклад7: Позика надається на суму 100 тис.грн. терміном на 6 років під 15%
річних, відсотки нараховуються щоквартально. Визначити суму основних виплат по
позиці за 5-й рік?
Позика – 100тис.грн.
Термін – 6 років
Число періодів – 6*4
Нач. период – 4*4+1(перший платіж на 5-й рік)
Кон. период – 4*5 (останній платіж за 5-й рік)
Сума основних виплат за 5-й рік - ?
=ОБЩДОХОД(0,15/4;6*4;100;17;20;0)
Відповідь: сума основних виплат за 5-й рік (в термін від 17 до 20 періода) склала
20,143 грн.
Функція ВНДОХ(ВСД) – розраховує внутрішню швидкість обороту інвестицій

(внутрішню норму прибутковості) для ряду періодичних виплат та надходжень змінної
величини.
ВНДОХ(значения; предположения)
Починаючи з значення “предположение” функція ВНДОХОД виконує циклічні
розрахунки, поки не отримає результат з точністю до 0,00001%. Якщо функція не може
отримати результат після 20 спроб виводиться помилка #ЧИСЛО#.
В більшості випадків немає необхідності вводити аргумент ―предположение‖ для
розрахунків за допомогою функції ВНДОХОД. По замовчуванню аргумент
―предположение‖ приймається рівним 0,1 (10%).
123
Приклад8: Витрати по проекту складають 500 млн.грн. Очікувані прибутки
складуть: 1рік – 50млн.грн., 2рік – 100млн.грн., 3рік – 300млн.грн., 4рік – 200млн.грн..
Оцінити економічну доцільність проекту по швидкості обороту інвестиції, якщо ринкова
норма прибутку 12%.
-500
50
100
300
200
9,25%
=ВНДОХ(A1:A5)
Відповідь: швидкість обороту інвестиції складає 9,25%, що менше ринкової норми
прибутку в 12%, висновок проект економічно недоцільний.
Приклад9. Очікується, що прибутки по проекту на протязі 4-х наступних років
складуть: 500тис.грн., 100тис.грн., 300тис.грн., 200тис.грн. Визначити, які повинні бути
початкові витрати по проекту, щоб забезпечити швидкість обороту 10%?
Розвязок: Для розвязку задачі необхідно використати засіб ―Подбор параметра‖.
124
В комірку В1 введемо довільне значення початкових витрат (-500). В комірку В6
введемо функцію =ВНДОХ(B1:B5). Виділимо комірку із значенням внутрішнього
прибутку і використовуючи засіб ―Подбор параметра‖ отримаємо значення
початкових витрат при яких швидкість обороту складе 9%.
Відповідь: початкові витрати становитимуть 916,157тис.грн.
Функція МВСД – розраховує модифіковану внутрішню швидкість обороту засобів

для ряду періодичних надходжень і виплат змінної величини. При цьому враховується як
вартість інвестиції, так і прибуток, що отримується від реінвестиції.
МВСД(значения; финансовая норма; реинвестиц. норма)
Приклад10: Пять років тому для фінансування проекту була отримана позика в
розмірі 100тис.грн. під 10% річних, прибуток по проекту за ці роки склав відповідно: 10,
27, 45, 34 і 30 тис.грн. Ці кошти були реінвестовані під 12% річних. Найти модифіковану
швидкість обороту інвестиції.
125
Позика -100
Прибуток 1рік 10
Відсотки інвестиції 0,1
відсотки реінвестиції 0,12
Модифікована швидкість обороту 12,25%
Відповідь: модифікована внутрішня швидкість обороту інвестиції склала 12,25%.
Функція ЧИСТВНДОХОД – розраховує внутрішню швидкість обороту інвестицій

для ряду періодичних надходжень і виплат змінної величини при заданій фіксованій даті.
Приклад11: По інвестиції плануються виплати 01.01.1992 р. в розмірі 10000 грн.,
а також наступні надходження: 01.03.1992 р. - 2750 грн., 30.10.1992 р. – 4250 грн.,
126
15.02.1993 р. - 3250 грн., 01.03.1993 р. 2750 грн. Визначити внутрішню швидкість обороту
інвестиції?
Розвязок: При розв’язку задачі перш за все необхідно звертати увагу на
відповідність конкретного платежу до конкретної дати. Заповнити дані у вигляді таблиці.
=ЧИСТВНДОХ(A2:A6;B2:B6)
Відповідь: Чистий внутрішній прибуток (швидкість обороту інвестицій) складає
38,22%.
ХІД РОБОТИ
1. Які Ви знаєте функція для розрахунку періодичних платежів, опишіть їхні
аргументи?
2. Наведіть приклади функцій та списки їхніх аргументів для визначення швидкості
обороту інвестицій
127
ТЕМА: Функції MS Excel для розрахунку амортизації.

МЕТА: Навчитися використовувати фінансові функції MS Excel для розрахунку
амортизаційних відрахувань.
Функція АМР(АПЛ) - розраховує амортизацію майна за один період рівномірним
методом (величина амортизаційних відрахувань однакова, сукупна величина відрахунків
до кінця періоду дорівнює вартості амортизаційного майна).
АМР(стоимость; ликвидационная стоимость; время амортиации).
Функція АМГД (АСЧ)- розраховує амортизаційні відрахування методом суми
років. Величина нарахованої амортизації розраховується як відношення залишку терміну
експлуатації активу до суми років, помножене на різницю (початкова вартість –
залишкова вартість). Дозволяє списати основну частину вартості активу в початкові
періоди їх експлуатації, коли вони використовуються з максимальною віддачею.
АМГД(стоимость; ликвидационная стоимость, жизнь; период).
Функція ДОБ (ФУО)- розраховує суму амортизації для заданого періоду методом
зменшуваного залишку, щорічна спрацьованість (знос) визначається за допомогою заданої
норми амортизації, що застосовується до чистої балансової вартості.
ДОБ(стоимость; остат. стоимость; время експлуатации; период; месяц).
Функція ДДОБ - Розраховує суму амортизації для заданого періоду
модифікованим методом зменшуваного залишку – метод подвійного списування
(прискорена норма амортизації, тобто звичайна норма амортизації помножена на на
деякий коефіцієнт). При цьому можна задавати коефіцієнт прискореної амортизації (по
замовчуванню він дорівнює двом).
ДДОБ(стоимость; остаточная стоимость; время эксплуатации; период;
коэффициент).
Функція ПДОБ (ПУО) - використовує той же алгоритм, що і ДДОБ але дозволяє
розраховувати суму спрацьованості за будь-який вказаний період (границі періоду і
термін експлуатації повинні бути задані в одних і тих же одиницях).
ПДОБ(ликвидационная стоимость; остаточная стоимость; время полной
амортизации; нач. период; кон. период).
128
Приклад: Нехай потрібно розрахувати амортизаційні відрахування для обладнання
початковою вартістю 120000 грн., залишковою вартістю 18000 грн. і терміном (періодом)
корисного використання 5 років.
Результати розрахунків наведено в таблиці, що розміщена нижче.
129
Як видно з представлених результатів загальна сума амортизаційних відрахувань
за весь термін використання обладнання не залежить від вибору того чи іншого методу
розрахунку. Але в той же час від вибору того чи іншого методу розрахунку
амортизаційних відрахувань залежить величина цих відрахувань за певний період.
ХІД РОБОТИ
1. Поясніть суть амортизаційних відрахувань та назвіть функції, які
використовуються для її розрахунку?
2. Поясніть різницю в механізмах амортизаційних відрахувань для різних функцій?
130
ТЕМА: Функції MS Excel для розрахунку по цінним паперам з періодичною

виплатою відсотків.
МЕТА: Навчитися використовувати фінансові функції MS Excel для розрахунків по
цінним паперам з періодичною виплатою відсотків.
Функція ДОХОД – дозволяє розрахувати річну ставку розміщення по операціям з
цінними паперами при заданій купонній ставці і різниці курсів купівлі та погашення за
вказаний період дії цінного паперу. Функція враховує, скільки періодів купонів
вміщується до дати погашення, а також накопичений купонний прибуток від моменту
останньої оплати купона до дати придбання (дата соглашения).
ДОХОД(дата соглашения; дата вступления в силу; ставка; цена; погашение;
частота; базис).
Приклад1: Розрахувати річну ставку розміщення (річна відсоткова ставка при
якій вартість (ціна придбання) цінного паперу стане дорівнювати вартості погашення
(номіналу) цінного паперу за термін від моменту придбання до моменту погашення при
заданій ставці прибутковості по цінному паперу) по облігаціям придбаним 6.09.93 по
курсу (ціні) 89 одиниць. По облігаціям раз на півріччя виплачується прибуток в розмірі
9% річних. Дата погашення облігацій 12.09.97 по курсу 100 одиниць.
131
=ДОХОД(B1;B2;B5;B3;B4;B6;1)
Відповідь: річна ставка розміщення становить 12,57%.
Приклад2: Облігація номіналом 1млн.грн. випущені емітентом 01.01.96,

погашення відбудеться через два календарні роки. Розмір виплат по облігаціям
встановлено в розмірі
– 20% річних, виплати здійснюються щоквартально. Облігація придбана 01.07.96 по курсу
72 одиниці (від номіналу в 100 одиниць). Визначити доцільність вкладення коштів в
купівлю облігації, якщо ринковий рівень прибутковості (рівень нижче якого операція
недоцільна –нижче втрати) складає 45%?
=ДОХОД(B1;B2;B5;B3;B4;B6;1)
Відповідь: придбання облігації доцільне оскільки прибуткова річна ставка
розміщення коштів становить 47,06%, що вище за ринковий рівень прибутковості в 45%.
Функція ЦЕНА – розраховує курс (ціну) купівлі цінного паперу з періодичними

виплатами купонних відсотків.
ЦЕНА(дата соглашения; дата вступления в силу; ставка; доход; погашение;
132
частота; базис)
133
Приклад3: Визначити курс (ціну) купівлі облігації, що придбана 06.09.93 і буде
погашена 12.09.97. Розмір купонної ставки (визначає розмір прибуткових виплат, ставка
визначається по відношенню до номінальної (на момент погашення) вартості) – 9% з
виплатою раз на півроку. Очікувана ставка розміщення коштів становить – 12,57%,
номінал облігації (погашення) – 100 одиниць, базис фактичний/фактичний (1).
=ЦЕНА(B1;B2;B4;B6;B3;B5;1)
Відповідь: курс купівлі облігації становить 89 одиниць (умова задачі відповідає

даним задачі 27).
Функція НАКОПДОХОД – розраховує накопичений прибуток на момент
придбання цінного паперу (від терміну попередньої виплати по цінному паперу).
―Дата соглашения‖ повинна бути меншою за ―Дата первой выплаты‖.
НАКОПДОХОД(дата выпуска; дата первой выплаты; дата соглашения;
ставка; номинал)
Приклад4: Облігація номіналом 1000грн., з розміщується під 9% річних,
періодичність виплат річних відсотків – раз на півріччя. Облігація випущена в обіг
134
01.09.96. Дата першої виплати купонних відсотків – 01.03.97. Визначити накопичений
прибуток на момент придбання облігації – 12.12.96. Базис розрахунків
фактичний/фактичний (1).
=НАКОПДОХОД(B3;B2;B1;B5;B4;B6;1)
Відповідь: накопичений прибуток за вказаний період становитиме 25,36 грн.
ХІД РОБОТИ
1. Поясніть різницю між періодичними і неперіодичними платежами?
2. Наведіть перелік функцій даної роботи та вкажіть специфіку іхньої різниці?
3. Як можна визначити накопичений прибуток на момент купівлі цінного паперу?
135
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Основний:
1.Береза А.М. Основи створення інформаційних систем : навч. посібник / А.М. Береза. –
К. :КНЕУ , 2001. – 214 с.
2.Береза А.М. Інформаційні системи і технології в економіці : навч.- метод. посібник
для самост. вивч. дисц. / А.М. Береза. – К. :КНЕУ , 2002. – 80 с.
3.Уокенбах Дж. Excel 2003. Библия пользователя / Дж. Уокенбах, ; Пер.с англ. – К. ;М.
:Диалектика; Вильямс, 2007. – 766 с.
4.Блаттнер П. Использование Microsoft Excel 2003. Спец. изд. / П. Блаттнер ; Пер.с.
англ. – М. :Вильямс, 2007. – 859 с. : ил.
5. Виллетт Э. Office XP. Библия пользователя / Э. Виллетт, С. Каммингс ; Пер.с англ. –
М. :Вильямс, 2002. – 843 с.
6. Коттингхэм М. Excel 2000: руководство разработчика : учебное пособие / М.
Коттингхэм; Под ред. К.Ю. Королькова; Пер.с англ. – К. :Ирина; BHV, 2000. – 704 с.
Додатковий:
7. Пономаренко В.С. Інформаційні системи і технології в економіці : навч. посіб. для
студ. вищ. навч. закладів / В.С.Пономаренко, Р.К.Бутова, І.В.Журавльова, Г.Н.Назарова. –
К. :Академія , 2002. – 542 с.
8. Ситник В.Ф. Основи інформаційних систем : навч. посіб. / В.Ф. Ситник, Т.А.,
Писаревська Н.В., Єрьоміна, О.С. Краєва. − К., 2001. − 420 с.
9. Курбатова Е.А. Microsoft Excel. Самоучитель / Е.А. Курбатова. – М. :Диалектика,
2003. – 288 с.
10. Карпов Б. Microsoft Office 2000. Справочник/Б. Карпов – СПб. :Питер, 2001. – 441с.
11. Куртер Дж. Microsoft Office ХР : учебный курс / Дж. Куртер, А. Маркви; Пер.с
англ. – СПб. :Питер, 2002. – 640 с.
Інтернет-ресурси
12. www.comizdat.com – видавничій будинок "Комиздат".
13. www.computerworld.com.ua - щотижневик "ComputerWorld".
14. www.ko.com.ua – щотижневик "Компьютерное обозрение".
15. www.mycomp.com.ua – щотижневик "Мой компьютер".
16. www.microsoft.com/ukraine – інформаційне представництво компанії Microsoft в Україні.
136

Методичка Excel

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Методичка Excel

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Мiнiстерство освiти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Автор: О.І. Пурський, доктор фізико-математичних наук,

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри економічної кібернетики

Рецензент: Рецензент: О.А. Харченко, к.т.н., доц.

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

Автор: ПУРСЬКИЙ Олег Іванович

Підп. до друку . Формат 60х84/16. Папір письм.

ТЕМА: Основи роботи в середовищі табличного процесора MS Excel.

Рис.1. Стандартне вікно програми Excel.

Сортування по Сортує дані по зменшенню

Майстер діаграм Активізує Майстра діаграм, котрий

Зміна формули Введення функції в формулу

Рис.2. Діалогове вікно ―Формат ячеек‖

ТЕМА: Робота зі стилями в MS Excel. Ряди даних. Автозаповнення. Пошук і заміна

Рис.3. Діалогове вікно „Стиль‖.

Для застосування стилю до виділених комірок таблиці, необхідно виконати

1. Виділити на робочому листі книги потрібні комірки.

В режимі автозаповнення можуть бути заповнені ряди з різними типами даних.

Рис.6.Діалогове вікно „Найти‖.

Рис.7. Діалогове вікно „Заменить‖.

Рис.8. Діалогове вікно „Параметры‖.

У діалоговому вікні „Параметры‖ необхідно вибрати вкладку „Список‖. Вона місить

Табл.2. Видатки за І-й квартал 2002 року по фірмі SVS.

Табл. Результати торгів на УМВБ.

ТЕМА: Форматування комірок. Сортування та фільтрація даних

Рис.9. Діалогове вікно „Формат комірок‖.

Рис.11. Вікно діалогу "Наложение условия по списку".

Вибір команди <Условие> відображає діалогове вікно <Пользовательский

Рис.12. Діалогове вікно «Пользовательский автофильтр».

Зокрема, в лівій частині вікна, в першому списку, необхідно вибрати потрібну

Рис.13. Вікно діалогу <Расширенный фильтр>.

Дане діалогове вікно містить наступні опції:

Адресацію комірок можна вводити як власноруч, так і виділенням потрібного

3. Задати подвійну синю рамку навколо таблиці.

ТЕМА: Розрахунок проміжних підсумків. Групування даних таблиці. Налаштування

Як правило, робота по створенню таблиць завершується підведенням різного роду

Рис.14. Діалогове вікно "Промежуточные итоги"

4. В полі "Операция" вибирають потрібну операцію, за якою буде

Рис.15. Діалогове вікно „Параметры‖.

Рис.16. Діалогове вікно „Печать‖.

Рис.17. Діалогове вікно ―Свойства‖.

Рис.18. Діалогове вікно „Параметры страницы‖.

У відповідності до назв вкладок здійснюється налаштування параметрів сторінок,

1. Завантажити програму MS Excel.

3. Обчислити проміжні підсумки: знайти загальну ціну усіх виробів

7. Колонки „За рік‖ та „Податок‖ заповнити за допомогою формул.

ТЕМА: Введення та редагування формул. Правила синктаксису при записі формул.

1. Створення формули завжди починається з виділення комірки в яку пропонується

Рис. 19. Діалогове вікно „Мастер функции‖.

При роботі з даним засобом спочатку пропонується вибрати потрібну функцію із

Рис.20. Діалогове вікно введення аргументів функції.

В цьому діалоговому вікні потрібно вводити дані у відповідні поля введення. Як

6. Колонки ―Податок‖ та ―Ціна‖ заповнити за допомогою формул. Значення колонки

1. З якого символу починається створення формул?

ТЕМА: Складні функції. Робота з функціями та формулами.

Функція ―СУММЕСЛИ‖ використовується у випадку, коли необхідно знайти

В поле ―Условие‖ вводять критерій (умову) відбору даних, тобто функцією

Рис.21. Діалогове вікно функції „СЧЕТЕСЛИ‖.

Рис.22. Діалогове вікно функції „Если‖.

де х приймає наступні значення {-1, 4, 10, -8, 5, 2}.

9. В полі <Значение–если–истина> ввести рівняння, що відповідає другій умові x

3. Колонку „Загальна вартість‖ заповнити з використанням формули перемноження