Кафедра системного

проектування

ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ-1
Частина 1: Розв'язання систем лінійних рівнянь, знаходження
власних значень, наближення функцій, чисельного
диференціювання і інтегрування

Робоча програма навчальної дисципліни (Силабус)

Реквізити навчальної дисципліни
Рівень вищої освіти Перший (бакалаврський)
Галузь знань 12 Інформаційні технології
Спеціальність 122 Комп’ютерні науки
Освітня програма «Iнтелектуальнi сервiс-орiєнтованi розподiленi обчислювання»
Статус дисципліни Нормативна
Форма навчання очна(денна)
Рік підготовки, семестр 2 курс, осінній семестр
Обсяг дисципліни 3.5 кредитів (105 годин): лекції- 36 годин, лаб. роботи- 18 годин,
практичні заняття-18 годин, самостійна робота - 33 годин)
Семестровий контроль/ Диференційний залік
контрольні заходи
Розклад занять Понеділок 10.25-12.00, друга пара (лекції); четверга 12.20-15.50 –
лабораторні роботи і практичні заняття
Мова викладання Українська
Інформація про Лектор: д.т.н., проф. , Петренко Анатолій Іванович,
керівника курсу / tolja.petrenko@gmail.com
викладачів Практичні : к.т.н., доц., Вербицький Євген Володимирович,
verbytskyi.ievgen@gmail.com
Лабораторні: к.т.н., доц., Вербицький Євген Володимирович,
verbytskyi.ievgen@gmail.com; ст.викл. Бритов Олексій Анатолійович,
o.brytov@gmail.com

Розміщення курсу дистанційний ресурс Google classroom , ol5mdf6

https://classroom.google.com/u/0/c/NTQ0NTUxNjYxMzQ1

Програма навчальної дисципліни

1. Опис навчальної дисципліни, її мета, предмет вивчання та результати навчання
Курс призначений для підготовки фахівців в галузі комп'ютерних наук, тому він спрямований на прикла
аспекти застосування обчислювальних процедур в інженерній практиці для побудови математичних моде
об’єктів дослідження чи проєктування та методів їх дослідження.
Чисельні методи — це математичний інструментарій, за допомогою якого математична зад
сформулюється так, щоб вона могла бути розв’язана за допомогою простих арифметичних і логічних операц
таких звичних для комп'ютера. В цьому випадку говорять про перетворення математичної задач
 обчислювальну задачу. При цьому послідовність виконання необхідних арифметичних і логічних опера
визначається алгоритмом її розв’язку

Сучасні комп'ютери дозволяють у багатьох випадках відмовитися від натурного макетування проектова
виробів, замінивши його математичним моделюванням (обчислювальним експериментом), що особл
важливо, коли натурне макетування утруднене або практично неможливе (наприклад, моделювання прор
дамби, переміщення всюдиходу по поверхні Марса та ін.). Але при цьому істотно повинна бути підвищ
точність математичних моделей об'єктів та систем, що враховують багато фізичних ефектів та дестабілізую
чинників, якими раніше нехтували. В результаті розміри і складність математичних моделей істотно зростают
їх розв’язок в аналітичному вигляді стає неможливим. Це звичайний для сучасної науки і техніки компроміс,
полягає в досягненні нової якості одного параметра (високої точності обчислювального експерименту і відм
від натурного макетування) за рахунок зниження чи ускладнення іншого параметра (відмова від звичних
вищої математики аналітичних рішень).

. Вивчення навчальної дисципліни націлено на формування, розвиток та закріплення у здобувачів та

загальних та фахових компетентностей, а саме:
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК 1- Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК 2 - Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК 3 - Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.
ЗК 6 - Здатність вчитися й оволодівати сучасними знаннями.
Фахові компетентності спеціальності (ФК):
ФК 1 - Здатність до математичного формулювання та досліджування неперервних та дискрет
математичних моделей, обґрунтовування вибору методів і підходів для розв’язування теоретични
прикладних задач у галузі комп’ютерних наук, аналізу та інтерпретування.
ФК4 -З здатність використовувати сучасні методи математичного моделювання об’єктів, процесів і яв
розробляти моделі й алгоритми чисельного розв’язування задач математичного моделювання, враховув
похибки наближеного чисельного розв’язування професійних задач.

Внаслідок вивчення курсу студент повинен бути здатний продемонструвати такі програмні результа
навчання ОПП:
ПРН1 - Застосовувати знання основних форм і законів абстрактно-логічного мислення, основ методол
наукового пізнання, форм і методів вилучення, аналізу, обробки та синтезу інформації в предметній обла
комп'ютерних наук.
ПРН2 - Використовувати сучасний математичний апарат неперервного та дискретного аналізу, лінійної алгеб
аналітичної геометрії, в професійній діяльності для розв’язання задач теоретичного та прикладного характер
процесі проєктування та реалізації об’єктів інформатизації.
ПРН5 - Проєктувати, розробляти та аналізувати алгоритми розв’язання обчислювальних та логічних зад
оцінювати ефективність та складність алгоритмів на основі застосування формальних моделей алгоритмів
обчислюваних функцій.
ПРН6 - Використовувати методи чисельного диференціювання та інтегрування функцій, розв'язання звичай
диференціальних та інтегральних рівнянь, особливостей чисельних методів та можливостей їх адаптації
інженерних задач, мати навички програмної реалізації чисельних методів.

У кінці вивчення першої частини курсу студент повинен:

знати:
 загальні поняття, пов’язані з чисельними методами;
 постановки типових математичних задач;
 чисельні методи розв’язання систем лінійних рівнянь;
 методи обчислення власних значень і власних векторів матриці;
 чисельні методи наближення функцій;
методи інтерполяції та екстраполяції;
 математичні пакети та технічні засоби для реалізації алгоритмів чисельного аналізу.
вміти:
  обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та алгоритму чисельних методів при виріш
відповідних практичних задач, з попереднім визначенням їх типу;
вміти будувати ефективні щодо точності обчислень, стійкості, швидкодії та витрат системних рес
алгоритми для чисельного дослідження математичних моделей та розв’язання практичних задач;
 аналізувати результати побудови та використання систем чисельних методів при вирішенні прикла
задач;
проектувати, програмувати, тестувати й налагоджувати програми, що реалізують чисельні методи;
отримати числовий результат;
оцінювати похибку, що виникла в результаті розв’язку і проінтерпретувати одержані результати;
мати навички:
 використання математичних пакетів та розроблення програми реалізації чисельних методів
розв’язуванні інженерних задач;
 оцінювання ефективності чисельних методів, зокрема збіжності, стійкості і трудомісткості реалізації
 застосовування методів, які базуються на теоретико-множинних уявленнях, математичній логікі, граф
та інших розділах математики для аналізу, дослідження управлінських завдань і моделювання об'єк
дослідження.

2. Пререквізити та постреквізити дисципліни (місце в структурно- логічній схемі навчанн

за відповідною освітньою програмою)
Дисципліни, які передують даній:
• Алгебра та аналітична геометрія
• Алгоритмізація і програмування
• Дискретна математика
• Вища математика
Дисципліни, які базуються на результатах навчання з даної дисципліни:
• Математичні методи дослідження операцій.
• Теорія прийняття рішень
• Моделювання систем
• Технології комп'ютерного проектування
• Проектування інформаційних систем.

іст навчальної дисципліни

3.1. Дидактична карта навчальної дисципліни

Кількість годин
у тому числі
Назви розділів і тем Практичні
Всього Лабора-
Лекції (семінар- СРС
торні
ські)

Розділ 1. Основні принципи 6 2

чисельних методів
Розділ 2. Чисельні методи 24 6 4 4 14
розв’язку систем лінійних
рівнянь
Розділ 3. Розв’язок систем 20 6 3 4 10
лінійних рівнянь з
розрідженими матрицями
 Розділ 4. Обчислення власних 19 6 3 3 10
значень
Розділ 5. Методи наближення 24 6 3 3 15
функцій
Розділ 6. Чисельні методи 24 6 3 4 14
диференціювання і
інтегрування
РГР 25 25
Екзамен 8
Всього годин 105 36 18 18 33

3.2. Теми лабораторних занять

№ Назва теми
1 Оцінка похибок при обчисленнях
Мета: придбання практичних навичок в чисельному визначенні похибок
обчислень. Визначення можливості застосування засобів стандартних
пакетів для отримання результатів.
2 Розв’язок лінійних алгебраїчних рівнянь прямим методом.
Матрична форма методу Гаусса із вибором головного елементу по стовпцю.
Метод Холецького. Оператори LU розкладання в Mathematica. Ітераційне
покращення розв’язку. Знаходження оберненої матриці і визначника через
LU- розкладання.
3 Розв’язок лінійних алгебраїчних рівнянь ітераційним методом.
Матричний запис ітераційних методів. Збіжність і оцінка похибки метода
Якобі. Метод Зейделя. Метод релаксації

4 Знаходження власних чисел і векторів

Метод характеристичного рівняння матриці. QR–алгоритм. Обчислення
окремих власних значень. Обчислення власних значень матриці в пакеті
Mathematica.
5 Наближення функцій
Інтерполяційний багаточлен Лагранжа. Інтерполяційні формули Ньютона.
Інтерполяція в середині таблиці. Вибір вузлів інтерполяції. Інтерполяційні
сплайни. Метод найменших квадратів.
6 Чисельне диференціювання і інтегрування функцій
Чисельне диференціювання функцій. Чисельне інтегрування функцій. Формули
прямокутників. Формула трапецій. Формули чисельного інтегрування вищих
порядків. Практичні способи оцінки похибки інтегрування. Рекурентні
формули та інтегрування за Ромбергом.

Виконання лабораторних робіт передбачено на комп'ютері в програмному середовищі Mathematica. Поряд

лабораторний практикум може здійснюватися як в іншому математичному середовищі Maple, MathLab, Mat
так і незалежно, тобто без комп’ютера, адже наведений теоретичний матеріал і приклади, що реалізовані вруч
досить інформативними для отримання знань, що передбачені робочою програмою дисципліни. Тексти про
розглянутих задач і прикладів, написані мовою пакета Mathematica, відповіді на які наведені також у фо
стандартного висновку пакета. Графічний матеріал, що представляє результати розв’язання задач, виконуєть
допомогою графіки пакета Mathematica.
 3.3.Практичні заняття
Рішення типових задач чисельними методами з перевіркою рішення на комп’ютері
№ Назва теми заняття
1 Похибки чисельних розрахунків
2 Прямі методи рішення систем лінійних рівнянь
3 Ітераційні методи рішення систем лінійних рівнянь
4 Обчислення власних значень і власних векторів матриць
5 Інтерполяція і наближення функцій
6 Чисельне диференціювання та інтегрування функцій

3.4. Самостійна робота

Самостійна робота студента складається з опрацювання тем, винесених на самостійне вивчення в п.3.1, а
виконання індивідуального завдання – дослідження алгоритмів вирішення обчислювальних задач та їх прог
реалізація на мові пакета «Mathematica»

Перелік індивідуальних самостійних завдань з курсу:

1.Обертання матриці, обчислення її визначника та розв'язок системи лінійних алгебраїчних рівнянь з рі

правими частинами модифікованим методом Гаусса-Жордана.
2. Обчислення оберненої матриці методом Гаусса-Жордана.
3. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь з комплексними коефіцієнтами методом Гауса з ви
головного елемента.
4. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом виключення за допомогою найбільшого загал
дільника.
5. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом обертання.
6. Розкладання матриці на множники і обчислення її рангу.
7. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом найменших квадратів.
8. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь а ітераційним уточненням.
9. Ітераційний метод Якобі для розв'язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
10. Розв'язок систем лінійних алгебраїчних рівнянь на основі методу LU - розкладання.
11. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методам простих ітерацій для розріджуваних матриць
12. Застосування перетворювань Хаусхолдера для обчислення розріджуваних матриць систем лінійних рівн
13. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь ітераційним методом Зейделя.
14. Реалізація методу прогонки для розв'язку систем лінійних рівнянь.
15. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом віддзеркалювання.
16. Обчислення систем лінійних рівнянь з дводіагональною матрицею коефіцієнтів.
17. Обчислення переозначених систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом квадратного кореня.
18. Обчислення систем лінійних алгебраїчних рівнянь з декількома правими частинами методом Гауса.
19. Обчислення наближеного нормального розв'язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь з виродж
матрицею методом квадратних коренів.
20. Метод Гесенберга для розв'язку систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
21. Метод градієнтного спуску для розв'язку систем лінійних рівнянь.
22. Обчислення зворотної матриці та її уточнення за методом ітерацій.
23. Програмна реалізація чисельних методів інтерполяції на основі
поліному Лагранжа.
24. Побудова інтерполяційних поліномів за формулами Лагранжа з модифікацією Ейткіна.
 25. Лінійне інтерполювання за Ейткіним.
26. Інтерполяція за допомогою багаточленів Чебишева.
27. Інтерполяція з кратними вузлами. Інтерполяційний багаточлен Ерміта.
28. Реалізація на ЕОМ алгоритмів поліноміальної інтерполяції.
29. Інтерполяція для функцій двох змінних.
30. Апроксимація функцій за методом найменших квадратів.
31. Реалізація методу найменших квадратів при обробці експериментальних даних з автоматичним ви
ступеню апроксимаційного поліному.
32. Інтерполяція за допомогою кубічної сплайн-функції.
33. Сплайн-апроксимація, інтерполяція, екстраполяція.
34. Багатоінтервальна квадратична інтерполяція-апроксимація функції двох змінних.
35. Апроксимація, інтерполяція та екстраполяція сплайнами при їх локальному завданні.
36. Зворотна інтерполяція.
37. Формули чисельного диференціювання як результат диференціювання інтерполяційних формул.
38. Використання сплайнів при чисельному інтегруванні.
39. Пошук першого та другого власних чисел матриці методом ітерації.
40. Інтерполяційна формула Маркова для обчислення характеристичного багаточлену.
41. Метод Данілевського. Пошук коефіцієнтів характеристичного поліному матриці.
42. Метод Данілевського. Пошук власних чисел та власних векторів.
43. Пошук усіх власних чисел матриці методом Якобі з перешкодами.
44. Згідно з методом Крилова обчислити перші два власні числа та відповідні власні вектори.
45. Пошук усіх власних векторів за методом Крилова.
46. Метод Левер'є-Фаддєєва.
47. Пошук власних чисел матриці методом зворотної ітерації.
48 Метод Крилова-Адамса.
49. Пошук власних чисел та відповідних їм векторів для симетричної матриці методом скалярних добутків.
50. Метод Крилова для пошуку характеристичного багаточлену.
51. Пошук максимального власного числа та відповідного власного вектора.

4. Навчальні матеріали та ресурси

Кредитний модуль «ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ-1: Розв’язання систем лінійних рівнянь та знаходження вла
значень» повністю забезпечений інформаційними ресурсами, які складають підручник Чисельні мето
інформатиці » (автори Фельдман Л.П., Петренко А.І., Дмитрієва О.А.).- BHV, 2005, 400 c., навчал
посібник „Чисельні методи. Лабораторний практикум» (автори Фельдман Л.П., Петренко А.І., Дмит
О.А.).- – Донецьк: ДонНТУ, 2009. – 320 с., доступні студентам в електронному вигляді через навчальній с
кафедри і матеріали завдань, які вони отримують. До речи, згаданий підручник був номінований на „Кр
підручник” і отримав .Диплом ІІ степени на 1-му Міжнародному форумі „Інформаційне забезпечення учб
процесу в Вищій школі” ”, Одеса, липень 2007 і отримав Державну премію України за 2009 рік в ц
підручників з напрямку «Інформатика».

Але студенти можуть використовувати будь яке інше навчальне джерело з приведених нижче.
5.1. Базова література
1. Фельдман Л.П., Петренко А.І., Дмитрієва О.А. Чисельні методи в інформатиці.(підручник).- BHV, Київ, 2
460 с.
2. Фельдман Л.П., Петренко А.І., Дмитрієва О.А. Чисельні методи. Лабораторний практикум – Дон
ДонНТУ, 2009. – 320 с.:
3. І. А. Дичка, М. В. Онай, Р. А. Гадиняк. Чисельні методи. розв’язання задач лінійної алгебри та нелін
рівнянь: Лабораторний практикум. - КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл: 1,85 Мба
– Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2018. – 95с.
4. Джон Г. Метьюз, Куртин Д. Финк. Чисельні методи. Використання MATLAB/ - М.:
Видавництво «Вільямс», 2009.-720 с.
5. С. М. Москвіна Числові методи: навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ, 2013. - 326 с.
6. Л.О. Волонтир, Л.В.Зелінскьа, Н.А. Потапова, І.А. Чіков. Чисельні методи (навчальний посібник).- Вінниц
національний аграрний університет. – Вінниця: ВНАУ, 2020 – 322 с.
7. Програмування числових методів мовою Python : підруч. / А. В. Анісімов, А. Ю.
Дорошенко, С. Д. Погорілий, Я. Ю. Дорогий ; за ред. А. В. Анісімова. – К. : Видавничо-поліграфічний ц
"Київський університет", 2014. – 640 с
8. Возняк Л.С., С.В. Шарин. Чисельні методи: Методичний посібник для студентів природничих спеціальност
Івано-Франківськ: «Плай», 2011,–64 с.
9. Ортега Д., Пул У. Введение в численные методы решения дифференциальных равнений. -М.: Наука, 1986.
с.
10. Форсайд Д., Малькомп Н., Моулер К. Машинные методы математических вычислений. -М.: Мир, 1980.

5.2. Допоміжна література

11.. Гудман С. Введение в разработку и анализ алгоритмов. -М.: Мир, 1981.
12. Икрамов Х.Д. Численное решение матричных уравнений. - М.: Наука, 1984. -190 с.
13. Бахвалов Н. С., Жидков Н. П., Кобельков Г. М. Численные методы.
М.: Бином, 2007. 636 с.
15. Демидович Б.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики. -
М.: Наука, 1970. - 72с.
16. Райс Д. Матричные вычисления и математическое обеспечение.- М.: Мир, 1984. - 264 с.
17. Самарський А.А., Гупик А.В. Числові методи. -М.: Наука, 2000. - 432с.
18. Сильвестр П., Феррари Р. Метод конечных элементов для радиоинженеров и инженеров-электриков. - М.:
1986. - 229 с.
19. Холл Д., Уатт Д. Современные численные методы решения обыкновенных дифференциальных уравнений.
Мир, 1979. - 312 с.
20. Штеттер Х. Анализ дискретизации для обыкновенных дифференциальных уравнений. - М.: Мир, 1978. - 461
21. Ч.Лоусон, Р.Хенсон. Численное решение задачи метода наименьших квадратов. - М.: Наука, 1986. - 230 с.

Навчальний контент
5. Методика опанування навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Лекційні заняття
№ Назва теми лекції та перелік основних питань
1 Вступ
Лекція 1. Мета, завдання та зміст курсу. Обчислювальні методи та
математичне забезпечення. Елементи теорії похибки.
Розглядається місце курсу в комплексній підготовці спеціаліста в галузі.
Розділ 1. Основні принципи чисельних методів
Лекція 2. Основні принципи чисельних методів: ітерації, рекурсії,
апроксимації функцій.
Розглядаються принципи побудови чисельних методів і їх відмінність від
методів математичного аналізу.
Література: 1( стр. 11-14 ),10(стр.1-8)
Лекція 3. Основні поняття теорії алгоритмів. Точність. Оцінка складності
алгоритмів. Приклад схеми Горнера.
Розглядаються елементи теорії алгоритмів та їх оцінювання.
 Література: 1( стр. 15-19 ),10(стр.9-11)
Лекція 4. Базові характеристики чисельних процедур (числова нестійкість,
обумовленість задачі та інше).
Розглядаються основні частини чисельних процедур: обчислення
наближення, оцінка похибки, управління продовженням рішення).
Література: 1( стр.4-9 ),10(стр.12-17)
Завдання на СРС по розділу: Повторення лекційного матеріалу і
порівняльне його вивчення за іншими джерелами [2,3,4…,8] , наведеними в
переліку літератури до дисципліни
2 Розділ 2. Чисельні методи розв’язку систем лінійних рівнянь
Лекція 5. Методи розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
Застосування гауссових виключень. Метод Жордана -Гаусса. Методи
упорядкування рівнянь з точки зору зменшення похибок.
Розглядаються базові процедури рішення лінійних алгебраїчних рівнянь.
Література: 1( стр. 26-46),10(стр.22-25)
Лекція 6. LU-алгоритм. Метод Краута , Дулі тла і Холецького..
Розглядаються особливості модифікованих базових процедур.
Література: 1( стр. 47- 55),10(стр.25-31) )
Лекція 7. Уточнення розв’язку. Обчислення оберненої матриці. Аналіз
точності розв’язку систем. Методи розв’язання перевизначених систем
Розглядається аналіз похибок розв'язування систем лінійних рівнянь через
норми векторів і матриць.
Література: 1( стр. 55-59),10(стр.31-36)
Лекція 8. Ітераційне покращення рішення лінійних рівнянь. Поліпшення
розв’язку методом діагональної модифікації
Розглядаються питання оптимізації чисельних процедур.
Література: 1( стр. 60-64),10(стр.36-37)
по розділу: Повторення лекційного матеріалу і порівняльне його вивчення
за іншими джерелами
3 Розділ 3. Розв’язок систем лінійних рівнянь з розрідженими матрицями
Лекція 9. Кодування розріджених матриць. Системи зі стрічковими
матрицями. Рівняння зі стрічковими матрицями. Алгоритми
впорядкування з точки зору збереження розрідження
Розглядаються і базові процедури обробки розріджених матриць.
Література: 1( стр. 73-84), 10(стр.38-40)
Лекція 10. Ітераційні методи: простої ітерації, метод Якобі і . метод
Гаусса–Зейделя
Розглядаються підходи до оптимізації обчислювань. Література: 1( стр.
84-93),10(стр.46-51).
Лекція 11. Методи діакоптики для рішення рівнянь великої розмірності.
Розглядаються процедури рішення рівнянь за частинам. Література:
1( стр. 80-84), 10(стр.51-54)
Завдання на СРС по розділу: Повторення лекційного матеріалу і
порівняльне його вивчення за іншими джерелами[2,3,4…,8] , наведеними в
переліку літератури до дисципліни
4 Розділ 4. Обчислення власних значень
Лекція 12. Чисельні методи визначення власних чисел і власних векторів
матриць. Алгоритми Фадєєва, Крилова і інш.
 Розглядаються чисельні процедури визначення власних чисел матриць..
Література: 1( стр.100-105), 10(стр.56-57, 62-63).
Лекція 13. QR – алгоритм. Перетворення Хаусхолдера. Обчислення окремих
власних значень
Розглядаються базові процедури цього методу. Література: 1( стр. 105-
123),10(стр.64-78).
Завдання на СРС по розділу: Повторення лекційного матеріалу і
порівняльне його вивчення за іншими джерелами[4,…,8] , наведеними в
переліку літератури до дисципліни
5 Розділ 5. Методи наближення функцій
Лекція 14. Інтерполяційний багаточлен Лагранжа. Похибки
інтерполяційної формули Лагранжа. Інтерполяційні формули Ньютона.
Похибки інтерполяційних формул Ньютона.
Розглядається базові інтерполяційні багаточлени і критерій мінімізації
суми квадратів відхилень значень заданих і апроксимаційних функцій.
Література:1(стр.130-148), 12(стр.79-81).
Лекція 15. Середньоквадратичне наближення функцій. Метод рівнянь в
нормальній формі. Ортогональна апроксимація.
Розглядаються апроксимаційні процедури з допомогою ортогональних
поліномів. Література:1(стр.155-164), 12(стр.81-84).
Завдання на СРС по розділу: Повторення лекційного матеріалу і
порівняльне його вивчення за іншими джерелами[2,3,4…,8] , наведеними в
переліку літератури до дисципліни
6 Розділ 6. Чисельні методи диференціювання і інтегрування
Лекція 16. Формули чисельного диференціювання на основі інтерполяційних
поліномів. Похибки формул чисельного диференціювання.
Розглядаються апроксимаційні формули для наближення похідних першого і
другого порядків.
Література:1(стр.211-221),10(стр.84-88).
Лекція 17. Квадратурні формули Ньютона– Котеса.
Розглядаються апроксимаційні процедури обчислення інтегралів.
Література:1(стр.221-233), 10(стр.88-93)
Лекція 18. Оцінка похибки інтегрування. Квадратурні формули Гаусса.
Розглядаються апроксимаційні процедури найбільш точного обчислення
інтегралів.
Література:1(стр.233-246),10(стр.93-95).
Завдання на СРС по розділу : Повторення лекційного матеріалу і
порівняльне його вивчення за іншими джерелами [2,3,4…,8] , наведеними в
переліку літератури до дисципліни.

Під час дистанційного навчання студенти отримають через Google classroom , hx6xu5t описи лаборатор
робіт і повні матеріали лекцій в двох варіантах: у вигляді слайдів, які використовувалися під час лекцій
аудиторних занять (при зверненні до розділів курсу) і більш детальних фрагментів контенту підручн
підготовленого і виданого з участю автора дисциплін (при зверненні до окремих тем-лекцій).

Політика та контроль
 6. Політика навчальної дисципліни (освітнього компонента)
Усі роботи студенти мають прикріплювати в особистому кабінеті гугл-класу. Дедлайни кожного завд
позначені в щотижневих завданнях у гугл-класі. Роботи мають бути виконані з дотриманням академ
доброчесності. Політика та принципи академічної доброчесності, етична поведінка студентів визначе
Кодексі честі https://kpi.ua/code
7. Види контролю та рейтингова система оцінювання результатів навчання (РСО)
Поточний контроль роботи студентів здійснюється з допомогою двох модульних контрольних робіт (МКР
Назви розділів, номер Контрольна робота Об'єм в годинах
теми
Розділ 1. (теми 5-10) Рішення системи лінійних рівнянь 1.5 години
Розділ 4. (тема 15) Наближення функції , чисельне 1.5 години
диференціювання і інтегрування
Всього в семестрі 3 годин

Семестрова атестація проводиться у вигляді заліку. Для оцінювання результатів навчання застосовується
рейтингова система і університетська шкала оцінювання.
Поточні індивідуальні рейтинги студентів оновлюються після кожного заняття і у будь-який момент д
студентів на навігаційній сторінці кредитного модулю в електронному кампусі НТУУ «КПІ». Посилання на
оцінками: 
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1GoDGHlu2xnKpeglXPlg_mIldXSSAd018/edit#gid=1539997284
Туди треба заходити з пошти lll.kpi.ua:

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

- виконання та захист 6 лабораторних робіт;
- дві контрольних роботи;
- індивідуальне завдання під час заліку.
Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання

7.1. Лабораторні роботи

Вагові бали лабораторних робіт:

Лаб. роб. 1 2 3 4 5 6

Бали 7 7 7 7 7 7
 Оцінюється повнота, якість виконання завдань і якість відповідей на контрольні запитання
Максимальна кількість балів за всі лабораторні роботи дорівнює 42 балам.
Лабораторні роботи  можуть зараховуватися без захисту, якщо протоколи якісні і повні. Викладач мож
повернути протоколи на доопрацювання. Звичайно, що за можливості краще здавати лаби в онлайні
спілкуватися з викладачами. За один раз дозволяється здача не більше двох протоколів.
Захист лабораторних робіт проводиться згідно графіку у дні, передбачені учбовим розкладом, або, як
виняток, у додатковий час, узгоджений з викладачем.
7.2. Індивідуальні завдання під час заліку (22 балів)
Вагові бали завдання:
Правильність математичних викладок -6
Правильність програмування -5
Розуміння задач, що вирішуються розглянутим методом -2
Розуміння підходів до використання методу -2
7.3. Модульна контрольна робота (МКР)
Оцінюється повнота і правильність виконання завдання. Максимальна кількість балів дорівнює 18 балам.
7.4. Штрафні та заохочувальні бали за :
Здача лабораторної роботи пізніше встановленого терміну: -1 бал (за кожен тиждень пізніш
встановленого терміну).
Пропуск 20% дистанційних занять без поважних причин : - 3 бали
За участь у модернізації лабораторних робіт, удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни
надається від +5-10 заохочувальних балів.
За відвідування ≥ 80% дистанційних занять 2-4 бали.
7.5. Розрахунок шкали (RD) рейтингу:
Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:
RD = 42 + 36 +22= 100 балів.
Критерієм успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання може бути
досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним запланованим результатом навчання
навчальної дисципліни: лабораторні роботи – 25 балів, контрольні роботи – 22 балів і індивідуальн
завдання – 13 балів, в цілому – 60 балів.
7.6. Умови позитивної проміжної атестації
Для отримання “зараховано” з першої проміжної атестації (8 тиждень) студент повинен здати 1-3
лабораторні роботи.
Для отримання “зараховано” з другої проміжної атестації (14 тиждень) студент повинен здати 5-6
лабораторні роботи і отримати за дві МКР не менше 8 балів.

7.7. Допуск до семестрового контролю

Допуск до семестрового контролю (заліку) можливий тільки при умові виконання усіх вимог учбового
процесу(здані лабораторні, контрольні) та наявності необхідної кількості рейтингових балів – не менш
60% від RD0, тобто 60 балів. Допуск визначається за 1 тиждень до кінця семестру.

При виконанні умов допуску для підвищення рейтингової оцінки до прохідних 60-ти і більше балів залік
проводиться протягом останнього тижня семестру до початку екзаменаційної сесії у строки, узгоджені
викладачем шляхом виконання додаткових завдань.
У разі недостатньої кількості балів протягом семестру, на додатковій сесії дозволяється тільки
підвищення балів до 60 за умови виконання усіх вимог учбового процесу (здані лабораторні, контрольні)
Здача та виконання указаних робіт на додатковій сесії неприпустима.
 Невиконання приведених умов приводить до появи академічної заборгованості, яка приводить до
відрахування з інституту або, за наявності поважних причин (хвороба), за згодою кафедри та деканату до
проходження повторного курсу або здачі заборгованості за індивідуальним графіком за заявою студента та
згодою викладача.

Таблиця оцінки з навчальної дисципліни для диф. заліку:

Кількість балів Оцінка

100-95 Відмінно
94-85 Дуже добре
84-75 Добре
74-65 Задовільно
64-60 Достатньо
Менше 60 Незадовільно
Не виконані умови допуску Не допущено

Робочу програму навчальної дисципліни (силабус):

Складено проф., доктор техн. наук Петренком Анатолієм Івановичем
Ухвалено кафедрою ____СП______ (протокол № 9 від 15.06.2022_)
Погоджено Методичною комісією факультету1 (протокол № 8 від 17.06.2022)

1
Методичною радою університету – для загальноуніверситетських дисциплін.