Рівняння з параметром

УДК 512
ББК 22.14
Р59
ЗМІСТ
Передмова .................................................................. 6
Пояснювальна записка ................................................. 7
Зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня
навчальних досягнень учнів .......................................... 8
Календарно-тематичне планування
(1 година на тиждень, усього 35 годин) ........................... 10
Заняття 1. Систематизація й узагальнення знань учнів
із теми «Рівняння». Перехід від однотипних рівнянь
Рогівська Т. С. до рівнянь із параметрами ............................................. 12
Р59 Рівняння з параметрами. Розробки занять елективно-
Заняття 2. Поняття виразу з параметром. Параметр як
го курсу для 8 класу. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. —
«тимчасова» змінна. Область зміни параметрів ................ 15
140, [4] с. (Б-ка журн. «Математика в школах України»;
Вип. 4 (112)). Заняття 3. Лінійне рівняння та його розв’язування
в загальному вигляді. Кількість коренів лінійного рівняння
ISBN 978-617-00-1285-2. та їх залежність від значення параметра ......................... 19
Пропонований посібник містить розробки занять елективного курсу
«Рівняння з параметрами». Заняття 4. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами,
Для вчителів математики, учнів загальноосвітніх шкіл та гімназій. складання схеми-алгоритму розв’язування лінійного
рівняння з параметрами. Поняття «розгалуження
УДК 512
ББК 22.14 рівняння» ................................................................... 22
Заняття 5. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами,
складання схеми-алгоритму розв’язування лінійного
рівняння з параметрами. Поняття «розгалуження
рівняння» ................................................................... 28
Заняття 6. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами
в знаменнику .............................................................. 31
Заняття 7. Розв’язування задач на дослідження кількості
коренів лінійного рівняння залежно від значень
параметра ................................................................... 35
Заняття 8. Графічне зображення лінійного рівняння
з параметром. Поняття «сім’я прямих», зумовлене
© Рогівська Т. С., 2012 наявністю параметра: паралельні прямі та прямі,
ISBN 978-617-00-1285-2 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2012 що проходять через спільну точку .................................. 39
2 3
4 Рівняння з параметрами в поглибленому курсі математики Зміст 5
Заняття 9. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами Заняття 24. Модуль і параметри в рівняннях.
графічним способом ..................................................... 46 Розв’язування рівнянь із модулем і параметром різними
способами ................................................................... 100
Заняття 10. Практична робота з теми «Параметри
в лінійних рівняннях» .................................................. 49 Заняття 25. Дробово-раціональні рівняння з параметром.
Заняття 11. Систематизація й узагальнення навчальних Область зміни параметра та область допустимих значень
досягнень учнів із теми «Системи лінійних рівнянь із двома змінної ....................................................................... 105
змінними». Кількість розв’язків системи в загальному Заняття 26. Дробово-раціональні рівняння з параметром.
вигляді ....................................................................... 52 Розв’язування вправ .................................................... 110
Заняття 12. Розв’язування систем лінійних рівнянь із двома Заняття 27. Розв’язування дробово-раціональних рівнянь
змінними та параметрами ............................................. 56 із параметром .............................................................. 114
Заняття 13. Розв’язування систем лінійних рівнянь із двома Заняття 28. Квадратні рівняння з параметром.
змінними та параметрами. Розв’язування вправ .............. 60 Дослідження кількості коренів квадратного рівняння
Заняття 14. Дослідження систем лінійних рівнянь із двома залежно від значень параметра ...................................... 119
змінними і параметрами ............................................... 64 Заняття 29. Квадратні рівняння з параметром.
Заняття 15. Дослідження систем лінійних рівнянь із двома Дослідження кількості коренів квадратного рівняння
змінними і параметрами ............................................... 67 залежно від значень параметра ...................................... 121
Заняття 16. Поняття визначника системи лінійних рівнянь Заняття 30. Розв’язування квадратних рівнянь, які
із двома змінними ........................................................ 73 містять параметр у знаменнику ..................................... 123
Заняття 17. Розв’язування і дослідження систем рівнянь Заняття 31. Розв’язування квадратних рівнянь, які
із параметрами за допомогою методу Крамера .................. 77 містять параметр у знаменнику ..................................... 127
Заняття 18. Розв’язування і дослідження систем рівнянь Заняття 32. Теорема Вієта в рівняннях із параметрами ..... 131
із параметром за допомогою методу Крамера ................... 80 Заняття 33. Теорема Вієта в рівняннях із параметрами ..... 134
Заняття 19. Практична робота з теми «Системи лінійних Заняття 34. Практична робота з теми «Параметри
рівнянь із двома змінними з параметром» ....................... 83 в рівняннях із модулем, дробово-раціональні та квадратні
Заняття 20. Модуль, властивості модуля. Геометричний рівняння з параметром» ............................................... 137
зміст модуля ............................................................... 84 Заняття 35. Рівняння з параметрами. Узагальнення
Заняття 21. Рівняння з модулем. Рівняння із сумою матеріалу, вивченого за рік ........................................... 139
та різницею модулів ..................................................... 87
Література .................................................................. 141
Заняття 22. Модуль і параметри в рівняннях.
Розв’язування рівнянь та систем рівнянь із модулем
і параметром. Різні способи розв’язування рівнянь
із модулем і параметром ............................................... 92
Заняття 23. Модуль і параметри в рівняннях.
Розв’язування рівнянь та систем рівнянь із модулем
і параметром. Різні способи розв’язування рівнянь
із модулем і параметром ............................................... 96
ПЕРЕДМОВА ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вивчення багатьох фізичних процесів та геометричних законо- Доцільність програми зумовлена становленням у 8 класі перед-
мірностей часто передбачає розв’язування задач із параметрами. профільних інтересів, необхідністю різнорівневого вивчення курсу
В учнів необхідно сформувати не тільки навички розв’язування математики та проведенням фахової орієнтації.
рівнянь за алгоритмом, а й уміння досліджувати їх. Саме рівняння Завдання курсу:
з параметрами відкриває значну кількість евристичних прийомів 9 сприяти становленню передпрофільних інтересів учнів;
загального характеру, важливих для математичного розвитку осо- 9 реалізувати різнорівневе вивчення курсу математики методами
бистості. На жаль, шкільна програма не передбачає набуття стій- розвивального навчання;
ких навичок розв’язування таких задач усіма учнями, тому ці пи- 9 забезпечувати високий рівень математичної підготовки шля-
тання доцільно розглядати під час поглибленого вивчення алгебри хом систематизації, узагальнення навчальних досягнень учнів
або на заняттях елективного курсу. з алгебри під час вивчення параметрів;
Порівняно зі звичайними задачі з параметрами видаються шко- 9 формувати уявлення про задачі з параметрами, навички їх
лярам набагато складнішими. Це, дійсно, один із найскладніших розв’язування за допомогою складання схем, алгоритмів;
у логічному й технічному розумінні розділів елементарної матема- 9 усунути розбіжність між рівнем навчальних досягнень із мате-
тики, оскільки під час розв’язування такого виду задач доводиться матики випускників школи та вимогами до математичної під-
«гнатися за двома зайцями»: відстежувати незалежну змінну й па- готовки абітурієнтів вищих навчальних закладів.
раметри, їх уплив один на одного. Програму побудовано відповідно до тем, які входять до основної
Тому у 8 класі з поглибленим вивченням математики введено програми з математики, що забезпечує глибше засвоєння курсу ал-
елективний курс «Рівняння з параметрами». гебри. Специфіка задач із параметрами полягає в тому, що вони
Курс розрахований на 35 годин (1 година на тиждень) відповід- охоплюють усі теми алгебри, тому є унікальним засобом для сис-
но до вивчення основного курсу математики у 8 класі з поглибле- тематизації й узагальнення навчальних досягнень учнів. Високий
ним вивченням математики, вміщує такі теми: рівень абстрагування та алгоритмізації, що містять задачі з пара-
9 параметри в лінійних рівняннях; метрами, розвиває навички застосовувати евристичні, дослідниць-
9 системи лінійних рівнянь із двома змінними і параметрами; кі прийоми роботи, вміння встановлювати причиново-наслідкові
9 параметри в рівняннях із модулем, дробово-раціональні та ква- зв’язки, культуру мислення, ініціативу, творчість, а також забез-
дратні рівняння з параметром. печує інтелектуальний розвиток особистості.
6 7
Зміст навчального матеріалу та вимоги до рівня навчальних досягнень учнів 9
Тема,
Зміст навчального Вимоги до рівня загально-
кількість
матеріалу освітньої підготовки учнів
годин
рівнянь із параметром; алго-
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ВИМОГИ ритм методу Крамера.
ДО РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ Уміти: графічно розв’язувати
системи рівнянь із двома
змінними з параметром; дослі-
Тема,
Зміст навчального Вимоги до рівня загально- джувати кількість розв’язків
кількість
матеріалу освітньої підготовки учнів систем рівнянь залежно від
годин
параметрів
Параме- Систематизація й узагаль- Учень повинен мати уявлен-
Параме- Модуль, властивості мо- Учень повинен мати уявлення
три нення знань учнів із теми ня про: однорідні рівняння,
три в рів- дуля. Геометричний зміст про: рівняння з модулем і па-
в лінійних «Рівняння». Перехід від узагальнення однорідних
няннях із модуля. Рівняння з моду- раметром; квадратне рівняння
рівняннях однотипних рівнянь до рівнянь; параметри, область
модулем, лем. Рівняння із сумою та з параметрами; застосування
(10 годин) рівнянь із параметрами. По- зміни параметра лінійного
дробово- різницею модулів. Модуль теореми Вієта в рівняннях із
няття виразу з параметром. рівняння; «розгалуження
раціо- і параметри в рівняннях. параметром.
Параметр як тимчасова рівняння»; множину графіків
нальні та Розв’язування систем Знати: означення рівняння
змінна. Область зміни пара- прямих, що мають спільну
квадратні рівнянь із модулем і параме- з модулем і параметром; озна-
метрів. Лінійне рівняння та властивість «сім’я прямих».
рівняння тром. Дробово-раціональні чення квадратного рівняння
його розв’язки в загально- Знати: означення рівняння
з параме- рівняння з параметром. з параметром.
му вигляді. Розв’язування з параметрами; означення
тром Область зміни параметра та Уміти: розв’язувати рівнян-
лінійних рівнянь із пара- допустимих значень параме-
(16 годин) область допустимих значень ня з модулем і параметром,
метрами, складання схеми- тра; означення області зміни
змінної. Квадратні рівняння квадратні рівняння з параме-
алгоритму розв’язування параметра.
з параметром. Дослідження тром; досліджувати кількість
лінійного рівняння з пара- Уміти: порівнювати вира-
кількості коренів квадрат- коренів рівняння залежно
метрами. Поняття «розгалу- зи з параметрами; складати
ного рівняння залежно від значення параметрів;
ження рівняння». Дослі- схеми-алгоритми для дослі-
від значення параметра. розв’язувати задачі, пов’язані
дження кількості коренів дження й розв’язування ліній-
Теорема Вієта в рівняннях iз з розташуванням коренів
лінійного рівняння залежно них рівнянь із параметрами
параметром квадратного рівняння віднос-
від значення параметра. в загальному вигляді
но заданих чисел на числовій
Поняття «сім’я прямих»,
прямій
зумовлене наявністю пара-
метра: паралельні прямі та
прямі, що проходять через
спільну точку
Системи Дослідження систем ліній- Учень повинен мати уявлення
лінійних них рівнянь із двома змінни- про: розв’язки системи ліній-
рівнянь ми і параметрами. Поняття них рівнянь із двома змінни-
із двома визначника системи ліній- ми і параметром; визначник
змінними них рівнянь із двома змінни- системи двох лінійних рів-
і параме- ми. Розв’язування й дослі- нянь із двома змінними; метод
трами дження системи лінійних Крамера.
(9 годин) рівнянь методом визначни- Знати: алгоритм аналітично-
ка. Метод Крамера го розв’язання систем двох
8
Календарно-тематичне планування (1 година на тиждень, усього 35 годин) 11
Номер Кіль- Дата про-

занят- Тема заняття кість ведення
тя годин заняття
12, Розв’язування систем лінійних рівнянь із двома 2
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 13 змінними та параметрами
(1 година на тиждень, усього 35 годин) 14, Дослідження систем лінійних рівнянь із двома 2
15 змінними і параметрами
Номер Кіль- Дата про-
занят- Тема заняття кість ведення 16– Поняття визначника системи лінійних рівнянь 3
тя годин заняття 18 із двома змінними. Розв’язування і досліджен-
ня системи лінійних рівнянь із параметрами за
Тема 1. Параметри в лінійних рівняннях 10 допомогою методу Крамера
1 Систематизація та узагальнення знань учнів 1 19 Практична робота з теми «Системи лінійних 1
із теми «Рівняння». Перехід від однотипних рівнянь із двома змінними з параметром»
рівнянь до рівнянь із параметрами
Тема 3. Параметри в рівняннях із модулем, 16
2 Поняття виразу з параметром. Параметр як 1 дробово-раціональні та квадратні рівняння
«тимчасова» змінна. Область зміни параметрів з параметром
3 Лінійне рівняння та його розв’язування в загаль- 1 20 Модуль, властивості модуля. Геометричний 1
ному вигляді. Кількість коренів лінійного рів- зміст модуля
няння та їх залежність від значення параметра
21 Рівняння з модулем. Рівняння із сумою та різ- 1
4, 5 Розв’язування лінійних рівнянь із параметра- 2
ницею модулів
ми, складання схеми-алгоритму розв’язування
лінійного рівняння з параметрами. Поняття 22– Модуль і параметри в рівняннях. Розв’язування 3
«розгалуження рівняння» 24 рівнянь та систем із модулем і параметром.
Різні способи розв’язування рівнянь із модулем
6 Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами 1
і параметром
в знаменнику
25– Дробово-раціональні рівняння з параметром. 3
7 Розв’язування задач на дослідження кількості 1
27 Область зміни параметра та область допустимих
коренів лінійного рівняння залежно від значен-
значень змінної
ня параметра
28, Квадратні рівняння з параметром. Дослідження 2
8, 9 Графічне зображення лінійного рівняння з па- 2
29 кількості коренів квадратного рівняння залеж-
раметром. Поняття «сім’я прямих», зумов-
но від значення параметра
лене наявністю параметра: паралельні прямі
та прямі, що проходять через спільну точку. 30, Розв’язування квадратних рівнянь, які містять 2
Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами 31 параметр у знаменнику
графічним способом 32, Теорема Вієта в рівняннях із параметрами 2
10 Практична робота з теми «Параметри в ліній- 1 33
них рівняннях» 34 Практична робота з теми «Параметри в рівнян- 1
Тема 2. Системи лінійних рівнянь із двома 9 нях із модулем, дробово-раціональні та ква-
змінними з параметром дратні рівняння з параметром»
11 Систематизація й узагальнення знань учнів із 1 35 Урок узагальнення та систематизації знань 1
теми «Системи лінійних рівнянь із двома змін- учнів із теми «Параметри в рівняннях із моду-
ними». Кількість розв’язків системи в загаль- лем, дробово-раціональні та квадратні рівняння
ному вигляді з параметром»
10
Заняття 1 13
Основні властивості рівнянь Приклади

3. Обидві частини рівняння можна а) 5x = 10 :5, x = 2;
помножити або поділити на одне й те
саме число, відмінне від нуля x
б) = 7 ⋅3, x = 21
ЗАНЯТТЯ 1 3
Тема. Систематизація й узагальнення знань учнів із теми «Рівнян- 2. Тренувальні вправи

ня». Перехід від однотипних рівнянь до рівнянь із параметрами 1) Укажіть рівняння, для якого число 3 є коренем:
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів із теми «Рівняння»; а) 7x − 12 = 9x; б) 2x − 4x + 8 = 4;
домогтися свідомого розуміння учнями понять однотипного рівняння та
рівняння з параметрами; розвивати евристичні прийоми мислення, вміння в) 3(8 − y ) = 5y.
узагальнювати здобуті знання. 2) Скільки коренів має рівняння:
а) x = 0; б) x = 1;
ХІД ЗАНЯТТЯ
в) x = −1?
І. Організаційний етап
3) Складіть рівняння, яке має:
ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань а) єдиний корінь — число 4; б) два корені — числа –4; 4.
1. Повторення теоретичних відомостей про рівняння (робота з та- 4) Розв’яжіть рівняння:
блицями) а) (3x + 1)(3x − 2) = 0; б) 3 x = 6 ;
Таблиця 1
Рівняння в) 8 x = −4; г) x2 + 8 = 4 .
Поняття Означення Приклад 5) Знайдіть корені рівняння, скориставшись властивістю рівнянь:
Рівняння рівність, що містить змінні x + 20 = 28 а) 2y − 18 = −3y + 67 ; б) 8 − 1,2z = −6z + 152;
Корінь значення змінної, що пере- x=8 в) −3(10 − 2x ) = 6x − 30 ; г) 0,8 (2,2( x − 1) − 1) − 1,4x = −0,4 ;
(або розв’язок) творює рівняння на правильну
рівняння числову рівність 8 + 20 = 28 2x + 1 2 − 1 + x 2 x − 3 x +1 2 − x 1 x −3
д) − + = − ; е) + = + .
Розв’язати означає знайти всі його корені (x + 3)(x − 1) = 0 , 6 9 3 2 6 8 4 12
рівняння або показати, що їх немає
x = −3 або x = 1 ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Таблиця 2 У ч и т е л ь. Поняття рівняння є провідним у шкільному курсі
алгебри (з поняттям рівняння ви ознайомлені з початкових класів),
Основні властивості рівнянь Приклади тож розв’язування лінійних рівнянь не викликає труднощів. Мета
1. У будь-якій частині рівняння а) 6x − 4x = 3x + 2x + 3 , нашого курсу — засвоєння способів розв’язання рівнянь із параме-
можна: трами. Завдання заняття — з’ясувати, що таке однотипні завдан-
2x = 5x + 3 ;
а) звести подібні доданки; ня, та отримати уявлення про «тимчасову» змінну (параметр).
б) розкрити дужки б) 4x − 2 (x − 4) = 0 ,
Розглянемо декілька задач.
4x − 2x + 8 = 0 Задача 1. У прямокутному трикутнику один із гострих кутів
2. Будь-який член рівняння можна 8x + 4 = 6x + 5 , у чотири рази більший за другий. Знайдіть ці кути.
перенести з однієї частини рівнян- Розв’язання. Якщо один кут x, то другий — 4x .
ня в іншу, змінивши його знак на 8x − 6x = 5 − 4 Маємо рівняння:
протилежний
x + 4x = 90, 5x = 90, x = 18.
12
14 Рівняння з параметрами в поглибленому курсі математики Заняття 2 15
Отже, менший із гострих кутів прямокутного трикутника до- IV. Закріплення нових знань
рівнює 18°, а більший — 72°. Виконання вправ
Відповідь. 18°, 72°. 1) При яких значеннях a коренем рівняння 2x + a = −1 є число 1?
Задача 2. У прямокутному трикутнику один із гострих кутів 2) Рівняння 5x = a − 3 має такий самий корінь, що й рівняння
у п’ять разів більший за другий. Знайдіть ці кути. 2x − 7 = 1. Знайдіть a.
Розв’язання. Якщо один кут x, то другий — 5x. Як ви помітили, у рівняннях з’явилася ще одна невідома —
Маємо рівняння: a — «тимчасова» змінна. Нею позначено невідоме число, залежно
x + 5x = 90, 6x = 90 , x = 15. від значення якого задані рівняння мають певний корінь.
Отже, менший із гострих кутів прямокутного трикутника до- Докладніше про «тимчасову» змінну ми будемо говорити на на-
рівнює 15°, а більший — 75°. ступному занятті.
Відповідь. 15°, 75°. V. Підбиття підсумків заняття
Задача 3. У прямокутному трикутнику один із гострих кутів
Фронтальна бесіда
у дев’ять разів більший за другий. Знайдіть ці кути.
Розв’язання. Якщо один кут x, то другий — 9x. 1. Які рівняння вважають однотипними?
Маємо рівняння: 2. Як називають невідому, що визначає величину змінної x?
3. Як ви зрозуміли поняття «тимчасова» змінна?
x + 9x = 90, 10x = 90 , x = 9.
Отже, менший із гострих кутів прямокутного трикутника до- VІ. Домашнє завдання
рівнює 9°, а більший — 81°. 1. Скласти задачі, що розв’язують за допомогою однотипних рів-
Відповідь. 9°, 81°. нянь. Узагальнити ці задачі.
Рівняння 2. Розв’язати рівняння:
x x+3 x −3 x
x + 4x = 90, 1) − − = ; 2) 40 (5x − 8 ( x − 1)) = 160 ( x + 9).
2 3 4 6
x + 5x = 90, x + 9x = 90,
які ми склали для розв’язання задач 1–3, називають однотипними.
Чим ці рівняння відрізняються одне від одного? ЗАНЯТТЯ 2
Якщо коефіцієнт біля другого доданка позначимо буквою a
і запишемо в загальному вигляді кожне з рівнянь, то дістанемо: Тема. Поняття виразу з параметром. Параметр як «тимчасова»
змінна. Область зміни параметрів
x + ax = 90.
Мета: здійснювати поступову адаптацію учнів до поняття параметра
Складіть задачу, яку можна розв’язати за допомогою цього рів- через усвідомлення його як «тимчасової» змінної; формувати вміння
няння. розв’язувати завдання з параметрами, збагачувати математичну культуру
Задача 4 (узагальнювальна). У прямокутному трикутнику один із та розвивати логічне мислення учнів.
гострих кутів в a разів більший за другий. Знайдіть ці кути.
Розв’язання. Якщо один кут x, то другий — ax. ХІД ЗАНЯТТЯ
Маємо рівняння:
x + ax = 90. І. Організаційний етап
Зрозуміло, що така задача вміщує безліч задач, але їх можна ІІ. Актуалізація опорних знань
розв’язати за допомогою записаного рівняння. При цьому невідо- 1. Повторення теоретичних відомостей
мим у рівнянні є змінна x, а буква a визначає величину змінної x, 1) Які рівняння називають однотипними?
її можна назвати «тимчасовою» змінною, вона за певних умов стає 2) Як можна узагальнити однотипні рівняння?
числом. 3) Як називають невідому, відмінну від змінної рівняння?
2. Перевірка домашнього завдання (розв’язання заздалегідь за- Розв’язати завдання з параметром означає, що потрібно вка-
писано на дошці) зати у відповіді сімейство розв’язків відносно невідомої величини
(невідомі змінні) для всіх можливих розглядів сталих величин (па-
ІІІ. Вивчення нового матеріалу раметрів).
У ч и т е л ь. Що ж таке «тимчасова» змінна або параметр у рів- Властивості області зміни параметрів
няннях та виразах? Поговоримо про це докладніше. 1. Під час розв’язування задач із параметрами область зміни пара-
Проаналізуємо узагальнення однотипних рівнянь із попередньо- метрів може бути заданою. Якщо межі зміни параметрів не вка-
го уроку. зані, то вважають, що параметр набуває всіх своїх допустимих
x + ax = 90. значень.
Розв’яжемо його при a > 0: 2. Підкреслимо, що параметр у відповіді повинен «пробігати» всю
числову вісь або всі значення, обумовлені умовою задачі.
90
x (1 + a ) = 90 , x = .
1+ a ІV. Закріплення нових знань
Це рівняння вміщує безліч рівнянь, але їх можна розв’язати за 1. При якому значенні параметра a рівняння:
допомогою записаного рівняння, причому невідомим у рівнянні є
1) 3ax + 96 = 0 має корінь x = 8;
x, а букву a ми назвали «тимчасовою» змінною, вона за певних
умов стає числом. a 1
2) 1 − x = − має корінь x = 2;
«Тимчасову» змінну називають параметром. 4 2
У рівняннях параметр позначають й іншими буквами: m, n, p, 3) 4 ( a − 3) x = 72 має корінь x = 6?
k, b...
Відповідь. 1) При a = −4; 2) при a = 3; 3) при a = 6.
Параметр (грецьке слово « παραµετρων » — той, що відміряє) —
це стала величина, значення якої слугують для встановлення від- 2. При якому значенні параметра m рівняння:
мінності між елементами деякої множини «змінних величин». x
Числа, позначені буквами (значення яких не вказано, але вва- 1) 2( x + 3) = 36 і + 2m = 19; 2) (8 − x )7 = 28 і 5(2x − 3m ) = 0;
3
жають відомими та заданими на деякій числовій множині — облас-
ті зміни параметрів), що входять до рівняння (нерівності, системи x   3x − 2 
3)  + 8 2m = 48 і  = 17 матимуть спільний корінь?
рівнянь, системи нерівностей), крім невідомих величин, називають 3   2 
параметрами. 2
З’ясуємо, що таке «величина стала», що таке «величина змін- Відповідь. 1) При m = 7; 2) при m = 2 ; 3) при m = 2.
3
на» і що означає «розв’язати задачу з параметром».
Якщо нагрівати газ у закритій посудині, то маса газу буде вели- 3. При яких значеннях параметра k рівняння:
чиною сталою, а температура і тиск газу — змінними. 1) x2 = k ; 2) x + k = 0;
Якщо нагрівати газ, що знаходиться у посудині, закритій порш-
нем, який може вільно рухатися, то тиск газу і його маса — сталі, 3) k + 2x = 2( x − 3) не має коренів?
а температура й об’єм — змінні величини. Відповідь. 1) При k < 0; 2) при k < 0; 3) при k ≠ −6.
Неважко уявити дослід, коли об’єм буде сталим, а, наприклад,
4. При яких значеннях параметра a рівняння:
значення тиску в рідині буде змінюватися.
Кажуть, що величина є: 1) 2( x − 1) = 4 − x і ax = x + a ;
9 сталою, якщо вона набуває в цьому розгляді одного й того ж
2) (1 − a ) x = x і x2 = 0 рівносильні?
значення;
9 змінною, якщо вона набуває в цьому розгляді різних значень. Відповідь. 1) При a = 2; 2) при будь-якому значенні a.
5. Вираз ЗАНЯТТЯ 3
3( x + a ) Тема. Лінійне рівняння та його розв’язування в загальному вигля-
+ 0,5х + 3
2 ді. Кількість коренів лінійного рівняння та їх залежність від значення
параметра
дорівнює 4 при x = −1. Чому дорівнює вираз при x = 5?
Мета: узагальнити поняття лінійного рівняння та його розв’язання в за-
Розв’язання. Знаходимо значення параметра a:
гальному вигляді; формувати вміння визначати кількість коренів лінійного
3( −1 + a ) рівняння та їх залежність від значення параметра.
+ 0,5( −1) + 3 = 4.
2
За допомогою рівносильних перетворень дістанемо: ХІД ЗАНЯТТЯ
−3 + 3a − 1 + 6 = 8 , 3a = 6, a = 2. І. Організаційний етап
Отже, при x = 5 значення виразу дорівнює ІІ. Актуалізація опорних знань
3(5 + 2) 21 + 5 + 6 1. Перевірка домашнього завдання
+ 0,5 ⋅ 5 + 3 = = 16 . (Розв’язання заздалегідь записано на дошці.)
2 2
2. Повторення властивостей лінійного рівняння та знаходження його
Відповідь. 16. коренів
6. Знайдіть значення параметрів a і b, при яких пара чисел ( −2;3) Учні заповнюють таблицю.
є розв’язком системи рівнянь Лінійне рівняння Коефіцієнти Корені
ax + 2y = −12, ax = b ,
a≠0 b
 x= — єдиний корінь
7x + by = 1. де a і b — деякі a
числа, x — змінна
Відповідь. При a = 9, b = 5. a = 0, 0 ⋅ x = b ≠ 0,
b≠0 коренів немає
V. Підбиття підсумків заняття
a = 0, 0x = 0 ,
Фронтальна бесіда b=0 коренем є довільне
1. Що називають параметром? число (рівняння має
2. Якими буквами позначають параметри в рівняннях? безліч коренів)
3. Що таке область визначення параметра?
4. Назвіть властивості області визначення параметра в рівнянні. 3. Усне розв’язування рівнянь
Розв’яжіть рівняння і вкажіть, якому з розглянутих випадків
VІ. Домашнє завдання відповідає кожне з них:
1. Опрацювати конспект у зошиті. 1) 3( x + 1) = 7x − 5; 2) 1 − (3x + 1) = 2x;
2. Виконати завдання. 3) 2( x + 5) = 2( x − 4); 4) 3x + 1 = 3(3 − x );
1) Покажіть, що при будь-якому значенні a рівняння
5) −3(10 − 2x ) = 6x − 30; 6) 6x − 2 = −2(1 − 3x ).
( a + 2) x − ( a + 3) x = 5
має один корінь. Знайдіть цей корінь. ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ
2) При яких значеннях параметра a рівняння ax = 12 не має ко- Використовуючи властивості лінійного рівняння, виконайте
ренів? завдання.
1. Після знака рівності замість крапок допишіть такі вирази, щоб

утворені рівняння мали:
( )
6. Розв’яжіть рівняння a2 − 1 x = a + 1 відносно x.
а) один корінь; б) безліч коренів; в) жодного кореня. Розв’язання. Рівняння ( a 2
− 1) x = a + 1 — лінійне, a — параметр.
1) 5x − 4 + 2x = ...; 2) 2(1,5x − 7) − 3x = ...; Знайдемо значення параметра a, при яких коефіцієнт при змін-
3x + 2 ній x дорівнює нулю: a2 − 1 = 0 при a = 1 або a = −1.
3) = ... Тоді:
5
1) якщо a = 1, то рівняння набуває вигляду 0x = 2 і коренів не
2. Доведіть, що при будь-яких значеннях a рівняння: має;
( )
1) a2 + 6 x = 5; ( )
2) a2 + 1 x = a; 2) якщо a = −1, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 і має безліч
коренів;
3) a − x = −2x;
2
4) 4 − 5x = a2 x 3) якщо a ≠ ±1, то рівняння має єдиний корінь
має єдиний корінь. а +1 a +1 1
3. При яких значеннях k рівняння: х= = = .
а − 1 ( a + 1)( a − 1) а − 1
2
1) kx = −8; 2) (k + 5) x = 5;
Відповідь. При a = 1 коренів немає; при a = −1 безліч коренів;
3) kx = k ; 4) (3 − k) x = 3 − k:
1
при a ≠ ±1 x = .
а) має єдиний корінь; б) не має коренів; в) має безліч коренів? a −1
4. Знайдіть усі значення a, при яких корінь рівняння ax = 5 + 2x
є цілим числом.
( )
7. Знайдіть корені рівняння a2 − 1 x = a2 + 3a − 4 відносно x.
Розв’язання. Задане рівняння — лінійне з параметром a. Для
Розв’язання. ax = 5 + 2x.
його розв’язання скористаємося досвідом попереднього завдання.
Виконавши рівносильні перетворення, дістанемо: 1) Якщо a2 − 1 ≠ 0, то
5
ax − 2x = 5, x ( a − 2) = 5, x = . a2 + 3a − 4 ( a − 1)( a + 4) a + 4
a −2 x= = = ;
Значення x буде цілим числом, коли знаменник дробу a − 2
a2 − 1 (a − 1)(a + 1) a + 1
буде дільником числа 5, тобто дорівнюватиме –5, –1, 1, 5. Знайдемо 2) якщо a2 − 1 = 0, то дістанемо рівняння 0x = a2 + 3a − 4.
ці значення:
При a = 1 воно набуває вигляду 0x = 0 і будь-яке дійсне значен-
a − 2 = −5, a = −3; ня x є його коренем.
a − 2 = −1, a = 1; При a = −1 дістанемо рівняння 0x = −6 , яке не має коренів.
a+4
a − 2 = 1, a = 3; Відповідь. При a ≠ ±1 x = ; при a = 1 безліч коренів; при
a +1
a − 2 = 5, a = 7. a = −1 коренів немає.
Зауважимо, що сьогодні ми починали з розв’язування рівнянь
Відповідь. –3, 1, 3, 7.
із параметром, які мають єдиний корінь (завдання 2), але тепер ви
5. Порівняйте −a і 3a.
бачите, що лінійне рівняння з параметром при певних значеннях a
Розв’язання. Розглянемо такі випадки: може мати і безліч коренів чи не мати коренів.
1) Якщо a < 0, то за властивістю нерівностей −a > 0 і −a > 3a;
2) якщо a = 0, то −a = 3a ; ІV. Підбиття підсумків заняття
3) якщо a > 0, то за властивістю нерівностей −a < 0 і −a < 3a. Фронтальна бесіда
Відповідь. −a > 3a при a < 0; −a = 3a при a = 0; −a < 3a при a > 0. 1. Що таке лінійне рівняння з параметром?
2. Чи може лінійне рівняння з параметром мати безліч коренів? не Розв’яжіть рівняння відносно x:
мати коренів? 1) 3x + a = 0 .
3. Назвіть умову того, щоб лінійне рівняння:
Розв’язання
1) мало єдиний корінь; 2) не мало коренів; 3) мало безліч коренів.
3x + a = 0 , 3x = −a .
V. Домашнє завдання a
Дістали лінійне рівняння, яке має єдиний корінь x = − при
1. Повторити властивості лінійних рівнянь та нерівностей. 3
2. Розв’язати рівняння відносно x: будь-яких значеннях параметра a.
1) mx = −4; 2) ax = 12; a
Відповідь. При будь-якому значенні a x = − .
3) ( a + 3) x = x + 5. 3
2) 8 − bx = −1.
8 − bx = −1, −bx = −9, bx = 9.
ЗАНЯТТЯ 4
Дістали лінійне рівняння. Визначимо, скільки коренів має рів-
Тема. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами, складання няння залежно від значень параметра b :
схеми-алгоритму розв’язування лінійного рівняння з параметрами. 9 якщо b = 0, то рівняння набуває вигляду 0x = 9 і не має ко-
Поняття «розгалуження рівняння» ренів;
Мета: сформувати вміння розв’язувати лінійні рівняння з параметрами 9
за схемою-алгоритмом; ввести поняття «розгалуження рівняння»; розвивати 9 якщо b ≠ 0, то рівняння має єдиний корінь x = .
b
дослідницькі способи мислення, спостережливість.
9
Відповідь. При b = 0 коренів немає; при b ≠ 0 x = .
ХІД ЗАНЯТТЯ b
3) kx + k = 180.
Розв’язання. Зведемо рівняння до лінійного:
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь, перевірка домашнього
завдання kx + k = 180, kx = 180 − k.
1. Повторення теоретичних відомостей Визначимо кількість його коренів залежно від параметра k:
1) Дайте означення лінійного рівняння. 9 якщо k = 0, то рівняння набуває вигляду 0x = 180 і коренів
2) Які ви знаєте властивості лінійних рівнянь? не має;
3) Скільки коренів може мати рівняння ax = b ? Наведіть приклади. 180 − k
4) Сформулюйте означення параметра. 9 якщо k ≠ 0, то рівняння має корінь x = .
k
5) Скільки коренів може мати лінійне рівняння з параметром? Від
чого це залежить? Наведіть власні приклади. 180 − k
Відповідь. При k = 0 коренів немає; при k ≠ 0 x = .
2. Перевірка виконання домашніх вправ k
(Розв’язання заздалегідь записано на дошці.) Зробимо кілька узагальнень.
1. Розв’язати рівняння з параметрами означає:
ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1) вказати значення параметрів, при яких рівняння має корені
У ч и т е л ь. Відомо, що під час розв’язування лінійного рівнян- (визначити їх кількість при різних значеннях параметрів) або
ня його спочатку потрібно звести до вигляду ax = b. Далі можна ко- не має коренів;
ристуватися таблицею, складеною на попередньому уроці. Можна 2) знайти всі вирази для коренів рівняння і для кожного вказати
ці самі дії подати у вигляді схеми або алгоритму. відповідні значення параметрів.
2. При певних значеннях параметра (назвемо їх «контрольними») Це дослідження можна записати за допомогою слів «якщо…,
відбувається якісна зміна рівняння і відповідно змінюється то…».
кількість його коренів. Наприклад, дослідження коренів рівняння ax = b вигляда-
3. Для лінійних рівнянь із параметром (і таких, що зводять до лі- тиме так:
нійних за допомогою рівносильних перетворень) «контрольни- b
ми», як правило, є такі значення параметра, які перетворюють 1) Якщо a ≠ 0, то x = ;
a
на нуль коефіцієнт при змінній. Отже, щоб розв’язати лінійне 2) якщо a = 0 і b ≠ 0, то коренів немає;
рівняння з параметром, необхідно знайти «контрольні» зна-
чення параметра, розв’язати рівняння при цих «контрольних» 3) якщо a = 0 і b = 0, то x — будь-яке число.
значеннях та при значеннях, що відрізняються від «контроль- Зазначимо, що лінійне рівняння ax = b із визначеним число-
них». вим значенням b розв’язують як таке, що має один параметр — a.
4. Дуже важливо правильно записати відповідь, особливо тоді, Якщо значення b також невідомо, то в рівнянні буде два різних па-
коли розв’язання «розгалужується» залежно від значень па- раметри a і b. Рівняння може мати й більше ніж два параметри,
раметра. Будемо користуватися такою формою запису: при що позначають різними буквами.
«…» значеннях параметра рівняння має корені «…»; при «…»
значеннях параметра рівняння не має коренів. Підкреслимо, ІV. Закріплення нових знань
що розв’язати рівняння з параметром означає знайти всі його 1. Складіть схему для розв’язування рівняння
розв’язки для допустимих значень параметра (якщо умовою за- (2 + m ) x − 3 = 0
дачі не обмежено область зміни параметра).
та розв’яжіть його.
Наприклад, відповідь до деякого рівняння з параметром (без об-
Розв’язання. Маємо:
меження області його зміни):
a (2 + m) x − 3 = 0
при x ≠ x = a + b не буде правильною. Чому? Оскільки при зна-
2
a a
(2 + m) x = 3
ченні b = − x = a + b = .
2 2
Тоді правильною буде відповідь: ні так
a a 2+m = 0
при b = − коренів немає; при b ≠ − x = a + b .
2 2
Тепер складемо схему-алгоритм для розв’язування рівнянь із 3 коренів
x=
параметром, які можна звести до лінійних. 2+m немає
1) Якщо 2 + m ≠ 0, тобто m ≠ −2, то

ax = b
3
x= ;
ні ( a ≠ 0) так ( a = 0) 2+m
a=0
2) якщо 2 + m = 0, тобто m = −2, то коренів немає.
3
b ні ( b ≠ 0) так ( b = 0) Відповідь. При m ≠ −2 x = ; при m = −2 коренів немає.
x= b=0 2+m
a
2. Складіть схему для розв’язування рівняння
коренів x — будь-яке а2 х − аb = а
немає число та розв’яжіть його.
Розв’язання Відповідь. При a ≠ −1 x = a + 3; при a = −1 коренів немає;

а2х − аb = а x ≠ a,
2)  ⇒ a + b − 1 ≠ a ⇒ b ≠ 1.
a2x = a + ab x = a + b − 1
a2x = a (1 + b ) Відповідь. При b ≠ 1 x = a + b −1; при b = 1 коренів немає;
x ≠ b,
ні так 3)  ⇒ a2b ≠ b ⇒ a2 ≠ 1 ⇒ a ≠ ±1.
x = a b
2
a=0
Відповідь. При a ≠ ±1 x = a2b; при a = ±1 коренів немає;
1+ b x — будь-яке x ≠ 1,
x=
a число  a + 1 ≠ 1, a ≠ 0,
4) x ≠ 2, ⇒  ⇒
1+ b x = a + 1  a + 1 ≠ 2 a ≠ 1.
Відповідь. При a ≠ 0, b — будь-якому числі x = ; при a = 0 
a
x — будь-яке число. Відповідь. При a ∉{0;1} x = a + 1; при a ∈{0;1} коренів немає.
Розв’яжемо наступні рівняння за алгоритмом без побудови x ≠ 3,
схеми. x ≠ 3,  a + 1 ≠ 3, a ≠ 2,
5)  ⇒  x = a + 1, ⇒  ⇒ 
x ∈{a + 1; a − 1}
3. Розв’яжіть рівняння ax − 3 = b залежно від параметрів a і b.
 x = a − 1 a − 1 ≠ 3 a ≠ 4.
Розв’язання. Запишемо рівняння ax − 3 = b у вигляді ax = b + 3. 
b+3 Розглянемо випадки, коли a = 2 або a = 4.
1) Якщо a ≠ 0, то x = при будь-якому значенні b;
a  a = 2,
2) якщо a = 0 і b = −3, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 , отже, 
 x = 1;
x — будь-яке число; 
3) якщо a = 0 і b ≠ −3, то дістанемо 0x = b + 3 , причому b + 3 ≠ 0,  a = 4,
отже, рівняння коренів не має.  x = 5;

b+3  a ∉{2;4},
Відповідь. При a ≠ 0, b — будь-якому числі x = ; при a = 0,
a 
b = −3 x — будь-яке число; при a = 0, b ≠ −3 коренів немає.  x ∈{a + 1; a − 1}.
4. Виправте помилки у відповідях до рівнянь із параметрами, які
Відповідь. При a = 2 x = 1; при a = 4 x = 5; при a ∉{2;4}
розв’язували відносно x :
1) при x ≠ 2 x = a + 3; x ∈{a + 1; a − 1}.
2) при x ≠ a x = a + b −1; Додаткові завдання
Розв’яжіть залежно від параметрів a і b рівняння:
3) при x ≠ b x = a2b;
1 − bx
4) при x ∉{1;2} x = a + 1; 1) 4 = а − (bx − 1); 2) = 1;
a
5) при x ≠ 3 x ∈{a + 1; a − 1}. 2x − a
3) b = a ( x − 3); 4) = 3;
Розв’язання b
x ≠ 2,  5 
1)  ⇒ a + 3 ≠ 2 ⇒ a ≠ −1. 5) ax − 26 = a − 7  3 + x .
x = a + 3  7 
V. Підбиття підсумків заняття 5. Що означає розв’язати рівняння з параметром?

6. Яку схему можна застосовувати для розв’язування лінійного
рівняння з параметром?
1. За якою схемою можна розв’язати лінійне рівняння з параме-
тром?
ІV. Вивчення нового матеріалу
2. Як правильно оформити запис відповіді?
У ч и т е л ь. Будь-яке рівняння першого степеня, яке розв’язу-
VІ. Домашнє завдання ємо відносно змінної x за допомогою рівносильних перетворень,
1. Скласти лінійне рівняння з параметром і блок-схему до його можна звести до рівняння виду ax = b .
розв’язування. Запишемо алгоритм розв’язування лінійного рівняння за допо-
2. Виправити помилки у відповідях до завдань із параметрами, могою знака рівносильності ⇔.
які розв’язували відносно x :
 a = 0,
1) при x ∉{0;3} x ∈{a + 3; a}; 2) при x ∉{1;2} x ∈{3; a − b}; 
 b = 0, (3)
3) при x ∉{2; a} x ∈{a + b;0} ; { }
4) при x ∉{−1;1} x ∈ a + 1; a2 ;4 .  a = 0,  x = ;

  (1)
3. Розв’язати рівняння 4 + bx = a відносно x.  0 ⋅ x = b;  a = 0,

ax = b ⇔  a ≠ 0, ⇔  b ≠ 0, (4)

 b (2)  x ∈∅;
  x = 
a  a ≠ 0,
ЗАНЯТТЯ 5   b (5)
Тема. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами, складання  x = .
  a
схеми-алгоритму розв’язування лінійного рівняння з параметрами.
Поняття «розгалуження рівняння» Зверніть увагу на те, що умова (1) «розгалужується» на дві: (3)
Мета: формувати вміння розв’язувати лінійні рівняння з параметрами і (4), а умова (2) не «розгалужується»!
за алгоритмом; формувати мислення «розгалуження», вміння правильно
і лаконічно записувати розв’язання завдань із параметрами; розвивати
V. Закріплення нових знань
логічне мислення.
У ч и т е л ь. А тепер, використовуючи алгоритм, розв’яжемо де-
ХІД ЗАНЯТТЯ кілька рівнянь із невідомим x.
1. Розв’яжіть рівняння ax = x − a + 1 залежно від параметра a.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ax = x − a + 1 ⇔ ax − x = −a + 1 ⇔ ( a − 1) x = 1 − a ⇔
Правильність розв’язаних вправ перевіряємо за записами на
дошці, учні коментують розв’язання.
 а − 1 = 0,
  а = 1,
ІІІ. Актуалізація опорних знань  0 ⋅ х = 0; 
х ∈ ;
Фронтальне опитування ⇔  а − 1 ≠ 0, ⇔ 
  a ≠ 1,
1. Які рівняння називають рівносильними?  1− а 
2. Що таке параметр?  х = а − 1  x = −1.
3. Яке лінійне рівняння є рівнянням із параметром?
4. Скільки параметрів може мати рівняння? Відповідь. При a = 1 x ∈ ; при a ≠ 1 x = −1.
2. Розв’яжіть рівняння 1 + ax = 2x − b відносно x. Завдання для самостійної роботи

Розв’яжіть відносно x рівняння:
1) 5( x − a ) = 3( x − b ); 2) ax − 1 = x + a ;
1 + ax = 2x − b ⇔ ( a − 2) х = −b − 1 ⇔
3) ax − 1 = x − a ; 4) 2x − ax + 3 = a;
 а = 2,  а = 2, 5) (m + 1) x = n − x ; 6) ax − 2x = a2 − 4;
 
  −b − 1 = 0,  b = −1, 7) ( a + b ) x + a = c ; 8) m2 x + 2mn = 3m2 − 3n2 − n2 x ;

 х ∈ ;  х ∈ ;
 а − 2 = 0,
   9) a2 x + 1 = a + ax ; 10) bx − abx = b2 c + ab2 .
 0 ⋅ х = −b − 1;  а = 2,  a = 2,
 
⇔  а − 2 ≠ 0, 
⇔   −b − 1 ≠ 0, ⇔  b ≠ −1, VI. Підбиття підсумків заняття

 −b − 1  x ∈∅;  x ∈∅; Фронтальна бесіда
  х =  
а −2  а ≠ 2,  а ≠ 2, 1. Що таке рівносильні перетворення?
  b +1   b +1 2. Поясніть, що таке «розгалуження рівняння».
 х = −  х = .
  а −2   2−а
VІI. Домашнє завдання
Розв’язати відносно x рівняння:
Відповідь. При a = 2 і b = −1 х ∈ ; при a = 2 і b ≠ −1 коренів не-
1) ax − b = x − a ; 2) ax + ab = ac ;
b +1
має; при a ≠ 2 x = . 3) ax + x = a + 2a + 1;
2
4) mx − nx = 5m − 5n ;
2−a
3. Розв’яжіть рівняння 2ax + m = bx + 3n відносно x. 5) a ( a − 1) x − ab = a .
2ax + m = bx + 3n ⇔ (2a − b ) x = 3n − m ⇔ ЗАНЯТТЯ 6
 b = 2a, Тема. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами в знамен-
 нику
 m = 3n, Мета: формувати навички розв’язувати лінійні рівняння з парамет-
 2a − b = 0,  x ∈ ; рами в знаменнику; розвивати логічне мислення і початкові вміння до-
 
0 ⋅ x = 3n − m;  b = 2a, слідницької діяльності.
 

 2a − b ≠ 0, ⇔  m ≠ 3n,
 ХІД ЗАНЯТТЯ
 3n − m  x ∈∅;
  x =  І. Організаційний етап
2a − b  b ≠ 2a,
  3n − m
ІІ. Перевірка домашнього завдання
 x = . Правильність розв’язаних вправ перевіряємо за записами на
  2a − b дошці, учні коментують розв’язання.
Відповідь. При b = 2a , m = 3n x ∈ ; при b = 2a , m ≠ 3n коренів ІІІ. Актуалізація опорних знань

3n − m Фронтальне опитування
немає; при b ≠ 2a x = .
2a − b 1. Що таке дріб?
2. Який дріб вважають раціональним?  a = 0,

3. Що таке раціональний вираз? цілий раціональний вираз? дро- 
бовий раціональний вираз?  x ∈∅;
4. Що таке допустимі значення змінних?  a = 0,  a = −1,
 
5. Яке рівняння називають раціональним?  x ∈∅ ;  b = 0,

6. Яке раціональне рівняння називають дробовим?  a = −1,  x ∈ ;
7. Що таке область допустимих значень рівняння?  
 0 x = − b;  a = −1,
ІV. Вивчення нового матеріалу ⇔ ⇔  b ≠ 0,
 
 a ≠ 0,  x ∈∅;
У ч и т е л ь. Підкреслимо подвійну природу параметра: з одного
 a ≠ −1, 
боку, ми вважаємо параметр фіксованим числом, а з другого — це   
число невідоме. Саме це не дозволяє, розв’язуючи, наприклад, рів-  ab  a ≠ 0,
няння  x = 
 a +1  a ≠ −1,
ax = 1, (1) 
  x = ab .
просто записати у відповіді   a +1
1
x= . (2) Відповідь. При a = 0, a = −1, b ≠ 0 коренів немає; при a = −1, b = 0
a аb
x ∈ ; при a ≠ 0, a ≠ −1 х = .
Рівняння (1) — ціле, а (2) містить параметр у знаменнику, тому а +1
необхідно розглянути дві можливості: a = 0 та a ≠ 0. Отже, під час
V. Закріплення нових знань
розв’язування лінійних рівнянь, що містять параметри в знамен-
нику, обов’язково потрібно враховувати область допустимих зна- 1. Розв’яжіть рівняння
чень параметра (параметрів). Розглянемо приклад. х 2bх 5a
= 2 −
Приклад. Розв’яжіть рівняння b−а b −a 2
a+b
x відносно змінної x.
x+ =b
a Розв’язання
відносно x. a ≠ ±b ,
З чого почати розв’язувати? тому
Правильно, з області допустимих значень параметра a. Має-  a = ±b,  a = ±b,
мо: a ≠ 0.  
х 2bх 5a  x ∈∅ ; x ∈∅;
Тепер можна за допомогою рівносильних перетворень звести = 2 − ⇔  ⇔ 
b−а b −a a+b a ≠ ±b, 
подане рівняння до вигляду ( a + 1) x = ab . Далі з урахуванням умови
2
  a ≠ ±b,

a ≠ 0 розв’язуємо лінійне рівняння з параметром за алгоритмом,  ( a − b ) x = 5a ( a − b )  x = 5a.
відомим нам із попереднього уроку.
Відповідь. При a = ±b коренів немає; при a ≠ ±b x = 5a .
 a = 0, 2. Розв’яжіть рівняння

x  x ∈∅; a+x
−m =
b+x
x+ =b ⇔  ⇔
a a ≠ 0, a b
 
 ( a + 1) x = ab відносно змінної x.
Розв’язання VІI. Домашнє завдання

  a = 0, 1. Розв’язати рівняння, у яких невідоме позначено однією з літер
 x, y, z, u, t :
  a = 0,   b = 0;
  x ∈∅; x−m x−n a+x x−b
  b = 0; 
1) = ; 2) −2= ;
 x ∈∅; n m b a
 a = b ≠ 0,
  z−a z−b n+y m+y
  a = 0,  a ≠ 0, −m = − n; 4) m + =n−
  m = 0, 3)
a b n m
.
 b = 0 ;    x ∈ ;
   b ≠ 0,
 x ∈∅;  
 a = b,
 ⇔  ⇔  a = b ≠ 0,
 a ≠ 0,  ЗАНЯТТЯ 7
 0x = a m;  m ≠ 0,
2
 
 b ≠ 0,  x ∈∅; Тема. Розв’язування задач на дослідження кількості коренів ліній-
 a ≠ 0,  ного рівняння залежно від значень параметра
  b − a x = abm
 ( )  b ≠ 0,
  a ≠ 0, Мета: формувати вміння розв’язувати задачі на дослідження кількості
  b ≠ 0,
 a ≠ b, коренів лінійного рівняння залежно від значень параметра; домагатися
 
 abm  a ≠ b, глибокого і свідомого розуміння виконаних дій; розвивати логічне мис-

 x= 
  b−a лення учнів.
 x = abm .
  b−a ХІД ЗАНЯТТЯ
Відповідь. При a = 0, b = 0, a = b, m ≠ 0 коренів немає; при І. Організаційний етап
abm ІІ. Перевірка домашнього завдання
a = b ≠ 0, m = 0 x ∈ ; при a ≠ 0, b ≠ 0, a ≠ b x = .
b−a Аналіз домашніх завдань за розв’язаннями, заздалегідь записа-
ними на дошці.
Завдання для самостійної роботи
Розв’яжіть рівняння, у яких невідоме позначено однією з літер ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ
x, y, z, u, t : 1. Знайдіть, при яких k рівняння
x at 5 − 2kx
1) − x = n; 2) t + = 1; 2( x + 3) − 2k =
m b 4
u u z z має єдиний корінь.
3) + = m; 4) − = 1;
p q m n Розв’язання
5 − 2kx
5)
y y
− b = − a; 6) t +
b2 bt
= + a. 2( x + 3) − 2k = | ⋅4, 8 ( x + 3) − 8k = 5 − 2kx,
a b a a 4
2kx + 8x = 5 + 8k − 24 , x (2k + 8) = 8k − 19.
VI. Підбиття підсумків заняття Рівняння має єдиний корінь, якщо 2k + 8 ≠ 0, тобто k ≠ −4.
Фронтальна бесіда Відповідь. При k ≠ −4.
1. З чого потрібно розпочинати розв’язування рівняння, що міс- 2. При яких значеннях параметра b рівняння
тить параметр у знаменнику дробу?
2. Поясніть, що таке область допустимих значень параметра. (b − 8)(b + 6) x = 4 − b
3. Скільки параметрів може мати одне рівняння? не має коренів?
Розв’язання 5) ax − 3(1 + x ) = 7.
(b − 8)(b + 6) x = 4 − b . 10
Відповідь. При a ≠ 3 x = .
Необхідно, щоб виконувались умови: x −3
(b − 8)(b + 6) = 0 , 4. Дослідіть рівняння з параметрами:
а 4 − b ≠ 0 , звідки b = 8 або b = −6. 1) 2x − 3( x − a ) = 3 + a; 2) a + 6 ( x − 1) = 2a + x;
Відповідь. При b = 8, b = −6. ax − 2 3 − ax 5 − ax 7 − ax
3) = ; 4) = ;
3. Підберіть значення параметра a так, щоб рівняння мало корені. 2 4 3 6
1) 5x − 7 = 5x − a . 5) ax − 3( x + 1) = 5; 6) 7 − ax = 2(3 + x );
Розв’язання 4ах + 27 x − 1 4
7) a2 x − 1 = ax; 8) = + .
5x − 7 = 5x − a , 5x − 5x = −a + 7 , 0x = 7 − a . а −9
2
a+3 a −3
Якщо a = 7, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 і має безліч ко- Розв’язання
ренів; якщо a ≠ 7, то коренів немає. 1) 2x − 3( x − a ) = 3 + a,
Відповідь. При a = 7 рівняння має безліч коренів.
2x − 3x + 3a = 3 + a , 2x − 3x = 3 + a − 3a ,
2) х − (2 − x ) = 2х − а .
−x = 3 − 2a, x = 2a − 3.
Відповідь. При будь-якому a x = 2a − 3.
х − (2 − x ) = 2х − а , х − 2 + х = 2х − а ,
2) a + 6 ( x − 1) = 2a + x,
2х − 2x = 2 − а , 0x = 2 − a . a+6
a + 6x − 6 = 2a + x , 6x − x = 2a − a + 6, 5x = a + 6, x = .
Якщо а = 2, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 і має безліч ко- 5
ренів; якщо a ≠ 2, то коренів немає. a+6
Відповідь. При а = 2 рівняння має безліч коренів. Відповідь. При будь-якому a x = .
5
а x 1
3) − = x − ( x − 8). ax − 2 3 − ax
2 2 2 3) = ,
2 4
2( ax − 2) = 3 − ax, 2ax − 4 = 3 − ax ,
а x 1 a x x
− = x − ( x − 8), − = − x + 8, 7
2 2 2 2 2 2 2ax + ax = 3 + 4 , 3ax = 7 , x = .
3a
a x x x x a a
− = − + 8 , − + = 8 − , 0x = 8 − , 0x = 16 − a . 7
2 2 2 2 2 2 2 Якщо a = 0, то коренів немає; якщо a ≠ 0, то x = .
3a
Якщо а = 16, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 і має безліч
коренів; якщо a ≠ 16, то коренів немає. 7
Відповідь. При а = 0 коренів немає; при a ≠ 0 x = .
Відповідь. При а = 16 рівняння має безліч коренів. 3a
x a 2 5 − ax 7 − ax
4) + = ( x + 15) − x. 4) = ,
3 5 3 3 6
Відповідь. При a = 75 рівняння має безліч коренів. 2(5 − ax ) = 7 − ax, 10 − 2ax = 7 − ax, ax − 2ax = 7 − 10, ax = 3.
Якщо a = 0, то рівняння набуває вигляду 0x = 3 і не має коре- Після зведення дробів до спільного знаменника дістанемо лі-
3 нійне рівняння відносно x :
нів; якщо a ≠ 0, то x = .
a 4ax + 27 = ax − a − 3x + 3 + 4a + 12 ,
3
Відповідь. При a = 0 коренів немає; при a ≠ 0 x = . 3ax + 3x = 4a − 15 , 3x ( a + 1) = 3a − 12.
a
5) ax − 3( x + 1) = 5, Якщо a = −1, то рівняння набуває вигляду 0x = −5 і коренів не
a−4
ax − 3x − 3 = 5, ax − 3x = 5 + 3, має; якщо a ≠ −1, то x = .
a +1
8
(a − 3) x = 8, x= . Враховуючи ОДЗ параметра a, дістанемо відповідь.
a −3
Відповідь. При a = −1, a = −3, a = 3 коренів немає; при a ≠ −1,
8
Якщо a = 3, то коренів немає; якщо a ≠ 3, то x = . a−4
a −3 a ≠ −3, a ≠ 3 x = .
a +1
8
Відповідь. При a = 3 коренів немає; при a ≠ 3 x = .
a −3 ІV. Підбиття підсумків заняття
6) 7 − ax = 2(3 + x ), Фронтальна бесіда
7 − ax = 6 + 2x, x (2 + a ) = 1. 1. Що таке рівняння з параметром?
2. Що означає дослідити рівняння з параметром?
Якщо a = −2, то рівняння набуває вигляду 0x = 1 і не має коре- 3. Скільки параметрів може мати рівняння?
1 4. Що таке ОДЗ параметра?
нів; якщо a ≠ −2, то x = .
a+2 5. Як правильно оформити запис відповіді, одержаної під час
1 розв’язування?
Відповідь. При a = −2 коренів немає; при a ≠ −2 x = .
a+2
7) a2 x − 1 = ax, V. Домашнє завдання
( )
a2 x − ax = 1, a2 − a x = 1, a ( a − 1) x = 1. Дослідити рівняння з параметрами:
5 − ax 7 − ax
Якщо a = 0 або a = 1, то рівняння набуває вигляду 0x = 1 і коре- 1) a + 6 ( x − 1) = 2a + x; 2) = ;
3 6
а ≠ 0, 3x − 5 ax − 10 2
нів не має; якщо  то 3) 7 − ax = 2(3 + x ); 4) = − .
а ≠ 1, a − 4 ( a − 4 ) ( a − 3) a − 3
1
х= .
а ( a − 1)
Відповідь. При a = 0, a = 1 коренів немає; при a ≠ 0, a ≠ 1 х =
1 ЗАНЯТТЯ 8
= .
а ( a − 1) Тема. Графічне зображення лінійного рівняння з параметром. По-
4ах + 27 x − 1 4 няття «сім’я прямих», зумовлене наявністю параметра: паралельні
8) = + . прямі та прямі, що проходять через спільну точку
а −9
2
a+3 a −3
Мета: формувати поняття «сім’я прямих», зумовлене наявністю пара-
a ≠ −3, метра; формувати вміння графічно розв’язувати лінійні рівняння з пара-
ОДЗ: 
a ≠ 3. метрами; розвивати творчі можливості учнів.
ХІД ЗАНЯТТЯ у y = g (x )
І. Організаційний етап y = f (x )
ІІ. Актуалізація опорних знань х
0
Фронтальне опитування
1. Що таке функція?
2. Які способи задання функції ви знаєте?
3. Яку функцію називають лінійною?
4. Які властивості лінійної функції ви знаєте? Рівняння з параметром f ( x ) = a має стільки коренів, скільки
5. Як називають графік лінійної функції?
6. Який вигляд має графік лінійної функції, якщо: разів горизонтальна пряма y = a перетинає графік функції y = f ( x )
1) k = 0; 2) b = 0? (при змінюванні a пряма зміщується вздовж осі Oy вгору або вниз
у у відносно осі Ox).
y = kx
y=b На площині ( x; y ) ми розглядали графік лінійної функції
b y = ax + b,
х 0 х
0 тобто y = f ( x ). Під час розв’язування задач із параметрами розгля-
датимемо функцію
y = f ( x; a ).
Під час дослідження рівнянь вигляду
7. Побудуйте графік прямої пропорційності.
f ( x ) = g ( x; a )
8. Який вигляд має графік функції у = х ?
9. Що таке лінійне рівняння? часто користуються методом перерізів: функція y1 = f ( x ) визначає
деяку фіксовану криву, співвідношення y2 = g ( x; a ) — цілу сім’ю
ІІІ. Вивчення нового матеріалу кривих, у якій кожному допустимому значенню параметра a від-
У ч и т е л ь. Графік лінійного рівняння з двома змінними у пло- повідає одна крива. Залежно від значень a криві сім’ї
щині ( x; y ) водночас є графіком лінійної функції y = ax + b, тому, y2 = g ( x; a )
крім аналітичного способу розв’язання лінійних рівнянь із параме- можуть набувати різних положень відносно кривої
трами, існує графічний, який у деяких випадках полегшує їх
розв’язування. y1 = f ( x ).
Розглянемо графічну інтерпретацію розв’язків лінійних рів- Вивчаючи розташування кривих
нянь із параметрами. Зауважимо, що графічним методом часто y2 = g ( x; a )
користуються тоді, коли потрібно знайти не самі корені рівняння,
а встановити їх кількість залежно від параметра. відносно графіка функції y1 = f ( x ), можна визначити значення па-
Наприклад, рівняння раметра a, яким вони відповідають, і таким чином дослідити коре-
f (x ) = g (x ) ні відповідного рівняння з параметром.
Розглянемо найпростіші випадки розташування «сім’ї» прямих.
має стільки коренів, скільки спільних точок мають графіки функ- 1) Для лінійної функції y = ax + b можливий випадок, коли b = 0
цій і функція набуває вигляду y = ax . Графіки цієї функції (прямої
y = f ( x ) і y = g ( x ). пропорційності) при a, що пробігає множину дійсних чисел,
утворюють сім’ю прямих, причому кожна пряма проходить че- у

рез початок координат.
y = a4x y = a3x
у y0
y = a2x
y = a5x 0 х0 х
y = a1x
y = a0x 0 х
4) Графік функції y = x , як відомо, утворюється відображенням
частини графіка функції y = x , розташованої в нижній півпло-
щині, симетрично осі Ox. Тоді графіки функцій y = x + a при
Якщо a2 = 1, то графік функції y = x є бісектрисою I і III коор- різних значеннях a утворюють сім’ю кривих, зображених на
динатних кутів, а кут між додатним напрямком осі Ox та прямою рисунку.
y = x дорівнює 45°. у
Якщо 0 ≤ a < 1, то сім’я прямих ( y = a1x ) перетинає вісь Ox під
кутом 0° ≤ α < 45° .
4
a
+
x
Якщо a > 1, то сім’я прямих ( y = a3 x ) розташована відносно осі
3
a
y
+
Ox під кутом 45° < α < 90°.
2
a
=
Якщо a < 0, то сім’я прямих ( y = a4 x, y = a5 x ) розташована від-
+
y
x
=
носно осі Ox під кутом 90° < α < 180° .
y
х
2) При k = 0 лінійна функція y = kx + a перетворюється на функ- 0 a3
цію y = a , графіки якої при різних значеннях a утворюють
a
1
+
сім’ю горизонтальних прямих. a2
x
=
y
у
a1
y = a5
y = a4 Графіки функцій y = x − a утворюють сім’ю кривих, зображе-
y = a3 них на рисунку.
0 х у
y = a2
2
a
=
x
y = a1
−
x
3
a
x
−
−
=
a1
x
y
=
y
3) Якщо лінійну функцію х
a1 0 a2 a3
y2 = g ( x; a )
задати у вигляді
y2 = a ( x − x0 ) + y0 , ІV. Закріплення нових знань
її графіки при різних значеннях a утворять сім’ю прямих, що 1. Визначте кількість коренів рівняння ах − 3 = b залежно від па-
проходять через точку ( x0 ; y0 ) (крім вертикальної прямої x = x0 ). раметрів a і b.
Розв’язання. Розглянемо функції y = ах − 3 і y = b. Графік функ- 2. Визначте кількість коренів рівняння b = a ( x − 3) залежно від
ції y = ах − 3 дістанемо паралельним перенесенням графіка функ- a і b.
ції y = ах на 3 одиниці вниз по осі Oy. Розв’язання. Розглянемо функції
Графік функції y = b — це сім’я прямих, паралельних осі Ox,
y = b та y = a ( x − 3).
що проходять через точки (0;b ).
Розглянемо такі випадки: 1) Якщо a ≠ 0, то графіки функцій y = a ( x − 3) і y = b мають одну
1) а ≠ 0. Тоді графіки функцій y = ах − 3 і y = b перетинаються точку перетину. Отже, рівняння має один корінь.
тільки в одній точці, а отже, рівняння має один корінь. 2) Якщо a = 0, b ≠ 0, то графіки функцій y = a ( x − 3) і y = b не пере-
у y = ах тинаються. Отже, рівняння не має коренів.
3) Якщо a = 0, b = 0, то дістанемо дві функції y = 0 та y = 0 ( x − 3),
y = ах − 3 графіки яких збігаються. Отже, рівняння має безліч коренів.
0 х
y = a ( x − 3)
y=b у у у
−3 y=b
y=b
х 0 y=b х
х
2) а = 0. Тоді функція y = ах − 3 перетвориться на y = −3. Якщо 0
0 y = 0 ( x − 3) y = 0 ( x − 3)
−3
при цьому і b = −3, то графіки функцій y = 0x − 3 і y = −3 збіга-
ються. Отже, задане рівняння має безліч коренів.
у
Відповідь. При a ≠ 0 рівняння має один корінь; при a = 0, b ≠ 0
0 х рівняння коренів не має; при a = 0, b = 0 рівняння має безліч ко-
y = −3 ренів.
y=b −3
V. Підбиття підсумків заняття
1. Що таке сім’я прямих?
3) а = 0, але b ≠ −3. Тоді графіки функцій y = 0x − 3 і y = b — пара- 2. Назвіть основні випадки розташування сім’ї прямих у прямо-
лельні прямі. Отже, задане рівняння не має жодного кореня. кутній системі координат.
у 3. Поясніть, як за допомогою побудови графіків дослідити рівнян-
ня з параметром.
y=b
х VІ. Домашнє завдання
0 1. Дослідити кількість коренів рівняння з параметрами графіч-
y = 0x − 3
ним способом:
−3 2x − a
1) 4 + bx = a; 2) = 3.
b
ЗАНЯТТЯ 9 в) має два корені?

Розв’язання. На координатній площині побудуємо графіки функ-
Тема. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами графічним
цій y = x та y = a .
способом
Мета: формувати вміння розв’язувати лінійні рівняння з параметрами 1) Якщо a < 0, то графіки функцій y = a та y = x не перетинають-
графічним способом; розвивати логічне мислення, спостережливість. ся і рівняння не має жодного кореня.
у
y= x
х
ІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання 0
1. Перевірка домашнього завдання
y=a
Перевіряємо правильність домашніх завдань за розв’язаннями,
записаними заздалегідь на дошці.
2. Повторення теоретичного матеріалу
План повторення 2) Якщо a = 0, то графіки y = x та y = 0 перетинаються в одній
1) Лінійна функція та її графік. точці. Рівняння має один корінь.
2) Розташування графіка лінійної функції в системі координат за-
у
лежно від параметрів a і b.
3) Графіки функцій у = ax , y = b, y = a ( x − x0 ) + y0 , y = x , y = x + a , y= x
y= x−a .
III. Розв’язування тренувальних вправ х

1. Дослідіть рівняння а2 х − 1 = х + а з параметром a. y=0 0
Розв’язання. Виконаємо рівносильні перетворення рівняння:

( )
а2 х − x = а + 1, a2 − 1 x = a + 1, ( a − 1)( a + 1) x = a + 1. 3) Якщо a > 0, то графіки функцій y = x та y = a перетинаються
Якщо a = −1, то рівняння набуває вигляду 0x = 0 і його кореня- у двох точках. Отже, рівняння має два корені.
ми є всі числа; у
якщо a = 1, то рівняння набуває вигляду 0x = 2 і не має жодно-
го кореня; y= x
якщо a ≠ ±1, то рівняння має єдиний корінь a
y=a
a +1 1
x= = . х
(a + 1)(a − 1) a − 1 0
Відповідь. При a = −1 безліч коренів; при a = 1 коренів немає;
1 Відповідь. а) При a < 0; б) при a = 0; в) при a > 0.
при a ≠ ±1 x = .
a −1
3. Знайдіть усі значення параметра a, при яких рівняння
2. При яких значеннях параметра a рівняння x = a :
а) не має коренів; х +1 − x − a = 3
б) має тільки один корінь; має безліч коренів.
Розв’язання. Побудуємо на координатній площині графіки функ- При a > 2 маємо два корені; при a < 2 коренів немає; при a = 2
цій y = х + 1 − 3 та y = x − a . х ∈[1;3] , тобто маємо безліч коренів.
y Відповідь. При a = 2.
Завдання для самостійного розв’язування
1. Дослідіть кількість коренів рівняння залежно від параметра a:
y= x−a 1) ax − 1 = 3; 2) 2х − 1 = ах − 1 ;
x
–4 = a a 0 2=a 3) х + 2 = ах − 1; 4) 3 − ах = х + 2.
–2
y = х +1 − 3
–3 ІV. Підбиття підсумків заняття
1) Якщо −4 < a < 2, то графіки функцій не перетинаються. Рівнян- 1. Що означає дослідити лінійне рівняння з параметром?
ня коренів не має. 2. Назвіть способи розв’язання лінійних рівнянь із параметром.
2) Якщо a = −4 та a = 2, то рівняння має безліч коренів. 3. У чому полягає графічний спосіб розв’язання лінійних рівнянь
3) Якщо a < −4 або a > 2, то рівняння має один корінь. із параметром?
Відповідь. При a = −4, a = 2 має безліч коренів.
V. Домашнє завдання
4. Знайдіть усі значення параметра a, при кожному з яких рів-
Дослідити кількість коренів рівняння
няння х − 1 + x − 3 = а має більше ніж два корені.
Розв’язання. Побудуємо на одній координатній площині графіки 3− x −a = x+5
функції у = х − 1 + x − 3 і у = а . Абсциси точок перетину графіків — залежно від параметра a.
корені заданого рівняння.
y y = х −1 + x − 3
4 ЗАНЯТТЯ 10
3 y=a>2
2 y=a=2 Тема. Практична робота з теми «Параметри в лінійних рівняннях»
Мета: формувати навички самостійно застосовувати набуті знання
x і вміння під час розв’язування лінійних рівнянь із параметрами аналітич-
0 1 3 ним та графічним способами; розвивати початкові вміння дослідницької
y=a<2
діяльності.
 x ≤ 1, ХІД ЗАНЯТТЯ

 y = −2x + 4; І. Організаційний етап
 1 ≤ x ≤ 3,
у = х − 1 + x − 3 ⇔  ІІ. Актуалізація опорних знань
 y = 2; План повторення теоретичних відомостей

 x ≥ 3, 1. Робота за блок-схемою. Учні виконують відповідні записи
 y = 2x − 4. в блоках.

Блок-схема 3) x + 1 + 2 = a 4) 3 − x = a
ax = b
y = x +1 + 2
у у
ні ( a ≠ 0) так ( a = 0)
a=0 3 3
2 y=a
b ні ( b ≠ 0) так ( b = 0)
x= х х
b=0
a
–1 0 –3 0 3
y =3− x
коренів x — довільне
немає число
5) 2x + 4 = ax 6) 2x + 4 = 2( x − a )
2. Робота за алгоритмом розв’язування лінійного рівняння з пара-
метром. Учні доповнюють пропуски в запису алгоритму. y = 2x + 4
у у
 a = 0,
 4
 b = 0, (3)
 a = 0,  x = ; y = 2x + 4 y = ax
 (1) 
0 ⋅ x = b;  a = 0, х 0 х
 
 0
⇔  b ≠ 0, (4)
–2 a
ax = b ⇔  a ≠ 0,
 y = 2 (x − a)
 b (2)  x ∈∅;
  x = 
a  a ≠ 0, Відповіді
  b (5)
 x = . 1) При a = 3 рівняння має безліч коренів; при a ≠ 3 коренів не-
  a має.
2) При a < 0 рівняння коренів не має; при a = 0 один корінь; при
3. Розташування графіків лінійної функції залежно від параме- a > 0 два корені.
тра. Робота за готовими рисунками. 3) При a < 2 рівняння коренів не має; при a = 2 один корінь; при
Визначте за рисунком кількість коренів рівняння залежно від a > 2 два корені.
значень параметра a. 4) При a < 3 рівняння має два корені; при a = 3 один корінь; при
1) 0 ⋅ x + 3 = a 2) 2 x − 2 = a a > 3 коренів немає.
5) При a ≠ 2 рівняння має один корінь; при a = 2 коренів немає.
y = 2 x −2 6) При a = −2 рівняння має безліч коренів; при a ≠ −2 коренів не-
у у
має.
y=3 4
3 ІІІ. Практична робота
х х
І–ІІ рівні
0 0 2 1. Складіть блок-схему розв’язування рівняння ax = 2 відносно x.
y=a y=a 2. Розв’яжіть рівняння ( a − 2)( a + 2) x − a − 2 = 0 залежно від пара-
метра a.
3. Дослідіть рівняння а + ( x − 1) + 3(5 − x ) = 5(3 + 2x ) + 3 − 16х залеж- 3. Що називають розв’язком рівняння з двома змінними?
4. Що є графіком рівняння з двома змінними?
но від параметра a.
5. Сформулюйте означення системи лінійних рівнянь із двома
4. Графічно розв’яжіть рівняння 7 − ax = 2(3 + x ).
змінними.
III–IV рівні Відповідь. У загальному вигляді систему лінійних рівнянь із дво-
1. Складіть алгоритм розв’язування рівняння ax − 1 = x − a з пара- ма змінними можна записати так:
метром a. a11x + a12 y = b1 ,
2. Розв’яжіть рівняння залежно від параметра a : 
a21x + a22 y = b2 ,
1) 2а ( x − 1) + 4 (3 − x ) = 3(2x − 1) + 21 − 16х;
де a11, a12, a21 , a22 , b1 b2 — числа, x і y — змінні.
х а ах 1
2) − = + . Наприклад, у системі рівнянь
3 2 2 3
2х − 3у = 5,
3. Визначте кількість коренів рівняння залежно від параметра a : 
1) х − 2 = ах − 1; 2) 4 − 2х = а + 1.  −х + 5у = 1
a11 = 2 , a12 = −3 , a21 = −1 , a22 = 5 , b1 = 5 , b2 = 1.
4. При якому значенні a рівняння має корені:
1) ( a − 2)( a + 2) х = а − 2; 2) 2,5 − 2х = ах + 3(1 − 2x )? 6. Що означає розв’язати систему рівнянь?
7. Чи завжди система рівнянь має розв’язки?
ІV. Домашнє завдання Системи рівнянь, які не мають розв’язків, називають несуміс-
Повторити: ними.
1) системи лінійних рівнянь із двома змінними; Наприклад, система
2) способи розв’язання лінійних рівнянь із параметрами. х + 2у = 5,

2х + 4у = 7
несумісна. Чому?
ЗАНЯТТЯ 11 8. Сформулюйте означення рівносильних систем рівнянь.
9. Які аналітичні способи розв’язання систем рівнянь ви знаєте?
Тема. Систематизація й узагальнення навчальних досягнень учнів
Відповідь. Спосіб підстановки та спосіб додавання.
із теми «Системи лінійних рівнянь із двома змінними». Кількість
10. Розв’яжіть систему рівнянь двома способами.
розв’язків системи в загальному вигляді
Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів із теми; удоско- х + 2у = 5,
1) 
налювати вміння розв’язувати задачі на знаходження розв’язків систем 2х + у = 4.
рівнянь. Відповідь. (1;2).
ХІД ЗАНЯТТЯ 4х − 3у = 14,
2) 
I. Організаційний етап х + 2у = −2.
II. Актуалізація опорних знань Відповідь. (2; −2).
Фронтальне опитування  5 х − 3 у = 7,  х = 2, х = 2 або х = −2,
1. Яке рівняння називають лінійним рівнянням із двома змін- 3)  ⇔  ⇔ 
 −2 х + 5 у = 1  у = 1 у = 1 або у = −1.
ними?
2. Яке рівняння є рівнянням першого степеня з двома змінними? Відповідь. (2;1), (2; −1), ( −2;1), ( −2; −1).
11. Опишіть алгоритм графічного способу розв’язання систем рів- 3. Складіть рівняння прямої, що проходить через точку A (0;2)
нянь.
перпендикулярно до прямої:
Алгоритм розв’язання систем лінійних рівнянь графічним способом 1) 2x − 3y − a = 0; 2) ax + 2y − 1 = 1;
1) Побудувати на одній координатній площині графіки кожного 3) 2x − ay − a − 1 = 0.
рівняння. 4. Знайдіть значення a і b, при яких пара чисел (6;4) є розв’язком
2) Знайти координати точки перетину побудованих прямих (якщо
вони перетинаються). системи рівнянь:
12. Які переваги графічного способу розв’язання систем рівнянь? ax + 2y = 26, 5x + by = 6,
1)  2) 
13. Систематизуйте випадки розв’язання систем рівнянь із двома 4x + by = 14; ax + by = 0.
змінними.
5. До рівняння 3x − 5y = 8 підберіть друге лінійне рівняння так,
Таблиця
щоб дістати систему рівнянь, яка:
Системи рівнянь із двома змінними 1) має єдиний розв’язок; 2) має безліч розв’язків;
у = k1х + l1, a11x + a12 y = b1, 3) не має розв’язків.
  6. При яких значеннях параметра a система рівнянь:
y = k2x + l2 a21x + a22 y = b2
5x − 6y = 17,
Прямі паралельні Система не має розв’язків 1)  не має розв’язків;
5x − 6y = a
При k1 = k2 та l1 ≠ l2 a11 a12 b1
При = ≠ 8x + ay = 6,
a21 a22 b2 2)  має безліч розв’язків?
4x − 5y = 3
Прямі перетинаються Система має один розв’язок 7. При якому значенні параметра k система рівнянь
Перпендикулярні k1 ≠ k2 a11 a12 3x − 2y = −1,
≠ 
1 a21 a22
k1 = − 5x − 3y = 2,
k2 2x + ky = 25

Прямі збігаються Система має безліч розв’язків має розв’язок?
k1 = k2 , l1 = l2 a11 a12 b1 8. При якому значенні параметра k система рівнянь
= =
a21 a22 b2 k ( x + y ) + 5x = 2,

9x + 11y = 7,
Системи лінійних рівнянь, до яких входять параметри, назива- 4x − 3y = 11
ють системами лінійних рівнянь із параметрами. 
має розв’язок?
IІІ. Застосування знань
1. Складіть рівняння прямих, що розташовані паралельно пря- ІV. Підбиття підсумків заняття
мій:
1) 2x − 3y − a = 0; 2) x = 3;
3) y = 2; 4) ax + 2y − 1 = 0. 1. При яких значеннях a і b пара чисел ( −2;3) є розв’язком систе-
2. Складіть рівняння прямої, яка проходить через точку M ( a;4) ми рівнянь
і паралельна: ax − 2y = −12,

1) осі Ox; 2) осі Oy. 7x + by = 1?
2. Підібрати такі значення a і b, при яких система рівнянь 1. Визначте кількість розв’язків системи рівнянь
x − 2y = 5, ( a + 3) x + 4y = 5 − 3a,
 
ax + 4y = b :
2x + (5 + a ) y = 8
1) має безліч розв’язків; 2) не має розв’язків;
залежно від значень параметра a.
3) має єдиний розв’язок.
Розв’язання. Відомо, що графіком кожного з рівнянь системи
є пряма. Коефіцієнт при змінній y першого рівняння відмінний від
нуля, тому графік рівняння не буде паралельний осі ординат. Із
ЗАНЯТТЯ 12 першого рівняння виразимо змінну y через змінну x. Після не-
Тема. Розв’язування систем лінійних рівнянь із двома змінними складних перетворень маємо:
та параметрами
a+3 5 − 3a
Мета: формувати вміння застосовувати властивості систем лінійних y=− x+ .
рівнянь для дослідження кількості їх розв’язків залежно від значень пара- 4 4
метрів. Друге рівняння системи при a = −5 задає пряму 2x + 0y = 8,
тобто пряму x = 4, яка паралельна осі ординат і перетинає графік
ХІД ЗАНЯТТЯ першого рівняння, що дає розв’язок заданої системи, і до того ж
I. Організаційний етап єдиний.
Якщо a ≠ −5, то з другого рівняння системи маємо:
II. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
1. Перевіряємо домашнє завдання за записаними на дошці розв’я- 2 8
y=− x+ .
заннями. 5+ a 5+ a
2. Повторення теоретичних відомостей про системи рівнянь. Для дослідження системи лінійних рівнянь із двома невідоми-
1) Робота з таблицею (учні заповнюють пропуски в записах). ми та параметрами розглянемо взаємне розташування двох пря-
Системи лінійних рівнянь із двома змінними мих. Спочатку зручно розглянути випадок, коли коефіцієнти при
y дорівнюють нулю (маємо вертикальне розташування прямих),
у = k1х + l1, a11x + a12 y = b1,
  потім кожне з рівнянь системи записуємо у вигляді y = ax + b за
y = k2x + l2 a21x + a22 y = b2
умови: a2 + b2 ≠ 0.
Прямі паралельні Система не має розв’язків Використовуючи властивості розташування графіків лінійних
_____________________________ ____________________________ рівнянь (прямих), дістаємо:
Прямі перетинаються Система має один розв’язок 9 прямі паралельні, якщо
Перпендикулярні _____________________________  а+3 2
________________ ____________  − 4 = − 5 + а ,
Прямі збігаються Система має безліч розв’язків  (1)
 5 − 3а ≠ 8 ;
_____________________________ _____________________________  4 5+ а
2) Яку систему рівнянь називають системою рівнянь із параме- 9 прямі збігаються, якщо
трами?
 а+3 2
 − 4 = − 5 + а ,
III. Вивчення нового матеріалу (2)

У ч и т е л ь. Розв’яжемо кілька систем рівнянь із параметром,  5 − 3а = 8 ;
застосовуючи властивості графіків лінійних функцій.  4 5+ а
9 прямі перетинаються, якщо 2. При яких значеннях параметра a система рівнянь
−
а+3
≠−
2
. (3) ( a + 4) х + 3у = а + 1,
4 5+ а 
ах + ( a − 1) у = а − 1
Розв’яжемо систему (1):
має безліч коренів?
( a + 3)( a + 5) = 8, Розв’язання. Розв’яжемо кожне з рівнянь системи відносно y.

 5 − 3a 8 Після нескладних перетворень дістанемо:
 ≠ .
 4 5+ a  а+4 а +1
З першого рівняння системи маємо: у = − 3 х + 3 ,

а2 + 8а + 7 = 0, а2 + 8а + 16 − 9 = 0, ( a + 4) − 9 = 0. у = − а х + а − 1 .
2
 а −1 а −1
Отже,
a+4−3= 0 або a+4+3= 0 Скористаємося властивостями графіків лінійних функцій.
При a = 1 друге рівняння набуває вигляду x + 0y = 0, x = 0, гра-
a + 1 = 0, a + 7 = 0,
фіком є пряма, паралельна осі ординат. Тоді система рівнянь
a = −1 a = −7.
 а+4 а +1
Підставимо в другу нерівність системи (1) значення a = −1 та у = − х+ ,
 3 3
a = −7. Після нескладних перетворень дістанемо: a = −7 є розв’яз- х = 0
ком системи.
Розв’яжемо систему (2):  2
має розв’язок  0;  .
 −а − 3 −2  3
 а = −7,
 4 = 5 + а ,  При a ≠ −1 система рівнянь набуває вигляду
 ⇔  а = −1,
 5 − 3а 8  5 − 3a 5 + a = 32.  а+4 а +1
 4
=
5+ а ( )( ) у = − 3 х + 3 ,

25 − 10a − 3a2 − 32 = 0, −3a2 − 10a − 7 = 0, у = − а х + 1
 а −1
 10 7 5 25 25 21
3  a2 + a +  = 0, а2 + 2 ⋅ а + − + = 0,
 3 3 3 9 9 9 і має безліч коренів при
2  а+4 а
 5 4  5 2  5 2  − 3 = − а − 1 ,
 a +  − = 0,  a + +   a + −  = 0.
3 9 3 3 3 3 
 а + 1 = 1.
7  3
Отже, а = −1 або а = − . Розв’язком системи (2) є а = −1.
3 Розв’язавши цю систему, дістанемо a = 2.
Тепер з’ясуємо, для яких значень a виконується умова (3):
Відповідь. При a = 2.
а+3 2
− ≠− .
4 5+ а ІV. Закріплення нових знань
Дістанемо: a ≠ −7 та a ≠ −1. 1. При яких значеннях параметра a система рівнянь
Відповідь. При a ≠ −7, a ≠ −1 система має один розв’язок; при ax + 4y = 18 + a,

a = −1 — безліч розв’язків; при a = −7 розв’язків немає. 3x + ( a + 4) y = a :
1) має єдиний розв’язок; 2) має безліч розв’язків; III. Розв’язування тренувальних вправ
3) не має розв’язків?
Завдання для колективної роботи
Відповідь. 1) При a ≠ −6, a ≠ 2; 2) при a = −6; 3) при a = 2.
1. Покажіть, що система рівнянь
2. Прямі, що задані рівняннями 5x + 4y = 6 і ax + 6y = 10, перети-
наються, і точка перетину знаходиться в другій чверті прямо- ах + ( a − 1) у = 2а,

кутної системи координат. При яких значеннях a одне з твер- 3( a + 2) х + (4a + 1) у = а + 5
джень істинне, а друге — хибне?
має єдиний розв’язок при будь-яких значеннях параметра a.
V. Підбиття підсумків заняття Розв’язання. Розв’яжемо систему рівнянь, застосовуючи влас-
Фронтальна бесіда тивості лінійних рівнянь. Система лінійних рівнянь має єдиний
розв’язок, якщо
1. Яку систему називають системою лінійних рівнянь із параме-
трами? a11 a12
≠ ,
2. Що означає дослідити систему рівнянь із параметрами? a21 a22
тобто коли
VI. Домашнє завдання
a a −1
Знайти значення a, при яких система рівнянь ≠ .
3( a + 2) 4a + 1
(2a − 3) х − ау = 3а − 2,
 Розв’яжемо здобуту нерівність:
5х − (2a + 3) у = 5
a a −1
≠ , a (4a + 1) ≠ 3( a + 2)( a − 1),
має єдиний розв’язок. 3( a + 2) 4a + 1
4a2 + a ≠ 3a2 − 6 + 6a − 3a, a2 − 2a + 1 + 5 ≠ 0 , ( a − 1) + 5 ≠ 0.

2
ЗАНЯТТЯ 13 Вираз ( a − 1) + 5 при будь-якому значенні параметра a не до-

2
Тема. Розв’язування систем лінійних рівнянь із двома змінними рівнює 0. Отже, при будь-якому значенні a вираз
та параметрами. Розв’язування вправ a a −1
Мета: формувати вміння досліджувати системи лінійних рівнянь із двома ≠
3( a + 2) 4a + 1
змінними і параметром; розвивати логічне мислення.
має зміст. Система рівнянь має один розв’язок при будь-якому зна-
ХІД ЗАНЯТТЯ ченні a.
Відповідь. При будь-якому значенні a система має один розв’язок.
2. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система лінійних
II. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання рівнянь
1. Повторення теоретичних відомостей про системи рівнянь
1) Що таке система лінійних рівнянь із параметрами? ( )
2x + 9a2 − 2 y = 3a,

2) Що означає розв’язати систему рівнянь із параметрами? x + y = 1
3) Назвіть способи розв’язання систем рівнянь.
не має розв’язків.
4) Від чого залежить кількість розв’язків системи лінійних рів-
Розв’язання. Система лінійних рівнянь не має розв’язків за умови
нянь?
2. Перевірка домашнього завдання за записаними на дошці розв’я- a11 a12 b1
= ≠ ,
заннями a21 a22 b2
тобто коли Робота в групах

2 9a2 − 2 3a Учні об’єднуються в чотири групи. Кожна група отримує своє
= ≠ .
1 1 1 завдання та розв’язує його. Потім представники від груп презенту-
ють свою роботу.
Розглянемо систему:
Завдання для першої групи
9a2 − 4 = 0,
9a2 − 2 = 2,  При яких значеннях параметра a система рівнянь
 ⇔  2 ⇔
3a ≠ 2 a ≠ ax + y = 2,
 3 
x + ay = a
2
 2
(3a − 2)(3a + 2) = 0,  a = 3 , має один розв’язок?
 
  2 2 Завдання для другої групи
a ≠
2 ⇔  a = − ; ⇒ a=− .

 3  3 3 При яких значеннях параметра a система рівнянь
 2  −4x + ay = 1 + a,
a ≠ 

(6 + a ) x + 2y = 3 + a
3
2
Отже, при a = − система не має розв’язків. має безліч розв’язків?
3
Завдання для третьої групи
2
Відповідь. При a = − . При яких значеннях параметра a система рівнянь
3
 9
3. При яких значеннях параметра a система рівнянь ( a − 2) x + 27y = ,
 2
( a − 2) x + 27y = 4,5, 2x + ( a + 1) y = −1
 
2x + ( a + 1) y = −1 не має розв’язків?
має безліч розв’язків? Завдання для четвертої групи
Розв’язання. Система лінійних рівнянь має безліч розв’язків за При яких значеннях параметра a система рівнянь
умови
ax − 4y = a + 1,
a11 a12 b1 
2x + ( a + 6) y = a + 3
= = ,
a21 a22 b2
тобто коли має один розв’язок?
a − 2 27 4,5 ІV. Підбиття підсумків заняття
= = .
2 a + 1 −1 У якому випадку система лінійних рівнянь матиме:
Розв’яжемо систему рівнянь: 1) єдиний розв’язок; 2) безліч розв’язків;
3) не матиме розв’язків?
a − 2
 2 = −4,5, a − 2 = −9, a = −7,
 ⇔  ⇔  V. Домашнє завдання
 27 = −4,5 a + 1 = −6 a = −7. 1. Розв’язати систему рівнянь:
 a + 1 ax + y = 1, ax + y = 1,
1)  2) 
Відповідь. При a = −7 система має безліч розв’язків. x + ay = 1; x + ay = 2a.
2. Знайти всі значення параметра a, при яких система рівнянь (a − 1)(a + 1) ≠ 3, a2 − 1 ≠ 3, a2 ≠ 4 .


( 2
)
2х + 9a − 2 у = 3а,
Отже, при a ≠ ±2 система рівнянь має єдиний розв’язок, знай-
х + у = 1 демо його.
має розв’язки. Розв’яжемо систему (1) способом додавання. Для цього обидві
частини другого рівняння помножимо на 1 − a ( a ≠ 1) і здобуте рів-
няння додамо до першого.
ЗАНЯТТЯ 14 Дістанемо рівняння
Тема. Дослідження систем лінійних рівнянь із двома змінними (2 − a )(2 + a ) y = 2 − a. (2)

і параметрами Якщо a = 2, то рівняння (2) має безліч коренів, де x — довільне
Мета: формувати вміння розв’язувати задачі на дослідження розв’яз- 2−x
ків систем лінійних рівнянь із двома змінними і параметрами; розвивати число, а y = , отже, й система (1) має безліч розв’язків вигляду
a +1
логічне мислення.
 2−t
 t; ,
ХІД ЗАНЯТТЯ a + 1
І. Організаційний етап де t ∈.
Якщо a = −2, то рівняння (2) не має коренів, отже, й система (1)
ІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
не має розв’язків.
Фронтальне опитування Якщо a = 1, то система (1) набуває вигляду
1. Що означає розв’язати систему рівнянь?
3y = 1,
2. Сформулюйте умови, за яких система лінійних рівнянь матиме: 
1) один розв’язок; 2) безліч розв’язків; 3) жодного розв’язку. x + 2y = 2.
3. Поясніть, як можна визначити кількість розв’язків системи лі- Розв’язавши останню систему, дістанемо єдиний розв’язок систе-
нійних рівнянь із параметром.  4 1
Домашнє завдання перевіряємо за готовими записами на дошці. ми —  ;  .
 3 3
ІІІ. Розв’язування тренувальних вправ 1
Якщо a ≠ ±2, то рівняння (2) має єдиний корінь y = , отже,
1. Визначте, при яких значеннях параметра a система рівнянь 2+ a
3+ a 1 
( a − 1) x + 3y = a, система (1) має єдиний розв’язок  ; .
 2 + a 2 + a 

x + ( a + 1) y = 2 3+ a 1 
Відповідь. При a ≠ ±2 система має єдиний розв’язок  ; ;
має: 1) єдиний розв’язок; 2) безліч розв’язків; 3) не має розв’яз-  2 + a 2 + a 
ків. Знайдіть розв’язки.  2−t
при a = 2 система має безліч розв’язків вигляду  t; , де t ∈;
Розв’язання  a + 1
( a − 1) x + 3y = a, при a = −2 система не має розв’язків.
 (1) 2. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система рівнянь
x + ( a + 1) y = 2.
Система має єдиний розв’язок, якщо  −4x + ax = 1 + a,

a −1 3 (6 + a ) x + 2y = 3 + a
≠ .
1 a +1 не має розв’язків.
Розв’язання. Система рівнянь ЗАНЯТТЯ 15

 −4x + ax = 1 + a, Тема. Дослідження систем лінійних рівнянь із двома змінними

(6 + a ) x + 2y = 3 + a і параметрами
Мета: формувати вміння розв’язувати системи лінійних рівнянь із двома
−4 a 1+ a
не має розв’язків, якщо = ≠ . змінними та параметрами; формувати навички застосовувати властивості
6+ a 2 3+ a систем лінійних рівнянь до розв’язування завдань із параметрами.
Знайдемо значення параметра a, при яких виконується рів-
ність ХІД ЗАНЯТТЯ
a2 + 6a + 8 = 0,
I. Організаційний етап
a2 + 6a + 9 − 1 = 0,
II. Перевірка домашнього завдання
( a + 3) − 1 = 0 або ( a + 3) + 1 = 0, 1. Обговорення розв’язання за виконаними записами на дошці.
2. З’ясуйте, при яких значеннях параметра a система рівнянь
a = −2 або a = −4.
 9
Перевіримо виконання нерівності при знайдених значеннях па- ( a − 2) x + 27y = ,
раметра a:  2
1) якщо a = −2, то 2x + ( a + 1) y = −1

−4 −2 1 − 2 не має розв’язків.
= = = −1.
6−2 2 3−2
Нерівність не виконується; IIІ. Актуалізація опорних знань
2) якщо a = −4, то Оскільки на занятті учні розв’язуватимуть системи лінійних
−4 −4 1 − 4 рівнянь, то на етапі актуалізації опорних знань доречно розгля-
= ≠ . нути графічне тлумачення розв’язання системи лінійних рівнянь,
6−4 2 3−4
умови існування її розв’язків та завдання на повторення деяких
Нерівність виконується.
властивостей.
Відповідь. При a = −4 система не має розв’язків.
1. Завдання для усної роботи
IV. Підбиття підсумків заняття Скільки розв’язків має система рівнянь:
3х + 4у = 2, 2х − у = 5,
Фронтальна бесіда 1)  2) 
 9 х + 12у = 6; 4х + 2у = 10;
1. Які способи застосували під час розв’язування систем рівнянь?
2. За якої умови система рівнянь х − 5у = 4,
3) 
x + ( a − 1) y = 2,  −2х + 10у = −8?

( a − 1) x + y = a 2. Робота в парах
Учитель пропонує учням повторити умови існування розв’язків
має єдиний розв’язок? системи лінійних рівнянь із двома змінними.
IV. Розв’язування тренувальних вправ
Розв’язати систему рівнянь
1. Для всіх значень параметра a розв’яжіть систему рівнянь
 9
( a − 2) x + 27y = , х − у = 1,
 2
2x + ( a + 1) y = −1.  2
 а х − у = а.
а а +1 −3
х − у = 1, а2 х − у = а, = ≠ .
⇔  (1) 2 − ( a + 1) а = −2 −6
 2
а х − у = а х − у = 1.
Отже, при a = −2 розв’язків немає.
Проаналізуємо відношення відповідних коефіцієнтів рівнянь
Якщо a = −1, то маємо:
системи:
а2 −1  −1х = −3, х = 3,
= , а2 = 1 ⇔ а = ±1 ;  ⇔ 
1 −1 2 х = −6 х = −3.
а2 −1 а а2 −1 а Отже, при a = −1 розв’язків немає.
= = при a = 1 і = ≠ при a = −1.
1 −1 1 1 −1 1 Якщо a ≠ −2, a ≠ −1, то система рівнянь має один розв’язок:
Отже, якщо a = 1, то система має безліч розв’язків
ах + ( a + 1) у = −3, 2x + ax = −9, ( a + 2) х = −9,
х ∈ ,  ⇔  ⇔ 
 2х − ( a + 1) у = −6  − ( a + 1) y = −6 − 2x ( a + 1) у = 2х + 6.
у = х − 1.
Отже,
Якщо a = −1, то система не має розв’язків.
 9
Якщо a ≠ ±1, то система має єдиний розв’язок. Знайдемо його: х = − а + 2 ,

х − у = 1, у = х − 1, у = х − 1,  6 ( a − 1)
 2 ⇔  2 ⇔  2 у =
а х − у = а а х − х + 1 = а ( )
 a − 1 х = а − 1.  ( + 1)(a + 2)
a
.
За умови a ≠ ±1 маємо: Відповідь. При a = −2, a = −1 розв’язків немає; при a ≠ −2, a ≠ −1

 1  9 6 ( a − 1) 
 1  х= ,  − а + 2; a + 1 a + 2  .
х =
 а + 1
,
⇔


а +1  ( )( )
у = х − 1 у = − а . 3. При яких значеннях параметра a система рівнянь
 а +1
( a + 1) х − 3у = 4,
Відповідь. При a = 1 безліч розв’язків вигляду (t;t − 1), де t ∈; 
2х − ау = 3
 1 а 
при a = −1 розв’язків немає; при a ≠ ±1  ;− .
 а + 1 а + 1
не має розв’язків?
Розв’язання. Система рівнянь не матиме розв’язків, якщо
2. Для всіх значень параметра a розв’яжіть систему рівнянь
а + 1 −3 4
ах + ( a + 1) у = −3, = ≠ .
2 −а 3

2х − ( a + 1) у = −6. a ≠ 0,
а +1 3 а ≠ 0,  a = −3,
Розв’язання. Проаналізуємо відношення відповідних коефіцієн- = ⇔  2 ⇔  a = −3, ⇔ 
тів рівнянь системи:
2 а  а + а − 6 = 0  a = 2 a = 2.

а а +1 Якщо a = −3, то
= .
2 − ( а + 1)
−3 + 1 −3 4
= ≠ ;
Якщо a ≠ −1, то маємо: −a ( a + 1) = 2( a + 1) , a = −2. 2 − ( −3) 3
якщо a = 2, то 5. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система рівнянь

2 + 1 −3 4 має розв’язки. Визначте їх кількість.
= ≠ .
−2 3 а х + (2 − a ) у = 4 + а ,
2 3
2

Якщо a = 0, то система рівнянь має один розв’язок. ах + (2a − 1) у = а − 2.
5
Відповідь. При a = −3, a = 2. Розв’язання. Проаналізуємо відношення відповідних коефіцієн-

4. При яких значеннях параметра a система рівнянь тів рівнянь системи:
( a − 1) х + у = 2, а ≠ 0, a ≠ 0,
  
а 2
2−а  1  1
( a − 1) х + (3a − 5) y = 8
3
1) = ⇔ а ≠ , ⇔ a ≠ , ⇒ а = ±1;
а 2а − 1  2  2
не має розв’язків? а (2a − 1) = 2 − а a2 = 1
Розв’язання. Система рівнянь не матиме розв’язків, якщо
x + y = 5,
(a − 1)3 = 3а − 5 ≠ 8 . 2) якщо a = 1, то система набуває вигляду  отже, систе-
x + y = −1,
а −1 1 2 ма розв’язків не має;
(a − 1)3 = 3а − 5 а ≠ 1, 3) якщо a = −1, то система набуває вигляду
⇔  2 ⇔
а −1 а − 2а + 1 = 3а − 5 x + 3y = 3,

 −x − 3y = −3,
а ≠ 1, а = 3,
 2 ⇔  тобто має безліч розв’язків;
а − 5а + 6 = 0 а = 2. 4) якщо a = 0 маємо:
Маємо: якщо a = 3, то 2у = 4, х ∈ ,
 ⇔ 
(3 − 1) 3
9−5 8  − у = −2 у = 2.
= =
3 −1 1 2 Відповідь. При а ∈{−1;0} безліч розв’язків; при а ∉{±1;0} один
і система рівнянь має безліч розв’язків; якщо a = 2, то розв’язок; при а = 1 розв’язків немає.
Завдання для самостійної роботи
(2 − 1)3 = 6 − 5 ≠ 8
1. Для всіх значень параметра a знайдіть розв’язки системи рів-
2 −1 1 2 нянь:
ах + ( a + 1) у = −3,
і система рівнянь не має розв’язків. 3х + 6у = 1 − а,
Якщо a = 1, то система рівнянь 1)  2) 
2х + а у = 2; 4х + ( a + 4) у = −6;
2
( a − 1) х + у = 2,
 ( a + 1) х + 8у = 4а, (1 − a ) х − 2ау = 2,
( a − 1) х + (3a − 5) y = 8
3
3)  4) 
ах + ( a + 3) у = 3а − 1; 2ах + ( a − 1) у = а − 1.
набуває вигляду:
2. Визначте, при яких значеннях параметра a система рівнянь
у = 2, у = 2, має єдиний розв’язок:
 ⇒ 
 −2у = 8 у = −4. 2x − 3y = 8, ax − ( a − 1) y = 0,5,
1)  2) 
Відповідь. При a = 1, a = 2. ax + 12y = 12; ( a − 1) x − ay = a.
3. Визначте, при яких значеннях параметра a система рівнянь не ЗАНЯТТЯ 16

має розв’язків:
Тема. Поняття визначника системи лінійних рівнянь із двома
12 3ax + ( a − 2)5 y = 6, змінними
 x + 3y = a − 1,
1)  a 2)  Мета: ввести поняття визначника; ознайомити учнів із методом Кра-
ax + 3( a − 2) y = 2;
3
3ay + 2x = 0; мера для розв’язування систем лінійних рівнянь; формувати вміння об-
числювати визначник системи двох рівнянь із двома змінними.
( a − 3)4 x + a (5 − a ) y = 28,
3) 
( a − 3) x + ay = 7.
2
4. Визначте, при яких значеннях параметра a система рівнянь I. Організаційний етап
має безліч розв’язків:
IІ. Актуалізація опорних знань
2x + ay = a + 2, ax + y = 2,
1)  2)  Фронтальне опитування
( a + 1) x + 2ay = 2a + 4; x + ay = 2a;
1. Назвіть способи розв’язання систем рівнянь.
2ax + y = 6a − 5a + 1,
2 2. У чому полягає спосіб додавання розв’язання систем рівнянь?
3)  3. У чому полягає спосіб підстановки розв’язання систем рівнянь?
x + 2ay = 5a .
2
4. У чому полягає графічний спосіб розв’язання систем рівнянь?
Запишіть розв’язки кожної системи рівнянь залежно від пара-
метра. III. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Сьогодні ми ознайомимося ще з одним методом (спо-
собом) розв’язання систем лінійних рівнянь, який запропонував
V. Підбиття підсумків заняття швейцарський математик XVII століття Габрієль Крамер.
Фронтальна бесіда Запишемо в загальному вигляді розв’язання системи двох лі-
1. Які дії потрібно виконати для встановлення кількості розв’язків нійних рівнянь із двома змінними способом додавання.
системи лінійних рівнянь із параметром? a11x + a12 y = b1 , a22 − a21
2. Яка залежність повинна існувати між коефіцієнтами рівнянь,  ⇔
a21x + a22 y = b2 ; −a12 a11
якщо система має безліч розв’язків?
( a11a22 − a12 a21 ) ⋅ x = b1a22 − b2 a12 ,
VI. Домашнє завдання  (1)
1. Визначити, при яких значеннях параметра a система рівнянь ( − a12 a21 + a22 a11 ) ⋅ y = −b1a21 + b2 a11 .
Дістали рівні коефіцієнти при змінних x і y:
( a − 3)4 x + a (5 − a ) y = 28,
 a11a22 − a12 a21 = −a12 a21 + a22 a11 .
( a − 3) x + ay = 7
2
Число a11a22 − a12 a21 називають головним визначником системи

не має розв’язків. рівнянь і позначають так:
2. Визначити, при яких значеннях параметра b система рівнянь
a11 a12
bx + 2y = x + 1, ∆= .
 a21 a22
y = x + 1
Число b1a22 − b2 a12 називають першим допоміжним визначни-
має хоча б один розв’язок. ком системи рівнянь і позначають так:
b1 a12 Блок-схема
∆x = .
b2 a22 Початок
Число a11b2 − b1a21 називають другим допоміжним визначником

системи рівнянь і позначають так: Обчислити ∆, ∆ x , ∆ y
a11 b1
∆y = . ні так
a21 b2 ∆=0
У нових позначеннях система (1) лінійних рівнянь із двома

змінними набуває вигляду: ∆x ∆y ні так
; ∆x = 0
∆ ∆
 ∆ ⋅ x = ∆ x ,

 ∆ ⋅ y = ∆ y . ∆y = 0
Суть методу Крамера:
9 якщо ∆ ≠ 0, то система рівнянь має єдиний розв’язок: Система
∆y несумісна Безліч розв’язків, x і y — будь-
∆
x= x, y= ; які числа, які задовольняють
∆ ∆ одне з рівнянь системи
9 якщо ∆ = 0, ∆ x = 0, ∆ y = 0, то x і y — будь-які числа, що задо-
вольняють одне з рівнянь системи;
9 якщо ∆ = 0, ∆ x ≠ 0, то рівняння ∆ ⋅ x = ∆ x не має розв’язків, сис- Кінець
тема рівнянь несумісна;
9 якщо ∆ = 0, ∆ y ≠ 0, то рівняння ∆ ⋅ y = ∆ y не має розв’язків, сис- Оскільки головний визначник не дорівнює нулю, то система
тема рівнянь несумісна. рівнянь має єдиний розв’язок:
Алгоритм розв’язування систем рівнянь методом Крамера мож- ∆ x −3 ∆ y −6
на проілюструвати за допомогою блок-схеми. x= = = 1, y = = = 2.
∆ −3 ∆ −6
IV. Закріплення нових знань Відповідь. (1; 2).
x + 2y = 5, 2x − 2y = 4,
1. Розв’яжіть систему рівнянь  методом Крамера. 2. Розв’яжіть систему рівнянь  методом Крамера.
2x + y = 4 x − y = 3
Розв’язання. Знайдемо головний визначник системи рівнянь: Розв’язання
12 2 −2
∆= = 1 ⋅ 1 − 2 ⋅ 2 = 1 − 4 = −3. ∆= = 2 ⋅ ( −1) − ( −2) ⋅ 1 = −2 + 2 = 0;
21 1 −1
Знайдемо допоміжні визначники: 4 −2
∆x = = 4 ⋅ ( −1) − ( −2) ⋅ 3 = −4 + 6 = 2.
52 3 −1
∆x = = 5 ⋅ 1 − 2 ⋅ 4 = 5 − 8 = −3.
4 1
Оскільки ∆ = 0, ∆ x ≠ 0, то рівняння ∆ ⋅ x = ∆ x не має розв’язків,
1 5 система рівнянь несумісна.
∆y = = 1 ⋅ 4 − 5 ⋅ 2 = 4 − 10 = −6.
24 Відповідь. Система рівнянь несумісна.
3. Розв’яжіть систему рівнянь методом Крамера V. Підбиття підсумків заняття

2x − 3y = 6, Фронтальна бесіда
 1. Що таке головний визначник системи?
3x − 4,5y = 9.
2. Що таке допоміжні визначники системи?
Розв’язання 3. Як за допомогою знаходження визначників можна розв’язати
2 −3 систему лінійних рівнянь?
∆= = 2 ⋅ ( −4,5) − ( −3) ⋅ 3 = −9 + 9 = 0 ;
3 − 4,5
6 −3 Розв’язати системи рівнянь методом Крамера:
∆x = = 6 ⋅ ( −4,5) − ( −3) ⋅ 9 = −27 + 27 = 0 ;
9 − 4,5 2 − 5(0,5y − 2x ) = 3(3x + 2) + 2y,
1) 
2 6 4 ( x − 2y ) − (2x + y ) = 2 − 2(2x + y );
∆y = = 2 ⋅ 9 − 6 ⋅ 3 = 18 − 18 = 0.
3 9 ( x + 3)( y + 5) = ( x + 1)( y + 8),
2) 
Оскільки ∆ = 0, ∆ x = 0, ∆ y = 0, то система рівнянь має безліч (2x − 3)(5y + 7 ) = 2(5x − 6)( y + 1).
розв’язків.
Нехай y = t, t — будь-яке число, тоді 2x − 3t = 6 , звідки
3
x = t + 3.
ЗАНЯТТЯ 17
2 Тема. Розв’язування і дослідження систем рівнянь із параметрами
Отже, усі розв’язки системи рівнянь можна записати у вигляді за допомогою методу Крамера
Мета: формувати вміння застосовувати метод Крамера до розв’язу-
3 
 t + 3;t , вання та дослідження розв’язків систем рівнянь із параметрами; розвивати
2 логічне мислення.
де t — довільне число.
3 
Відповідь.  t + 3;t , де t — довільне число. I. Організаційний етап
2 
II. Актуалізація опорних знань
Завдання для самостійного розв’язування
Актуалізацію опорних знань проводимо за блок-схемою розв’я-
Розв’яжіть системи рівнянь методом Крамера: зування систем лінійних рівнянь із параметрами.
5x + y = 4, 2x − 3y = 0,
1)  2)  III. Вивчення нового матеріалу
 x − 2y = 3; 3x − 2y = 5;
У ч и т е л ь. Для дослідження розв’язків систем рівнянь із па-
 2x 5y x + y x − y раметрами зручно користуватися методом Крамера. Розглянемо
 3 − 4 = −3,  2 − 3 = 8, кілька прикладів.
3)  4) 
Приклад 1. Розв’яжіть систему рівнянь
 5x + 7y = 6;  x + y + x − y = 11;
 6 8  3 4 ax + 6y = 1,

3( y − 2x ) − (5y + 2) = 5(1 − x ), x + 3y = 2
5) 
7 − 6 ( x + y ) = 2(3 − 2x ) + y. залежно від параметра a.
Розв’язання. Знайдемо головний визначник системи рівнянь: Отже, якщо a ≠ −2, то
∆=
a 6
= a ⋅ 3 − 6 ⋅ 1 = 3 ( a − 2) . ∆ x 2 ( a + 2) 2 ∆ y −3( a + 2)
x= = = ; y= = = −1.
1 3 ∆ 3 ( a + 2) 3 ∆ 3 ( a + 2)
Якщо a = 2, то ∆ = 0; якщо a ≠ 2, то ∆ ≠ 0. Якщо a = −2, то ∆ = 0, ∆ x = 0, ∆ y = 0. Це означає, що система
Знайдемо допоміжні визначники: рівнянь має безліч розв’язків ( x; y ) , де x і y — корені одного з рів-
1 6 нянь системи. Нехай y = t, t — будь-яке число. Тоді з другого рів-
∆x = = 1 ⋅ 3 − 6 ⋅ 2 = 3 − 12 = −9.
2 3 няння системи дістанемо:
1−t
∆ x ≠ 0 при будь-яких значеннях a, тому при a = 2 система несу- 3x + t = 1; 3x = 1 − t ; x = ,
місна. 3
1− t 
a 1 тобто пара чисел  ;t , де t — довільне число, є розв’язком по-
∆y = = 2a − 1.  3 
1 2 даної системи рівнянь.
Отже, при a ≠ 2 система рівнянь має єдиний розв’язок: 2  1− t 
Відповідь. При a ≠ −2  ;−1 ; при a = −2  ;t , де t — довіль-
∆x −9 3 ∆y 2a − 1 3   3 
x= = =− ; y= = . не число.
∆ 3 ( a − 2) a −2 ∆ 3 ( a − 2)
Відповідь. При a = 2 система рівнянь несумісна; при a ≠ 2 IV. Закріплення нових знань
1. Розв’яжіть систему рівнянь залежно від параметра a:
 3 2a − 1 
 − a − 2;3 a − 2  . x 3
 ( ) 2x + ay = 3,  2 − ay = 2 ,
Приклад 2. Розв’яжіть систему рівнянь 1)  2) 
3x − ay = 2;  x + y = 1.
6x − ay = a + 4,  2

3x + y = 1 2. При яких значеннях параметра m система рівнянь має єдиний
залежно від параметра a. розв’язок:
Розв’язання. Знайдемо головний визначник системи рівнянь: mx + 6y = 1, x − 2my = 3,
1)  2) 
6 −a x + 3y = 2; x + 3y = 3?
∆= = 6 ⋅ 1 − ( −a ) ⋅ 3 = 3( a + 2).
3 1
Якщо a = −2, то ∆ = 0; якщо a ≠ −2, то ∆ ≠ 0. V. Підбиття підсумків заняття
Знайдемо допоміжні визначники. Фронтальна бесіда
1. У чому полягає метод Крамера?
a+4 −a
∆x = = ( a + 4 ) ⋅ 1 − ( − a ) ⋅ 1 = a + 4 + a = 2 ( a + 2) . 2. У якому випадку система має безліч розв’язків? Як ці розв’язки
1 1 визначають?
Якщо a = −2, то ∆ x = 0; якщо a ≠ −2, то ∆ x ≠ 0.
6 a+4 1. При яких значеннях параметра c система несумісна:
∆y = = 6 ⋅ 1 − ( a + 4) ⋅ 3 = 6 − 3a − 12 = −3( a + 2) .
3 1 cx + 6y = 2, x + 2y = 6,
1)  2) 
Якщо a = −2, то ∆ y = 0; якщо a ≠ −2, то ∆ y ≠ 0. x − 2y = 3; 2x − cy = 8?
ЗАНЯТТЯ 18 Розв’язання. Головний визначник системи рівнянь дорівнює:

Тема. Розв’язування і дослідження систем рівнянь із параметром a 1
∆= = a2 − 1.
за допомогою методу Крамера 1 a
Мета: формувати навички розв’язування систем лінійних рівнянь із
параметрами методом Крамера; розвивати логічне мислення. Якщо a = ±1, то ∆ = 0; якщо a ≠ ±1, то ∆ ≠ 0.
Знайдемо допоміжні визначники:
ХІД ЗАНЯТТЯ a 1
∆x = = a ⋅ a − 1 ⋅ 1 = a2 − 1;
I. Організаційний етап 1 a
II. Актуалізація опорних знань a a
1. Перевірка домашнього завдання ∆y = = a ⋅ 1 − 1 ⋅ a = 0.
1 1
На дошці заздалегідь записані розв’язання систем із пропуска-
ми деяких логічних дій. Учні доповнюють записи. Якщо a = 1, то ∆ = 0 і ∆ x = 0, ∆ y = 0, отже, система має безліч
2. Повторення теоретичних відомостей
розв’язків. Нехай y = t, тоді з другого рівняння системи маємо:
1) Що таке головний визначник системи лінійних рівнянь?
2) Як знайти допоміжні визначники системи? x = 1 − t. Отже, пара чисел (1 − t;t), де t — будь-яке число, є роз-
3) Як за допомогою визначників знайти розв’язки системи? в’язком системи при a = 1.
Якщо a = −1, то ∆ = 0 і ∆ x = 0, ∆ y = 0.
III. Розв’язування тренувальних вправ Отже, система має безліч розв’язків вигляду (t + 1;t), де t ∈.
1. Розв’яжіть систему рівнянь Якщо a ≠ ±1, то ∆ ≠ 0, ∆ x ≠ 0, ∆ y = 0, отже,
ax − y = a,
 ∆x ∆y
x + ay = 1 x= = 1, y = = 0.
залежно від параметра a. ∆ ∆
Розв’язання. Знайдемо головний визначник системи рівнянь: (1;0) — розв’язок системи при a ≠ ±1.
a −1 Відповідь. При a = 1 (t −1;t), t — будь-яке число; при a = −1
∆= = a ⋅ a − ( −1) ⋅ 1 = a2 + 1;
1 a (t + 1;t), t — будь-яке число; при a ≠ ±1 (1;0) .
∆ ≠ 0 при всіх дійсних значеннях a, тому система рівнянь має єди- 3. Розв’яжіть систему рівнянь
ний розв’язок. ax + y = 1,
Знайдемо його. 
x + ay = 2a + 1
a −1 ∆ a2 + 1
∆x = = a ⋅ a − ( −1) ⋅ 1 = a2 + 1, x = x = 2 = 1; залежно від параметра a.
1 a ∆ a +1
Розв’язання. Обчислимо головний визначник системи:
a a ∆y 0
∆y = = a ⋅ 1 − a ⋅ 1 = 0, y = = = 0. a1
1 1 ∆ a2 + 1 ∆= = a 2 − 1.
1a
Відповідь. При всіх значеннях a (1;0).
2. Розв’яжіть систему рівнянь Якщо a = ±1, то ∆ = 0; якщо a ≠ ±1, то ∆ ≠ 0.
ax + y = a, Обчислимо допоміжні визначники:

x + ay = 1 1 1
∆x = = 1 ⋅ a − 1 ⋅ (2a + 1) = −a − 1;
залежно від параметра a. 2a + 1 a
a 1 ЗАНЯТТЯ 19
∆y = = 2a2 + a − 1 = a2 + a2 + a − 1 =
1 2a + 1 Тема. Практична робота з теми «Системи лінійних рівнянь із двома
= a ( a + 1) + ( a + 1)( a − 1) = ( a + 1)(2a − 1). змінними з параметром»
Мета: формувати навички самостійно розв’язувати системи лінійних
Якщо a = 1, то ∆ = 0, ∆ x = −2, ∆ y = 2. Отже, система розв’язків рівнянь із двома змінними з параметром, застосовуючи різні способи; роз-
не має. вивати логічне мислення учнів.
Якщо a = −1, то ∆ = 0 і ∆ x = 0, ∆ y = 0. Отже, система має безліч
розв’язків: (t −1;t), де t — будь-яке число.
Якщо a ≠ ±1, то ∆ ≠ 0, ∆ x ≠ 0, тоді
∆ 1 ∆ y 2a − 1
x= x = , y= = . II. Практична робота
∆ 1− a ∆ a −1
І рівень
 1 2a − 1 1. При яких значеннях параметра a система рівнянь має один
Відповідь. При a ≠ 1  ; ; при a = 1 розв’язків немає;
 a − 1 a − 1  розв’язок, має безліч розв’язків, не має жодного розв’язку?
при a = −1 (t −1;t), де t — будь-яке число. 6x − y = 5, ax + y = 5,
1)  2) 
Завдання для самостійного розв’язування  ax − 2y = 6; 5x + 2y = 23.
1. Розв’яжіть систему рівнянь залежно від параметра m: 2. Розв’яжіть систему рівнянь методом Крамера:
m x + y = 1,
2
mx + y = 1, 4x + 3y = −4, 5x + 6y = 0,
1)  2)  1)  2) 
8x + 2y = m; x + my = −1; 6x + 5y = −7; 3x + 4y = 4.
ІІ рівень
x + (m + 1) y = 1, mx + y = 1,
3)  4)  1. Розв’яжіть систему рівнянь із параметром:
mx + 2y = m; x + my = 1. a ( x − 1) + 2y = 1, x + 2x ( y − 1) = 2,
1)  2) 
2x − 3y = 5; 2x − y = 1.
ІV. Підбиття підсумків заняття
2. Визначте, при яких значеннях параметра система рівнянь має
Фронтальна бесіда хоча б один розв’язок.
1. Що означає розв’язати систему рівнянь залежно від параметра?
2. Як визначити кількість розв’язків системи лінійних рівнянь із bx + 2y = b + 2, ( a − 5) x − 2ay = a − 7,
1)  2) 
параметром? 2bx + (b + 1) y = 2b + 4; ( a − 5) x + 6y = 3a.
V. Домашнє завдання 3. Застосуйте метод Крамера для дослідження розв’язків системи

рівнянь із параметром.
При яких значеннях параметра a система рівнянь має безліч
розв’язків? Записати вираз для знаходження цих розв’язків. ax + y = 2, mx + y = 1,
1)  2) 
x − 2y = a, ax + y = 2, 9a + ay = 6; x + my = 1.
1)  2) 
3x − 3ay = 6; 9a + ay = 6;
ІІІ. Домашнє завдання
x − ay = 3, Повторити розв’язування лінійних рівнянь графічним спосо-
3) 
2x + 2y = 6. бом.
ЗАНЯТТЯ 20 1) визначити знак числа a;

2) за формулою (1) знайти модуль, при цьому:
Тема. Модуль, властивості модуля. Геометричний зміст модуля 9 не змінювати знак числа, якщо це число додатне;
Мета: повторити та узагальнити поняття модуля, геометричний зміст 9 змінити знак числа на протилежний, якщо це число від’ємне;
та властивості модуля; формувати вміння застосовувати знання про мо- 9 записати 0, якщо під знаком модуля стоїть число 0.
дуль до розв’язування задач; розвивати логічне мислення. Розглянемо основні властивості модуля дійсного числа.
Таблиця 1
№ Властивості № Властивості
I. Організаційний етап 1 10
a ≥0 a + b = a+b
при a ≥ 0, b ≥ 0
1. Повторення теоретичних відомостей про модуль
2 a ≥a 11 a+b = a + b
1) Поясніть, що таке модуль числа.
2) Чому дорівнює модуль від’ємного числа? додатного числа? нуля? при ab ≥ 0
3) Що таке протилежні числа? 3 12
−a = a , −c − d = c + d , a+b = a − b
4) Чи можна стверджувати, що a — завжди число додатне?
5) Чи може число ( −a ) бути додатним? від’ємним? Наведіть при- x−y = y−x при ab ≤ 0
клади. 4 ab = a b 13 a+b ≤ a + b
6) У чому полягає геометричний зміст модуля?
5 a a 14 a − b ≤ a±b ≤ a + b
2. Виконання тренувальних вправ =
1) Обчисліть: b b
а) −4 ; б) 5 ; при b ≠ 0
6 n
a n = a ; a2 = a2 = a
2 15 a−b = a − b
в) 0 ; г) − ( −8) .
при ab ≥ 0
2) Відомо, що a — ціле число. Чи справедливі твердження:
7 ab = 16 a+b= a−b
a ( a + 1) a b
а) a + 2 — парне число; б) — ціле число; при ab ≥ 0
2 при ab = 0
в) 2a + 1 — непарне число; г) 3a > a? 8
a a 17 a + b = a−b
=
b b при ab ≤ 0
ІII. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь. Поняття модуля дійсного числа широко використо- при ab ≥ 0 , b ≠ 0
вують під час розв’язування задач із параметрами. Тому докладні- 9 18
a2 = a a − b ≥0
ше розглянемо питання, пов’язані з модулем.
Модулем дійсного числа a називають саме це число, якщо a ≥ 0, при a2 − b2 ≥ 0
і протилежне йому число −a, якщо a < 0.
Отже, за означенням Геометричний зміст модуля числа
 a, якщо a ≥ 0, Відомо, що модуль числа a — це відстань від точки числової осі
a = (1) з абсцисою a до початку відліку.
 −a, якщо a < 0.
Тоді a − b — це відстань між точками A ( a ) та B (b ) числової осі
Це означає, що для знаходження a необхідно: з абсцисами a і b.
Властивості, які випливають із поняття геометричного 5) x = x; 6) x − 2 = x − 2;

змісту модуля
Таблиця 2 7) x − 2 = 2 − x ; 8) x2 = 4;
№ Властивості
9) 2 − x = 0; 10) x + 16 = 8;
1 b ≥ 0;
 b ≥ 0, 11) x > 0; 12) −x ≤ 0;
a = b ⇔  a = b, ⇔ 
  a = −b a = ± b
 13) 2 − x ≤ 0 .
2 b ≥ 0,
 b ≥ 0, V. Підбиття підсумків заняття
a ≤ b ⇔ a ≤ b, ⇔ 
a ≥ − b  −b ≤ a ≤ b Фронтальна бесіда

1. Дайте означення модуля дійсного числа.
3 b > 0, 2. У чому полягає геометричний зміст модуля?
 b > 0,
a < b ⇔ a < b, ⇔  3. Порівняйте значення виразів при довільних значеннях x:
a > − b  −b < a < b
 1) x і −x; 2) − x і x;
4  b ≥ 0;
  b ≥ 0, 3) 4x2 − 1 і 1 − 4x2 .
 a ≤ −b, 
a ≥ b ⇔  ⇔  a ∈( −∞; −b] ∪ [b; +∞ ),
 a ≥ b; VІ. Домашнє завдання
 b < 0

b < 0 1. Вивчити властивості модуля.
2. Позначити на числовій прямій точки, для координат яких ма-
5  b ≥ 0,
 b ≥ 0, ють місце співвідношення:

 a < −b,  1) x = 5; 2) x = −x ;
a > b ⇔  ⇔  a ∈( −∞; −b) ∪ (b; +∞ ),
 a > b;
  b < 0 3) x + 1 = 0; 4) x + 3 > 0;
b < 0 
5) −x ≥ x.
IV. Закріплення нових знань

1. Обчисліть:
1 ЗАНЯТТЯ 21
1) 2 ⋅ 5 − 5 ⋅ −6 ; 2) 2 − 3 ⋅ 0,5 ;
5 Тема. Рівняння з модулем. Рівняння із сумою та різницею мо-
3) −10 + 2 ⋅ −3 − 2 ⋅ 0 ; 4) −10 + 2 ⋅ ( −4) + 2 ⋅ 4 − 4 . дулів
Мета: формувати вміння розв’язувати рівняння, що містять змінну під
2. Знайдіть значення виразу a − 2b , якщо: знаком модуля, різними способами; розвивати логічне мислення.
1) a = 3, b = 2; 2) a = 3, b = −2;
3) a = −3, b = −2. ХІД ЗАНЯТТЯ
3. Позначте на числовій прямій точки, для координат яких мають I. Організаційний етап
місце співвідношення:
1) x = 2; 2) x − 2 = 1;
1. Повторення теоретичних відомостей про модуль
3) x = −1; 4) x ≥ 0; 1) Сформулюйте означення модуля.
2) Поясніть геометричний зміст модуля. Розв’язання. Оскільки ліва частина рівняння невід’ємна, то рів-
3) Які основні властивості модуля? няння має корені при x ≥ 1. Тоді 2x + 1 > 0 і наше рівняння рівно-
2. Виконання тренувальних вправ сильне системі
Позначте на числовій прямій точки, для координат яких мають
x ≥ 1, x ≥ 1,
місце співвідношення:  ⇔ 
1) x > x ; 2) x + 1 = 2x − 1; 2x + 1 = x − 1 x = −2.
Отже, рівняння коренів не має.
3) −5x − 4 = 6 . Відповідь. Коренів немає.
Іноді рівняння з модулем розв’язують за допомогою піднесення
III. Вивчення нового матеріалу обох його частин до квадрата.
У ч и т е л ь. Розв’язання лінійного рівняння x = a вам відоме: Доцільно підносити ліву та праву частину рівняння до квадра-
при a < 0 коренів немає; при a = 0 x = 0; при a > 0 x = ± a . та, якщо коефіцієнти при x в обох частинах рівняння рівні за мо-
Аналогічно розв’язуватимемо рівняння вигляду x − a = b . дулем. Тоді сума подібних доданків, що містять x2 , дорівнюватиме
нулю. Якщо коефіцієнти при x у лівій та правій частинах рівнян-
Розв’язання. Зрозуміло, що при b < 0 рівняння коренів не має;
ня різні за модулем, то рівняння також можна піднести до квадрата
при b = 0 матимемо один корінь x = a . Якщо b > 0, то маємо:
і дістати квадратне рівняння. Вибір способу розв’язання залиша-
b > 0, b > 0, ється за виконавцем.
  Розглянемо приклади.
  x ≥ a,   x ≥ a, 1. Розв’яжіть рівняння 2 − x = 2x + 1.
 x − a = b,   b > 0,
 ⇔   x − a = b; ⇔   x = a + b; ⇔ 
b > 0   x ≤ a,   x ≤ a, x = a ± b Розв’язання
    
   − ( x − a ) = b   x = a − b 2 − x = 2x + 1 ⇔

або, використовуючи геометричний зміст модуля числа,  1
 x≥− ,
2x + 1 ≥ 0,  1 2
 x = a + b, x ≥ − , 
 ⇔ ⇔  2 ⇔   x = −3,
x − a = b ⇔  x = a − b;  2 − x = (2x + 1)
2 2
3x2 + 8x − 3 = 0  1
b > 0.   x = .
   3
b b 1
x Отже, x = .
3
a−b a a+b
Вихідне рівняння можна розв’язати, застосувавши властивість,
Відповідь. При b < 0 коренів немає; при b = 0 x = a ; при b > 0 що випливає з поняття геометричного змісту модуля (див. табли-
x = a ± b. цю 2, п. 1):
Якщо перед змінною x у підмодульному виразі стоїть знак «–», b ≥ 0,
то задачу легко звести до задачі розглянутого типу, скориставшись  b ≥ 0,
a = b ⇔  a = b, ⇔ 
властивостями модуля. Наприклад:   a = −b a = ±b.
1) −x − 2 = 1 ⇔ x + 2 = 1; 2) 2 − x = 1 ⇔ x − 2 = 1. 
Розглянемо ще один приклад. Розв’яжемо рівняння Тоді розв’язання рівняння 2 − x = 2x + 1 таке:
2x + 1 = x − 1. 2 − x = 2x + 1 ⇔ x − 2 = 2x + 1 ⇔
 1 (x − 1) x = 0 < 0, (2 − x ) x = 0 > 0 ;
2x + 1 ≥ 0, x ≥ − 2 ,
  (x − 1) x =1,5 > 0, (2 − x ) x =1,5 > 0;
 x − 2 = 2x + 1, ⇔  x = −3,
 x − 2 = − (2x + 1)

 1 (x − 1) x =10 > 0 , (2 − x ) x =10 < 0 .
 x = .
 3
x −1 – + + x
1 2−x + 1 + 2 –
Отже, x = .
3 Отже, маємо сукупність систем:
1  x ≤ 1,  x ≤ 1,
Відповідь. .
3  
  −x + 1 + 2 − x = x;  x = 1;
2. Розв’яжіть рівняння 2x − 4 = 3 .  1 < x ≤ 2,  1 < x ≤ 2, x = 1,
 ⇔  ⇔ 
Розв’язання  x − 1 + 2 − x = x;  x = 1; x = 3.
2x − 4 = 3, x = 3,5,  
2x − 4 = 3 ⇔  ⇔   x > 2,  x > 2,
2x − 4 = −3 x = 0,5.  x − 1 − 2 + x = x  x = 3
 
Відповідь. 0,5; 3,5. Відповідь. 1; 3.
Для розв’язування рівнянь, які містять суму модулів, наприклад
x − 1 + 2 − x = x,
1. Розв’яжіть рівняння x + 2 = 1.
зазвичай використовують метод інтервалів. Метод інтервалів засно- Розв’язання
ваний на властивості неперервної функції та містить такі етапи: Спосіб 1
1) Знаходимо нулі підмодульних виразів (функцій). Ці точки роз-  x + 2 ≥ 0,  x ≥ −2,
бивають область визначення на проміжки, у кожному з яких  
x + 2 = 1;  x = −1;
підмодульні вирази зберігають знаки. x +2 =1⇔  ⇔
2) Визначаємо знаки підмодульних виразів у кожному проміжку.  x + 2 < 0,  x < −2,
 
Щоб визначити ці знаки, досить знайти знак підмодульного ви-   −x − 2 = 1  x = −3.
разу в будь-якій точці проміжку, що розглядається.
3) Розкриваємо модулі, що містить рівняння, відповідно до одер- Отже, x = −3, x = −1.
жаних знаків підмодульних виразів на кожному з проміжків. Відповідь. –3; –1.
Зміну знаків зручно ілюструвати за допомогою зображення про- Спосіб 2
міжків на координатній прямій. Згідно з геометричним змістом модуля:
1 1
Розв’яжемо рівняння x − 1 + 2 − x = x методом інтервалів. x
Розв’язання. Знаходимо нулі підмодульних виразів: –3 –2 –1
x − 1 = 0, x = 1; 2 − x = 0 , x = 2. Тоді x + 2 = 1, x = −3, x = −1.

Вирази під знаком модуля змінюють знак під час переходу че- Відповідь. –3; –1.
рез точки x = 1 та x = 2 відповідно. На інтервалах x ≤ 1, 1 < x ≤ 2 та Завдання для самостійної роботи
x > 2 знаки виразів ( x − 1) і (2 − x ) зберігаються. 1. Розв’яжіть рівняння:
Для їх визначення можна взяти будь-які числа з проміжків: 1) 2x − 4 = 3 ; 2) 2 − x = 2x + 1;
3) 2 + x = 5 ; 4) x + 1 = −4. ХІД ЗАНЯТТЯ
2. Розв’яжіть рівняння: I. Організаційний етап

1) x + 1 = x − 1; 2) 2 − 2x = 4x + 6; II. Актуалізація опорних знань
1. Повторення теоретичних відомостей
3) 3x − 1 = 3x − 1; 4) 5 − 3x = 2x.
1) За допомогою таблиць (таблиці 1, 2, заняття 20) назвіть власти-
3. Розв’яжіть рівняння: вості модуля числа.
1) x − 1 + x + 2 = 3; 2) x − 2 + x − 3 + 2x − 8 = 9. 2) Які способи застосовують для розв’язування рівнянь, що міс-
тять змінну під знаком модуля?
4. Розв’яжіть рівняння, проаналізувавши його область визначення: 3) Опишіть алгоритм розв’язування найпростіших рівнянь із па-
x − 3 + x −1 − 5 раметром.
= 0. 2. Виконання тренувальних вправ
x+2
Розв’яжіть рівняння:
V. Підбиття підсумків заняття 1) 2 − x = 2x − 10 ; 2) 4 − x2 = 12.
Фронтальна бесіда III. Вивчення нового матеріалу

1. Якими способами можна розв’язувати рівняння, що містять У ч и т е л ь. Спочатку розглянемо рівняння, розв’язування яких,
змінну під знаком модуля? окрім властивостей модуля, спирається на алгоритм розв’язання
2. Що таке метод інтервалів і для рівнянь якого виду його застосо- найпростіших рівнянь із параметром. Розглянемо приклади.
вують? 1. Розв’яжіть рівняння a2 − 1 x = 1 − a.
VI. Домашнє завдання Розв’язання
1. Розв’язати рівняння:
 a = 1,
1) 2 − x = 2x + 10 ; 2) 3x2 − 2 = 7 ; 
 a = 1,  x ∈ ;
3) x + 1 − x + 3 x − 1 − 2 x − 2 = x + 2.   a = −1,
  a = 1,  x ∈ ; 
2. Розв’язати рівняння    x ∈∅;
 0 ⋅ x = 1 − a;  a = −1 , 
x − 2 + x − 1 = x − 3, 
⇔  a ∈( −∞; −1) ∪ (1; ∞ ),
 
a2 − 1 x = 1 − a ⇔  a2 − 1 ≠ 0, ⇔  x ∈∅;
проаналізувавши, при яких значеннях змінної рівняння має   
  1− a  a ≠ ±1,  x = −
1
;
корені.  x =  1+ a
 − 
  1 − a 2
1 a
 x = 
  1 − a2  a ∈( −1;1),
 1
ЗАНЯТТЯ 22  x = .
 1+ a
Тема. Модуль і параметри в рівняннях. Розв’язування рівнянь та
систем рівнянь із модулем і параметром. Різні способи розв’язування 1 − a2 ≥ 0 , (1 − a )(1 + a ) ≥ 0 .
рівнянь із модулем і параметром
Мета: сформувати вміння розв’язувати різними способами рівнян- +
ня та системи рівнянь, які містять змінну під знаком модуля і параметр; – –
формувати вміння орієнтуватися в опорній інформації різних способів –1 1 a
розв’язання однієї й тієї ж задачі; розвивати логічне мислення.
94
С Рівняння з параметрами в поглибленому курсі математики Заняття 22
. 95
е
Відповідь. При a = 1 x ∈ ; при a = −1 коренів немає; при Спосіб 2

1 1 Розв’яжемо рівняння за допомогою графічної інтерпретації.
a ∈( −∞; −1) ∪ (1; ∞) x = − ; при a ∈( −1;1) x = . Побудуємо графіки функцій
1+ a 1+ a
Геометричне або графічне тлумачення суми модулів іноді зна- y = a і y = x − x −2.
чно полегшує розв’язування рівнянь.
2. Розв’яжіть рівняння x − a + x − a + 2 = 2. у y = x − x −2
y=a 2
Розв’язання. Відстань між точками A ( a ) і B ( a − 2) дорівнює 2.
x − a — відстань між точками X ( x ) і A ( a ).
–2 0 1 х
x − a + 2 — відстань між точками X ( x ) і B ( a − 2).
Тоді за умовою –2
 AX + BX = 2,

 AB = 2. Маємо:
Коренями заданого рівняння при a ∈ є всі x, що містяться на  −2, x ≤ 0,
числовій прямій між точками A і B, тобто x ∈[ a − 2; a ], оскільки 
y = 2( x − 1), 0 < x < 2,
точка прямої належить відрізку цієї прямої тоді й тільки тоді, коли 2, x ≥ 2.

сума відстаней від точки до кінців відрізка дорівнює довжині від-
різка. Відповідь. При a = −2 x ≤ 0; при a = 2 x ≥ 2; при a ∈( −2;2)
Відповідь. [ a − 2; a ] . a+2
x= ; при a ∉[ −2;2] коренів немає.
3. Розв’яжіть рівняння x − x − 2 = a відносно x. 2
Розв’язання IV. Закріплення нових знань

Спосіб 1 Розв’яжіть рівняння
Знаки виразів під модулями:
4 − x = bx
x – + + x
x −2 – 0 – 2 + відносно x різними способами.
 x ≤ 0,  a = −2, V. Підбиття підсумків заняття

 x ≤ 0,   Фронтальна бесіда
  a = −2;  x ≤ 0;
  −x + x − 2 = a;  0 < x < 2,   −2 < a < 2, 1. Якими способами можна розв’язувати рівняння з модулем і па-
 0 < x < 2,   раметром?
x − x − 2 = a ⇔  ⇔  a+2 ⇔  a+2
 x + x − 2 = a; 2. Поясніть суть кожного із зазначених способів.
 x = 2 ;  x = 2 ;
  
 x ≥ 2,  x ≥ 2,  a = 2, VI. Домашнє завдання
 x − x + 2 = a  a = 2  x ≥ 2.
 Розв’язати рівняння
 
c−x = x−c
a+2
0< < 2, 0 < a + 2 < 4, −2 < a < 2.
2 відносно x різними способами.
ЗАНЯТТЯ 23 Тоді, якщо a < 1 (рис. 1), то найменше значення функції на відріз-
Тема. Модуль і параметри в рівняннях. Розв’язування рівнянь та ку [1;2]: min y = y (1) = 1 − a = 1 − a,
[1;2]
систем рівнянь із модулем і параметром. Різні способи розв’язування
рівнянь із модулем і параметром а найбільше значення — max y = y (2) = 2 − a = 2 − a.
[1;2]
Мета: формувати вміння розв’язувати різними способами рівняння
у
та системи рівнянь, які містять змінну під знаком модуля і параметр;
формувати вміння орієнтуватися в опорній інформації різних способів
розв’язання однієї й тієї ж задачі; розвивати логічне мислення.
ХІД ЗАНЯТТЯ 2−a
II. Актуалізація опорних знань 0 1 a 1,5 2 х
1. Повторення теоретичних відомостей Рис. 2
1) Назвіть основні властивості модуля.
2) Якими способами можна розв’язувати рівняння з модулем і па- Якщо 1 ≤ a ≤ 1,5 (рис. 2), то
раметром? min y = y ( a ) = 0 ; max y = y (2) = 2 − a = 2 − a.
3) Поясніть суть кожного із зазначених способів. [1;2] [1;2]
4) Що таке функція? у
5) Що таке найбільше (найменше) значення функції на проміжку?
2. Виконання тренувальних вправ
Розв’яжіть рівняння x + a − x = 1 відносно x.
III. Вивчення нового матеріалу 1− a
У ч и т е л ь. Побудова і перетворення графіків функцій та ГМТ
х
виразів — один із головних способів розв’язування завдань із моду-
лем і параметром. Розглянемо приклад. 0 1 1,5 a 2
Знайдіть найбільше і найменше значення функції y = x − a на Рис. 3
відрізку [1;2], якщо a ≠ 1, a ≠ 2. Якщо 1,5 < a < 2 (рис. 3), то
Розв’язання. Графік функції y = x − a дістанемо перенесенням
min y = y ( a ) = 0 ; max y = y (1) = 1 − a = 1 − a.
графіка y = x уздовж осі абсцис на a праворуч, якщо a > 0, або [1;2] [1;2]
ліворуч, якщо a < 0. у
у
y= x−a
2−a
1− a
1− a
2−a
х
0a
0 1 2 a
1 2 х
Рис. 1 Рис. 4
Якщо a > 2 (рис. 4), то 3)

у
min y = y (2) = 2 − a = 2 − a і max y = y (1) = 1 − a = 1 − a.
[1;2] [1;2] y = x+2
2
Відповідь. При a < 1 min y = 1 − a, max y = 2 − a; при 1 ≤ a ≤ 1,5
[1;2] [1;2]
min y = 0 , max y = 2 − a; при 1,5 < a < 2 min y = 0 , max y = 1 − a; при х
[1;2] [1;2] [1;2] [1;2]
—2 0 y = ax, a = 0
a > 2 min y = 2 − a, max y = 1 − a.
[1;2] [1;2]

Рис. 3
Розв’яжіть рівняння x + 2 = ax графічним способом.
Розв’язання. Побудуємо графіки функцій y = x + 2 і y = ax . Гра- Якщо a = 0, то x = −2.
фік функції y = ax — пряма, що «обертається» навколо точки (0;0) . 4)
y = ax, a < −1 у
1) у
y = x+2 y = ax, a = 1
2 2
y = x+2
y = ax, a ∈(0;1)
х
–2 0 1 х —2 0
y = ax, a = −1
Рис. 1 Рис. 4
Маємо: якщо a ∈(0;1] , то графіки не перетинаються, отже, рів- 2

Якщо a ≤ −1, то x = x1. Знаходимо x1: ax = x + 2, x1 = .
няння коренів не має. a −1
2) 5)
у у
y = x+2
2 y = x+2
y = ax, a > 1 2
х
–2 0 1 х
—2 0
y = ax a ∈( −1; 0)
Рис. 2 Рис. 5
Якщо a > 1, то x = x1. Знайдемо x1. Маємо: Якщо a ∈( −1;0), то x = x1 і x = x2 .

2 2 2
ax = x + 2, x1 = . x1 = , а x2 знаходимо з умови ax = −x − 2, x2 = − .
a −1 a −1 a +1
Відповідь. При a ∈(0;1] коренів немає; при a = 0 x = −2; при Розв’язання

Спосіб 1
2 2 2
a ∈( −∞; −1] x = ; при a ∈( −1;0) x1 = , x2 = − .  a ≥ 0,
a −1 a −1 a +1

 x ≥ 0,
V. Підбиття підсумків заняття  x + 2 = ax;
Фронтальна бесіда x + 2 = ax ⇔  ⇔
 a < 0,
1. У чому полягає графічний спосіб розв’язання рівнянь із моду- 
лем і параметром?  x < 0,
2. Графіки яких функцій потрібно розглянути для розв’язування   x + 2 = ax

рівняння x + 2a = a + 1?
 a = 1,
VI. Домашнє завдання 
 x ∈∅;
Розв’язати рівняння x − 2 = −x + a графічним способом.  a ≥ 0,

 a ≠ 1,
 x ≥ 0,  a ∈(0;1],
 a ≥ 0,  
ЗАНЯТТЯ 24   2  x ∈∅;
 x ≥ 0,  x = ; 
Тема. Модуль і параметри в рівняннях. Розв’язування рівнянь із  ( a − 1) x = 2;  a −1  a ∈(1; +∞ ),
   
модулем і параметром різними способами 2
 a < 0,  a < 0,  x = ;
Мета: формувати навички розв’язувати різними способами рівняння,    a −1
що містять змінну під знаком модуля і параметр; розвивати логічне мис- ⇔   −2 < x < 0, ⇔   −2 < x < 0, ⇔  a < 0,
лення.   
 ( a − 1) x = 2;  x = 2 ;  2
   a − 1  x = a − 1 ;
ХІД ЗАНЯТТЯ  a < 0,  
 x ≤ −2,  a = −1,  a ∈( −1;00],
I. Організаційний етап   x = −1; 
 ( a + 1) x = −2  
 x=− 2 .
II. Актуалізація опорних знань  a < 0,   a +1
Фронтальне опитування  a ≠ −1,
 
1. Сформулюйте означення модуля числа.  x ≤ −2,
2. Які способи застосовують для розв’язування рівнянь із модулем 
і параметром?  x = − 2
3. У чому полягає графічний спосіб розв’язання рівнянь із моду-   a +1
лем і параметром?
Відповідь. При a ∈(0;1] коренів немає; при a ∈( −∞; −1] ∪ (1; +∞ )
4. Розв’яжіть рівняння x − a = 2 графічним способом.
2 2 2
x= ; при a ∈( −1;0] x1 = , x2 = − .
III. Розв’язування тренувальних вправ a −1 a −1 a +1
У ч и т е л ь. На попередньому занятті ми розв’язали рівняння Спосіб 2
x + 2 = ax графічним способом. Виконайте завдання. Розв’яжемо рівняння піднесенням обох його частин до квад-
1. Розв’яжіть рівняння x + 2 = ax аналітичними способами. рата.
ax ≥ 0, Абсциси їх точок перетину визначають корені рівняння. Маємо

ax ≥ 0,
x + 2 = ax ⇔  2 ⇔ 2 (1) такі випадки:
x + 4x + 4 = a x
2 2 2
( )
 a − 1 x − 4x − 4 = 0. 1)
y
=4
Розв’яжемо рівняння системи (1):
=1
x, a
(a )
−4
2
− 1 x2 − 4x − 4 = 0,
,
ax
+1
y=a
x
2 ± 2a
y
D
=
= (2a ) , x = 2
2
y
, x1 –1
4 a −1 0 3 x
2 2
отже, x = або x = − .
a −1 a +1 –3
–4
Система (1) рівносильна сукупності:
y
=
 a = 1,
−x

−5
 x ∈∅;
 a = ±1,  a = −1,
 Якщо 1 ≤ a ≤ 4 , то x = x1.

 ax ≥ 0,  x = −1;
 x = −1; Знаходимо x1:

  a ∈( −1;0], −x − 5 = ax ,
 a ≠ ±1, 
 ax ≥ 0; ⇔   x = − 2 , 5
 x1 = − .
 a +1 a +1
 2 
  x = − ,
  x =
2
; 2)
 a +1
   a −1 y
 2
>4

  x =
 −1  a ∈( −∞; −1) ∪ (1; +∞ ),
y = ax a
  a
−4

+1
2
 x = .
x
 a −1 x2
=
y
–1 0 3 x
Відповідь. При a ∈(0;1] коренів немає; при a ∈( −∞; −1] ∪ (1; ∞ )
2 2 2 –3
x= ; при a ∈( −1;0] x1 = , x2 = − . –4
a −1 a −1 a +1
−3
x
2. Розв’яжіть рівняння
=
y
x + 1 = ax + 4 Якщо a > 4, то x = x2 .
відносно x. x − 3 = ax ,
Розв’язання. Розв’яжемо рівняння за допомогою графічної інтер- отже,
претації. Побудуємо графіки функцій
3
y = x + 1 − 4 та y = ax . x2 = − .
a −1
3) 5 3
y Якщо −1 < a < 0, то x = x1 і x = x2 ; x1 = − , x2 = − .
a +1 a −1
;1)
∈(0 5
ax
a Відповідь. При a ∈[1;4] x=− ; при a ∈( −∞; −1] ∪ (4; +∞ )
x1 –1 y= a +1
3 5 3
0 3 x2 x x=− ; при a ∈( −1;1) x1 = − , x2 = − .
a −1 a +1 a −1
y
=
ІV. Підбиття підсумків заняття
x
–4
+1
−4 1. Що означає область зміни значень параметра?
Якщо 0 ≤ a < 1, то x = x1 і x = x2 ; 2. У чому полягає зміст графічного способу розв’язання завдань із
параметрами і модулем?
5 3
x1 = − , x2 = − .
a +1 a −1 V. Домашнє завдання
4) 1. Розв’язати рівняння методом інтервалів
y
a + x + 2 + x = 2 − a.
y=
ax,
2. Розв’язати рівняння
y
2 x−a +a−4+x = 0
=
a<
ax
−4
,
−1 −1
відносно змінної x.
+1
a
=
x2
=
y
–5 –1 0 3 x
ЗАНЯТТЯ 25
–4 Тема. Дробово-раціональні рівняння з параметром. Область зміни
параметра та область допустимих значень змінної
Мета: формувати вміння розв’язувати дробово-раціональні рівнян-
3 ня з параметром, знаходити область зміни параметра, область допус-
Якщо a ≤ −1, то x = x2 , де x2 = − .
a −1 тимих значень змінної та враховувати її під час розв’язування дробово-
5) раціональних рівнянь.
y
−4
+1
x
y = ax
a ∈( −1;
=
0)
y
0 x2 x IІ. Актуалізація опорних знань

x1 –1 Фронтальне опитування
1. Які вирази називають дробово-раціональними?
2. Наведіть приклади дробово-раціональних виразів.
–4 3. Що таке область допустимих значень дробово-раціонального
виразу?
4. За якою схемою можна розв’язувати лінійні рівняння з параме- Маємо:

трами?
5. Що таке область зміни значень параметра?  a = 0,
  a = 0,
a ≠ 0,  x ∈∅; 
IIІ. Вивчення нового матеріалу x a 2x + a a
− = −

⇔  x ≠ 0; ⇔  a ≠ 0, ⇔  x ∈∅;
У ч и т е л ь. Розглянемо декілька рівнянь, які зводяться до лі- a 2x 2a x   a ≠ 0,
 
ax = a
2
 x ≠ 0,
нійних і в яких невідома x міститься в знаменнику дробу.  x = a  x = a.
1. Розв’яжіть рівняння 
a b Відповідь. При a = 0 коренів немає; при a ≠ 0 x = a .
− 1 = − 9.
x x 3. Розв’яжіть рівняння
a b2 a 2 b
a b a2 − + = − + b2 .
− 1 = − 9. x ax bx x
x x
Знайдемо область допустимих значень рівняння.
ОДЗ: x ≠ 0. a ≠ 0,

Після зведення дробів до спільного знаменника дістанемо: ОДЗ: x ≠ 0,
b ≠ 0.
 b−a 
a b x ≠ 0, x = ,
−1 = − 9 ⇔  ⇔  8 a ≠ 0,
x x 8x = b − a x ≠ 0. 
x ≠ 0,
2 2
a b a b
b−a a − +
2
= − + b ⇔ 
2
⇔
b ≠ 0;
Якщо b = a, то x = = 0 і задане рівняння коренів не має. x ax bx x 
8 ab ( a − b )( a + b ) x = ( a − b )( a + b )2

Отже,
 a = b, a ≠ 0,
 
 x ∈∅;  x ≠ 0,
a b a ≠ 0,  b ≠ 0;
− 1 = − 9 ⇔  a ≠ b,
x x   
 b−a x ≠ 0,   a = ±b,
⇔  ⇔ 
 x = 8 . b ≠ 0;
   x ∈ ;
( a − b )( a + b ) x = ( a − b )( a + b )2 ( ab )−1 ,   a ≠ ±b,
Відповідь. При b = a коренів немає; при b ≠ a x =
b−a
.
   
8  a+b
  x = .
x a 2x + a a  ab
2. Розв’яжіть рівняння − = − .
a 2x 2a x a+b
x= = 0 при a = −b .
Розв’язання ab
a ≠ 0,
ОДЗ:  Відповідь. При a = 0, b = 0 коренів немає; при a = ±b ≠ 0
x ≠ 0; a+b
x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ ) ; при a ≠ 0, b ≠ 0, a ≠ ±b x = .
x = a = 0 при a = 0. ab
a − bm c − bn  c = −d,
4. Розв’яжіть рівняння − = 1. 
mx nx
 a = 0,
Розв’язання  x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ );
m ≠ 0, 
  x ≠ 0,  c = −d,
ОДЗ: n ≠ 0,  
x ≠ 0.  c = −d,  a ≠ 0,
  0 ⋅ x = 2a;  x ∈∅;
Маємо:  
⇔   ⇔  c ≠ −d,
 m ≠ 0,  x ≠ 0, 
 m ≠ 0,    a = 0,
  n ≠ 0,  c ≠ −d,  x ∈∅;
a − bm c − bn n ≠ 0, 
− = 1 ⇔  ⇔  x ≠ 0;  2a
mx nx  x ≠ 0;   x = 
  x = an − cm .  c+d  c ≠ −d,
mnx = an − cm   
mn
 a ≠ 0,
Отже, 
 x = 2a .
  m = 0,   c+d

  n = 0, 2a
  an = cm; x= = 0 при a = 0.
 c+d
 x ∈∅;
a − bm c − bn Відповідь. При c = −d , a ≠ 0 коренів немає; при c ≠ −d , a = 0 ко-
− = 1 ⇔  m ≠ 0,
mx nx  ренів немає; при c = −d , a = 0 x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ ); при c ≠ −d , a ≠ 0
 n ≠ 0,
  2a
x= .
 an ≠ cm, c+d
 a c
 x = − ;
  m n IV. Закріплення нових знань
Розв’яжіть рівняння відносно x:
an − cm
x= = 0 при an = cm. 5−a 5+ a x+a 2 x−a
mn 1) − = 0; 2) − = ;
Відповідь. При m = 0, n = 0, an = cm коренів немає; при m ≠ 0, 4b − x 4b + x 2 x+a 2
a c d b d b−d
n ≠ 0, an ≠ cm x = − . 3) − = − .
m n x cx cx c
a+b a−b
5. Розв’яжіть рівняння −c=d− .
x x V. Підбиття підсумків заняття
Розв’язання Фронтальна бесіда
ОДЗ: x ≠ 0.
1. Що обов’язково необхідно враховувати під час розв’язування
Маємо: дробово-раціонального рівняння з параметром? Чому?
a+b a−b 2. Що таке область зміни параметра?
−c=d− ⇔
x x 3. Що таке область допустимих значень змінної?
VI. Домашнє завдання  b = 0,

Розв’язати рівняння 
 x ∈∅;
1 1 m −1  a = −b ≠ 0,
= + .
m n m ( x − 1)  
⇔  x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ );

 b ≠ 0,
 a ≠ −b,
ЗАНЯТТЯ 26 
 x = −b.
Тема. Дробово-раціональні рівняння з параметром. Розв’язування
вправ Якщо b = 0, то x = −b = 0.
Мета: формувати вміння розв’язувати дробово-раціональні рівняння
Відповідь. При b = 0 коренів немає; при a = −b ≠ 0 x ∈( −∞;0) ∪
з параметром, знаходити область зміни параметра і область допустимих
значень змінної, враховувати її під час розв’язування рівняння; розвивати ∪ (0; +∞ ); при b ≠ 0, a ≠ −b x = −b .
логічне мислення. 1+ x a
2. Розв’яжіть рівняння = .
1− x b
ХІД ЗАНЯТТЯ Розв’язання
I. Організаційний етап x ≠ 1,
ОДЗ: 
II. Актуалізація опорних знань b ≠ 0.
Фронтальне опитування 1+ x a
= , (1 + x ) b = a (1 − x ), ( a + b ) x = a − b.
1. Що таке область допустимих значень дробово-раціонального 1− x b
виразу?
Отже, маємо:
2. Опишіть схему розв’язування лінійних рівнянь із параметром.
 b = 0,
III. Розв’язування тренувальних вправ  x ≠ 1, 
  x ∈∅;
1. Розв’яжіть рівняння b ≠ 0;  a = −b,

a+b a  a = −b, 
+ = −1.   x ∈∅;
x b
 0 ⋅ x = −2b; ⇔  
Розв’язання  
 a ≠ −b,  a ≠ −b,
x ≠ 0,   b ≠ 0,
ОДЗ:  a−b 
b ≠ 0.  x =
 a+b  a−b
 x = .
a+b a b ( a + b ) + ax  a+b
+ = −1, = −1,
x b xb a−b
Якщо a = −b , то коренів немає; якщо a ≠ −b , b ≠ 0, то x = .
  a = −b, a+b

0 ⋅ x = 0; a−b
(a + b) x = −b (a + b) ⇒    ⇔ x= =1
  a ≠ −b, a+b
  x = −b при a + b = a − b, тобто при b = 0.

Відповідь. При a = −b , b = 0 коренів немає; при a ≠ −b , b ≠ 0 Розв’язання

a−b ОДЗ: x ≠ ± a .
x= .
a+b x ≠ ± a,
3. Розв’яжіть рівняння 
 b = 0,
x+a
+
x
=
x−a
. a+b a−b x ≠ ± a,  0 ⋅ x = −a2 ,
a x−a a − =0 ⇔ ⇔ ⇔
x−a x+a bx = −a
2
 b ≠ 0,
Розв’язання 
 x = − a
2
x ≠ a,
ОДЗ:    b
a ≠ 0.
Маємо:  b = 0,

x+a x x−a 2a  a = 0,
+ = , 3ax = 2a2, x = .  x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ );
a x−a a 3 
2a  b = 0,
x= = a при a = 0. 
3  a ≠ 0,
 x ∈∅;
Отже, якщо a ≠ 0, x ≠ a , то x =
2a
; якщо a = 0, то коренів 
3  b ≠ 0,
немає. ⇔   a = 0,

2a   b = ± a,
Відповідь. При a = 0 коренів немає, при a ≠ 0 x = .
3 
 x ∈∅;
4. Розв’яжіть рівняння 
3 2 4x + 7a  b ≠ 0,
+ = 2 .  a ≠ 0,
x − a x + a x − a2  
 b ≠ ± a,
Розв’язання  2
ОДЗ: x ≠ ± a .  x = − a .
 a = 0,  a = 0,   b
 
3 2 4x + 7a x ≠ ± a,   x ∈∅ ;  x ∈∅; a2 a = 0,
+ = 2 ⇔  ⇔ ⇔ x=− = a при ab + a2 = 0 ⇔ 
x−a x+a x −a 2
x = 6a  a ≠ 0,  a ≠ 0, b b = −a.
 
 x = 6a  x = 6a. a2 a = 0,
x=− = −a при ab − a2 = 0 ⇔ 
x = 6a = ± a при a = 0. b b = a.
Відповідь. При a = 0 коренів немає; при a ≠ 0 x = 6a. Відповідь. При b = 0, a = 0 x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ ); при b = 0 a ≠ 0 ко-
5. Розв’яжіть рівняння ренів немає; при b ≠ 0, a = 0, b ≠ ± a коренів немає; при a ≠ 0, b ≠ 0,
a+b a−b a2
− = 0. b ≠ ±a x = − .
x−a x+a b
Завдання для самостійного розв’язування Розв’язання

Розв’яжіть рівняння відносно x : x ≠ m,
ОДЗ: 
1.
1
+
m+n
=
1
+
m−n
; x ≠ n.
m+n x m−n x x ≠ m,
c+x 1 c x+m x+n 
2. = +  x ≠ n,
cx c c+x
. + = 2 ⇔  ⇔
x−n x−m  1
(n + m ) x = 2 (m + n )
2
IV. Підбиття підсумків заняття

Фронтальна бесіда  m = −n,
  m = −n,
1. Назвіть обов’язкові дії, що потрібно виконати під час розв’я- 
 x ≠ m,
зування дробово-раціонального рівняння з параметром.  x ≠ n;  x ∈ ,
2. Знайдіть ОДЗ рівняння    x ≠ ±n;
 0 ⋅ x = 0 ; 
a a 2a  m ≠ ±n,
= + .  
x − a 2a − x 2a + x ⇔  ⇔  1
 
 m ≠ − n,
 x = 2 (m + n);
V. Домашнє завдання 
 x ≠ m, 
 m ≠ −n,
Розв’язати рівняння:
a+3 2  x ≠ n,
5
   m = n,
1. = − ; 
a + 2 x ( a + 2) x  x= m + n 
   x ∈∅.
a a 2a 2
2. = + .
x − a 2a − x 2a + x m+n
x= = n при m + n = 2n ⇔ m = n.
2
m+n
ЗАНЯТТЯ 27 x= = m при m = n.
2
Тема. Розв’язування дробово-раціональних рівнянь із пара-
Відповідь. При m = − n x ∈( −∞; − n ) ∪ ( − n ; n ) ∪ ( n ; +∞ ); при m = n ≠ 0
метром
Мета: формувати навички розв’язувати дробово-раціональні рівняння 1
з параметром.
коренів немає; при m ≠ ±n x = (m + n ).
2
x+a m+a
I. Організаційний етап + = 2.
x−a m−a
II. Перевірка домашнього завдання Розв’язання
На дошці заздалегідь записуємо розв’язання рівнянь із пропус-
x ≠ a,
ками окремих кроків. Учні повинні відтворити повне розв’язання. ОДЗ: 
m ≠ a.
III. Розв’язування тренувальних вправ
1. Розв’яжіть рівняння x ≠ a,
x+a m+a 
x+m x+n + = 2 ⇔ m ≠ a, ⇔
+ = 2. x−a m−a ax = a 2a − m
x−n x−m  ( )
 m = a,  a = −b = 0,
 
  a = 0,  x ∈∅;  x ∈( −∞;0) ∪ (0; ∞ );
  m ≠ a,  a = −b,
  0 ⋅ x = 0 ⋅ ( −m);   
  a ≠ 0,  x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ ),  a ≠ 0,
⇔  ⇔  
  x = 2a − m;  a = 0;  x ∈∅;
x ≠ a,  m ≠ a,  a ≠ −b,
  
m ≠ a  a ≠ 0,   a = 0,
   
 x = 2a − m.   b = 0,
⇔   a = b;
x = 2a − m = a при m = a . 
 x ∈∅;
Відповідь. При m = a коренів немає; при a = 0, m ≠ 0 x ∈( −∞;0) ∪ 
∪ (0; +∞ ); при m ≠ a , a ≠ 0 x = 2a − m . 
 a ≠ −b,
3. Розв’яжіть рівняння 
x+a x+b  a ≠ 0,
+ = 2.  b ≠ 0,
x−a x−b 
Розв’язання  a ≠ b,
 2ab
x ≠ a,  x = .
ОДЗ:    a +b
x ≠ b.
2ab a = 0,
x ≠ a, x= = a при ab + a2 = 2ab ⇔ a ( a − b ) = 0 ⇔ 
x+a x+b  a+b a = b.
+ = 2 ⇔ x ≠ b, ⇔ 2ab b = 0,
x−a x−b  a + b x = 2ab x= = b при 
( ) a+b a = b.
 x ≠ a, Відповідь. При a = b = 0 x ∈( −∞;0) ∪ (0; +∞ ); при a = ±b ≠ 0, a = 0 ≠ b ,
 
 x ≠ b; b = 0 ≠ a коренів немає; при a ≠ 0, b ≠ 0, a ≠ ±b x =
2ab
.
 a = −b, a+b
 n+x n 1
 0 ⋅ x = −2a2 ; 4. Розв’яжіть рівняння = + .
 d+x d b
  Розв’язання
⇔ ⇔
  x ≠ a, d ≠ 0,
  
 x ≠ b; ОДЗ: b ≠ 0,
  x ≠ −d.

 a ≠ −b,
 d ≠ 0,
2ab 
 x =
  a +b n+x n 1 b ≠ 0,
= + ⇔  ⇔
d+x d b x ≠ −d;

(d (b − 1) − bn ) x = d2

  d = 0, IV. Підбиття підсумків заняття

 Фронтальна бесіда
  b = 0;
 x ∈∅; 1. Чи можуть значення параметра, не допустимі для існування од-
 ного кореня, бути допустимими значеннями для існування дру-
 bn гого кореня?
d ≠ 0,  d = ,
2. Знайдіть область допустимих значень змінної
 b −1

b ≠ 0,  x ∈∅; 1 2

x ≠ −d;  = .
 kx − 1 2x − k
 bn
 bn  d ≠ ,
 b −1
  d = b − 1 ,
 
⇔  d ≠ 0,
Розв’язати рівняння:
⇔ 
  0 ⋅ x = d 2
;  2 3 2x − 4
  d ≠ n, 1) + = ;
 bn  b ≠ 0, a ( x − 3) ( a − 1)( x + 1) a ( x − 3)( x + 1)
  d ≠ , 
   b − 1 a a−b a+b b
  x = d2 + = −
  2
 ; 2) .
  x =
d
 ( d − n)b − d ac + bc 2bx 2bc ax + bx
(d − n ) b − d 
    bn
 d ≠ ,
 b −1
 d = n, ЗАНЯТТЯ 28

 x ∈∅. Тема. Квадратні рівняння з параметром. Дослідження кількості
  коренів квадратного рівняння залежно від значень параметра
Мета: формувати вміння розв’язувати квадратні рівняння з параметра-
d ≠ (d − n ) b, d = 0, ми, досліджувати кількість їх коренів залежно від параметра.

 d 2
при b = 0,
 d−n b−d = − d ХІД ЗАНЯТТЯ
( ) d = n.
bn II. Актуалізація опорних знань
Відповідь. При d = 0, b = 0, d = n , d = коренів немає; при
b −1
Фронтальне опитування
bn d2 1. Сформулюйте означення квадратного рівняння.
d ≠ 0, b ≠ 0, d ≠ , d≠n x= .
b −1 (d − n ) b − d 2. Що таке дискримінант квадратного рівняння?
3. За якою формулою знаходять дискримінант квадратного рів-
Завдання для самостійного розв’язування няння?
4. Сформулюйте алгоритм розв’язування квадратного рівняння.
Розв’яжіть рівняння відносно x:
x x a2 m2 b2 mc − b2 III. Вивчення нового матеріалу
1) − = 2 ; 2) − = ;
3a + x x − 3a 9a − x2 m − x (m − x ) c c У ч и т е л ь. Рівняння виду ax2 + bx + c = 0 , де x — невідома,
a ≠ 0, b і c — сталі числа або функції від параметра, називають
a3 − 1 a ( x − 1) + a − x
2
3) = . квадратним рівнянням із параметрами. У таких рівняннях «кон-

a3 + 1 a ( x − 1) − a2 + x трольними» зазвичай є значення параметра, які перетворюють на
нуль коефіцієнт при x2, оскільки в такому випадку рівняння стає Алгоритм розв’язування квадратного рівняння з параметром
лінійним. Також «контрольними» є значення параметра, які пере- 1. Коефіцієнт перед x2 дорівнює нулю — розв’язуємо лінійне рів-
творюють на нуль дискримінант квадратного рівняння. няння.
Зауваження. Коли говорять, що при від’ємному значенні дискри- 2. Коефіцієнт перед x2 не дорівнює нулю — знаходимо дискримі-
мінанта квадратне рівняння не має коренів, то мають на увазі, що нант і аналізуємо його значення.
рівняння не має дійсних коренів.
Розв’яжемо рівняння IV. Закріплення нових знань
kx2 + 2x + 1 = 0 Розв’яжіть рівняння відносно x:
відносно x. 1) x2 − 2mx + 1 = 0 ; 2) ax2 + 3x − 4 = 0 .
Розв’язання. Спочатку розглянемо випадок, коли k = 0. Тоді за- V. Підбиття підсумків заняття
дане рівняння перетворюється на лінійне рівняння 2x + 1 = 0, коре-
ні якого знайти легко: Фронтальна бесіда
1 1. Яке рівняння називають квадратним рівнянням із параметрами?
2x = −1, x = − . 2. За яким алгоритмом розв’язують квадратне рівняння з параме-
2
Якщо k ≠ 0, то задане рівняння квадратне. Знайдемо дискримі- тром?
нант і проаналізуємо його значення.
D Розв’язати відносно x рівняння:
= 1 − k.
4 1) bx2 − x + 2 = 0; 2) x2 + 2ax + 2a2 = 0.
Якщо k > 1, то D < 0; якщо k = 1, то D = 0; якщо k < 1, то D > 0.
Тоді
 k = 0,
 ЗАНЯТТЯ 29
 x = − 1 ;
  2 Тема. Квадратні рівняння з параметром. Дослідження кількості
 коренів квадратного рівняння залежно від значень параметра
 k > 1,
 коренiв немає; Мета: формувати навички розв’язувати квадратні рівняння з пара-
 метром, досліджувати їх корені залежно від значень параметра.
kx2 + 2x + 1 = 0 ⇔  k = 1,
 x = −1; ХІД ЗАНЯТТЯ

 k < 1, I. Організаційний етап

 k ≠ 0, II. Актуалізація опорних знань

 x = −1 ± 1 − k . Фронтальне опитування
  1,2 k 1. Сформулюйте означення квадратного рівняння.
1 2. Що таке дискримінант квадратного рівняння?
Відповідь. При k > 1 коренів немає; при k = 0 x = − ; при k = 1
2 3. За якою формулою знаходять дискримінант квадратного рів-
x = −1; при k ∈( −∞;0) ∪ (0;1) няння?
4. Сформулюйте алгоритм розв’язування квадратного рівняння.
−1 ± 1 − k 5. За яким алгоритмом розв’язують квадратне рівняння з параме-
x1,2 = .
k тром?
III. Розв’язування тренувальних вправ 3. Залежно від параметра a розв’яжіть рівняння

(4 − a ) x
2 2
+ 2( a + 2) x − 1 = 0.
(a 2
)
− 1 x − 2( a − 1) x − a + 2a − 1 = 0
2 2
IV. Підбиття підсумків заняття

відносно x.
Розв’язання Фронтальна бесіда
1) При a2 − 1 = 0 маємо: 1. Які значення параметра є контрольними для квадратного рів-
няння? Чому?
 a = 1,  a = 1, 2. Як знайти ці контрольні значення параметра?
 
 0 = 0; x ∈ ;
⇔  V. Домашнє завдання
 a = −1,  a = −1,
  Розв’яжіть рівняння (b + 1) x2 + 2bx − b + 1 = 0 відносно x.
 4x − 4 = 0  x = 1.
2) При a ≠ ±1:
D ЗАНЯТТЯ 30
4
( )
= ( a − 1) + a2 − 1 ( a − 1) = ( a − 1) ⋅ a2 ≥ 0.
2 2 2
Тема. Розв’язування квадратних рівнянь, які містять параметр

Знаходимо корені: у знаменнику
Мета: формувати вміння розв’язувати квадратні рівняння, які містять
1,
a − 1 ± a ( a − 1) параметр у знаменнику, враховуючи область допустимих значень невідомої
x1,2 = = 1 − a змінної та область зміни параметра.
a2 − 1  .
1 + a
Тоді розв’язки рівняння можна записати у вигляді сукупності
систем: I. Організаційний етап
 a = 1, II. Актуалізація опорних знань

 x ∈ ; Фронтальне опитування
 a = −1, 1. Сформулюйте алгоритм розв’язування лінійного рівняння з па-
 раметром.
 x = 1;
 2. Сформулюйте алгоритм розв’язування квадратного рівняння
 a ≠ ±1, з параметром.
  x = 1, 3. Що означає розв’язати рівняння залежно від параметра?

 1− a
  x = 1 + a . III. Вивчення нового матеріалу
 У ч и т е л ь. Якщо квадратне рівняння містить параметр у зна-
Відповідь. При a = 1 x — будь-яке число; при a = −1 x = 1; при меннику дробу, то під час знаходження його коренів обов’язковим
є врахування області визначення параметра. За таких умов можна
1− a
a ≠ ±1 x1 = 1, x2 = . використовувати алгоритм розв’язування квадратного рівняння
1+ a з параметрами.
2. Залежно від параметра k розв’яжіть рівняння x2 x
1. Розв’яжіть рівняння − 2x − + m + 1 = 0 .
x2 + 2(k − 1) x + 3k + 1 = 0. m m
Розв’язання. Параметр міститься в знаменнику дробу, тому m ≠ 0. D 2a + 3,

= (2a + 1) − 4a2 − 4a + 3 = 4 , x1,2 = 2a + 1 ± 2 = 
2
Визначаємо дискримінант рівняння: 4 2a − 1.
D = (2m + 1) − 4m2 − 4m = 1 > 0 .
2
3
x1 = 2a + 3 = 0 при a = − ,
Отже, корені заданого рівняння: 2
2m + 1 ± 1 m + 1, яке не входить в ОДЗ,
x1,2 = =
2 m. 1
x2 = 2a − 1 = 0 при a = .
Якщо m = 0, то задане рівняння коренів не має. 2
Відповідь. При m = 0 коренів немає; при m ≠ 0 x1 = m , x2 = m + 1. 1
Розв’язування рівняння, що зводиться до квадратного й містить При a = x1 = 2a + 3 = 4 — входить в ОДЗ.
2
невідоме і параметр у знаменнику, також необхідно розпочинати зі
3 1 3
знаходження значень параметрів і невідомої, при яких рівняння не Відповідь. При a = − коренів немає; при a = x = 4; при a ≠ − ,
має змісту. Потім задане рівняння зводять до квадратного рівнян- 2 2 2
ня стандартного вигляду, схема розв’язування якого вам відома. 1
a≠ x1 = 2a + 3 , x2 = 2a − 1.
2. Розв’яжіть рівняння 2
Зверніть увагу! Якщо при певному значенні параметра один із
x 2a − 1 2(2a + 1) коренів не належить області визначення, то це ще не означає, що
+ =
2a + 3 x 2a + 3 коренів у цьому випадку немає. Потрібно з’ясувати, чи належить
відносно x. області визначення при тому ж значенні параметра другий корінь
Розв’язання рівняння.
x ≠ 0, 3. Розв’яжіть рівняння

ОДЗ:  3
a ≠ − 2 . 2a − 1 5a a2 + 6
+ 2 = 1+ 2 .
x+2 x −4 x −4
x ≠ 0, Розв’язання

x 2a − 1 2(2a + 1)  3 ОДЗ: x ≠ ±2.
+ = ⇔  a ≠ − ; ⇔
2a + 3 x 2a + 3  2 2a − 1 ± 1 a,
 D = (2a − 1) − 4a2 + 4a = 1, x1,2 =
2
=
x2 − 2(2a + 1) x + 4a2 + 4a − 3 = 0 2 a − 1.
 3 Маємо систему:
 a = − ,
 3 x ≠ ±2,
 a = − 2 ,  2
x ≠ ±2, 
  x ∈∅ ;
  2 ⇔  x1 = a,
x − (2a − 1) x + a − a = 0
2
 x ∈∅;   x = a − 1.
  a = 1 ,  2
 3  2
⇔  a ≠ − , ⇔  x = 4; Проаналізуємо умови, за яких x1,2 = ±2 :
  2  x1 = a = 2 при a = 2 і при a = 2 x2 = a − 1 = 2 − 1 = 1;
 x ≠ 0,   3 1
 a ∉  − ;  , x1 = a = −2 при a = −2 і при a = −2 x2 = a − 1 = −2 − 1 = −3;
  2 2
  x = 2a + 3, 

x2 = a − 1 = 2 при a = 3 і при a = 3 x1 = 3 ;

  x = 2a − 1  x = 2a + 3,
   x2 = a − 1 = −2 при a = −1 і при a = −1 x1 = −1.

   x = 2a − 1. Тоді розв’язання рівняння зводиться до сукупності систем:
 a = 2, ЗАНЯТТЯ 31

 x = 1; Тема. Розв’язування квадратних рівнянь, які містять параметр
 a = −2, у знаменнику
 Мета: формувати вміння розв’язувати квадратні рівняння, які містять
 x = −3; параметр у знаменнику, враховуючи область допустимих значень невідомої

 a = 3, змінної та область зміни параметра.
 x = 3;
 ХІД ЗАНЯТТЯ
 a = −1,
 I. Організаційний етап
 x = −1;
 a ∉{±2;3; −1}, II. Перевірка домашнього завдання
 На дошці заздалегідь записуємо розв’язання рівнянь із пропус-
  x1 = a,
 ками окремих кроків. Учні повинні відтворити повне розв’язання.
  x2 = a − 1.
III. Розв’язування тренувальних вправ
Відповідь. При a = 2 x = 1; при a = −2 x = −3; при a = 3 x = 3; при 1. Розв’яжіть рівняння
a = −1 x = −1; при a ≠ ±2, a ≠ 3, a ≠ −1 x1 = a , x2 = a − 1. 1 1
+ = 1.
x−a x+a
IV. Закріплення нових знань Розв’язання
Розв’яжіть рівняння відносно x: ОДЗ: x ≠ ± a.
1 1 1 1 1 1
1) + = ; 2) ax = . + =1⇔
x−a x a x x−a x+a
V. Підбиття підсумків заняття x ≠ ± a,
x ≠ ± a, 
Фронтальна бесіда ⇔ 2 ⇔  x = 1 + a2 + 1,
x − 2x − a = 0 
2
1. Як розв’язати квадратне рівняння, що містить параметр у зна-
 x = 1 − a + 1.
2
меннику?
2. Чим хід розв’язування рівняння, що зводиться до квадратного, D
відрізняється від алгоритму розв’язування квадратного рівнян- = 1 + a2 > 0 , x1,2 = 1 ± 1 + a2 .
4
ня з параметром у знаменнику?
Проаналізуємо умови, при яких x1 або x2 дорівнюють ± a :
1) x1 = 1 + a2 + 1 = a виконується при
Розв’язати рівняння
x2 − 1 x − 1 a ≥ 1, a ≥ 1,
+ =0 a2 + 1 = a − 1 ⇔  2 ⇔  ⇒ a ∈∅;
a + 1 = a − 2a + 1 a = 0
2
a +1 a −1
відносно x.
2) x1 = 1 + a2 + 1 = −a виконується при
 −a − 1 ≥ 0, a ≤ −1,
a2 + 1 = − a − 1 ⇔  2 ⇔  ⇒ a ∈∅;
a + 1 = a + 2a + 1 a = 0
2
3) x2 = 1 − a2 + 1 = a виконується при   a > 2,


  a = 0;
1 − a ≥ 0, a ≤ 1,  x ∈∅;
a2 + 1 = 1 − a ⇔  2 ⇔ ⇒ a = 0;
a = 0 
a + 1 = 1 − 2a + a
2
 a = 1,

при a = 0 x1 = 1 + a2 + 1 = 2, x1 ≠ ± a .  x = − 3 ;
  2

4) x2 = 1 − a2 + 1 = −a виконується при  a ≤ 2,
 a ≠ 0,
a + 1 ≥ 0, a ≥ −1, 
a2 + 1 = a + 1 ⇔  2 ⇔  ⇒ a = 0.  a ≠ 1,
a + 1 = a + 2a + 1 a = 0
2
 x ≠ −1,

Тоді корені рівняння запишемо у вигляді сукупності систем:  −a ± 2 − a
 x1,2 = .
 a = 0,  a −1

 x = 2; Проаналізуємо випадки, коли
 a ≠ 0, x1,2 = −1,
  
 x = 1 ± a2 + 1. a ≠ 0,
  1,2 a ≠ 1.

Відповідь. При a = 0 x = 2; при a ≠ 0 x1,2 = 1 ± a2 + 1 .
−a + 2 − a
2. Розв’яжіть рівняння 1) x1 = = −1 при 2 − a = 1, тобто при a = 1;
a −1
1 x −1 −a − 2 − a
+1 = − x. 2) x2 = = −1 при 2 − a = −1, що неможливо, оскільки
a ( x + 1) a a −1
Розв’язання останнє рівняння коренів не має.
3
a ≠ 0, Відповідь. При a = 0, a > 2 коренів немає; при a = 1 x = − ; при
ОДЗ:  2
x ≠ −1. −a ± 2 − a
a ∈( −∞;0) ∪ (0;1) ∪ (1;2] x1,2 = .
a ≠ 0, a −1
1 x −1  x−a x−b
+1 = − x ⇔ x ≠ −1; (1) 3. Розв’яжіть рівняння + = 2.
a ( x + 1) a  a − 1 x2 + 2ax + a + 2 = 0. x−b x−a
( ) Розв’язання
D x ≠ b,
= a2 − ( a − 1)( a + 2) = 2 − a ≥ 0 . ОДЗ: 
4 x ≠ a.
x−a 1 1
−a ± 2 − a Позначимо = t, тоді t + = 2 (рівність t + = 2 виконуєть-
При a ≤ 2 x1,2 = . x−b t t
a −1 1 x−a
ся лише у випадку t = = 1), звідки t = 1, отже, = 1.
Отже, система (1) рівносильна сукупності: t x−b
Маємо:  a = 0,
 a = b, 
x ≠ b,   x ∈∅;
  x ∈( −∞;b ) ∪ (b; +∞ );  a ≠ 0,
 x ≠ a; ⇔  a ≠ b, 
x − a = x − b
  
 x ∈∅.
 a
(
 x = − 2 1 ± 5 . )
Відповідь. При a = b x ∈( −∞;b ) ∪ (b; +∞ ) ; при a ≠ b коренів немає. Відповідь. При a = 0 коренів немає; при a ≠ 0 x1,2 =
a
2
( )
5 ±1 .
x + ax + a 2
a 2 2
4. Розв’яжіть рівняння 2 = 2.
x − ax + a 2
x b ( b + 9)
Розв’язання 2b + 3 12b
1+ = +
ОДЗ: x ≠ 0. x −9
2
x + 3 x2 − 9
Підстановкою переконуємося, що x = a не задовольняє рів- відносно x.
няння. IV. Підбиття підсумків заняття
Застосуємо властивості пропорції:
m p m+n p+q
= ≠1⇔ = . 1. Назвіть основні етапи розв’язування квадратних рівнянь із па-
n q m−n p−q раметром у знаменнику.
Тоді задане рівняння рівносильне системі: 2. Назвіть основні етапи розв’язування рівнянь із параметром
у знаменнику, що зводяться до квадратних.

 V. Домашнє завдання
x ≠ 0,
 2 x2 + ax + a2 x + a3
x ≠ a ,
2
⇔ Розв’язати рівняння = 0 відносно x.
 2 x2 − a2
( 2
) (
 x + ax + a + x − ax + a = a + x
2 2 2 2
)
( ) (
 x2 + ax + a2 − x2 − ax + a2 a −x
2 2
)
x ≠ ± a,
ЗАНЯТТЯ 32
 x ≠ 0; Тема. Теорема Вієта в рівняннях із параметрами
x ≠ ± a, 
  a = 0, Мета: формувати вміння застосовувати теорему Вієта до розв’язуван-
 ня рівнянь із параметрами; удосконалювати навички раціонального
⇔ x ≠ 0, ⇔  
 a2 + x2 a2 + x2   x ∈∅; розв’язування рівнянь, що містять параметр.
 
= 2   a ≠ 0,
 ax a −x 2
  x2 + ax − a2 = 0. ХІД ЗАНЯТТЯ

−a ± a 5
D = a + 4a = 5a , x1,2
2 2 2
= IІ. Актуалізація опорних знань
2
−a ± a 5 1. Сформулюйте умови існування коренів квадратного рівняння.
x1,2 = = 0 при a = 0.
2 2. Сформулюйте теорему Вієта.
IIІ. Вивчення нового матеріалу 3. При якому значенні параметра m сума квадратів коренів рів-
У ч и т е л ь. Розглянемо завдання на співвідношення між коре- няння x2 + (2 − m ) x − m − 3 = 0 найменша?
нями квадратного рівняння з параметром. Під час їх розв’язування Розв’язання
раціональним є застосування теореми Вієта. Потрібно пам’ятати,
D = (2 − m ) + 4 (m + 3) = m2 + 16 > 0
2
що теорему Вієта використовують лише у випадку, коли квадратне

рівняння має дійсні корені, тобто коли дискримінант невід’ємний. при будь-яких значеннях m.
1. При якому значенні параметра a один із коренів рівняння За теоремою Вієта маємо:
x2 − ax + 1 = 0 у два рази більший за другий? x1 + x2 = m − 2,
Розв’язання. За теоремою Вієта маємо: 
x1 ⋅ x2 = −m − 3.
x1 + x2 = a, x1 ⋅ x2 = 1 Тоді
за умови a − 4 ≥ 0. x12 + x22 = ( x1 + x2 ) − 2x1x2 =
2 2
Позначимо менший із коренів через t, тоді маємо систему:

= (m − 2) + 2(m + 3) = m2 − 2m + 10 = (m − 1) + 9
2 2
3t = a,  2 9
 2 a = , набуває найменшого значення при m = 1.
2t = 1, і  2 Відповідь. При m = 1.
a 2 ≥ 4 a2 ≥ 4.
 
3 2 1. Доведіть, що коли відношення коренів рівняння
Отже, a = ± .
2
ax2 + bx + c = 0
3 2
Відповідь. При a = ±
. дорівнює 3, то коефіцієнти a, b і c пов’язані умовою
2
2. При якому значенні параметра k сума коренів рівняння 3b2 − 16ac = 0.
2. При яких значеннях k добуток коренів квадратного рівняння
( )
x2 + k2 + 4k − 5 x − k = 0
x2 + 3x + k2 − 7k + 12 = 0
дорівнює нулю?
Розв’язання. Нехай x1 та x2 — корені заданого рівняння. дорівнює нулю?
Тоді за теоремою Вієта: 3. У рівнянні x2 − 2x + a = 0 квадрат різниці коренів дорівнює 16.
Знайдіть a.
(
x1 + x2 = − k2 + 4k − 5 = 0 ) 4. При яких значеннях a сума коренів рівняння
за умови x2 − 2a ( x − 1) − 1 = 0
(k )
2
2
+ 4k − 5 + 4k ≥ 0. дорівнює сумі квадратів його коренів?
5. При якому значенні m сума квадратів коренів рівняння
Тобто розв’язками задачі є множина значень k:
x2 + (m − 1) x + m2 − 1,5 = 0
 k = −5, найбільша?
k2 + 4k − 5 = 0, 
 ⇔  k = 1, 6. Не розв’язуючи рівняння
4k ≥ 0 k ≥ 0.
 x2 − (2a + 1) x + a2 + 2 = 0,
Отже, k = 1. знайдіть, при якому значенні a один із коренів у два рази біль-
Відповідь. При k = 1. ший за другий.
7. Знайдіть таке значення a, при якому один із коренів рівняння 4. Для розв’язування якого типу завдань із параметрами застосо-
2x2 − 5ax + 2a2 = 0 є кубом другого кореня. вують теорему Вієта?
8. Нехай x1 і x2 — корені рівняння ax2 + x + 2 = 0. Складіть ква-
дратне рівняння, коренями якого є числа IIІ. Розв’язування тренувальних вправ
1. При якому значенні параметра a корені рівняння
1 1
та . x2 − ax + a − 1 = 0
x1 + 1 x2 + 1
мають однакові знаки?
V. Підбиття підсумків заняття Розв’язання. За теоремою Вієта, з урахуванням умови існування
дійсних коренів, маємо:
1. У яких випадках застосування теореми Вієта доцільне під час a − 1 > 0, a > 1,
 2 ⇔  ⇒ a > 1.
( a − 2) ≥ 0
розв’язування рівнянь із параметрами? 2
a − 4a + 4 ≥ 0
2. За яких умов застосування теореми Вієта можливе?
Відповідь. При a > 1.
2. Знайдіть усі значення параметра a, при яких рівняння
1. При яких значеннях a сума квадратів коренів рівняння
(1 − 2a ) x2 − 6ax − 1 = 0 та ax2 − x + 1 = 0
x2 − ax + a2 − 3a − 2 = 0
мають принаймні один спільний корінь.
буде найбільшою?
Розв’язання. Нехай x = z — спільний корінь рівнянь. Умовою іс-
2. При яких значеннях a рівняння
нування дійсних коренів цих рівнянь є:
x2 − 8x + 5a = 0 і 2x2 + x − 7a = 0 9a2 + (1 − 2a ) ≥ 0,
мають хоча б один спільний корінь? 
1 − 4a ≥ 0.
Мають місце співвідношення
(1 − 2a ) z2 − 6az − 1 = 0,
ЗАНЯТТЯ 33  2
az − z + 1 = 0.
Тема. Теорема Вієта в рівняннях із параметрами
Мета: формувати навички застосовувати теорему Вієта до розв’язування Після додавання рівнянь останньої системи дістанемо:
рівнянь із параметрами; удосконалювати навички раціонального (1 − a ) z2 − (6a + 1) z = 0.
розв’язування рівнянь, що містять параметр.
Перевіркою переконуємось, що z = 0 не є коренем вихідних рів-
ХІД ЗАНЯТТЯ нянь і при a = 1 ці рівняння не мають спільних коренів. Отже,
6a + 1
І. Організаційний етап z= .
1− a
IІ. Актуалізація опорних знань Після підстановки цього значення z у друге рівняння системи
Фронтальне опитування маємо:
1. Сформулюйте умови існування коренів квадратного рівняння. 2
 6a + 1 6a + 1
2. Сформулюйте теорему Вієта. a + +1 = 0
 a − 1  a −1
3. Сформулюйте умови застосування теореми Вієта до розв’язу-
вання завдань із параметрами. і після нескладних перетворень:
36a3 + 19a2 − 6a = 0, V. Домашнє завдання

При яких значеннях a рівняння
2 3
a1 = 0 , a2 = , a3 = − .
9 4 x2 − 2ax + a + 1 = 0 і x2 + ax − a − 1 = 0
Перевірка свідчить, що здобуті значення параметра a задо- мають хоча б один спільний корінь?
вольняють умову існування коренів.
2 3
Відповідь. a1 = 0 , a2 = , a3 = − .
9 4
Завдання для самостійного розв’язування ЗАНЯТТЯ 34

1. При яких значеннях параметра a квадрат різниці коренів рів- Тема. Практична робота з теми «Параметри в рівняннях із моду-
няння x2 − ax + a − 6 = 0 буде найменшим? лем, дробово-раціональні та квадратні рівняння з параметром»
2. При яких значеннях a сума обернених величин коренів рів- Мета: формувати навички самостійно застосовувати набуті знання
2 і вміння під час розв’язування рівнянь, що містять модуль і параметр, та
няння 2x2 − 2ax + a2 + 2 = 0 дорівнює ? дробово-раціональних і квадратних рівнянь із параметром.
3
3. При яких значеннях a різниця коренів рівняння
2x2 − (2 + a ) x + 2a − 1 = 0
дорівнює їх добутку?
4. При яких значеннях a корені квадратного рівняння IІ. Актуалізація опорних знань
( a + 2) x 2
− 2ax + 3a = 0 Фронтальне опитування
1. Сформулюйте алгоритм розв’язування лінійного рівняння з па-
мають однакові знаки? раметром.
5. Дано два твердження: 2. Сформулюйте алгоритм розв’язування квадратного рівняння
1) рівняння x2 + (k + 2) x + 1 = 0 має два різних від’ємних корені; з параметром.
2) рівняння x2 + (1 − k) x + 4 = 0 має два різних додатних корені. 3. На що треба звертати увагу під час розв’язування дробово-раціо-
нальних рівнянь із параметром?
При яких значеннях параметра k твердження:
а) обидва правильні; IIІ. Практична робота
б) обидва неправильні;
в) одне правильне, а друге неправильне? Варіант 1
1. Розв’яжіть квадратне рівняння x2 − 2mx + 1 = 0 відносно x.
IV. Підбиття підсумків заняття 2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння
Фронтальна бесіда c+x 1 c
1. Дано рівняння = +
cx c c+x
x2 − ax + a2 − 3a − 2 = 0 . з параметром c.
Складіть таке завдання, щоб до розв’язування цього рівняння 3. При яких значеннях a обидва корені рівняння
доцільним було застосування теореми Вієта.
2. Якою буде умова існування коренів рівняння x2 − (1 + a ) x + a + 4 = 0
x2 − ax + a2 − 3a − 2 = 0 ? від’ємні?
Варіант 2 3. При яких значеннях a рівняння

1. Розв’яжіть квадратне рівняння x2 + 2(k − 1) x + 3k + 1 = 0 віднос- 3,5
a2 + a ( x − 1) = 2 +
но x. x
2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння має два різних рівних за абсолютною величиною корені?
x x a2 Варіант 6
− = 2
3a + x x − 3a 9a − x2 1. Розв’яжіть рівняння
з параметром a. (4 − a ) x
2 2
+ 2 ( a + 2) x − 1 = 0
3. При яких значеннях a всі корені рівняння відносно x.
(a + 1) x2 + 2ax + a + 3 = 0 2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння
додатні? 1 2
=
Варіант 3 kx − 1 2x − k
з параметром k.
1. Розв’яжіть рівняння ax2 + 3x − 4 = 0 відносно x.
3. При яких значеннях a сума квадратів коренів рівняння
2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння
x2 + ax + a − 2 = 0
a − 1 a ( x − 1) + a − x
3 2
буде найменшою?
=
a3 + 1 a ( x − 1) − a2 + x
IV. Домашнє завдання
з параметром a.
Учні об’єднуються у групи. Кожна група має підготувати пре-
3. При яких значеннях a всі корені рівняння зентацію за однією з тем:
ax2 + 2( a + 3) x + 2 + a = 0 1. Розв’язування лінійних рівнянь із параметрами.
невід’ємні? 2. Системи лінійних рівнянь із двома змінними і параметрами.
3. Рівняння з модулем і параметром.
Варіант 4 4. Квадратні рівняння з параметром.
1. Розв’яжіть рівняння bx2 − x + 2 = 0 відносно x. 5. Дробово-раціональні рівняння з параметром.
2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння 6. Теорема Вієта і завдання з параметрами.
a a 2a
= +
x − a 2a − x 2a + x
з параметром a. ЗАНЯТТЯ 35
3. При яких значеннях a рівняння Тема. Рівняння з параметрами. Узагальнення матеріалу, вивче-
x2 − 2( a − 2) x + a2 − 2a − 3 = 0 ного за рік
має два різних додатних корені? Мета: узагальнити навчальний матеріал курсу «Рівняння з параме-
трами».
Варіант 5
1. Розв’яжіть рівняння (b + 1) x2 + 2bx − b + 1 = 0 відносно x. ХІД ЗАНЯТТЯ
2. Розв’яжіть дробово-раціональне рівняння І. Організаційний етап
m2 b2 mc − b2
− = ІІ. Узагальнення навчального матеріалу
m − x (m − x ) c c 1. Презентація роботи першої групи з теми «Розв’язування ліній-
з параметрами m, c і b. них рівнянь із параметрами».
140 Рівняння з параметрами в поглибленому курсі математики
Практичне завдання. Розв’яжіть рівняння з параметром

(b 2
)
− 2b + 1 x = b2 + 2b − 3 .
2. Презентація роботи другої групи з теми «Системи лінійних рів-
нянь із двома змінними і параметрами». ЛІТЕРАТУРА
Практичне завдання. Визначте, при яких значеннях параметра
b система рівнянь 1. Амелькин В. В., Рабцевич В. Л. Задачи с параметрами. — Минск : Асар,
1996.
bx − y = 1, 2. Апостолова Г., Ясінський В. Перші зустрічі з параметром. — К. : Факт,

x = 1 + by 2006. — 324 с.
має хоча б один розв’язок. 3. Вірченко Н. О. Графіки елементарних та спеціальних функцій: Довід-
3. Презентація роботи третьої групи з теми «Рівняння з модулем ник. — К. : Наукова думка, 1996.
і параметром». 4. Гайштут О. Г., Литвиненко Г. М. Алгебра. Розв’язування задач та
вправ: навч. посіб. — К. : Магістр-S, 1997.
Практичне завдання. Розв’яжіть рівняння x − 2 = a − 1. 5. Голубев В. И., Гольдман А. М., Дорофеев Г. В. О параметрах с самого на-
4. Презентація роботи четвертої групи з теми «Квадратні рівнян- чала // Репетитор.— 1991. — № 2. — С. 3–13.
ня з параметром». 6. Горнштейн П. І., Полонський В. Б., Якір М. С. Задачі з параметрами. —
Практичне завдання. Розв’яжіть рівняння x2 + x − a = 0. К. : РИА «Текст»; МН «Око», 1992.
5. Презентація роботи п’ятої групи з теми «Дробово-раціональні 7. Дорофеев Г. В., Затакавай В. В. Решение задач, содержащих параме-
тры. Ч. 2. — М. : Перспектива, 1990.
рівняння з параметром».
8. Крамаренко А. В. Розв’язання рівнянь та нерівностей з параметрами //
Практичне завдання. Розв’яжіть рівняння
Математика в школах України. — 2004. — № 17–18.
2x − 1 x2
=
m +1 m −1
відносно x.
6. Презентація роботи шостої групи з теми «Теорема Вієта і за-
вдання з параметрами».
Практичне завдання. При яких значеннях a рівняння
x2 − 8x + 5a = 0 і 2x2 + x − 7a = 0
мають хоча б один спільний корінь?
ІІІ. Підбиття підсумків заняття
141
ДЛЯ НОТАТОК
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
142 143
Навчальне видання
Бібліотека журналу «Математика в школах України»
Випуск 4 (112)
РОГІВСьКА Тетяна Степанівна

РіВНяННя З ПаРамеТРами.
Розробки занять елективного курсу для 8 класу
Навчально-методичний посібник
Головний редактор І. С. Маркова

Редактор Г. О. Новак
Коректор О. М. Журенко
Комп’ютерне верстання О. В. Лєбєдєва
Підп. до друку 12.04.2012. Формат 60×90/16. Папір газет.

Гарнітура Шкільна. Друк офсет. Ум. друк. арк. 6,0. Зам. № 12-04/16-04.
ТОВ «Видавнича група “Основа”».
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи КВ № 11392–265Р від 25.07.2007.
Україна, 61001 Харків, вул. Плеханівська, 66.
Тел. (057) 731-96-32. E-mail: math@osnova.com.ua
Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+»
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1870 від 16.07.2007.
Харків, вул. Киргизька, 19. Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15.
144

Рівняння з параметром

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Рівняння з параметром

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

УДК 512

Номер Кіль- Дата про-

Основні властивості рівнянь Приклади

Тема. Систематизація й узагальнення знань учнів із теми «Рівнян- 2. Тренувальні вправи

1. Після знака рівності замість крапок допишіть такі вирази, щоб

1) Якщо 2 + m ≠ 0, тобто m ≠ −2, то

Розв’язання Відповідь. При a ≠ −1 x = a + 3; при a = −1 коренів немає;

V. Підбиття підсумків заняття 5. Що означає розв’язати рівняння з параметром?

2. Розв’яжіть рівняння 1 + ax = 2x − b відносно x. Завдання для самостійної роботи

Відповідь. При b = 2a , m = 3n x ∈ ; при b = 2a , m ≠ 3n коренів ІІІ. Актуалізація опорних знань

2. Який дріб вважають раціональним?  a = 0,

Розв’язання VІI. Домашнє завдання

утворюють сім’ю прямих, причому кожна пряма проходить че- у

ЗАНЯТТЯ 9 в) має два корені?

III. Розв’язування тренувальних вправ х

Розв’язання. Виконаємо рівносильні перетворення рівняння:

9 прямі перетинаються, якщо 2. При яких значеннях параметра a система рівнянь

4a2 + a ≠ 3a2 − 6 + 6a − 3a, a2 − 2a + 1 + 5 ≠ 0 , ( a − 1) + 5 ≠ 0.

ЗАНЯТТЯ 13 Вираз ( a − 1) + 5 при будь-якому значенні параметра a не до-

тобто коли Робота в групах

2. Знайти всі значення параметра a, при яких система рівнянь (a − 1)(a + 1) ≠ 3, a2 − 1 ≠ 3, a2 ≠ 4 .

Тема. Дослідження систем лінійних рівнянь із двома змінними (2 − a )(2 + a ) y = 2 − a. (2)

Розв’язання. Система рівнянь ЗАНЯТТЯ 15

За умови a ≠ ±1 маємо: Відповідь. При a = −2, a = −1 розв’язків немає; при a ≠ −2, a ≠ −1

якщо a = 2, то 5. Знайдіть усі значення параметра a, при яких система рівнянь

Відповідь. При a = −3, a = 2. Розв’язання. Проаналізуємо відношення відповідних коефіцієн-

3. Визначте, при яких значеннях параметра a система рівнянь не ЗАНЯТТЯ 16

Число a11a22 − a12 a21 називають головним визначником системи

Число a11b2 − b1a21 називають другим допоміжним визначником

У нових позначеннях система (1) лінійних рівнянь із двома

3. Розв’яжіть систему рівнянь методом Крамера V. Підбиття підсумків заняття

Розв’язання. Знайдемо головний визначник системи рівнянь: Отже, якщо a ≠ −2, то

ЗАНЯТТЯ 18 Розв’язання. Головний визначник системи рівнянь дорівнює:

V. Домашнє завдання 3. Застосуйте метод Крамера для дослідження розв’язків системи

ЗАНЯТТЯ 20 1) визначити знак числа a;

Властивості, які випливають із поняття геометричного 5) x = x; 6) x − 2 = x − 2;

IV. Закріплення нових знань

Розглянемо ще один приклад. Розв’яжемо рівняння Тоді розв’язання рівняння 2 − x = 2x + 1 таке:

x − 1 = 0, x = 1; 2 − x = 0 , x = 2. Тоді x + 2 = 1, x = −3, x = −1.

3) 2 + x = 5 ; 4) x + 1 = −4. ХІД ЗАНЯТТЯ

2. Розв’яжіть рівняння: I. Організаційний етап

Фронтальна бесіда III. Вивчення нового матеріалу

Відповідь. При a = 1 x ∈ ; при a = −1 коренів немає; при Спосіб 2

Розв’язання IV. Закріплення нових знань

 x ≤ 0,  a = −2, V. Підбиття підсумків заняття

ХІД ЗАНЯТТЯ 2−a

Якщо a > 2 (рис. 4), то 3)

IV. Закріплення нових знань

Маємо: якщо a ∈(0;1] , то графіки не перетинаються, отже, рів- 2

Якщо a > 1, то x = x1. Знайдемо x1. Маємо: Якщо a ∈( −1;0), то x = x1 і x = x2 .

Відповідь. При a ∈(0;1] коренів немає; при a = 0 x = −2; при Розв’язання

ax ≥ 0, Абсциси їх точок перетину визначають корені рівняння. Маємо

0 x2 x IІ. Актуалізація опорних знань

4. За якою схемою можна розв’язувати лінійні рівняння з параме- Маємо:

VI. Домашнє завдання  b = 0,

Відповідь. При a = −b , b = 0 коренів немає; при a ≠ −b , b ≠ 0 Розв’язання

Завдання для самостійного розв’язування Розв’язання

IV. Підбиття підсумків заняття

  d = 0, IV. Підбиття підсумків заняття

3) = . квадратним рівнянням із параметрами. У таких рівняннях «кон-

III. Розв’язування тренувальних вправ 3. Залежно від параметра a розв’яжіть рівняння

IV. Підбиття підсумків заняття

Тема. Розв’язування квадратних рівнянь, які містять параметр

Розв’язання. Параметр міститься в знаменнику дробу, тому m ≠ 0. D 2a + 3,