БІОСФЕРА – особлива оболонка Землі, населена живими істотами.

Цілісне вчення про біосферу створив

наш видатний співвітчизник В. І. Вернадський («Біосфера», 1926).
Біосферологія – наука про біосферу.
Особливості біосфери:
1. Біосфера охоплює три геологічні оболонки – літосферу, атмосферу та гідросферу. Межі біосфери:
нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, вся гідросфера і верхній шар літосфери до глибини 3 – 11 км.
2. Абіотичний та біотичний компоненти біосфери
пов’язані переміщенням елементів.
Закон Вернадського, або закон
біогенної міграції хімічних
елементів:
міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері в цілому
здійснюється або за безпосередньої участі живої речовини, або ж в
середовищі, особливості якого зумовлені живою речовиною.
3. Структурними елементами біосфери є 7 типів речовини:
1) жива (сукупність усіх організмів на Землі);
2) біогенна (речовина, утворена й перероблювана організмами: вугілля, нафта,
кисень атмосфери );
3) косна (абіотична речовина, утворена без участі живого – лава, попіл вулканів;
4) біокосна (біогенно-абіотична речовина, продукти розкладу і переробки косної
речовини організмами – ґрунт);
5) радіоактивна; 6) космічна; 7) розсіяні атоми.
4. Елементарними одиницями біосфери є екосистеми, об’єднані біологічним колообігом речовин й
перетворенням енергії.
5. Біосфера існує з часу появи життя на Землі й на сучасному етапі свого розвитку поступово
переходить у ноосферу – стан біосфери, за якого визначальними чинниками стає розумова діяльність й
праця людини, а характерною рисою – екологізація всіх сфер життя.
Жива речовина (біота) – вся сукупність живих організмів на планеті. На її частку припадає всього 0,01 %
від маси всієї біосфери (97 % – рослини і 3 % – тварини та інші організми.
Функції живої речовини
• Газова – вплив живих організмів на газовий склад атмосфери (утворення кисню під час фотосинтезу,
виділення вуглекислого газу під час дихання).
• Концентраційна – поглинання живими організмами певних хімічних елементів і їх накопичення
(накопичення молюсками у черепашках Кальцію, діатомовими водоростями, хвощами, злаками – сполук
Силіцію, морськими водоростями – Йоду);
• Окисно-відновна – живі організми окиснюють та відновлюють певні сполуки (наприклад, залізо-,
сіркобактерії перетворюють сполуки Феруму та Сульфуру).
• Біохімічна – синтез і розщеплення білків, ліпідів, вуглеводів, нуклеїнових кислот, яких у природі до появи
живого не існувало.
Основні властивостями живої речовини:обмін речовин, ріст, самовідтворення, здатність нагромаджувати і
передавати енергію по ланцюгах живлення, зміна абіотичного середовища, адаптивність та ін.
Найбільше скупчення організмів спостерігається на межі трьох оболонок: атмо-, гідро- і літосфери. На
суходолі різноманітність життя є вища, ніж у воді через різноманітніші умови середовища життя та
більшу ефективність використання сонячної енергії ( 0,1 %.). У Світовому океані життя має більшу
біомасу, але різноманітність його менша через стабільність умов водного середовища та менший ККД
використання сонячної енергії в океані (0,04 %).
Біологічний колообіг речовин – це переміщення, розподіл і концентрація хімічних елементів і речовин у
біосфері, що відбуваються за допомогою живих організмів. За участі мікроорганізмів, рослин, тварин,
грибів й людини колообіг речовин здійснюється через повітря (≈ 98 %) і через воду (≈ 2 %).
Біологічний колообіг речовин в біосфері, як і в екосистемах, має циклічний характер.
Причини порушення колообігу речовин у біосфері:
 штучне прискорення вивітрювання порід,
 прискорені темпи загибелі біоти,
 створення людиною речовин, які не можуть бути використані
організмами.
Біологічне перетворення енергії – це перетворення сонячної енергії
у біосфері, що відбуваються за допомогою живих організмів. Біосфера
більшу частину енергії одержує у вигляді променистої енергії Сонця. Лише 0,1 % сонячної енергії
вловлюється продуцентами, використовується в процесі фотосинтезу й запасається у вигляді хімічної енергії
вуглеводів. Ця зв’язана енергія далі використовується консументами й редуцентами в ланцюгах живлення.