Міні-проєкт

«Майстерність маскування»

Виконала
Учениця 7 класу
Киселівського ОЗЗСО
Філіпчук Вікторія
Майстерність маскування - це здатність тварин
виробляти захисне забарвлення або набувати захисної
форми, яка надає їм максимальної подібності з місцем
існування.
Зміна забарвлення Хамелеон здатний змінити своє
забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У
шарах його шкіри знаходяться пігментні клітини, які містять
барвники. З їх допомогою хамелеон може змінювати
забарвлення шкіри. Ця незвичайна тварина міняє колір залежно
від забарвлення навколишнього середовища, температури або
при роздратуванні. Хамелеон може змінити свій колір протягом
15 хвилин. Стан його пігментних клітин регулюється нервовою
системою.
Інші тварини, наприклад, восьминоги і кальмари, здатні змінити
забарвлення тіла протягом декількох секунд, оскільки їхні пігментні
клітини також регулюються нервовою системою. Камбала і палтус
імітують забарвлення морського дна і до того ж вони частково
зариваються в пісок, щоб посилити ефект маскування. Якщо таку рибу
покласти, наприклад, на шахівницю, то її тіло покриється... чорно-білими
квадратиками.
Деякі птахи і ссавці, такі як куріпка, звичайний песець, заєць-біляк та інші,
пристосовуючись до зрвнішних умов, міняють свій літній наряд на
зимовий, який буває білим, як сніг, або сірим, як голі дерева.

Ссавці також користуються захисним забарвленням. Завдяки смужкам на

тілі зебри і плямам на шкурі жирафа мисливець бачить не тварину, а
радше безформну масу, що зливається з оточенням, тому йому важко
виділити зі стада окрему тварину як потенційний трофей.
Жоден птах не стане споживати власний послід, тому деякі метелики і
гусениці зовні нагадують пташиний послід. Подібну зовнішність має
павук-бокохід, що мешкає в тропіках. Він очікує на свою здобич,
притиснувши ноги до тіла і прикріпившись до листка за допомогою
павутини.
Майї (краби) з метою маскування прикріплюють до своїх панцирів або
клішень живі актинії та губки. Таким чином, вони не тільки маскуються,
але й захищаються від потенційних ворогів. Личинки ручайника, які
живуть у воді, ховаються в трубках, побудованих з піску, камінчиків і
шматочків дерева.
 Поперечно-смугастий нічний метелик буде помітний здалеку, якщо він сяде на
стовбур дерева не з „того" боку. Забарвлення бугая не захистило б цього птаха,
якби він мешкав в іншій місцевості. Тварини, чиє маскувальне забарвлення
призначене для денного часу, ведуть активний нічний спосіб життя. Тварини,
що імітують листя, хилитаються на вітрі. Але ж навіть нерухоме тіло відкидає
тінь. Тому у малайського напівплоскопалого гекона між кінцівками є шкірясті
складки, завдяки яким контури його тіла стають для оточення невиразними і
розпливчатими.
 Висновок

Кожен із наведених прикладів

корисний для організмів лише в певних
умовах середовища існування. При
зміні умов ці вміння можуть стати
навіть шкідливими.
Уміння маскуватись є важливою
умовою виживання тварин у природі.
Дякую
за
Увагу!