1 слайд ЗАГОЛОВОК

2 слайд
Піклування або турбота про потомство – це поведінка тварин, що забезпечує виживання і
розвиток потомства: вигодовування, догляд і захист дитинчат.
Найпростіша турбота про потомство є у всіх організмів і виражається в тому, що
розмноження відбувається лише в умовах, сприятливих для потомства, - при наявності їжі та
потрібної температури.
Надалі більшість безхребетних і риб не виявляють турботи про потомство. Успішність
існування подібних видів забезпечує масовість їх розмноження. У просторах океану безліч
видів безхребетних і риб відкладають мільйони яєць, які тут же можуть з’їдатися хижаками.
Єдиним порятунком для подібних видів є колосальна плодючість, що дозволяє певній
частині малечі вижити і дожити до зрілого стану організму.
Але інші види народжують обмежену кількість дитинчат і турбуються про них певний час

3 слайд
Турбота Риб
Не всі риби не дбають про потомство. Деякі види риб оберігають ікринки.
Самець морської голки та морського конька два тижні носять ікру у сумці на череві, поки не
вийдуть мальки, які можуть деякий час плавати поруч, ховаючись у сумці.
Риба Тиляпия носить ікру в роті і потім деякий час – малькив.
Самці риби триголкової колючки будують гніздо для ікри і потім охороняють її.
А риба Гірчак відкладає ікру всередину молюсків.

4 слайд
Турбота земноводних
Самка жаби Ринодерми Дарвіна відкладає 20-40 яєць, залишаючи їх на опіку самця,
котрий зберігає їх у роті. Пуголовки, що вилупилися з яєць, живуть у роті самця доти, доки не
досягнуть сантиметрової довжини. Тоді батько випускає пуголовків у воду, де відбувається
подальший розвиток дитинчат.
Самка Піпи Сурінамської має на спині спеціальні ніші з кришками, в яких вона носить яйця.
Коли розвиток закінчився, молода жаба піднімає кришку і висовує голову зі своєї «кімнатки»,
але деякий час ще продовжує жити в ній, поки не підросте настільки, що буде взмозі вести
самостійний спосіб життя.
Слайд 5
Турбота плазунів
Самки деяких змій не кидають яєць напризволяще. А відклавши їх в якомусь затишному
місці (в дуплі дерева або серед каменів), обвиваються навколо них своїм тілом.
Так вони не тільки охороняють яйця від хижаків, а й забезпечують їм відповідний
температурний режим. Молоді плазунчики, вийшовши з яєць, тут же розповзаються у
пошуках укриття.
Крокодили завчасно вистилають листям яму, у яку самка відкладає яйця. Самки крокодилів
відвідують кладку, допомагають дитинчатам вилізти з ями, відносять їх до водойми і
охороняють.

6 слайд
Турбота павуків та комах
У деяких видів павуків розвинена турбота про нащадків. Більшість павуків взимку гинуть,
тому восени добре маскують свої кокони. Самки павуків, які живуть по декілька років, можуть
охороняти кокон, а іноді навіть і молодих павучків.
Комахи не часто турбуються про потомтство, відкладаючи багато яєць. Але деякі види
роблять спроби оберігати кладку яєць.
Метелики відкладають численну кількість яєць, Кропив’янка та Адмірал для забезпечення
своєї гусені необхідною їжею, повинні знайти зарості кропиви, а Жук-носоріг – купу прілого
листя.
Чорно-руда оса амофіла викопує нірку у пухкому піщаному грунті, вбиває гусінь і затягує її
в сховище, щоб відкласти в неї свої яйця. Це для того, щоб личинкам було що їсти, як вони
вилупляться.

7 слайд
Турбота птахів
Більшість птахів проявляють зворушливу турботу про своє потомство. Вони доглядають і по
одному, і разом, і всім суспільством, тобто у них наявне й колоніальне гніздування.
Птахи, які гніздяться поодиноко, також можуть об’єднатися, щоб відігнати хижака від своїх
гнізд. Якщо на дерево, де є гніздо, намагається залізти кішка або навіть людина, до нього
злітається 10-15 птахів, які з криками накидаються на порушника.
Наприклад, ластівка будує гніздо з землі і соломинок, яке вистилається травою та пір’ям.
Відкладені яйця насиджує тільки самка протягом двох тижнів. А от коли вилупляться сліпі
пташенята трудяться обоє батьків: три тижні вони будуть годувати їх, щодня здійснюючи по
600 вильотів. Навіть, після того як пташенята покинуть гніздо, батьки ще кілька днів будуть їх
підгодовувати.
8 слайд
Турбота ссавців
Всі види ссавців турбуються про своє потомство, адже вони не лише їх годують, а й
навчають полювати та виживати.
Більшість ссавців в період виховання дитинчат більш збудливі, ніж зазвичай. Вони
нападають на людей саме тоді, коли ті погрожують дитинчатам або виявляються близько від
них.
Що стосується підтримки чистоти тіла дитинчат, то цей інстинкт, мабуть, властивий всім
ссавцям без винятку. Мати часто вилизує шерсть дитинчат, вишукує там бліх. Самки
єнотовидних собак і борсуки часто виносять малят з нір “на повітря” і через деякий час знову
бережно повертають їх назад.

9 слайд
Турбота ссавців.Приклади
Зайчиха, народивши десь під кущем зайченя і один раз погодувавши його, повернеться до
нього тільки через кілька годин, а то й днів. Проте, це теж своєрідний спосіб турботи про
потомство. У перші дні життя його потові залози не функціонують, тому по запаху виявити
зайченя хижакам неможливо. Чим рідше зайчиха відвідує свого нащадка, тим менше вона
привертає до нього увагу. А молоко у зайців настільки густе і жирне, що одного годування
вистачає на довгий час.
Зв’язок між матір’ю-орангутангом і її дитинчам – один з найсильніших за своєю природою.
Протягом перших двох років життя молоді особини повністю покладаються на своїх матерів
як в їжі, так і в транспорті. Мами залишаються зі своїми дитинчатами від шести до семи
років, навчаючи їх, де знайти їжу, що і як є, а також методам побудови спільного гнізда.
Відомо, що орангутанги «відвідують» своїх матерів, поки не досягнуть віку 15 або 16 років.

10 слайд
Висновки
Для того, щоб вид продовжував існувати, кожне покоління має залишити після себе
потомство, здатне до розмноження.
Більшість безхребетних і риб не проявляють турботи про потомство. Вони намагаются
забезбечити велику кількість яєць для продовження роду.
Більш надійний спосіб продовжити рід – після народження невеликого числа дитинчат
забезпечити їх їжею, захистити від хижаків, навчити полювати та здобувати їжу.
Турботу про потомство проявляють в різних формах багато тварин. Більшість з них наділені
спеціальними батьківськими інстинктами, проте у високоорганізованих тварин важливе
значення має також індивідуально набутий досвід.