Будова та функції

статевої системи
у хребетних тварин
Ланцетники
 Міксини
Клас Круглороті

Міксина - рідкісний представник

хребетних, який не має хребта. У
міксини є скелет - у вигляді черепа.
Але хребта немає. Цих істот
відносять до нижчих хребетних.
Тобто вони вже не хробаки, але ще
й не риби - попередники риб.
Розселяються міксини в
субтропічних і помірних водах
всього Світового океану. У Росії їх,
наприклад, іноді навіть можна
зустріти в Баренцевому морі. Але
найбільша різноманітність видів
спостерігається біля західного
берега Північної Америки.
 Розмноження
• Розвинуті статеві клітини виділяються прямо в
порожнину тіла тварини і вже звідти потрапляють у
клоаку. Відомо, що запліднення у міксин звичайних є
зовнішнім. В залежності від виду, міксини у декілька
прийомів відкладають від 12 до 300 яєчок. Звичайна
міксина відкладає до 30 яєць за один раз.
• Яєчка міксини - подовжено-еліпсоподібної форми, завдовжки
до 25 мм, з обох кінців вони забезпечені пучками ниток з
гачками на кінцях, завдяки яким можуть прикріплятися одне
до одного і, наприклад, до грунту. Крім того, яйця захищені
міцною роговою оболонкою.
• Розвиток яєчок міксин відбувається без метаморфозу. Це
означає, що молоді особини, покидаючи рогову капсулу,
незабаром стають подібними до дорослих батьків. Статеве
дозрівання у молодих особин настає при довжині 25-28 см.
Відомо, що в період розмноження міксини не харчуються.
Клас Хрящові риби
Морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають парні
плавці, розташовані в горизонтальній площині. Зябрових
кришок і плавального міхура немає. Характерною ознакою класу
є внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори..

Хрящові
риби

Ряд Ряд Ряд

Акули Скати Химери
 Розмноження і
розвиток

а-самець
б-самка
Зовні самка і самець відрізняються
Статеві органи. У самки акули в яєчниках, що розміщені з
двох боків тіла, визрівають яйця, які по яйцепроводах
виводяться в клоаку. Розширений кінець яйцепроводу
називається маткою. У сім’янниках самців визрівають
чоловічі статеві клітини, які виводяться назовні по
спеціальних вивідних протоках.
 Розмноження і розвиток

За умови яйцеродіння самка відкладає великі яйця, котрі

розвиваються у воді. Вони можуть бути вкриті м`якими
оболонками або рогоподібною капсулою зі спеціальними
«гачками». Яйця плавають у товщі води або чіпляються
«гачками» за водорості. За умови яйцеживородіння самка
народжує малят, здатних до самостійного життя.
 Розмноження і розвиток
Зародок розвивається в
статевих шляхах
організму матері. У
яйцеживородних акул, у
тому числі й у катрана,
кровоносні судини
матері щільно
обплітають яйце,
утворюючи щось на
зразок пуповини ссавців.
А кожний зародок Зародок котячої акули із жовтком
прикріплюється до
певного місця матки
акули.
 Розмноження і розвиток

Колюча карликова
акула:
доросла самка (28 см)
і новонароджена (10 см)

Яйцеживородні акули носять запліднену ікру у

тілі, поки з неї не вийде молода акула
 Живородіння: зародок Народження акули (вона з’єднан
розвивається у “матці”, з матір’ю “пуповиною”)
будучи прикріпленим до
материнського організму
• На момент народження маленькі акули вже
виявляють свою хижацьку натуру: ще в утробі матері
мальки піщаної акули спокійно поїдають не лише
яйця, що знаходяться поряд, а й молодших братів і
сестер.
 Кісткові риби
• Найчисленніша і найбагатша на види група
хребетних. Навідміну від акул і скатів, вони
мають кістковий хребет. Більшість сучасних
видів належить до променеперих, тому що
їхні плавці підтримуються довгими
кістковими променями.
Статева система і розмноження. Статеві залози розміщені в
порожнині тіла з боків хребта. Сім’яники – це парні овальні
тіла, з’єднані зі сім’япроводами. Правий і лівий сім’япроводи
відкриваються у відповідні сечоводи. Самці всіх плазунів, окрім
гатерії, мають спеціальні копулятивні органи: у крокодилів і
черепах − непарний, а у ящірок і змій – парні вирости задньої
стінки клоаки, які під час запліднення вивертаються назовні
• Самки пітонів обкручують кладку яєць своїм тілом,
охороняють і обігрівають її. В такому «гнізді» температура
на 6–12°С вища, ніж у навколишньому середовищі. Самки
крокодилів розкопують кладку після вилуплення малят,
полегшуючи їм вихід на поверхню; самки частини видів
охороняють молодь і на початку їхнього самостійного
життя. Невеликій кількості видів сучасних лускатих
властиве яйцеживородіння або, зрідка, живородіння
(гадюка звичайна, веретільниця).
 Птахи
• Парні сім’яники розташовані біля верхнього кінця нирок і прикріплені
брижами до стінок тіла. Переважно у птахів лівий сім’яник значно
більший і яскравіше забарвлений, ніж правий. Розмір сім’яників
змінюється залежно від біологічного стану організму. Напередодні
періоду розмноження об’єм сім’яників значно збільшується більшості
самок птахів статева система утворена лівим яєчником і лівим
яйцепроводом
• Яйце птахів дуже багате на жовток, який потрібен для живлення зародка і
розміщений на так званому зародковому диску (анімальний полюс яйця,
що складається з протоплазми і ядра). Утворення зародкового диска і
перша стадія дроблення яйця відбуваються ще до його відкладення,
оскільки запліднення настає у верхньому відділі яйцепроводу до
утворення білкових оболонок. Інша частина жовтка складається з
дрібненьких жовткових міхурців «жовтого» жовтка (розмір міхурців − від
0,025 до 0,1 мм), маса якого прошарована яйцевою плазмою, або «білим»
жовтком. Шари обох видів жовтка розташовані концентрично. Зовні весь
жовток має тонку оболонку (tunіka acventіtіs). Склад жовтка неоднаковий
у різних груп птахів (відрізняється вміст води, жирів і протеїнів).
 Ссавці
Ссавці вирізняються високим
ступенем турботи про потомство на
всіх етапах його розвитку. Їм
властивий розвиток в утробі самки,
протягом якого зародок росте
завдяки речовинам тіла матері,
отримуючи їх через особливий орган
– п л а ц е н т у. Лише однопрохідні
ссавці відкладають великі, багаті на
жовток яйця. У всіх ссавців після
народження молодої тварини
зв’язок з матір’ю не припиняється,
оскільки дитина живиться молоком.
Однак і після завершення
вигодовування молоком зв’язки між
батьками і потомством, зазвичай,
певний час зберігаються. Це
забезпечує можливість навчання
молодняку – передавання потомству
накопиченого батьками
індивідуального досвіду.
Сім’яники парні, розташовані у задній частині черевної порожнини (клоачні, деякі
мідицеподібні, неповнозубі, хоботні, китоподібні, сирени, носороги) або
перемістились у к а л и т к у – шкірястий виріст, що сполучений з порожниною тіла
пахвинним каналом (сумчасті, псоподібні, копитні, примати). До сім’яника
прилягає витягнуте по осі тіло – придаток сім’яника (epididymis) – скупчення
вивідних проток сім’яника
(залишок переднього
відділу мезонефричної
нирки). Від придатка
відходить вольфів канал –
сім’япровід, що впадає
біля основи статевого
члена в його сечостатевий
канал. Перед впаданням у
канал сім’япроводи
утворюють часточкові
розширення – сім’яні
міхурці (vesicula
seminalis), секрет яких
бере участь в утворенні
сперми.
Статеве розмноження — утворення нового організму за участю двох
батьківських організмів. Під час статевого розмноження відбувається злиття
статевих клітин — гамет чоловічого і жіночого організму. Новий організм
несе спадкову інформацію обох батьків. Статеві клітини формуються в
результаті особливого типу поділу, при якому число хромосом у клітинах, що
утворюються внаслідок поділу, у два рази менше, ніж у вихідній
материнській клітині. Таким чином, гамети мають удвічі меншу кількість
хромосом. В результаті злиття двох гамет кількість хромосом у клітині, що
знову утворилася, — зиготі, збільшується у два рази, тобто відновлюється,
причому одна половина усіх хромосом є батьківською, інша —
материнською. Видами статевого розмноження
є партеногенез і самозапліднення.
Дякую за увагу