Одомашнення тварин.

СЕЛЕКЦІЯ ТВАРИН
 Одомашнення — це процес зміни стилю життя диких
тварин, в ході якого вони тримаються ізольовано від
дикої природи і піддаються штучному відбору. Але не
всі тварини змогли ужитися з людиною і подолати свої
страхи. Варто зазначити, що протягом тривалого часу
людині вдалося приручити тільки 25 тварин.
Яку першу тварину приручила людина і чому?

 Це собака
 Близько 10-15 тис. років тому, коли
на землі був кам’яний вік, першою
одомашненою твариною був вовк.
Саме він став головним і першим
супутником людини в житті, саме
він є предком теперішніх собак.
Генетики встановили, що вперше
вовка одомашнили в районах
Південної Азії.
 Кішка

 Приблизно 10 тис років тому людина

почала вести більш осілий спосіб життя.
Люди зайнялися землеробством і почали
зберігати запаси. Ось тут і гостро постало
питання, хто буде оберігати запаси зерна
від мишей і щурів. Так в житлі людини
з’явилася кішка. Її вперше приручили в
Близькому Сході в особі нубійської дикої
кішки.
Кози і вівці
 Предок домашньої кози — бородатий козел,
який мешкав у Південній Європі і Азії.
 Коні
 Коні Вчені припускають, що кінь був одомашнений
приблизно 7 тис. років тому. Предок сучасної коня —
тарпан, жив в степовій і лісостеповій зонах Євразії.
Спочатку коня приручали з метою отримання молока,
м’яса і шкури. Осідлали його пізніше.
 Свині
 Свиню одомашнили більше 7 тис років тому в країнах
Заходу, Східної Азії та Океанії. Вона була головним
джерелом сала і м’яса.
 Кури
 Дослідники вважають, що перша курка
була одомашнена близько 8000 тис. років
тому в Китаї та Південно-Східної Азії.
 Корова
 Предок домашньої корови — дикий бик. Вперше
корови були поширені на Балканському
півострові і Південно-Західній Азії, звідки вони
поширилися в Африку і Центральну Європу.
Коров тримали для отримання м’яса і молока.
медоносні бджоли
 Медоносні бджоли Бджолу
вперше одомашнили близько
5 тис. років тому. Звичайно,
приручити їх нереально, але
людина навчилася
використовувати їх для
отримання меду, воску,
прополісу та ін. продуктів
бджільництва.
 Нові породи тварин одержують на основі спадкової
мінливості шляхом штучного добору.
 Проте се­лекція тварин має і деякі особливості, які
витікають з природи організму тваринного:
 тварини, що мають господарське значення,
розмножуються тільки статевим способом;
 статева зрілість у них наступає відносно пізно;
 самки приносять нечисленне потомство, що
утруднює і уповільнює процес селекції.
Основні методи селекції тварин

 1. Добір: масовий – не використовується; індивідуальний – за

нащадками визначають і здійснюють жорсткий відбір цінних ознак,
особливо у самців.

 2. Гібридизація: неспоріднена – для отримання гетерозиготних груп;

споріднена – для отримання гомозиготних ліній шляхом
близькоспорідненого схрещування (брати і сестри, батьки і потомство);
міжвидова – для виведення нових порід (наприклад, архаромеринос)

 3. Метод підбору плідників за потомством: для визначення спадкових

якостей самців за ознаками, які безпосередньо в них не проявляються.

 4. Метод штучного запліднення, який за допомогою штучного

осіменіння дозволяє отримати потрібну кількість потомків.
 Екстер'єр — сукупність фенотипових ознак тварини.
 Береться до уваги їх статура і співвідношення розмірів
частин тіла, оскільки зовнішні форми тварини і його
внутрішні якості взаємозв'язані. Різні породи тварин
неоднаково реагують на зміни зовнішніх умов. Так, у
м'ясних порід великої рогатої худоби поліпшення
харчування перш за все позначається на збільшенні
маси тіла, а у молочних — на підвищенні удою.
 Історично першим етапом в селекції тварин слід
вважати їх приручення, яке було в основному закінчене
5—6 тис. років тому.
 Одомашнення різко підвищує мінливість організмів і
створює сприятливі умови для штучного добору.
Приручення тварин від­бувається і в даний час,
наприклад, розведення хутрових звірів у неволі.
 Перед початком селекційної роботи ставиться певна
кінцева мета, виходячи з якої підбираються батьківські
пари. У підборі виробників важливо ураховувати їх
родоводи, в яких повинні бу­ти відзначені екстер'єрні
особливості і продуктивність протягом низки поколінь.
Схрещування є основним способом отримання
різноманітності початкового матеріалу при роботі з
тваринами.
 Застосовують, як правило, два типи
схрещування: неспоріднене (аутбридинг)
і споріднене (інбридинг).
 Аутбридинг (від англ. out — зовні і breeding — розведення) —
схрещування або система схрещувань неспоріднених форм одного виду.
«Неспорідненість» має на увазі відсутність загальних пред­ків у
найближчих 4—6 поколіннях (схрещування двох осіб, які знаходяться в
менш споріднених відносинах, ніж будь-яка випад­кова пара, вибрана з
певної популяції). При строгому відборі аут­бридинг приводить до
підтримки властивостей або поліпшення їх у низці поколінь гібридів.
 Інбридинг (від англ. in і ...бридинг) — близькоспоріднене схрещування, схрещування
організмів, що мають загальних предків. Застосовується у тому випадку, коли хочуть
перевести більшість генів у гомозиготний стан. При цьому відбувається за­кріплення
господарських цінних ознак. Проте при інбридингу часто спостерігається послаблення
тварин, зменшення стійкості до дії зовнішніх чинників і захворювань. Щоб цього
уникнути, проводять строгий добір особин, які мають потрібні господарські ознаки. При
селекційній роботі близькоспоріднене схрещування звичайно є лише одним з етапів
поліпшення породи. За ним слі­дує схрещування різних ліній, що переводить більшість
генів у гетерозиготний стан, при якому виявляється гетерозис (гібридна сила). Гетерозис
широко використовується в тваринництві і пта­хівництві. Прикладом ефективного
застосування гетерозису є виведення бройлерних курчат.
 Цінні породи домашніх тварин отримані
академіком М. Ф. Івановим. Наприклад, біла
українська свиня отримана в результаті
схрещування маток місцевої породи з
кабаном англій­ської білої і з подальшим
жорстким відбором. Ним же створена порода
овець асканійський рамбулье з дуже високим
настригом першокласної шерсті.
 Високою молочною продуктивністю харак­
теризується костромська порода великої
рогатої худоби: до 15— 16 тис. л молока на
рік.
 Останнє десятиріччя ХХ століття ознаменоване
активною роботою по виведенню
 нових порід, породних типів, ліній і значними
успіхами у селекційно-племінній роботі. Відомі
 вітчизняні вчені-селекціонери М. В. Зубець, В.
П. Буркат, В. І. Ладика та ін. визнані авторами
 породотворного процесу, одним із елементів
якого є застосування інбридингу
 Разом з внутрішньовидовою гібридизацією в тваринництві
застосовується і віддалена гібридизація. Міжвидові гібриди тва­
рин, як і рослин, в більшості випадків безплідні. З глибокої дав­
нини людина використовує мула (гібрид кобили з ослом).
 Мули дуже витривалі, мають велику фізичну силу, значну
тривалість життя, тобто у них виявляється гетерозис. Проте
мули безплідні.
 У Казахстані в результаті гібридизації тонкорунних овець з ди­
ким гірським бараном архаром виведена нова порода тонкорун­
них овець — архаромеринос. Ведуться роботи з гібридизації яка
з великою рогатою худобою. У цих гібридів самці безплідні, а
сам­ки плодовиті. Це відкриває можливості схрещування їх з
почат­ковими видами з метою отримання нової породи худоби.
Джерела інформації:

 http://subject.com.ua/biology/shans/165.htm
 lhttp://pidruchniki.com/77503/prirodoznavstvo/
osnovni_metodi_selektsiyi_tvarin
 http://dovidka.biz.ua/odomashnennya-tvarin-lyudinoyu/