Міністерство науки і освіти України

Самбірський ліцей ім. Андрія Чайковського

Проєкт
З біологій на тему: «Характеристика рисі за
видовими критеріями»

Виконала:
учениця 10-А класу
Самбірського ліцею
ім. А. Чайковського
Басараб Наталія
Вчитель:
Червецька Тетяна
Михайлівна
 План проєкту:
I. Вступ.
На основі літератури та інтернет джерел визначити
характеристики рисі за видовими ознаками, біологічна
класифікація
II. Основна частина
1. Таксономічна належність
2. Визначити видові ознаки за морфологічним критерієм- опис
зовнішніх ознак
3. Визначити видові ознаки за фізіологічним критерієм -
схожість процесів життєдіяльності
4. Визначити видові ознаки за географічним критерієм - область
поширення в природі
5. Визначити видові ознаки за екологічним критерієм - місце
виду в природних співтовариствах організмів, спеціалізація.
III. Висновок
IV. Література

1. Вступ
Рись звича́йна, або рись євразі́йська (Lynx
lynx L.) — ссавець із роду рись (Lynx), що
належить до ряду хижих (Carnivora) родини котових (Felidae). Рись має
багато спільного з усіма котовими — гострий зір, особливо у нічний час, і
хороший слух. Саме це допомагає їй вести нічний спосіб життя, полювати у
сутінках та добре відчувати здобич чи небезпеку на відстані. Завдяки міцним
кігтям і сильним лапам, особливо заднім, рись вправно стрибає по скелях і
лазить по деревах. Цю кішку одразу можна впізнати по короткому хвосту і
китицях на вухах, які роблять її слух ще кращим. Хоч рись і любить своє
усамітнене та потаємне життя, вона все одно цікавиться людьми, але
ніколи не нападає. А от овечка чи коза на гірській полонині можуть стати її
здобиччю. Взимку у Карпатах, коли високогір'я засипає снігом, рись
спускається полювати нижче. Свою здобич вона вистежує і атакує з засідок.
В раціоні кицьки, головним чином, козулі, зайці, птахи та гризуни, іноді олені
та кабани.
А от сама рись стала здобиччю для людини. Її сіро-руде плямисте хутро
цінувалося і як трофей, і як предмет розкоші та матеріал для коштовного
одягу. Ще донедавна полювання на неї було дозволено, у радянські часи цей
вид закликали знищувати як шкідників мисливського господарства, оскільки
через свою здобич рись вважалася "конкурентом" для мисливців.
Виокремлюють 4 види рисей – 1 євразійська (Lynx lynx.), 2 руда (Lynx rufus), 3
піренейская (Lynx pardinus) і 4 канадська (Lynx canadensis).

2.1. Таксономічна належність

Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
 Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Рись (Lynx)
Вид: Рись звичайна (L. lynx)
2.2. Морфологічні ознаки:
Має відносно коротке тіло, довгі міцні лапи з великими ступнями, круглу
голову з короткою шиєю, трикутні вуха з китицями, яскраві лицьові баки і
короткий хвіст з тупим чорним кінчиком. Довжина тіла самців у дорослому
стані сягає від 76 до 110 см, а самок на 3–6 см коротша. Хвіст — 10–31 см,
висота у плечах 60–65 см. Вага дорослих звірів найчастіше дорівнює 16–20
кілограмам, інколи до 32 кг. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий
хвіст, великі гострі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи зимою вкриті
густим хутром. Жодний інший представник родини котячих не
пристосований до снігу так добре, як рись. Забарвлення хутра варіює від
рудуватого до попелясто-сірого з різним ступенем вираженості
плямистості.

2.3.Фізіологічні ознаки:
Спосіб життя переважно присмерековий та нічний.
Шлюбний період у рисі починається в кінці лютого і триває майже місяць.
Взагалі рись любить самотність, не схильна до спілкування з собі подібними,
але в шлюбний період ця поведінка змінюється. За самицею звичайно ходить
декілька самців, які постійно б'ються між собою. Мовчазні від природи, вони в
цей період голосно мурчать, нявкають, а в збудженому стані голосно
кричать. Самці басовито нявкають, а самиці глухо мурчать. В нічній тиші ці
звуки лякають людей.
Вагітність триває 63–70 днів. В травні в рисі з'являються 2–3 дітлахів (дуже
рідко 1 або 4). Вони дуже кволі, сліпі і глухі, і важать 250—300 грамів. Для
потомства мати влаштовує лігво в глухій частині лісу, де-небудь під
вивернутим коренем, в дуплі, печері, ретельно вимощує його пір'ям та
травою. В ньому сухо та тепло. Перші два місяці свого життя маленькі рисі
швидко ростуть і розвиваються на материнському молоці. Очі в малят
відкриваються через 16–17 днів. Коли їм виповнюється місяць, вони
починають приймати тверду їжу, але материнським молоком живляться
ще 4 місяці. Потім починають виходити з мамою з гнізда, знайомляться зі
складним життям лісу. Мисливський інстинкт прокидається в ранньому віці.
Через 40 днів після народження, молода рись вже пробує підкрастися до
«здобичі» і нападати на неї. Дорослі приносять їм живих мишей, зайців;
терпляче вчать, як їх добувати, оберігають звірят від всіх можливих
негараздів.
Статевої зрілості самці досягають на 21-му місяці життя, самиці — на 33-
му. Тривалість життя приблизно 15–20 років.

Рисі — сімейні тварини, що виховують своїх нащадків удвох. Самець помагає

матері годувати і виховувати потомство. Рисенята ростуть швидко, вже в
жовтні їх важко відрізнити від батьків, вони починають полювати зграями.
Всю зиму рисенята тримаються ще біля матері і розходяться хто куди
навесні. Повноцінне самостійне життя рисята починають вести по
досягненню 1 року.У природі живуть близько 15-20 років.

2.4. Географічні озаки:

Рисі тепер проживають у гірських лісах Карпат, на Балканах, на

Скандинавському півострові, в Польських Татрах, де-не-де в Іспанії, а також
у Сибіру (Росія), де вона і тепер усе ще є досить звичайним звіром. Вона
всеохопно заселяє ліси від Прибалтики до Тихого океану і майже від
Полярного кола до Кавказу, Алтаю, Саян й Сіхоте-Аліня. Тепер майже всюди,
де рисі вдалось вижити, вона охороняється законом, в Україні рисей занесено
до «Червоної Книги». Її навіть відловлюють і переселяють у місця, з яких
вона зникла. Правда, в останні роки над риссю нависла нова загроза: ціна на її
хутро піднялась непомірно високо. За добру шкуру платять більше, ніж за
купу знаменитих соболів.
Рись в Україні зустрічається досить рідко — в Карпатах та на Поліссі.

2.5.Екологічні ознаки:
Біотопи: широколистяні, мішані та шпилькові ліси, часто з підліском. На
території Полісся індивідуальні території рисі нерідко частково приурочені
до болотяних ділянок. В гірських районах для виду характерні сезонні
вертикальні переміщення. В раціоні рисі основними компонентами є косуля,
заєць-русак, мишоподібні гризуни, птахи.

1. Висновок
У доісторичні часи рись була поширена майже в усій лісовій зоні північної
півкулі і всюди її історія драматична. Століттями люди її жорстоко
переслідували. Колись за знищення рисі виплачувались премії. Окрім того на
неї любили полювати королі та князі, — м'ясо рисі вважалось делікатесом.
Надто пізно люди зрозуміли, що рись заслуговує уваги і турботи та її вже
цілком винищили на території більшої частини Європи.
У 1994 році рись внесли до Червоної книги України зі статусом “рідкісний
вид”. Вона охороняється Червоним списком МСОП, CITES та Бернською
конвенцією. Сьогодні популяція рисі в Україні оцінюється приблизно в 500
особин — від 400 до 430 особин у Карпатах, і до 100 особин на Поліссі.

4. Література:
1) Біологія і екологія Л.І. Остапченко 2018р
2) https://wwf.ua/our-work/wildlife/lynx-lynx/
3) https://beremytske.com.ua/uk/ris-sposib-zhittya-i-zvichki/
4) https://redbook-ua.org/item/lynx-lynx-linnaeus/
5) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%8C_
%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B9%D1%
81%D1%8C%D0%BA%D0%B0