Поняття про селекцію. Селекція рослин.

Селекція тварин
 Що взагалі таке селекція?
 СЕЛЕКЦІЯ (від лат. selectio - добір) - наука
про створення нових та поліпшення вже
існуючих сортів рослин, порід тварин і
штамів мікроорганізмів. Наукові основи
селекції закладено Ч. Дарвіном у працях
«Походження видів» (1859) та «Зміна
домашніх тварин і культурних рослин»
(1868), в яких обґрунтовано основи
селекційного створення нових форм.
Важливим етапом подальшого розвитку
селекції стало відкриття законів спадковості
й мінливості. Великий внесок у розвиток
селекції зробив М. І. Вавилов, автор закону
гомологічних рядів й вчення про центри
походження культурних рослин. Важливу
роль у становленні селекції зіграли
українські селекціонери Л. П. Симиренко, І.
В. Мічурін, В. М. Ремесло, М. Ф. Іванов, М.
М. Гришко та ін.
 Чому селекція є наукою?
 Предметом селекції є вивчення закономірностей
формування сортів рослин, порід тварин та штамів
мікроорганізмів в створених людиною умовах.
Селекція підпорядкована тим самим законам, що й
еволюція видів у природі, однак природний добір
частково замінений штучним. Теоретичною базою
селекції є генетика, еволюційне вчення та екологія.
Використовуючи еволюційну теорію, генетичні закони,
вчення про чисті лінії й мутації, екологічні
закономірності, вчені-селекціонери розробили
різноманітні методи виведення сортів, порід і штамів.
До основних методів селекції належать добір,
гібридизація, методи поліплоїдізації та
експериментального мутагенезу. Інтеграція селекції з
молекулярною біологією, цитологією, кріобіологією,
біохімією відкрили нові перспективи розвитку. Все
ширше використовуються можливості й методи
біотехнології, молекулярної біології, генетичної
інженерії, що значно пришвидшує селекційний процес.
Основними розділами сучасної
селекції є селекція рослин,
селекція тварин та селекція
мікроорганізмів. Їх виокремлюють
за особливостями будови й
життєдіяльності організмів, що
беруть участь в селекційній роботі.
Досягнення селекції
застосовуються в рослинництві
для вирощування культурних
рослин, у тваринництві - для
утримання домашніх тварин, в
побуті - для естетичної насолоди,
позитивних емоцій від хатніх
тварин й декоративних рослин, в
медицині - для отримання ліків, у
біотехнології - для використання у
харчовій, легкій, мікробіологічній,
деревообробній промисловості та
ін.
Яке значення одомашнення тварин?
 Одомашнення, або доместикація
(від лат. domesticus - домашній) -
селекційний процес зміни тварин
для використання людиною.
Більшість видів тварин, що вільно
мешкають у природі, не можна
одомашнити - на заваді стають
їхні спадкові етологічні
особливості. Деякі дикі тварини
утримуються в неволі як домашні
(наприклад, у палацах індійських
королів, при дворі Карла
Великого жили гепарди, яких
використовували на полюванні),
проте вони всього лише
приручені, а не одомашнені. Такі
тварини легко повертаються до
життя в дикому середовищі.
 Процес одомашнення диких тварин
починається з відбору окремих особин для
отримання потомства з певними ознаками,
що зацікавили людину. У процесі селекції в
організмів змінюються генетичні властивості
й виникають так звані доместикаційні ознаки
(наприклад, форма вух, довга чи коротка
шерсть). Домашніх тварин виводять для
отримання їжі, сировини, ліків, для
естетичної насолоди тощо. Найчастіше
домашніми ставали види птахів і ссавців,
хоча є домашні тварини і серед безхребетних.
Це шовковичний шовкопряд і бджола
медоносна. З перспективою одомашнення
селекціонери проводять дослідження з
лосями, антилопами, оленями, яками,
соболями, норками, лисицями та ін. Крім
того, учені створюють все нові породи
раніше одомашнених тварин.
Яке значення введення в культуру рослин?
 Культурні рослини - рослини, вирощувані людиною для отримання харчових
продуктів, кормів, ліків, сировини. Усі культурні рослини походять від
дикорослих видів, які в більшості своїй збереглись до нашого часу. Деякі
предкові види вже не трапляються в природі, як наприклад дика кукурудза. 
  Популярні в Україні сорти яблуні домашньої 1 - Голден
делішес; 2 - Чемпіон; 3 - Ренет Симиренка; 4 - Флоріна

  За час існування людства в культуру

введено близько 3 тисяч культурних
рослин, серед яких зернові,
зернобобові, плодово-ягідні, цукрові,
олійні, овочеві, лікарські, декоративні,
тонізуючі та інші рослини. Крім того,
введено в культуру близько десятка
видів водоростей (наприклад,
аквакультури ламінарій, порфіри,
філофори, хлорели). Вирощуванням й
розведенням культурних рослин
займається рослинництво.
Використання різних методів селекції
дало змогу селекціонерам створювати
сорти культурних рослин з підвищеною
врожайністю, холодостійкістю,
посухостійкістю, стійкістю проти
захворювань, новими смаковими
якостями тощо.
Яке значення штамів мікроорганізмів?
 Селекція мікроорганізмів має на меті
виведення штамів, що є найкращими в
застосуванні. Найчастіше такі штами
характеризуються високою продуктивністю
цільової речовини. З другого боку, чим
більше клітин існуватиме в культурі в
певний проміжок часу, тим більшою буде
загальна кількість корисної речовини, яку
вона виробляє. Тому під час штучного
добору шукають такі штами, що були б не
лише високопродуктивними, а ще й швидко
росли. Важливою рисою, за якої
здійснюється селекція, є стійкість культури
до забруднення іншим мікроорганізмом.
Зрештою, менша вимогливість до умов
середовища, а також здатність рости на
дешевих субстратах є економічно вигідними
рисами штаму мікроорганізму, який хоче
знайти своє індустріальне застосування.
Перспективним напрямом селекції мікроорганізмів є
створення нових штамів для боротьби із забрудненнями
 Не є таємницею той факт, що в сучасному
світі часто трапляються природні
катастрофи техногенного характеру —
розливи нафти або викиди токсичних
відходів. Існує безліч шляхів боротьби з
наслідками забруднень, які вже відбулися,
і останнім часом ефективнішим стає
використання живих організмів для
розкладання забруднювачів. Прикладом
успішної роботи в цьому напрямі є добір
бактерій, які засвоюють нафту. Хоча нафта
й не трапляється в природних
екосистемах, виявилося, що є У лівій колбі нафтопродукти були
мікроорганізми, здатні засвоювати розщеплені штамами бактерій,
нафтопродукти як джерело Карбону. Ця здатними засвоювати нафту.
властивість була значно посилена шляхом
штучного добору. На сьогодні
розглядаються програми широкого
впровадження цих бактерій для боротьби з
нафтовими забрудненнями морів і ґрунтів.
Дякую за увагу!