Professional Documents
Culture Documents
Складання характеристики виду за видовими критеріями
Складання характеристики виду за видовими критеріями
➔ План проекту:
1. Коротка характеристика виду.
2. Класифікація.
3. Морфологічний критерій.
4. Генетичний критерій.
5. Фізіологічний критерій.
6. Екологічний критерій.
7. Географічний критерій.
8. Репродуктивний критерій.
9. Використанні джерела.
Короткі відомості про вид.
● Хижий ссавець;
● Типовий вид роду леопардів (Leopardus);
● Із родини котових (Felidae).
Класифікація.
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Леопард (Leopardus)
Вид: Оцелот
Морфологічний критерій.
● Будова тіла й кінцівки кремезні (причому передні — більші), хвіст порівняно короткий,
лапи великі відносно розміру тіла. На передніх лапах п'ять пальців з кігтями, а на задніх
— чотири. Наявний статевий диморфізм: вага самців становить 7–18.6 кг, а самиць —
6.6–11.3 кг; довжина від голови до хвоста у самців становить 67.5–101.5 см, а самиць —
69–90.9 см; довжина хвоста становить 25.5–44.6 см; висота в плечах — 40–50 см.
Волосяний покрив короткий, густий і м'який. Забарвлення хутра жовтувато-коричневе,
червонувато-коричневе, корицеве чи сіре (у мешканців сухих середовищ проживання
ближче до сірого, у мешканців вологих лісів — до оранжевого або вохристого) з
чорними кільцеподібними плямами, які всередині дещо темніші ніж назовні. На шиї й
навколо плечей плями переходять у смуги, на лапах — у дрібні плями, на хвості —
часткові чи повні кільця. Уздовж морди є дві чорні вертикальні смужки. Черево й нижня
частина голови забарвлені в білуватий колір. Вуха округлі, чорні з великими білими
плямами на задньому боці. Оцелот зовні нагадує марги, але більший, кремезніший і з
помітно коротшим хвостом; дитинчат оцелота, марги й онцилли важко розрізнити.
Генетичний критерій.
● Диплоїдне число леопарда оцелота становить, як і у абсолютної більшості
інших представників сімейства котячих, також 38 хромосом.
Фізіологічний критерій.
● Оцелоти здатні вижити і в лісі, і в горах, і в степу, і в пустелі. Пересуваються вони
абсолютно безшумно. L. pardalis спілкується з іншими особами свого виду
хімічними сигналами для демаркації територіальних кордонів (подряпини на
стовбурах, позначення предметів сечею, відкладання калу на помітні місця).
Територіальні кордони суворо захищаються від одностатевих осіб, і порушення
можуть призвести до бійок. У природі оцелоти мовчазні, за винятком періодів
розмноження. У неволі вокалізація включає нявкання, мурчання й гарчання. У
неволі оцелот може жити 20 років, але в природі живе 7–10 років
Екологічний критерій.
● Полюють передусім уночі, однак нерідкі випадки активності упродовж дня, головним
чином під час сезону дощів і похмурих днів. Оцелоти мають гострі нюх і зір. Полюють
на землі, хоча чудово лазять по деревах і скелях, уміють плавати. Запахові сигнали
вважаються не надто важливими при полюванні. Основною тактикою полювання є
екстенсивна ходьба, поки не зустрінеться маленька тварина. Здобич оцелотів —
переважно невеликі ссавці й птахи, такі як гризуни родів Oryzomys, Zygodontomys і
Proechimys, також агуті, опосуми, а з птахів — пенелопа, татаупа, свійська птиця. Проте
іноді ці коти ловлять змій, а також великих ссавців, таких як таясу,
мазама американська, тамандуя.
Географічний критерій.
● Вид поширений в Америці від крайнього півдня США до північних і центральних
частин Південної Америки (у тому числі на островах Тринідад, Маргарита і
Барро Колорадо), оминаючи високогір'я Перу та Чилі. Найпівнічніший регіон
мешкання — південь американського штату Техас. В історичні часи оцелот мешкав
також у штатах Аризона, Нью-Мексико, Луїзіана, а викопні рештки знайдені у Флориді.