Складання характеристики виду

за видовими критеріями

Проєкт підготували учениці 10Б класу

Устиновська Діана і Лисенко Василина
Мета: ознайомитися з характеристикою
видів білого і бурого ведмідя
 Хід роботи:
o Ознай омилися з літературою та інтернет-ресурсами з
наведеного питання.
o Ознай омилися з характеристиками видів білого і
бурого ведмідя
o Склали характеристику обраного нами виду або видів за
видовими критеріями.
o Сформулюй те висновок про значення критеріїв для
встановлення виду.
  Біологічна класифікація
 Морфологічний критерій 
 Фізіологічний критерій
 Генетичний критерій
  План роботи  Географічний критерій
 Екологічний критерій
 Біохімічний критерій
 Висновок
Білий ведмідь               Класифікація 
Домен: Ядерні

Царство: Тварини

Тип: Хордові 

Клас: Ссавці 

Ряд: Хижі

Родина: Ведмедеві 

Рід: Ведмідь

Вид: Ведмідь білий

Бурий ведмідь             Класифікація 
Домен: Ядерні

Царство: Тварини

Тип: Хордові

Клас: Ссавці

Ряд: Хижі

Родина: Ведмедеві

Рід: Ведмідь

Вид: Ведмідь бурий

 Морфологічний критерій
Білий ведмідь
Білий ведмідь досягає до 3 метрів в
довжину і 1 тонни по вазі. Шия довга,
голова плоска, хвіст маленький . Лапи
широкі, потужні. Між пальцями
плавальна перетинка. Шерсть від білого
до жовтуватого кольору. Шерстинки
порожнисті, напівпрозорі.
Ніс та шкіра білого ведмедя чорні, а хутро
— незабарвлене напівпрозоре, від чого
справляє враження білого. Таке хутро є
добрим камуфляжем, а також відмінним
теплоізолятором. На підошвах лап білого
ведмедя також росте жорстке хутро, яке
виконує функцію теплоізоляції та
запобігає ковзанню на кризі.
Бурий ведмідь
Зовнішність бурого ведмедя типовий для представника
сімей ства ведмежі.
Розміри середні і великі. Тіло у нього потужне; голова
масивна з невеликими вухами і очима. Довжина тіла 130-
255см. Маса бурого ведмедя до 640 кг, висота в холці до
120-130см. Хвіст короткий - 65-210 мм, ледь виділяється з
шерсті. Лапи сильні середньої висоти або досить високі з
потужними, великими кігтями довжиною 8-10 см,
п'ятипалі. Шерсть густа, рівномірно забарвлена. Довжина
волосся на загривку близько 8,5-9 см, на голові 3 см, на
череві 15 см. Забарвлення хутра досить різноманітна у
звірів навіть однієї популяції. Колір хутра варіює від
світло-палевого до синюватого і май же чорного.
Звичай нісінькою є бура форма.
 Фізіологічний критерій

Білий ведмідь​ Бурий ведмідь​
​

Сезонна циклічність життя яскраво виражена.

Линька у бурих ведмедів відбувається один раз на рік -
​Обмін речовин схожий з усіма представниками починається навесні і до осені, але часто її поділяють на
ведмежих. Вагітність триває до 250 днів і настає весняну та осінню. Весняна триває довго і най більш
1 раз в 2 3 роки. Може схрещуватися з бурим інтенсивно. Осіння линька й де повільно і непомітно,
ведмедем, даючи стерильне потомство. З кінчаючи до періоду залягання в барліг. До зими ведмідь
особливостей : в печінці накопичується велика нагулює підшкірний жир (до 180 кг) і з осені залягає в
кількість вітаміну А. Порожня шерсть пропускає барліг. Барлогу розташовуються на сухому місці, в
тільки ультрафіолетові промені, що надає їй більшості випадків в ямах під захистом бурелому або під
теплоізоляцій ні властивості. Підшкірний жир вивернутими корінням дерев. У різних рай онах зимовий
має товщину до 4 см, захищаючи від холоду і сон триває від 75 до 195 днів. Залежно від кліматичних та
надаючи тілу плавучість. інших умов ведмеді знаходяться в берлогах з жовтня -
листопада до березня - квітня, тобто 5-6 місяців. На півдні
ареалу, де зима малосніжна, ведмеді не залягають у сплячку
взагалі. За період зимівлі ведмідь втрачає до 80 кг жиру.
 Генетичний критерій

Білий ведмідь​ Бурий ведмідь​
​

​Число хромосом 74 ​ иплоїдне число хромосом бурого

Д
ведмедя 74.
 Географічний критерій
Білий ведмідь​
​
Мешкає в приполярних областях в
північному півкулі Землі. Поширений
циркумполярних, на північ - до
Ньюфаундленду, на материку - в зоні
арктичної пустелі до зони тундри. В
Росій ської Федерації мешкає в
Чукотському АТ (Чукотський
автономний округ) на арктичному
узбережжі, а також в акваторії
Чукотського і Берингової морів.
чукотская популяція білого ведмедя
вважається великий в світі.
Бурий ведмідь​
​
​ а Далекому Сході часто зустрічається в змішаних лісах біля річок.
Н
На Кавказі заселяє хвой ні, змішані і листяні ліси. У Західній Європі
й ого роз'єднані популяції збереглися в Піренеях, Кантабрий ских
горах, Альпах та Апеннінах. Досить поширений в Скандинавії і
Фінляндії, іноді зустрічається в лісах Центральної Європи і в
Карпатах. У Фінляндії оголошено національною твариною. В Азії він
поширений від Передньої Азії, Палестини, північного Іраку і Ірану
до півночі Китаю і Корей ського півострова. В Японії зустрічається
на острові Хоккай до.
У Північній  Америці відомий  під назвою «грізлі»  (раніше північноа
мериканського бурого ведмедя виділяли в окремий вид), він
численний на Алясці, на заході Канади, є обмежені популяції на
північному заході США. Ареал бурого ведмедя в Росії зай має май же
всю лісову зону, за винятком її південних рай онів. 
 Екологічний критерій
Бурий ведмідь​
Білий ведмідь​
​
​ урий ведмідь всеїдний , але раціон у нього на 3/4 рослинний : ягоди, жолуді, горіхи,
Б
коріння, бульби і стебла трав. У неврожай ні на ягоди роки в північних областях
ведмеді відвідують посіви вівса, а в південних - посіви кукурудзи; на Далекому Сході
​ ілий ведмідь - хижак,
Б восени годуються в кедровниках. У й ого раціон також входять комахи (мурахи,
полює на нерпу, метелики), черви, ящірки, жаби, гризуни (миші, бабаки, ховрахи, бурундуки), риби і
тюленя, моржа. хижаки. Влітку комахи і їх личинки часом складають до 1/3 раціону ведмедя. Хоча
Сторожить їх у лунок хижацтво не є зразковою стратегією бурих ведмедів, вони добувають і копитних -
або підкрадається з косуль, ланей , оленів. Грізлі іноді нападають на вовків і ведмедів-барібалу, а на
укриття. В їжу в першу Далекому Сході бурі ведмеді можуть полювати на гімалай ських ведмедів і тигрів.
чергу використовує Бурий ведмідь любить мед; поїдає падаль і часом забирає здобич у вовків, пум і тигрів.
сало і шкуру. Сезонним об'єктом харчування служить риба під час нересту, ранньою весною -
кореневища, у грізлі, що мешкають в околицях Скелястих гір, влітку - метелики.Коли
риба тільки починає прибувати на нерест, ведмеді з'їдають спій ману рибу цілком,
потім починають поїдати тільки самі жирні частини - шкіру, голову, ікру та молочко. В
бідні кормами роки ведмеді часом нападають на домашню худобу, розоряють пасіки.
Самці можуть полювати на дитинчат свого виду, вважаючи за краще самців як
потенцій них конкурентів в май бутньому.
 Біохімічний критерій

Бурий ведмідь​
Білий ведмідь​
​
​ писує хімічний склад (білків,
О
нуклеїнових кислот і ін.) І особливості
обміну речовин у особин даного виду.

В печінці накопичується велика кількість ​Типовий для ссавців.

вітаміну А.

Жовч білого ведмедя багата фосфором. У

ній міститься 15 амінокислот
 Висновок

Характерні для виду ознаки та властивості називають критеріями виду. Для

встановлення видової приналежності недостатньо використати який -небудь один
критерій ; тільки їх сукупність правильно характеризує вид.Існують види-двій ники,
які мають схожі морфологічний , фізіологічний , географічний критерії, але
розрізняються кількістю і будовою хромосом. Генетичний критерій вважають
основним.