ШТУЧНІ СУПУТНИКИ ЗЕМЛІ.

РОЗВИТОК КОСМОНАВТИКИ

Проєкт підготувала
учениця 10-Б класу
Устиновська Діана
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ

• За метою діяльності: теоретико-практичний

• За кількістю учасників: один
• За терміном реалізації: короткотривалий
 МЕТА

 Дізнатися про штучні супутники Землі

 Ознайомитися з розвитком космонавтики
 Розглянути історію космонавтики
 Дізнатися про вчених, які сприяли розвитку космонавтики
 Висновок
ШТУЧНІ СУПУТНИКИ ЗЕМЛІ
 ПЕРШИЙ ШТУЧНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

Перший штучний супутник Землі запущений

на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове
позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1).
Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону
міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримав
згодом відкрите найменування космодром Байконур),
за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7).
Над створенням штучного супутника Землі на чолі з
основоположником практичної
космонавтики С. П. Корольовим працювали
вчені М. В. Келдиш, М. К. Тихонравов, Н. З. Лідоренко,
В. І. Лапко, Б. С. Чекунов.
 ШТ У́ Ч Н И Й СУ П У́ ТН И К  — О Б 'ЄКТ, П О М І Щ ЕН И Й
Н А  О РБ І ТУ   З ЕМ Л І   Ч И І Н Ш О ГО Н ЕБ ЕС Н О ГО ТІ Л А
ЗУ СИ Л Л ЯМ Л ЮД И Н И . І Н КОЛИ Н АЗ И ВА ЄТ ЬСЯ
П Р О С ТО  СУ П У ТН И К , ОД Н А К В ТА КО МУ В И П А Д КУ СЛ І Д
ВІ Д Р І З Н Я ТИ В І Д  П РИ Р ОД Н И Х СУП У ТН И КІ В , ТА КИ Х
Я К М І С ЯЦ Ь .

Шту
чні
Одним із прикладів руху тіла під дією сили с у пу
тни
тяжіння є рух штучних супутників. ки З
емл
Користуючись законом всесвітнього тяжіння і і.
ІІ законом Ньютона, можна розрахувати
швидкість, яку необхідно надати тілу, щоб воно
рухалося по коловій орбіті навколо Землі. Ця
швидкість буде дорівнювати квадратному
кореню з відношення гравітаційної сталої та
маси Землі до суми радіусу Землі і висоти, на
якій знаходиться тіло.
 ДЛЯ ЧОГО ЗАПУСКАЮТЬ
ШТУЧНІ СУПУТНИКИ ЗЕМЛІ?
 СУПУТНИК-ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ
ДОПОМАГАЄ ДИВИТИСЯ
ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ.

Супутник літає над телестанцією. Починається

передача, і телестанція передає «картинку»
супутнику, а той, як в естафеті, передає її іншому
супутнику, який летить вже над іншим місцем
земної кулі. Другий супутник транслює
зображення третього, який повертає «картинку»
знову на Землю, на телевізійну станцію, що
знаходиться за тисячі кілометрів від першої. Таким
чином, телепередачі можуть дивитися одночасно
жителі Києва і Львова. За таким же принципом
супутники-зв’язківці допомагають вести телефонні
розмови, пов’язують між собою комп’ютери.
 СУПУТНИКИ ТАКОЖ СТЕЖАТЬ ЗА
ПОГОДОЮ

Летить такий супутник високо, бурі, шторми,

грози, всі атмосферні бурі помічає і передає
на Землю. А на Землі синоптики відомості
обробляють і знають, яка погода очікується.
 СУПУТНИКИ-НАВІГАТОР

Допомагають кораблям
здійснювати плавання, адже
система навігації GPS допомагає
при будь-якій погоді
визначати, де вони знаходяться.
За допомогою GPS-навігаторів,
вбудованих в мобільні телефони і
автомобільні комп’ютери, можна
визначити своє
місцезнаходження, знаходити на
карті потрібні будинки та вулиці.
 Є ТАКОЖ СУПУТНИКИ-РОЗВІДНИКИ

Вони фотографують Землю, а

геологи по фотографіях визначають,
в якому місці нашої планети
знаходяться багаті поклади нафти,
газу, інших корисних копалин.
Науково-дослідницькі супутники
допомагають у проведенні наукових
досліджень.Астрономічні –
досліджують планети Сонячної
системи, галактики та інші космічні
об’єкти.
РОЗВИТОК КОСМОНАВТИКИ

Практичне освоєння космічного простору

почалось 4 жовтня 1957 року запуском
першого штучного супутника Землі в
Радянському Союзі. Перші роки розвитку
космонавтики характеризувалися не
співпрацею, а гострою конкуренцією між
державами (так звані Космічні перегони).
 КОСМОНАВТИКА

Космонавтика — наука про політ літальних апаратів у світовий простір, і вид людської

діяльності, спрямований на пізнання космосу і космічних об'єктів технічними засобами.

Космонавтика — величезний каталізатор науки і техніки, що став за короткий термін

одним із головних рушіїв світового науково-технічного прогресу. Вона стимулює
розвиток електроніки, матеріалознавства, машинобудування, обчислювальної
техніки, енергетики і багатьох інших галузей.
КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

У камері, за кілька днів до страти, Микола

розробив проєкт реактивного літального
апарата. У проєкті Кибальчич розглянув
пристрій порохового ракетного двигуна,
керування польотом шляхом зміни кута
нахилу двигуна, програмний режим
горіння, забезпечення стійкості апарата
тощо. Схему апарата арештант надряпав
уламком ґудзика на стіні каземату.
 В П Е Р Ш Е Ї Х О П У Б Л І КО ВА Н О 1 9 1 8 Р О К У В Ж У Р Н А Л І
« Б Ы Л О Е » , №   4 - 5 . В П Р О Є К Т І К И Б А Л ЬЧ И Ч О Б Ґ Р У Н Т У ВА В
В И Б І Р Р О Б ОЧ О Г О Т І Л А І Д Ж Е Р Е Л А Е Н Е Р Г І Ї А П А РАТА ,
ВИСУНУВ ІДЕЮ ПР О МОЖЛИВІСТЬ
З АС Т О С У ВА Н Н Я   Б Р О Н Ь О ВА Н О Г О П О Р ОХ У   Д Л Я
РЕАКТИВНОГО ДВИГУНА І ПР О НЕОБХІДНІСТЬ
З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я П Р О Г РА М О ВА Н О Г О Р Е Ж И М У ГО Р І Н Н Я
П О Р ОХ У, Р О З Р О Б И В П Р И С Т Р О Ї Д Л Я П ОД АЧ І П А Л И ВА І
Р Е Г УЛ Ю ВА Н Н Я , С П О С О Б И З А П А Л Ю ВА Н Н Я . П ОД АЧ У
П О Р ОХО В И Х Ш А Ш О К В К А М Е РУ З Г О РА Н Н Я К И Б А Л ЬЧ И Ч
П Л А Н У ВА В З А Б Е З П Е Ч У ВАТ И З А Д О П О М О Г О Ю
А В Т О М АТ И Ч Н И Х Г ОД И Н Н И К О В И Х М Е Х А Н І З М І В .
Д О С Л І Д Ж У ЮЧ И П И ТА Н Н Я Щ ОД О С Т І Й К О С Т І П ОЛ ЬО Т У,
К И Б А Л ЬЧ И Ч З А З Н АЧ И В , Щ О С ТА Б І Л І З А Ц І Я А П А РАТА
М О Ж Е П Р О В ОД И Т И С Я Я К В І Д П О В І Д Н И М Р О З П ОД І Л О М
М АС , ТА К І З А Д О П О М О ГО Ю К Р И Л - С ТА Б І Л І З АТ О Р І В . В
П Р О Є К Т І Д О С Л І Д Ж Е Н Е П И ТА Н Н Я П Р О ГА Л ЬМ У ВА Н Н Я
А П А РАТА П Р И С П У С К У. В К І Н Ц І П ОЯ С Н Ю ВА Л Ь Н О Ї
З А П И С К И К И Б А Л ЬЧ И Ч В И К А З А В Д У М К У П Р О Т Е , Щ О
У С П І Х У В И Р І Ш Е Н Н І П Р О Б Л Е М И З А Л Е Ж И Т Ь В І Д В И Б О РУ
С П І В В І Д Н О Ш Е Н Н Я М І Ж М АС О Ю КО Р И С Н О Г О ВА Н ТА Ж У,
ГА Б А Р И ТА М И П О Р ОХО В И Х Ш А Ш О К І Г Е О М Е Т Р И Ч Н И М И
Р О З М І РА М И К А М Е Р И З Г О РА Н Н Я Д В И Г У Н І В .
 КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як

автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для
космосу), реалізованих його послідовниками в
практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема,
він уперше обґрунтував економічну доцільність
вертикального злету ракет, створення проміжних баз
під час польотів, гальмування у верхніх шарах
атмосфери, використання сонячної енергії космічними
апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його
досягненням є проєкт розрахунків польоту людини на
Місяць, який використали американці, реалізовуючи
запуск астронавтів на природний супутник Землі.
 КОРОЛЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ

Початок космічної ери людства

безпосередньо пов'язаний з ім'ям
звичайного житомирця Сергія
Павловича Корольова, який
зробив можливим перший
штучний супутник Землі, перший
політ людини в космос, перший
вихід космонавта у відкритий
космос, роботу орбітальної
станції і багато іншого.
 КАДЕНЮК ЛЕОНІД КОСТЯНТИНОВИЧ

Перший космонавт, що розгорнув у

космосі синьо-жовтий стяг. Ця історична
подія відбулась 19 листопада 1997 року і
стала важливою подією для всього
українського народу.
Леонід Каденюк здійснив політ у складі
екіпажу шатла «Columbia» (STS-87) з 19
листопада по 05 грудня 1997 року.
Тривалість польоту - 15 діб 16 годин 34
хвилини 04 секунди.
 ВИСНОВОК

Як бачимо, внесок українських вчених у розвиток світової

космонавтики є досить солідним і багатим. Ми розвинули
пізнавальні здібності і зацікавленість історією космонавтики та
її майбутнім.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!