Пластмаси.

Каучук, гума. Синтетичні волокна

Матеріали для курсу 10 класу

 Пластмаси
▪ матеріали на основі полімерів, що зберігають після
нагрівання і наступного охолодження надану їм форму.

Пластмаси містять добавки, які

покращують їхні властивості,
підвищують стійкість до хімічно
агресивних речовин, зміни зовнішніх
умов. Добавками слугують розмелені
деревина, крейда, графіт, а також сажа,
подрібнений папір, волокна, барвники.
Полімери у відповідних пластмасах є
зв’язуючими компонентами. Якщо до
мономера додати сполуку, яка при
нагріванні розкладається з виділенням
Блоки з пінопласту для утеплення
газу, то добутий полімер матиме вигляд
будинків
застиглої піни; його називають
пінопластом
 Полімери- основа пластмас
Поліетилен –
Поліетилен (-СН2-СН2-)n термопластичний
матеріал.
▪ безбарвний
▪ Із нього виробляють
▪ прозорий або білий
водопровідні та каналізаційні
напівпрозорий матеріал
труби, пакувальну плівку і
зовні нагадує парафін .
плівку для теплиць, тару,
Механічні та фізичні властивості
поліетилену залежать від умов
предмети побуту, ємності для
здійснення реакції полімеризації. зберігання неорганічних кислот
і лугів. Він також слугує тепло-
▪ На поліетилен не діють вода,
розчини кислот (крім й електроізоляційним
концентрованої нітратної) і лугів, матеріалом. Поліетиленові
жири, масла. Однак цей полімер вироби є морозостійкими, але
нестійкий щодо галогенів, при не витримують нагрівання
нагріванні розчиняється в рідких вище 60—100 °С.
вуглеводнях та їх
галогенопохідних, горить на
повітрі.
 Політетрафторетилен
(-CF2-CF2-)n або тефлон
Має високу хімічну стійкість, не
руйнується навіть
концентрованими кислотами, не
розчиняється й не набрякає в
жодному розчиннику. На відміну
від поліетилену тефлон —
негорючий полімер; він витримує
досить високу температуру.
Належить до термопластичних
полімерів лінійної будови.
Поліпропілен, як і поліетилен,
добувають, здійснюючи реакцію
полімеризації.
Цей полімер використовують для
виробництва волокон, труб,
пакувальної плівки, тари, деталей
технічної апаратури, предметів
побуту, іграшок, одноразового
посуду, а також як ізоляційний
матеріал .
Вироби з поліпропілену мають
підвищену твердість, стійкі до тертя.
Є термопластичним полімером. Його
використовують для виробництва
штучної шкіри, лінолеуму, труб, волокон,
тари, різних деталей. Із полівінілхлориду
виготовляють чоботи, захисні рукавички.
Аморфний термопластичний полімер
лінійної будови.
Він не реагує з розбавленими розчинами
лугів і кислот, розчиняється в деяких
органічних розчинниках.
Полістиролу можна надавати будь-якої
форми і кольору; він добре склеюється
та обробляється.
Недоліки цього полімеру — невисокі
міцність і термостійкість.
 Пінополістирен.
Із цього полімеру виготовляють звуко- і
теплоізоляційні, облицювальні та
декоративні плити, деталі для медичних
приладів і систем переливання крові,
тару для харчових продуктів, дитячі
іграшки, рятувальні круги, буйки, захисні
шоломи, одноразовий посуд

Недоліками пінополістирену
є крихкість і горючість. Плити
із цього матеріалу повільно
виділяють невеликі кількості
стиролу С6Н5-СН=СН2 —
токсичної речовини, здатної
накопичуватися в організмі.
Крім цього, пінополістирол
легко спалахує й горить із
виділенням кіптяви і
шкідливих речовин.
 Відходи полімерів і довкілля
▪ У розвинутих країнах частину ▪Забруднення
відпрацьованих полімерів і пластмас
переплавляють та застосовують у
довкілля відходами
виробництві плівки, тари, різного штучних полімерів є
обладнання, а решту переробляють серйозною
на органічні сполуки, горючі газові
суміші. Іноді залишки полімерних екологічною
матеріалів подрібнюють і додають до проблемою.
будівельних сумішей. Спалюючи
відходи деяких полімерів, отримують
теплову енергію.
▪ В Україні з відпрацьованого
поліетилену виготовляють плівку для
сільського господарства. На заміну
поліетиленовим пакетам приходять
паперові або зроблені з відходів
целюлози (цей полімер порівняно
швидко руйнується мікроорганізмами
в природних умовах).
Каучуки – це полімери
рослинного або синтетичного
походження, з яких
виготовляють гуму.
Характерна особливість —
висока еластичність її і
здатність після деформації
відновлювати свою форму.
Але до температури -50°С.
Вони водонепроникні,
зносостійкі, мають хороші
електроізоляційні властивості
 НАТУРАЛЬНИЙ КАУЧУК
Міститься у соку деяких рослин,
головним чином гевеї, нагадує
молоко
(це емульсія каучуку у воді).
Утворений з цис-поліізопрену.
Легший за воду, розчиняється в
органічних розчинниках, здатний
приєднувати водень, галогени,
галогеноводні.
При нагріванні перетворюється на
мономер.
Окиснюється киснем повітря та
іншими окисниками. Щоб цього не
сталось, його одразу обробляють
розбавленими кислотами,
перемивають, висушують.
Але він нестійкий до дії
температур.
Може розірватись при певному
зусиллі.
 Фізичні властивості
При температурі повітря:
▪ -195°C він твердий і прозорий;
▪ від 0 ° до 10 °C - крихкий і непрозорий;
▪ при 20 °C - м'ягкий, пружний і напівпрозорий;
▪ при 50 °C - він становиться пластичним і липким
▪ при 80 °C - натуральний каучук втрачає
еластичність;
▪ при 120 °C — перетворюється в смолоподібну
рідину, після загускання якої вже не можливо
утворити початковий каучук;
▪ від до 200—250 °C каучук розкладається
(уторюються газоподібні та рідкі речовини)
Будова полімерного
ланцюжка
 В натуральному каучуку міститься 91-96% поліізопрена
(C5H8)n, а також білки та амінокислоти, жирні кислоти, каротин,
невелика кількість солей міді, марганцю, заліза та інших
речовин. Поліізопрен натурального каучуку є
стереорегулярним полімером. Практически всі ділянки
ізопрену (98-100%) в макромолекулі приеднані в цис-1,4-
положенні:
СН2 = С – СН = СН2
|
СН3

Цікаво, що існує природній геометричний ізомер каучуку –

гуттаперча (транс-1,4-поліізопрен):

[- СН2 – С = СН – СН2-]п
|
СН3
Чарльз Гудір

У 1834 р.
відкрив
процес
вулканізації
резини.
Історія вулканізації

▪В один із зимових днів

1839 року «резинова
людина» кинула в піч
суміш каучуку з сіркою.
Продукт виявився
назвичайно пружним і
міцним, а головне – не
втрачав своїх
властивостей під дією
тепла.
Вулканізований каучук (гума)

При нагріванні з сіркою відбувається “зшивання”

полімерних ділянок, за рахунок сульфідних
місточків. Процес називається вулканізацією.
 Синтетичні каучуки
— добувають
Загальна схема утворення каучуків:
штучним шляхом з
бутадієну, ізопрену,
хлоропрену, стиролу.
При нагріванні
вони також
розкладаються.
Вони є основою
для виробництва гуми. де Y — H (мономером є бута-1,3-дієн,
полімером — бутадієновий каучук, або
полібутадієн); CH3 (мономер — ізопрен,
полімер — ізопреновий каучук, або
поліізопрен); Cl (мономер — хлоропрен,
полімер — хлоропреновий каучук, або
поліхлоропрен).
Види синтетичних каучуків

Бутадієн – стирольний каучук

Бутадієн – нітрольний каучук

 В наш час виробляється великий асортимент синтетичних
каучуків, різних за складом і за властивостями. Каучуки
класифікують і називають за назвою мономерів, що
використовують для їх одержання (ізопренові, бутадієнові
каучуки), або за характерною групою атомів, що входять в їх
склад (полісульфідні, кремнійорганічні і т.п.).

Приклади деяких синтетичних каучуків

широко поширені бутадієнові СКД

(стереоурегульований 1,4-цис-
полібутадієн).

ізопренові (1,4-цис-поліізопрен)
каучуки.
Бутилкаучук (БК) - сополімер 2-
метилпропена з невеликою кількістю
ізопрену

Поліхлоропренові каучуки
(наірит, неопрен)

фторкаучуки - сополімери фторирувані

або частково фторувані алкени

кремнійоргані каучуки -
поліорганосилоксани
 Сьогодні із бутадієну
та ізопрену
виробляється 80%
світового
синтетичного каучуку.
Також його
виготовляють з
стиролу,
хлоропрену, етилену
та інших полімерів.
Отримання синтетичного
каучуку — одне із великих
досягнень ХХ століття. Але
це відкриття принесло не лише
користь.
Щорічно в світі викидається
до 100 млн використаних
автомобільних покришок. в
природніх умовах вони
розкладаються не менше 100
років, а при спалюванні
виділяють надзвичайно
шкідливі речовини.
 СИНТЕТИЧНІ ВОЛОКНА.
ПОЛІЕСТЕРНІ
ТА ПОЛІАМІДНІ ВОЛОКНА
 Поняття про синтетичні волокна
Синтетичне волокно — це хімічне волокно,
яке формують із синтетичних полімерів. У промисловості для одержання
синтетичних волокон застосовують поліаміди, поліефіри,
поліакр лонітрил, поліолефіни, полівінілхлорид, полі
вініловий спирт.
 Види синтетичних волокон

Полівінілхлорид
ні
Поліакрилонітриль Полівінілспирто
ні ві
Поліамід СИНТЕТИЧНІ Поліолефіно
ні ві
Поліуретано
ВОЛОКНА
Поліестер
ві ні
Вуглецеві
Фторволокн
нитки
о Поліформальдегід
ні
 Штучні волокна
До штучних волокон належать волокна,
виготовлені шляхом хімічної обробки
природної сировини целюлозного й
білкового походження.

Виготовляючи їх спершу готують прядильний розплав чи розчин,

тому що для вироблення хімічних волокон необхідно, щоб молекули си-
ровини були рухливі. Тільки так їх можна розмістити вздовж осі утворю-
ваного волокна й сформувати нитку.

Штучні волокна: а — віскозне; б —

ацетатне
Ацетатне волокно
▪ Природний полімер целюлозу піддають хімічній обробці
ангідридом етанової кислоти (СН3СО)2О, а утворений продукт
реакції розчиняють у відповідних розчинниках. Утворену
однорідну рідку суміш за спеціальними технологіями
перетворюють на волокно.
Віскозне волокно
Добувають з целюлози, яку
піддають хімічній обробці з використанням
нітратної кислоти. Віскозне волокно багато в
чому схоже з натуральними волокнами
(льоном і бавовною).

Тканина з віскози має шовковистий

блиск, приємна на дотик,
м’яка, гігроскопічна, легко та рівномірно
зафарбовується. Через неї добре
проникає повітря, тобто в одязі з такої
тканини тіло «дихає», що у спеку
створює відчуття прохолоди.
Віскозне мікроволокно під назвою
«Мікромодал» зовні
схоже на натуральний шовк, бархатисте,
м’яке й дуже легке. Відомим вам
застосуванням цього волокна є
виготовлення панчіх і колгот.
Мідноамоніачне волокно
Використовують у виробництві килимів,
технічних тканин, трикотажних виробів
 Синтетичні волокна на відміну від
штучних від початку й до кінця
Синтетичні волокна виготовляють із продуктів переробки
вуглеводневої сировини

Поліпропіленове

Поліуретанове Полівінілхлоридне

Капрон Еластан

Акрил Поліестер
 Поліпропіленове волокно
синтетичне волокно, виготовлене з роз-
плаву поліпропілену

Воно також стійке до дії відбілювачів,

кислот, органічних розчинників, його не
псують цвілеві гриби, бактерії й комахи.
Спецодяг, синтетичні килими, ковдри,
тканини для пошиття верхнього одягу —
це окремі приклади його застосування.
Поліестер (поліефір)
Волокно, виготовлене з продукту
кополімеризації двохатомного
насиченого спирту етан-1,2-діолу
(етиленгліколю) з терефталевою
кислотою.

З поліестеру виготовляють штучне хутро

і килими, комбіновані тканини, до складу
яких можуть входити шерсть, бавовна,
льон. З таких тканин шиють верхній одяг,
а також гардинно-тюлеві вироби.
Полівінілхлоридне (ПВХ)
Волокно формують із розчинів
полівінілхлориду.
Негорючий, тканинами оббиті сидіння
автомобілів, літаків, потягів тощо.
Еластан (поліуретанове волокно),спандекс
Основна властивість еластану, як і каучуків, —
еластичність. Що більший вміст еластану в
тканині (його додають до багатьох
видів волокон), то краще вона розтягується

Вироби з такого матеріалу

облягають фігуру, зберігають форму
тривалий час, легкі й зручні під
час носіння.
Капрон (нейлон-6)
синтетичний полімер, структурними ланками
якого є залишки 6-аміногексанової (e-амінокапронової) кислоти.
Хімічна будова цієї амінокислоти така, що характеристичні групи NH2
і СООН розташовані біля крайніх атомів Карбону H2N (CH2)5 COOH.

Капрон — стійка до більшості розчинників тверда речовина білого

кольору, пом’якшується за температури 210 °С. З розплаву капрону
можна легко витягувати нитки навіть у лабораторних умовах.

Капронове волокно еластичне, дуже міцне, стійке до стирання та

згинання, негігроскопічне, з нього виготовляють канати,волосінь.

Проте є в капрону й небажані

властивості — він нестійкий до
нагрівання, дії кислот і лугів. Через
негігроскопічність
капронового одягу людина в ньому
швидко пітніє.
Визначити, яку основу — синтетичну чи натуральну — має
волокно, можна нагріваючи або спалюючи волокно чи тканину.

Штучні целюлозні волокна (бавовна, Натуральні волокна (вовняні,

ацетатне, віскозне) спалахують швидко
й згорають,розповсюджуючи запах
паленого паперу. Грудочка, що
залишається після горіння, легко
розтирається пальцями.
шовкові) згорають аналогічно
целюлозним, розповсюджуючи
запах паленого пір’я.

Синтетичні волокна (наприклад, Поліестерні волокна швидко

капрон) спершу плавляться, а потім згорають, після чого
згорають, розповсюджуючи різкий залишається грудочка, яка
малоприємний (мишачий) запах. пальцями не розтирається.