Львівський національний університет імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України

Економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики

ЗВІТ

про виконання лабораторної роботи

з курсу «МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ»

Виконала:
студентка групи ЕКФ-33с
Чистобородова Крістіна
Перевірив:

доц. Антонів В. Б.

Львів– 2020
 1.Недомінуючі альтернативи Еджуарта-Паретто. Приведення до
співмірності

Під час одночасного розгляду кількох показників варто наголосити на

тому, що ці показники переважно задані в різних шкалах з різними
одиницями виміру (кілограми, метри, хвилини, біти тощо). Тому виникає
необхідність у приведенні їх всіх до певного уніфікованого способу
вимірювання. Найбільш зручно приводити всі одиниці виміру до
безрозмірної величини, зокрема, нульове значення повинно відповідати
найнижчому значенню певної якості, а одиниця – відповідно найбільшому
його значенню.

Конкретний вибір уніфікованого (приведеного) перетворення залежить

від того, до якого з трьох наступних типів належить досліджуваний
показник:

A. Якщо початковий показник Х′ пов’язаний з комулятивним

(інтегральним) монотонно зростаючою залежністю (тобто чим
більше значення Х′, тим вище значення кінцевої комулятивної
ознаки), то значення відповідної уніфікованої змінної Х можна
отримати за формулою:

X ' −X ' min

x= ,
X ' max− X ' min

де X′ та max X′ – відповідно, найменше (найгірше) та найбільше

(найкраще) значення якості початкового показника.

B. Якщо ж початковий показник Х′ пов’язаний з досліджуваною

комулятивною (інтегральною) ознакою монотонно спадаючою
залежністю (тобто чим більше значення Х′, тим менше значення
комулятивної ознаки, і навпаки), то значення відповідної
уніфікованої (приведеної) змінної Х можна обчислити за
формулою:
 X ' max− X '
x= '
X max− X ' min
C. У випадку, коли початковий показник пов’язаний із
досліджуваною комулятивною (інтегральною) ознакою
немонотонною залежністю (тобто між min X′ та max X′ існує
деяке оптимальне значення opt X′ при якому досягається
найкраще значення якості комулятивної ознаки), то значення
відповідної уніфікованої (приведеної) змінної Х визначають за
формулою:
x=1−¿ X ' −X ' opt ∨ ¿ ¿
'
max ⁡{( X ¿¿ ' max−X ' opt ), (X opt− X ' min ⁡)}¿

Щоб реалізувати ці перетворення потрібно вміти визначати для кожного

конкретного показника Х′його значення min X′ , maxX ′ та opt X′ стосовно
досліджуваної комулятивної (інтегральної) ознаки. Оскільки теоретико-
нормативний підхід визначення пов’язаний із значними труднощами, то на
практиці застосовують емпіричний підхід. Зокрема, за min X′ та max X′
пропонують прийняти, відповідно, найменше та найбільше значення серед
всіх спостережуваних значень цих показників. Питання визначення значення
optX ′ вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням
конкретної ситуації, переважно із застосуванням експертних оцінок.

Обираємо 5 альтернатив: Lenovo, ASUS, HP, Dell, Acer.

Та 6 критеріїв: ціна, діагональ дисплея, об’єм ОЗУ, ємність акумуляторної

батареї (Вт-г), вага (кг), кількість ядер.

Дані представленні на рисунку 1:

 Рис.1. Таблиця даних

Приводимо до співмірності критеріїї за допомогою 3-х методів

описаних вище. В результаті отримуємо таблицю з коефіцієнтами.

Рис.2. Таблиця коефіцієнтів

Проводимо перевірку Еджуорта-Парето. В результаті домінуючих

альтернатив не виявлено.

Рис.3. Порівняння Еджуорта-Парето

2.Прийняття рішення в умовах невизначеності. Дослідження критеріїв

шкодування

Критерій Вальда (максимінний, крайній песимізм)

Однією з основних гіпотез для даного критерію є гіпотеза антагонізму.

Розраховується за формулою:
Kmm=max min aij
i j
 Критерій азартного гравця

Зовнішнє середовище сприяє особі, що приймає рішення при

використанні матриці виграшів. Кожна альтернатива оцінюється
результатом, що дає найбільший виграш. Кращою з альтернатив є та, яка дає
максимальне значення.
Kаг=max max aij
i j

Нейтральний критерій

Всі етапи зовнішнього середовища з’являються з однаковою

ймовірністю. У цьому випадку доцільно вибирати альтернативу, якій
відповідає максимальне середнє значення.
n
1
Kн=max ( ∑ a ij )
i n j=1

Критерій Гурвіца

В цьому критерії зроблена спроба об’єднати переваги критерію

азартного гравця та критерію Вальда. В результаті отримали більш
врівноважений критерій, ніж критерій азартного гравця, та менш
песимістичний, ніж критерій Вальда.
Kг=c Kmm+ ( 1−c ) K аг

Критерій добутків

Застосовується тільки до функції реалізації з додатніми елементами.

n
Kд=max ∏ a ij
i j =1

Критерій Севіджа

Як основний критерій шкодувань визначається:

Ks=min ¿ ¿
i

Нейтральний критерій

У критерії Севіджа передбачається, що середовище є ворожим до

особи, що приймає рішення. Проте середовище може бути нейтральним або
сприятливим. В такому випадку будемо мати нейтральний критерій.
 n
1
Kнш=min ( ∑ max aij −aij )
i n j=1 i ( )
Критерій суб’єктивно-середніх шкодувань

Оскільки критерій Севіджа мінімізуючи шкодування не враховує

абсолютної величини вихідної матриці шкодувань, то був запропонований
критерій суб’єктивно-середніх шкодувань, який можна порахувати так:
n
Kссш=min ∑ d ij p j
i j=1

Критерій Хоменюка

Об’єктивні ймовірності про появу станів зовнішнього середовища

відсутні.
n
Kx=max ∑ a ij q j
i j=1

Рис.4. Прийняття рішень в умовах невизначеності

Рис.5. Матриця шкодувань

Рис.6. Критерії шкодування

 3.Дослідження критеріїв для прийняття рішення в умовах ризику

Критерій Байєса-Лапласа

Розглядається як узагальнення нейтрального критерію, який враховує

нейтральне ставлення зовнішнього середовища до особи, що приймає
рішення.
n
Kбл=max ( ∑ aij q j )
i j=1

Припускає виконнання таких умов:

1. точне знання імовірності важливості кожного з критеріїв;

2. незалежність цих імовірностей від часу;
3. для визначення цих імовірностей необхідно провести аналіз
велику кількість раз.

При виконанні 3-х умов критерій стає абсолютно надійним. Якщо ж

хоча б 1 з цих умов порушується, критерій стає ризиковим.

Критерій Ходжа-Лемана

Використовується для зниження негативного впливу при недостатності

інформації про імовірності або коефіцієнти важливості кожного з критеріїв.
Kхл=c K бл+ ( 1−c ) Kmm

Критерій Гермеєра
K ге=max min aij q j
i j

Рис.7. Розраховані критерії

4.Лексикографічний метод
 Метод застосовується в задачах, у яких окремі цілі мають різну вагу і їх
вдається розташувати в певному ієрархічному порядку. У таких задачах на
першому етапі оптимізації визначають множину розв'язків, яка оптимізує
ціль найвищого рангу. Отримана множина D розв'язків на другому етапі
звужується при оптимізації другої за важливістю мети. Цей процес триває
доти, доки не залишиться один єдиний розв'язок. Якщо при оптимізації мети
щонайнижчого рангу не вдається знайти єдиний розв'язок, то із множини
розв'язків, що залишилися, роблять суб'єктивний вибір, або вводять
додатковий критерій. Цей метод застосовується досить широко, але
припускає ієрархію цілей.
Для моєї задачі:
Бажано, щоб ноутбук коштував від 8400 до 16999, мав 4 ядра, мав вагу
від 1.41 до 2 кг, об’єм ОЗУ 6-10, діагональ екрана від 15,6 до 17,3, ємність
акумуляторної батареї 30-38.

Рис. 8. Лексикогравічний метод

ВИСНОВКИ

Отже, прийняття рішень – найважливіша сторона людської діяльності.

Вибір однієї альтернативи з декількох, з великої, але скінченної множини
альтернатив або навіть із нескінченної множини можливих рішень пронизує
все людське життя.
Більшість щоденних рішень людина приймає майже автоматично,
спираючись на свій життєвий досвід. Частина рішень, які вважаються
людиною другорядними, оцінюються й вибираються інтуїтивно, без
серйозного аналізу альтернатив та наслідків, що з них випливають. І,
нарешті, існують важливі проблеми прийняття рішень, часто в унікальних
ситуаціях, які потребують тривалих роздумів при пошуку раціонального або
кращого рішення в умовах значної кількості альтернатив, суперечливих
вимог і невизначеності майбутньої ситуації.
Проблеми прийняття рішень у нестандартних або унікальних ситуаціях
завжди існували в техніці, людському суспільстві, при управлінні як
окремими підприємствами або організаціями, так і державами, у
міждержавних відносинах. Пошук прийнятного рішення в унікальних
ситуаціях завжди був і залишається певною мірою мистецтвом, за своєю
складністю порівнянним із мисленням. Однак існує й добре розроблена
теорія прийняття рішень, що акумулювала в собі досвід багатьох поколінь
людей і що дозволяє правильно розв'язувати типові задачі прийняття рішень.