Мотиваційний лист

Шанхайські висоти і пекінські хрущовки, літакоподібне метро і замріяні

пагоди… Хіба усе це можна поєднати? Так, якщо це Китай…

Старовинний і сучасний, близький і незрозумілий - він таїть у собі стільки

секретів, що тільки поглянувши зсередини, можна хоч трошки наблизитися до
їх розкриття.

Я люблю все нове, все те, що відкриває мені світ з іншого, невідомого раніше
боку. Але ще більше я люблю осягати це нове.

Цього року я вступила до Київського Національного Лінгвістичного

Університету на факультет сходознавства,вивчаю китайську мову. За одне
півріччя я зрозуміла,що це мій шлях і я відчуваю незгасаючу жагу до вивчення
цієї мови. Не думала,що щось може поглинути так,як ця культура,історія і сама
мова,але я знайшла таке заняття,таку мову. Хоч китайська мова одна з
найскладніших мов світу,я розумі. ,що це мені під силу і моє зацікавлення цією
Країною з кожним днем все більше і більше.

В Китаї не їдять хліб, не визнають кисломолочних продуктів, в Китаї образою є

давати офіціанту "чайові". У Китаї, мабуть, кожна бабуся і дідусь
використовують час з такою користю, яка нашій молоді і не снилась. Китай - це
хранитель вчительского автритету. Ще давно, відкривши світові шовк
порцеляну, порох, китайці зробили авторитет вчителя законом.

Та не тільки цим унікальна ця країна. Велика безліч архітектурних шедеврів,

легендарна китайська опера, надзвичайно таємнича чайна церемонія і таке
різноманіття діалектів. Можливо, хтось бачить тут рядову країну нашлої
планети, але для мене Китай - це, ніби, полотно великого художника, в якому
можна знайти милозвуччя мови, барвистість архітектури, багатство культури і
головне - себе. Так-так, мені здається, саме там, у Китаї, серед того, що запалює
мої почуття, що приваблює своєю непізнанністю, я знайду себе.

Мені потрібна ця країна. Можливо, і я потрібна їй, щоб поділитись своєю жагою
до життя, до пізнання і самовдосконалення.

Дуже вдячна за вашу увагу!

Лещенко Вікторія Геннадіївна