Інтелектуальна бесіда

Скарбничка мудрості»

Мета: поглибити знання учнів з народознавства, акцентувати увагу на потребі

зберігати як святиню усе те, що пов’язує людину з рідною землею; розвивати
зв’язне мовлення та логічне мислення учнів; виховувати в дітей любов до
національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього
світу.

Дорогі друзі! Сьогодні на вас чекає багато різноманітних завдань,

веселих жартів та інших пригод.
А хто мені скаже, що ми відносимо до народної мудрості? (відповіді учнів)
Пісні, казки, ігри, загадки, прислів’я, приказки, прикмети, гуморески — це
багатство української мови. Це мудрість нашого народу - і все це нам належить
оберігати та примножувати.
До неоціненних коштовностей українського народу належить усна народна
творчість.
Ось і сьогодні ми з вами відкривши цю скриню, потрапимо у чарівний світ
народної мудрості. Прислів’я, приказки, казки, пісні, гуморески, легенди,
загадки, лічилки і скоромовки – ці духовні скарби з незапам’ятних часів живуть
у народі, передаються з уст в уста, від покоління до покоління, збагачуючи
нашу мову влучними висловами та дотепними жартами.
І так ми починаємо нашу гру. І я прошу моїх помічниць дістати зі скрині
перший скарб.
1. Скарб «Народні легенди»
Легенда – це поетична оповідь про яку-небудь історичну подію, усне
народне оповідання про чудесну пригоду, котра сприймається як достовірна.
Легенда - приблизний синонім поняття міф; епічна розповідь про те, що
відбувалося в незапам'ятні часи. 
Як і перекази, легенди покликані зберегти у народній пам'яті й передати
майбутнім поколінням знання про історичне минуле народу, пояснити причини
виникнення різних явищ природи, їхню суть, зафіксувати народні уявлення
наших пращурів про них. На відміну від переказів, легенди менш достовірні, у
них допускається вигадане, фантастичне, неймовірне. Але поряд з цим, легенди
- це не прості вигадки, адже беруть свій початок з реальних подій. 
Вчитель. Хоча події у легенді нерідко перебільшуються, у народній свідомості
вона все ж сприймається як достовірна розповідь, що відрізняє її від звичайної
казки, а фантастичний зміст легенди трактується як диво, творене
незвичайними людьми. Фантастика і вимисел легенди – саме ті чинники, за
допомогою яких неясне стає зрозумілим, а неможливе – досяжним. 
 Командам завдання: на столах у кожної команди, є легенди прочитайте та
поясніть її зміст та значення.
Команди читають і пояснюють свою легенду
Три брати - засновники Києва (легенда)
Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми...
І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій - Хорив, і
сестра їхня - Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на
горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив — на третій горі, через що і
прозвана вона Хоривицею.
І збудували вони городок в честь свого старшого брата й нарекли його
Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті
мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є
поляни й до сьогодні.Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо
нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: «На
перевіз на Київ». Проте, коли 6 Кий був перевізником, то не ходив би до
Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не
знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав
йому той цар, при якому він приходив.
Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий
городок і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні
мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же
повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і
сестра їх Либідь тут померли.
2. Скарб «Народ скаже, як зав’яже»
Дівчина 1. Прислів'я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів'я та
приказки є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду,
який дає право формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику. 
Вчитель. Прислів'я та приказки були й залишаються енциклопедією
народного життя. Ми не знайдемо такої ділянки побуту, взаємин між людьми і
природним довкіллям, які б не знайшли відображення в народній мудрості.
Завдання: кожній команді потрібно зібрати прислів’я, приказки (по 3 шт.)
3. Скарб «Казки — це диво»
1 дівчина. Поміж гори і долини, через тихі води,
Вчитель. Казки були і є одним з найпоширеніших видів оповідальної народної
творчості. На земній кулі нема жодного народу, який би не створив свого
казкового епосу (Е́пос — різновид літературного роду, що оповідає про події.)
Кожен народ має свої казки і сюжети, в який він вкладає свою життєву і
соціальну філософію, зумовлену побутом та історією
Завдання: відгадай з якої це казки.
Гравці по черзі відповідають на запитання за змістом українських народних
казок
1) Як звали півника в казці « Колосок»? ( Голосисте горлечко )
2) В чий будиночок забралася Коза-Дереза? ( Зайчика )
3) Кому з героїв у скрутну хвилину допомогло гусеня ? ( Івасику-Телесику )
4) Чим пригощала Лисичка Журавля? (Молочною кашею)
5) Кого зробив дід із соломи? (Бичка)
6) Хто бігав наввипередки з їжаком? (Заєць )
7) Кого купив дід на базарі за три копи? ( Козу-Дерезу)

1) Яка тварина прикинулася неживою серед дороги? (Лисичка)

2) Хто викрав Івасика-Телесика? (Змія )
3) Хто прогнав Козу-Дерезу із зайчикової хатки? ( Рак)
4) Як звати зеленого чоловічка з довгою бородою, який живе у пеньку? ( Ох)
5) Назвіть улюблене взуття діда з казки Коза-Дереза? (Червоні чоботи)
6) У якій казці битий небиту віз? ( Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат)
7) Кому в казці треба було відчинити, через поріг пересадити,
нагодувати і спати покласти? ( Кобилячій голові)
4. Скарб «Загадки»
Загадки — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. В сиву давнину
загадкам надавали магіч магічного  значення, вони були пов'язані з культовими
обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду.
Завдання: відгадування загадок.
Загадки про предмети побуту
1. Вміє вишивати, шити, може ґудзики пришити, та без одягу до нині
рукодільниця-кравчиня. (Голка)
2. Не хижак, а зуби має. Не гризе і не кусає, а розчеше кіски Олі, чубчик
Петрикові й Толі. (Гребінець)
3. Справно йде, хоч ніг немає, цоки-цок, усім співає. І секунди, і
хвилини нам рахує він щоднини. (Годинник)
4. Є у мене дивне скельце, що з усіх кривляється: як до нього
усміхнешся, воно теж всміхається. (Дзеркало)
5. Дивний журавель стоїть, що нікуди не летить. Можеш ти води
напиться, називається... (Криниця).
6. Є у голочки подружка, що прив’язана до вушка. Слід у слід за нею
ходить, візеруночки виводить. (Нитка)
7. Стали гості на поріг — відразу на носа — плиг. І не просять
пригощати, дай газету почитати. (Окуляри)
8. Не каструля і не миска, не кружка, не горщик. Насипають в неї кашу,
наливають борщик. (Тарілка)
9. Є у блюдечка подружка, що одне лиш має вушко. Можеш кралю цю
зустріти, як захочеш чай попити. (Чашка)
10.Чистить курточку, штанці, чобітки і сап’янці... Дуже працьовита тітка.
Здогадались, хто це? (Щітка)
ІІІ. Підсумок заходу.
 З давніх давен передається мудрість українського народу, його життєвий
досвід, його мрії, його почуття. Все це є вартим уваги його нащадків.
І сьогодні хочу запропонувати вам, як нащадкам своїх бабусь і прабабусь,
створити свій власний оберіг мудрості. А створимо його у формі великого
мішечка на який ви приклеїте свої маленькі. Напишете свою мудрість.
Вона може бути у вигляді мудрого побажання, чи запропонуєте якусь
традицію для свого класу. А може хтось з вас напише прислів’я чи приказку?