Символом українського національного руху на всі часи

судилося стати Тарасові Шевченку (1814–1861)

Його літературна та політична діяльність Т. Г.

Шевченка сприяла активізації національно-визвольного
руху в Україні, формуванню національної свідомості,
політичної активності інтелігенції та народу

У березні 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському

товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і
засланий солдатом до Орської фортеці із забороною писати
й малювати. Тільки по смерті Миколи І завдяки
клопотанням друзів Шевченка звільнили із заслання (1857).
 Значення Тараса Шевченка – геніального поета й
визначного художника, творця української літературної
мови – для розвитку українського національно-визвольного
руху важко перебільшити. Адже він був першим, хто
сформулював українську національну ідею і через свої
поетичні твори зробив її надбанням усього українського
загалу, чим посприяв згуртуванню українців у боротьбі за
національне визволення. У поетичній збірці "Кобзар" він
уперше в історії засудив колонізаторську політику
російського самодержавства щодо України. З іменем Тараса
Шевченка пов'язане утвердження української літературної
мови. Поезія Шевченка піднесла нову українську літературу
до світового рівня. Вона й досі залишається найбільшим і
найсамобутнішим явищем з усього, що створено
українською мовою.