1 Analiz Math 2010

Аналіз завдань з математики, які виявилися найскладнішими для
учасників зовнішнього незалежного оцінювання
Математика є предметом, який найчастіше обирають абітурієнти при вступі до

вищих навчальних закладів технічного напряму.
Як найкраще підготуватися до тестування та запобігти помилок, допущених
учасниками зовнішнього незалежного оцінювання?
Аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання з математики 2010 року
показав, що найбільш складними для учнів є завдання з розділів «Рівняння та нерівності»,
«Функції», «Тригонометрія», «Стереометрія», текстові задачі. Складними вважаються
завдання, які правильно виконали менше ніж 40 % учасників і дуже складними – завдання,
які правильно виконали менш ніж 20 %.
Наведемо приклади завдань, які виявилися складними і дуже складними для учасників
тестування.
Завдання № 13 (з вибором однієї правильної відповіді) зовнішнього незалежного

оцінювання з математики 2010 року (1 сесія ):
У скільки разів збільшиться об’єм кулі, якщо її радіус збільшити у 2 рази?
А Б В Г Д
у 2 рази у 4 рази у 6 разів у 8 разів у 16 разів
Відповіді абітурієнтів (%)

А Б В *Г Д
28,04 37,18 6,39 26,34 1,87
* - позначення правильної відповіді.
Правильну відповідь Г обрали всього 26,34% абітурієнтів. Решта абітурієнтів не уявляє,
що куля – це об’ємне тіло, яке має три виміри і тому її радіус підноситься до третього
степеня. 28,04% учасників уявляють кульку тілом лінійних розмірів, 37,18% – тілом, яке
має два виміри.
Завдання №20 (з вибором однієї правильної відповіді) зовнішнього незалежного

оцінювання з математики 2009 року:
Свинцеву кулю радіуса 5 см переплавили в кульки однакового розміру, радіус кожної з

яких – 1 см. Скільки таких кульок одержали? Втратами свинцю під час переплавлення
знехтуйте.
А Б В Г Д
125 50 25 10 5
Відповіді учасників (%)

*А Б В Г Д
16,29 4,88 19,45 8,87 50,18
Аналіз відповідей свідчить про те, що правильну відповідь А обрали всього 16,29%
учасників тестування. Решта учасників не уявляють, що кулька – це об’ємне тіло, яке має
три виміри і тому відношення лінійних розмірів більшої кульки до меншої підноситься до
третього степеня. 50,18% абітурієнтів уявляють кульку тілом лінійних розмірів, 19, 45% –
тілом, яке має два виміри.
На одному з рисунків зображено ескіз графіка функції y = 3 . Укажіть цей рисунок.

−x

А Б В Г *Д
18,34 18,94 18,26 14,26 29,84
Розв’язання
Графік показникової функції y = a , якщо a > 1, має вигляд:
x
для того, щоб отримати графік функції y = a ( a > 1),

−x
потрібно зробити симетричне перетворення відносно осі Oy

(графік функції y = f (− x ) симетричний графіку
функції y = f ( x ) відносно осі Oy, точки перетину графіка з
віссю Oy залишаються незмінними):
Таким чином отримуємо правильну

відповідь Д.
Цю відповідь обрали 29,84% абітурієнтів. Решта абітурієнтів обрала неправильні

відповіді, які розподілилися практично в однаковому відсотковому відношенні.
На одному з рисунків зображено ескіз графіка функції y = − log 4 x . Укажіть цей

рисунок.

А *Б В Г Д
29,10 22,11 11,63 23,14 13,52
Графік логарифмічної функції y = log a x , якщо a > 1, має вигляд:
для того, щоб отримати графік функції y = − log a x ( a > 1),
потрібно зробити симетричне перетворення відносно осі Oх
(графік функції y = − f ( x ) симетричний графіку функції y = f ( x )
відносно осі Oх, точки перетину графіка з віссю Oх залишаються
незмінними):
Таким чином отримуємо правильну

відповідь Б.
Цю відповідь обрали 29,84% абітурієнтів. 29,10% абітурієнтів зробили симетричне

перетворення відносно осі Oy (відповідь А). 23,14% абітурієнтів обрали стандартний
вигляд функції y = log a x , якщо a > 1 (відповідь Г).
На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка визначена на відрізку [–4; 6]. Скільки
коренів має рівняння f ( x ) = x на цьому відрізку?
А Б В Г Д
жодного один два три чотири

А Б В *Г Д
7,88 13,90 24,18 28,04 25,77
Графік функції y = x має вигляд прямої, яка нахилена до осі Oх під кутом 45° (на
рисунку зображено червоним). Ця пряма перетинає графік функції y = f ( x ) у трьох
точках.
Правильну відповідь Г обрали 28,04% абітурієнтів. 24,18% абітурієнтів отримали дві

точки перетину. 25,77% абітурієнтів – чотири точки перетину.
На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка визначена на відрізку [–4; 6].

Укажіть усі значення х, для яких виконується нерівність f ( x ) ≥ 2 ?
А Б В Г Д
{2} ∪ [3;5] [− 4;3] ∪ [5;6] [3;5] [2;4] {− 1} ∪ [3;5]

А Б В Г *Д
15,58 21,25 16,35 26,72 19,73
Пряма y = 2 перетинає графік функції y = f ( x ) в трьох точках. Нерівність f ( x ) ≥ 2

виконується для тих точок графіка функції y = f ( x ) , які розташовані на прямій y = 2 і
вище.
Відповідь Д є правильною.
Її обрали лише 19,73% абітурієнтів.
26,72% абітурієнтів обрали інтервал [2;4] .
16,35% – не врахували точку х = –1.

На рисунку зображено ескіз графіка функції y = ax + bx + c . Укажіть правильне

2
твердження щодо коефіцієнтів а, b, с.
А Б В Г Д
a < 0, a > 0, a > 0, a < 0, a < 0,
    
b < 0, b < 0, b > 0, b > 0, b > 0
c = 0 c > 0 c = 0 c < 0 c = 0
    

А Б В Г *Д
14,91 15,15 22,32 23,92 23,21
На рисунку вітки параболи напрямлені вниз, тому a < 0 ; c – величина відрізка, що

відтинає парабола на осі ординат, тому c = 0 . Як видно з рисунку, координати вершини
b − b 2 + 4ac
параболи мають додатні значення x0 > 0, y 0 > 0 ( x0 = − , y0 = ), a < 0 ,
2a 4a
a < 0,

тому b > 0 . Таким чином, значення коефіцієнтів: b > 0 .
c = 0

Правильною відповіддю є варіант Д.
Цю відповідь надали лише 23,21% абітурієнтів. 23,92% абітурієнтів не змогли визначити

правильно значення коефіцієнта c . 22,32% абітурієнтів не змогли визначити правильно
значення коефіцієнта a . Решта абітурієнтів обрала неправильні відповіді, які
розподілилися практично в однаковому відсотковому відношенні.
У прямокутній системі координат зображено точку, що є вершиною параболи

y = x 2 + bx + c (див. рисунок). Укажіть правильне твердження щодо коефіцієнтів b, с.
А Б В Г Д
b < 0, b > 0, b > 0, b < 0, b > 0,
    
c > 0 c < 0 c = 0 c < 0 c > 0

*А Б В Г Д
23,21 17,27 14,95 10,13 33,99
У квадратичної функції y = x + bx + c коефіцієнт a = 1 , це означає, що вітки параболи

2
напрямлені вгору. c – величина відрізка, що відтинає парабола на осі ординат. У цьому

випадку парабола перетинає вісь Oy вище 0, тому c > 0 . Як видно з рисунку, координати
b
вершини параболи мають додатні значення x0 > 0, y 0 > 0 ( x0 = − ,
2a
− b 2 + 4ac b < 0,
y0 = ), a > 0 , тому b < 0 . Таким чином, значення коефіцієнтів:  .
4a c > 0
Правильною відповіддю є варіант А. Цю відповідь надали лише 23,21% абітурієнтів.
Більшість абітурієнтів (33,99%) не змогла правильно визначити значення коефіцієнта b .
10,13% абітурієнтів не змогли правильно визначити значення коефіцієнта c . Решта
абітурієнтів обрала неправильні відповіді.
Завдання № 27 (на встановлення відповідності або логічні пари) зовнішнього
незалежного оцінювання з математики 2010 року (1 сесія ):
Установіть відповідність між функціями, заданими формулами (1 – 4), та їхніми

властивостями (А – Д).
Функція Властивості функції
1 y=x А областю визначення функції є проміжок [0;+∞ )

3
2 y = cos x Б функція спадає на інтервалі (0;+∞ )
3 y = tg x В функція зростає на інтервалі (− ∞;+∞ )
4 y = log 0 , 2 x Г парна функція
Д періодична функція з найменшим додатним
періодом T = π
Відповідь Розподіл абітурієнтів (%) Складність
за кількістю набраних балів (P-value)
0 1 2 3 4
1–В
2–Г 32,62 27,24 16,12 11,31 12,71 36,07
3–Д
4 –Б
Це завдання потребує знання основних властивостей функцій. Правильно склали усі

чотири логічні пари лише 12,71% абітурієнтів.
Установіть відповідність між функціями, заданими формулами (1 – 4), та їхніми

властивостями (А – Д).
Функція Властивості функції
1 y = cos x А областю визначення функції є інтервал (0;+∞ )
2 y = ctg x Б областю значень функції є відрізок [− 1;1]
3 y=4 В функція спадає на інтервалі (− ∞;+∞ )
x
1
4 y=  Г непарна функція
 3
Д періодична функція, що не має найменшого додатного
періоду
0 1 2 3 4
1–Б
2–Г 29,37 33,69 20,47 9,25 7,22 32,81
3–Д
4–В
Це завдання теж потребує знання основних властивостей функцій. Правильно утворили

усі чотири логічні пари лише 7,22% абітурієнтів.
Установіть відповідність між перерізами геометричних тіл (1 – 4) та їхніми

назвами (А – Д).
Переріз Назва перерізу
1 діагональний переріз правильної А круг
шестикутної призми
2 переріз циліндра площиною, що перетинає Б коло
його твірну і перпендикулярна до неї
3 переріз конуса площиною, що проходить
через його вершину та хорду основи В шестикутник
4 переріз сфери площиною, що проходить
через дві різні точки сфери Г прямокутник
Д трикутник
0 1 2 3 4
1–Г
2–А 18,94 32,75 32,65 5,73 9,93 38,75
3–Д
4–Б
Це завдання потребує вміння встановлювати види перерізів різних геометричних тіл.

Правильно склали усі чотири логічні пари лише 9,93% абітурієнтів.
Завдання № 29 (відкритої форми з короткою відповіддю) зовнішнього незалежного
m+4 2m − 6 2
Знайдіть значення виразу − ⋅ , якщо m = 4,25 .
2 2
m − 6m + 9 m − 16 m − 4
0 2
– 1, 6 87,70 12,30 12,30
m+4 2m − 6 2 m+4 2(m − 3) 2

− ⋅ = ⋅ – =
2 2
m − 6m + 9 m − 16 m − 4 (m − 3)2 (m + 4 )(m − 4 ) m − 4
2 2 2 − (2m − 6 ) 8 − 2m 2(4 − m )
= − = = = =
(m − 3)(m − 4) (m − 4) (m − 3)(m − 4) (m − 3)(m − 4) (m − 3)(m − 4)
2(m − 4 ) 2 2 2
=− =− . Якщо m = 4,25 : − =− = − 1,6 .
(m − 3)(m − 4) m − 3 4,25 − 3 1,25
Правильно розв’язали завдання 12,3% абітурієнтів.

2 log 9 − log 4
Знайдіть значення виразу 6 6 6
.
0 2
20,25 84,46 15,54 15,54
92
2 log 9 − log 4 log 92 − log 4 log
9 2 81
6 4
Розв’язання: 6 6 6
=6 6 6
=6 = = = 20,25 .
4 4
Робітники отримали замовлення викопати криницю. За перший викопаний у глибину метр

криниці їм платять 50 грн, а за кожний наступний – на 20 грн більше, ніж за попередній.
Скільки грошей ( у грн ) сплатять робітникам за викопану криницю завглибшки 12 м ?
0 2
1920 61,24 38,76 38,76
Для розв’язання завдання скористуємося формулою суми перших п членів арифметичної

a1 + a n
прогресії: S n = ⋅ n , де S n – сума перших п членів арифметичної прогресії;
2
a1 – перший член арифметичної прогресії; a n – останній член арифметичної прогресії;
п – кількість членів арифметичної прогресії; a n = a1 + d (n − 1) , де d – різниця

арифметичної прогресії.
За умовою задачі: d = a2 − a1 = 20; a1 = 50; п = 12. Тоді a n = 50 +20 ·11 = 50 +220 = 270,
50 + 270
а Sn = ⋅ 12 = 160 ⋅ 12 = 1920.
2
Тарас може доїхати на велосипеді від села до станції за 3 год, а пішки дійти за 7 год.
Його швидкість пішки на 8 км/ год менша, ніж на велосипеді. Знайдіть відстань від села
до станції ( у км ).
0 2
42 74,65 25,35 25,35
Якщо v1 – швидкість Тараса пішки, t1 – час, який він ішов пішки, а v2 – швидкість
Тараса на велосипеді, t 2 – час, який він їхав на велосипеді, то можна скласти рівняння:
v1t1 = v2 t 2 , оскільки S = vt .
За умовою задачі v 2 = v1 + 8 .
Підставляючи числові данні за умовою задачі, отримуємо : 7v1 = 3(v1 + 8) .
Розв’яжемо це рівняння: 7v1 − 3v1 = 24 ; 4v1 = 24 ; v1 = 6 . Тоді S = v1t1 = 6·7 = 42.

( )
Знайдіть кількість усіх цілих розв’язків нерівності log 1 x + 6 x ≥ −2 . Якщо нерівність
2
4
має безліч цілих розв’язків, то у відповідь запишіть число 100.
0 2
4 92,42 7,58 7,58
ОДЗ: x + 6 x > 0 , x( x + 6 ) > 0 .

2
Ця нерівність має розв’язки (див. рисунок):
x < −6 , x > 0 .
Розв’яжемо логарифмічну нерівність. Оскільки основа логарифма менша за одиницю,
−2
1
одержуємо: x + 6 x ≤   , x + 6 x ≤ 4 , x − 6 x − 16 ≤ 0 , ( x − 2 )( x + 8) ≤ 0 .
2 2 2 2
4
−8≤ x≤2.
Враховуючи ОДЗ заданої нерівності, одержуємо відповідь:
x ∈ [− 8;−6 ) ∪ [2;0 ) . Цілі розв’язки цієї нерівності: –8, –7, 2, 1.

Кількість цілих розв’язків: 4.

x2 − x
1
Розв’яжіть нерівність   > 8 x − 5 . У відповідь запишіть суму всіх цілих
2
розв’язків цієї нерівності. Якщо нерівність має безліч цілих розв’язків, то у відповідь
запишіть число 100.
0 2
–7 88,24 11,76 11,76
ОДЗ: − ∞ < x < ∞ .
x2 − x
1
Розв’яжемо показникову нерівність:   > 8x − 5 ;
2
x 2−x − 3( x − 5)
1 1
  >  . Оскільки основа степеню менша за одиницю, одержуємо:
2 2
x 2 − x < −3 x + 15 . Одержуємо квадратну нерівність: x 2 + 2 x − 15 < 0 ;
(x + 5)( x − 3) < 0 .
− 5 < x < 3.
Цілі розв’язки цієї нерівності: – 4; – 3; – 2; – 1; 0; 1; 2.
Сума цілих розв’язків нерівності: – 7.

1
∫ (x − 4 x )dx .
2
Обчисліть інтеграл
−2
0 2
9 83,92 16,08 16,08
1 1 1
x3 1
4x 2 x3 1 1
1 8
∫ (x − 4 x )dx = −∫2 x dx − 4−∫2 xdx = 3
1
2 2
− = − 2x2 = + −2+8=
−2 −2 2 −2 3 −2 −2 3 3
= 3 + 6 = 9.

π
Обчисліть площу фігури, обмеженої лініями: y = 2 sin x , y = cos x , x = , x =π .
2
0 2
3 90,82 9,18 9,18
Площа фігури, яку треба обчислити, показана на рисунку червоним кольором.

π π π
∫ (2 sin x − cos x )dx = 2 ∫ sin xdx − ∫ cos xdx =
π π π
2 2 2
π π
= − 2 cos x − sin x =
π π
2 2
π π
= − 2 cos π + 2 cos − sin π + sin =
2 2
= − 2 ⋅ (− 1) + 1 = 2 + 1 = 3 .

Два кола дотикаються, причому менше з кіл проходить через центр

більшого кола (див. рисунок). Знайдіть площу зафарбованої фігури
( у см2), якщо менше з кіл обмежує круг площею 64 см2.
0 2
192 78,39 21,61 21,61
Якщо S1 – площа меншого круга, r1 – радіус меншого круга;
S 2 – площа більшого круга, r2 – радіус більшого круга, то площа зафарбованої фігури:
S = S 2 − S1 = πr22 − πr12 .
2
За умовою задачі: S1 = πr1 = 64 . За рисунком : r2 = 2r1 .
З урахуванням цього: S = π (2r1 ) − πr1 = 4πr1 − πr1 = 3πr1 = 3 ⋅ 64 = 192 .

2 2 2 2 2

Два кола, довжини яких дорівнюють 9π см і 36π см, мають внутрішній дотик.
Знайдіть відстань між центрами цих кіл (у см ).
0 2
13,5 82,55 17,45 17,45
За умовою задачі:
l1 = 2πr1 = 9π , де l1 – довжина меншого кола, r1 – радіус

меншого кола.
l 2 = 2πr2 = 36π , де l 2 – довжина більшого кола, r2 – радіус

більшого кола.
9π 36π
Звідки r1 = = 4,5 , а r2 = = 18 .
2π 2π
Відстань між центрами кіл О1О2 дорівнює: r2 − r1 = 18 − 4,5 = 13,5 .

 πy 2
5 cos = x − 8 x + 21, (1)
Розв’яжіть систему  2
 y + 5 x − 4 = 0. ( 2)
Якщо система має єдиний розв’язок ( х0; у0 ), то у відповідь запишіть суму х0 + у0; якщо
система має більше, ніж один розв’язок, то у відповідь запишіть кількість усіх
розв’язків.
0 2
– 12 96,91 3,09 3,09
Виконаємо оцінку значень лівої і правої частин рівняння (1) системи.
πy πy
Ліва частина: − 1 ≤ cos ≤ 1 , тоді − 5 ≤ 5 cos ≤ 5.
2 2
2
Права частина: x − 8 x + 21 – це парабола, вітки якої спрямовані вгору, а координати
вершини x0 = −
b
=−
(− 8) = 4 , y = − b 2 + 4ac = − 64 + 4 ⋅ 1 ⋅ 21 = −16 + 21 = 5 .
0
2a 2 ⋅1 4a 4 ⋅1
Мінімальне значення функції у правій частині дорівнює 5.
Оскільки значення лівої частини не може бути більше 5, а правої – не може бути менше 5,
 πy
5 cos = 5,
то рівність досягається при  2 Звідки x0 = 4 .
 x 2 − 8 x + 21 = 5.
Підставимо значення x0 в рівняння ( 2) системи:
y 0 + 5 x0 − 4 = 0 , y 0 + 5 ⋅ 4 − 4 = 0 ,
y0 + 20 − 4 = 0 , y0 = −16 .
Сума x0 + y 0 = 4 − 16 = −12 .

Розв’яжіть рівняння 2 x + 7 x − 9 + sin (πx ) + 1 = 0 . Якщо рівняння має один корінь,

2
то запишіть його у відповідь. Якщо рівняння має більше, ніж один корінь, запишіть суму
всіх коренів.
0 2
– 4,5 96,26 3,74 3,74
Перший та другий додатки лівої частини цього рівняння невід’ємні, оскільки

2 x 2 + 7 x − 9 ≥ 0 , − 1 ≤ sin (πx ) ≤ 1 , а права частина рівняння дорівнює нулю. Таким
чином, рівність досягається тільки у випадку, коли вираз під коренем і вираз під модулем
одночасно дорівнюють нулю.
− b ± b 2 − 4ac
1) 2 x 2 + 7 x − 9 = 0 . Розв’яжемо це рівняння: x = =
2a
− 7 ± 49 − 4 ⋅ 2 ⋅ (− 9 ) − 7 ± 121 − 7 ± 11
= = = . x1 = 1 , x 2 = −4,5 .
2⋅2 4 4
2) sin (πx ) + 1 = 0, якщо sin (πx ) = − 1 . Цій умові задовольняє корінь x2 = −4,5 .
Корінь x 2 = −4,5 є єдиним розв’язком рівняння, яке наведено в умові завдання.

Розв’яжіть рівняння 2 x − 1 − 3 = 5 . Якщо рівняння має один корінь, то запишіть його у

відповідь. Якщо рівняння має більше одного кореня, то у відповідь запишіть добуток усіх
коренів.
0 2
– 15,75 94,18 5,82 5,82
 2 x − 1 − 3 = 5  2 x − 1 = 8, (1)
Розкриваючи зовнішній модуль, отримуємо:  , 
 2 x − 1 − 3 = −5  2 x − 1 = −2. ( 2)
Рівняння (2) не виконується, бо вираз 2 x − 1 не може бути від’ємним.
2 x − 1 = 8 2 x = 9 x1 = 4,5
Розв’яжемо рівняння (1):  ,  , звідки .
 2 x − 1 = − 8  2 x = − 7 x 2 = −3,5
Обидва корені задовольняють рівнянню (1).
Добуток коренів дорівнює: x1 ⋅ x2 = 4,5 ⋅ (− 3,5) = −15,75 .

Основою піраміди є ромб, гострий кут якого дорівнює 30° . Усі бічні грані піраміди
нахилені до площини її основи під кутом 60° . Знайдіть площу бічної поверхні піраміди
(у см2), якщо радіус кола, вписаного в її основу, дорівнює 3 см.
0 2
144 96,16 3,84 3,84
S осн.
Площа бічної поверхні піраміди: S бічн. = , де
cos ϕ
S осн. − площа основи піраміди, ϕ – кут між бічною гранню і

основою піраміди.
Основою піраміди є ромб: S осн. = S ромба .
S ромба = a 2 sin α , де а – сторона ромба, α – гострий кут ромба.
Знайдемо сторону ромба.
MO = ON = R, де R – радіус кола, вписаного в ромб.
АК – висота ромба. АК | | МN (обидва відрізки проведені

перпендикулярно до сторони ромба DC). МN = АК = 2R .
У трикутнику AKD проти кута α = 30° лежить катет удвічі менший

гіпотенузи, тому сторона ромба
а = AD = 2АК = 4R = 4 ⋅ 3 = 12 .
Тоді площа ромба: S ромба = 12 ⋅ sin 30° = 144 ⋅ 0,5 = 72 .

2
S осн. 72 72
Площа бічної поверхні піраміди: S бічн. = = = = 144 .
cos ϕ cos 60° 0,5

Основою піраміди є прямокутний трикутник, гіпотенуза якого дорівнює 4 3 см,

гострий кут – 30° . Усі бічні ребра піраміди нахилені до площини її основи під кутом
45° . Знайдіть об’єм піраміди (у см3).
0 2
12 90,42 9,58 9,58
Якщо бічні ребра піраміди нахилені під однаковим кутом до площини її основи, вершина
проектується в центр описаного кола. В прямокутному трикутнику центр описаного кола
лежить посередині гіпотенузи.
1
Об’єм піраміди: V = ⋅ S осн. ⋅ H , де S осн. − площа основи
3
піраміди, H – висота піраміди.
Основою піраміди є прямокутний трикутник АВС.
1
Його площа: S осн. = ⋅ a ⋅ b , де a і b – катети прямокутного трикутника.
2
АВ = a , АС = b . У трикутнику АВС проти кута α = 30° лежить катет АС удвічі
менший гіпотенузи ВС. ВС = 4 3 , тоді АС = a = 2 3 .
За теоремою Піфагора: АС = b = BC 2 − AC 2 =
= (4 3 ) − (2 3 )
2 2
= 16 ⋅ 3 − 4 ⋅ 3 = 36 = 6 . S осн. =
1
2
⋅2 3⋅6=6 3.
Знайдемо висоту піраміди. ЕО = H . ВО = ОС = 2 3 .
EO
= tgα , де ЕО = H , ОВ = ОС = 2 3 , α = 45° , tg 45° = 1 . Тоді H = OB ⋅ tgα =
OB
1 1
= 2 3 ⋅ 1 = 2 3 . Об’єм піраміди: V = ⋅ S осн. ⋅ H = ⋅ 6 3 ⋅ 2 3 = 12 .
3 3

1 Analiz Math 2010

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

1 Analiz Math 2010

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Аналіз завдань з математики, які виявилися найскладнішими для

учасників зовнішнього незалежного оцінювання

Математика є предметом, який найчастіше обирають абітурієнти при вступі до

Завдання № 13 (з вибором однієї правильної відповіді) зовнішнього незалежного

У скільки разів збільшиться об’єм кулі, якщо її радіус збільшити у 2 рази?

Відповіді абітурієнтів (%)

Завдання №20 (з вибором однієї правильної відповіді) зовнішнього незалежного

Свинцеву кулю радіуса 5 см переплавили в кульки однакового розміру, радіус кожної з

Відповіді учасників (%)

На одному з рисунків зображено ескіз графіка функції y = 3 . Укажіть цей рисунок.

Відповіді абітурієнтів (%)

для того, щоб отримати графік функції y = a ( a > 1),

потрібно зробити симетричне перетворення відносно осі Oy

Таким чином отримуємо правильну

Цю відповідь обрали 29,84% абітурієнтів. Решта абітурієнтів обрала неправильні

На одному з рисунків зображено ескіз графіка функції y = − log 4 x . Укажіть цей

Відповіді абітурієнтів (%)

Таким чином отримуємо правильну

Цю відповідь обрали 29,84% абітурієнтів. 29,10% абітурієнтів зробили симетричне

Відповіді абітурієнтів (%)

Правильну відповідь Г обрали 28,04% абітурієнтів. 24,18% абітурієнтів отримали дві

На рисунку зображено графік функції y = f ( x ) , яка визначена на відрізку [–4; 6].

Відповіді абітурієнтів (%)

Пряма y = 2 перетинає графік функції y = f ( x ) в трьох точках. Нерівність f ( x ) ≥ 2

Її обрали лише 19,73% абітурієнтів.

26,72% абітурієнтів обрали інтервал [2;4] .

16,35% – не врахували точку х = –1.

На рисунку зображено ескіз графіка функції y = ax + bx + c . Укажіть правильне

твердження щодо коефіцієнтів а, b, с.

Відповіді абітурієнтів (%)

На рисунку вітки параболи напрямлені вниз, тому a < 0 ; c – величина відрізка, що

Цю відповідь надали лише 23,21% абітурієнтів. 23,92% абітурієнтів не змогли визначити

У прямокутній системі координат зображено точку, що є вершиною параболи

Відповіді абітурієнтів (%)

У квадратичної функції y = x + bx + c коефіцієнт a = 1 , це означає, що вітки параболи

напрямлені вгору. c – величина відрізка, що відтинає парабола на осі ординат. У цьому

Установіть відповідність між функціями, заданими формулами (1 – 4), та їхніми

Функція Властивості функції

1 y=x А областю визначення функції є проміжок [0;+∞ )

2 y = cos x Б функція спадає на інтервалі (0;+∞ )

3 y = tg x В функція зростає на інтервалі (− ∞;+∞ )

4 y = log 0 , 2 x Г парна функція

Д періодична функція з найменшим додатним

Відповідь Розподіл абітурієнтів (%) Складність

за кількістю набраних балів (P-value)

2–Г 32,62 27,24 16,12 11,31 12,71 36,07

Це завдання потребує знання основних властивостей функцій. Правильно склали усі

Установіть відповідність між функціями, заданими формулами (1 – 4), та їхніми

Функція Властивості функції

1 y = cos x А областю визначення функції є інтервал (0;+∞ )

2 y = ctg x Б областю значень функції є відрізок [− 1;1]

3 y=4 В функція спадає на інтервалі (− ∞;+∞ )

Відповідь Розподіл абітурієнтів (%) Складність

за кількістю набраних балів (P-value)

2–Г 29,37 33,69 20,47 9,25 7,22 32,81

Це завдання теж потребує знання основних властивостей функцій. Правильно утворили

Установіть відповідність між перерізами геометричних тіл (1 – 4) та їхніми

Переріз Назва перерізу

1 діагональний переріз правильної А круг

2 переріз циліндра площиною, що перетинає Б коло

його твірну і перпендикулярна до неї

3 переріз конуса площиною, що проходить

через його вершину та хорду основи В шестикутник