Методика звукорежисерського аналізу фонограм.

Завдання
- Проаналізувати звуковий баланс між музичними інструментами та
вокальними групами ансамблю.
- Виявити звукові плани фонограми

Розміщення стереозображень

При змішуванні вокалу та інструментів розміщення стереозображень - це

панорамування певних інструментів, щоб звільнити місце.

Як правило, я люблю використовувати якомога більше простору L / R у

міксі, пересуваючи інструменти поза центром і звільняючи місце
середнього для головних вокалів. Я навіть можу обдурити фоновий вокал
на волосся вліво чи вправо.

Це стара техніка, але все-таки перевірена і вірна. Дуг Холл зазначив, що

"Бітлз" славилися сильним панорамним рухом навіть на своїх вокальних
композиціях. Дуг пояснив ефективність панорамування, заявивши:

Панорамування стереоінструментів - це також хороший спосіб

змішування, щоб створити шар звуків та вписати всі музичні елементи у
відповідну перспективу.

Іншими словами, панорамування інструментів та створення звукових

шарів дозволяє “розміщувати” звуки у віртуальному просторі, і причина,
чому це працює, є психологічною. Наш мозок вважає будь-що зліва або
справа від нас менш важливим, ніж те, що перед нами. Залишаючи
найважливіший елемент (вокал) у центрі, наш мозок думає про це як про
попереду, і, таким чином, ми приділяємо йому більше уваги, ніж
елементи, які знаходяться ліворуч або праворуч.

Ви також можете застосувати подібний, пов'язаний підхід,

використовуючи ефекти реверберації. Замість того, щоб рухати
інструменти вліво або вправо, використання ефектів реверберації замість
цього переміщує інструменти «назад» у простір (наш мозок щось з
більшим відлунням трактує як віддалене від нас). Це робить вокал
ближчим і, отже, чіткішим. Ерік Фрідландер стверджує, що це "допомагає
інструментам трохи сповзати назад у поєднанні", хоча він справедливо
зазначає, що інженери повинні бути обережними з таким підходом, щоб
ви не втратили деталей чи ясності.

Регулювання частоти
Іншим методом, який можна використати для виділення місця для вокалу,
є регулювання частоти.

Ключовим елементом забезпечення належного місця для вокалу в міксі є

створення простору в діапазоні вокальних частот за допомогою
еквалайзера. Існує велика конкуренція в діапазоні від 200 Гц до 1 кГц, де
є більшість вокальних деталей, тому іноді використання EQ для
обрізання інструментів або посилення вокалу в цьому діапазоні може
допомогти.

Тут підхід полягає в тому, щоб знайти інструменти, які конкурують з

вокалом (піаністи та акустичні гітари часто є винуватцями), і
використовувати параметричний вузол еквалайзера з широким
коефіцієнтом Q для вибору частот в діапазоні від 200 Гц до 1 кГц. Це
дозволяє важливим вокальним деталям пробитися через мікс.

Щоб збалансувати це, ви можете вирізати або зменшити голосові

частоти, які можуть погіршити роботу інших інструментів. Ось чому
інженери часто розміщують високочастотні (HF) полиці на голосовій
доріжці. Це усуває каламутність і може допомогти інструментам
виділитися на нижньому кінці, надаючи вокалу присутність у відповідному
діапазоні. Піт Штаубер використовує той самий підхід у своїх ритмах та
басах. Піт пояснює:

Зазвичай я даю трохи щільний підйом Q під час удару в діапазоні від 60
Гц до 80 Гц з відповідною виїмкою, витягнутою в бас. Потім я даю басу
напругу приблизно від 100 Гц до 120 Гц (або до 200 Гц, в залежності від
звуку на басі) з відповідною виїмкою, зниженою під час удару. Це дає їм
власний «простір» у суміші та цілком виразно. Без цього еквалайзера
вони іноді стають каламутними і “пюреобразними” разом і втрачають
чіткий удар.

Деякі можуть справедливо зауважити, що "виїмка" тембру таким чином

означає, що існує певна компромісна ситуація щодо тону інструментів.
Ерік Фрідлендер звертається до цього, пояснюючи:

У мене може бути дивовижний звук малого або гітарного звуку, але ніхто
не йде додому, гудучи гітарну партію або ритм-гітару, тому я можу
торгувати трохи своїм малим або гітарним тоном, щоб звільнити місце
для конкуруючої частоти у чоловічому вокалі, наприклад .

Динамічна обробка

Третій спосіб досягти кращого балансу голосу / інструменту - це

використання динамічних ефектів для контролю дисперсії в гучності.
Цікаво, що саме в цій частині наша панель була найбільш розділена.
Кожен учасник дискусії мав дещо інший підхід до використання
компресорів, але всі троє погодились, що хороші налаштування
стиснення є ключовими для ефективного розміщення голосу.

Мені подобається співвідношення 4: 1 або 6: 1, і я продовжую їх качати,

поки я не почую чутне дихання, а потім відступлюся від порога. Деякі
звукоміксери не люблять стискати, тому їдуть на вокальному фейдері.
Для мене це просто занадто багато роботи. Я вважаю за краще їздити на
сольних інструментах, щоб виводити їх на фронт, коли це потрібно.

І навпаки, Ерік Фрідлендер висловлюється за більш легке стиснення,

припускаючи, що ширший динамічний діапазон приносить вокалу більше
життя, дозволяючи їм підніматися над інструментами у відповідний час:

Я вже бачив, як люди отримували вокальний сидіння в міксі, але потім

вони стискали свій мікс до такої міри, що у нього немає динамічного
діапазону, щоб вискочити над інструментами. Я наберу трохи стиснення
на смузі вокального каналу, що підходить співакові та їх стилю, але я
намагаюся пропустити якомога більше динамічного діапазону. Для мене
це інший підхід, ніж коли б ти використовував компресор для управління
проблемним співаком (я припускаю, що тут талановитий та здібний
джерело).

Нарешті, Піт Штаубер голосує за середній шлях при паралельному

стисненні. Паралельне стиснення - це підхід, який дублює сигнал і
використовує як сухий, так і стислий сигнали у двох паралельних
каналах. Це дозволяє вам мати один канал, який є більш стиснутим і
заземленим у суміші, в той час як інший канал, який використовує лише
обмежувач, зберігаючи більшість вихідної динаміки.

Правильне стиснення та обмеження вокалу є важливим, і паралельне

стиснення - чудовий спосіб зробити це. Насправді, більшість вокалів,
записаних та змішаних у студії (або живих записах), стискаються саме
таким чином. У реальних ситуаціях зазвичай можна використовувати
компресор та обмежувач разом, щоб досягти такого рівня стиснення. Тоді
ви можете вкласти вокал у мікс, і він не буде надмірним, але й не
загубиться.

Звичайно, як я вже говорив на початку, смаки та музичні стилі різняться,

тому підхід до компресії, який ви використовуєте, залежить як від музики,
так і від того, що вам подобається. Однак, використовуючи комбінацію
розміщення стереозображень, регулювання частоти та динамічних
ефектів, ви можете пройти довгий шлях до забезпечення належного
поєднання вокалу з інструментами, створюючи приємний кінцевий
результат.
Іншими словами, прийняття такого підходу може означати відсутність
ідеального тону для кожного інструменту окремо. Однак це може
допомогти інструментам та вокалу краще звучати разом.

Запис музики легких жанрів.

Завдання
- Скласти поетапний план запису поп-групи.
- Скласти поетапний план запису рок-групи.
- Розробити схему комутації звукозаписуючого обладнання для
ефективного запису поп- та рок-групи.

1. Вам знадобиться лише кілька основних речей для вашої студії, і ви,
маючи багато терпіння та досліджень, зможете знайти потрібні одиниці
обладнання, які відповідають вашим потребам та уподобанням. Ось
короткий список обладнання для звукозапису:

Настільний комп'ютер або ноутбук

Навушники
Мікрофони
Поп-фільтри
Музичні інструменти
Підсилювачі
Контрольна поверхня
Студійні монітори
Робоча станція цифрового аудіо (DAW)
Віртуальні інструменти
Мікшер
Аудіоінтерфейс
Студійне кріплення в стійку
Кондиціонер живлення
Джерело безперебійного живлення

2. Запустіть цифрову аудіостанцію

Після збору обладнання, включаючи швидкий комп’ютер із достатньою

пам’яттю оперативної пам’яті, запустіть обрану вами DAW. Якщо ви
використовуєте Mac, на ньому вже повинен бути попередньо встановлений
GarageBand. Крім того, ви можете використовувати легко завантажуваний
Audacity або більш професійні ProTools.

Головне - знайти ідеальне програмне забезпечення, до якого можна звикнути,

на відміну від складного, яке ви не зможете використати найкращим чином. Ви
можете ознайомитися з нашим списком найкращого програмного забезпечення
для запису, щоб дізнатись більше про найпопулярніші DAW, які підкастери та
музичні продюсери використовують у своїх домашніх та комерційних студіях.
3. Організуйте, що записувати

Коли ваше обладнання та програмне забезпечення (і пісня!) Будуть готові,

наступний крок передбачає планування саме того, що вам потрібно записати
від початку до кінця. Зауважте, що запис пісні зазвичай займає більше доби,
оскільки включає запис декількох композицій перед об’єднанням їх в один
аудіофайл, що містить вашу музику, ефекти та вокал.

Багато виконавців та музичних продюсерів записують свої пісні з окремими

елементами, замовленими як такі:

Базова доріжка
Ритм
Гармонія
Мелодія / Вокал
Фоновий вокал / Заливки

Кілька перших елементів служать орієнтиром для наступних, саме тому вокал
записується останнім. Звичайно, список залежить від вашої пісні та того, як ви
хочете, щоб вона вийшла. Деякі пісні складаються лише з одного інструменту
(наприклад, гітари) та вокалу, тоді як інші мають все - від повного набору
барабанів до другого голосу. Мета полягає в тому, щоб розбити їх під час
запису, щоб у вас вийшли чіткі звукові елементи, які йдуть в ногу один з одним і
є в тонусі.

4. Налаштуйте обладнання

Приходьте на день запису, переконайтеся, що у вас є всі необхідні вам

інструменти, а також необхідні кабелі та допоміжне обладнання (наприклад,
підсилювачі), які вам потрібні для підключення їх до вашого рекордера. Для
отримання якіснішого звуку вам потрібно буде підключити їх до професійного
аудіоінтерфейсу та мікшера замість безпосередньо до комп’ютера.

Перевірте їх, модулюйте гучність кожного звукового каналу та створіть короткий

запис, щоб переконатися, що ваші джерела звуку звучать саме так, як ви
хочете. Таким чином, ви зменшуєте монтажні роботи, які вам потрібно робити
під час постпродукції.

5. Створіть свій базовий трек або керівництво

Тепер, коли ви готові до запису, першою метою є встановити основу вашої

пісні: ваш такт. Але щоб ваші ритмічні та ритмові інструменти були дуже
точними, вам потрібно буде слідувати базовій доріжці, яка послужить
орієнтиром, за яким будуть слідувати ваші барабани та інші інструменти.

Ви можете самостійно записати (або навіть завантажити) простий метроном

або використати попередньо записаний барабанний цикл для базової доріжки,
якщо він відповідає бажаному темпу.
6. Запишіть розділ ритму

Нарешті, справжній запис може розпочатися! Вибравши ритмічний інструмент

(барабани, бас чи навіть просто акустичну гітару), запишіть запис і почніть грати
під час прослуховування базової композиції за допомогою навушників. У цьому
випадку вам потрібно буде використовувати пару навушників, які повністю не
блокують шум, щоб ви все ще могли почути себе під час гри.

Запишіть стільки окремих ритм-композицій, скільки вам потрібно, і пам’ятайте,

що нічого не записувати. Якщо будуть помилки, ви можете вирізати їх і замінити
наступними записами пізніше під час постпродукції. Знову ж таки, завжди краще
мати чистий запис, тому завжди робіть все можливе!

7. Запишіть Гармонії

Знову ж таки, залежно від вашої пісні, ваша гармонія може складатися з одного
або багатьох інструментів. Зазвичай вони записуються окремо - за допомогою
різних типів мікрофонів та як окремі доріжки, - але разом вони повинні
утворювати вашу фонову музику.

Вам уже слід було визначити інструменти, а також прогресивність акордів для
кожного, щоб ви могли заощадити час і витрати на запис (якщо ви просто
здаєте в оренду студію звукозапису), але ви завжди можете внести незначні
зміни під час запису залежно від вашого або художнє судження вашого
композитора.

8. Запишіть Мелодії

Після запису вашої гармонії або фонової музики ви можете перейти до запису
мелодії. Мелодія виступає головною або домінуючою частиною гармонізованої
музики, тому ця частина запису складатиметься головним чином із свинцевих
гітар та провідного вокалу.

Після того, як ведучі будуть зроблені, ви можете заповнити прогалини

допоміжними мелодіями. Але, звичайно, те, що ви додасте, все одно має
залежати від вашого бачення пісні. Краса запису окремих композицій для
кожного ритму, гармонії та мелодії полягає в тому, що ви можете просто
виключити їх із фінального міксу, якщо вони не спрацюють.

9. Додайте колір та ефекти

На даний момент ваша пісня вже повинна звучати досить добре, але ви все
одно захочете додати кілька завершальних штрихів, таких як фоновий вокал,
заливки на фортепіано та ударні чи навіть звукові ефекти. Не поспішайте
записувати все, що, на вашу думку, ще потрібне вашій пісні, перш ніж
переходити до наступного захоплюючого кроку: змішування.

10. Очистіть доріжки

Чудова річ у записі пісні, порівняно з живими виступами, полягає в тому, що ви
можете не поспішати з вибором найкращих треків, які хочете використовувати,
а згодом відрегулювати їх гучність, щоб жодна доріжка в підсумку не перемогла
іншу.

Але перед тим, як почати завантажувати свої доріжки для змішування, було б
дуже корисно заздалегідь організувати та допрацювати їх. Створіть папки, які
будуть тримати ваш ритм, гармонію, мелодію та композиції ефектів окремо. Ви
навіть можете назвати кожну доріжку цифрами та автоматично видаляти
доріжки, які не працюють, або додавати цінності вашій пісні. У випадку
дублікатів ви можете порівняти кожен трек і зберегти найкращий.

Також не поспішайте видаляти зайві шуми та звуки, такі як шипіння

підсилювача, вдихи або навіть мертве повітря. Мета полягає в тому, щоб
мінімізувати плутанину і труднощі, коли настає час змішування.

11. Змішування

Під час змішування також важлива організація. Призначте кожен рядок у

виробничому програмному забезпеченні певним типам композицій, таким як
вокал, свинцеві гітари, ритм-гітари, барабани та фоновий вокал. Таким чином,
ви можете легко відстежувати помилки, коли їх чуєте.

Загальні завдання, які ви повинні робити під час змішування, включають

балансування рівнів каналів, панорамування, вирівнювання, стиснення,
реверберацію та автоматизацію. Без цих кроків майже немає шансів, що ви
отримаєте цілісний звук.

12. Експортуйте свою пісню

Коли ваші композиції нарешті звучать чудово разом, настав час експортувати
свою пісню. Але якщо ви збираєтеся експортувати їх на компакт-диск, є крок,
який називається мастеринг.

Сам по собі засвоєння складний без допомоги інженера-мастеринга, тому, якщо

ви не отримали достатньо знань про те, як виконати такі техніки освоєння, як
максимізація гучності, балансування частот та розширення стерео за
допомогою програмних засобів, таких як Izotope Ozone та IK Multimedia T-Racks,
можливо, найкраще віддати роботу на роботу.
Схема комутації:
Clic k To
Drumme r Mixe r

Dru

Mo
m s IE
IEM

n
s M
Ke y

ito
G tr
IE M

rL

2
in e
x12

in e

or L
2

it
Mo n
O X
g V
c k in
Ba Под
ys x2 иум
Ke
х 3 для
ны
виш бар
кл а аба
нов
ля e rb
м д in R
ev 3x2
о диу Tw
Am
p eg
П de r Bas
Fe n s A
m p
x1
IEM Bas s IEM
x1 Gtr

ox Guitar Wireless
n g V
cki System
e1 Ba
G tr
r Lin ito
Mo
n
Mo n rL
ito
M a in V o x
in e
1
IE M

M a in V O X

Monito r Line 1

Процесори просторових ефектів при записі сучасної музики.

Завдання
- Налаштувати процесор на різні види реверберації, ділеїв та хорусів
(фленджерів) для обробки вокалу.
- Обробити звучання вокалу за допомогою обраних програм.

ВИКОРИСТАННЯ ДІЛЕЮ

Для сучасного звучання вокал повинен бути чітким та безпосереднім.

Застосування реверберації до вокалу робить протилежне цьому, тому є
небажаним.

Замість цього використовуйте стерео ділей, щоб створити простір навколо

голосу та додати деяку ширину стерео.

Використовуйте низький рівень зворотного зв’язку (0-10%) та дещо інший час на

лівій та правій сторонах. Я вважаю, що час затримки між 50-200 мс працює
найкраще.
Широко використовуваний ефект - це середня затримка з лише невеликою
кількістю зворотного зв'язку. Це згущує голос по-іншому, ніж затримка 25 мс, яка
використовується при штучному подвійному відстеженні, і дає йому також
невеликий ефект. Ця доріжка має затримку 125 мс, яка фактично відповідає
темпу доріжки. Це не величезний ефект, оскільки його інколи заглушає решта
треку. Але це те, що вам часом хочеться з ефектами. Ефект, який не помітний,
якщо його не вимкнути.

ВИКОРИСТАННЯ РЕВЕРБЕРАЦІЇ

Щоб додати голосу більше ширини та глибини, спробуйте додати на вокал

тонку стереопластинку.

Ви не хочете, щоб реверберація була помітною, як обговорювалося в

попередній підказці. Замість цього підніміть вологість до тих пір, поки не
помітите реверберацію, а потім відхиліть її від дотику.

Почніть із найкоротшого часу затухання та попередньої затримки на 60 мс, щоб

дати тимчасовим перехідним процесам трохи більше чіткості та місця для
дихання.

1. Кімната
основний тип реверберації - це кімната. У неї своє простір із стенами. Якщо ви
знайдетесь у напівпустому приміщенні, щоб постучав про глухі предмети або
вдарив у ладоші - услишіть коротке відображення. Комнати мають свої відтенки
і швидкість.
Помещення мають практичні форми, такі як плоскі поверхні та паралельні стіни.
Ці плоські, паралельні, відбиваючі межі визивають звукові аномалії, такі як
модальна інтерференція, стоячі волни, трепетне відбиття та резонанси. Проще
говоря - свою окраску.
- Плагіни емулюючі мікшерні консолі -
У кімнатах багато «несовершенства», але саме вони роблять звук
привабливим. Давайте будем чесними, хто не хотів записати барабани в
гаражі? Слухайте, як звучить акустична гітара ваших друзів у гостинній. За
допомогою таких відбитків легко наблизити сигнал напруги до слухачів, і не
одне впровадження проекту не охоплюється без таких незначних пошуків.
2. Концертний зал (він же Hall Reverb)
Концертні зали - це місця, призначені для насолоди музикою. Вони призначені
для більш рівномірного звучання (хоча деякі з них створені для посилення
низьких частот, щоб дати оркестру грандіозний звук). Подібні приміщення добре
додають бліску, розкривають скрипки, фортепіано та гітари.
- 10 найкращих плагінових реверберацій у світі! (Плагіни VST) -
3. Камерні приміщення (Chamber Reverb)
Коли-то, коли не було ще цифрових ревербераторів, жил скромний владець
студій. І цей чоловік захотел послухати звук величезного простору. До
сожалення, нерухомість була дорогою і не була ресурсами для аренди
гігантського залу. Тому він виставив кімнату з дуже відбиваючими поверхнями
та продовжуючи углами. Після того, як у кімнатах багато відбиттів, то
реверберація відходить у «хвіст» сигналів. Таким чином родилась камерна
реверберація.
За загальним визнанням, ця історія трохи прикрашена. Камерні зали мають
величезну кількість кольорів і текстур. Все, що потребує пробивного розмитого
відтенка, можна обробити таку реверберацію. Раньше їх часто застосовують на
R&B та в класичному році.
4. Платівковий ревербератор
Це основний тип, найбільш часто використовуваний. Пластинні відбиття мають
залізничний та двомісний простір. У двомірному листі ехо-сигнали мають
одинакову плотність з початку та до конця. Після швидкості звуку нашого
вищого рівня в металі, що в повітрі, то пластини мають високу плотність «еха».
Ці два фактора розуміють гладкі ревербераційні хвости (особливо на верхніх
частотах). Інші слова: металл не тільки виглядає блищаще, але і звучить
блищаще. Plate Reverb полезен для більшості інструментів із-за рівномірного
розподілу відбиття.
5. Атмосфера
Слово Ambience відноситься до двосмисленного простору навколо чого-то.
Будь-то звучання (наприклад, гітари) у лесу, пустині та інших неограничених
місцях. І хоча сложно представити, де це можна змінити, але це ідеально
підходить для звуків, які вже мають тонну характер і плоскі гармоніки
(наприклад, синтезатори в канцелярських стилях). Короткие атмосферні
атмосфери в реп-стилях (наприклад, на голосі).

ВИКОРИСТАННЯ ХОРУСУ

Ще один спосіб надати вокалу трохи глибини та мерехтіння - це застосувати

хорус.

Знову ж таки, ви не хочете, щоб ефект був помітним. Додайте стерео хорус до
вокалу та збільшуйте інтенсивність, поки не помітите ефект, а потім відхиліть
його.

Параметри ефекта
Глубина (Глибина) - характеризує діапазон змін часу задержки та пітч
модуляції.
Скорость (Швидкість, Швидкість) - швидкість змін часу задержки та пітч
модуляції.
Форма волн генератора низької частоти (форма сигналу LFO) - створює
синусоїдальну (sin), треугольну (трикутник) і логарифмічну (журнал).
Баланс (суміш, сухий / мокрий) - співвідношення необработанного та
обробленого сигналів.

Для Чопу

Щоб змусити вокал відігравати більше текстурної ролі в ритмічній музиці,

знайомий темповий ефект рубання (прямокутне тремоло) може дати чудові
результати на восьми або 16 відбивних до бару, і, звичайно, це можна
використовувати в у поєднанні з іншими ефектами, щоб створити більш
складний звук. Наприклад, додавання довгого важкого ревербератора, а потім
подрібнення результату може створити звук, який поєднує в собі якості вокалу
та клавішних. Крім того, ви можете подрібнити звук, який подає реверберацію