A planitiebus usque ad montes

INSTITUTUM ARCHÆOLOGICUM
UNIVERSITATIS RESSOVIENSIS

A planitiebus usque ad montes

Studia archÆologica AndreÆ Pelisiak
vitÆ anno sexagesimo quinto oblata

Maciej Dębiec et Thomas Saile

EDIDERUNT

RESSOVIÆ 2020
 Reviewer
Dr hab. Piotr Włodarczak – Prof. IAE PAN

Language and stylistic corrections

Andrii Bardetskyi, Daniela Hofmann, Keith Horechka,
Jerzy Kopacz, Elżbieta Kot, Constantin Preoteasa

Translations
Authors and Jerzy Kopacz

Graphic and technical edition

Zimowit

© Copyright by Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego

© Copyright by Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego

Publication of this book was co-founded by

Foundation for Rzeszów Archaeological Centre

ISBN 978-83-7996-843-5

WYDAWNICTWO UNIWERSYTETU RZESZOWSKIEGO

39-959 Rzeszów, ul. prof. S. Pigonia 6, tel. 872 13 69, tel./faks: 17 872 14 26
e-mail: wydaw@ur.edu.pl; http://wydawnictwo.ur.edu.pl
wydanie I; format A4; ark. wyd. 86; ark. druk. 90; zlec. red. 72/2020
Fundacja Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego
35-015 Rzeszów, ul. Moniuszki 10
tel.: 601 382 472; faks: 17 872 15 93; tel. publikacje: 17 872 15 82
e-mail: froa@froa.pl

Skład, druk i oprawa:

Oficyna Wydawnicza „Zimowit” Sp. z o.o.
35-103 Rzeszów, ul. Hanasiewicza 10
e-mail: oficyna.zimowit@gmail.com
 contents

Maciej Dębiec, Thomas Saile

From the Plains to the Mountains. Liber Amicorum . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . IX

Bibliography of Professor Andrzej Pelisiak . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . X

Jerzy Kopacz
Retrospekcja o Andrzeju, Kolegach i o początkach naszej drogi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
Retrospection on Andrzej, the Colleagues, and the beginning of our ways

Joanna Berdowska
Andrzej Pelisiak i Fundacja Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Andrzej Pelisiak and the Foundation for Rzeszów Archaeological Centre

Zbigniew Maj
Bieszczady jakich nie znano . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
The Bieszczady Mountains that were unknown

Marta Połtowicz-Bobak, Joanna Ligoda, Dariusz Bobak, Krzysztof Słowik

Materiały krzemienne ze stanowiska 2 w Stobiernej, pow. rzeszowski – próba rozpoznania
i interpretacji . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Lithic materials from Stobierna 2 site, Rzeszów district: an attempt at recognition and interpretation

Lucyna Domańska, Seweryn Rzepecki, Marcin Wąs

Inter-regional cultural contacts of the Stone Age settlement in the Łowicz-Błonie Plain in light
of flint materials from Polesie 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Martin Furholt
A Network Model for the Aegean Neolithic, 6500–5000 BC . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
Agnieszka Czekaj-Zastawny, Anna Rauba-Bukowska, Kalina Juszczyk
Najstarsze naczynia gliniane w dorzeczu górnej Wisły – badania laboratoryjne ceramiki . . . . . . . . . . . . . 65
The oldest clay vessels in the upper Vistula river basin: laboratory examinations of pottery

Martin Posselt
Magnetometer-Prospektion und Grabung auf einer LBK-Siedlung mit Brunnen in Fußgönheim,
Rheinland-Pfalz – Wege zu einer Methodik der zerstörungsfreien Detektion frühneolithischer
Brunnen? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Magnetometer prospection and excavation on a LBK settlement with a well in Fußgönheim,
Rhineland-Palatinate – Towards a methodology for the non-destructive detection of early Neolithic wells?

V
Valeska Becker
Human-animal relations in the eastern European Early Neolithic . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Agnieszka Przybył, Mariusz Łesiuk, Justyna Dekiert
Wczesnoneolityczna figurka psa z Grębocic na Dolnym Śląsku . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
The early Neolithic figurine of a dog from Grębocice in Lower Silesia
Adrianna Raczak
Distribution of obsidian among the LBK communities in the eastern Podkarpacie region:
economic and social aspects . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Sławomir Kadrow
Faza i styl żeliezowski kultury ceramiki wstęgowej rytej w Polsce południowo-wschodniej . . . . . . . . . . 143
The Želiezovce phase and style of the Linear Band Pottery culture in south-eastern Poland
Дмитро Кіосак, Надія Котова
Захарівка І – пам‘ятка з мікролітичним інвентарем на південному схилі
Подільської височини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
Dmytro Kiosak, Nadiia Kotova
Zakharivka I – a site with a microlithic assemblage on the southern slope of the Podillian upland
Maciej Dębiec, Thomas Saile, Dan Buzea
Statuettes and houses from a Bandkeramik settlement near Olteni in Transylvania . . . . . . . . . . . . . . . . . 165
Paweł Valde-Nowak
Malickie i modlnickie ślady na Pogórzu Wiśnickim . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
Malice and Modlnica Remains in the Wiśnicz Foothills
Андрій Бардецький, Валерій Самолюк, Олександра Козак
Поховання маліцької культури в м. Рівне, вул. Степова (Україна) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181
Andrii Bardetskyi, Valerii Samoljuk, Oleksandra Kozak
A burial of the Malice culture in Rivne, Stepova Street (Ukraine)
Maciej Nowak, Krystyna Wasylikowa, Magdalena Moskal-del Hoyo
Research into the settlement pattern of the Pleszów-Modlnica Group of the Lengyel Culture
in the western part of the Wieliczka foothills. Preliminary report from the archaeological survey
at site 10 in Radziszów, Skawina Commune . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 217
Mirosław Furmanek, Piotr Wroniecki
Overlooked Archaeology. An overview of prehistoric enclosures from southern Poland
based on non-invasive research . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235
Paweł Micyk, Łukasz Szarek, Justyna Zakrzeńska, Joanna Chowaniak, Marek Nowak
Nowe dane o zasiedleniu stanowiska nr 2 w Aleksandrowicach (pow. krakowski) w paleolicie,
neolicie i wczesnej epoce żelaza, w świetle wykopalisk przeprowadzonych w 2019 roku . . . . . . . . . . . . . 251
New data on the settlement history of site no 2 in Aleksandrowice (Kraków district) in the Paleolithic,
Neolithic and early Iron Age in the light of excavations conducted in 2019
Agnieszka Brzeska-Zastawna, Albert Zastawny
New radiocarbon dates for the Funnel Beaker and the Funnel Beaker-Baden assemblages
in Lesser Poland from Książnice Wielkie, site 1, Proszowice district . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 301
Jerzy Kopacz
Z badań nad neolityczną eksploatacją i dystrybucją surowców krzemieniarskich
ze środkowej części Wyżyny Krakowsko-Częstochowskiej . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 319
Studies on Neolithic Exploitation and Distribution of Siliceous Lithic Raw Materials from the Eastern Part
of the Kraków-Częstochowa Upland

VI
Dariusz Król, Jakub Niebieszczański, Tomasz Wiktorzak, Michał Głowacz
Pustowo, site 31. A new non-megalithic long barrow of the Funnel Beaker culture
in the Middle Pomerania from the perspective of LiDAR and geophysical surveying methods . . . . . . . 329
Marzena Szmyt
Large sites versus small settlements (From research on Late Neolithic settlements
in the Polish Lowland) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337
Sławomir Sałaciński, Barbara Sałacińska
Ślady osadnictwa neolitycznego i wczesnobrązowego w rejonie lejów krasowych
przy prehistorycznych kopalniach krzemienia pasiastego w Krzemionkach Opatowskich . . . . . . . . . . . . 351
Traces of Neolithic and Early Bronze Age settlement in the area of the sinkholes next to prehistoric mines of banded
flint in Krzemionki Opatowskie

Carsten Mischka, Constantin Preoteasa

New data on the Chalcolithic sites of Traian, Northeastern Romania . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 391
René Ohlrau
Modelling Trypillia ‘mega-site’ populations . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 399
Тарас Ткачук
Верхня частина Середнього Подністров’я (між Незвиськом і Волошковим) на етапі В II
(кінець V – початок IV тис. до н.е.) трипільської культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 415
Taras Tkachuk
Stage B II of Trypillia culture in upper part of Middle Dniester area (between Nezvisko and Voloshkovo)

Andreea Vornicu-Țerna, Stanislav Țerna, Angela Simalcsik, Daniel Ciucălău, Eduard Gheorghe Setnic
One site, two stories: a Late Chalcolithic settlement and a 2nd century AD grave
in the Eastern Carpathians region . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 457
Diana-Măriuca Vornicu
Sickle inserts in the Early Chalcolithic Settlement at Isaiia. A techno-morphological
and use-wear study . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 473
Sylwester Czopek
Ślady starszego osadnictwa na grodzisku z wczesnej epoki żelaza w Chotyńcu . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 485
Traces of older settlement in the early Iron Age hillfort in Chotyniec

Jacek Górski, Przemysław Makarowicz

Wariacje na temat garnka . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 495
Variations on the Theme of a Pot

Віталій Ткач
Поховання доби бронзи біля села Шепель Луцького району . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 509
Vitalii Tkach
The Bronze age grave in Shepelʹ, Lutsk region

Viktor I. Klochko, Aleksander Kośko

Koncepcja impulsów subkarpacko-podolsko-wołyńskich w ocenie procesów prologu metalurgii
wśród społeczeństw obszaru zachodniej części bałtycko-pontyjskiego międzymorza.
Zarys problematyki aktualnych dyskusji . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 515
At the Dawn of Metallurgy in the West of the Baltic-Pontic Intermarine Area. The Concept of Impulses
from Subcarpathia, Podolia and Volhynia: an Outline of Currently Discussed Issues

VII
Maciej Dębiec, Agnieszka Kubicka-Marek, Grzegorz Płoskoń, Thomas Saile
Ceramika solowarska ze stanowiska Tyrawa Solna 33 w dolinie rzeki Tyrawki
(południowo-wschodnia Polska) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 535
Briquetage from Tyrawa Solna 33 in the Tyrawka River Valley (SE Poland)
Jerzy Libera, Anna Zakościelna
Flint Inventories in the Lusatian Culture – Problems with Cultural Affiliation . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 547
Дмитро Павлів, Володимир Петегирич, Руслан Коропецький
Нововідкриті пам’ятки доби бронзи у Яворівському районі Львівської області . . . . . . . . . . . . . . . . . . 559
Dmytro Pavliv, Volodymyr Petehyrych, Ruslan Koropetskyi
Recently found Bronze Age sites in the Yavoriv district, Lviv region
Sylwia Jędrzejewska, Monika Hozer
Ślady osady wczesnosłowiańskiej w miejscowości Zabłotce (stanowisko 28)
na Podgórzu Rzeszowskim . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 581
Traces of the early Slavic settlement in Zabłotce (site 28) in the region of Podgórze Rzeszowskie
Олександр Бончковський, Андрій Бардецький, Юрій Пшеничний
Палеогеографічний підхід до вивчення багатошарової археологічної пам’ятки
Острів Дубовець (Рівненська обл., Україна) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 599
Oleksandr Bonchkovskyi, Andrii Bardetskyi, Yurii Pshenychnyi
A Palaeogeographical approach to the study of the archaeological site of Ostriv Dubovets
(Rivne region, Ukraine)
Michał Parczewski
Nieznany grób wojownika z koniem w rejonie Przemyśla . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 633
An unknown grave of a rider with a horse from the vicinity of Przemyśl
Stanisław Kucharzyk, Jan Kucharzyk
Ślady górnictwa i warzelnictwa solnego z czasów nowożytnych we wschodniej części
Pogórza Przemyskiego . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 645
Traces of mining and salt works from the modern periods in the eastern part of the Przemyśl Foothills
Joanna Trąbska
Potential glass, glazing and semi-majolica materials in Podkarpacie (Subcarpathia), Poland . . . . . . . . 659

VIII
Захарівка І – пам‘ятка з мікролітичним інвентарем
на південному схилі Подільської височини
Дмитро Кіосак, Надія Котова

Abstract:  Zakharivka I – a site with a microlithic assemblage on the southern slope of the Podillian upland – Dmytro Kiosak,
Nadiia Kotova – Sites with microlithic inventories are well known in the North-Western Pontic area. They are usually represented
by surface scatters of lithics and are attributed to the Mesolithic. However, recently it became apparent that sometimes such sites also
contain some potsherds. The authors approach this issue from the point of view of materials that they gathered in excavations on the
site of Zakharivka I in Odessa region in 2011. The stratigraphy reflects active destruction of the site by slope processes, so only small
patches of the cultural layer remained relatively intact.
The site yielded 1,328 flint items, several potsherds of hand-made vessels and some animal bone fragments. The pottery from excavation
pit 1 and test-trench 6 is of organic-rich ceramic with a characteristic texture, which is comparable with VI mill. para-Neolithic finds from
the valleys of the Dniester and Southern Buh Rivers. However, due to the small size of the fragments, precise identification is not possible.
The lithic inventory is very microlithic, reflecting bladelet-oriented production. Cores are mostly very thin (up to 1 cm) and prismatic
with a single platform and a flat working surface. There is also a specimen resembling bullet cores (pencil-like core, olivtsepodipny,
in local nomenclature). Pressure flaking is the most probable technique of detachment applied by the inhabitants of the site. There are
various types of scrapers: circular, subcircular, unguiform, side etc. They are microlithic. There are also geometric microliths: isosceles
and scalene trapezes. A rhomboid point can be an Early Trypillian (Precucutenian) component and trapezes a retouches couvrant are
definitely VI mill. fossils directeurs for para-Neolithic of the Ukrainian Steppe.
The only 14C date (Poz-51299 5935±35 BP) was done on animal bone fragment from excavation pit 1, depth –40 cm. When calibrated
it covers 4905–4720 calBC. This period to a large extent is a poorly known time between the dissipation of Linearbandkeramik and
the Early Trypillian expansion. Authors recall a similar date from the site of Tatareuca Noua XV, where the Linearbandkeramik ceramic
tradition was connected with local para-Neolithic technologies (according to O. Larina). We suggest that both sites are linked to a narrow
chronological horizon of a para-Neolithic “renaissance“ between two waves of early farmers‘ colonization of the region.
Ключові слова: керамічний мезоліт, пара-неоліт, крем‘яний комплекс, архаїчна кераміка
Keywords: Ceramic Mesolithic, para-Neolithic, lithic complex, archaic pottery

Проблема заселення степових просторів Пів-
нічного Причорномор‘я неодноразово привертала
увагу дослідників (Stanko 2000; Stanko 2005; Manzura
2005; Smyntyna 2007; Smyntyna 2015). Спекотний
та сухий клімат регіону складав очевидні перепо-
ни для мешкання осілого населення, принаймні,
в історичну добу. Реконструкції клімату для регіо-
ну протягом голоцену нечисленні та часто їм бра-
кує достатньої „роздільної здатності“ (Vinogradova,
Kiosak 2009). Особливо це стосується раннього го-
лоцену (часу до кліматичної події 8200 сalBP). Тому,
науково цікавими є свідчення освоєння терену в цей
час. Здебільшого, йдеться про невеликі стоянки, які
були виявлені як скупчення розщеплених мікро-
літичних кременів, як правило, у високій топогра-
фічній позиції – на високих терасоподібних уступах
степових річок, біля вододілів (Станко 1967; 1971).
Переважна більшість таких пунктів були атрибу-
товані до пізнього мезоліту на підставі наявності
геометричних мікролітів у формі трапецій та від-
сутності архаїчної кераміки.
Кілька пунктів були віднесені до неоліту, здебіль-
шого, на підставі наявності черепків керамічного
посуду. Так, 1929 р. було виявлено та у 1930–1932
рр. досліджено поселення Гард на р. Південний Буг
(Козубовський 1933). Воно було включено до „буго-
дністровської“ культури часів неоліту, репрезенту-
ючи її пізній етап (Даниленко 1957; 1969). Горизонт
знахідок із „буго-дністровськими“ черепками та мі-
кролітичним кременем над шаром пізнього мезоліту
було вивчено на стоянці Гіржево (р. Кучурган) (Стан-
ко 1966; Stanko, Kiosak 2010; Петренко 2012). „Буго-
дністровське“ поселення Новорозанівка було розко-
пано на р. Інгулець (Шапошникова, Неприна 1977).

153
 М.Т. Товкайло відкрив та дослідив вузол „кера-
мічних“ пам‘яток довкола поселення Гард (Товкай-
ло 2005; 2014). С.І. Коваленко виявив неолітичну
кераміку (культури Кріш, (Дергачев, Ларина 2015))
на стоянці Саратень на р. Прут (Коваленко 2017).
Таким чином, все більше пам‘яток з  мікролітич-
ним крем‘яним інвентарем можна було постави-
ти у зв‘язок з „керамічними епізодами“ мешкання
на них. Особливо показовою тут є історія дослі-
дження вузлу пам‘яток біля с. Знам‘янка на р. Малий
Куяльник. Виявлена ще в 1960-их рр., група стоя-
нок була віднесена до мезолітичного часу (Крас-
ковский 1972). Нещодавно, відбулося повернення
археологів до цих матеріалів. Польові досліджен-
ня супроводжувалися розкопками двох особливо
виразних скупчень матеріалу – Катаржино 1 та 2.
Останні поруч з артефактами з розщепленого кре-
меню принесли і дрібні черепки керамічного посу-
ду архаїчного вигляду. Як слушно, зазначає автор
розкопок, І.В. Піструіл, настільки дрібні фрагменти
ліпного посуду наврядчи могли зберегтись на по-
верхні пам‘ятки та могли бути виявленими лише
в ході стаціонарних досліджень (Пиструил 2009a;
2009b; 2011; Киосак, Пиструил 2013).
Тому, на сьогодні, можна поставити проблему хро-
нології пам‘яток з мікролітичним крем‘яним інвен-
тарем в степах Північно-Західного Причорномор‘я.
До якого часу слід їх відносити? Чи свідчать вони
про дисперсний характер мезолітичного полювання,
чи являють собою матеріальні рештки господарчої
активності частини річного циклу мешканців річ-
них долин Дністра та Південного Бугу вже знайомих
з технологією кераміки?
2011-го року, завдяки розкопкам на  стоянці
Захарівка І (Одеська область), авторам цієї статті
вдалося долучитися до вирішення цієї проблеми.
Захарівка І  розташована, скоріш, не  на При-
чорноморській низовині (геоморфологічному
відповіднику чорноморського степу). Вона стоїть
на одному з найбільш південних відрогів Поділь-
ської височини, які утворюють тут схил до вели-
кої рівнині на  півдні. Образно кажучи, стоянка
розташовується у  досить високій позиції „з ви-
дом на степ“.
Захарівка І (рис. 1) розташовується в 2,5 км на
північний схід від смт Захарівка Одеської області
(Україна) на високому (понад 40 м) березі безімен-
ного яру, який впадає до великої долини, орієнто-
ваної з півночі на південь, яка в свою чергу вхо-
154
дить до долини р. Кучурган в 8 км на південь біля
с. Краснопіль. Трохи нижче від пам‘ятки безіменний
яр розщеплюється на два роги – північний та пів-
денний. На правому березі південного рогу розта-
шовується Захарівка І, між рогами – Захарівка ІІ.
Площа Захарівки І, як встановлено поверхневими
зборами, складає 200×100 м. Похилу площадку цьо-
го мису складають два витягнуті перпендикулярно
до яру підвищення з неглибокою розораною улого-
виною між ними. Більшість підйомного матеріалу
зібрано на східному підвищенні та на ближньому
до нього схилі західного підвищення. На дні уло-
говини знахідок було менше (рис. 2).
В 1974-му році розвідковий загін під керівни-
цтвом О.В. Гудкової зібрав на північний схід від смт.
Захарівка (Фрунзівка на той час) біля 100 кременів
і кілька черепків ліпного посуду. Пам‘ятку було від-
несено до неоліту в польовому звіті (Гудкова, 1974),
проте так і не було опубліковано. Прямих доказів,
що йдеться, саме про Захарівку І немає, оскільки
ще кілька пунктів з мікролітичним крем‘яним під-
йомним матеріалом виявлено вздовж берегів ви-
щезгаданого безіменного яру.
В 2011-му році нами на пам‘ятці було відкрито
2 розкопи (30 кв м та 8 кв м), шість шурфів та одну
зачистку, поставлену на схилі до яру. Ними відкрито
досить мінливу стратиграфію. Розкоп 1, розташова-
ний на західному підвищенні, виявив послідовність
з наступних шарів: чорнозем А (орний шар) – пе-
рехідний мішаний жовто-сірий шар – біло-зелена
глина. Потужність відкладів невелика – до 50 см.
Дещо східніше, ближче до схилу підвищення по-
тужність послідовності зростала. Мішаний шар
Рис. 1. Стоянка на карті України (стрілка)
Fig. 1. The site on the map of Ukraine (arrow)
 Рис. 2. Стоянка в рельєфі (прямокутник)
Fig. 2. The site in the landscape (rectangle)

заміщався підґрунтям. Отже, йдеться про такі го-
ризонти: чорнозем А (орний шар) – глинисте гу-
мусоване підґрунтя („халва”) – біло-зелена глина.
Глинисте гумусоване підґрунтя простежено на біль-
шості площі розкопу 1, у ньому виявлено найбільшу
кількість знахідок. На розкопі 2 закладеному в уло-
говині між підвищеннями стратиграфія наступна:
чорнозем А (орний шар) – темно-сіре гумусоване
підґрунтя – жовтий суглинок.
Тому, це дає змогу нам реконструювати будову
мису, на якому стоїть Захарівка 1. Його складено
щільною, водостійкою біло-зеленою глиною, яка
на вершечку західного підвищення залягає фак-
тично просто під орним шаром. Поверхня гли-
ни прорізана численними тріщинами. Ймовірно,
йдеться про давні тріщини з похилими бортами
розширеними схиловими процесами. Останні
заповнені специфічним глинистим гумусованим
підґрунтям. Внаслідок того, що материкова гли-
на являє собою водонепроникний пласт, ці седи-
менти завжди дуже вологі. Культурні залишки
переважно пов’язані саме з  глинистим підґрун-
тям. В пониженні східніше від західного горбка
між біло-зеленою глиною та  голоценовими від-
кладами, присутній і жовтий суглинок, горизон-
тальний плавний контакт якого з  біло-зеленою
глиною простежено в північно-східному куті роз-
копу 1. Природа східного підвищення лишається

Рис. 3. Стратиграфія розкопу 1, за лінією 1/2; 1 – орний шар, 2 – підгрунтя, 3а – мішаний перхідний шар, 3 – біло-зелена
щільна глина
Fig. 3. Stratigraphy of excavation pit 1, line 1/2; 1 – topsoil, 2 – subsoil, 3a – mixed layer; 3 – white-greenish clay

155
невідомою. Можливо, так само як і західне воно
складене біло-зеленою глиною.
Таким чином, схилові процеси тут особливо ак-
тивні через характер породи, яка підстеляє голоце-
нові відклади – водонепрохідної глини. Тому, куль-
турний шар на більшості площі не зберігся, тільки
на дні тріщин наявні ділянки з дрібними уламками
кісток тварин, деревного вугілля, черепками ке-
раміки, кременями, які свідчать про збереження,
хоча б частково, первинного залягання матеріалів.
Комплекс знахідок представлено крем‘яними
виробами, органічними рештками та  уламками
кераміки.
Крем‘яний комплекс Захарівки 1 здебільшо-
го складається з  матеріалів, зібраних на  поверх-
ні пам‘ятки (табл. 1). Він досить мікролітичний.
Пластинчаті сколи та їх частини наявні у колекції
у значній кількості. Багато нуклеусів несуть пра-
вильну пластинчату огранку. Можемо припускати,
що саме пластинки були метою розщеплення, хоча
і кількісно їх менше ніж відщепів.
Крем‘яна сировина представлена переважно
сірим та темно-сірим кременем, слабко-прозорим
чи непрозорим з білястими включеннями та пля-
мами. За  макроскопічними ознаками він нага-
дує „середньодністровський“ гатунок сировини
за В.Ф. Петрунем. Також наявний дещо якісніший
різновид, скоріш за все, тої самої сировини – жов-
тувато-сірий, прозорий в тонких сколах, а також
темний, до чорного, з крупними білястими вклю-
ченнями. Велика частина предметів патинована,
окремі кремені – обпалені.
Нуклеуси, переважно, наявні в зборах на по-
верхні. Вони поділяються на  дві великі групи:
з правильної пластинчатою огранкою та для ско-
лювання відщепів. Перша група нуклеусів поді-
ляється на пласкі призматичні (4 од., рис. 4:24).
Серед них є два досить великих вироби, які на-
гадують призматичні нуклеуси з пласкими робо-
чими поверхнями з  пам‘яток сорокського вузла
(Маркевич 1974). Деякі предмети розщеплення
мали пласку підтрикутну поверхню розщеплення
і насправді, належать до цієї ж групи. Інші, схо-
же, відображають наступні стадії редукції, коли
розщеплення вийшло на фланги та тил (рис. 4:23).
Вони класифіковані як конічні. Цікавий двохпло-
щадковий нуклеус, який має суміжні робочі по-
верхні (з фронту, а також з торця і протилежного
фронту) [рис. 4:21]. Форму, яку скоріш за все, слід
пов‘язувати з відтискною технікою сколу, являє
собою підолівцеподібний нуклеус з  ограненням
на ¾ периметру (рис. 5:16).
Численні виснажені ядра для відщепів, орієн-
товані на  максимальне використання сировини
при фіналізації розщеплення (6  одноплощадко-
вих і 3 двохплощадкових). Часто вони оформлені
на уламках нуклеусів для правильних пластинок
(5 екз.) (рис. 4:14,18–19,22).

Таблиця 1. Техніко-типологічна характеристика

Table 1. Technical – typological description
Найменування категорії ПМ Розкопи та шурфи Усього
%
Category name Surface material Excavations and pits Total
Гальки / Pebbles  6  1   7  0,53
Нуклевидні уламки / Core-like chunks  5  0   5  0,38
Пренуклеуси / Precores  1  0   1  0,08
Уламки / Chunks  10  10  20  1,51
Нуклеуси / Cores  25  2  27  2,03
Відщепи / Flakes 327 177  504  37,95
Лусочки / Chips  53  75  128  9,64
Мікропластини / Microblades  47  40  87  6,55
Пластинки / Bladelets 142  89  231  17,39
Пластини / Blades  44  41  85  6,40
Технологічні сколи / Technological flakes  37  24  61  4,59
Вироби зі вторинною обробкою / Outils faconne 122  50  172  12,95
819 509 1328 100,00

156
Рис. 4. Кремʹяний інвентар
Fig. 4. Lithic inventory

157
 Рис. 5. Кремʹяний інвентар
Fig. 5. Lithic inventory

158
 Таблиця 2. Нуклеуси
Table 2. Cores
Нуклеуси
Cores
Пласкі призматичні / Flat prismatic
Конічні / Conical
З підтрикутною робочою поверхнею / With subtriangular working surface
Підолівцеподібний / Quasi-bullet
Торцеві / Flank
Підциліндричний / Subcylindrical
Для відщепів / For flakes
  одноплощадкові / single-platformed
  двоплощадкові / two-platformed
Підпризматичні для відщепів / Subprismatic for flakes
Двоплощадковий / Two-platformed
Уламки нуклеусів / Fragments of cores
Обробку сировини „на місці“ фіксують численні
сколи оновлення площадок нуклеусів, напівребер-
чаті сколи відкриття робочих поверхонь та крайові
сколи підтримки опуклості робочого фронту. Всі
вони за морфологією добре вписуються в техно-
логію виробництва пластинок описану Є.Ю Гирею
за  матеріалами поселення Матвєєв Курган (Гиря
1997, 92–99).
Співвідношення основних категорій продуктів
розщеплення (малий відсоток гальок та інших кон-
крецій сировини, добра представленість спрацьова-
них нуклеусів, невеликий відсоток відщепів з кіркою)
свідчить, що, скоріш за все, на пам’ятці переважно
відбувалося вже розщеплення готових нуклеусів
з метою виробництва пластинчатих сколів, в той час
як початкові стадії виготовлення крем‘яних знарядь
праці представлені помітно слабше.
Вироби зі  вторинною обробкою досить своє-
рідні. Скребки представлені боковими, кінцевими,
підокруглими, нігтьовидними, мініатюрними фор-
мами (рис. 4:8–12; 5:2–3,9–13; 6:10–19). В порівнян-
ні з класичними пам’ятками гребениківської лінії
розвитку кременеобробки дещо більша кількість
бокових скребків та  кінцевих скребків на  плас-
тинках. Серія виробів має клиновидний робочий
край. Ретушовані відщепи в  багатьох випадках
невиразні та несуть крайову нерегулярну ретуш.
Ретушування пластинчатих сколів досить часто
було пов’язано з необхідністю їх точної фрагмен-
тації, оскільки виразна серія пластинок зламаних
ПМ Розкоп 1
Surface material Excavation pit 1
4   4
2 1 3
2   2
1   1
3   3
1   1
     
6   6
3   3
2   2
1   1
  1 1
Total 25   27
по ретушованій виїмці (рис. 5:1). Інші категорії ви-
робів представлені проколками, вістрями на від-
щепах, виробами з різцевими сколами. Пластини,
пластинки та відщепи з підтесуванням ми схильні
інтерпретувати не як типологічну групу – вкладні
кукрецького типу, а скоріш як групу знарядь праці
зі специфічним макрозносом.
Геометричні мікроліти – це  переважно симе-
тричні (рис. 5:4) та досить часто асиметричні тра-
пеції, виготовлені крутою ретушшю. Своєрідності
комплексу додає наявність ромбоподібних вістер
(рис. 4:1) та фрагментів трапецій з пригострюваль-
ною ретушшю (рис. 4:3).
Органічні рештки досить численні, але представ-
лені переважно недіагностичними уламками кісток
та емалі зубів, іноді кістковим вугіллям. Лише один
зуб можливо є діагностичним. Це клик тварини,
який несе сліди навмисної підправки та можливо
перфорації.
Керамічні знахідки – це переважно дрібні окатані
уламки кераміки. Лише кілька дещо більших фраг-
ментів стінок ліпного посуду виявлено у розкопі 1
та шурфі 6. В останньому виявлено також дрібний
фрагмент вінець чорнолискованої ліпної посудини.
Мікролітичний характер крем‘яного інвента-
рю, наявність геометричних мікролітів, конічних
нуклеусів, призматичних ядрищ для регулярних
пластинок вказують на існування пам‘ятки в мезо-
неолітичний час. Більший обсяг колекції Захарів-
ки 1 дозволяє уточнити цей висновок. Тут присутні
159
 Рис. 6. Кремʹяний інвентар
Fig. 6. Lithic inventory

160
досить обʹємні призматичні нуклеуси для регуляр-
них пластинок, серед скребків часто зустрічаються
кінцеві на пластинчастих сколах, є фрагмент тра-
пеції з пласкою ретушшю. Подібне співвідношення
типів є скоріш характерним для пара-неолітичних
пам‘яток з прилеглої долини р. Дністер (Маркевич
1974). Трапеції з пласкою ретушшю на спинці вини-
кають достатньо пізно – найстарші зразки датовано
біля 6000 р. до н.е. (Котова 2010). Таким чином, гі-
потетично можна припустити, що Захарівка 1 являє
собою пам‘ятник, який був заселений в часи спів-
ставні з паранеолітом Дністра та Південного Бугу.
Згадані неорнаментовані невеликі фрагменти сті-
нок ліпного посуду з вигорілою органічної доміш-
кою, знайдені на пам‘ятнику, добре узгоджуються
з цим припущенням, в той же час, навряд чи да-
ючи можливість його уточнити. Проте не можна
виключати і раніші (пізньомезолітичні), і пізніші
(ранньотрипільські) мешкання на площі стоянки.
За кісткою було одержано радіовуглецеву дату для
скупчення матеріалу з розкопу 1 (кв. B3/2, глибина
– 40 см, Poz-51299 5935+/-35 BP). Після калібруван-
ня вона охоплює час 4905–4720 calBC (рис.  7; Bronk
Ramsey 2013). Цей період відповідає проміжку між
найпізнішими пам‘ятками культури лінійно-стріч-
кової кераміки та  першими ранньотрипільськи-

Таблиця 3. Перелік виробів зі вторинною обробкою

Table 3. The list of tools
Інші розкопи
Найменування виробу ПМ Розкоп 1 Усього
та шурфи %
Name SM Excav. 1 Total
Other excav.
Скребки / End-scrapers 38 6 4 48 27,91
–  Бічні / on a side 10 2 2 14 8,14
–  Кінцево-бічні / on an end and on a side 3 3 1,74
–  Підокруглі / subcircular 5 1 6 3,49
–  Подвійні / double 2 2 1,16
–  Кінцеві на пластинах / on an end of a blade 1 1 2 1,16
–  Кінцеві на відщепах / on an end of a flake 3 2 1 6 3,49
–  Кінцеві на відщепах з клиновидним лезом / with wedge-like front 1 1 0,58
–  Нігтьовидні скребки / unghuiform 6 1 7 4,07
–  Бічні скребки на тонких сколах / raclette 5 5 2,91
–  Уламки скребків / fragments 2 2 1,16
–  Геометричні мікроліти / Geometric microliths 6 4 1 11 6,40
–  трапеції з крутою ретушшю / abruptly retouched trapezes 4 2 1 7 4,07
–  ромбовидні вістря / rhomboid points 0 2 0 2 1,16
– фрагменти трапецій з підгострюючою ретушшю / trapezes
2 0 0 2 1,16
a retouch couvrant
Косі вістря / Oblique points 3 1 4 2,33
Прямо тронковані сколи / Pieces with straight truncation 3 1 2 6 3,49
Уламки симетричних вістер / Fragments of symmetrical points 4 1 5 2,91
Сколи з ретушованими виїмками / Notches 16 1 2 19 11,05
Пластини з ретушшю / Retouched blades 13 7 5 25 14,53
Відщепи з ретушшю / Retouched flakes 19 4 3 26 15,12
Сколи зі слідами використання / flakes with traces of use 13 2 0 15 8,72
Проколки / Perforators 2 0 0 2 1,16
Сколи з вентральною підтескою / Items with ventral trimming 4 4 1 9 5,23
Вироби з різцевим сколом / Items with burin’s negative 1 1 0 2 1,16
Total 122 32 18 172 100,00
ПМ – підйомний матеріал, SM – surface material.

161

ми поселеннями в регіоні. З ранньотрипільськими
матеріалами може бути пов‘язана серія ромбопо-
дібних вістер з Захарівки І, проте все ж таки мате-
ріалів недостатньо, щоб віднести частину колекції
Захарівки І до ранніх етапів Трипілля А, адже єди-
на дата пам‘ятки з Одещини передує навіть AMS-
визначенням для типологічно найдавнішого трипіль-
ського пункту України – Бернашівки І (Rassamakin
2012). Ймовірно, все ж таки, „ромби“ та датована
кістка пов‘язані з різними епізодами перебування лю-
дини на площі поселення. Можливо, по зникненню
культури лінійно-стрічкової кераміки (Kiosak 2016;
2017) та  перед трипільською експансією в  регіоні
поширювалися носії паранеолітичних керамічних
традицій, як  зафіксовано матеріалами поселення
Тетереука Ноуе XV (Ларина 2006) з долини Дністра
(а до Дністра від Захарівки І лише 50 км). За зразка-
ми з останнього одержано і близьку дату (4882–4690
calBC), яку автори розкопок не пов‘язують з пара-
неолітичним мешканням (Wechler 2001).
В  цілому, вписуючись цілком в  уявлення про
„гребениківську” лінію організації розщеплюван-
ня, від власне гребениківських комплекс Захарівки
1 відрізняється лише деякими нюансами співвідно-
шення типів і присутністю окремих виробів скоріш
характерних для неоліту. Якщо паранеолітична атри-
буція Захарівки 1 буде підтверджена подальшими
дослідженнями, це відкриє перспективи вивчення
функціональних і/або культурних відмінностей між
добре відомими стоянками паранеоліту в долинах
великих річок і пам‘ятниками, які подібно Захарів-
162
Рис. 7. Калібрування дати
Fig. 7. Calibration of the date
ці 1 розташовані в достатньо високій гіпсометрич-
ній позиції на берегах невеликих балок, в глибині
горбистого рельєфу Подільської височини.
Таким чином, пам‘ятки з  мікролітичним ін-
вентарем степової зони Північно-Західного
Причорномор‘я відображають не тільки пізньоме-
золітичні епізоди заселення. На їх площі мешкали
люди знайомі з технологією кераміки. Датування,
культурна атрибуція та економічна природа пам‘яток
цих перших гончарів степу все ще далекі від оста-
точного з‘ясування. Більшість відомих пам‘яток,
за влучним визначенням М.Т. Товкайла (Товкайло
2014), являють собою місця неодноразового відвід-
ування, а отже відокремити різночасові комплекси
в їх колекціях досить складно. Деякі з них, ймовір-
но, заселялися неодноразово на протязі VI–V тис.
до н.е., а між іншими присутні достатні відміннос-
ті в кремʹяному інвентарі, аби припускати їх різно-
культурність чи різночасовість (Kiosak, Pistruil 2013).
Література
Коваленко С.И. 2017. О культурно-хронологической позиции
финально-мезолитических памятников в Пруто-Днестров-
ском междуречье. Stratum Plus 1, 155–171.
Даниленко В.М. 1957. Дослідження неолітичних пам’яток
на Південному Бузі. Археологія 10, 36–49.
Даниленко В.М. 1969. Неолит Украины. Главы древней исто-
рии Юго-Восточной Европы. Киев: Наукова думка.
Дергачев В.А., Ларина О.В. 2015. Памятники культуры Криш
Молдовы (с каталогом). Кишинэу: Tipografia Centrală.
Гиря Е.Ю. 1997. Технологический анализ каменных инду-
стрий. Археологические изыскания 44.
Гудкова А.В. 1974. Отчет о разведках в Фрунзовском районе
Одесской области. Архив ОАМ.
Киосак Д.В., Пиструил И.В. 2013. Поздний каменный век.
В: И.В. Бруяко, Т.Л Самойлова (ред.), Древние культуры Се-
веро-Западного Причерноморья, 9–40. Одесса: СМИЛ.
Котова Н.С. 2010. Культурно-історичні процеси у Північному
Причорномор‘ї у VI–V тис. до н.е. Київ: Автореф. дис. на здо-
буття наукового ступеня д.і.н.
Козубовський Ф.А. 1933. Археологічні дослідження на тери-
торії БОГЕСу 1930–1932 рр. Підсумки археологічних розвід-
кових робіт в районі майбутнього підтоплення Бозької гід-
роелектроцентралі. Київ: НКО УСРР, ВУАН.
Красковский В.И. 1972. Памятники мезолитического време-
ни в долине р. Малый Куяльник. Материалы по археологии
Северного Причерноморья 7, 172–179.
Ларина О. 2006. Неолитическая керамика поселения Тэтэрэука
Ноуэ XV. Revista arheologică 2, 35–55.
Маркевич В.И. 1974. Буго-днестровская культура на терри-
тории Молдавии. Кишинев: Штиинца.
Петренко В.Г. 2012. Стоянка Гиржево – некоторые новые
и малоизвестные данные. В: А.А. Пригарин (ред.), Человек
в истории и культуре. Вып. 2. Мемориальный сборник мате-
риалов и исследований в память лауреата Государственной
премии Украины, академика РАЕН, профессора Владимира
Никифоровича Станко, 228–239. Одесса: Друк.
Пиструил И.В. 2009a. Памятники каменного века среднего те-
чения р. Малый Куяльник. Лукомор‘я: археологія, етнологія,
історія Північно-Західного Причорномор‘я 3, 65–71.
Пиструил И.В. 2009b. Стоянка Катаржино 1 и ее место среди
памятников позднего каменного века Северо-Западного При-
черноморья. В: С.А. Васильев (ред.), Взаимодействие и хро-
нология культур мезолита и  неолита Восточной Европы.
Материалы международной научной конференции, посвя-
щенной 100-летию Н.Н. Гуриной, 67–70. Санкт-Петербург.:
ИИМК РАН, МАЭ РАН.
Пиструил И.В. 2011. Стоянка Катаржино 1 и проблема иден-
тификации памятников эпохи неолита в степях Северо-За-
падного Причерноморья. Stratum Plus 2, 209–218.
Шапошникова О.Г., Неприна В.И. 1977. Новорозановское
многослойное поселение. В: О.Г. Шапошникова (ред.), Древ-
ности Поингулья, 52–65. Київ: Наукова думка.
Станко В.Н. 1966. Мезолитическая стоянка Гиржево в Одес-
ской области (1962 – 1964). Советская археология 2, 96–104.
Станко В.Н. 1967. Некоторые вопросы позднего мезолита
Северо-Западного Причерноморья. Записки Одесского архе-
ологического общества 2, 155–168.
Станко В.Н. 1971. Мезолит Днестро-Дунайского междуречья.
Материалы по археологии Северного Причерноморья 3, 93–110.
Станко В.Н. 2000. Первые скотоводы азово-причерноморских
степей. В: В.Н. Станко (ред.), Археологія та етнологія Східної
Європи: матеріали і дослідження, 7–20. Одеса: Астропрінт.
Станко В.Н. 2005. Колебания уровней Черного моря и рассе-
ление человека в мезолите Северного Причерноморья. Науко-
вий вісник Миколаївського державного університету 11, 8–16.
Товкайло М. 2005. Неоліт Степового Побужжя. Київ: Шлях.
Товкайло М. 2014. Неолитизация Юго-Западной Украины
в  свете новых исследований поселения Гард. Stratum Plus,
183–245.
Bronk Ramsey C., Lee S. 2013. Recent and Planned Development
of the Program OxCal. Radiocarbon 55.2/3, 720–730.
Kiosak D. 2016. Mesolithic ‘Heritage’ and Neolithic in Southwest
Ukraine. В: H. Floss, R. Krauss (ред.), Southeast Europe before
Neolithisation. Proceedings of the International Workshop within
the Collaborative Research Centres sfb 1070 “Ressourcen Kulturen”,
Schloss Hohentubingen, 9th of  May 2014, 131–147. Tübungen:
Eberhard Karls Universität Tübingen.
Kiosak D, 2017. Kamyane-Zavallia, the eastermost Linear Pot-
tery culture settlement ever excavated. Sprawozdania Archeolo-
giczne 69, 253–270.
Manzura I.V. 2005. Steps to the Steppe: or, how the North Pon-
tic Region was Colonised. Oxford Journal of Archaeology 24 (4),
313–338.
Rassamakin Y. 2012. Absolute chronology of Ukrainian Tripolian
settlements. В: F. Menotti, A. Korvin-Piotrovsky (ред.), The Tripolie
culture giant-settlements in Ukraine. Formation, Development and
Decline, 19–69. Oxford and Oakville: Oxbow books.
Smyntyna O.V. 2007. Late mesolithic of the Ukrainian part of the
Lower Danube region: new perspectives of human adaptation and
interpretation of natural environments. Quaternary international
167, 114–120.
Smyntyna O.V. 2015. Late Mesolithic site of Zaliznychne in the
light of recent hypothesis of Neolithization of North-Western Pon-
tic region. Romanian Review of Eurasian Studies 11 (1–2), 7–22.
Stanko V.N., Kiosak D. 2010. The Late Mesolithic Settlement
of South-Western Ukraine. Atti Societa Preistoria e Protostoria,
Friuli-Venezia-Giulia 17, 24–100.
Vinogradova O., Kiosak D. 2009. Holocene paleovegetation
of South-Western Ukraine: a review. Rivista di archeologia 31, 5–11.
Wechler K.-P. 2001. Studien zum Neolithikum der osteuropaischen
Steppe. Mainz: Deutsches Archaeologisches Institut. Eurasien
Abteilung.
Dmytro Kiosak; Odessa I.I. Mechnikov National University, 2 Dvorianska Street,
Odessa – 65082, Ukraine; dkiosak@ukr.net
Nadiia Kotova; Institute of archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine,
12 Heroiv Stalinhradu ave., Kyiv – 04210, Ukraine; nadja.kotova@hotmail.com
163