You are on page 1of 176

УДК 78(075.

3)
ББК 85.31я72
К 64

Р е к о м ен д о в а н о М ін іст ер ст в о м о св іт и і н а ук и , м о л о д і т а с п ор т у України
(наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.01.2013 р. № 10)
ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО
Експертизу здійснював Інститут мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
Р ец ен зен т
Ш ер ем ет а І.В ., аспірант відділу музикознавства ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України

Експертизу здійснював Інститут проблем виховання НАПН України


Р ец ен зен т
К о м а р о в с ь к а О .А ., кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник
лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України

Кондратова Л.Г.
К 64 Музичне мистецтво : підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч.
закл. / Л.Г. Кондратова. — Тернопіль : Навчальна книга —
Богдан, 2013. — 176 с. : іл.
І8ВИ 978-966-10-3344-2
УДК 78(075.3)
Б Б К 85.31я72
Охороняється законом про авторське право.
Жодна частина цього видання не може бути відтворена
в будь-якому вигляді без дозволу автора чи видавництва.

Навчальне видання
К О Н Д Р А ТО В А Людмила Григорівна
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
ПІДРУЧНИК ДЛЯ 5 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів
Головний редактор Богдан Будний
Редактори Ірина Дем ’янова, Донара Пендзей, Ірина Чорненька
Художники Олеся Томків, Олег Кіналь, Ірина Басалига
Обкладинка Володимира Басалиги
Комп’ютерний набір нот Віктора Українця
Верстка Галини Кузів
Технічний редактор Оксана Чучук
Підписано до друку 24.04.2013. Формат 70 х 100/16. Папір офсетний.
Гарнітура СепібсЬЬоок. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 14,30. Умови, фарбо-відб. 57,20.
Обл.-вид. арк. 14,98. Тираж 197 955 пр. Зам. 80-13.

Видавництво -Навчальна книга - Богдан-


Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК №4221 від 07.12.2011 р.
Навчальна книга - Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002
тел./факс (0352) 52-06-07; 52-19-66; 52-05-48
оЦісе@ЬоІиіап-Ьоокз.сот шшиї.Ьоксіап-Ьоокз.сот
Надруковано на ПРАТ “Львівська книжкова фабрика “ Атлас” »
корпоративне підприємство ДАК <•Укрвидавполіграфія»
вул. Зелена, 20, м. Львів, 79005
Свідоцтво серія ДК № 1110 від 08.11.2002 р.

© Кондратова Л.Г., 2013


І5ВК 978-966-10-3344-2 © Навчальна книга - Богдан, 2013
УДК 78(075.3)
ББК 85.31я72
К 64

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України


(наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.01.2013 р. № 10)
ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО
Експертизу здійснював Інститут мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
Рецензент
Шеремета І.В., аспірант відділу музикознавства ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України
Експертизу здійснював Інститут проблем виховання НАПН України
Рецензент
Комаровська О.А., кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник
лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України

Кондратова Л.Г.
К 64 Музичне мистецтво : підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч.
закл. / Л.Г. Кондратова. — Тернопіль : Навчальна книга —
Богдан, 2013. — 176 с. : іл.
І8ВИ 978-966-10-3344-2
УДК 78(075.3)
Б Б К 85.31я72
Охороняється законом про авторське право.
Жодна частина цього видання не може бути відтворена
в будь-якому вигляді без дозволу автора чи видавництва.

Навчальне видання
К О Н Д Р А ТО В А Людмила Григорівна
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
ПІДРУЧНИК ДЛЯ 5 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів
Головний редактор Богдан Будний
Редактори Ірина Дем ’янова, Донара Пендзей, Ірина Чорненька
Художники Олеся Томків, Олег Кіналь, Ірина Басалига
Обкладинка Володимира Басалиги
Комп’ютерний набір нот Віктора Українця
Верстка Галини Кузів
Технічний редактор Оксана Чучук
Підписано до друку 24.04.2013. Формат 70 х 100/16. Папір офсетний.
Гарнітура СепібсЬЬоок. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 14,30. Умови, фарбо-відб. 57,20.
Обл.-вид. арк. 14,98. Тираж 197 955 пр. Зам. 80-13.

Видавництво -Навчальна книга - Богдан-


Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції
ДК №4221 від 07.12.2011 р.
Навчальна книга - Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002
тел./факс (0352) 52-06-07; 52-19-66; 52-05-48
оЦісе@ЬоІиіап-Ьоокз.сот шшиї.Ьоксіап-Ьоокз.сот
Надруковано на ПРАТ “Львівська книжкова фабрика “ Атлас” »
корпоративне підприємство ДАК <•Укрвидавполіграфія»
вул. Зелена, 20, м. Львів, 79005
Свідоцтво серія ДК № 1110 від 08.11.2002 р.

© Кондратова Л.Г., 2013


І5ВК 978-966-10-3344-2 © Навчальна книга - Богдан, 2013
ІХ^ний друже.
Запрошую тебе до Країни музичного мистецтва.
Завдяки цьому підручнику ти розшириш і поглибиш
свої уявлення про мистецтво звуків та засоби його
виразності, ознайомишся із шедеврами народної та
професійної музики, дізнаєшся про особливості вза­
ємодії музики з іншими видами мистецтва.
Разом з тобою вивчати основи музичного мистецтва, слухати музич­
ні твори, співати пісні, грати в цікаві музичні ігри будуть мої друзі —
український хлопчик Богдан та його подруга Христина, яка мешкає в
одній із країн Європи. Вони теж навчаються у 5 класі, захоплюються
музикою і прагнуть стати справжніми музикантами.
Цей підручник допоможе тобі не тільки засвоювати навчальний
матеріал на уроках, а й самостійно працювати над темами, які най­
більше сподобалися, та готувати цікаві мистецькі проекти. Бажаю тобі
приємних зустрічей із мистецтвом!
Автор
УМОВНІ
ПОЗНАЧЕННЯ

а Послухай

Заспівай пісню

Сходинки
пізнання

Я про це знаю

Підсумовуємо
і* вивчене

Спробуй
виконати

в Запам’ятай

Виконай
В удома
ВИДИ МУЗИЧНОГО
МИСТЕЦТВА

МУЗИКА ЯК ВИД МИСТЕЦТВА

НАРОДНА МУЗИКА

ПРОФЕСІЙНА МУЗИКА

ВЗАЄМОДІЯ МУЗИКИ
З ІНШИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВА
МИСТЕЦТВО ЗВУКІВ

Привіт, мій друже! Пропоную тобі завітати до Країни музичного мис­


тецтва та дізнатися більше про зв’язок музики з іншими видами творчої
діяльності людини.
А ось і наші друзі. Поглянь — вони вже спілкуються у скайпі.

Привіту Богдане! Я люблю слухати му­


зику і співати. А недавно дізналася, що
музика п ов’язана з іншими видами мис­
тецтва. П оглянь: я зобразила цей зв'язок
схематично.

ЗВ’ЯЗОК МУЗИКИ З ІНШИМИ ВИДАМИ МИСТЕЦТВА

ОБРАЗОТВОРЧЕ
МИСТЕЦТВО:
Ж ИВОПИС

графіка
скульптура
архітектура
декоративне
мистецтво

ЦИРК

в Музика пов’язана із:


сл овом (у літературі, пісні, опері);
сц ен іч н о ю д іє ю (у театрі, кіно, цирку);
т а н ц ем і ж е ст о м (у хореографії);
візуальним и образам и (в образотворчому
мистецтві).

6
Слово «музика» у перекладі з грецької буквально означає
«мистецтво муз». У міфах Стародавньої Греції розповідається
про дев’ять муз, кожна з яких сприяла розвитку певного виду
мистецтва або галузі науки.
Щодня музика запрошує нас у дивовижний світ чарівних
звуків. Звуки сплітаються в мотиви, утворюють мелодії, а ми,
слухачі, уявляємо картини та образи, які музика «намалюва­
ла» за допомогою звуків.

Серед розмаїття музичних творів є інструменталь­


ні (виконуються на музичних інструментах) та во­
кальні (виконуються голосом).
ч ________________________________________________________

Привіт, Христ инко! Я т еж захоплюю­


ся музикою. Учора, наприклад, прослухав
твір російського композитора П. Чайков-
ського. Пересилаю тобі — послухай разом
із друзями... Тобі сподобаєт ься!
V

П.І. Чайковський. Мелодія для скрипки і фортепіано.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Чи сподобалась тобі прослухана мелодія? Чим саме?
2. Про що розповідає музика?
3. До якого жанру належить цей твір? У чому його особли­
вість?
4. Які інструменти звучать у творі?
5. З яким видом мистецтва можна пов’язати цю мелодію?
6. Склади вірш до твору П. Чайковського, використовуючи такі
слова: в гості, ніжну, скрипка, заспівала, завітала, пісню.

Музичну п’єсу мелодійного, співучого характеру


композитори іноді називають «Мелодія».
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Петро Ілліч ЧАИКОВСЬКИИ


Російський композитор, який у сво­
їх творах розкривав внутрішній світ
людини та створив цілу галерею не­
забутніх музичних образів: ліричних
і задушевних, романтичних і поетич­
них, веселих і трагічних.

Музика своїм звуковим потоком, пульсацією ритму, мелоді­


О єю звертається до людини і викликає в неї почуття й емоції.
Так слухач уявляє музичний образ, який створив композитор.

В Композитор створює музичний твір та записує


його за допомогою нотних знаків.
Виконавці виконують твір на музичних інстру­
ментах або голосом.
Слухач сприймає музичний твір відповідно до
своїх поглядів, смаків, досвіду.
'
ВЕСЕЛ КОВА ПІСНЯ
Слова М. Ясакової Музика О. Януїикевич
Рухливо, піднесено
V—ц_^і — ч — — к— \ ^ Ь Nі
1 —
— І--? -4 * 4
• » 4 +
За ве-сел - ко-вим, за не-бо-кра- єм хтось на со -п іл -ц і ча-рів-но

♦ гра - є. А чи то гра-є,
В
чи то зда-єть-ся, чи піс-ня ли - не із мо-го
Приспів:

\і ч =
сер-ЦЯ.' Над мо-їм кра-єм, над мо-їм мі-стом піс-ня лу-на-є
— і 1

го - ло-сом чи-стим. Піс-ня злі - та - є у світ ши - ро - кии,

8
Мистецтво звуків

ве-сел-ка гра - є на се-ми но - тах.


т
В ча - рів - ній //
1
і ь N . N . .....г - _----------1
І су * т— “ * * * ------1 ____ 1
= * г-— -г— — г
на се - ми но - тах, се - ми но - тах.

І
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?

Приспів:
Над моїм краєм, над моїм містом
Пісня лунає голосом чистим.
Пісня злітає у світ широкий,
Веселка грає на семи нотах.

2. В чарівній пісні слова чудові,


Всі кольорові, всі веселкові.
Краплинки сонця у кожнім слові,
Краплинки щастя теж кольорові.
Приспів.

3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів.

9
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Обери улюблений ударний інструмент і створи музичний


супровід до пісні.
1-й крок — уважно слухай мелодію та відбивай її ритмічний
рисунок.
2-й крок — заспівай і заграй одночасно. Молодець!

Попрацюй разом з нашими друзями. Допоможи їм реалізу­


вати творчі проекти.

Б огдане! Ти змож еш виконати м оє про­


хання? Я хочу «озвучити» ці споруди
у своїй презентації. Спробуй підібрати
відповідну музику.

А Собор Святої Софії. А Кафедральний собор. А Піраміда Хеопса.


Київ Мілан Єгипет

А Стародавнє місто Петра. Йорданія А Стадіон «Донбас-Арена». Донецьк


Мистецтво звуків

А я пропоную тобі, Христ инко, впізнати зо­


браж ені т анці та підібрати до них музику!

• Які види мистецтва ти знаєш? Чим вони споріднені між


Ш собою?
• Що поєднує музику з іншими видами мистецтва? Розкажи.
• Дай визначення музичному мистецтву.
• Твір якого композитора звучав на уроці? Які його твори ти
пам’ятаєш?
• Розкажи, як створена композитором музика доходить до
слухачів. Хто бере участь у цьому процесі?

Послухай сучасну естрадну композицію «Пісня ельфа» у ви­


ш конанні ірландської скрипальки Фінооли Шеррі та норвезького
композитора і піаніста Рольфа Ловланда. Порівняй її з твором
П. Чайковського. Що в них спільне, а що — відмінне?
Розкажи рідним і друзям про свою улюблену пісню та за­
співай її.

11
ІСТОРІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Привіт, любий друже! Сьогодні ми вирушаємо в минуле, аби дізна­


тися історію виникнення музичного мистецтва.
Що про це відомо нашим друзям?

Привіт, Христ ино! Я знайшов в енцикло­


п едії цікаву інформацію про зародж ення
і розвит ок музичного мистецтва. Висилаю
тобі цю ст атт ю на електронну адресу.

Музика зародилася дуже давно. Деякі вчені вважають дже­


И релом її виникнення інтонації збудженого мовлення, спів пта­
хів та голосові звуки тварин, інші — ритм роботи первісних
людей, їхні звукові сигнали або магічні заклинання. У міфах
багатьох народів музика — могутня сила, здатна керувати
природою, приборкувати тварин та зцілювати людей. Ще Пі-
фагор застосовував музику для лікування хворих, а Платон
та Арістотель побудувати цілу систему музичного виховання.
З давніх часів люди створювали різні музичні інструменти.
В Африці, Південній Америці, Азії декілька сторіч тому кор­
пусом для струнних інструментів був звичайний гарбуз, а в
арабському інструменті ребабі — панцир черепахи. Стародав­
ні рибалки виготовляли інструменти з мушель, а гончарі —
з глиняних горщиків. Приблизно п’ять тисяч років тому асси­
рійці та вавилоняни створили чотириструнний інструмент із
дерев’яним корпусом — прообраз знаменитої лютні...
Музичне мистецтво пройшло великий історичний шлях
свого розвитку. Це цілі епохи, що характеризувалися певни­
ми напрямами та стилями: від музики стародавнього світу,
епох Середньовіччя та Відродження, бароко, класицизму, ро­
мантизму, модернізму до сучасної електронної та естрадної
музики.

12
а Музику поділяють на народну та професійну.
Народна музика — це традиційна музика наро­
дів та регіонів; створюється і передається в усній
формі від виконавця до виконавця, від покоління
до покоління. До народної музики належать народ­
ні пісні, інструментальні твори та музика до танців.
Професійна музика — це музика, створена
композиторами; вона написана в певному жанрі,
музичній формі, має свої засоби виразності та вті­
лює задумані авторами музичні образи.

Д якую , Богдане!
Я т еж приготувала тобі сюрприз — це
чудова м елодія нім ецького композитора
К.В. Ґлюка з опери «Орфей т а Еврідіка».
Послухай її та прочитай легенду про м у­
зиканта і поета Орфея...

Крістоф Віллібальд ҐЛЮК

Німецький композитор, автор чис­


ленних опер. Різнобічно обдаро­
ваний музикант: грав на багатьох
інструментах, співав, добре знав
особливості балетного мистецтва,
був видатним оперним диригентом.
Опера «Орфей та Еврідіка» написа­
на на основі давньогрецького міфу про співака і
поета, котрому була відома особлива сила музики.
Ч________________________________________

К.В. Ґлюк. Мелодія з опери «Орфей та Еврідіка»


(соло флейти).

13
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Давньогрецький міф розповідає про Орфея — уславленого


співця і поета, сина річкового бога — царя Еагра (за іншими
міфами — сина Аполлона) та музи Калліопи. Спів Орфея та
його гра на золотій кіфарі зачаровували не тільки людей, а й
звірів, дерева, скелі; його пісні вгамовували навіть розбурхане
море. Своїм співом Орфей підкорив злих фурій, які пропус­
тили його в царство тіней Аїда і допомогли побачити кохану
Еврідіку. Орфей загинув, але його мистецтво живе й досі та
допомагає людям.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Яким ти уявляєш Орфея? Про що розповіла тобі його ме­
лодія?
2. Якими словами можна описати цю мелодію? У чому, на
твою думку, її чарівність?
3. Гру яких музичних інструментів тобі вдалося розпізнати?
4. Який міф став основою музичного твору? Розкажи його
зміст.
5. Як ти гадаєш, чим ця історія пов’язана з історією музики?

Мелодія — засіб виразності музики, що допо­


магає створити музичний образ. Це одноголосне
вираження музичної думки; основний елемент
музики.

Прослухай твір композитора К.В. Ґлюка ще раз і за допо­


могою пензлика та акварельних фарб створи на папері образ,
який навіяла тобі музика.

Продовжуємо вивчати «Веселкову пісню» О. Янушкевич.


Спробуй себе в ролі соліста. Заспівай перший куплет, а при­
спів виконай разом з однокласниками.
Історія музичного мистецтва
-----------------------------------------
Розглянь графічне зображення ритмічного рисунка твору
«Веселкова пісня», що складається з довгих і коротких звуків.
Проплескай короткі звуки, а довгі «відбивай» ногами.

.І ; .и

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Христино, пропоную тобі підготувати про­


ект «Історія музики» у вигляді книжечки
з малюнками.

>оУ
Згода! Богдане, м аю до тебе прохання: якщ о
знайдеш мелодію К.В. Ґлюка в сучасній об­
робці — вишли мені на електронну адресу.

□ •


Що ти знаєш про історію виникнення музики?
Чим давня музика відрізняється від сучасної?
На які види поділяється музика?
• Назвй музичний твір про чарівну силу музики.
Розкажи міф про Орфея.
• Яка музика з цього уроку запам’яталася тобі найбільше?
і
Розкажи про неї.

Послухай музику, яка тобі подобається. Чи схожа вона на


В мелодію Орфея?
Роззирнись довкола і ти побачиш споруди — творіння люд­
ської думки і людських рук. З якою музикою вони асоціюються?
Відшукай будівлі, які можна було б «оживити» мелодією Орфея.
Візьми участь у підготовці спільного проекту «Історія му­
зики».

15
МИСТЕЦТВО ВІДКРИВАЄ СВІТ

Доброго дня, мій друже! Сьогодні я пропоную тобі ще раз відкрити


для себе світ музичного мистецтва і поміркувати про значення музики
в житті людини та сучасному медіа-просторі.
Приєднуйся до наших друзів — вони знову на зв’язку.

Христ ино, скаж и-но мені, чим для тебе є


м узика? Ти часто слухаєш її? М ені музи­
ка допомагає створити чудовий настрій.
а а: 2

Музика завж ди зі мною. Я люблю сучас­


ні мелодії, але охоче слухаю також кла­
сику. Н ещодавно зацікавилась творчістю
Й.С. Баха. Пересилаю тобі його чудовий твір.

00 Й.С. Бах. Арія з оркестрової сюїти №3 (ре-мажор).

и
Иоганн Себастьян БАХ
Німецький композитор, органіст і
скрипаль. Творча спадщина Йоган-
на Себастьяна Баха охоплює понад
1000 композицій: 320 світських і ду­
ховних кантат, багато мес, «Різдвя­
на» й «Великодня» ораторії, числен­
ні хорали, мотети, інструментальні
та інші твори.

16
о Арія (у перекладі з італійської — «повітря») — не­
велика інструментальна п’єса наспівного характеру.
Арії нерідко входили до складу барокових сюїт, на­
приклад, французьких сюїт И.С. Баха.
Існують вокальні арії — це епізоди опер, оперет,
ораторій або кантат, які виконують співаки-солісти
у супроводі оркестру.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Що таке арія? Дай визначення.
2. Які інструменти звучать у творі?
3. Який інструмент виконує головну партію?
4. Що ти можеш сказати про характер прослуханого твору?
Обери з даного переліку слова, які найвлучніше характери­
зують музику: лірична, спокійна, схвильована, сумна, ра­
дісна, мелодійна, жвава, задумлива, святкова, енергійна,
рухлива, трагічна, стримана.
5. Який настрій викликала в тебе ця музика?
6. Що ти знаєш про її автора?

Христ ино, ця музика створила мені л і­


ричний настрій. Я пригадав чудовий від­
О починок на природі з рідним и і на хвили­
ну замислився: як багато дає нам музика
у ж ит т і

І справді, Богдане! Музика відкриває нам


світ, допомагає його зрозуміти. Зазирнімо
в музичну енциклопедію — там ми знайдемо
багато цікавої інформації про м узику...

2 Музичне мистецтво 5кл. 17


Тема 1. Музика як вид мистецтва

У сучасному світі людина не уявляє себе без музики. Музи­


ка лунає під час родинних та народних свят і обрядів, у кон­
цертних залах, філармоніях, у теле- та радіоефірі, на уроках
музичного мистецтва, у мережі Інтернет, у плеєрах, прийма­
чах, мобільних телефонах. Музика об’єднує людей різних країн,
континентів; наче у дзеркалі, відображає життя кожної людини.
Чому її розуміють усі?
Музика зрозуміла нам, бо близька до людської мови. Вона
розповідає про те, що хвилює кожного: почуття, емоції, вза­
ємини з іншими людьми, красу навколишнього світу тощо.
Науковцями доведено, що звукові хвилі мають вплив на
психіку, фізіологію, настрій та самопочуття людини. Біль­
шість дітей та підлітків серед багатьох видів мистецтва
віддають перевагу саме музиці. Проте музику найчастіше
слухають як фон, коли відпочивають або працюють, і тому
не сприймають її повноцінно. Серед улюблених мелодій —
пісні, танцювальні ритми, класичні твори, що звучать у су­
часній обробці.
Однак не всі музичні твори довговічні. Наприклад, біль­
шість сучасних пісень мають коротке «життя», їхня попу­
лярність швидко минає, і тільки справжні шедеври продов­
жують звучати протягом сторіч. Довершені музичні твори
спонукають замислитися, відчути і зрозуміти те, що прагнув
донести до нас композитор. Арію із оркестрової сюїти №3
И.С. Баха теж вважають шедевром музичного мистецтва.

Шедевр (у перекладі з французької — «головний


твір») — це довершений у своєму жанрі твір, що
отримав захоплені відгуки критики. Шедевром
музики називають найкращий витвір музичного
мистецтва.

Виконуємо «Веселкову пісню» О. Янушкевич.


Мистецтво відкриває світ

Заспівай пісню під фонограму. Спробуй записати свій спів


та спів однокласників на диктофон. Чи є зауваження до вико­
нання пісні? Які?
Постав оцінку: «дуже добре», «добре», «треба краще», «ста­
райся», «послухай інших» та «заспівай іще».

ВСЕ ЦЕ ПОТРІБНО МЕНІ


Слова і музика А. Житкевича
Стримано

Ми-лі, ча-рів-ні сло-ва, каз-ка ста-ра і но - ва,

іГ « я >
мрі-я ви-со-ка, не грхз - на, ла-ска ма-ту - си - на ніж - на,

Р - на( руV- ка,і


і # '1таГ - тоМ- ва силь * I іі1пов-но-вод-на рі - ка,
г±Ч~ҐГ~ N і N1 — Ч-К--
I— В-
гор-ді, кри-ла-ті ш - сні — все це по-тріб-но ме - ні.
Приспів:

и ... - 1^
Все, все, все, все, все, все, все це по-тріб-но ме - ні!

19
Тема 1. Музика як вид мистецтва

1. Милі, чарівні слова, 2. В полі тривкий колосок,


Казка стара і нова, Сад і маленький лісок,
Мрія висока, не грізна, Мова моя солов’їна,
Ласка матусина ніжна, Рідна моя Україна,
Татова сильна рука, Чисте дзвінке джерело,
І повноводна ріка, Миле до болю село,
Горді, крилаті пісні — Спокій і мир на Землі —
Все це потрібно мені. Все це потрібно мені.
Приспів: Приспів:
Все, все, все, Все, все, все,
Все, все, все, Все, все, все,
Все це потрібно мені! (Двічі) Все це потрібно мені! (Двічі)

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Б огдане! В м ене виникла ідея! Створімо


разом проект «Музика в нашому ж ит т і»
і спробуймо виготовити буклет або газету
з текстами та ілюстраціями!

Згоден, Х рист ино! Я шукатиму інформацію для


наш ого буклета, а ти подбаєш про його оформ­
лення, дизайн. А м ож е, наш проект супроводж у­
ват име чудова музика ?

Розглянь ілюстрації — вони слугуватимуть тобі підказкою для


підготовки проекту.

20
Мистецтво відкриває світ

• Що ти можеш розповісти про значення музики в житті лю­


Ш дини?
• Що таке шедевр у музиці?
• Як музика впливає на людей? Як вона впливає на тебе?
• Яка музика є твоєю улюбленою? Поясни, чому.
• Як ти гадаєш, чим відрізняється сучасна естрадна пісня від
світових шедеврів? Наведи приклади.

Послухай музику, яка тебе оточує. Чи подобається вона тобі?


ш Відшукай серед шедеврів світової класики твори, схожі на
«Арію» И.С. Баха. Запиши їх назви.
Створи буклет «Музика в нашому житті».

21
ЩО «ЖИВЕ» В МУЗИЦІ?

Привіт, друже! Спробуймо «зазирнути» в музику. Що в ній «живе»?


Із чого вона складається?
Подивись: наші друзі теж зацікавилися цим питанням.

Богдане, привіт! Хочеш знати, що «живе»


в музиці ? Я нещодавно дізналася про деякі
засоби м узичної виразності. Як ти вважа­
єш : що в музиці найголовніш е?

Привіт, Христ ино! Д ещ о про засоби ви­


разност і ми вивчали у школі. Цікаво,
з чого складаєт ься музичний т вір? Як його
ст ворю ю т ь?

□ Головним виражальним засобом музики є звук. Музичний


звук відрізняється від будь-якого іншого звуку чи шуму. Він є
обробленим, тобто фіксованим за висотою та тривалістю. Зву­
ки утворюють мелодію музичного твору.
Розгляньмо окремі засоби виразності, за допомогою яких
композитор створює музику.
Найголовніше у творі — мелодія; саме вона визначає засо­
би виразності: лад, ритм, тембр, темп, динаміку та ін. Від ха­
рактеру мелодії залежить музичний образ твору.
Мелодія не змогла б існувати без ладу.
Лад — це система зв’язків між музичними звуками. Звуки,
що складають лад, називають його ступенями. Найпопуляр-
ніші лади мають сім звуків; з-поміж них найчастіше викорис­
товують мажорний та мінорний.
Гармонія — одночасне звучання декількох звуків, спів­
звуччя. Композитор об’єднує звуки в гармонію, яка супрово­
джує мелодію.

22
Гармонія робить музику приємною на слух, милозвучною.
До одного звука приєднуються інші й утворюють цілі акорди
(декілька звуків, які звучать одночасно).

Мелодія — одноголосне вираження музичної дум­


ки; основний елемент музики.
Гармонія — об’єднання звуків у співзвуччя (акор­
ди) та їхнє послідовне звучання.
Лад — взаємозв’язок музичних звуків і їх злаго­
дженість між собою.
ч ,__________________________________________________________________________,

В.А. Моцарт. Алегро із дивертисменту №11 для


оркестру.

Дивертисмент — інструментальний твір розва­


жального характеру, що складається з декількох
частин (переважно 4-10) і призначається для од­
ного інструмента, ансамблю з декількох інстру­
ментів або оркестру.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Які інструменти виконують основну мелодію твору?
2. Чи вдалося тобі почути гармонію, яка супроводжує мело­
дію?
3. Який лад використав композитор?
4. Чим, на твою думку, особлива музика Моцарта?
5. Який характер цього музичного твору? Вибери для харак­
теристики мелодії найбільш влучні слова: радісна, сумна,
лірична, святкова, спокійна, схвильована, жвава, задум­
лива, енергійна, рухлива, трагічна, стримана.
6. Який настрій викликала в тебе ця музика? Що ти уявляєш,
слухаючи твір?
Тема 1. Музика як вид мистецтва

7. Обери малюнок, який, на твою думку, найбільше підхо­


дить до цього музичного твору.

Вольфґанґ Амадей МОЦАРТ


Австрійський композитор, піа­
ніст, скрипаль, диригент, пред­
ставник віденської класичної
школи. Творчий доробок Мо-
царта складає понад 600 творів:
більш як 50 симфоній, понад
19 опер, велика кількість інстру­
ментальних концертів, 13 струн­
них квартетів, 35 сонат для скрипки, «Реквієм» та
багато інших інструментальних і хорових творів.

24
Щ о «ж иве» в музиці?

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Христ ино! Пропоную зробити рекламу


О оо
твору В.А. М оцарт а!

ҐТ
Гаразд, Богдане! Я спробую придумати її
сюж ет. Д ля цього необхідно заплющити
очі та послухати дивертисмент.

Виконуємо пісню А. Житкевича «Все це потрібно мені».


Зверни увагу на ліричну мелодію пісні. Пам’ятай, що звуки
об’єднуються в музичні фрази, між якими беремо дихання.
Пригадай, як позначають тривалість звуків:

або — короткі звуки; — довгі звуки;

£ — пауза у звучанні.

Обери правильні відповіді.


Ш • Одноголосне вираження музичної думки — це:
а) супровід; б) мелодія; в) фраза.
• Об’єднання звуків у співзвуччя — це:
а) гармонія; б) лад; в) інтервал.
• До основних музичних засобів виразності належить:
а) шум; б) лад; в) штрих.
• Дивертисментом називають:
а) інструментальний твір, що складається з трьох частин;
б) будь-який інструментальний твір;
в) інструментальний твір розважального характеру, що
складається з 4-10 частин.
Послухай музику з телеекрана. Чи є серед прослуханих то­
Ш бою композицій твори для оркестру? Розкажи про засоби їх­
ньої виразності: мелодію, лад, гармонію.
Придумай сюжет рекламного ролика твору В.А. Моцарта.

25
ЯК «РУХАЄТЬСЯ» МУЗИКА?

Привіт! Чи знаєш ти, що музика завжди перебуває в русі? Послухай


уважно: вона має певну швидкість звучання. Хочеш дізнатися про це
більше?
Подивися: наші друзі обговорюють дану тему у скайпі.

Привіт, Христ ино! Яку музику ти слухаєш


част іш е — швидку чи повільну? Мені подо­
баєт ься сучасна швидка музика. А тобі ?

Привіт, Богдане! У цьом у ми схож і, але я інколи


слухаю і повільну музику. А якщ о порівняти два
твори — швидкий та повільний'? Який тебе біль­
ше вразить ? Пересилаю їх тобі.

00 И.С. Бах. Ларго з концерту №5 для фортепіано


з оркестром (фа-мінор).
Дж. Россіні. «Тарантела».

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Розкажи про засоби музичної виразності обох творів.
2. Які інструменти виконують основну мелодію у кожному
творі?
3. Охарактеризуй швидкість мелодії у кожному творі, скорис­
тавшись запропонованим рядом слів: спокійна, рухлива,
стрімка, стримана, дуже швидка, помірна, повільна.
4. Які танцювальні рухи, на твою думку, можна виконувати
під музику Дж. Россіні? під музику Й.С. Баха?
5. Який настрій викликала в тебе музика кожного твору? Опи­
ши картини, які виникли у твоїй уяві.

26
Музика може звучати в різних темпах.
Із початку XVIII століття запроваджено п’ять основних по­
значень темпу: дуже повільно — ларго (Іаг§о), повільно — ада­
жіо (асІа£Іо), помірно — анданте (апсіапіе), швидко — алегро
(аІІе§го), дуже швидко — престо (ргезіо). У сучасному музич­
ному мистецтві їх значно більше.
На мелодію твору завжди впливає ще один засіб виразнос­
ті — ритм. Пригадай музичні твори, які ти слухав у почат­
ковій школі. Ритмічний рисунок міг бути чітким та гострим,
чеканним та маршовим, вальсовим та плавним.

в Темп — це швидкість, з якою виконується музичний


твір. Темпи поділяють на повільні, помірні, швидкі.
Ритм — це послідовне чергування і співвідношення
тривалостей звуків і пауз у музиці. Засобом вимірю­
вання ритму є метр.

Розглянь малюнки, на яких зображено рух води. До якого


малюнка можна підібрати музику в швидкому темпі, до якого —
в повільному, а до якого — в помірному? Поясни свій вибір.

27
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Джоаккіно Антоніо РОССІНІ


Відомий італійський композитор
XIX ст. Зробив значний внесок у роз­
виток музичного мистецтва, зокре­
ма, як автор 39-ти опер. Найвідомі-
ші з них: «Севільський цирульник»,
«Отелло», «Попелюшка», «Сорока-
злодійка», «Вільгельм Телль».

Дж. Россіні. «Тарантела».

Тарантела — один із найвідоміших італійських народних


танців, поширений на півдні країни. Виконують його в парах,
швидко й бадьоро.
Цікава історія виникнення назви танцю. За легендою,
у ХУ-ХУІ століттях в Італії його вважали єдиним засобом по­
рятунку від укусу отруйного павука тарантула. Танцювали
швидко, підстрибуючи, виконуючи активні рухи.

^ Тарантела

Уважно розглянь графічне зображення ритмічного рисунка.


Відтвори його, плескаючи в долоні, спочатку повільно, тоді —
помірно і нарешті — швидко та дуже швидко.

ІІПІ ПППІ
Як «рухається» музика?

А тепер візьми ударний інструмент і заграй на ньому під


мелодію тарантели.

Є 1

Барабан Маракаси

НАША ШКІЛЬНА КРАЇНА


Слова К. Ібряєва Музика Ю. Чичкова
Наспівно
^ X -
Е іч- - і ч г ^ р
Р > 1 I I ІД
І 1
Не крз - тіть стро ка-тий г по-бус, не шу - кай - те ті ніс-ця, де зна-

г Н г -П И Н г - ', " 1 ї. т— к--------- с---- к----- Ьі


р ^ Д ,

хо-дить-ся кра ї - на, що пре не - ї пі с-ня ця. Хоч ста-р<а пла-не-та на-ш а вся вже
Приспів:
■ 1 -У ■-Ц-1
КД? * і' і 4=*= і — •—
> і
ви - вче-на й де нас, о -с о б ^ ш -ва ця вра - ї-на — “ бі - ла іля-ма”по- всяк-ч ас. В кра-

п Н в ----------------------- ■■4- - — Ь - * Ф г т
-*Т--------- *—• ^ ^ " 4 г)
г ■^ ■ 4 - і і—
ї - ну 0 - ту не ■дуть, не і - дуть по - ї - зди нас ма-м И у -

---------- Ь— к -"1 --К


г\ 4
¥ = — м ■г р - М
пер - ше за руч-ку при-во-дять с ю - ди. В кра - ї - ні цій дру ж-ній, ве-

Р ^ Г * ю » & » л ї г ^
ІТ Д --9 "
Г - - Г - - Р [г р г г п п -'--т 4 і
се - лій стр)і-ча- ютьнас як н о-во - се - лів, — кра ї - на ця в сер - ці зав-
1 12. і
- - = --------- *-------г------ к— | о ----- о ----- ^
Ц ь^1 ;• ^ і- ^ 4» _ ........
жди! В клас но- И -жди!

29
Тема 1. Музика як вид мистецтва

1. Не крутіть строкатий глобус,


Не шукайте ті місця,
Де знаходиться країна,
Що про неї пісня ця.
Хоч стара планета наша
Вся вже вивчена й до нас,
Особлива ця країна —
«Біла пляма» повсякчас.
Приспів:
В країну оту не ідуть,
Не ідуть поїзди,
Нас мами уперше за ручку
Приводять сюди.
В країні цій дружній, веселій
Стрічають нас як новоселів, —
Країна ця в серці завжди!

2 . В клас новий, як в нове місто,


Ми приходим залюбки,
Плем’я юних фантазерів,
Шукачі й мандрівники.
Значить, знов летіти, йти нам
В цій безкрайній стороні
До нових вершин невпинно,
Випускній навстріч весні!
Приспів.
3. Тут у мріях, у розмовах,
В шелестінні сторінок
Чуєм гул новобудов ми,
Співи вранішніх пташок.
Вітер мандрів крутить глобус,
Овіваючи крильми
Особливу ту країну,
Про яку співаєм ми.
Приспів.

ЗО
Як «рухається» музика?

Тепер я знаю більше про темпи музики. Нумо,


пограймо! Я показуватиму тобі малюнки, а
ти вибиратимеш з-поміж запропонованих м у­
зичних творів той, який найкраще розкриває
зміст кож ного малюнка. :

• П. Чайковський. Мелодія для скрипки і фортепіано


• И. Бах. Арія із оркестрової сюїти №3
• Док. Россіні. «Тарантела»
• В. Моцарт. Алегро із дивертисменту №11 для оркестру

Добре! А ти поміркуй, як мож на «озвучи­


ти» букет троянд, що ти переслав мені по
Інтернету.

• Пригадай, яку роль виконує ритм у музиці. Яким він буває?


• Які темпи музики тобі відомі? Назви ті, що запам’ятались.
• Придумай ритмічні рисунки до вальсу, польки, тарантели,
а також до репу і рок-н-ролу. Простукай їх.

Знайди фотоілюстрації танців у різних темпах. Придумай


Ш танець в улюбленому темпі, але з різними ритмічними рисун­
ками.

31
У ГОСТІ ДО М УЗИЧНИ Х ІНСТРУМЕНТІВ

Привіт, друже! Запрошую тебе в гості до музичних інструментів.


Розкажи, які інструменти тобі довелося бачити та звучання яких тебе
найбільше вразило.
Наші друзі колекціонують фотографії сучасних музикантів, які гра­
ють на різних інструментах.

Привіт, подруго! Я знову на зв'язку. Виси­


лаю тобі мою нову колекцію зображень му­
зичних інструментів та виконавців. Які з
цих інструментів тобі відомі ?

32
Привіт! Отримала твого листа. Цікава
колекція! А тобі відомо, до я к ої групи на­
леж ит ь кожен з цих інструментів ? Треба
о
про це дізнатися. Д о зв ’язку.

Музичні інструменти поділяють на групи залежно від спо­


собу видобування звуків: струнні, духові, ударні, клавішні.
Струнні інструменти звучать тоді, коли торкаються їхніх струн,
духові — коли в них вдувають повітря, ударні — коли в них
ударяють, а клавішні — при натисканні клавіш. Чи можна їх
розпізнати на слух?
Кожен інструмент має своє неповторне звучання, свій тембр
(забарвлення). Тембр струнних інструментів не можна сплута­
ти зі звучанням духових або ударних, а клавішні інструменти
здатні імітувати кожен із них. До речі, голоси людей теж роз­
різняють за тембром.
Усі інструменти можуть видавати низькі та високі звуки.
Звуковий обсяг музичного інструмента або голосу від найниж­
чого до найвищого звука називають діапазоном, а частину
діапазону — регістром.

Тембр — «забарвлення» звука.


Діапазон — обсяг звуків музичного інструмента
або голосу від найнижчого до найвищого.
Регістр — ряд звуків певної висоти. Розрізняють
високий, середній, низький регістри.

П.І. Чайковськнй. Балет «Лускунчнк»: танець феї


Драже, вальс квітів, танець вівчарів.
Прислухайся, як звучать різні інструменти в танцях героїв
у балеті «Лускунчик». Пригадай зміст казки з такою ж назвою.
Уяви, як танцюють фея Драже, квіти, вівчарі. Спробуй роз­
пізнати, які музичні інструменти виконують мелодію кожного
танцю.
Тема 1. Музика як вид мистецтва

С трунні інструменти Духові інструменти

'

Флейта А

Валторна ► Труба ▲

Клавіш но-ударний інструмент

▲ Арфа

Віолончель ▲
Челеста ►

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Які інструменти звучать у балеті П. Чайковського? Які
з них виконують основну мелодію кожного танцю?
2. В яких регістрах звучать музичні інструменти в танці феї
Драже? Скільки частин, на твою думку, в цьому танці?
3. Який тембр мають струнні інструменти скрипка та арфа?
Порівняй їхнє звучання.
4. Опиши тембр духових інструментів: флейти, труби і вал­
торни. В якому танці вони виконують основну мелодію?
5. Чи допомогли тобі тембри музичних інструментів прига­
дати казку і «побачити» танці героїв балету?

V Виконуємо пісню Ю. Чичкова «Наша шкільна країна».

34
У гості до музичних інструм ентів

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Привіт, Христ ино! Які сучасні електронні


музичні інструменти ти знаєш ? Як думаєш:
чи м ож на з їхньою допом огою передати зву­
чання цілого оркестру ?

Привіт, Богдане! Я знайшла безліч сучас­


них обробок тих творів, які ми слухали. О
\0
Пересилаю тобі. Обов ’язково послухай!
Напиши, що тобі найбільше сподобалося.

Розглянь зображення сучасних електронних музичних ін­


струментів і послухай музику з балету «Лускунчик» у сучасній
обробці.

< Електрогітара А Синтезатор А Електроорган

• На які групи поділяють музичні інструменти? Чим відрізня­


ються тембри інструментів кожної групи?
• Що таке регістр? Які регістри ти знаєш? У якому регістрі
співає більшість твоїх друзів?
• Який танець із балету П. Чайковського «Лускунчик» тебе най­
більше вразив?
Прослухай класичну композицію у сучасній обробці. Які
ш інструменти створюють музичний супровід? Охарактеризуй
тембр кожного інструмента. Прислухайся, в якому регістрі
звучить музика.
ЯК РОЗПОВІДАЄ МУЗИКА?

Привіт, друже! Щодня ти чуєш різноманітну музику, і кожен твір


впливає на твій настрій. Як саме?
Дізнайся, що про це думають наші друзі.

Привіт, Христ ино! Сьогодні вперше почув


чудову прелюдію російського композитора
С. Рахманінова. Піаніст — справжній вір­
туоз! Музика звучить то голосно, то тихо,
то повільно, то швидко...

Привіт, Богдане! Н апиш и мені назву


твору — я обов’язково його послухаю.

С.В. Рахманінов. Прелюдія №5 для фортепіано


0В (соль-мінор).

Сергій Васильович РАХМАНІНОВ


Російський композитор, піаніст і ди­
ригент, один із представників фор­
тепіанного мистецтва. Серед його
творів багато прелюдій, етюдів, ва­
ріацій, концертів для фортепіано
з оркестром.

Прелюдія (у перекладі з латинської буквально


означає «перед грою») — невелика інструмен­
тальна п ’єса, яка може передувати іншій п’єсі.

36
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Визнач характер мелодії. Чи вдалося тобі відчути зміну
темпу, настрою твору?
2. Чи повторювалась мелодія? Як ти вважаєш: скільки частин
у творі?
3. Порівняй гучність звучання на початку, в середині та в кін­
ці музичного твору.
4. Розкажи про засоби виразності прелюдії: лад, гармонію,
темп, тембр, регістр.
5. Яка картина постає в твоїй уяві під музику С. Рахманінова?

У музиці є ще один засіб виразності, який допомагає ком­


И позитору передати настрій і характер свого твору. Якщо той
самий твір зіграти спочатку тихо, а потім гучно, то він сприй­
матиметься слухачами по-різному. Автор музики завжди
відчуває, де і коли слід змінити силу звучання.
Зміна сили звучання — це динаміка. Мелодія може зву­
чати тихо, тобто піано (Р), або гучно, тобто форте (/). Якщо
ці слова вимовити разом — вийде знайома тобі назва «фор­
тепіано».
Гучність звуку завжди залежить від сили звучання. Ви­
конавець музики може змінити гучність звуку за допомогою
техніки гри.

о Зміну сили звучання в музиці називають динамікою.


Динамічні відтінки музики: / (форте) — голосно,
Р (піано) — тихо.

Прослухай прелюдію С. Рахманінова ще раз. Запиши


динаміку цього твору, використовуючи знаки р та / .
Музика, як і живопис, має свої відтінки. Спробуй нама­
лювати музику за допомогою пензлика і фарб. Добери колір,
з яким у тебе асоціюється прелюдія, а динамічні відтінки зо­
брази різними відтінками цього кольору.

37
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Виконуємо пісню Ю. Чичкова «Наша шкільна країна».

Заспівай цю пісню під фонограму, використовуючи, де по­


трібно, динамічні відтінки. Уяви себе в музичній студії та за­
пиши своє виконання на диктофон.
Візьми участь у конкурсі «Найкращий співак класу». Ку­
плет виконуватиме соліст, а приспів — увесь клас. Хто буде
найкращим солістом?

ПІСНЯ ПРО ЧАРІВНИКІВ


Слова В. Лугового Музика Г. Гладкова
Жваво, весело

і§
і і^ ^ ^ і \і щ
Щоб змо-гли ми всі ко - лись по-ле-тіть до Мар-са,

і # г т " Г ^ ..... а - -К . і — - ( г ін
-----___ --О '—т--- ш
ф * г ' * ^
змал-ку мрі - я - ти на-вчись та п о -в ір у каз-ку. Роз-ка-

---------------------------
\т £ ¥ ~ ~^ -------------- ч— « • 1 ,
о
жіть нам, хто ге - рои, як тво-ри-ти ДИ - во? Хто см і -

ГІЇІ І

-&■ і
ли - вии и чес-нии — той ча-рів-ник прав - ди-вий! //

)
-ди-вий! Хто смі - ли - вий й чес-ний — той ча-рів-ник прав - ди-вий!
Як розповідає музика?

1. Щоб З М О Г Л И ми всі колись


Полетіть до Марса,
Змалку мріяти навчись
Та повір у казку.

Приспів:
Розкажіть нам, хто герой,
Як творити диво.
Хто сміливий й чесний — той
Чарівник правдивий!

2. В добрий час і в час біди


Треба говорити:
«Легше з піснею завжди
Нам на світі жити!»
Приспів.

3. Де і як би ти не жив,
Пам’ятай щомиті:
Дружба творить сотні див
Кожен день у світі.
Приспів.

Я 391
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Пропоную тобі пограти з друзями в гру «Веселий ланцюжок».


Заспівайте перший куплет «Пісні про чарівників» ланцюж­
ком: кожен по черзі виконує тільки один звук (склад) пісні.
З цих звуків має утворитися мелодія куплету. Приспів вико­
нуйте разом. Хто пропустить свій звук (склад) — увесь куплет
танцює власну імпровізацію. Розпочнімо?
Розглянь таблицю і пригадай звучання музичних творів,
які ми слухали на уроках. Визнач темп кожного твору й обери
один варіант відповіді. Порівняй свої відповіді з відповідями
однокласників.

Композитор Назва твору Темп музики у творі


Мелодія для Швидкий, помірний,
П.І. Чайковський
скрипки і фортепіано повільний
Мелодія з опери Швидкий, помірний,
К.В. Ґлюк
«Орфей та Еврідіка» повільний
Арія із оркестрової Швидкий, помірний,
Й.С. Бах сюїти №3 повільний
Алегро
Швидкий, помірний,
В.А. Моцарт з дивертисменту №11
повільний
для оркестру

Христ ино, в яком у темпі, на твою думку, ру­


хаю т ься тварини, вода в морі, люди під час
відпочинку і коли п оспіш аю т ь1
?

Спочатку, Богдане, виконай м оє завдання. Над­


силаю тобі фот окопії двох картин. У кожній
картині є певний темп. Який сам е?

40
Як розповідає музика?

Розглянь репродукції картин відомих художників. Допо­


можи Богданові визначити темп кожної картини. Обґрунтуй
свою думку.

І. Л евіт ан. «О сін н ій ден ь. М . С алю киш . « Т рійка-


С ок ол ьн и к и »

Поміркуй, які з цих кольорів «звучать» голосно та дуже го-


лосно, а які — тихо і дуже тихо. Назви їхні номери.

10 12 ІЗ 14

• Пригадай, що таке гучність звуку в музиці. Як називають


ш голосне і тихе звучання мелодії?
• Як динаміка пов’язана з кольором? Що спільного між музи­
кою і живописом?
• Який твір називають прелюдією?
• Охарактеризуй динаміку музики у прелюдії С. Рахманінова.
• Який настрій у тебе викликала музика композитора?
• Розкажи про засоби виразності прелюдії С. Рахманінова
і «Пісні про чарівників» Г. Гладкова.

Прослухай свій улюблений музичний твір. Охарактеризуй


ш динаміку цього твору та зобрази її в кольорі фарбами.
Пригадай і назви засоби виразності в музиці.
М УЗИЧНА СКАРБНИЧКА КОМПОЗИТОРА

Привіт! Сьогодні запрошую тебе в гості до композитора. Хочеш


дізнатися, як він створює музику? Тоді приєднуйся до наших друзів
і разом з ними завітай у його творчу майстерню.

Привіт, Х рист ино! М ене давно цікавить


пит ання: я к композитор ст ворює музич­
ний т вір? Чи м ож на навчитися писати
музику ? Що для цього потрібно ?

Привіт, Б огдане! Думаю, композитор перш


за все повинен мати талант. А допомага­
ю т ь йому творити всі засоби музичної ви­
разност і, які ми вивчали на уроках.

Розглянь «квітку таланту». Кожна пе­


люстка означає один із засобів виразності
в музиці. Озвуч назви пелюсток та порівняй
свої відповіді з відповідями однокласників.
Чи все ви пригадали?
(Мелодія, лад, гармонія, темп, тембр,
динаміка, ритм, регістр.)

Розглянь зображені сцени з оперного спектаклю. Уяви му­


зику, яка їх озвучує. Грає один інструмент чи цілий оркестр?
Яка динаміка твору: голосно чи тихо звучить музика? Визнач
регістр: високий, низький, середній або їх поєднання. Який
темп музики: повільний, помірний чи швидкий? Який музич­
ний лад: мажорний чи мінорний? Який ритмічний рисунок:
плавний, чіткий, чеканний чи уривчастий?

42
Сцени з опери Д ж . Верді «Аїда»

А зараз прозвучить відгадка — послухай музику!


Дж. Верді. Тріумфальний марш із опери «Аїда».

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Чим ця музика особлива?
2. Визнач жанр та характер музичного твору. Обґрунтуй свою
думку.
3. Які засоби музичної виразності тобі вдалося розпізнати?
Розкажи про мелодію, лад, гармонію, ритм, темп, регістр,
динаміку твору.
4. Який настрій навіяла тобі музика?

43
Тема 1. Музика як вид мистецтва

«Аїда» — опера Дж. Верді в чотирьох діях. У ній ідеться


про війну Єгипту з Ефіопією, а також про кохання єгипетсько­
го полководця Радамеса й ефіопської царівни Аїди. Кожний із
героїв — Аїда, Радамес, єгипетська царівна Амнеріс, цар Ефі­
опії Амонасро, верховний жрець Єгипту Рамфіс — мають не­
повторний характер і образ.
Тріумфальний марш «розповідає» про блискучу перемогу
єгиптян над ефіопами і повернення Радамеса з військом додому.

Джузеппе Фортуніно Фракгческо ВЕРДІ


Італійський композитор, диригент.
Автор 26 опер, струнного квартету,
романсів та церковної музики (найві-
доміший твір — «Реквієм»).
Чудові опери Верді — «Бал-маскарад»,
«Ріголетто», «Травіата», «Трубадур»,
«Аїда», «Фальстаф», «Отелло» — донині не сходять
зі сцен оперних театрів усього світу.

Сьогодні я вперше послухав оперу Дж узеп­


пе Верді. От би побачити її постановку на
сцені театру'

А я неодноразово була в оперному т еат рі! П риїж - о


дж ай до м ене в гості — підемо разом.
А зараз перегляньмо відеофрагмент «Тріумфаль­
ний м арш » з опери «Аїда» Д ж узеппе Верді.

44
М узична скарбничка ком позитора

Розглянь таблицю. В ній відсутні назви творів, з якими ми


Ш ознайомлювалися на уроках. Пригадай ці твори.

Портрет Прізвище
Назва твору
композитора композитора

П. Чайковський

К. Ґлюк

Й. Бах
$

В. Моцарт

С. Рахманінов

Дж. Россіні

45
Тема 1. Музика як вид мистецтва

Що об’єднує музику з іншими видами мистецтва? Розглянь


таблицю і серед поданих нижче слів та словосполучень вибери
ті, які найточніше характеризують зв’язок кожного виду мис­
тецтва з музикою.

Вид Ж и во­ Скульп­ Х ор ео­ Л ітера­


Т еатр Ц ирк Кіно
мистецтва пис тура графія тура

1. Танець і жест. 2. Застигла музика в кольорі.


3. Застигла музика в бронзі. 4. Слово.
5. Сценічна дія і слово. 6. Сценічна дія і зйомка.
7. Акробатика, дресура.

Виконуємо вивчені пісні. Конкурс «Найкращий вико­


ві Я навець».
За поданими ілюстраціями впізнай пісні, які ми вивчали на
уроках, та заспівай їх.

Христино, перевірмо свої знання. Спробуй вико­


нати тестові завдання. Візьми до уваги, що най­
складніші з них подано у графі з червоним квадра­
том, найпростіші позначено жовтим квадратом,
а завдання середнього рівня — зеленим.

Тоді, Богдане, будемо виставляти одне одному


бали. За кож ну правильну відповідь на завдан­
ня високого рівня — 4 бали, середнього рівня —
З бали, а початкового рівня — 2 бали. Якщ о відпо­
відь неправильна — 0 балів, якщ о часткова — м і­
нус 1 бал. Н у що, почнемо ?!
Музична скарбничка ком п озитора

ПЕРЕВІР СЕБЕ

• Автор музичних творів — це:


а) виконавець; б) слухач; в) композитор.
• Одноголосне вираження музичної думки — це:
а) лад; б) гармонія; в) мелодія.
• Невелика інструментальна п’єса наспівного харак-
теру — це: а) арія; б) прелюдія; в) полька.
2 • Швидкість, з якою виконується музичний твір, — це:
бали а) тембр; б) ритм; в) темп.
• Гучність звучання музики — це:
а) динаміка; б) темп; в) тембр.
• Швидкий італійський народний танець — це:
а) полька; б) тарантела; в) вальс.
• Чергування звуків різної тривалості — це:
а) темп; б) ритм; в) пульс.

• Засіб виразності, що визначає звуки різного забарв­


лення, — це:
а) тембр; б) динаміка; в) гучність.
• Музичний інструмент, який виконує мелодію танцю

■ 3
бали
феї Драже з балету П. Чайковського «Лускунчик»:
а) арфа; б) челеста; в) скрипка.
• Австрійський композитор, автор дивертисменту:
а) И. Бах; б) В. Моцарт; в) Дж. Верді.
• Обсяг звуків музичного інструмента або голосу:
а) регістр; б) діапазон; в) динаміка.

• Музика і література пов’язані: а) танцем і жестом;


б) кількістю виконавців; в) словом.

■ 4
бали
• Твори живопису і музика мають спільний засіб
виразності:
а) тембр; б) темп; в) регістр.
• На основі давньогрецького міфу написана опера:
а) «Аїда»; б) «Орфей та Еврідіка»; в) «Тарас Бульба».

47
ІСТОРІЯ НАРОДУ В ПІСНІ

Привіт, мій друже! Сьогодні помандруємо в світ української народ­


ної музики й ознайомимося з народними піснями та народними музич­
ними інструментами.

Привіт, Богдане! Ми вже давно товаришуємо,


а української культури я зовсім не знаю

Христино, запрошую тебе в Україну. Ми від­


відаємо картинну галерею, побуваємо в опер­
ному театрі й вирушимо до села, де найбільше
зберігся пісенний фольклор. А сьогодні озна- 4 0 '
йомимося з історією українського музичного У
мистецтва.

Українська музична культура має багату історію. Національну


ЕЗ спадщину складають народні пісенні традиції та обряди, непов­
торні мелодії народних танців, шедеври інструментальної музи­
ки. Найбільшим скарбом є народна пісня, що за своїм значенням
у житті народу, тематикою, сюжетом і музичними особливостями
поділяється на багато різноманітних жанрів. Своєрідним симво­
лом національної історії та культури є думи й історичні пісні.
Думи як окремий жанр почали виділяти з XV століття.
Джерелом їх виникнення стали величальні пісні, що набули
поширення ще в XI ст. і прославляли князів, змальовували
їхні походи, битви та подвиги. У XVII ст. в тематиці дум по­
чали переважати розповіді про драматичні сторінки з життя
народу, відвагу і завзяття у боротьбі з ворогом.
Творцями і виконавцями дум були мандрівні співці — кобза­
рі, які супроводжували свій спів грою на музичному інструмен­
ті — кобзі (рідше — на бандурі чи лірі). Характерною рисою
думи є її будова: заспів, власне дума з ліричним відступом і кін­
цівка (славослів’я).

48
В історичних піснях, котрі з’явились у XV ст., оспівували
реальних історичних осіб або безіменних героїв, розповідали
про визвольну боротьбу українського народу з турецько-татар­
ськими поневолювачами та польською шляхтою, про стихійні
селянські повстання {«Пісня про Байду», «Ой Морозе, Моро­
зенку...», «За Сибіром сонце сходить» та інші). Сьогодні ці
пісні виконують як з інструментальним супроводом (оркестр
або ансамбль), так і без нього (а капела).

в Думи — українські народні твори ліро-епічного


жанру, які виконували мандрівні співці-музики:
кобзарі, бандуристи, лірники.
Історичні пісні — твори, присвячені історичним
подіям або героям української історії.
А капела — виконання пісні без інструменталь­
ного супроводу.

М. Дмитренко.
«Кобзар»

в Кобза — український струнний щипковий музич­


ний інструмент.
Кобзарі — українські народні співці, які супрово­
джували свій спів грою на кобзі або бандурі.

Українська народна пісня «Засвіт встали козачень­


і) ки» у виконанні чоловічої хорової капели.
Українська народна пісня «Засвіт встали козачень­
ки». Інтродукція з онери «Тарас Бульба» М. Лисенка.

З Музичне мистецтво 5кл. 49


Тема 2. Народна музика

Інтродукція — невеликий оркестровий розділ на


початку опери, вступ до прологу або першої дії.

Проаналізуй ці творн за таким планом:


1. Чим особливі українські історичні пісні?
2. Що тебе вразило у звучанні чоловічого хору? Визнач його
тембр.
3. Як змінилась українська народна пісня в інтродукції М. Ли-
сенка? Розкажи про свої враження.
4. Чим відрізняється інструментальний твір від вокального?
Які інструменти його виконують? Пригадай скарбничку
композитора й опиши засоби виразності цього твору.
5. Розкажи, який настрій викликала в тебе прослухана музика.

Микола Віталійович ЛИСЕНКО


Засновник української класич­
ної музики, композитор, піаніст,
диригент, педагог, збирач укра­
їнського фольклору й автор чу­
дових обробок народної музики
для голосу й фортепіано та хору.
Написав декілька творів духовної
тематики та ряд творів для оркестру і фортепіано.
Важливе місце у творчій спадщині композитора
займає музика на тексти Т. Шевченка, а також
опери (в тому числі й дитячі): «Тарас Бульба»,
«Наталка Полтавка», «Енеїда», «Пан Коцький»,
«Коза Дереза» та ін.
Опера «Тарас Бульба» написана за сюжетом одно­
йменної повісті Миколи Гоголя. У ній розповідаєть­
ся про історичні події в житті України, мужність та
гєр )їзм козацтва.
Історія народу в пісні

Розглянь картину невідомого художника «Козак Мамай»,


на якій зображено ідеалізований образ козака. Це захисник
українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець,
казкар в одній особі. Його «портрет» можна було побачити
в українських оселях поряд з іконами.

Який музичний інструмент зо­


бражено на картині? Добери му­
зику, яка була б співзвучна із цим
живописним твором. Опиши свої
враження від картини.

Невідомий худож ник.


«Козак Мамай»

ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

Українська народна пісня

Ф 1 і іо? Ой на го - рі та жен - ці
г~ ^
жнуть,
' " « М І »
а по - під го -

р г і-1, іс л т
ро - ю я - ром - до - ли - но - ю ко - за - ки йдуть. Гей,

ІШ
до - ли - но - ю, гей, ши - ро - ко - ю, ко - за - ки йдуть!

1. Ой на горі та женці жнуть, Гей, долиною,


А попід горою Гей, широкою,
Яром-долиною Козаки йдуть.
Козаки йдуть.
Тема 2. Народна музика

2. Попереду Дорошенко 3. А позаду — Сагайдачний,


Веде своє військо, Що проміняв жінку
Військо Запорізьке На тютюн та люльку,
Хорошенько. Необачний.
Гей, долиною, Гей, долиною,
Гей, широкою, Гей, широкою,
Хорошенько. Необачний.

4. «Гей, вернися, Сагайдачний, 5. «Мені з жінкою не возиться,


Візьми свою жінку, А тютюн та люлька
Віддай тютюн-люльку, Козаку в дорозі
Необачний! Знадобиться!
Гей, долиною, Гей, долиною,
Гей, широкою, Гей, широкою,
Необачний!» Знадобиться!»

6. Гей, хто в лісі, озовися!


Та викрешем вогню,
Та закурим люльку,
Не журися!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Не журися!

52
Історія народу в пісні

Автором пісні «Ой на горі та женці жнуть» є відома співач­


ка, виконавиця власних та народних пісень Маруся Чурай.
Ця пісня була дуже популярною й зазнала багатьох змін, тому
й утворилося декілька її варіантів.

Виконай пісню разом з однокласниками, супроводжуючи


спів грою на ударних інструментах.
Об’єднайтеся у дві групи.
1-ша група виконує музичний супровід на ударних інстру­
ментах.
2-га група виконує пісню.
Потім поміняйтесь ролями і виконайте пісню ще раз.

Барабан Маракаси Трикутник

□ • Пригадай історію виникнення дум та історичних пісень.


Охарактеризуй особливості їх звучання і виконання.
• Грою на якому музичному інструменті супроводжували свій
спів кобзарі?
• Як називається виконання пісні без інструментального су­
проводу?
• Які музичні твори звучали на уроці? Чи всі вони мали інстру­
ментальний супровід?
• Розкажи, яка пісня отримала «друге» життя в опері. Як на­
зивається твір? Хто його автор?

Чи звучать у твоїй родині народні пісні? Які? Чи є серед них


Ш подібні до історичних пісень?
Склади невелику казкову розповідь про українську народну
пісню. Оформ її у вигляді книжечки.
ДАВНІ УКРАЇНСЬКІ ОСІННІ ОБРЯДИ

Привіт, мій друже! Запрошую тебе в мандрівку до історичного ми­


нулого нашої країни, щоб ознайомитися з народними обрядами і тра­
диціями.
Поглянь: наші друзі знову на зв’язку.

Привіт, Христ ино! Іст орію м ого народу


немож ливо уявит и без народних обрядів.
Пропоную тобі ознайомит ись із ними.

Привіт, Богдане! Мене насамперед цікав­


лят ь календарно-обрядові дійства. У нас
такі дуж е популярні.

Здавна слов’яни вірили в сили природи. Вони вважали, що


обрядовими піснями можуть вплинути на природні явища,
щоби виростити та зберегти щедрий урожай. Обрядова пісня
тісно пов’язана з працею людини, родинним побутом та на­
родним календарем. Яскравим свідченням цього є, зокрема,
жниварські пісні.
Жниварські пісні наповнені
вдячністю за плодючий урожай. їх
співали серцем і душею, бо жни­
ва — святкова мить у житті хліборо­
ба. В піснях йому бажали здоров’я,
гарного врожаю, добробуту та щас­
тя в сім’ї. Особливо шанували не­
втомну працю женців:
Ой ниво, наша ниво,
Верни нам нашу силу!
Ми на тобі жили,
Народний обрядовий календар Силоньку положили.

54
Жниварські пісні бувають трьох видів.
У зажинкових піснях бажали добрих жнив, здоров’я жен­
цям і багатства господареві. Ці пісні безпосередньо пов’язані
з процесом зажинання першого снопа.
У жнивних піснях часто звучали мотиви важкої праці. їх ви­
конували, коли йшли в поле, поверталися з роботи чи перепо­
чивали. В цих піснях висміювали лінивих косарів чи женців.
Обжинкові пісні — найчисленніші та найбагатші за фор­
мою і змістом, образами, тематикою. В них висловлювали ра­
дість від закінчення тривалої, виснажливої праці, прославля­
ли ниву за щедрий урожай, величали господаря й господиню.

Зажинки Ж нива

Обжинки

Закінчення жнив відзначали особливо урочисто. Женці за­


лишали на ниві невеликий кущ жита, який називали «спа-
совою бородою», підв’язували його, прикрашали польовими
квітами і стрічками. Потім висловлювали побажання доброго
врожаю в наступному році і залишали «спасову бороду» до по­
чатку оранки.

55
Тема 2. Народна музика

Також женці ходили по полю, збирали колоски, плели з них


обрядовий вінок і співали:
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
— Візьміть мене, женчики, з собою
Та занесіть до господаря в стодолу,
Бо вже я в чистім полі набувся,
Буйного вітрику начувся,
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився.

Жниварські календарно-обрядові пісні пов’язані


зі жнивами. Вони поділяються на три групи:
зажинкові, жнивні та обжинкові.

Виконуємо пісню «Ой на горі та женці жнуть».

Разом з однокласниками підготуйся до інсценізації пісні.


Розподіліться на дві групи: актори та музиканти.
Актори будуть зображати козаків, імітуючи вершників, та
співати.
Музиканти виконуватимуть інструментальний супровід піс­
ні; в цій групі обов’язково повинен бути диригент.
Потім поміняйтеся ролями. На завершення обговоріть, кому
вдалося найкраще виконати свою роль.

М. Лисенко. Кантата «Радуйся, ниво неполитая» на


слова Т. Шевченка (V ч. «Оживуть степи, озера...»).
Українська народна пісня «Ой на горі та женці
жнуть» у виконанні чоловічої капели.
\
Кантата (у перекладі з італійської — «співати») —
концертний твір урочистого або ліро-епічного ха­
рактеру, що складається з декількох частин і вико­
нується співаками (солістами) та хором у супроводі
оркестру. _________________ ^
Давні українські осінні обряди

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Про що розповідають обидва твори? З якими народними
обрядами вони пов’язані?
2. Опиши мелодію кожного твору, добираючи відповідні слова.
3. Охарактеризуй тембри голосів, які виконують кожен твір.
Чим вони подібні і чим відрізняються?
4. Яку роль у кантаті, на твою думку, виконують оркестр та хор?
5. Порівняй обидва твори за ритмом та динамікою. Що в них
спільного?

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Як цікаво, Богдане! Скільки нового я дізна­


лася про жниварські обряди в Україні! Як
ти думаєш: у європейських країнах існують
подібні традиції чи ні ?

Гадаю, так — адж е в Європі теж вирощують


хліб. Давай пошукаємо інформацію про ж ни ­
варські пісні різних народів та порівняємо їх з
українськими. З года?

• Розкажи про осінні народні обряди. Що уособлювала жнивна


Ш «спасова борода»?
• На які групи поділяють жниварські пісні? Стисло охаракте­
ризуй кожну з них.
• Який твір двох геніальних українців — поета і компози­
тора — звучав на уроці? Розкажи, що тобі відомо про цих
митців.

Послухай альбом народних пісень. Зверни увагу, чи є в ньо­


Ш му жниварські пісні.
Проілюструй пісню про жнива, яку ти пам’ятаєш.
Підготуй інформацію про жниварські пісні різних народів.
ПІСНЯ ЖИВЕ СЕРЕД НАС

Привіт, мій друже! Пропоную тобі цікаву фольклорну експедицію.


Будемо вивчати народні пісні, поширені в побуті.
Наші друзі теж зацікавились піснями цього жанру. Подивись —
вони на зв’язку.
Привіт, Христино! Хочеш побувати у вір­
туальній фольклорній експедиції? Будемо
вивчати народні пісні, які й досі співають
в українських родинах.

Чудово, Б огдане! Варто лиш е спочатку


дізнатися про історію їх виникнення.

Надзвичайним скарбом нашого народу завжди була пісня.


Ш Українці співали в будень і в свято, в рідному домі і на чужині,
виливали свою радість і тугу. Пісні про родинне життя і побут,
прагнення народу до волі та пошуки кращої долі становлять
окремий пласт народної творчості і називаються побутовими.
Побутові пісні надзвичайно різноманітні за тематикою, сю­
жетами й мотивами.

Виникнення козацьких пісень пов’язане з історією козацтва.


В них оспівуються козацькі походи, туга за рідними і батьківщи­
ною, сутички з ворогами й нелегка доля в полоні.

58
Кріпацькі пісні зображають тяжке підневільне життя селян.
Ліричні пісні розповідають про кохання, біль розлуки, щас­
тя материнства й горе сирітства, сімейну злагоду й незгоду.
У жартівливих піснях особисті почуття, сімейні проблеми
або життєві історії змальовуються з доброзичливим гумором.
Колискові пісні передають прагнення матері бачити свою
дитину здоровою й щасливою, розумною, доброю і працьо­
витою.
Дитячі пісні — це різноманітні забавлянки, заклички,
дражнилки, лічилки тощо.
У побутових піснях мелодія, як правило, нескладна, часто
повторюються фрази або окремі слова, приспів іноді відсут­
ній. Розповідь ведеться від головного героя або декількох осіб.

Побутові пісні — це пісні, в яких відображено по­


чуття, переживання та думки людини, пов’язані з її
особистим життям та життям усього народу.
Виділяють пісні: козацькі, дитячі, колискові, лі­
ричні, жартівливі, кріпацькі та ін.

ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ


Українська народна пісня

Рухливо

ї - хав ко-за к за Ду-най, ска - зав: “Д ів-чи - но, про-щай!

ІІ і) 1 \ ^ ])
Ти, ко - ни - ку во - ро - нень-кий, не - си та гу - ляй!”

11 р й і1 її і і і і; і і і
Ви-йшла руч - ки за - ло - ми - вши і тя - жень - ко за - пла - ка - виш:

Ф і' і і I I
‘Як ти ме - не но - ки - да - еш — тіль-ки по - ду - май!”

59
Тема 2. Народна музика

1. їхав козак за Дунай, 2. Вийшла, ручки заломивши


Сказав: «Дівчино, прощай! І тяженько заплакавши:
Ти, конику вороненький, «Як ти мене покидаєш, —
Неси та гуляй!» Тільки подумай!»
3. «Білих ручок не ламай, 4. «Не хочу я нічого,
Ясних очок не стирай, Тільки тебе одного;
Мене з війни зі славою Ти будь здоров, мій миленький,
К собі ожидай!» А все пропадай!»

Христино, я маю намір записати на дикто­


фон пісні, які співають м ої батьки та рідні.

А я запиш у пісні м оєї родини. Цікаво,


у кого їх вийде більш е?

60
Пісня живе серед нас

Доля відомої української пісні «їхав козак за Дунай» має


І цікаву майже трьохсотлітню історію. Українці співали її ще
в середині XVIII століття, а невдовзі вона набула популярнос­
ті і в Західній Європі.
Якось німецький композитор Л. ван Бетховен почув цей
мотив у Відні. Так народився твір — варіації на тему пісні
«їхав козак за Дунай». Композитор кілька разів опрацьову­
вав мелодію і створив обробки для голосу в супроводі фор­
тепіано, скрипки та віолончелі й обробку для фортепіано
і флейти, що увійшли в збірник «Варіації на російську тему».
Згодом пісня долинула до Італії і залишилася там у творі
італійського композитора Томмазо Траетта. Учень В. Мо-
царта — композитор Й. Гуммель та німецький композитор
И. Шнайдер теж написали обробки цієї пісні для інструмен­
тів і хору.
Слова популярного пісенного твору переклали французь­
кою, чеською, англійською мовами; він навіть подолав від­
стань через океан і опинився в Америці.
Яким же чином ноти пісні «їхав козак за Дунай» потрапили
до рук європейських композиторів та хто насправді її автор?
Науковці з’ясували, що створив пісню Семен Климов-
ський — козак Харківського полку. Отож, авторська пісня,
написана три століття тому, стала не тільки українською на­
родною, а й підкорила увесь світ.

Українська народна пісня «їхав козак за Дунай»


.
у виконанні хорової капели та народного оркестру.
Л. ван Бетховен. Варіації на тему «їхав козак за Ду­
най»: обробка пісні для голосу в супроводі фортепіа­
но, скрипки та віолончелі; обробка пісні для фортепі­
ано і флейти.

Капела — великий висококваліфікований хоро­


вий колектив, здатний виконувати музику для хору
з інструментальним супроводом або без нього.

61
Тема 2. Народна музика

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Опиши свої враження від прослуханих творів.
2. Як змінилась українська пісня у творі Л. ван Бетховена?
3. Які засоби виразності використав композитор у своїх варі­
аціях? Охарактеризуй їх.
4. Пригадай, які твори Л. ван Бетховена тобі доводилося
слухати раніше.
^

Людвіг ван БЕТХОВЕН


Всесвітньовідомий німецький компо­
зитор, творам якого властиві ясність
та чіткість побудови, сила, неймовірне
відчуття гармонії зі світом та утвер­
дження радості буття. Написав 9 сим­
фоній, 11 увертюр, 5 концертів для
фортепіано з оркестром, балет «Тво­
ріння Прометея», оперу «Фіделіо», понад 50 сонат,
чимало пісень, обробок пісень та інші інструментальні
й вокальні твори.

У творчості Л. ван Бетховена простежуються мотиви й інших


українських пісень. Андрій Розумовський — син останнього
українського гетьмана — навіть замовив композитору три квар­
тети. У першому з них Бетховен використав мелодію української
народної пісні «Ой надворі метелиця», в другому і третьому —
варіації на тему пісні «Від Києва до Лубен». Зацікавився ком­
позитор і українським танцем «Козачок», мелодію якого вико­
ристав одразу в двох сонатах. А в славетній Дев’ятій симфонії
звучать мотиви козацьких пісень.

Виконай ритмічний супровід до пісні «їхав козак за Дунай»


на улюбленому ударному музичному інструменті. Намагайся
створити різні варіації до кожного куплету. Імпровізуй: ти —
композитор!
Пісня живе серед нас

Приєднуйся до проекту наших друзів!

П ривіт, Христ ино! М ені вдалося зібрати цілу ко­


лекцію родинно-побут ових п ісень! П ересилаю її тобі.
Д о речі, до м оєї ф ольклорної експедиції приєдналися всі
рідні. А зараз ми гуртом гот уємо відеоролик «П існі м оєї
родини»...

Привіт, Богдане! Д якую за чудові пісні. Тепер і м оя р о ­


дина почне співати! Знаєш, я мрію послухати ваші пісні
у живому, звучанні та на власні очі побачити українські
народні інструменти.

Які народні пісні називають побутовими?


Ш Розглянь репродукції картин. Про які різновиди побутових
пісень вони тобі нагадують?

Невідомий автор. О. Збруцька. П. Васюков.


«Козак Мамай» <3агублений світ» «Несе Галя воду»

• Які побутові пісні ти знаєш?


• Для яких музичних інструментів Л. ван Бетховен написав
варіації на тему української народної пісні «їхав козак за
Дунай»?

Які народні пісні люблять співати у твоїй родині? Виконай


В одну з них разом з батьками і запиши ваш спів на диктофон.
Розкажи, які телепередачі або рекламні ролики з виконан­
ням народних пісень тобі особливо запам’яталися.

63
НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ

Привіт! Чи доводилося тобі бачити українські народні музичні ін­


струменти? Отож, запрошую тебе до краєзнавчого музею.
А от і наші друзі — вони нарешті зустрілися! Христина гостює
в Україні.

Привіт, Богдане! Мене вразила не лише краса


вашого краю, а й щирість, гостинність людей.

Привіт , Христ ино! Радий вітати тебе


в Україні. Х одім о до краєзнавчого музею!
Ц^ч І
С ьогодні покаж у тобі українські народні
м узичні інструменти.

Музичні інструменти з’явилися у процесі трудової діяль­


Р »
ності людини. Найдавнішими вважають ударні інструменти,
звуки яких задавали певний ритм і допомагали організувати
групову роботу.
Перші духові музичні інструменти слугували для переда­
чі звукових сигналів на досить велику відстань. Наші предки
виготовляли їх із рогів та трубчастих кісток тварин, раковин
молюсків, стебел очерету та інших рослин.
Струнні інструменти з’явилися значно пізніше — їх про­
образом був лук із туго натягненою тятивою. Струнні інстру­
менти люди не використовували у практичній діяльності, як
ударні та духові, а створювали їх для власного задоволення.
У процесі економічного і культурного розвитку суспільства
музичні інструменти вдосконалювались та створювались нові.
У часи Київської Русі на теренах України були поширені
гуслі, дерев’яні труби, роги, бубни й різні свирілі, пищалі та
сопілки. На Запорозькій Січі популярними інструментами
стали литаври, барабани, козацькі сурми і труби.
У сучасній Україні народні інструменти входять до складу
найрізноманітніших ансамблів та оркестрів.
в Українські народні музичні інструменти поділяють
на три групи:
ударні — бубон, барабан, литаври, тарілки;
духові — сопілка, ріжок, сурма, трембіта, волинка;
струнні — бандура, кобза, басоля, гудок, цимбали.

Розглянь малюнки і спробуй встановити відповідність між


зображеними музичними інструментами та їхніми характер­
ними ознаками.

Дерев’яний духовий
інструмент з високим тембром

Ударний інструмент

Струнно-смичковий
Цимбали
інструмент з низьким тембром

Струнно-ударний
інструмент
Волинка Бубон
Струнно-щипковий
інструмент

Духовий інструмент з міхуром


Басоля та декількома трубками Бандура

Духові інструменти мають різні тембри, які легко розпізна­


ти на слух: ніжний звук сопілки, закличний сигнал сурми або
густий і надзвичайно сильний звук трембіти.
Багатоголосна волинка — колоритний народний інстру­
мент, що складається з декількох трубок, які кріпляться до
торби або міхура з повітрям. Побутував переважно серед пас­
тухів і набув значного поширення у середньовічній Європі.
В Україні з’явився приблизно у XVI ст. та отримав багато си­
нонімічних назв: «дуда», «коза», «баран», «міх». Цікаво, що во­
линка входила до полкового оркестру Війська Запорозького.

65
Тема 2. Народна музика

На струнних інструментах звук утворюється по-різному:


бандура і кобза потребують щипкового дотику, на басолі
й гудку грають смичком, а на цимбалах звук видобувають
ударами паличок по струнах.

Л. Колодуб. «Гуцульські старосвітські награвання»


(соло сопілки).
М. Скорик. Мелодія (скрипка і бандура).
Є. Адамцевич. «Запорозький марш» у виконанні ор­
кестру українських народних інструментів.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Чи вдалося тобі розпізнати на слух українські народні ін­
струменти, що звучали в даних композиціях?
2. Охарактеризуй тембр кожного інструмента і розкажи про
особливості його звучання.
3. Які засоби музичної виразності допомогли композиторам
створити яскраві музичні образи?

Лев Миколайович КОЛОДУБ


Композитор, педагог, академік Ака­
демії мистецтв України, громад­
ський діяч. Народний та заслужений
артист України. Автор кількох опер
та оперет, 12 симфоній, концертів,
камерних творів, хорів та інструмен­
тальних п’єс.

Євген Олександрович
АДАМЦЕВИЧ
Сліпий бандурист, віртуозний вико­
навець українських народних істо­
ричних пісень, автор «Запорозького
маршу».
Народні інструменти

Мирослав Михайлович СКОРИК


Композитор і музикознавець, народ­
ний артист України, художній керів­
ник Київської опери (з 2011 р.).
Автор кантат для хору та симфоніч­
ного оркестру, камерно-інструмен­
тальних творів, музики до фільмів
та спектаклів.

Виконуємо українську народну пісню «їхав козак за Дунай».


Заспівай пісню разом із друзями під фонограму. Уяви себе
в музичній студії та запиши власне виконання і спів друзів на
диктофон. У кого вийшло найкраще?

Богдане, я так вражена подорож ж ю! Тепер


і
ти приїжджай у гості — я розповім тобі про
Ч
європейські народні інструменти.
ш
Дякую, Христ ино! Обов ’я зково приїду! Ці-
О / каво буде порівняти вашу музичну культу­
р у з нашою. Д о зустрічі!

• На які три групи поділяють українські народні інструменти?


ш • Пригадай назви інструментів, що належать до кожної з цих
груп.
• Звучання яких народних інструментів тобі найбільше подо­
бається?
• Які музичні твори звучали сьогодні на уроці?
• Порівняй тембри звучання народних інструментів у прослу­
ханих композиціях.

Послухай свою улюблену музику. Які інструменти її викону­


ш ють? Чи є серед них народні інструменти? Які?
Намалюй народні музичні інструменти, які тобі запам’яталися.
За бажанням виготов книжку-розгортку або буклет «Музичні ін­
струменти України».

67
ДИТЯЧА НАРОДНА ПІСНЯ

Привіт! Ти вже знаєш, що в Україні народні пісні співають і дорослі,


й діти. А що тобі відомо про дитячий пісенний фольклор?
Наші друзі теж зацікавилися цим питанням.

Привіт, Богдане! Я слухаю музику щодня, зо­


крема, багато сучасних дитячих пісень. Ці­
каво, а які пісні для дітей були поширені в
Україні раніше ?

Привіт, Христ ино! Я теж замислився, що


слухали і співали наші прадіди, коли були
такими, як ми з тобою.

Дитячий пісенний фольклор охоплює надзвичайно широке


О коло народних пісень, що розрізняються за тематикою, обра­
зами, формою, призначенням, способом і часом виконання.

Колискові пісні зачаровують ніжністю, мелодійністю, бар­


вистими образами.
Ігрові пісні супроводжують хороводні та сюжетні ігри,
збагачують їх, надають певного колориту.
Лічилки — здавна придуманий спосіб справедливого розпо­
ділу ролей у грі.
Заклички виражають звернення дитини до явищ та сил при­
роди, що змальовуються як живі істоти.

68
Змістом небилиць є пустотливі й дивовижні відхилення від
загальновизнаної норми, причому діти ні на хвилину не сумні­
ваються, що насправді так не буває.
Дражнилки дають можливість дітям висловити невдоволен­
ня, гнів, образу; висміяти кривдника, приписавши йому або нісе­
нітні риси зовнішності, або безглузді в реальному житті вчинки.
Побутові дитячі пісні відображають почуття й переживан­
ня дитини, пов’язані з родинними взаєминами, стосунками
з ровесниками, пізнанням навколишнього світу. Часто дійови­
ми особами цих пісень стають рослини, тварини, казкові персо­
нажі або міфічні істоти.
Найбільший пласт дитячого пісенного фольклору складають
календарні пісні: колядки, щедрівки, веснянки, гаївки тощо.
Цікаво, що дитячі народні пісні мають різні джерела похо­
дження: одні були створені для дітей дорослими, інші перейшли
у дитячий фольклор із загальної скарбниці народної творчості,
а третю групу складають твори самих дітей.

в Українські народні дитячі пісні — це пісні,


створені для дітей дорослими або самими дітьми;
дитячий пісенний фольклор.
Розрізняють дитячі пісні: колискові, календарні,
побутові, жартівливі, небилиці, лічилки, драж­
нилки та ін.

М. Леонтович. «Пісня про зайчика», «Женчичок-брен-


чичок», «Налетіли журавлі» у виконанні дитячого хору.

69
Тема 2. Народна музика

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Про що розповідає кожен твір?
2. Порівняй прослухані пісні. Чим вони подібні та чим відріз­
няються? Спробуй визначити жанр кожної пісні.
3. Які засоби виразності тобі вдалося розпізнати в цих творах?
4. Які народні дитячі пісні ти знаєш? Чи подібні вони до тих,
які щойно прозвучали?
ґ'
Микола Дмитрович ЛЕОНТОВИЧ
Український композитор, хоровий
диригент, громадський діяч, педагог.
Автор широковідомих обробок укра­
їнських народних пісень для хору:
«Щедрик», «Дударик», «Козака не­
суть» та ін.

Розглянь малюнки. Поміркуй, які дитячі народні пісні вони


0В ілюструють.

33 &>

70
Дитяча народна пісня

ПІСЕНЬКА ДЖУРИ
Слова О. Кононенко Музика О. Жилінського

Мій в у -са -т и й д ід знав, як Б о-ж ий день, свій ко-заць-кий

рід та спі - вав пі - сень. П ок р а-п л и -н і пив я

їм ■ 1"• 1—|—
Щ г
На -
г
га - дай - те ме - ні,
■ .в м
та - ту, ді - до - ві пі - сні.
4-
За -
Г
пря

Г г Г г
гай-те, лю-бий
1
та -ту, ко-н и - ка м е-ні.
т
Я від ха - ти і до ха - ти
V

\ і
, .
б у -д у тих пі - сень с п і-в а -т и , бо ко-за-кам , рід від ро - ду, та й н е-м а -є

р # ¥ = >1
~ т Г ' •ч 1 1
пе-р е-во-ду. Гей, гей, гей! Гей, гей, гей! // Гей!

Мій вусатий дід


Знав, як Божий день,
Свій козацький рід
Та співав пісень.
По краплині пив
Я дідові слова,
То — святі скарби,
То — вода жива.

71
Тема 2. Народна музика

Приспів:
Нагадайте мені, тату,
Дідові пісні.
Запрягайте, любий тату,
Коника мені.
Я від хати і до хати
Буду тих пісень співати,
Бо козакам, рід від роду,
Та й немає переводу.
Гей, гей, гей!
Гей, гей, гей!

Нам роздольний степ —


Вірний оберіг.
З нього проростем,
Помагай нам Біг!
Матінка одна
Нам на сотні літ
Лада весняна,
Україна-цвіт!
Приспів.

Прочитай лічилку. Визнач її ритм та обери відповідні засоби


виразності — лад, темп. Відтвори ритмічний рисунок лічилки,
плескаючи в долоні.

Ходив полем пальчик — А четвертий? Той зірвався


Голо-голо. Поскакати.
Другого став кликати: П ’ятий? Хлопець-молодець
— Йди-но в коло. Гопакує,
Третього припрошував Сам навприсядки іде
Танцювати. Ще й рахує:

— Раз, два, три, чотири, п ’ять,


Будем разом танцювать!
Дитяча народна пісня

А тепер — складніше завдання: придумай мелодію до лі­


чилки і проспівай її, супроводжуючи спів грою на маракасах.

Приєднуйся до проекту наших друзів!

М ене дуж е зацікавили українськ і народні


лічилки та драж нилки. Спробуймо ст во­
рит и щ ось подібне!

Згода, але з умовою: обов ’язково надіслати


одне одному свої «творіння». Гаразд?

• Що таке дитячий пісенний фольклор? Розкажи про жанри


Ш дитячих народних пісень.
• Назви джерела походження дитячих народних пісень.
• Які колискові пісні ти пам’ятаєш? Яка з них тобі найбільше
подобається?
• Чи належить «Пісенька джури» до дитячого пісенного фольк­
лору? Обґрунтуй свою думку.

Послухай дитячі пісні, які лунають із телеекранів та радіо. Чи


є серед них народні?
Склади власну лічилку або дражнилку та придумай до неї
мелодію.

73
УКРАЇНЦІ ТАНЦЮЮТЬ

Привіт, мій друже! Чи відомо тобі, яку частку серед народної музи­
ки займають танцювальні мелодії? Щоб з’ясувати це, пропоную виру­
шити в Країну українських танців.
Поглянь: наших друзів теж зацікавила ця тема.

Привіт, Христино! Ти розповідала, що за­


хоплюєшся танцювальною музикою. Надси­
лаю тобі українські танцювальні мелодії.
Послухай їх, будь ласка.

Дякую, Богдане! Я про це і не мріяла — адж е


перевалено слухаю сучасні рит мічні компо­
зиції. Вирішила переслати їх тобі для порів­
няння з українськими народними танцями.

Історія виникнення танцю сягає глибокої давнини. Перші


О танці зародилися з магічних обрядів, рухів та заклинань, які
наші предки виконували перед полюванням, збиранням уро­
жаю, битвою з ворогом тощо.
Український народний танець формувався і вдосконалю­
вався протягом віків та був тісно пов’язаний із життям народу,
його побутом, працею, певним художнім смаком. Народ трепет­
но зберігав і розвивав кращі зразки танцювального мистецтва,
передаючи від покоління до покоління форми танців, їхній ха­
рактер і манеру виконання.

74
Гопак — традиційний український народний танець, який
виконують соло або групами у швидкому темпі з використан­
ням стрибків. Гопак виник у Запорозькій Січі, тому спочатку
його виконували тільки чоловіки. Сучасний гопак танцюють
і чоловіки, й жінки. Виконання танцю допускає імпровізацію
(стрибки, присідання, обертання).
Козачок — український масовий танець швидкого темпу,
який виконують парами, рядами, соло. Цей танець має багато
спільного з гопаком, але за характером більш легкий та веселий.
Метелиця — масовий танець жвавого характеру та темпу,
який виконують із переплетінням рук і швидким кружлянням,
що нагадує снігову заметіль (метелицю). Танець супроводжу­
ється співом із жартівливими текстами.
Аркан — старовинний гуцульський чоловічий танець,
який виконують зімкнутим колом або півколом з топірцями
в руках. Він є головним елементом обряду посвячення молодо­
го гуцула в легіні (парубки), після чого той отримував право
носити топірець та підперізуватися широким паском.

Гопак Козачок

Метелиця Аркан

75
Тема 2. Народна музика

Г 1
Гопак і козачок — швидкі народні танці, які ви­
конують соло, парами та групами.
Аркан — гуцульський народний танець, який ви­
конують чоловіки з топірцями в руках.
Метелиця — народний швидкий танець зі зміною
фігур та різноманітними обертаннями.

Українські народні танці гопак, козачок, метелиця


у виконанні оркестру народних інструментів.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Які народні інструменти виконували танцювальні компо­
зиції?
2. Які засоби музичної виразності тобі вдалося розпізг.ати
у прослуханих творах? Охарактеризуй мелодію, лад, гар­
монію, ритм, темп, регістр і динаміку кожного танцю.
3. Ритм якого танцю тобі найбільше сподобався? Що в цій
музиці привернуло твою увагу?
4. Який настрій навіяла тобі музика?

Прослухай мелодію українського танцю, який тобі найбіль­


ше сподобався, ще раз. Уяви себе музикантом, що грає в орке­
стрі. Обери ударний інструмент (барабан, маракаси, бубон) та
виконай музичний супровід танцювальної композиції.

Виконуємо «Пісеньку джури» О. Жилінського.


Заспівай пісню під фонограму. Спробуй себе в ролі соліста,
а приспів виконай разом з однокласниками.

Створи до пісні ритмічний супровід, використовуючи паль­


ці рук, плескання в долоні та притупування. Під час співу
виконуй пластичну імпровізацію — ритмічні рухи тілом, які
нагадували б традиційні елементи українських народних
танців.

76
Українці танцюють

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Христино! Пропоную створити буклет


«Танці народів світу» та прикрасити його
яскравими ілюстраціями.

Гаразд! Я шукатиму потрібну інформа­


цію, а ти спробуй «озвучити» ці картини!

Розглянь репродукції картин. Допоможи Богданові підібрати музи­


ку до зображених танців.

Н. Пуссен. «Танці Р. та Н. Федини.


навколо золотого тельця» «Гуцульські танці»

А Ромако.
«Танець»

• Які українські народні танці ти знаєш? Розкажи про особли­


вості їх виконання та музичний супровід.
• Який настрій викликають у тебе мелодії народних танців?
Опиши свої враження.

Послухай танцювальну музику. Чи схожа вона на ритми укра­


Ш їнських народних танців?
Вивчи декілька традиційних рухів народного танцю, який
тобі найбільше сподобався.
Виготов буклет «Танці народів світу».

77
ДАВНІ УКРАЇНСЬКІ ЗИМОВІ ОБРЯДИ

Привіт, мій друже! Пригадай народний календар свят і обрядів. На


порозі зима, і на нас чекають новорічно-різдвяні свята.
До свят готуються й наші друзі. А ще вони хочуть більше дізнатися
про українські зимові обряди та традиції.

Привіт, Богдане! Знову настала зима. Незабаром Різд­


во. Я знаю , що ми святкуємо Різдво трохи раніше, ніж
в Україні. Цікаво, чим відрізняються наші різдвяні тра­
диції від українських ?

Привіт, Христ ино! Н аш і зимові т радиції на­


ст ільки багаті й різноманіт ні, що у двох сло­ о
вах і не скаж еш. Розповім про все при зустрічі.

В основі новорічно-різдвяної обрядовості українців — три


свята: Різдво, Святого Василія («старий» Новий рік) та Святе
Водохреща.
Різдвяного вечора молоді люди, переважно хлопці, збира­
лись у гурти, вибирали ватага — «березу» та міхоношу, запро­
шували музик і обходили всі оселі з колядками, релігійними
піснями та віншівками:

Коляд, коляд, колядниця,


Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку.
Одчиняйте сундучок
Та давайте п’ятачок.

78
У колядках прославляють народження Христа і вітають
господаря та всю його родину. В цих піснях завжди є заспів,
власне колядка та приспів.
Щедрівки виконують переважно дівчата і діти напере­
додні Нового року та Водохреща. У цих піснях є традиційний
приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір».
А вдосвіта Нового року (14 січня) хлопчики-полазники прові­
дують хресних батьків, родичів і сусідів, проказують чи виспіву­
ють коротенькі привітання — вишивки й засівають оселі зерном:
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю!
Щоб було у вас в стіжку,
В мішку, в коморі, в оборі,
В ложці, в мисці і в колисці.

в ґ -------- : ;-----------------
Колядки — старовинні обрядові величальні піс­
ні, які виконують колядники від Різдва (7 січня) до
Водохреща.
; л

Щедрівки — новорічні обрядові пісні, в яких ви­


словлюють побажання доброго врожаю, приплоду
худоби й усіляких гараздів. . .
Віншівки — новорічно-різдвяні привітання.

М. Леонтович. «Щедрик» у виконанні дитячого хору


ш (а капела).
М. Леонтович. «Щедрик» у виконанні мішаного хору
та оркестру.

Хорова капела
«Золоті ворота»

79
| Тема 2. Народна музика

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Охарактеризуй особливості виконання щедрівки різними
хоровими колективами.
2. Які засоби музичної виразності тобі вдалося розпізнати в
цьому творі у кожному випадку?
3. Яка щедрівка тобі більше сподобалася: у виконанні дитячого
хору (а капела) чи мішаного хору з оркестровим супроводом?
4. Обери малюнок, який, на твою думку, найбільше підходить
до прослуханого твору М. Леонтовича.

Н О В О РІЧ Н А ПІСНЯ
Слова і музика Н. Май

Тиш-ком-ниш-ком зник-не о-сінь, за-круяс-ля-є бі-лий сніг,

ч) У V у - - - я* ;
в г о -с т і нас зи-ма за-п р о-си ть свят - ку-ва - ти Но - вий рік.
П р и сп ів :

Бі-лим-бі-лим сні-гом зем-лю за-ме-ло, щоб у - сім насві-ті ра-діс-но бу-ло.

Бі-ла - бі-ла-бі-ла ста-ла вся зем-ля, щоб бу-ли щас-ли-ві ра-зом ти і я.

80
Давні українські зимові обряди

Тишком-нишком зникне осінь,


Закружляє білий сніг,
В гості нас зима запросить
Святкувати Новий рік.
Приспів:
Білим-білим снігом землю замело,
Щоб усім на світі радісно було.
Біла-біла-біла стала вся земля,
Щоб були щасливі разом ти і я.

Тишком-нишком всі сніжинки


Посідають на поріг
І засяє в нас ялинка —
Прийде свято Новий рік.
Приспів.

Тишком-нишком прийде диво,


Привітає нас усіх.
Там, де свято, всі щасливі,
Там, де свято, завжди сміх.
Приспів.

Візьми фарби та пензлик і намалюй зиму. Спробуй переда­


ти у своєму малюнку настрій, який викликає в тебе виконання
або слухання колядок і щедрівок.

• Пригадай, що таке колядки і щедрівки. Які ці пісні за харак­


тером?
• Коли виконували колядки, а коли — щедрівки? Яка між ними
різниця?
• Розкажи про обряд колядування. Що тобі найбільше запа­
м’яталося?

Заспівай рідним та друзям колядку чи щедрівку.


В Виконай ілюстрацію до прослуханої на уроці щедрівки в об­
робці М. Леонтовича.

4 Музичне мистецтво 5кл. 81


НОВОРІЧНІ СВЯТА. Підсумковий урок

Привіт! Наближаються новорічні свята, а під Новий рік і дорослі,


й діти сподіваються на диво та вірять у казку.
Ось і наших друзів заполонив святковий настрій.

Привіт, Христино! Запрошую тебе у вірту­


альну подорож передноворічною Україною.
Обіцяю: буде цікаво!

Дякую, Богдане! З нетерпінням чекатиму


твоїх повідомлень.

Новий рік — одне з найдавніших і найпопулярніших ка­


О лендарних свят. Останній день старого та перший день нового
року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) та Ва­
силя (за новим стилем — 13-14 січня). В обрядовості цих днів,
на відміну від Різдва та Водохреща, майже відсутні церковні
мотиви. Готували багатий святковий стіл, звертали увагу на
численні новорічні прикмети, вдавалися до передбачень та во­
рожінь. Обов’язковими були щедрування й засівання, а також
обряди й ігри з масками: «Маланка», «Коза» та ін.
За давньою традицією, роль Маланки грав хлопець, пере­
одягнений у жіноче вбрання; інші ролі теж переважно викону­
вали парубки. Учасники дійства розігрували кумедні сценки
з життя, супроводжуючи їх піснями й танцями.

82
Л. Дичко. Кантата «Чотири пори року». IV частина.
ш «Зима».
В. Барвінський. Фортепіанний цикл «Колядки і щед­
рівки».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Визнач особливості хорової кантати Л. Дичко. Яку обрядову
пісню використала композитор?
2. Охарактеризуй засоби музичної виразності кантати.
3. Чим відрізняються народні обрядові пісні від фортепіан­
них творів В. Барвінського?
4. Визнач характер фортепіанного циклу.
5. Розкажи про свої враження від прослуханих творів.

с Леся (Людмила) Василівна ДИЧКО


— ------ \
Композитор, педагог, громадський
діяч. Автор 3-х балетів, хорової,
симфонічної та камерної музики,
4-х циклів духовної музики, музики
до кінофільмів тощо. Улюблений
жанр — хорова музика. Її твори ши­
роко представлені на хорових фес­
тивалях, конкурсах та в концертних
програмах усього світу.

------------------------
Василь Олександрович БАРВІНСЬКИИ
Композитор, піаніст, музичний кри­
тик, педагог, диригент, організатор
музичного життя, визначний пред­
ставник української музичної куль­
тури XX століття. Автор багатьох
творів для фортепіано, симфоніч­
них, камерно-вокальних та хорових
творів.
Ч___________________________________________ У

83
Тема 2. Народна музика

Музична вікторина
Пригадай твори, які ми слухали в Країні народного музич­
ного мистецтва. Упізнай за вступом кожну композицію та на­
зви її автора.

ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ...


Українська народна колядка

Повільно

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!


Ой радуйся, земле, Син Божий народився!*
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
А перший же празник — Рождєство Христове, радуйся!
А другий же празник — Святого Василя, радуйся!
А третій же празник — Святе Водохреща, радуйся!..

* Повторюється після кожного рядка.

Богдане! Розкажи мені про народну гру «Коза».


В чому її особливість ?

Ця гра була неодмінним атрибутом ново­


річного обрядового дійства. Послухай, що
ще мені вдалося дізнатися...

84
Новорічні свята. Підсумковий урок

Народна гра «Коза» — театралізований обряд-гра з мас­


И ками, що має усталений сценарій, музику й пісні. Головний
персонаж — Коза, тобто парубок, одягнений у вивернутий
кожух і маску (іноді макет голови тварини тримали в руках).
Коза танцює, «вмирає» та «воскресає», що символізує річний
цикл змін у природі. В обряді простежується чітка землероб­
ська спрямованість:
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає.
Де коза ногою, там жито копою,
Де коза рогом, там жито стогом.
Окрім Кози у виставі діють такі персонажі: Дід, Баба, Лі­
кар, Жандарм, Циган, Турок, Гончар, Юрист та ін.
Із плином часу обряд перетворився на народну пародійно-
гумористичну виставу.

Богдане! Щиро вдячна тобі за незабутню


віртуальну подорож в українське народне
музичне мистецтво. Тепер черга за мною.
Приїжджай у гості! Ти матимеш змогу на
власні очі побачити наші новорічні обряди
або навіть узяти в них участь.

Дякую за запрошення! Я пораджуся з бать­


ками. Ми обов ’язково повинні зустрітися!

85
Тема 2. Народна музика

Розглянь таблицю. В ній відсутні назви творів, з якими ми


ознайомлювалися на уроках. Пригадай ці твори.

Портрет
Назва твору Прізвище композитора
композитора

М. Леонтович

М. Скорик

В. Барвінський

Л. Дичко

Л. ван Бетховен

Є. Адамцевич

Виконуємо вивчені пісні. Конкурс «Найкращий співак».


Я Упізнай кожну пісню за вступом та виконай її, супроводжу­
ючи свій спів відповідними танцювальними рухами.
Новорічні свята. Підсумковий урок

ПЕРЕВІР СЕБЕ
• Виконання пісні без інструментального супроводу:
а) соло; б) а капела; в) дует.
• Концертний твір урочистого або ліро-епічного характе­
ру, який виконують солісти і хор у супроводі оркестру:
а) сюїта; б) кантата; в) симфонія.
• Козацькі, колискові, ліричні, кріпацькі, жартівливі, ве­
сільні пісні — це жанри: а) історичних пісень; б) по­
2 бутових пісень; в) дитячих пісень.
бали • Бандура, кобза, басоля, іудок, цимбали відносяться до
інструментів: а) духових; б) ударних; в) струнних.
• «Запорозький марш» написав:
а) М. Лисенко; б) Є. Адамцевич; в) М. Скорик.
• Невеликий оркестровий розділ на початку опери,
вступ до прологу або першої дії — це:
а) інтродукція; б) прелюдія; в) арія.
• Обрядові пісні, які співали перед Новим роком та Во­
дохрещем під вікнами односельців дівчата і діти, на­
зивають: а) колядками; б) віншівками; в) щедрівками.
• Український народний струнно-смичковий інстру­

■ 3
мент із низьким тембром — це:
а) басоля; б) цимбали; в) кобза.
бали • Театралізований зимовий обряд-гра з масками, народ­
на пародійно-іумористична вистава — це:
а) «їжак»; б) «Вівчар»; в) «Коза».
• Оперу «Тарас Бульба» написав композитор:
а) М. Леонтович; б) М. Лисенко; в) М. Скорик.
• Мотиви важкої селянської праці переважно звучали
у піснях: а) обжинкових; б) зажинкових; в) жнивних.

■ 4
• Твір для скрипки і бандури українського композитора
М. Скорика — це: а) прелюдія; б) мелодія; в) соната.
бали • Український композитор В. Барвінський використав
колядки та щедрівки для написання:
а) фортепіанного циклу; б) симфонії; в) опери.

87
СКАРБНИЧКА ПРОФЕСІОНАЛА

Привіт, мій друже! Запрошую тебе в Країну професіоналів, у якій


живуть справжні фахівці та знавці музики. В цій країні ми ознайоми­
мось із творчістю багатьох зарубіжних композиторів та виконавців.
Цікаво, чи приєднаються до нас наші друзі? Поглянь: вони знову на
зв’язку.

Привіт, Христино! Неіцодавно я слухав симфо­


нічну музику і замислився над тим, що її, ма­
буть, важко створювати, та й зрозуміла вона
не всім. А от народна музика простіша — адже
Vїї складає, народ! у

■ Привіт, Богдане! Сприймати і розуміти класику під


силу не кожному. Напевно тому більшість наших ро­
весників сл.ухають переважено популярну музику, яка
заполонила Інтернет. Однак її вік недовгий, а класич­
ні твори і народна музика живуть цілі століття.
Цікаво, чи пов’язані між собою народна і професійна
уиузг/к-а? Що ти про це думаєш ?

Відомий російський композитор Михайло Глінка прагнув


И зробити свою музику близькою та зрозумілою багатьом. Мож­
ливо, тому майже всі його оркестрові твори написано на осно­
ві народних пісень і танцювальних мелодій.
Так, у симфонічній фантазії «Камаринська» композитор
використав дві російські народні пісні: весільну «Із-за гір,
гір високих» і швидку, веселу, танцювальну «Камаринську».
Саме у цьому творі Глінка втілив риси національного харак­
теру, яскраво зобразив картини народних гулянь, які бачив
у селі Новоспаське Смоленської губернії, де провів дитин­
ство. Композитор не просто виконав обробку народних пісень

88
для симфонічного оркестру, а написав новий твір, під час
слухання якого складається враження, ніби грають народні ін­
струменти і на сцені відбувається народне свято з танцями та
піснями.
В інших творах — іспанських увертюрах для оркестру —
М. Глінка використав іспанські народні мелодії як спогад про
своє перебування у Мадриді.

а Професійна музика — музика, яку створює ком­


позитор. Іноді вона тісно пов’язана з народною му­
зикою.

М. Глінка. Симфонічна фантазія на теми двох росій­


ських пісень «Камаринська».
М. Глінка. Іспанська увертюра №2 «Спогади про літ­
ню ніч у Мадриді».

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Яке враження на тебе справила музика М. Глінки? Чи
вдалося тобі розпізнати мотиви народних мелодій?
2. Які засоби виразності використав композитор, щоб набли­
зити симфонічну музику до народної?
3. Зі скількох частин складається «Камаринська»? Чи одна­
кова за характером музика звучить упродовж твору?
4. Який із прослуханих творів М. Глінки тобі сподобався
більше? Поясни, чому.

Михайло Іванович ГЛІНКА


Російський композитор, засновник
російської композиторської школи.
Автор опер «Іван Сусанін», «Руслан
і Людмила», симфонічних п’єс, тво­
рів для оркестру, численних роман­
сів і пісень тощо.

89
Тема 3. Професійна музика

Симфонічна фантазія «Камаринська» М. Глінки мала ве­


ликий вплив на розвиток російської симфонічної музики і стала
своєрідним зразком для інших композиторів, котрі теж почали
використовувати народні мелодії у своїй творчості. Зокрема,
М. Балакірев написав дві увертюри на російські теми, а
П. Чайковський провідною темою у фіналі симфонії №4 зро­
бив російську народну пісню «В полі береза стояла» і викорис­
тав українські народні мелодії у Другій симфонії та концерті
№1 для фортепіано з оркестром.
Ще в юнацькі роки М. Глінка зацікавився музикою укра­
їнського народу. Навесні 1838 року він вирушив у мандрівку
Україною, щоб набрати співаків до капели, якою диригував.
Цікаво, що тоді запрошення в капелу отримав і С. Гулак-Ар-
темовський, який згодом став відомим українським компози­
тором, співаком та актором.
Подорожуючи Україною, М. Глінка відвідав Київ, Черні­
гів, Полтаву, Переяслав, Харків. У селі Качанівка Полтав­
ської губернії, гостюючи в маєтку Г.С. Тарновського, він
близько познайомився з художником В. Штернбергом — дру­
гом Тараса Григоровича Шевченка та з українським поетом
Віктором Забілою. Саме в Качанівці композитор написав два
вокальні твори на слова В. Забіли: «Гуде вітер» та «Не щебе­
чи, соловейку», передавши в них дух і характер української
народної музики.
Природа України, історія, побут і мистецтво українсько­
го народу назавжди залишили в душі М. Глінки найкращі
спогади. Він мріяв створити симфонію під назвою «Тарас
Бульба».

Пісні, які створюють композитори, належать до


професійної вокальної музики.

Новорічні свята вже минули, але зимонька-зима щодня нам


дарує чудову зимову казку. Сьогодні вивчимо твір В. Остров-
ського «Зимова пісенька».
Скарбничка професіонала

ЗИМОВА ПІСЕНЬКА
Слова і музика В. Островського

Бі-лим пу - хом вкри-лось по - ле, п о-ср іб-л и - ла - ся зем -

На вік - ні мо - роз у - зо - ри роз-ма-льо - ву - є щ о-

4 дня. Це зи - ма вже при - йшла,


-є*-1
каз - ку сніж-ну

,
-------
— +=■ ,] й]
Ц гЧ — ^ -------------- -А —
^ —— І
при - нес - ла і да - ру - є ра - дість ді - тям сніж - на, бі - ла,

ф г ір т
р
ча - рів - на. І да - ру - є ра - дість ді - тям

^ - Л І ЦІ В£ ЕЕ~
сніж - на, ча - рів - на. Сні-гом // дні.

1. Білим пухом вкрилось поле,


Посріблилася земля.
На вікні мороз узори
Розмальовує щодня.
Це зима вже прийшла,
Казку сніжну принесла
І дарує радість дітям
Сніжна, біла, чарівна.
І дарує радість дітям
Сніжна, чарівна.

91
Тема 3. Професійна музика

2. Снігом вкрилися стежинки, 3. В залі нашому ялинка


Очі радісні в малят, Сяє барвами прикрас.
А сніжинки, мов пушинки, Ми бажаємо добра вам,
До землі летять, летять. Щиро всіх вітаєм вас.
Новий рік йде до нас, Новий рік — радість всім,
Радість він несе в наш клас. Щастям повниться наш дім.
Дітям втіха, бо дарунки Хай збуваються всі мрії
Вже давно чекають нас. Наші в новорічні дні.
Дітям втіха, бо дарунки Хай збуваються всі мрії
Вже чекають нас. В новорічні дні.

Уяви себе режисером мультиплікаційного фільму. Які герої


з’являться в сюжеті твоєї стрічки під звуки «Зимової пісеньки»?
Намалюй.

мелодійна
іскристі

Вибери сніжинки, які, на твою думку, характеризують ме­


лодію «Зимової пісеньки».

92
Скарбничка професіонала

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Христино! Я хочу навчитися створювати


пісні. Підкажи, що для цього потрібно.
О V» , , , , . ,

Богдане! Я надішлю тобі коротенький


віршований текст. Для початку обери для
нього темп, проплескай у долоні ритм та
запиши ритмічний рисунок. Потім приду­
май мелодію — і вийде пісня. Удачі!

Розглянь приклад запису ритму вірша, який може стати


піснею.

ППІПППІІППІПП ПІІ
Спробуй створити власну мелодію на цей текст:
Прибрана ялиночка
Іграшками сяє.
Танці круг ялиночки,
Сміх дзвінкий лунає.

• Яку музику називають професійною? Що її поєднує з народ­


Ш ною музикою?
• Які засоби музичної виразності використовують композито­
ри для написання своїх творів?
• Які твори на основі українських народних пісень написав
М. Глінка?
• Пригадай історію про українську народну пісню, яка стала
популярною у багатьох країнах. Які композитори викорис­
тали мелодію цієї пісні у своїх творах?

Послухай музику, яка найчастіше лунає у тебе вдома. Чи є


ш серед цих творів народні пісні?
Які новорічні пісні люблять співати у твоїй родині? Про­
ілюструй одну з них.

93
РІЗНОВИДИ п р о ф е с ій н о ї м у з и к и

Доброго дня, мій друже! Тебе зацікавила професійна музика? А чи


знаєш ти, що вона буває різних видів? Рушаймо у мандрівку Країною
професійного музичного мистецтва, щоб ознайомитися з історією двох
шедеврів.
Привіт, Христино! Знаєш, я заувамсив,
що слухаю переважно пісні, а не інстру­
ментальну музику. От знайшов цікаву
історію про один пісенний шедевр — пере­
силаю тобі.

Привіт, Богдане! А мені більше подоба­


ється саме інструментальна музика.
Нещодавно я натрапила на чудовий твір
XVIII століття, який і досі не втратив
актуал ьності.

□ Шістдесят років тому в Італії жив хлопчик. Його звали Робер-


тіно Лоретті. Хлстчика обожнював увесь світ! Як це сталося?
Талановитий шестирічний Робертіно співав у церковному
хорі. Тембр його голосу був настільки унікальним, що неза­
баром його назвали «золотим». Коли Робертіно виповнилося
вісім років, він уже співав нарівні з дорослими у Римському
оперному театрі.
Я сось хлопчика почув датський імпресаріо і вирішив зроби­
ти з нього справжню зірку. Життя юного Лоретті закрутилося,
мов у калейдоскопі: численні гастролі, платівки мільйонними
тиражами. Свою пісенну кар’єру хлопець розпочав у 13 років
і побував у США, Канаді, Росії, Японії, Австралії. Платівка
з піснею «О зоїе т іо » принесла йому славу «золотого голосу»
у цілому світі.

94
«О 80ІЄ шіо» у виконанні Робертіно Лоретті.
ш «О 80Іе шіо» у виконанні Лучано Паваротті.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Визнач характер пісні. Що в ній є особливим?
2. Як звучить пісня у виконанні відомого італійського співа­
ка Лучано Паваротті та у виконанні Робертіно Лоретті?
В чому полягає різниця?
3. Охарактеризуй «золотий голос» італійського хлопчика, пі­
дібравши відповідні слова.
4. Чому, на твою думку, ця пісня стала надзвичайно попу­
лярною?

в Вокальна музика — це музика, призначена для


виконання голосом. Таку музику може виконувати
соліст, ансамбль із кількох співаків або хор.
Дискант — високий дитячий голос (переважно у
хлопчиків) зі специфічним звучанням.
ч_______________________ У
Розглянь картину відомого російського художника І. Леві-
тана. Спробуй уявити, яка музика звучить у ній. Охарактери­
зуй цю музику.

/. Левітан. «Ліс узимку»

95
Тема 3. Професійна музика

А. Вівальді. Концерт «Зима» з циклу «Чотири пори


О року».

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Які музичні інструменти виконують твір?
2. Охарактеризуй засоби виразності, використані компози­
тором для зображення картин зимової природи.
3. Чому цю музику ми називаємо шедевром? Обґрунтуй свою
думку.
4. Поміркуй, чи співзвучні живописний твір І. Левітана «Ліс
узимку» та музичний твір А. Вівальді.

Антоніо Лучіо ВІВАЛЬДІ


Італійський композитор, скрипаль-
віртуоз, педагог, священик. Автор
численних опер, кантат, ораторій,
творець жанру сольного інструмен­
тального концерту.
Вівальді зробив вагомий внесок у
розвиток інструментування, пер­
шим застосував гобої, валторни, фаготи та інші му­
зичні інструменти як самостійні.
Кожен концерт із циклу «Чотири пори року» скла­
дається з трьох частин відповідно до кількості
місяців. Окрім того, всі концерти композитор су­
проводжує сонетами. Існує думка, що автором
віршів є він сам.
Ч______________________________________________________ У

в Інструментальна музика — це музика, призна­


чена для виконання на музичних інструментах.
Вона буває сольною (грає один інструмент), ан­
самблевою (звучать декілька інструментів) та ор­
кестровою (виконує оркестр).

96
Різновиди професійної музики

ПРОФЕСІЙНА МУЗИКА

Інструментальна

І
Соло, дует, тріо Ансамбль Оркестр

І З '

Вокальна

Виконуємо «Зимову пісеньку» В. Островського.

Послухай мелодію пісні ще раз та уяви себе хореографом.


Придумай танцювальні рухи і виконай під музику пластичну
імпровізацію. Молодець!

Богдане! А що сталося з тим хлопчиком,


який мав «золотий голос» ?

Тепер це зрілий чоловік. Він живе в Італії,


має трьох дітей. Виступає у власному нічно­
му клубі та вирощує арабських скакунів для
перегонів.

• Пригадай, яку музику називають інструментальною. Які


Ш різновиди інструментальної музики тобі відомі?
• У чому полягає різниця між інструментальною та вокаль­
ною музикою?
• Чим подібні та чим відрізняються вокальні й інструмен­
тальні твори?
• Чому Робертіно Лоретті називали «золотим голосом»?
Чи звучать у тебе вдома шедеври інструментальної та вокаль­
ної музики? Дізнайся історію створення одного з цих шедеврів
і розкажи її своїм рідним та друзям.

97
ЧИ Є СЮ Ж ЕТ У МУЗИЦІ?

Вітаю, мій друже! Чи знаєш ти, яке значення для сприйняття та ро­
зуміння музичного твору має його назва? З’ясуймо це разом.

Привіт, Христино! Що тобі відомо про му­


зику, яка має сюжет? Надішли мені, будь
ласка, хоча б один такий твір.

Привіт, Богдане! Щоб виконати твоє прохан­


ня, мені потрібно самій в усьому розібратися.
Звернуся по допомогу до своїх однокласників.

Іноді композитори дають назви своїм інструментальним


0 творам, щоб якомога повніше донести до слухачів власні дум­
ки, почуття, переживання. Таку музику називають програм­
ною, або сюжетною.
Програмна музика — це рід інструментальної музики,
а також музичні твори, що мають словесну (іноді поетичну)
програму і розкривають втілений у ній зміст. Програмою може
слугувати заголовок, який підказує слухачам, про що розпо­
відається у творі (наприклад, «Ранок» Е. Ґріґа). Детальніші
програми зазвичай складають за сюжетом літературного твору
(симфонічна сюїта «Антар» М. Римського-Корсакова за одно­
йменною казкою О. Сенковського), рідше — поза зв’язком із лі­
тературним прообразом («Фантастична симфонія» Г. Берліоза).
Програмна музика відома із сивої давнини, однак найбіль­
шого розквіту досягла в епоху романтизму.

Програмна музика — це інструментальна музи­


ка, створена за певним сюжетом, що відображається
у спеціальній програмі або назві твору.

98
О. Бородін. Симфонія №2 «Богатирська» (І ч., екс­
позиція).
Л. ван Бетховен. Симфонія №3 «Героїчна» (І ч., екс­
позиція).
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Визнач характер музики кожного твору.
2. Чи відповідають назви творів музиці? Доведи.
3. Які картини виникли в твоїй уяві під час слухання цих
творів?
4. Чи можна віднести прослухані твори до програмної музики?

Розглянь ілюстрації. Чи розкривають ці твори образотвор­


чого мистецтва сюжети програмної музики, яку ми слухали?
Обґрунтуй свою думку.

Й. Пінзель. Скульптурна група В. Васнецов. «Богатирі»


«Святий Юрій Змієборець»

Олександр Порфирович БОРОДІН


Російський композитор, чия музи­
ка вирізняється епічною широтою
та глибоким ліризмом. Найвизнач­
ніший твір — опера «Князь Ігор».
О.П. Бородін започаткував героїко-
епічний напрямок російського сим­
фонізму, чудовим прикладом якого
стана 2-га симфонія — «Богатирська»
Тема 3. Професійна музика

Богдане! Чи є серед творів сучасних укра­


їнських композиторів героїчні пісні ?

Звісно! Одна з таких пісень розповідає про


сміливих козаків — послухай!

МИ — КОЗАКИ
Слова і музика М. Назарця

я я я
г^ -Н У
—г-
— і г - ч і ^

ста-єм
* *
і вчи-м ось ми у бать-ків
р р як нень- ку - У - кра ї - ну нам лю -

г £ г ~ Т і .. — Р З 'Р =
- - 4— -4 — 4 М
4
Ц г « ^ 3 а
би - ти і за - хи - дать ї - ї ВІ Д В( - ро - гів. Н е-

Г * Т — - — >---------- * ------- Кг ' і ^


н у / у . х у у
1 - і . . ^
V— X Л 1 «Г1
хай в п у -т і я с-н а з о -р я і іам сві - тііть і п о -в е -д е до кра-що-гожит-

т / її
■ 4^ а — - : І
тя, - ми - ко-за - ки, МИ - ^ -кра - ї - ни ді - ти і
П риспів:
Ь ^ . , . - К - А . К К К К
и 1 м « «
' ..... ‘ Ч П г рі
до - ля в іас з к р а -ї-н о - ю од - на! К о-заць-кі вір-ші, ко-

1} и 1. „ д «. _Г' - » ---- & * я. ------- г


І Ч і—
*—Ф------
КУ 1 р р "• ^ Ф - + Г И г р
зац ь-к і п іс-н і лу - на ють у на- ших с ер - цях. К о-зац ь-кі сло-ва, ко-
її. 2,3. II. закінчення 1

1 —і Я }■ ‘ - ~ і — *1 ........ ІІ П і-> ІГ-К- >.ц - І - - П III


^*—Л—І 1 -І* -- я—4 11
заць-кі д і - л а - нень-ка-У-кра-ї - на в нас од -н а ! М и - ко-за- //в нас од - на!

100
Чи є сюжет у музиці?

1. Ми — козаки, ми — гордість України,


Зростаєм і вчимось ми у батьків,
Як неньку-Україну нам любити
І захищать її від ворогів.
Нехай в путі ясна зоря нам світить
І поведе до кращого життя, —
Ми — козаки, ми — України діти
І доля в нас з країною одна!
Приспів:
Козацькі вірші, козацькі пісні
Лунають у наших серцях.
Козацькі слова, козацькі діла —
Ненька-Україна в нас одна!
2. Ми — козаки, ми — України сила,
Хай пісня над Вітчизною летить,
Ми любим Батьківщину, небо й квіти,
В майбутнє шлем свій сонячний привіт!
Ми вірим: підніметься Україна
І зацвіте нарешті рідний край.
Ми — козаки, ми — України діти,
Ти разом з нами пісню цю співай!
Приспів.
Візьми ударний інструмент і спробуй разом із сусідом по
парті виконати такий ритмічний супровід до пісні:
1-й учень 2-й учень

І І П і| П П І І |і І І І |П І П І
Яку музику називають програмною?
о Що може слугувати програмою інструментального твору?
Які твори ми слухали на уроці? Хто їх написав?
Розкажи, як вплинула прослухана музика на твій настрій.

Чи звучать у тебе вдома програмні музичні твори? Які?


ш Намалюй героїв одного з творів, які ми слухали на уроці.
ЩО ТАКЕ НЕПРОГРАМНА МУЗИКА?

Привіт, мій друже! Пропоную продовжити мандрівку в світ інстру­


ментальної музики. Як ти гадаєш, чи завжди інструментальна музика
має програму? Дізнайся, що про це думають наші друзі.

Привіт, Христино! Я прослухав чимало про-


( ' грамних творів, і якось мені спало на думку:
яким чином слухач може зорієнтуватися у
змісті музики, коли музичний твір не має
назви?

Привіт, Богдане! Я думаю, що кожен слу­


хач може сам вигадати назву інструмен­
тального музичного твору або уявити
сюжет, який хотів донести до нас ком-
I позитор.

Серед безлічі інструментальних композицій є твори, які не


О мають художніх назв або літературних сюжетів. їх відносять
до непрограмної музики.
Непрограмні твори називають сонатами, симфоніями,
прелюдіями тощо. Подібні назви не дають уявлень про харак­
тер того чи іншого твору, але вказують на музичний жанр, у
якому він написаний. Під час слухання непрограмної музики
у кожного слухача виникають власні образи та відчуття за­
лежно від особистісного сприйняття, підготовленості та рівня
духовної культури.

Неирограмиа музика — це інструментальні


твори, які не мають художніх назв або літератур­
них сюжетів.

Непрограмна музика розвиває фантазію, викликає різно­


манітні асоціації, пробуджує почуття.

102
Ґ. Гендель. Алегро з оркестрової сюїти №1 фа-мажор
ш «Музика на воді».
Т. Альбіноні. Адажіо соль-мінор для органа та
струнних інструментів.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Визнач характерні риси обох творів. Чи схожі вони між
собою?
2. Чи можеш ти, слухаючи музику Генделя, уявити сучасний
фонтан або водну феєрію? Який настрій викликала в тебе
ця музика?
3. Про що, на твою думку, розповідає музика Томазо Альбі­
ноні? Добери до цього твору відповідний заголовок.
4. Які інструменти виконують основну мелодію твору Т. Аль­
біноні?
5. Опиши засоби музичної виразності обох творів.
6. Який із прослуханих творів тобі більше сподобався? По­
ясни, чому.

Ґеорґ Фрідріх ГЕНДЕЛЬ


Композитор німецького походжен­
ня, який жив і творив у Велико­
британії у XVIII ст. За своє життя
написав близько 50 опер, 23 орато­
рії, безліч церковних хоралів, ор­
ганних концертів, ряд творів роз­
важального характеру.
Генделя вважають засновником популярної баро­
кової музики, прикладами якої можуть слугувати
сюїти «Музика на воді» (1717) та «Музика для ко­
ролівського феєрверка» (1749).

103
Тема 3. Професійна музика

Томазо Джованні АЛЬБІНОНІ


Італійський композитор і скри­
паль епохи Бароко. Автор близько
50 опер, 28 з яких були поставлені
у Венеції між 1723 і 1740 рр., про­
те нині відомий переважно завдя­
ки інструментальній музиці, осо­
бливо концертам для гобоя.
Інструментальна музика знаме­
нитого італійця свого часу привернула серйозну
увагу Иоганна Себастьяна Баха, який написав
принаймні дві фуги на теми Альбіноні й постійно
використовував його басові партії для вправлянь
своїх учнів у гармонії.

Візьми пензель та акварельні фарби. Змочи аркуш паперу


водою і спробуй зобразити свій настрій після слухання ін­
струментального твору Ґ. Генделя або Т. Альбіноні у техніці
«по-вологому». Плями фарби, потрапивши на папір, розтіка­
тимуться й утворюватимуть плавні переходи світлих і тем­
них відтінків. Це буде твоя музика в «кольорі».

Виконуємо пісню Михайла Назарця «Ми — козаки».


Заспівай пісню під фонограму, супроводжуючи свій спів
відповідними жестами. Приспів виконуйте всі разом.

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Богдане! Надсилаю тобі репродукції картин литов­


ського композитора і художника М. Чюрльоніса.
о ° " і Поміркуй, які відомі тобі музичні твори можна
пов’язати з цими картинами.

104
Що таке непрограмна музика?

А.
Згода! А я пропоную тобі створити галерею
живописних полотен із зображенням води
й підібрати до кожної картини відповідну
музику.

М. Чюрльоніс.
«Схід сонця»

М. Чюрльоніс. М. Чюрльоніс.
«Алегро (Соната моря)» «Безтурботність>

• Яку музику називають непрограмною?


Ш • Які твори звучали на уроці? Що тобі запам’яталося про їх
авторів?
• Охарактеризуй засоби музичної виразності цих творів.
• Назви відмінності між програмними і непрограмними му­
зичними творами.

Послухай інструментальну музику. Які твори прозвучали:


ш програмні чи непрограмні? Порівняй їх із музикою Ґ. Генделя
та Т. Альбіноні.
Допоможи Христині виконати завдання Богдана.

105
ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ СОЛО

Доброго дня, мій друже! Запрошую тебе до Європи. Разом з нашими


друзями будемо слухати інструментальну музику та більше дізнавати­
ся про її різновиди й особливості виконання.

Ґ
Привіт, Богдане! Нарешті ти в Європі! Від
починь з дороги, а ввечері пропоную
концерт інструментальної музики.
■ -
Привіт, Христино! Я вражений: у вас всюди лу­
нає музика — музиканти й оркестри грають \ 0
просто на вулиці! Побачимось у концертному
залі.

У концертних залах панує урочиста атмосфера. Вишукано прибра­


на сцена, освітлення, костюми музикантів — усе це налаштовує на
святковий лад.
Сьогодні наші друзі будуть слухати сольну інструментальну музику
та музику у виконанні соліста з оркестром.

Концерт — великий віртуозний за характером му­


зичний твір, написаний для одного інструмента в
супроводі оркестру або ансамблю.
Інструментальну музику, яку виконує один інстру­
мент, називають сольною, а виконавця такої музи-
^ ки — солістом.

106
а Виконання інструментального твору двома му­
зикантами називають дуетом, а трьома музи­
кантами — тріо.
Ч________________ У

Н. Паганіні. Рондо зі скрипкового концерту №2.


ш Н. Паганіні. Соната для скрипки і гітари.
Ф. Шопен. Етюд №2 фа-мінор.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Визнач характерні риси кожного твору. Чим подібні та чим
відрізняються ці композиції?
2. Який із творів прозвучав у сольному виконанні? Що тобі
відомо про цей інструмент?
3. Чи схожа музика Паганіні на ту, яку тобі доводилося слу­
хати раніше?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності кожного
твору.

Фридерик Франсуа ШОПЕН


Польський композитор та піаніст.
Автор різноманітних за жанром
творів для фортепіано та форте­
піано з оркестром: 2 концертів,
57 мазурок, 16 полонезів, 19 нок­
тюрнів і вальсів, 27 етюдів та ін.

□ Слово «етюд» може означати:


— твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, ви­
конаний з натури;
— невеликий літературний твір;
— невеликий музичний твір віртуозного характеру або п ’єса
навчального характеру.
Тема 3. Професійна музика

Розглянь етюди, виконані відомими художниками. Який із


ВВ них, на твою думку, може бути ілюстрацією до етюду Шопена?

І. Левітан. Етюд І. Шишкін. Етюд

Ніколо ПАГАНІНІ
Італійський скрипаль-віріуоз, ком­
позитор та гітарист. Автор 24 ка-
присів для скрипки соло, 6 концертів
для скрипки та оркестру, 12 сонат
для скрипки і гітари, 12 струнних
квартетів та інших творів.
Славу геніального скрипаля Пага-
ніні здобув не лише через вродже­
ний талант, а й завдяки самобутній, яскравій, не-
перевершеній техніці гри.

ЧАРІВНИИ СМИЧОК
Норвезька народна пісня
Легко, весело

4 Е

П ри-йш ов у
Л П 'Г Т
се - ло му - зи -кант-ста-ри -чок,
£
при -ніс д и -в о-

ІІ І 1 § Щ р ^ !І - М - Ь І
скрип-ку й ча-рів-нийсми-чок. У -д а -р и в по стру-нах, дар-ма, що без

&
І
нот, - спі - ва - є, тан - цю - є, смі - єть - ся на - род.

108
Інструментальне соло

Прийшов у село — Продай, — мовив, скрипку!


Музикант-старичок, За цей твій товар
Приніс диво-скрипку Я дам, не вагаючись,
И чарівний смичок. Хліба амбар!
Ударив по струнах, — Ні! Скрипка моя
Дарма, що без нот, — Не на продаж, о ні!
Співає, танцює, Вона ж не самому
Сміється народ. Потрібна мені:
Проходив багач Під звуки її,
І почув скрипача, Хоч і граю без нот,
І заздрість збудилась Танцює, співає
В душі багача. Увесь наш народ!

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Богдане! Тобі сподобався концерт ? Що тебе найбільше


вразило ? Мені, наприклад, хотілося б послухати й інші
твори Ф. Шопена. А взагалі, я пропоную підготувати
буклет про творчість видатних композиторів, які
були віртуозними музикантами.

Знаєш, я неодноразово чув музику Шопена у


мобільному телефоні та з телеекрану, але не
знав, що це його твори. А про те, що Паганіні
був композитором та грав на гітарі, я взагалі
не чув. Тому я охоче підтримаю твій проект!

• У чому, на твою думку, геніальність Ф. Шопена та Н. Па­


Щ ганіні? Чим тебе вразила музика цих геніїв?
• Дай визначення поняттям: соло, дует, тріо.
• Чи доводилося тобі слухати інструментальну музику в кон­
цертному залі? Розкажи про свої враження.

Послухай інші твори Ф. Шопена та Н. Паганіні. До одного


з них намалюй ілюстрацію.

109
ГРАЄ АНСАМБЛЬ

Привіт, мій друже! Ми продовжуємо мандрівку Країною професійної


музики. Сьогодні ознайомимося з ансамблевою музикою українських
композиторів.
Разом з нами подорожуватимуть наші друзі.

Привіт, Богдане! Мені хотілось би більше дізна­


тися про українську професійну музику та по­
слухати справжні інструментальні шедеври.

Звичайно, Христино, в українській музицгХ.^^О


є такі твори. Але спочатку варто згада­
ти все, що ми вивчали про музичні інстру­
менти.

Пригадай, на які групи поділяють музичні інструменти за­


лежно від способу видобування звуків.
Розглянь малюнки і запам’ятай назви зображених інстру­
ментів. Зверни увагу, що всі інструменти поділено на дві гру­
пи. Які це групи?

110
□ Якось зібралися для виступу четверо музикантів, і кожен
мав музичний інструмент, на якому можна було виконувати
соло. Довго сперечались вони, хто буде солістом, а потім ви­
рішили грати всі разом і назвали свій ансамбль квартетом.
Ансамбль із чотирьох виконавців-інструменталістів може
бути різним за складом. Існують два типи квартетів: одно­
рідний, який складають інструменти однієї групи (струнний,
духовий), та мішаний, до складу якого входять інструменти
різних груп.
У професійній класичній музиці найпоширенішим є струн­
ний квартет. Розрізняють також духовий квартет (флейта, го­
бой, кларнет, фагот), фортепіанний квартет (скрипка, альт,
віолончель, фортепіано) та струнно-духовий (флейта або го­
бой, скрипка, альт, віолончель).

о Квартет — це ансамбль із чотирьох музикантів


або вокалістів, а також музичний твір для чоти­
рьох виконавців. у

В. Барвінський. Квартет.
Ш Український гопак у виконанні квартету народних
інструментів.

111
Тема 3. Професійна музика

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Які музичні інструменти, на твою думку, виконують квар­
тет В. Барвінського, а які — український гопак?
2. Як звучать інструменти у кожній композиції? Чи можна ви­
ділити з-поміж них головний?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності кожного твору.
4. Який настрій навіяла тобі музика В. Барвінського? Якими
кольорами її можна передати?

Розглянь малюнки. Поміркуй, які музичні інструменти мо­


жуть входити до складу вказаних видів квартетів. Якого інстру­
мента не вистачає для утворення фортепіанного квартету?

Кларнет Фагот Гобой

Флейта Скрипка

Альт Віолончель

Струнний Духовий Фортепіанний Струнно-духовий


квартет квартет квартет квартет

112
Грає ансамбль

Виконуємо норвезьку народну пісню «Чарівний смичок».

Прислухайся до ритму пісні. Уяви себе артистом. Спробуй


одночасно співати й виконувати ритмічні танцювальні рухи.

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Богдане! Скажи чесно: скільки різновидів квар­


тетів тобі вдалося запам ’ятати ? Я, наприклад,
трохи плутаю, які інструменти можуть входи­
ти до складу того чи іншого квартету.

• •
Зізнаюсь, Христпино: в мене подібна ситуація!
Д
Тому пропоную зробити невелику книжку-підказ­
ку, яка міститиме малюнки або фотографії з різ­
ними видами квартетів.

Ш • Що таке інструментальний квартет? Які типи квартетів


існують у музичному мистецтві?
• Розкажи, які інструменти утворюють класичний струнний
квартет.
• Пригадай, які інструменти входять до складу фортепіанного
та духового квартетів.
• Яка музика звучала на уроці? Які квартети її виконували?

Послухай музику, яка зазвичай звучить у тебе вдома. Звер­


Ш ни увагу, чи є серед цих композицій квартет.
Пригадай або прочитай байку І. Крилова «Квартет». Про
який різновид квартету в ній ідеться?
Поміркуй і склади свій квартет із ударних інструментів.
Виготов книжку-підказку з різновидами квартетів.

5 Музичне мистецтво 5кл. 113


СИМФОНІЧНА МУЗИКА

Привіт! Наша мандрівка триває. Цього разу приготуйся до зустрічі


з симфонічним оркестром.
Христина і Богдан охоче складуть нам компанію.

Привіт, Христино! Запрошую тебе послухати


музику у виконанні симфонічного оркестру. Шко­
да, але не можу згадати, хто написав цей твір!

Привіт, Богдане! Ти мене зацікавив. Надсилай


композицію — спробую допомогти тобі з ’ясувати,
хто ж автор цієї музики.

Чи відомо тобі, що таке оркестр? Чи пам’ятаєш, як він звучить?


Пориньмо у море симфонічної музики та послухаймо цікаву історію
про незвичайний оркестр.

Якось тато сказав синові: «Готуйся: завтра підемо слуха­


И ти оркестр». «А квитки ти купив?» — запитав хлопець. Тато
всміхнувся й відповів, що концерт безкоштовний.
Наступного дня він розбудив сина та дружину й усі поспі­
шили на електричку...
Невдовзі вони прийшли до лісу і раптом виразно почули
звуки крапання. Це туман осідав на листя, й великі краплі
води зривалися вниз та лунко падали додолу. Аж ось пробіг
кронами осик вітерець, і гілки застукали одна об одну. Тато
сказав, що подібні звуки видає тріскачка — ударний народ­
ний музичний інструмент. За мить усі почули, як пискнула
синиця, їй відгукнувся щиголь та взяли веселу ноту горобці.

114
З хащі донісся дріб дятла, заскрекотіла сорока. Знову вітер
гойднув крони, від чого крапання стало ще дзвінкішим.
«Хто ж диригент цього оркестру?» — пожартувала мама.
Несподівано крізь туман пробився тонкий сонячний промінь.
«А ось і диригентська паличка», — сказав тато. «Виходить, ди­
ригент — сонце!» — підхопив син. Усі дружно розсміялися.
Це звучав оркестр, який створила природа.

Слово «оркестр» походить від назви майданчика


перед сценою античного театру.
Оркестр — це колектив музикантів, об’єднаних
для спільного виконання різних за характером му­
зичних творів.
\ У

ВИДИ ОРКЕСТРІВ )

Симфонічний Духовий

Камерний Н ародних інструментів

в Симфонічний оркестр — великий колектив му­


зикантів, який виконує симфонічні музичні твори.
Камерний оркестр — невеликий за кількістю
музикантів колектив, основу якого складають ви­
конавці на струнних смичкових інструментах. Та­
кий оркестр виконує музичні твори у невеликих
приміщеннях.

115
Тема 3. Професійна музика

Розглянь схему симфонічного оркестру. Які з названих


музичних інструментів тобі відомі? Поміркуй, чому назви ін­
струментів на схемі виділено різними кольорами.

СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР

Ударні Литаври

( Труби ^ ;ТромбониМ Туба ^

Кларнети Фаготи алторни

Арфа
Флейти Гобої ^ Контрабаси
Челеста

Г. Свиридов. Вальс (із циклу музичних ілюстрацій


ш до повісті О. Пушкіна «Заметіль»),

В. Первунинський.
«Під звуки вальсу»

116
Симфонічна музика

Проаналізуй цей твір за таким планом:


В 1. Який оркестр виконував вальс? Звучання яких музичних
інструментів тобі вдалося розпізнати?
2. Охарактеризуй засоби музичної виразності цього твору:
темп, регістр, ритм, мелодію та динаміку.
3. Якими ти уявляєш тих, хто танцює? Чи відповідає картина
В. Первунинського характеру музики Г. Свиридова?

Вальс — парний бальний танець із тридольним


музичним розміром.

□ Уяви, що ти в театрі. Незабаром розпочнеться спектакль.


В оркестровій ямі — спеціально обладнаному місці перед
сценою — музиканти. Вони налаштовують свої інструменти,
і галас стоїть неймовірний... Щоб управляти цим великим му­
зичним колективом, потрібен диригент (у перекладі з фран­
цузької — «управляти», «спрямовувати», «керувати»). Дири­
гент керує колективом виконавців з оркестру, хору, оперної або
балетної вистави, передаючи свої задуми за допомогою систе­
ми умовних рухів, виразу обличчя, погляду тощо.

Георгій Васильович СВИРИДОВ


Російський композитор, піаніст, гро­
мадський діяч. Автор самобутніх
і глибоко духовних вокальних, ін­
струментальних та вокально-інстру­
ментальних творів: п’єс, романсів,
хорів, кантат, симфоній і т.п.

Розглянь графічне зображення ритмічного рисунка. Спро­


буй відтворити його на шумовому інструменті.

III І П І І І І ППІ
Створи власний ритмічний рисунок до вальсу. Зіграй мело­
дію на ударному інструменті або виконай її голосом.

117
Тема 3. Професійна музика

ЧЕРВОНА КАЛИНА
Слова і музика Н. Май

Співуче

і | ■■X
¥
Ма - ту - ся на - вчи - ла нас піс - ню
— т------ш
спі - ва - ти, у

по - лі ран - ко - ву стрі - ча - ти зо - рю. Ма - ту - ся на - вчи - ла лю -

і' і і і і і \м ‘Щ1 « р
дей ш а - ну - ва - ти і вір - но лю - би - ти Вкра - ї - ну сво - ю! Ма

т у -с я н а -в ч и -л а лю - дей ш а -н у -в а -т и і в ір -н о л ю -б и -т и Вкра

Приспів:

ї - ну с в о -ю ! Там ч е р - в о - н а к а -л и -н а , мов с в я -т и й о -б е -р іг , спо-ри

■4 1, і' л і і і ' і ш
ше - ва с т е -ж и -н а п р и -ве - де на п о -р іг. Там ма - т у -с я с п і-в а -л а к о -л и с-

ко - ві п іс -н і, на доб - ро д а - р у - в а - ла в и -ш и - ван-ку м е-ні.

1. Матуся навчила нас пісню співати,


У полі ранкову стрічати зорю.
Матуся навчила людей шанувати
І вірно любити Вкраїну свою! Двічі

Приспів:
Там червона калина,
Мов святий оберіг,
Симфонічна музика

Споришева стежина
Приведе на поріг.
Там матуся співала
Колискові пісні,
На добро дарувала
Вишиванку мені.
2. Матуся навчила добро пам’ятати,
Стежину топтати у ріднім краю.
Матуся навчила утоми не знати
І вірно любити Вкраїну свою! Двічі
Приспів.

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Христино! Незабаром ж іноче свято. Приві­


таймо наших матусь! Я виберу гарні буке­
ти, а ти знайди до них відповідний музич­
ний супровід.

Богдане! Я не тільки знайду музику, О


а й намалюю листівку та складу вітання
\ у віршах.

• Що таке оркестр? Які види оркестрів ти знаєш?


Ш • Чим відрізняється симфонічний оркестр від камерного?
• Який твір, що звучав на уроці, виконував симфонічний
оркестр? Назви автора цього твору.
• Розкажи, які інструменти входять до складу симфонічно­
го оркестру.
• Хто такий диригент? У чому полягає його роль?

Чи слухаєш ти у повсякденному житті оркестрову музику?


Якщо так, то назви нещодавно прослуханий твір та його ав­
тора.
Підготуй музичний дарунок своїй матусі.

119
ВЕЛИКЕ УКРАЇНСЬКЕ СІМЕЙСТВО

Привіт, мій друже! Поглянь за вікно: на порозі весна! Запрошую


тебе у гості до великої дружної сім’ї — оркестру українських народних
інструментів.
Нашим друзям також цікаво буде там побувати.

Привіт, Христино! Я хочу запросити тебе


на концерт оркестру українських народних
інструментів.

р°
Дякую , Б огдане! З нетерпінням чекатиму на \0
чергову зустріч з українською музикою.

Національний академічний оркестр народних інструментів України


Оркестр народних інструментів, на відміну від симфоніч­
ного чи духового, складається з музичних інструментів, які
нація вважає невід’ємною частиною своєї духовної культури.
У кожного народу є свої національні інструменти, а тому й
свої особливі оркестри.
Оркестр українських народних інструментів може скла­
датися з різної кількості інструментів (аж до 40), серед яких
більшість — національні: бандура, цимбали, кобза, басоля,
ліра, телинка, сопілка, свиріль, козобас, сурма, козацька тру­
ба, бугай, флояра, ріжок, дуда, дримба, рубель, качалка, бубон,
береста та інші.
Оркестри народних інструментів за складом можуть бути
однорідними або мішаними. Найпопулярнішими є академіч­
ний оркестр, який переважно складається зі струнно-щипко­
вих інструментів, та український оркестр народних інструмен­
тів, до складу якого входять і струнно-смичкові інструменти.
Аналізуючи інструментальний склад оркестру народних
інструментів, варто згадати про інструменти, які застосову­
ють епізодично або за походженням не є українськими.

А Домра А Балалайка А Баян

Домра — старовинний (XVI ст.) народний струнно-щип­


ковий інструмент із грушоподібним корпусом та трьома або
чотирма струнами. Раніше триструнну домру використову­
вали народні музиканти та актори — скоморохи. Зараз три­
струнна домра широко розповсюджена в Росії, а в Україні цей
інструмент має чотири струни.

121
Тема 3. Професійна музика

Балалайка — російський народний щипковий музичний


інструмент із дерев’яним корпусом трикутної форми і трьо­
ма (раніше двома) струнами. Балалайка відома з початку
XVIII століття.
Баян — музичний інструмент, створений на основі росій­
ської гармонії (гармошки). Назва походить від імені давньо­
руського співця-поета Бояна.
Баян складається з двох кришок-коробок, з’єднаних між со­
бою міхами, та кнопкових клавіатур для обох рук.
- - \
Оркестр народних інструментів — колектив
музикантів, які грають на народних інструментах. ^

М. Калачевський. Ноктюрн у виконанні академічно­


го оркестру народних інструментів.
Віночок українських народних мелодій у виконанні
українського оркестру народних інструментів.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Які оркестри виконували твори? Гру яких музичних ін­
струментів тобі вдалося розпізнати на слух?
2. У якому творі поєдналися народна і професійна музика?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності обох творів.
4. Розкажи про свій настрій після прослуховування творів.

ґ ч
Михайло Миколайович КАЛАЧЕВСЬКИЙ
Український композитор, піаніст,
г ^
музично-громадський діяч та юрист.
Автор «Української симфонії», в якій
використав українські народні теми,
а також «Реквієму», струнного квар­
тету, ряду фортепіанних п’єс, роман­ . ..

сів та духовних хорів.


V У
Велике українське сімейство

Виконай ритмічний супровід української польки на ударно­


му народному інструменті. Май на увазі, що музичний розмір
цього танцю — дводольний: |І І | П 11 .

Виконуємо пісню Н. Май «Червона калина».


Заспівай пісню під фонограму. Створи музичний супровід
на українському народному інструменті.

Розглянь ілюстрації. Зверни увагу на назви народних ін­


ЕЯ струментів та країни їх походження.

А Най
А Флейта Пана молдовсько-
А Гдулка давньогрецька рум унський
болгарська
А Фідель
німецький А Торбан
польсько-
український

• Що таке оркестр народних інструментів? Назви його


Ш різновиди, які тобі запам’яталися.
• Опиши народні інструменти домру і балалайку. Чим вони
подібні та чим відрізняються?
• Який із прослуханих на уроці музичних творів тобі сподо­
бався більше? Чому?

Послухай українську народну музику. Розкажи про народні


інструменти, які її виконували.
Підготуй розповідь про музичні інструменти інших народів
та проілюструй її фотографіями або малюнками.
СВІТ ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ

Привіт, мій друже! Запрошую тебе в Країну вокальної музики, де


ми зможемо дізнатися більше про одвічну єдність музичного мисте­
цтва та літератури. Чи знаєш ти, які види вокальної музики існують?
Поглянь: наших друзів теж зацікавило це питання.

Привіт, Богдане! Ти любиш співати ? Бо я


і дня не м ож у прож ит и без пісні та улюб­
лених мелодій.

Привіт, Х рист ино! Я переважно наспівую


щ ось собі під ніс. Цікаво, а я к називається
пісня без сл ів? Треба зазирнути в музичну
енциклопедію!

□ Світ вокальної музики надзвичайно різноманітний і без­


межний. Якщо зібрати всі авторські пісні, романси, хори та
додати пісні, створені кожним народом за всю історію свого
існування, то вийде, мабуть, нескінченна мелодія.
Вокальні твори виконують по-різному. Народні пісні співа­
ють у народній манері — невимушено, розлого і гучно під
супровід народних інструментів або без супроводу (а капела).
Сучасна популярна пісня зазвичай звучить під фонограму.
Це — естрадна манера виконання, основною рисою якої є
легкість і доступність у сприйнятті слухачами. В оперному те­
атрі, концертному залі та філармонії звучить академічна му­
зика, якій притаманна академічна манера співу.
Ти вже знаєш, що вокалістів розрізняють не тільки залежно
від типу музики, яку вони виконують. Ти легко впізнаєш (на­
віть із заплющеними очима) голос мами або тата, голос най­
кращого друга. Отже, голос людини, як і музичний інструмент,

124
має власний неповторний тембр. Характеризуючи тембр голо­
су, особливо співацького, часто вживають слова «мелодійний»,
«приємний», «металічний», «глухий», «м’який» тощо.
Проведімо експеримент. Візьми найнижчий звук, який змо­
жеш заспівати, а тоді — найвищий. Знаєш, що це? Це твій
діапазон.
Основою класифікації співацьких голосів є їх висота. Серед
чоловічих голосів розрізняють бас (низький), баритон (серед­
ній) і тенор (високий); серед жіночих — відповідно контр­
альто, мецо-сопрано і сопрано. Дитячі голоси поділяють на
альт (низький) і дискант (високий).

Дж. Каччіні. « А х е Магіа».


О Ф. Шуберт. « А у є Магіа».

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Який голос звучав у кожному творі: чоловічий, жіночий чи
дитячий? Спробуй визначити його тип за висотою.
2. Охарактеризуй тембри співацьких голосів, які виконували
ці твори.
3. Розкажи про свої враження від прослуханих творів. Що до­
помогла тобі зрозуміти музика?
Тема 3. Професійна музика

Розглянь репродукції картин відомого художника епохи


Відродження Рафаеля Санті. Митець часто створював образ
Діви Марії (Мадонни), за що його навіть прозвали «Майстром
Мадонн».
Поміркуй, чи співзвучні музичні твори Дж. Каччіні та
Ф. Шуберта з живописними творами Рафаеля. Обґрунтуй
свою думку.

Рафаель. Рафаель.
«Мадонна Темпі» «Мадонна Каупера»

Рафаель. «Сикстинська Мадонна»


Світ вокальної музики

«Сикстинська Мадонна» — одне з найвідоміших полотен


О художника, написане на замовлення Папи Юлія II на честь
перемоги над французами, які нападали в ті часи на Італію.
На картині зображена юна і ніжна Мадонна з маленьким Ісу-
сом, поруч — свята Варвара та Папа Римський Сикст II. Та­
ємна влада матері, яка знає, що повинна віддати свою дитину
заради спасіння людства, і досі бентежить наші серця.
Картина Рафаеля «Сикстинська Мадонна» звучить світло
й піднесено. Вона вже давно стала шедевром світового мис­
тецтва. Відомий німецький поет И.В. Ґете висловився так:
«Якби її творець не написав більше нічого, вона все одно за­
безпечила б йому безсмертя».

Джуліо КАЧЧІНІ
Італійський композитор, музикант,
співак і педагог ХУІ-ХУІІ ст., тео­
ретик вокального мистецтва, зокре­
ма сольного виконання. Його вва­
жають засновником «нової манери
співу», яка передувала зароджен­
ню опери. Автор однієї з перших
опер — «Еврідіка», поставленої
у 1602 р.

--------------------------------------------------------------------------------
Франц Петер ШУБЕРТ
Австрійський композитор XIX ст.,
один із засновників романтизму
в музиці. Автор більш ніж 600 пі­
сень, дев’яти симфоній, численних
творів для фортепіано, камерної та
літургійної музики.
Його музика лірична та задушев­
на, щира, зрозуміла й близька кож­
ному слухачеві.

127
Тема 3. Професійна музика

ПРИЙДИ, ПРИИДИ, ВЕСНО КРАСНА...

Слова А. Навроцького Музика В. Філіпенка


Рухливо, весело

і а Фг^\
\и у"В

При - йди, при
і — -
і
йди, вес
і9
-
-і но крас - на, че
— і
- пу -
За - сві - ти нам, сон - це яс - не, з на - ми

= Н
і
1- І N
- - - - - - - -наш « -1
У --------
ри рід - нии край. Там, та - ба - да - ба,
в гур ті по - гу - ляй. // ляй.

І. і>„ Щ .Ц ЗГЕ^Ц
там, т а -б а -д а -б а , там, т а -б а -д а -б а , там, та-ба-да-ба,там, та-ба-да-ба,

£
І Щ .... т
там, та - ба - да - ба, там, та - ба - да - ба, та - ба - да.

Приспів:

4 При - не - си,
Хай всю - ди
г с_г
вес - но, нам
піс - ня лу-на,
з
■ т р в - '
ряс - ні до - щі,
піс - ня лу - на,
■І ІГ
т
ряс
піс
-
-
і1 Ш
'•
ні
ня
р
до - щі.
лу - на.

гг

її 1-1' З ^ Г І Г С_Г
При - не - си, вес - но, нам
-1 іг
ра
Р р І
до - щі, ра - до - щі.
§
Хай нам зу - стрі-неть - ся дів - чи - нонь-ка //гар-на.

1. Прийди, прийди, весно красна,


Чепури наш рідний край.
Засвіти нам, сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.
Там, та-ба-да-ба...

Приспів:
Принеси, весно, нам
Рясні дощі, рясні дощі.

128
Світ вокальної музики

Принеси, весно, нам


Радощі, радощі.
Хай всюди пісня луна,
Пісня луна, пісня луна.
Хай нам зустрінеться
Дівчинонька гарна.

2. Прийди, весно, в наші села,


Принеси нам дивних див —
Очі синії веселок
З хуртовинами садів.
Там, та-ба-да-ба...
Приспів.

т Разом з однокласниками виконай приспів, супроводжуючи


ІШ І вокал грою на дзвіночках:
1-й голос виконує мелодію і повторює її ритм;
2-й голос повторює завжди той самий ритм (остинато).

1-Й Г О Л О С д
111 1П 1 1П 1 1П 1
4
2-й голос 111 11 1 11 1 11 1
Візьми фарби або олівці. Спробуй плямами або штрихами
зобразити в кольорі настрій цієї пісні.

ш •


Пригадай, яку музику називають вокальною.
Хто такий соліст?
Розкажи про манери виконання вокальних творів.
• На які типи поділяють співацькі голоси?
• Охарактеризуй тембр свого голосу.
Послухай твір «А ує Магіа» у виконанні Лари Фабіан, Лу-
чано Паваротті та Робертіно Лоретті. Охарактеризуй голоси
цих співаків.

129
ЗВУЧИТЬ Х О Р

Привіт! Цей урок ми присвятимо хоровому виконанню. Наша подо­


рож у Країну професійної музики завершується. Пригадаймо, де ми по­
бували.
Разом з нашими друзями зазирнімо у скарбничку композитора та
скарбничку виконавця-професіонала.

Привіт, Богдане! Я зазирнула у скарбничку ком­


позитора і пригадала все, що ми вивчали про за­
соби музичної виразності. Чи помітив ти, що за
засобами виразності вокальна музика дуже схо­
ж а з інструментальною ?

Привіт, Х рист ино! Звичайно, я звернув на це


увагу. А щ е вокальна та інструментальна м у­
зика подібні за складом виконавців. Я надіслав
тобі малюнок-схему. Про що він тобі нагадує?

Хор
Ансамбль
* ■ ! Квартет ШШ
Тріо
Дует
Содо

130
М. Глінка. Романс «Венеціанська ніч» у виконанні
ш ансамблю вокалістів (а капела).
М. Глінка. Хор «Слався» з опери «Іван Сусанін»
у виконанні академічного хору та оркестру.

Проаналізуй ці твори за таким планом:


1. Розкажи, яке враження справили на тебе прослухані му­
зичні твори.
2. У якій манері було виконано кожен твір: народній, акаде­
мічній чи естрадній?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності обох творів.
4. Які типи співацьких голосів тобі вдалося розпізнати у кож­
ному творі?
5. Який із цих творів виконувала більша кількість виконав­
ців? Чому ти так вважаєш?

Ансамбль — група виконавців, що виступають


як єдиний художній колектив.
Хор — великий колектив співаків, створений для
спільного виконання зазвичай багатоголосних во­
кальних творів з інструментальним супроводом
або без нього.
V__________ :____________________________________________

Український хор духовної музики «Фрески Києва»

131
Тема 3. Професійна музика

У вокальному мистецтві залежно від складу виконавців,


0 кількості виконавців та манери виконання хорові колективи
поділяють на декілька видів.

( ЗА СКЛАДОМ ВИКОНАВЦІВ )

С ОДНОРІДНИЙ х о р ^ МІШАНИИ ХОР


Чоловічий
Жіночий
Дитячий

ЗА КІЛЬКІСТЮ ВИКОНАВЦІВ

МАЛИИ ХОР ЗВЕДЕНИИ ХОР


(12-20 осіб) (кілька сотень осіб)

СЕРЕДНІЙ ХОР ВЕЛИКИИ ХОР


(25-35 осіб) у.(50-60 і більше осіб)

ЗА МАНЕРОЮ ВИКОНАННЯ
З
АКАДЕМІЧНИЙ ХОР ) ( НАРОДНИЙ ХОР )

132
Звучить хор
о
Розглянь таблицю. В ній відсутні назви творів, з якими ми
ознайомлювалися на уроках. Пригадай ці твори.

Портрет
Назва твору Прізвище композитора
композитора

л М. Глінка

§ Ф. Шуберт

і Ф. Шопен

А. Вівальді

і
$ 0 . Бородін

і Ґ. Гендель

133
Тема 3. Професійна музика

ПЕРЕВІР СЕБЕ

• Австрійський композитор XIX ст., один із заснов­


ників романтизму в музиці:
а) Ф. Шуберт; б) Л. Бетховен; в) А. Вівальді.
• Щипковий музичний інструмент із трьома або чо­
тирма струнами: а) скрипка; б) домра; в) цимбали.
• Італійський скрипаль-віртуоз, композитор, гіта­
рист: а) Н. Паганіні; б) Ф. Шопен; в) Ф. Шуберт.
2 • Композитор німецького походження епохи Баро­
бали ко, який жив і творив у Великобританії:
а) Ґ. Гендель; б) Т. Альбіноні; в) И. Бах.
• Дві скрипки, альт та віолончель утворюють квар­
тет: а) духовий; б) струнний; в) фортепіанний.
• Музичний твір для одного інструмента, що вико­
нується в супроводі оркестру, — це:
а) симфонія; б) сюїта; в) концерт.

• Пісні, створені композиторами, відносяться до:


а) професійної музики; б) народної музики; в) ін­
струментальної музики.
• Високий голос хлопчика — це:

■ 3
бали
а) сопрано; б) дискант; в) тенор.
• Інструментальну музику, створену за певним сю­
жетом, називають:
а) непрограмною; б) народною; в) програмною.
• Квартет — це ансамбль із: а) двох виконавців;
б) трьох виконавців; в) чотирьох виконавців.
• Автор музики, яку можна пов’язати з картиною
Рафаеля «Сикстинська Мадонна»:
а) Дж. Каччіні; б) Ф. Шопен; в) В. Барвінський.

■ 4
бали
• Російський композитор, який започаткував герої-
ко-епічний напрямок російського симфонізму:
а) М. Глінка; б) 0 . Бородін; в) Г. Свиридов.
• Основою класифікації співацького голосу є його:
а) гучність; б) висота; в) сила.

134
Звучить хор

Виконуємо вивчені пісні. Конкурс «Найкращий вико­


П навець».
За поданими ілюстраціями впізнай пісні, які ми вивчали на
уроках, та заспівай їх.

і
М УЗИ К А ТА ІНШІ ВИДИ МИСТЕЦТВА

Привіт, мій друже! Пригадай, що пов’язує музику з літературою,


кіно, театром, цирком, хореографією та образотворчим мистецтвом.

Привіт, Богдане! П а м ’ят аєш , я надсилала


тобі схему взаємозв ’язку музики з іншими
р 1 видами мист ецт ва ?

Звісно, п ам ’ят аю. Музика допомагає пов­


ніш е розкрит и худож ні образи, втілені в { ^сГ
різних видах і ж анрах творчої діяльност і
лю дини!

Музика — це мистецтво створення звуків, які відкривають


нам безмежний світ людських переживань, настроїв та почут­
тів. Вона проникає в усі сфери діяльності людини і полонить
кожного з нас, незалежно від національності, способу життя
та рівня інтелекту.
Музика тісно пов’язана з іншими видами мистецтва. Від­
давна вона «товаришує» з літературою, бо без поезії не було б
пісень.
Вірним другом музики є також образотворче мистецтво:
кожен штрих чи мазок на полотні — це застигла музика,
а візерунок — майстерно втілений ритм!
Без музики неможливо уявити жодного спектаклю, кіно­
фільму чи мультиплікаційної стрічки.
Не менш важливу роль музика відіграє і в цирковому мис­
тецтві — без неї не було б того неповторного відчуття свята,
радості й очікування дива, яке дарує нам цирк.
Як довести, що музика невіддільна від інших видів мисте­
цтва? Де в цьому можна переконатися?
Відвідаймо художню виставку, театр, кіно і цирк.

136
Розглянь малюнок. Розпізнай і назви друзів чарівної Музики.
0

А тепер розглянь фотоілюстрації. Визнач, де зображено ви­


конавців інструментальної музики, а де — вокальної. Чи є на
цих фотографіях солісти? Яку музику вони виконують?

137
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Спробуй уявити танцювальні рухи артистів балету. Тобі


складно це зробити? Заплющ очі — й музика підкаже!

Л. Деліб. Піцикато «Навшпиньки» з балету «Сіль-


вія».

Піцикато (у перекладі з італійської — «щипа­


ти») — спосіб гри на смичкових музичних ін­
струментах, коли звук видобувають не смичком,
а щипком, торкаючи струни пальцями. Звук стає
уривчастим і тихішим.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Яке враження справила на тебе музика?
2. Звучання яких музичних інструментів тобі вдалося розпіз­
нати?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності твору.
4. Які танцювальні рухи можна виконувати під цю музику?
5. Що в цій музиці було незвичним для тебе?

Клеман Філібер Лео ДЕЛІБ


Французький композитор, автор ба-
летів, опер, оперет. Визнання йому
принесли кантата «АІ^ег», балети
«Струмок», «Коппелія» і «Сільвія»
та великі за обсягом опери «Так
сказав король», «Жан де Нівель»,
«Лакме».
Балети Деліба «Коппелія» (1870) і «Сільвія» (1876)
вважають першими симфонізованими балетами.
В них композитор утвердив художній принцип
безперервності й гнучкості розвитку музично-тан-
цювальних форм, намітив їх зв’язок зі співучою та
змістовною музикою пантомімних сцен.
Балетами Деліба захоплювався П. Чайковський.
Музика та інші види мистецтва

Ознайомся з фотогалереєю художніх образів та визнач,


у яких видах мистецтва їх створено. Поміркуй і добери до кож­
ної фотоілюстрації відповідний музичний супровід.

□ Мовою музики можна передати будь-яку дію та найтонші


порухи душі людини, мінливість природи, картини реального
та фантастичного світу.
Музика взаємопов’язана з усіма видами і жанрами худож­
ньої творчості. Вона збагачує мистецькі образи новими барва­
ми, посилює їх емоційне сприйняття. «Звучить, як музика», —
ці слова вважають найвищою похвалою будь-якому твору
мистецтва.

139
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Розглянь фотоілюстрації. Що об’єднує зображені мистецькі


твори? Із якою музикою, на твою думку, співзвучний кожен
твір?

М. Тимченко. Л. Гурар.
«Петприківський розпис» «Літній букет»

Статуя св. Анни та Діви Марії. Оперний театр.


Карлів міст. Прага Одеса

Музика та образотворче мистецтво у процесі багатовікового


О розвитку нагромадили величезний арсенал виражальних за­
собів та можливостей. А оскільки ці види художньої творчості
здавна супроводжують і доповнюють одне одного, то й засоби
їх виразності тісно переплелися між собою.
Наприклад, характеризуючи музичний твір, часто вжива­
ють властиві образотворчому мистецтву терміни та поняття
палітра, відтінки, нюанси, барви, колорит. І навпаки: від­
значаючи довершеність твору живопису чи архітектури, ви­
користовують слова гармонія, мелодія, тон, напівтон та ін.

140
Музика та інші види мистецтва

Богдане! Чи знаєш ти музичні твори,


розповідають про шкільне ж иття ?

^Звичайно, знаю ! Христ ино, пропоную ви^


вчити пісню О. Злотника, яка запросить
тебе в сучасну школу на зустріч із ровес­
никами.

ШКОЛЯРІ-ШКОЛЯРИКИ
Слова О. Вратарьова Музика О. Злотника
Помірно швидко
т/
І
На під - ві - к о -н н і в кла - сі кві - ти,нав - про-ти — Г о - г о -

ля порт-рет. А ми б л у - к а -є - мо по сві - ту че-рез м е -р е -ж у

ш
т
Ін -т е р -н е т . Як - би не вчи-ли - ся у шко - лі, ні - ко-ли б не п о -

І Н Ш а
чу-ли ми про т е -о -р е -м у П і-ф а-го - ра і про ча-стин-ки«не»і
У П р и сп ів:
і
г г ^ г
і і '1і ' ^ іч ]
<ні». Ш ко-ля-рі-шко-ля - ри-ки, о - чі, як ліх - та - ри-ки...

і За за - ко-ном фі - зи-ки ^
з
£
зим - но край вік - на.
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

І «Н іг
Шко-ля-рі - шко - ля-ри-ки,
в; ,а
о-ч і, як ліх - та-ри-ки...

\ А і> , і Е У-Ч—к- І . N
Я— ■
.

І3.
> > *. 1 . =1
Уо-~—
* * ' і ' " 1 •М И = ? - N
А- // ці - лий рік вес-на!

1. На підвіконні в класі квіти,


Навпроти — Гоголя портрет.
А ми блукаємо по світу
Через мережу Інтернет.
Якби не вчилися у школі,
Ніколи б не почули ми
Про теорему Піфагора
І про частинки «не» і «ні».

142
Музика та інші види мистецтва

Приспів:
Школярі-школярики,
Очі, як ліхтарики...
За законом фізики —
Зимно край вікна.
Школярі-школярики,
Очі, як ліхтарики...
За законом лірики —
Цілий рік весна!

2. Але найкращий час у школі —


Це добре знає кожен клас, —
Коли співа веселий дзвоник
І на перерву кличе нас.
У всіх такі цікаві теми —
Про макіяж і Брітні Спірс,
І тільки мій рудий Ромео
Про мене знов складає вірш.
Приспів.

Візьми фарби або олівці. Зобрази настрій цієї пісні в кольо­


рі штрихами або плямами.

• Із якими видами мистецтва «товаришує» музика?


Ш •

Що поєднує музику з літературою?
Розкажи про музику в образотворчому мистецтві.
• Яка музика звучала на уроці? Хто її автор?
• Хто написав музику до пісні «Школярі-школярики»? Оха­
рактеризуй засоби виразності цього твору.

Які твори мистецтва зустрічаються тобі на шляху додому?


Підбери до них відповідну музику.
Заспівай пісню, вивчену на уроці, своїм рідним. Спробуй
передати характер цього твору пластичними рухами.
М УЗИКА І СЛОВО

Доброго дня, друже! Сьогодні ми побуваємо в літературній майстер­


ні, де зможемо більше дізнатися про взаємозв’язок мистецтва слова
і музики.

Привіт, Христино! Пропоную завітати


в гості до літератури — адже в неї так ба­
гато спільного з музикою>

Привіт, Богдане! Справді, ці види мистецтва


вдало доповнюють одне одного. Тож пориньмо О
в чудовий світ словесних і музичних образів!

□ У сиву давнину музика й література становили єдине ціле.


Період їх виникнення як окремих видів мистецтва визначити
важко, однак протягом останніх тисячоліть музика та літера­
тура розвиваються у тісному взаємозв’язку.
Найяскравіше це простежується у вокальних жанрах:
пісня (народна або професійна), романс, кантата, ораторія
та ін. Тут важливого значення набуває характер взаємодії по­
етичної та музичної інтонацій, поетичний метр (тобто розмір
вірша) і музичний ритм.
Літературні сюжети або персонажі часто надихають компо­
зиторів на створення програмної музики.
Прикладом взаємозв’язку музики й літератури також вва­
жають прозаїчні та поетичні твори, в яких розповідається про
реальну або уявну музику чи розкривається зміст конкретного
музичного твору і його вплив на слухача.

144
Розглянь схематичне зображення взаємозв’язку між музи­
кою і літературою. Пригадай, які твори вказаних жанрів ми
слухали на уроках.

ЛІТЕРАТУРА І МУЗИКА

ВОКАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ
: ж анри ЖАНРИ
(пісня, романс, кантата, (програмні твори)
ораторія та ін.)

Розглянь фотоілюстрації. Поміркуй, які ще види мисте­


ЕВ цтва, окрім літератури та музики, поєднуються в балеті, опері
та опереті.

Балет Опера

\ %- . * х
- і ? ИЧ
ж

Оперета

б Музичне мистецтво 5кл. 145


Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

М. Глінка. Романс «Жайворонок» у виконанні дитя­


чого хору.

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Яка музика звучала — вокальна чи інструментальна?
2. Охарактеризуй тембри співацьких голосів, які тобі вдалося
розпізнати.
3. Розкажи про засоби музичної виразності романсу.
4. Про що розповів тобі романс?
5. Чи співзвучні у цьому творі музика та поезія? Обґрунтуй свою
думку.

в Романс (у перекладі з іспанської — «романський») —


одноголосний камерний вокальний твір з інструмен­
тальним супроводом.

□ Романсами у середньовічній Іспанії називали світські пісні,


які, на відміну від релігійних гімнів, виконували іспанською
мовою, а не латинською.
Розквіт романсу як синтетичного музично-поетичного жан­
ру припадає на другу половину XVIII ст. у Німеччині, Фран­
ції та Росії. В українській ліриці романс поширився на межі
ХІХ-ХХ ст.
За формою романс подібний до пісні, але й має певні від­
мінності. У романсі допускаються відступи від основної мело­
дії, а приспів переважно відсутній. Пісня за характером може
бути будь-якою, а романс — тільки ліричний.

Христино! А ти зможеш створити романс ?

Не впевнена, але варто спробувати. Спершу


треба вибрати вірш... А може, написати
його самій ?

146
Музика і слово

Спробуй свої сили в поетичній творчості. Напиши вірш,


використовуючи подані слова: весна, зліта, квітуча, дітво­
ра, прийшла, радіє, співа, душа, до сонечка.
А тепер створи таку мелодію до цього вірша, щоб у тебе
вийшов романс. Заспівай свій романс друзям і послухай їхні
твори. У кого вийшло краще?

Виконуємо пісню О. Злотника «Школярі-школярики».


п Заспівай пісню разом з однокласниками, супроводжуючи
спів плесканням у долоні. Приспів виконуйте разом.
Об’єднайтесь у дві групи.
1-ша група виконує куплет пісні.
2-га група виконує ритмічний супровід.
Потім поміняйтесь ролями і заспівайте другий куплет.

Разом з однокласниками спробуй створити ланцюжок ін­


струментальних імпровізацій на основі пісні «Школярі-шко­
лярики». Візьміть шумові музичні інструменти і станьте в
коло. Передавайте інструменти одне одному по колу й вико­
нуйте свою імпровізацію.

Дзвіночки Маракаси Бубон

• Як пов’язані література та музика?


ш •

Що спільного між музикою і поезією?
Які музичні жанри пов’язані з літературою?
• Що таке романс? Чим він відрізняється від пісні?

Послухай музику, яка найчастіше звучить у твоєму домі. Чи


є серед цих композицій романси?
Пригадай улюблений ліричний вірш і придумай до нього
мелодію.

147
М УЗИКА І ВІЗУАЛЬНІ ВИДИ МИСТЕЦТВА

Доброго дня, мій друже! Запрошую тебе на художню виставку. Ми


відвідаємо три зали і в кожній ознайомимося з певним видом образо­
творчого мистецтва та особливостями його взаємозв’язку з музикою.

Привіт, Христино! Пропоную вирушити у в ір -


туальну подорож до виставкових залів.

Привіт, Богдане! Я згодна! Сподіваюся, що ми


зможемо більше дізнатися про зв’язок музики
з візуальними видами мистецтва.

Перша зала: ЖИВОПИС


Живопис, як і музика, був і залишається незмінним супутни­
ком духовного життя людини. Музичні та живописні твори на­
самперед впливають на емоції, пробуджують спогади і почуття,
розвивають уяву. Образ, створений художником на полотні, хви­
лює і захоплює, як акорд у музиці. І картина починає «звучати»...

Н. Івженко. «І знов весна...»

148
М. Мусоргський. П’єса №10 «Богатирські ворота»
з фортепіанної сюїти «Картинки з виставки».

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Яка музика звучала: вокальна чи інструментальна? про­
грамна чи непрограмна?
2. Про що розповіла тобі музика?
3. Розглянь картину. Чим вона схожа із твором М. Мусорг-
ського? Як ти вважаєш: чи вдалося композиторові передати
зміст картини за допомогою музичних звуків?

‘Ж

В. Гартман.
Ескіз м іськи х воріт у Києві

Фортепіанна сюїта М. Мусоргського «Картинки з виставки»


була створена 1874 року і присвячена пам’яті друга компози­
тора — художника й архітектора Віктора Гартмана. Це про­
грамний твір, що складається з 10 п’єс, пов’язаних між собою
темою-інтермедією «Прогулянка».
Поштовхом для створення п’єси «Богатирські ворота» став
ескіз В. Гартмана до його архітектурного проекту міських во­
ріт, виконаного в давньоруському стилі.

Модест Петрович МУСОРГСЬКИЙ


Російський композитор XIX століт­
тя. Автор 5 опер, творів для орке­
стру, фортепіано, хорів, численних
романсів. У своїй творчості часто
звертався до російського фолькло-
ру та національних сюжетів.
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Друга зала: СКУЛЬПТУРА


Художня мова скульптури — виразна, чітка об’ємно-
пластична форма, через яку мистець розкриває зміст твору,
доносить до глядача свій задум. Скульптури виготовляють із
бронзи, глини, каменю, дерева, і кожен матеріал допомагає
втілити певний образ, передати рух або стан спокою. Отже,
скульптурним зображенням можуть бути властиві динаміка,
ритм, гармонія, що, безсумнівно, поєднує скульптуру з му­
зикою.

ш Л. Боккеріні. «Менует» у виконанні струнного квін­


тету.

т Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Яка музика звучала: вокальна чи інструментальна?
2. Які картини виникали в твоїй уяві під час слухання твору?
3. Розглянь скульптурну групу. Поміркуй, чи можна її «ожи­
вити» за допомогою музики Л. Боккеріні.

Палі ’я т ник героям комедії


«За двома зайцями», м. Київ

Луїджі БОККЕРІНІ
Італійський композитор XVIII ст.,
віолончеліст, один із творців ін­
струментального камерного ан­
самблю. Написав 28 симфоній,
7 концертів, близько 100 струн­
них квартетів, 125 квінтетів,
60 тріо та багато інших творів.

150
Музика і візуальні види мистецтва

Третя зала: ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ


МИСТЕЦТВО
У цій залі розташовані твори декоративно-прикладного
мистецтва: вишиті рушники, вироби з бісеру, глиняний посуд,
килими, оздоблені різьбою дерев’яні вироби та багато іншого.
Розглянь малюнки й добери до зображених творів народних
майстрів відповідну музику. Опиши характер цієї музики.

Ю. Горобей. Я. Брюховецький. К. Колотило.


«М аки» Гончарні вироби Рушник

Музика та візуальні види мистецтва мають багато


спільного. Зокрема, їх поєднують засоби виразнос­
ті: ритм, темп, динаміка, гармонія, відтінки,
нюанси та ін.

Приєднуйся до проекту наших друзів!

Х рист ино! Мабуть, ми щ ось пропустили.


Хіба архітектура не належ ит ь до візуаль­
них видів мист ецт ва ?

Звісно, належ ит ь! Але ж у виставкових залах нем ож ­


ливо побачити архітектурні твори! Я пропоную виго­
товити буклет «Найкрасивіші споруди м ого м іст а» і до
кож ної фотографії підібрати музичний супровід.

151
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

ПІСЕНЬКА ДРУЗІВ
з мультфільму «Бременські музиканти»
Слова Ю. Ентіна Музика Г. Гладкова
Швидко

К ра-щ о-го не-ма н і-ч о -г о в сві - ті, як по сві-ту з дру-зя-ми бро-

іф Ш р Е І
ди - ти! Тим, хто дру-жить, не страш-ні три-во-ги, -д о-р о-гін а м будь-я -кі до-

і - г - ґ ,
*
ро - ги! До - ро - гі нам будь - я - кі до - ро - ги! Ла, ла, ла,

і| р р $ 1^ ■ ^ ^ Г 7
ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, ла, є, є.

152
Музика і візуальні види мистецтва

1. Кращого нема нічого в світі,


Як по світу з друзями бродити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги, —
Дорогі нам будь-які дороги! (Двічі)
Ла, ла, ла...

2. Ми своє завдання не забудем —


Сміх і радість ми приносим людям!
Ні палаци, ні скарби ніколи
Замінити нам не зможуть волі! (Двічі)
Ла, ла, ла...

3. Килими для нас — квітучі трави,


Стіни наші — сосни величаві,
Дах над нами — небо неозоре,
Наше щастя — жити на просторі! (Двічі)
Ла, ла, ла...

Спробуй виконати перший куплет, супроводжуючи його


ритмічними танцювальними рухами. Це буде твоя пластична
імпровізація.

в Як пов’язані музика і візуальні види мистецтва?


Ш • Пригадай, які спільні засоби виразності має живопис та му­
зика.
• Поміркуй, що поєднує музику й архітектуру.
• Твори яких композиторів звучали на уроці? В чому особли­
вість кожного твору?

Зверни увагу на твори образотворчого мистецтва, які є до­


В вкола. Яка музика в них «звучить»?
Пригадай текст і мелодію «Пісеньки друзів». Заспівай її
своїм найкращим друзям.
Виготов буклет «Найкрасивіші споруди мого міста».

153
М УЗИКА В ТЕАТРІ

Привіт, мій друже! Поділюся з тобою останніми новинами: Христи-


на приїхала в гості до Богдана, і вони вирушають до оперного театру.
Ходімо з ними!

Привіт, Христино! Маю для тебе подарунок:


квитки в оперний театр!

Привіт, Богдане! Щиро тобі вдячна! Давно


мріяла подивитися на сцені театру відомий ба­
лет П. Чайковського «Спляча красуня».

□ Театральне мистецтво виникло у Стародавній Греції з міс­


терій — ритуальних святкувань на честь богів — покровителів
землеробства. Проте самі обрядові дійства ще не можна вва­
жати театром. На думку мистецтвознавців, театр починається
там, де з’являється глядач, тому що саме в живій, безпосеред­
ній взаємодії, співпереживанні актора і глядача криється ве­
личезна сила театрального мистецтва.
В усі часи театр був мистецтвом колективним. У сучасному
театрі в створенні спектаклю беруть участь режисери, акто­
ри, художник-сценограф, композитор, хореограф, а також
бутафори, костюмери, гримери, освітлювачі та робітники
сцени.
Театральне мистецтво синтетичне за своєю природою,
оскільки поєднує в собі всі інші види мистецтва: літературу,
музику, образотворче мистецтво, хореографію та ін.

154
Розглянь схему. Поміркуй, що пов’язує театр з іншими ви­
дами мистецтва.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

Хореографія

Образотворче мистецтво з с Література^

Сучасний театр має багато різновидів: драматичний театр,


театр опери і балету, театр ля.аьок, театр тіней та ін.

в Театр — вид мистецтва, що відображає життя у


сценічній дії, яку виконують актори перед гляда­
чами.
У театральному мистецтві поєднані література,
музика, образотворче мистецтво, хореографія та
інші види мистецтва.

П. Чайковський. Вальс із балету «Спляча красуня».

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Розкажи про свої враження від прослуханої музики.
2. Звучання яких музичних інструментів тобі вдалося розпіз­
нати?
3. Спробуй уявити, які танцювальні рухи виконують артисти
балету під цю музику.
4. Пригадай, які твори П. Чайковського ми слухали на попе­
редніх уроках.

155
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

«Спляча красуня» — балет П. Чайковського на лібрето


І. Всеволожського і Маріуса Петипа за сюжетом однойменної
казки Шарля Перро; складається з трьох дій, прологу й апо­
феозу — урочистої сцени в кінці спектаклю.
Робота композитора проходила у тісній взаємодії зі знаме­
нитим хореографом М. Петипа. У результаті з’явився абсо­
лютно новий тип балету — музично-хореографічна симфонія,
в якій музика й танець злилися воєдино.
Балет «Спляча красуня» став видатним явищем в історії
світової хореографії XIX ст. Прем’єра відбулася на сцені пе­
тербурзького Марийського театру в 1890 р. Протягом XX ст.
балет неодноразово ставили на багатьох сценах, причому в
основі спектаклю була хореографія М. Петипа, хоча кожен
балетмейстер обов’язково вносив щось від своєї індивідуаль­
ності.
«Спляча красуня» — один із найкращих класичних балетів,
який і сьогодні збирає повні зали у всьому світі, не залишаючи
байдужим жодного глядача.

Балет — синтетичний вид сценічного мистецтва,


в якому зміст вистави розкривається переважно
засобами танцю, міміки і музики.
Джерелами виникнення балетного жанру є народ­
ні ігри, хороводи, сюжетні танці.
Музика в театрі

Христино! Тобі сподобався спектакль ? А сюжет


ти зрозуміла ? А дж е артисти не промовили ж од­
ного слова...

Я в захваті! А зрозуміти було дуж е легко: музи­


ка, т анець, театральна дія підказали всім гля­
дачам, про що розповідаєт ься в казці.

Виконуємо «Пісеньку друзів» Г. Г ладкова з мультфіль­


му «Бременські музиканти».

Уяви себе музикантом із Бремена та заспівай із друзями


пісню, створивши театральну інсценізацію. Розподіліть між
собою ролі героїв мультфільму. Приспів виконайте разом.

• Що пов’язує театральне мистецтво з іншими видами твор­


Ш чої діяльності людини?
• Розкажи про особливості театрального мистецтва. Хто бере
участь у створенні спектаклю?
• Які різновиди театру ти можеш назвати?
• Вальс із якого балету звучав на уроці?
• Чи доводилось тобі бувати на балетному спектаклі? Якщо
так, то розкажи про свої враження.

Послухай свій улюблений музичний твір. Спробуй приду­


мати до нього сюжет балету.
Намалюй одну сцену зі створеного тобою балету.

157
М У З И К А В КІНО

Доброго дня, мій друже! Тобі, мабуть, цікаво буде дізнатися, що цьо­
го разу Богдан гостює у Христини. Сьогодні вони планують відвіда­
ти відомий кінотеатр, а потім побувають на знімальному майданчику.
Ходімо з ними?
Привіт, Христино! У мене стільки вражень
від подорожі! Я вирішив усе знімати на відео-
камеру, а потім змонтувати фільм.

Чудова ідея! А зараз, Богдане, я запрошую


тебе в кінотеатр, де будуть демонструва­
ти дит ячий фільм. Х одім о!

З-поміж усіх видів мистецтва мистецтво кіно є наймолод­


шим. Його історія, порівняно з тисячолітньою історією музики,
живопису чи театру, коротка. Проте мільйони глядачів щодня
заповнюють зали кінотеатрів, ще більше людей дивляться кіно­
фільми по телебаченню. Що це за мистецтво?

о Кіно — мистецтво відтворення на екрані за допо­


могою кінознімання реальних, спеціально інсце­
нованих або створених засобами анімації подій.

У кіно є те, чого немає в жодному виді мистецтва: фото­


графічна зйомка кінозображення, анімація та монтаж.
Мистецтво кіно поєднує в собі елементи літератури (мов­
лення дійових осіб, текст від автора), живопису (композиція,
колорит, світлотінь), театру (гру акторів) і, звичайно, музи­
ки, яка супроводжує події, що розгортаються на екрані.
Музику створює композитор, а працює над звуковим супро­
водом звукорежисер.

158
Назви героїв популярних кінострічок. Які пісні вони вико­
нують?

Разом з друзями переглянь фрагмент дитячого телефільму


«Гостя з майбутнього», знятого за мотивами повісті Кіра Бу-
личова «Сто років тому вперед». Зверни увагу на музичний
супровід, автором якого є композитор Євген Крилатов.

159
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Є. Крилатов. Інструментальна музика до телефіль­


му «Гостя з майбутнього» (три уривки).

Проаналізуй ці твори за таким планом:


ГІІі
1. Визнач характер кожної композиції.
2. Які фрагменти з телефільму озвучують прослухані музич­
ні твори?
3. Розкажи, яких героїв супроводжує ця музика.
4. Які пісні звучать у фільмі «Гостя з майбутнього»?

Євген Павлович КРИЛАТОВ


Російський композитор, автор му­
зики до більш ніж 140 художніх та
мультиплікаційних кінострічок.
Найвідоміші — «Чародії», «Ох уже
ця Настя», «Гостя з майбутнього»,
«Пригоди Електроніка», «Умка»,
«Бюро знахідок», «Простокваши-
но», «Русалонька» та ін.
\

Ш КРИЛАТА ГОЙДАЛКА
ХАЖ із фільму «Пригоди Електроніка»
Слова Ю. Ентіна Музика Є. Крилатова

Не дуже швидко

І м і р-і
Як ч у-до-во п о-гу-л я -ти в пар - ку, де роз-та-нув сніг,

Р П = ----------- ^ і 1 . 1» . . > .
# ' -0—'—я
і де гой-дал-ка кри - ла - та по-чи на - є свій роз -біг!

------*— > т -0-


— »
—“ — в
Хай за-бу-то все на сві - ті - сер - це зав-ми-ра мо - є: тіль-ки

160
Музика в кіно

4 - - Г - Г * р р і Н - * ^ ^ ’І г г
не - бо, тіль-ки ві-тер , тіль-ки
^
ра-дість ждуть ме - не.
и 10
Тіль-ки

не - бо, тіль - ки ві - тер, тіль - ки ра - дість ждуть ме -

До не я ді - ста

жа - ю хоч на мить. О гой

дал - ко кри - ла ти, ле - ти,

ле - ти! дал - ко кри - ла - та,

ле - ти, л е-ти , //-ти!

Л Музичне мистецтво 5кл. 161


Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

1. Як чудово погуляти
В парку, де розтанув сніг,
І де гойдалка крилата
Починає свій розбіг!
Хай забуто все на світі —
Серце завмира моє:
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене. Двічі

Приспів:
До неба я дістати
Бажаю хоч на мить.
О гойдалко крилата,
Лети, лети, лети! Двічі

2. Я ніколи не забуду,
Як дитинство я провів,
Завжди пам’ятати буду
Радість цих веселих днів.
Тільки зараз ми ще діти —
Гратись будем цілий день.
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене. Двічі

Приспів.

А тепер вирушаймо до знімального майданчика. Тут наші друзі


пройдуть кастинг на виконання ролі в дитячому кінофільмі.

Спробуй виконати вправу «Стоп-кадр» під музику з кіно­


фільму «Пригоди Електроніка» і дізнаєшся, чи ти зможеш зні­
матися в кіно.

162
Музика в кіно

ВПРАВА «СТОП-КАДР>

Зобрази радість Зобрази образу

ф> Зобрази сум

Зобрази страх Зобрази гнів

Христино, дякую за цікаву подорож. Мене


приємно вразило все, що відбувалося на зні­
мальному майданчику, а музика Є. Крила-
това просто зачарувала!

Знаєш, Богдане, мені сподобалася твоя ідея


щодо знімання фільму. Я допоможу тобі пі­
дібрати музику, а якщо виникнуть трудно­
щі, звернемося до рідних і друзів за порадою.

• Як пов’язані музика та кіномистецтво?


Щ • Хто пише музику до фільмів та створює до них звуковий
супровід?
• Назви свої улюблені пісні з кінострічок.
• Яку роль тобі хотілося б зіграти в кіно?

Спробуй вигадати сюжет фільму про школу. Розкажи, яка


музика в ньому звучатиме.

163
М УЗИКА І ЦИРКОВЕ МИСТЕЦТВО

Доброго дня, друже! Запрошую тебе в цирк, де ми зможемо більше


дізнатися про взаємозв’язок музики і циркового мистецтва.
Наші друзі залюбки приєднаються до нас.

Привіт, Богдане! Ти замислювався коли-небудь,


0(У чому цирк називають мистецтвом ?

Привіт! Можливо, тому, що артисти цирку


теж грають ролі, тобто створюють художні
образи. А щоб переконатися в цьому, пропоную
відвідати циркову виставу.

Цирк — один із найяскравіших і найдивовижніших видів


мистецтва. Циркові артисти демонструють свою майстерність
та надзвичайні можливості у несподіваній або й небезпечній для
життя формі, що викликає у глядачів тривогу, а потім, після вда­
ло завершеного номера, — гостру радість і шалене захоплення.
Цирк поєднує в собі елементи багатьох інших видів мис­
тецтва та спорту. Для створення циркових програм часто за­
лучають театральних режисерів, балетмейстерів, композито­
рів, акторів, музикантів, спортсменів, сценографів, бутафорів,
костюмерів та ін. Протягом усієї циркової вистави звучить
музика у виконанні естрадно-духового оркестру, що підсилює
емоції глядачів. Найчастіше це невеликі за обсягом твори, які
мають яскраво виражену динаміку й характер та були написа­
ні композиторами для театральних вистав, балетів або оперет.

ш Ж. Оффенбах. Галоп із оперети «Паризький балет».

Д ^ Галоп — стрімкий, веселий бальний танець XIX ст. ^

164
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Визнач характер прослуханої музики.
2. Які музичні інструменти звучать у творі?
3. Чим ця музика нагадує циркову виставу: ритмом, темпом,
динамікою чи характером?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності твору.

Жак ОФФЕНБАХ
Французький композитор XIX сто­
ліття, один із засновників класич­
ної оперети. Створив музику до по­
над 100 оперет. У 1855 р. відкрив
маленький театр «Буф-Паризьєн».
Його оперети, дотепні й життє­
радісні, сповнені барвистою музи­
кою, полонили усю Європу.

□ Цирк — не лише розвага; це


мистецтво, що має свою історію
та характерні особливості.
Цирк існував ще у Стародав­
ньому Римі, але тоді він мало на­
гадував мистецтво. Це були кінні
змагання зі швидкісної їзди на
колісницях, бої гладіаторів тощо.
Зародження цирку в Україні по­
чалося з виступів акторів-скоморохів, жонглерів та циганів з
ведмедями на ярмарках. Згодом з'явилися театралізовані кін­
ні каруселі, мандрівні цирки та звіринці.
У давній цирковій виставі було три відділення:
• акробатичні та гімнастичні номери;
• сценки з народного побуту;
• арлекінади, пантоміми, п’єси з репертуару народного театру.

165
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

Послухай твір Ж. Оффенбаха ще раз. Візьми олівці та зо­


брази маски своїх улюблених циркових героїв відповідно до
настрою музики.

Виконуємо пісню Є. Крилатова «Крилата гойдалка».


Куплет співає соліст, а приспів — увесь клас. Оберіть най­
кращого співака. Запишіть виконання пісні під фонограму на
диктофон.

Розглянь фотоілюстрації. Яких артистів цирку ти бачиш?


Пригадай музику, яку ми слухали протягом року. Підбери му­
зичні твори для озвучення зображених фрагментів циркової
вистави.

& *

166
Музика і циркове мистецтво

Розглянь музичні інструменти, які входять до складу цир­


кового оркестру. Які з них тобі відомі?

^ Саксофон

▲ Ударна установка

▲ Валторна ▲ Тромбон

• Як пов’язана музика з цирком?


Ш • Які номери існували в давній цирковій виставі?
• 3 якими видами мистецтва поєднане циркове мистецтво?
• Хто виконує музику в приміщенні цирку?
• Розкажи про музику, яка супроводжує циркові вистави.
• Хто з циркових героїв є твоїм улюбленим? Яка музика від­
повідає його образу?

Послухай музику. Які з прослуханих музичних творів під­


ходять для супроводу циркових номерів?
Поміркуй, які циркові артисти можуть виступати під мело­
дію пісні «Крилата гойдалка».
Виготов буклет про історію цирку.

167
М УЗИКА І ХОРЕОГРАФІЯ

Привіт, мій друже! Сьогодні наша подорож по мистецьких обріях


завершується. Ми ознайомилися майже з усіма видами мистецтва, які
«товаришують» з музикою. Пропоную тобі завітати ще в Країну хорео­
графії.
У Привіт, Христ ино! Що тобі відомо про\
мист ецт во хореографії?

Привіт, Б огдане! Хореографія — це мист е­


цтво танцю. Я залюбки дізнаюся про нього
більше, бо дуж е люблю танцювати.
V

О! У перекладі з грецької «хореографія» означає «запис рухів».


Але зміст цього слова значно ширший. Хореографія увібра­
ла в себе все, що відноситься до мистецтва танцю: професій­
ний класичний балет, народні та бальні танці, танець-модерн,
естрадні танці тощо.
Хореографія володіє цілою системою специфічних засобів
і прийомів, своєю художньо-виразною мовою, за допомогою
якої створюється хореографічний образ, що виникає з музич­
но-ритмічних рухів.
Музика — основа хореографічного твору. Вона має відпо­
відати творчому задуму хореографа і допомагати йому втілю­
вати художній образ.

Хореографія — це мистецтво постановки танцю,


послідовності кроків, рухів, фігур для створення
найкращого сценічного ефекту.

168
Розглянь «квітку танців».
Що тобі відомо про танці, на­
зви яких записано на пелюст­
ках?
Запропонуй друзям пограти
у гру «Впізнай танець».
Продемонструй характерні
рухи одного з танців, а друзі
нехай відгадають його назву.
Далі танцювальні рухи ви­
конують усі гравці по черзі.

Й. Штраус. Полька «Полювання».

Проаналізуй цей твір за таким планом:


1. Який сюжет можна уявити під цю музику?
2. Визнач характер мелодії твору.
3. Які інструменти звучали у цій танцювальній композиції?
4. Розкажи про засоби музичної виразності прослуханого
твору.

Йоганн ШТРАУС П
Австрійський композитор, скрипаль,
диригент. Старший син Йоганна
Штрауса І. Автор комічної опери, ба­
лету «Попелюшка», 16 оперет, орке­
стрових п’єс, численних творів тан­
цювальної музики: вальсів, польок,
кадрилей, галопів, мазурок тощо.
Романтична натхненність, мелодійна гнучкість і
краса зумовили надзвичайну популярність валь­
сів Штрауса «Прощання з Петербургом», «Казки
Віденського лісу», «На прекрасному блакитному
Дунаї», «Весняні голоси» та ін.
Ч_____________________________________________________ У
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

С В ІТ Ш КІЛЬНИЙ

Слова Т. Демчук Музика І. Тарнавської

• ш 4-' ~ ф' ' ^ V' 3^ * І.&


Із д и -ти н -ства к о-ж ен з н а -є - і до - рос-лий, і ма-лий -

^ і1 і >.М і Я
про ве-се-лий, різ-но-барв-ний і я - скра-вий світ шкіль-ний. Мов про-

V------
ь— V— *— р =ї = і
^ 9 0
фе - сор, тут ма - ле - ча, а бу - ва - є нав - паки - 1 до
П ри спів:

т
рос - лі
~г—Г ~
гра - ють в і - гри, на - че
і і; і- ^
справ - жні ма - лю - ки.
і Лун - ко

дзво-ник раз у раз кли-че дру - зів мо - їх в клас, до ве-

4 се - ло - і манд-рів - ки
» № \ }\ })
зно-ву за-кли-ка - є
І. |
нас. За о -

в
дин шкіль-ний у - рок в не-ві - до-ме зро - бим крок, про-пли-
1 2 . з------------------------------------------------ 1 І закінчення----------------

вем по о - ке - а - ну і злі - та - єм до зі - рок. // до зі - рок

1. Із дитинства кожен знає — і дорослий, і малий —


Про веселий, різнобарвний і яскравий світ шкільний.
Мов професор, тут малеча, а буває навпаки —
І дорослі грають в ігри, наче справжні малюки.

170
Музика і хореографія

Приспів:
Лунко дзвоник раз у раз
Кличе друзів моїх в клас,
До веселої мандрівки
Знову закликає нас.
За один шкільний урок
В невідоме зробим крок,
Пропливем по океану
І злітаєм до зірок.
2. Школа радо відчиняє свої двері для малят —
Тут вони усе пізнають і дадуть усьому лад.
Кожну цифру, мов картинку, гарно виведе рука,
А ведмедик у портфелі зачекає до дзвінка.
Приспів.
3. Коридорами шкільними поруч йдемо я і ти,
Кожен мріє досягнути заповітної мети.
Школа тайни відкриває нам про землі й небеса,
Щоб творити ми уміли власноручно чудеса.
Приспів.

Обери ударний музичний інструмент і виконай на ньому


ритмічний супровід до пісні.

• Що пов’язує музику з хореографією?


Щ • Назви характерні риси танцювальної музики.
• Пригадай, які танці ми слухали протягом року.

Послухай танцювальні композиції. Виконай для своїх рід­


ш них танець-імпровізацію під улюблену музику.

171
НАЗУСТРІЧ КАНІКУЛАМ

Доброго дня, мій друже! Навчальний рік завершується, і незабаром


на нас чекають канікули.

Привіт, Христ ино! Цілий рік ми з тобою


спілкувалися та вивчали музику. Що тобі
найбільше запам ’ят алося ?

Привіт, Богдане! Пригадаймо все, про що ді­


зналися на уроках, та з ’ясуймо, як е м ісце в
ч<нашому ж ит т і посідає музика.

Здійсни завершальну мандрівку Країною музичного мисте­


Щ цтва. Веселий потяг зупинятиметься тільки на великих стан­
ціях, де ти зможеш перевірити свої знання.

СТАНЦІЯ «ЗНАВЦІ МУЗИКИ»

Дай відповіді на запитання.


1. Що пов’язує музику з іншими видами мистецтва?
2. Що таке народна пісня? Назви декілька жанрів побутових
пісень.
3. На які різновиди поділяють професійну музику?

172
4. Назви різновиди оркестрів.
5. Які інструменти входять до складу симфонічного оркестру?
6. На які види поділяють хорові колективи за складом вико­
навців?
А тепер постав собі оцінку. За кожну правильну відповідь
на запитання — 2 бали.

СТАНЦІЯ «МУЗИЧНА СТУДІЯ»

Упізнай за малюнками пісні та заспівай їх разом з друзями


під акомпанемент музичного інструмента чи фонограму.
Тема 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва

СТАН Ц ІЯ «ПІДБЕРИ МЕЛОДІЮ »

Пригадай, які музичні твори відповідають цим ілюстраціям.

СТАН Ц ІЯ «ТАН ЦЮ ВАЛЬНИ Й МАЙДАН»

Розглянь малюнки, на яких зображено фрагменти різних


танців. Зобрази рухами танець так, щоб його впізнали
твої друзі. Придумай власну ритмічну імпровізацію з музич­
ним супроводом.

174
Назустріч канікулам

Й. Штраус. Швидка полька «Полювання;


т Н. Май. «Я бажаю вам добра».

Одна земля, одна надія


І сонечко на всіх одне,
Воно усіх теплом зігріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать.

Приспів:
А я бажаю вам добра,
А я бажаю вам тепла,
Любові завтра і сьогодні.
А я бажаю вам добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні.

До нових зустрічей! Ми обов'язково ще


поспілкуємося! Слухайте та вчіться
розуміти музику!

. . ''
Танцюйте, грайте та створюйте пісні на
улюблені вірші! А ще відвідуйте концерт­
ні зали і театри — там стільки чудової
МУЗИКИ!!!

До зустрічі, друже! Хай музика завжди приносить тобі задоволення!

175
ЗМІСТ

ТЕМА 1. Музика як вид мистецтва


Мистецтво звуків.......................................................................................... 6
Історія музичного мистецтва.....................................................................12
Мистецтво відкриває світ...........................................................................16
Що «живе» в музиці?.................................................................................. 22
Як «рухається» музика?..............................................................................26
У гості до музичних інструментів.............................................................. 32
Як розповідає музика?............................................................................... 36
Музична скарбничка композитора............................................................ 42
ТЕМА 2. Народна музика
Історія народу в пісні................................................................................. 48
Давні українські осінні обряди.................................................................. 54
Пісня живе серед нас................................................................................. 58
Народні інструменти................................................................................. 64
Дитяча народна пісня................................................................................ 68
Українці танцюють.................................................................................... 74
Давні українські зимові обряди................................................................. 78
Новорічні свята. Підсумковий урок.......................................................... 82
ТЕМА 3. Професійна музика
Скарбничка професіонала..........................................................................88
Різновиди професійної музики.................................................................. 94
Чи є сюжет у музиці?................................................................................. 98
Що таке непрограмна музика?................................................................ 102
Інструментальне соло...............................................................................106
Грає ансамбль........................................................................................... 110
Симфонічна музика..................................................................................114
Велике українське сімейство.................................................................... 120
Світ вокальної музики..............................................................................124
Звучить хор............................................................................................... 130
ТЕМА 4. Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
Музика та інші види мистецтва.............................................................. 136
Музика і слово.......................................................................................... 144
Музика і візуальні види мистецтва..........................................................148
Музика в театрі.........................................................................................154
Музика в кіно............................................................................................ 158
Музика і циркове мистецтво.................................................................... 164
Музика і хореографія................................................................................168
Назустріч канікулам.................................................................................172

You might also like