Бібліографія

за темою «Проблема статусу часток в українській та англійській мовах, їхні

типи та особливості перекладу на основі поетичних творів Л. Костенко»
студентки ІІ курсу факультету гуманітарних наук
Вейко Катерини Сергіївни
1. Монографії:
1. Бацевич Ф. С. Частки української мови як дискурсивні слова: монографія. Львів: ПІАС.
2014. 288 с.
2. Ярошевич І. А. Українська морфологічна термінологія ХХ – початку ХХІ ст. : монографія.
Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. Київ, 2010. 195 c.

2. Автореферати дисертацій:
1. Бондаренко Л. В. Склад та комунікативні функції вторинних часток : автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Кіровоград, 2005.
20 с.
2. Колодій Б. М. Відтворення функціональної семантики українських часток у перекладах
англійською та французькою мовами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ.
наук: спец. 10.02.16 «Перекладознавство». Київ, 2005. 20 с.
3. Педченко С. О. Семантика і функціонування модальних часток у сучасній українській
літературній мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.01
«Українська мова». Харків, 2010. 20 с.

3. Наукові статті:

1. Бацевич Ф. С. Імпліцитна інформація у висловленнях і дискурсивні слова (на матеріалі

часток української мови) // Мовознавство. 2012. №5. С. 3–12.
2. Бацевич Ф. С. Прагматика виділення очікуваного: частка ХОЧ (ХОЧА) в художньому
мовленні // Лінгвістичні студії. 2010. Вип. 20. С. 202–205.
3. Бацевич Ф. С. Прагматика винятковості: частки ЛИШЕ (ЛИШ) і ТІЛЬКИ в сучасному
українському мовленні // Дивослово. 2009. № 9. С. 32–35.
4. Бацевич Ф. С. Прагматика загального дейксису (частки о, то, от у сучасній українській
мові) // Українська мова. 2010. № 2. С. 15–24.
5. Безпояско О. Частка на тлі мови і мовлення // Українська мова. 2003. № 3–4. С. 77–82.
6. Бондаренко Л. Особливості функціонування й розмежування омонімійних сполучників і
часток // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені
Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. 2008. Вип. 80. С. 25–33.
7. Глібчук Н. Партикуляція – один із шляхів виникнення міжчастиномовних омонімів //
Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 22. С. 77–82.
8. Загнітко А. Частки в системі службових частин мови: типологійний і лексикографічний
вияви // Лінгвістичні студії : [зб. наук. праць]. Вип. 22. Донецьк : ДонНУ, 2011. С. 104–115.
9. Матулевська Т. До питання статусу частки в сучасній лінгвістиці // Лінгвістичні студії.
2013. Вип. 27. С. 47–51.
10. Матулевська Т. Частки як об’єкт дослідження в сучасній лінгвістиці : історія вивчення,
деякі аспекти опису // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 35. Донецьк,
2013. С. 7–17.
11. Симонова К. Особливості функціонування відзайменникових часток в українській мові //
Наукові записки НаУКМА, Т. 19 (2001) : Спеціальний випуск, Ч. 1. К., 2001. C. 35–40.
12. Сіняговська І. Ю. Визначення та класифікація перекладацьких трансформацій у процесі
художнього перекладу тексту // Наукові праці [Чорноморського державного університету
імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер.: Філологія.
Мовознавство. 2014. Т. 221. Вип. 209. С. 89–93.
13. Kolahi, Sholeh. Application of Lefevere’s Seven Strategies in English Translations of Sohrab
Sepehri’s Poems. International Journal of Linguistics, 2012, vol. 4, no. 4, pp. 450–467. URL:
https://www.researchgate.net/publication/314573318_Application_of_Lefevere
%27s_Seven_Strategies_in_English_Translations_of_Sohrab_Sepehri%27s_Poems

4. Статті з індексованих в наукометричних базах даних видань:

1. Buil, Ana Mata. Poet-translators as double link in the global literary system. The Journal of the
American Translation and Interpreting Studies Association, 2016, vol. 11, no. 3, pp. 398–415.
URL: https://www.jbe-platform.com/content/journals/10.1075/tis.11.3.05mat
2. Martinez, Mateo Josè. Contrasting relevance in poetry translation. Perspectives: Studies in
Translatology, 2009, vol. 17, no. 1, pp. 1–14. URL:
https://www.researchgate.net/publication/233121709_Contrasting_relevance_in_poetry_translation

Зверніть, будь ласка, увагу на виділені червоним символи: у всьому списку має бути
уніфікована система лапок (УСІ ОДНАКОВІ), а також ставте правильно ТИРЕ ( – ), не
сплутуючи його з дефісом (-).

Схема оцінювання
1. Монографії (2–3) – 2 б.
2. Автореферати дисертацій (2–3) – 2 б.
3. Наукові статті (9–11) – 9 б.
4. Статті з індексованих в наукометричних базах даних видань (1–2) – 2 б.

Шановне товариство, добираючи літературу, пам’ятайте, що з цими

позиціями вам доведеться ще працювати під час написання тез та
реферату. Тому зважайте на те, що доступними мають бути повні версії
праць (монографії – хоча б одна. Річ у тім, що їх рідко викладають у
відкритий доступ, а бібліотека зараз теж працює в дистанційному режимі,
тому насолодитися шурхотом сторінок і ароматом друкарської фарби поки
що не вдасться. До речі, не заперечуватиму, якщо замість монографії ви
додасте до списку покликання на текст дисертації).