1

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ І ЗВ’ЯЗКУ
Навчально-науковий інститут кібербезпеки, комп’ютерних та радіо технологій
Кафедра кібербезпеки та технічного захисту інформації

Курсова робота

на тему ПРОЕКТУВАННЯ ПІДСИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Виконала: студент 5 курсу, групи КБ-5.01

спеціальності
125 Кібербезпека
Захарова К.В.

Одеса
2021
 2
ЗМІСТ

1 СКЛАДАННЯ ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТІВ……………………………... 3

1.1 Теоретичне обґрунтування……………………………………................. 3
1.2 Опитувальні листи………………………………………………………. 11
1.3 Детальне описання опитувальних листів ……………………………… 14
1.4 Життєвий цикл проектів…………………………………………………. 14

2 ПРОЕКТУВАННЯ ПІДСИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ…….. 17

2.1 Розрахування необхідної пропускної здатності мережі і глибини

відеоархіву........................................................................................................ 17

2.2 Необхідні технології для організації потоків від відеокамер до

центрального обладнання…………………………………............................ 18
2.3 Вибір оптимального варіанту запису відеоархіву ……………………... 19
2.4 Структурна схема системи відеоспостереження ………………............ 19
2.5 Специфікація обладнання та матеріалів підсистеми
відеоспостереження………………………………………………………...... 20

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО ЦЕНТРУ ПІДСИСТЕМИ

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ………………………………............................... 22
3.1 Вибір кількості і типів моніторів оператора підсистеми
відеоспостереження …………………………………………………………
22
3.2 Візуалізацію робочого місця оператора системи
відеоспостереження………………………………………………………… 23
………………..
3.3 Необхідна кількість операторів системи відеоспостереження……...…. 24

3.4 Розробка посадової інструкції оператора системи

відеоспостереження…………………………………………………………
25
………………..
 3

1 СКЛАДАННЯ ОПИТУВАЛЬНИЙ ЛИСТІВ

1.1 Теоретичне обґрунтування

Бриф – це анкета з питаннями для замовника. Вона дає зрозуміти, що являє

собою продукт клієнта, і який проект має сформуватися взагалі. Хороший бриф
повинен включати наступні питання:

- опис завдання: опишіть завдання / проект

- бажаний результат: яким ви бачите кінцевий результат проекту? Можете додати
ескізи або приклади схожих робіт?
- терміни: скільки часу відводиться на виконання завдання? (Дедлайни)
- цільова аудиторія: для кого призначена завдання / проект? Хто буде
користуватися продуктом?
- бюджет: який бюджет на рекламну компанію / проект?
- метрики: як будемо вимірювати результати? Які показники проекту вважати
успішними, а які - ні?
- додаткова інформація: ваші додаткові побажання до задачі.
Приклад брифу на отримання технічних умов до інженерного забезпечення
об’єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки наведено нижче:

БРІФ
на отримання технічних умов до інженерного забезпечення об’єкта будівництва
щодо пожежної та техногенної безпеки

1. Найменування об'єкта будівництва

______________________________________________________________________
_
2. Адреса будівництва
______________________________________________________________________
_

3. Замовник
______________________________________________________________________
(назва організації, ПІБ керівника, контактний телефон)
4. Проектна організація
______________________________________________________________________
 4

(назва організації, ПІБ керівника (або ГІП, ГАП), контактний телефон та номер
ліцензії)
5. Організація, що буде здійснювати будівництво (якщо визначена)
______________________________________________________________________
(Назва організації, ПІБ керівника, контактний телефон та номер ліцензії)

6. Категорія складності об'єкта відповідно до законодавства та клас наслідків

(відповідальності) будівлі або споруди
______________________________________________________________________
7. Поверховість підземної (підвальної) частини та її функціональне (технологічне)
призначення
______________________________________________________________________
8. Найбільший будівельний об’єм будівлі
______________________________________________________________________
9. Площа забудови/ загальна площа будівлі
______________________________________________________________________

10. Ступінь вогнестійкості будівлі (споруди) та матеріали, з яких передбачаються

будівельні конструкції, що забезпечують несучу спроможність будівлі (колони,
балки, стіни несучі та сходових кліток, плити перекриття, косоури сходів,
елементи суміщеного покриття тощо)
______________________________________________________________________
11. Відстань до сусідніх будівель (споруд) із зазначенням їх ступеня вогнестійкості
та категорії виробництва з пожежовибухонебезпеки
______________________________________________________________________

12. Відстань до існуючого пожежного депо по дорогах загального користування

______________________________________________________________________

13. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння. Джерело водопостачання

(пожежні резервуари, водопровідна мережа)
_____________________________________________________________________
14. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння
_____________________________________________________________________
15. Необхідність та тип систем автоматичного протипожежного захисту
______________________________________________________________________
 5

16. Необхідність влаштування систем раннього виявлення надзвичайних

ситуацій та локальних систем оповіщення
_____________________________________________________________________
17. Наявність небезпечних речовин
_____________________________________________________________________
18. Відомості про небезпеку об`єкта будівництва для населення, інших об`єктів
і навколишнього середовища, інформація про можливість виникнення на об'єкті
аварійних ситуацій, виходячи з технології виробництва, експлуатації та технічного
обслуговування агрегатів і комунікацій (із вказівкою характеру впливу та
вражаючих небезпечних факторів)
_____________________________________________________________________
19. Відомості щодо необхідності проведення ідентифікації об’єктів підвищеної
небезпеки та розроблення декларації безпеки для об`єкта підвищеної небезпеки
_____________________________________________________________________
20. Відомості про природно-кліматичні умови у районі розташування об'єкта
будівництва (наявність небезпечних геологічних, гідрологічних та інших
природних процесів)
_____________________________________________________________________

Замовник
М П ______________________ ____________
підпис посада, ПІБ
Проектна організація
М П ______________________ _____________
підпис посада, ПІБ

« » ___________ 201 ____ р.

Анкета — структурно організований набір запитань, кожне з яких логічно

пов'язане з основною метою дослідження, отримання інформації відбувається
шляхом опитування респондентів. Вона використовується при проведенні
соціологічних, політичних, психологічних, маркетингових досліджень для оцінки
поточної ситуації або визначення перспектив розвитку досліджуваних процесів.

Переваги анкетування:

- можливість отримання як кількісних, так і якісних даних

- відносно легко організувати

 6

- простіше зводити результати

- респондентам легко брати участь.

Як правило, використовується саме як кількісний метод дослідження.

Існують ризики помилкової інтерпретації запитань та відповідей, оскільки

при використанні анкетування не можливо:

- уточнити відповідь під час використання інструменту

- проконтролювати «серйозність» відповідей респондентів, повноту

відповідей

- проконтролювати хто заповнюватиме анкету та кількість повернених

заповнених анкет.

Структура анкети має бути такою:

- назва преамбула або вступна частина (хто і для чого проводить опитування;
орієнтація, як заповнювати анкету; гарантії анонімності; орієнтовна тривалість,
подяка за участь)

- основна змістовна частина

- соціально-демографічний блок (паспорт).

Розрізняють такі типи запитань, що слід враховувати при складанні

опитувальників:

- прямі або непрямі/опосередковані

- відкриті, закриті та напівзакриті:

- закриті (так – ні – не знаю)

- закриті з варіантами відповідей

- з оціночною шкалою

- запитання-меню (один і більше варіантів відповіді) або альтернативні (лише

один варіант відповіді).
 7

Крім того, розрізняють допоміжні та основні / змістовні запитання.

Допоміжні запитання надають важливу для дослідження інформацію, яка
пов’язане не зі змістом дослідження, а, наприклад, з характеристиками цільової
аудиторії, або слугують підводками до основних запитань.

Слід враховувати різні види запитань з точки зору змісту та чітко розуміти,
чого стосуються наші запитання: поведінки, знань чи ставлення. Це важливо для
того, аби краще формулювати запитання.

Детальна класифікація типів запитань наведено на рис.1.1.

Рисунок 1.1 – Класифікація запитань

Приклад анкети замовника наведено на рис.1.2.

 8

Рисунок 1.2 – Анкета замовника

Опитувальний лист - це анкета з серією питань і варіантів відповідей на

них. Опитувальні листи складаються по конкретній темі або напрямку з метою
збору необхідної інформації. При заповненні опитувального листа варто вказувати
корисну інформацію, чітко відповідати на питання або додавати свій варіант або
 9

коментар. Після обробки та отримання результатів складається чітка система

найоптимальніших варіантів і пропозицій з даного питання.

Якщо заповнити опитувальний лист замовлення обладнання, то це сильно

скорочує і полегшує процес пошуку потрібного обладнання. Як правило, варіантів
і пропозицій одного і того ж товару багато, а який підходить саме замовнику,
визначитися складно. Команда фахівців при обробці запитальний листа, аналізує
проблеми і складає список найбільш підходящих варіантів вирішення конкретної
проблеми. Це скоротить до мінімуму тимчасові витрати користувача на пошук
потрібного і відповідного товару. Також це сприяє прискоренню зворотного
зв'язку з клієнтом для максимально ефективного вирішення його проблеми.

Як заповнювати та надсилати опитувальний лист

Важливо пам'ятати, що опитувальні листи - це анкетування, яке передбачає
в собі збір точних даних, тому його слід заповнювати ретельно, перевіряти всі дані
і відомості. Варто уважно прочитати і вникнути в суть питання, а потім вибрати
найбільш підходящий з запропонованих варіантів відповідей або запропонувати
свій. Опитувальні листи можуть офорлятися на різні теми. До них відносяться
опитувальні листи очисних споруд, проектування пожежної сигналізації,
охоронної сигналізації, монтажу л.юків димовидалення та ін. Який би замовник не
заповнив опитувальний лист на насосне обладнання або опитувальний лист на
проектування очисних споруд, замовнику необхідно відправити його на
електронну пошту або факсом, які вказані на сайті в розділі з контактами і в
самому опитувальному аркуші. Після того, як опитувальний лист заповнений і
відправлений, команда фахівців обробляє його, зв'язується з автором листа і
пропонує йому оптимальні варіанти вирішення проблеми, з урахуванням
зазначеної інформації в опитувальному аркуші.
Приклад опитувального листа наведено на рис.1.3.
 10

Рисунок 1.3 - Приклад опитувального листа.

Кожен вид розглянутих документів має певні відмінності та схожості, які

було проаналізовано згідно попередніх прикладів на рисунках, які були вказані у
таблиці 1.1.
 11

Таблиця 1.1 – Відмінності та схожості розглянутих типів документів.

Відмінності Схожості
Вихідний зміст Уточнення інформації щодо
заказу
Об’єм документу Список запитань
Запропонованість варіантів Структура
Наявність особистих даних Можливість внести додаткову
(анкета та опитувальний лист) інформацію
1.2 Опитувальні листи

На рис. 1.4 та рис.1.5 показано приклади двох опитувальних листів згідного

мого варіанту
.
 12

Рисунок 1.4 – Опитувальний лист на проектування пожажної сигналізації.

Рисунок 1.5 - Опитувальний лист на проектування люків димовидалення

 13

1.3 Детальне описання опитувальних листів

Перш за все, опитувальний лист починається з уточнюючої інформації

щодо адреси встановлення та проектування засобу безпеки. Структура документу
має бути послідовною та простою з точки зору замовника.У зміст будь-якого
опитувального листа повинно бути запропоновано певний вибір технологій, які
можуть бути потрібні замовнику Це необхідно, тому що не всі люди можуть знати,
що саме зараз пропонує ринок та чим відрізняються певні засоби безпеки.
У першому варіанті опитувального листа щодо проектування пожажної
безпеки, найголовнішими уточнюючими аспектами являються: тип управління,
кількість зон, тривога, система пожежогасіння, тип каналу зв’язку
(дротовий/бездротовий), електроживлення, датчики та ручник аварійної
сигналізації. Навпроти переліку повинні бути запропоновані існуючі та актуальні
варіанти технологій. Якщо замовник не володіє знаннями щодо того, який саме
засіб йому потрібен, це дозволяє йому отримати консультацію від спеціаліста про
різницю, функціональність та доцільність в залежності від зовнішніх умов.
Під час консультації, спеціаліст та замовник можуть разом заповнити рядок
«Дополнительно» у тому випадку, якщо під час розмови були виявлені будь-які
додаткові побажання та необхідність у специфічних додаткових функціях та
засобах пожежної сигналізації.
У другому опитувальному листі запропоновано проектування люків
димовидалення mcr Prolight. Рядки «Наименование организации-заказчика» та
«Ф.И.О. контактного лица» дозволяють отримати персональні дані замовника для
подальшої взаємодії з ним/ними. Далі пропонується вибір виду діяльності:
проектування, монтаж або поставка. Курсова робота передбачає саме
проектування.
Наступні розділи дозволяють обрати тип основи - одностулковий або
двостулковий та його формфактор, а також такі показники, як: колір, кут відкриття
люка, тип димовидалення та привід. Усі підрозли, як і попередній опитувальний
лист мають, декілька варіантів можливого вибору.
Під час консультації, спеціаліст та замовник також мають можливість разом
заповнити рядок додаткових побажань у тому випадку, якщо під час розмови була
виявлена необхідність у зміні будь-яких нюансів заказу.

1.4 Життєвий цикл проектів

 14

Нехай були обрані наступні параметри пожежної сигналізації:

- централь: безадресна;
- повідомлення: на пульт МЧС;
- 2-провідне підключення;
- Напруга живлення: 18-28 В;
- Струм у всіх режимах, не більше: 1 мА;
- здатність навантаження виносного індикатора, не більше: 50 мА;
- Діапазон статичної температури спрацьовування:
клас А1: 54 - 65 ° C
клас А2: 54 – 65°C
клас В: 69 – 85°C
- Ступінь захисту оболонки: IP30;
- Габаритні розміри: 101 x 101 x 56 мм;
- Вага: 150 г.

Згідно параметрів підходить пристрій Бренду Tiras Technologies - Датчик

пожарний тепловий Tiras СПТ-А на рис 1.6.
Особливості:
1. Відповідність класам А1/А1R, A2/A2R, B/B2
2. Оптична індикація працездатності сповіщувача у черговому режимі та в
режимі «пожежа»
3. Можливість підключення ВУОС (виносного пристрою оптичної
сигналізації)
4. Конструкція корпусу забезпечує зручний монтаж та обслуговування
5. Виготовлено з якісного та міцного ABS-пластику.

Рисунок 1.6 - Датчик пожарний тепловий Tiras СПТ-А

Нехай були обрані такі характеристики люка димовидалення:

- без утеплення;
 15

- тверда мінеральна вата завтовшки від 20 до 200 мм;

- плита PIR завтовшки від 40 до 200 мм;
- висота основи в межах 700 мм;
- сталева смуга із шаром ПВХ для кріплення мембрани (гідроізоляція
покрівлі);
- виготовлення основи, що направляє сопла та механізму відкривання з
нержавіючої сталі;
- управління вентиляцією: електричне 230В ~;
- термоізоляція основи із жорсткої мінеральної вати товщиною 40 мм, опір
теплопередачі R0=1,03÷1,08 м²×⁰С/Вт;
- кут відкривання стулки люка ≥ 90 °;

Люки димовидалення двостулкові типу S2 форма основи CE (квадратної та

прямокутної форми) призначені для встановлення на плоских та похилих дахах, з
різними типами покриттів, зображено на рис.1.7. Пряма основа стандартної
висотою 300 мм або 500 мм виготовлена з оцинкованої сталі товщиною 1,25 мм.
Нижня частина основи оснащена фланцем шириною 100 мм, за допомогою якого
люк монтується до покрівельної конструкції. Конструкцією люка забезпечується
непримерзання стулок та водовідведення. Смуга із сталі з полімерним покриттям,
встановлена у верхній частині основи, служить для простого кріплення
гідроізоляції;
Покрівельні люки дозволяють організувати природне освітлення денним
світлом, а в разі потреби можуть бути додатковим виходом на дах. Виготовлені за
європейськими технологіями на власному устаткуванні відповідно до вимог ФЗ-
123, ГОСТ Р 53301.
 16

Рисунок 1.7 – Люк димовидалення

 17

2 ПРОЕКТУВАННЯ ПІДСИСТЕМИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

2.1 Розрахування необхідної пропускної здатності мережі і глибини

відеоархіву

Общее кол-во Р % Кол Час Ко

№ видеокамер азре движен -во ов л- Вре
ва (ВК), из шен ие в кадр зап во мя
ри них ие кадре ов в иси су резер
ан вид сек. в то вного
та Вне Вн еок Вне Вну элект
сут к
шни утр аме шня тре ропит
ки за
х енн ры ,1 я ВК ння ания,
пи
их % я часов
си
рас ВК
пре
дел
ени
я из
общег
о
числа
4 21 3 1, 4CI 40 50 2 9 45 3
3 F 0
М (80
п )
(2
0)

Згідно мого варіанту в таблиці наведені вихідні дані будуть використані для
розрахування пропускної здатності мережі і глубини видеоархіву за допомогою
запропонованого калькулятора. Результати розрахунку наведені на рис.2.1.
 18

Рисунок 2.1 – Результати розрахунку

2.2 Необхідні технології для організації потоків від відеокамер до

центрального обладнання

Всі камери підключаються кабелем UTP 5e з обтисненими конекторами RJ-45

на обох кінцях до спеціального РоЕ комутатора, який у свою чергу з'єднується з
відео реєстратором та GPON терміналом за допомогою кабеля UTP 5e.
GPON термінал підключається до мережі Internet за домогою многомодового
ОК. Все обладнання живиться через спеціалізоване джерело безперебійного
живлення (ДБЖ).
Живлення камер реалізується за домогою технології PoE від комутатора
Switch.

Конфігурація каналів зв’язку включають:

- Вхідний канал зв’язку комутатора для отримання відеосигналу від камер

відеоспостереження з пропускною здатністю 100 Мбіт/с.

- Вихідний канал зв’язку комутатора длч трансляції відеосигналу у мережі

Internet 1 Гбіт/с.
 19

- Канал зв’язку між комутатором та відеореєстратором з пропускною

здатністю

1 Гбіт/с

2.3 Вибір оптимального варіанту запису відеоархіву

Найоптимальнішим варіантом запису відеоархіву являється відеореєстратор.

Відеореєстратор являє собою складний електронний пристрій, схожий по
будові з комп'ютером або відеосервером і містить у своєму
складі АЦП, процесор, жорсткий диск та інші компоненти. Для управління
відеореєстратором на ньому встановлена спеціалізована операційна система.
Перед записом оцифровані відеозображення, як правило, піддаються компресії
для зменшення займаного місця на жорсткому диску. Практично всі
відеореєстратори можуть працювати як з монохромними, так і
з кольоровими відеозображеннями. Багато відеореєстраторів мають можливість
підключення до комп'ютерної мережі для передачі відеозображень на комп'ютери
віддалених користувачів.
В залежності від поставлених завдань відеореєстратор може
використовуватися для вирішення різних завдань, у тому числі:
- для відеоспостереження за відвідувачами в приватних будинках, офісах,
магазинах;
- для відеоконтролю касових операцій на робочих місцях касирів в
магазинах (для аналізу відповідності відеоданих, даних касових терміналів
та чеків);
- для організації системи обліку та контролю автотранспорту на парковках і
КПП підприємств;
- для автоматичної реєстрації і контролю переміщень залізничних вагонів по
території заводів, комбінатів, паливно-заправних комплексів, сховищ;
- при організації територіально-розподілених систем відеоспостереження, в
тому числі з єдиним центром моніторингу.
Причиною цього вибору є невеликий об’єм збереженної інформації. Так як
компьютери не мають можливості для підключення великої кількості камер та
мать більш низьку швидкість передачі даних.
Характеристики системи відеоспостереження:
- Два жорстких диска (кожен ємністю 10ТВ);
- 24 камери відеоспостереження;
- Бітрейт камер з розподільною здатністю 1.3 Мpx – 3.11 Мбіт/с;
 20

- Бітрейт камер з розподільною здатністю 4 CIF – 1.03 Мбіт/с.

2.4 Структурна схема системи відеоспостереження

Наступна структурна схема, яку зображено на рис.2.2, відображає детальне

підключення елементів підсистеми відеоспостереження:

Рисунок 2.2 – Система відеоспостереження

2.5 Специфікація обладнання та матеріалів підсистеми відеоспостереження

У наступній таблиці 2.1 наведені специфікація обладнання та матеріали по

підсистемі відеоспостереження та розрахувана вартість обладнання і матеріалів
для підсистемі відеоспостереження

Таблиця 2.1 – Специфікація обладнання

№ Найменування обладнання Кількість, шт/m

1 Шафа для системи відеоспостереження Mirsan 1
GTV 19” 42U 600x600
2 Регістратор відеоспостереження Hikvision DS- 1
7732NI-E4-16P
3 Комутатор TP-Link TL-SL 1226P 1
4 Камери VIGI C 300P 24
5 Кабель UTP cat.5e 2401m
 21

6 Термінал GPON TP-Link XZ000-G3 1

7 Монітор FHD BenQ GW2475H 1
8 Кабель HDMI RZTK v2.0 1
9 Конектори RJ 45 50
10 Жорсткий диск (10 ТB) WD Black 2
11 Миша Logitech M90VSB 1
12 Блок розеток RPAS 19” 1U на 9 підкл. 1
13 ДБЖ АРС Black UPS Pro 900 VA 1
Сума 141805 грн
 22

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО ЦЕНТРУ ПІДСИСТЕМИ

ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

3.1 Вибір кількості і типів моніторів оператора підсистеми

відеоспостереження
Ситуаційний центр системи відеоспостереження повинен забезпечувати
виконання завдань з управління процесами функціонування всіх складових частин
системи відеоспостереження і нагляд за їх характеристиками, здійснення
контролю за відеопотоками, що передаються з веб-камер, параметрів
функціонування програмно-апаратних комплексів і складових частин
центрального серверного комплексу, а також стану підключення обладнання.
У разі виявлення некоректного функціонування системи
відеоспостереження ситуаційний центр повинен визначити джерело несправності.
Функціональними вимогами до ситуаційного центру системи
відеоспостереження є:
- приймання діагностичної інформації про складові частини системи
відеоспостереження;
- відображення діагностичної інформації на всіх пристроях системи
відеоспостереження;
- здійснення нагляду за змінами заданого набору параметрів;
- забезпечення зворотного зв’язку із службою технічної підтримки для
розв’язання проблем.
Моніторинг центрального серверного комплексу здійснюється шляхом
внутрішнього контролю за працездатністю серверного обладнання.
Серверний комплекс повинен мати такі параметри:
- стан використання пам’яті;
- доступність у мережі;
- кількість зайнятого місця за розділами жорстких дисків;
- кількість підключених каналів (камер).
Перш ніж визначити точну кількість та типи використаних моніторів,
потрібно враховувати наступні дані:

- Для виявлення людини оператором на зображенні з камери необхідно

розташувати монітор діагоналлю 22” на відстані не далі 2,8 м при
видимому куті 10°.

- Для розпізнавання людини необхідно розташувати монітор діагоналлю

22” на відстані не далі 1,6 м при видимому куті 30°.
 23

Для чергового монітора все залежить від обов'язків оператора. Якщо

оператор повинен у зображенні дізнатися про людину, то більше однієї камери він
навряд чи зможе контролювати. Якщо завдання контролю периметра, можна
вивести і 9 камер на один монітор.

Для довідкових моніторів розмір зображення камери на моніторі повинен

бути обраний виходячи з умови, що глянувши на неї, сидячи на робочому місці,
можна було оцінити обстановку контрольованої зони, що детально описано у
таблиці 3.1.

Маючи в загальній кількості 24 камери, по центру можно організувати

один робочий екран на 19” для відображення подій двох камер, яким можна було
б поставити пріоритет 1 (тобто важливим є детальне розпізнавання людини) та
два допоміжні монітори по 19”, на яких будуть відображатися по 11 картинок
камер відеоспостереження. Допоміжні монітори повинні знаходитись праворуч і
ліворуч, причому фізично праві від диспетчерського центру об'єкти - на правих
моніторах, а ліві - на лівих.
Таблиця 3.1 – Відношення кількості камер до діагоналі моніторів.

КІЛЬКІСТЬ КАМЕР НА
МОНІТОР, ПРИ ВІДСТАНІ
ДІАГОНАЛЬ МОНІТОРА
ОПЕРАТОРА ВІД ЕКРАНУ 150
СМ

19" 9-16

23" 25

40" 40-50

Монітори будуть розташовані на однаковій відстані від оператора, тобто по

сферичній поверхні. Також загальна кількіть моніторів (3 монітори)
забезпечують можливість для уважного спостереження за об’єктом або за
теріторією.

3.2 Візуалізація робочого місця оператора системи відеоспостереження

Для візуалізації робочого місця оператора системи відеоспостереження

було використано програмне рішення WELS, зображене на рис.3.1. На рисунку
 24

можна побачити найнеобхідніші для робочого місця елементи інтер’єру та

технічних засобів, таких як: монітори відеоспостереження, клавіатура,
системний блок, принтер, стаціонарний телефон.

Рисунок 3.1 – Робоче місце оператора відеоспостереження

3.3 Необхідна кількість операторів системи відеоспостереження

Перед тим, як вирішувати точну кількість операторів відоспостереження

у диспетчерському центрі, потрібно врахувати наступні фактори, які наведено у
таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Результат ранжирування професійних якостей оператора

відеоспостереження
 
Характеристика Середній Ранг
бал
Сприйняття зорових сигналів 4,7 1
Здатність тривалого перебування у статичній позі 4,8 2
сидячи
Високий рівень зорового сприйняття та уваги 5,3 3
Вміння виконувати вказівки, дотримуватись дисципліни 5,5 4
Вміння стримувати почуття 6.0 5
Сприйняття незначних змін 6,3 6
Здатність концентрації та перемикання уваги 6,5 7
Нервово-психічна стійкість 7,6 8,5
 25

Сприйняття великої кількості сигналів 7,6 8,5

Виразність, гучність, чіткість мовлення 7,7 10
Швидке реагування на 8,0 11
зорову та звукову інформацію
Емоційна стійкість 8,8 12

У зв'язку зі специфічними умовами праці, серед професіоналів системи

відеоспостереження загальноприйнятими вважаються такі факти, впливаючі на
результати спостереження:
— Вкрай складно постійно концентрувати увагу на численних картинках з
екранів моніторів. Через якийсь час у операторів починають втомлюватися очі
та розсіюватися увага (експерти стверджують, що людина в змозі утримувати
підвищену увагу на предметі не більше 10 хвилин).
— Довготривала, тиха, або напружена робота, згодом розслаблює і знижує
пильність навіть дуже відповідальних людей, змушуючи їх ставитися до своїх
обов'язків поблажливо, допускати різні поблажки та дрібні порушення,
керуючись принципом: «раніше нічого не траплялося нічого не відбудеться".
— Згодом, від постійної напруги та втоми, людина впадає у ступор, оцінна
пильність змінюється фоновим зором. Чоловік дивиться, але не бачить. Безліч
дрібних картинок з'єднується в одну велику, безлику, мерехтливу картину. Цей
стан можна порівняти з тим, коли людина засинає за кермом.
— Якщо робоча зміна оператора системи відеоспостереження перевищує 8
годин, то це, безумовно, негативно впливає на якість та професіоналізм його
роботи.
— Підозрювальні дії легше виявити, якщо вони явно помітні та очевидні
(наприклад, груповий напад, масова бійка, внесення-винесення габаритного
майна, пожежа), тривають відносно довгий час (не менше 1-2 хвилини). Ці події
набагато легше виявити, ніж швидкі, замасковані рухи злодія-кишенькового
злодія, що зливається з активним навколишнім середовищем.
Отже, я вважаю, що найраціональнішим варіантом являється позмінна
робота двох операторів, які будуть роботати за графіком – 2/2 з 8.00 до 22.00.
Таким чином у операторів буде можливість відпочинку і це знизить вирогідність
виявлення тривоги. На данний момент, я вважаю, що заробітна плата по цій
зайнятості повинна складати від 15000 гривень у місяць.

3.4 Розробка посадової інструкції оператора системи відеоспостереження

Нижче наведено приклад посадової інструкції оператора системи

 26

відеоспостереження:
ЗАТВЕРДЖУЮ

(назва установи, організації) (уповноважена особа)

(ПІБ, підпис)

"___" ______________ 20_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ОПЕРАТОРА ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

I. Загальні положення

1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов'язки, права та

відповідальність оператора відеоспостереження.
2. Оператор відеоспостереження призначається на посаду та звільняється з
посади у встановленому чинним трудовим законодавством порядку наказом
генерального директора.
3. Оператор підпорядковується безпосередньо начальнику служби режиму,
його заступникам, начальнику групи операторів, диспетчеру та помічнику
диспетчера.
4. У період тимчасової відсутності оператора його обов'язки покладаються на
тимчасово залученого на заміщення оператора.
5. У своїй роботі оператор керується чинними законодавчими актами РФ,
Статутом підприємства, Правилами внутрішнього розпорядку, наказами
(розпорядженнями) Генерального директора, Політикою у сфері якості та
внутрішніми нормативними документами компанії.

ІІ. Посадові обов'язки

1. Веде добовий журнал обліку роботи системи відеоспостереження.

2. Негайно повідомляє старшого диспетчера про всі помічені підозрілі події,
дії.
3. Не відволікаючись, спостерігає за виділеними для спостереження
приміщеннями.
4. Знає місця встановлення відеокамер в об'єктах спостереження відповідно до
схем та таблиць.
5. Знає інструкції, положення, розпорядження, що регламентують організацію
відеоспостереження на об'єкті.

ІІІ. Права
 27

Оператор відеоспостереження має право:

1. На всі передбачені законодавством соціальні гарантії.

2. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні своїх
посадових обов'язків та здійсненні прав.
3. Вимагати створення умов виконання службових обов'язків, зокрема надання
необхідного устаткування, інвентарю.
4. Знайомитись з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються
його діяльності.
5. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції щодо покращення
організації та вдосконалення методів виконуваної ним роботи.
6. Запитувати особисто чи за дорученням безпосереднього керівника
документи, необхідні виконання своїх посадових обов'язків.
7. Підвищувати свою професійну кваліфікацію.

IV. Відповідальність

Оператор відеоспостереження відповідає за:

1. Невиконання чи неналежне виконання своїх посадових обов'язків,

передбачених цією посадовою інструкцією - у межах, визначених чинним
трудовим законодавством України.
2. Заподіяння матеріальних збитків - у межах, визначених чинним трудовим та
цивільним законодавством України.
3. Правопорушення, скоєні у процесі провадження своєї діяльності - у межах,
визначених чинним адміністративним, кримінальним, цивільним
законодавством України.

ПОГОДЖЕНО:
Керівник "____"
________ ______________________
структурного ____________
(Підпис) (ПІБ)
підрозділу: ____р.

"____"
З інструкцією ________ ______________________
____________
ознайомлено: (Підпис) (ПІБ)
____р.