Professional Documents
Culture Documents
106 Щодо дотримання ст 57 1 ЗУ Про освіту МОН
106 Щодо дотримання ст 57 1 ЗУ Про освіту МОН
Внаслідок військової агресії росії проти України понад одинадцять мільйонів громадян
України (як дорослих, так і дітей) залишили свої домівки та перемістилися до інших областей
України та, навіть, інших країн. Тому гостро постало питання організації освітнього процесу
та закінчення навчального року, видачі документів про освіту. Міністерство освіти і науки
України, в межах своїх повноважень, надавало відповідні рекомендації щодо організації
освітнього процесу, трудових відносин та оплати праці в умовах воєнного стану.
Працівники закладів та установ освіти, навіть під обстрілами, сумлінно виконують свої
обов’язки та забезпечують освітній процес. Проте вони також потребують підтримки від
держави і, найголовніше, виплати заробітної плати.
Кабінет Міністрів України постановою від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати
праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану»
врегулював питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються із
бюджету, в умовах воєнного стану.
З одного боку, уряд визначив, що працівники повинні отримати оплату часу простою у
розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного
розряду (посадового окладу). Але при цьому надав право керівникам державних органів,
підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, самостійно
визначати розмір оплати часу простою працівників.
З метою надання додаткових державних гарантій в умовах воєнного стану працівникам
закладів та установ освіти 15.03.2022 Верховна Рада України доповнила Закон України
«Про освіту» ст. 57-1 «Державні гарантії в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або
надзвичайного стану».
Держава гарантувала працівникам закладів та установ освіти, і навіть тим, які в умовах
воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її
місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені
змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх
проживання (перебування) на час особливого періоду збереження місця роботи, середнього
заробітку, здійснення виплат, передбачених законом.
Забезпечення державних гарантій в умовах воєнного стану було покладено на органи
виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні
адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представників, посадових осіб
(керівників, голів, начальників), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти,
заклади освіти, установи освіти, наукові установи та їх засновників.
Завдяки рекомендаціям Міністерства освіти і науки України щодо відновлення
освітнього процесу, педагогічні та науково-педагогічні працівники отримують заробітну
плату в повному обсязі.
Проте керівники органів місцевого самоврядування, закладів та установ освіти
відмовляються забезпечувати державними гарантіями працівників закладів освіти, які не
задіяні в освітньому процесі, або працівників у місцевостях та закладах освіти, де освітній
процес не було поновлено (заклади дошкільної освіти), роблячи вигляд, що статті 57-1
Закону України «Про освіту» взагалі не існує та користуються лише постановою КМУ від
07.03.2022 № 221. І це не зважаючи на норму закону, наявність величезного залишку коштів
освітньої субвенції, економії коштів місцевих бюджетів за рахунок комунальних послуг та
відсутності харчування дітей з 24 лютого 2022.
Окремим питанням стоїть виживання громадян України – педагогічних працівників,
які працювали в закладах освіти, що розташовані на тимчасово окупованих територіях або на
територіях, на яких були чи тривають бойові дії.
Внаслідок окупації або бойових дій було припинено функціонування органів державної
влади та місцевого самоврядування та/або їх структурних підрозділів. Це призвело до того,
що працівники не отримують заробітну плату з лютого місяця. Таким чином вони фактично
поставлені на межу виживання, бо на державну допомогу в розмірі 6500 грн працівники
закладів та установ освіти права не мають.
Більш того, незважаючи на постанову КМУ від 07.03.2022 № 221, яка гарантувала
працівниками закладів та установ освіти, які фінансуються з бюджету, оплату праці
щонайменше у розмірі 2/3 посадового окладу, вже є абсолютно протиправні випадки, коли
голови органів місцевого самоврядування, навіть не в зоні бойових дій, власними
розпорядженнями призупиняють дію трудових договорів, у тому числі з вчителями,
які працюють дистанційно з територій інших країн.
Пряме порушення ст. 57-1 Закону України «Про освіту», неможливість отримати
державну допомогу у розмірі 6500 грн викликає нерозуміння та обурення в працівників
закладів освіти. Особливо зважаючи на Ваші обіцянки, що всі освітяни, навіть на тимчасово
окупованих територіях, отримають заробітну плату. Та найгірше те, що таке порушення
наданих державою гарантій керівниками органів державної влади, місцевого самоврядування
та керівниками закладів вищої освіти викликає зневіру в державу та її органи, що особливо
неприпустимо в умовах воєнного стану.
З повагою
голова Харківської обласної
організації профспілки Лідія ДУЛУБ