ФІПО. 19-група.

Мостова Каріна Василівна

Тема: Періоди розвитку передумов обчислювальної техніки.
Обчислювальна техніка – найважливіший комплект процесу обчислень і
обробки даних. Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка
пройшла тривалий шлях розвитку. Загалом усю її історію можна поділити на
чотири періоди – домеханічний, механічний, електромеханічний та
електронний.
1. Давній період
 Домеханічний період.
Найдавнішим лічильним пристроєм, наданим людині самою природою,
була її власна рука. Спочатку люди лічили на пальцях однієї руки, потім на
пальцях двох рук, а в деяких племенах використовували для цього ще й пальці
ніг.
Найбільш затребуваною виявилась необхідність визначати кількість
предметів, що використовуються у міновій торгівлі. Одним з найпростіших
рішень було використання масового еквівалента предмета обміну, що не
вимагало точного перерахунку кількості його складових. Для цього
використовувались найпростіші балансирні ваги, які стали, таким чином, одним
з перших пристроїв для кількісного визначення маси.
Порівняно складним пристосуванням для рахунку могли бути чотки,
застосовувані в практиці багатьох релігій. Віряни як на рахівниці відраховували
на зернах чоток кількість виголошених молитов, а при проході повного кола
чоток пересували на окремому хвостику особливі зерна-лічильники, які
означали кількість відлічених кіл.
Перший лічильний пристрій, який звався абак, з’явився у Вавилоні близько
3000 року до н.е. Його довгий час застосовували у Стародавній Греції, Римі та в
Західній Європі. Абак — це звичайна дошка, розділена на смуги, вздовж яких
пересували камінці чи кістки. Поступово людина вдосконалювала цей пристрій.
Кістки почали нанизувати на нитки, які натягували на рамку. Так з’явилася
рахівниця, яку дехто використовує і нині.
Приблизно 500 років до н.е. у Китаї з’явилась більш «сучасний» варіант
абаку з кісточками на стяжках – суаньпань.
2. Епоха середньовічча
 Механічний період
Перший у світі автоматичний обчислювальний пристрій для обчислень було
описано у 1623 році німецьким ученим Вільгельмом Шиккар-дом.
Запропонована ним ідея пристрою із застосуванням підсумкового та
розмножувального механізмів використовувалась надалі у всіх механічних
обчислювальних машинах. 1630 рік — Річард Деламейн створив кругову
логарифмічну лінійку.
Машина да Вінчі
У 1967 р. в рукописах видатного італійського живописця, скульптора, вченого,
інженера Леонардо да Вінчі виявили проект механічної 13-розрядної
обчислювальної машини, що будувалася на основі десяти зубчастих колес.
Машина Паскаля («паскаліна»)
Незважаючи на більш ранні розробки, першою механічною машиною
вважається 5-розрядний ( потім 8-розрядний) підсумовуючий автомат
(суматор), побудований у 1641-1642 рр. французьким математиком Б. Паскалем
(1623-1662). Машина виконувала дії додавання і віднімання над
шестицифровими числами. У так званій «паскаліні» десяткові цифри
задавалися поворотами коліщаток, які мали десять зубців із цифрованими
поділками, а результат прочитувався у віконцях. Механічно пов’язані між
собою коліщатка враховували перенесення одиниці у наступний розряд. Він
виготовив її для полегшення роботи свого батька, що працював податковим
інспектором. Збереглось сім екземплярів машини Паскаля, один з них
зберігається в Музеї мистецтв і ремесел в Парижі (Франція).
Відомий німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц у 1673 році створив
перший арифмометр — машину, яка виконувала чотири арифметичні операції.
3. Період XVIII – XIV ст.
У подальшому було створено багато конструкцій арифмометрів, зокрема
арифмометр Томаса (1873р.) , машину Боле, арифмометр Орднера (1890р.), і
вони набули широко розповсюдження. Слід зазначити, що такі лічильні
пристрої використовували до 80-х років XX століття. У 1822 році англійський
математик Чарльз Беббідж презентував свою різницеву машину. Машина була
повністю механічною і складалася з безлічі шестерень і важелів. У ній
використовувалася десяткова система числення. Починаючи з 1834 року,
Чарльз Беббідж розпочав проєктування аналітичної машини. Завдяки своїм
дослідженням він сформулював принципи побудови обчислювальної машини
нового типу, що мала всі основні складові сучасних комп’ютерів. Історія
донесла до нас такий цікавий факт: за проханням Беббіджа першу програму для
його машини написала англійська математикиня леді Ада Лавлейс, дочка
відомого англійського поета лорда Джорджа Байрона. Цю жінку вважають
першою програмісткою у світі. На її честь було названо одну з мов
програмування ADA. На жаль, через нестачу коштів та низький розвиток
технологій того часу, аналітична машина не була завершена при житті
Беббіджа. Проте у 1906 році його син Генрі спільно з фірмою Монро побудував
діючу модель аналітичної машини, що містила арифметичний пристрій та
пристрій для друку результатів.
 Електромеханічний період
З появою електроструму розпочався новий етап розвитку обчислювальної
техніки — електромеханічний. У кінці ХІХ ст. американець Герман Голлеріт,
син німецьких емігрантів, сконструював електричний перфокартковий
обчислювальний пристрій для розв’язування складних статистичних задач.
Інформацію кодували за допомогою перфорацій у спеціальних картах, що
розміщували в машині у певному порядку. Електричний пристрій розпізнавав
отвори і посилав сигнали в обчислювальну машину. Пристрій Голле-ріта був
настільки вдалим, що Бюро перепису США використало його при опрацюванні
даних перепису населення у 1880 році. У 1887 році Росія купила цю машину
для опрацювання даних першого перепису населення. Пізніше Голлеріт очолив
фірму з виробництва перфокарт, яка з часом перетворилася на відому фірму
ІВМ. На основі ідей Беббіджа у 1944 році в Америці було створено керуючий
автоматичними послідовностями обчислювач MARK-1. Фактично це був
удосконалений арифмометр завдовжки 17 метрів і заввишки два з половиною
метри. Важив він біля 5 тонн. Це був програмований механізм, якому надавався
рух з допомогою електродвигуна. Проте першим автоматичним програмованим
комп’ютером став Z3. Створений Конрадом Цузе програмований комп’ютер
керувався перфострічкою, що була створена з кіноплівки. У Z3 був повністю
автоматичний контроль над операціями. Отже, в сучасному розумінні це був
перший комп’ютер.
 Електронні обчислювальні машини
Калькулятори продовжували розвиватись, але комп'ютери додали
найважливіший елемент — умовні команди та більше пам'яті, що дозволило
автоматизувати численні розрахунки і взагалі, автоматизувати багато завдань з
обробки текстів. Комп'ютерна технологія зазнавала значних змін кожні десять
років, починаючи з 1940 року. Обчислювальна техніка стала платформою для
інших завдань, не тільки обчислень, таких як автоматизація процесів,
електронних засобів зв'язку, контроль обладнання, розваги, освіта тощо. Кожна
галузь у свою чергу, запровадила власні вимоги для обладнання, яке
розвивається відповідно до цих вимог. Перші комп'ютери вимагали від
операторів доволі багато ручної рутинної роботи із введення даних і
супроводження обчислень. Зазвичай вирізняють чотири покоління електронної
обчислювальної техніки. Швидкий розвиток і розповсюдження комп'ютери
одержали починаючи з третього покоління. Під терміном «П'яте покоління
ЕОМ» відомий невдалий проект японської держави зі створення комп'ютерів
нового типу і підвищеної продуктивності (завершився 1992). Також часто під
цим терміном маються на увазі квантові комп'ютери, днк-комп'ютери та інші
перспективні, експериментальні обчислювальні технології.Покоління
комп'ютерів (англ. generations of computers) класифікує їх за ступенем розвитку
апаратних і програмних засобів. Покоління визначається елементною базою,
архітектурою та обчислювальними можливостями.

Інформація була взята з:

1. https://studfile.net/preview/3904877/
2. https://uabooks.top/2213-11-storya-obchislyuvalnih-ta-kompyuternih-
pristroyiv.html
3. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE
%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BE
%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E
%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_
%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8