You are on page 1of 9

1.Перелік небезпечних фкторів.

Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або низка
небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого
технологічного процесу може бути визначена за їх кількістю і за ступенем небезпеки
кожного з них зокрема. Безпека праці на виробництві визначається ступенем безпеки
окремих технологічних процесів.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ГОСТ 12.0.003-74 поділяються


на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на
людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші - на
конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

В процесі роботи на підприємстві на працівника можуть впливати такі небезпечні й


шкідливі виробничі фактори:

 - машини, що рухаються, автотранспорт і механізми;


 - рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання;
 - падаючі вироби техніки, інструмент і матеріали під час роботи;
 - ударна хвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини);
 - струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском;
 - підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання
поверхонь, по яких переміщується робочий персонал);
 - підвищені запорошеність й загазованість повітря;
 - підвищена чи знижена температура поверхонь техніки, обладнання й
матеріалів;
 - підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря;
 - підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука;
 - підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися
через тіло людини;
 - підвищений рівень статичної електрики;
 - гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;
 - відсутність чи нестача природного світла;
 - недостатня освітленість робочої зони;
 - знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;
 - пряма блискість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар
автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на
поверхні територій виробництв);
 - підвищена пульсація світлового потоку;
 - підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;
 - хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні,
мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);
 - хімічні речовини , що проникають в організм через органи дихання,
шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;
 - патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти
їхньої життєдіяльності;
 - перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні
перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга,
монотонність праці).
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати
граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і
нормативно-технічній документації.

2.Аналіз ситуації та надання рішень.


Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі

Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах
гару, підвищення температури і т.п.) повинен:

— негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в пожежнорятувальну службу (при цьому
необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а також повідомити своє прізвище);

• вжити по можливості заходів по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню


матеріальних цінностей.

Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної


безпеки, після прибуття до місця пожежі повинні:

1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.

2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.

3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння,


добровільну пожежну дружину.

4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього
наявні сили і засоби.

5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не


беруть участь в гасінні пожежі.

6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.

7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі


найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.

Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових пристроїв

Для керівництва

1. Керівнику об’єкта при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на


території об’єкта необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за
телефонами:

— чергового УСБУ в Сумській області – 200-000;


— чергового ГУМВСУ в Сумській області – 200-000 або 102.

2. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:

— час виявлення підозрілого предмета;

— точне визначення його місце перебування;

— відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода
тощо).

3. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню
присутність на момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.

4. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися,


не розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не
користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої
знахідки.

5. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних
підрозділів. Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від
місця перебування підозрілого предмета.

6. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото


підозрілої знахідки — оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну
відстань від нього.

7. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу,


води й електрики.

8. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до


прибуття представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців –
вибухотехніків і обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.

9. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або


проїзду до підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.

10. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з


заявником та очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.

11. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і


старшого представника від правоохоронних органів.

12. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі
терористичні прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.

Дії у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:


• не торкайте у вагоні поїзда, під’їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до
них інших. Повідомите про знахідку співробітника поліції;

• у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів,


лементу й стогонів;

• при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками,
подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;

• використайте будь-яку можливість для порятунку;

• якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте
домедичну допомогу постраждалим;

• намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим


співробітникам спецслужб.

Дії під час перестрілки:

• якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж лягте й озирніться, виберіть найближче
укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи
будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не
найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди
сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;

• проводьте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За


можливості повідомте про інцидент співробітників поліції;

• якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на


підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в
укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не
припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

Дії у випадку захоплення літака (автобуса):

• якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги


терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;

• заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте


кросворди;

• зніміть ювелірні прикраси;

• не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без


їхнього дозволу;

• не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;

• жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;


• якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й
залишайтеся там до закінчення штурму;

• після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його
замінування терористами й вибуху парів бензину.

Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:

• подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину
дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;

• намагайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам


(сусідам);

• одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону


на вузол зв`язку, а потім в поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто
телефонував;

• напишіть заяву керівнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для


прийняття необхідних заходів;

• поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто
дзвонив і прийме необхідні міри.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

• зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

• не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з
ненадійною репутацією;

• завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові
своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

• знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання,
роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо).
Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та
малознайомих місцях;

• при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди


цивільного захисту (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного
транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям,
перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

• уникати місць скупчення людей;


• не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

• у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку
або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи
тощо);

• при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;

• посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової
інформації сторони-агресора;

• орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність,


протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи
правопорядку, місцевої влади, військових;

• у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного


захисту, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати
нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та
відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в
сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови
використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

• надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу,
представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;

• у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій
(арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про
них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно
пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і
будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

• підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

• спостерігати за ходом бойових дій;

• стояти чи перебігати під обстрілом;

• конфліктувати з озброєними людьми;

• носити армійську форму або камуфльований одяг;

• демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

• підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:


1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

3. намагатися розряджати і розбирати;

4. виготовляти різні предмети;

5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на


місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном
«101» та «102».

3.Заходи захисту та евакуація населення.


В організації захисту населення від надзвичайних ситуацій значна роль відводиться
проведенню евакуаційних  заходів для тієї частини населення, яка потрапляє в  зону
підтоплення або катастрофічного затоплення, великих виробничих аварій, катастроф,
стихійного лиха , бойових дій.
Евакуація це є організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони
можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також
матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.
Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного
чи природного характеру, проводиться:
- обов’язкова;
- загальна або часткова евакуація населення;
- тимчасового або безповоротного характеру.
Повідомлення про евакуацію має надаватися по всіх наявних засобах зв'язку та  інформації.
Отримавши повідомлення кожна людина повинна підготувати себе та житло до евакуації.
Підготувати себе – це означає взяти:
- документи (паспорт, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне
посвідчення, свідоцтво про народження) цінності і гроші;
- продукти харчування і воду з розрахунку на 3 доби (потрібно брати продукти, що не швидко
псуються, зручно зберігаються і не потребують тривалого готування перед вживанням –
консерви, концентрати, галети, сухарі, печиво. Воду доцільно зберігати у флязі);
    Із речей береться найбільш необхідне: 
Одяг;
 Взуття;
 Білизна;
предмети першої необхідності;
у комплекті одягу бажано мати плащ і спортивний костюм.
     Взуття переважно має бути гумовим або на гумовій основі. Ці види одягу та взуття
найбільш придатні для використання як засоби захисту шкіри у випадку радіоактивного,
хімічного забруднення або біологічного зараження. Обов’язково необхідно взяти теплі
(вовняні) речі, натільну білизну навіть якщо евакуація провадиться влітку.
    Необхідно мати:
засоби зв’язку та інформації  та елементи живлення до радіоприймача;
ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні),
запальничка, свічки;
компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці
тощо);
ніж, сокиру, сигнальні засоби ;
 декілька пакетів для сміття, об’ємом 120 літрів. (Може замінити намет або тент, якщо
розрізати);
рулон широкого скотчу;
блокнот і олівець;
нитки та голки;
аптечка першої допомоги.
Кількість речей і продуктів харчування має бути розрахована на те, що людині доведеться
нести їх самій, загальна маса речей і продуктів харчування має складати до 50 кг на дорослу
людину у відповідності з її фізичною витривалістю.
Усі речі і продукти харчування повинні бути запаковані у «тривожну валізу» так щоб її зручніше
було нести.
До кожного місця з речами прикріплюється бірка з позначенням на ній прізвища, імені по
батькові, адреси постійного місця проживання і кінцевого пункту евакуації їх власника.
Дітям дошкільного віку вкладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де
зазначається прізвище, ім’я, по батькові, домашня адреса, а також ім’я та по батькові матері і
батька.
 
Підготувати житло – це означає:
- відключити електричний струм;
-  перекрити газ, воду;
- закрити кватирки, вікна і вхідні двері.
У призначений час прибути на свій збірний  пункт  евакуації і зареєструватися.
По можливості надати допомогу особам, які не можуть самостійно рухатись і прибути на 
збірний  пункт  евакуації, або повідомити про них начальнику збірного  пункту  евакуації.
 При пересуванні пішки необхідно:
- суворо дотримуватись дисципліни;
- виконувати всі команди і сигнали, що подаються керівниками маршу;
- дотримуватись темпу і дистанції під час руху;
 Під час руху транспортними засобами кожний громадянин повинен:
-     суворо дотримуватись встановленого порядку посадки;
- не допускати тисняви і штовханини біля дверей вагонів, бортів автомобілів;
- не виходити без дозволу старших вагонів,  автомобілів на зупинках.

Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом


радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та
землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних
явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет,
боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах
Збройних Сил, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).
Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення,
катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних
(гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів
менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на
арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива,
інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.
Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації
або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.
Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби
відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або
здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.
Часткова евакуація населення проводиться з використанням транспортних засобів, що
експлуатуються згідно з графіком роботи.
Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення
здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має
повноваження щодо прийняття такого рішення.
Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний
перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими
об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають
зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.
Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і
культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення
евакуації, у визначеному законодавством порядку.

You might also like