Маніпуляції в медіапросторі.

Маніпуляція в медіа — це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування

певного погляду, ставлення до тієї або іншої проблеми / особи / явища. Маніпулювання
здійснюється для того, щоб управляти масами, керувати поведінкою людини через вплив на
свідомість, інстинкти та ідеологію людини.

Що таке "мова ворожнечі"?

Мова ворожнечі – це будь-яка комунікація, зокрема, у вигляді зображень, відео, пісень тощо, у
мові, письмі чи поведінці, що є агресивною або такою, що використовує принизливі чи
дискримінаційні висловлювання стосовно особи чи групи просто на основі того, ким вони є.

Достовірність інформації в мас-медіа.

Достовірність інформації — властивість бути правильно сприйнятою, безсумнівна вірність
наведених відомостей, які сприймає людина. Достовірна інформація обов’язково має
містити посилання на джерело, щоб можна було перевірити та підтвердити правдивість
слів. Якщо в тексті вживаються узагальнені вислови: «на думку експертів», «як зазначили
науковці», «говорять», «усім відомо», «ви, можливо, чули про» тощо, то це свідчить про те,
що інформація може бути недостовірною. Нині також постає проблема з перевірки
інформації в мережі Інтернет, де часто автори залишаються анонімними, працюють боти,
що поширюють неправдиву інформацію. Користувачі здебільшого самі мають звертати
увагу, яку інформацію вони споживають, а особливо поширюють. В Інтернеті вищий
ступінь довіри має інформація з офіційних сайтів, усі інші сторінки, форуми, соцмережі
мають значні ризики поширення недостовірної інформації. Питання достовірності
інформації регулюється правовими нормами, що передбачають можливу відповідальність
журналістів за поширення недостовірної інформації.

Як роспізнати фейкову інформацію.

Відсутність посилання або джерела, з яких були взяті ті чи інші заяви, є очевидним
сигналом того, що пост, швидше за все, є фейком. Будь-які заяви або цитати посадовців
мають бути підкріплені надійними джерелами; звертати увагу на сумнівні цитати та
фотографії.

З початком війни матеріали українських медіа стали гострішими, аж до порушення подекуди

журналістських стандартів. Цю тенденцію посилила соціально-економічна та політична
кризи. Передусім це виявляється у використанні медійниками для посилення позиції видання
чи задля загравання з цільовою аудиторією проявів «мови ворожнечі». У результаті виникає
поділ на «своїх» і «чужих», на хороших і поганих, на розумних і не дуже. Гіперболізація
негативних ознак опонентів і виняткових чеснот представників свого «табору» спричиняє
розлом усталеної картини світу споживачів масмедіа. Лінгвістичні основи «мови ворожнечі»
в медіа ґрунтуються на чотирьох напрямках мовознавства: прагмалінгвістичному, лінгво-
когнітивному, структурно-семантичному і стилістичному на стику з юриспруденцією та
психологією. Психолінгвістичні ознаки такого явища, як «мова ворожнечі» і є предметом
нашого дослідження.