Практична робота №5

Ісая Єгора 10-Б

№1
Цензура - це процес обмеження вільного вираження думок, ідей,
інформації, або відображен Ц ня чого-небудь, зазвичай з метою
заборонити їхнє розповсюдження або вплив на суспільство.
Клікбейт-це заголовок, опис, зображення або відео, що
призначені для того, щоб привернути увагу користувача та
надихнути його на натискання на посилання, але можуть бути
обманливими або не збігатися зі змістом сторінки. Такий тип
змісту часто використовується на новинних сайтах, блогах та
соціальних медіа з метою залучення трафіку на сайт.
«Мова ворожнечі» - це мовлення, яке містить висловлювання,
що спрямовані на підбурювання до ненависті, дискримінації або
насильства проти певної особи або групи осіб на підставі їхньої
раси, національності, релігії, статі, ідентичності гендера або іншої
характеристики.

№2
Спільне між маніпуляцією та фейком: Маніпуляція та фейк
мають спільне те, що вони обидва передають недостовірну або
спотворену інформацію з метою змінити думки, переконання або
поведінку людей.

Відмінне між маніпуляцією та фейком: фейк - це недостовірна

інформація, яка створюється або розповсюджується з метою
обману людей. Це може бути фальшива новина, подія, фото,
відео або інше інформаційне повідомлення, яке має на меті
обману аудиторії та передачі неправдивих фактів, а от
маніпуляція - це спроба вплинути на думки, переконання та
поведінку людей.
№3
1) Мова ворожнечі у медіа:
1)Політичні дебати: під час політичних дебатів можна побачити
використання мови ворожнечі, коли кандидати намагаються
знизити довіру до своїх опонентів, змалювати їх як
неспроможних або некомпетентних.
2)Газетні статті: у деяких газетах можна знайти статті, в яких
автор намагається дискредитувати людину або групу людей,
змалювавши їх як погану або небезпечну для суспільства.
3)Соціальні медіа: у соціальних мережах дуже поширене
використання мови ворожнечі, особливо під час політичних
дискусій або в спірних темах. Користувачі можуть намагатися
дискредитувати інших користувачів або групи людей,
змалювавши їх у негативному світлі.
4)Телевізійні програми: у телевізійних програмах, які
обговорюють певні теми, можна знайти використання мови
ворожнечі, коли учасники програми намагаються знизити довіру
до інших учасників, змалювавши їх як неспроможних або
некомпетентних.
2) Використоввування маніпуляцій у медіа:
1) Захоплення зображень: Медіа можуть використовувати
зображення або відео в спосіб, що викривляє реальність.
Наприклад, фотографія, яка показує людей, які навіть не беруть
участь у протестах, як якісь їх прихильники, може бути
використана, щоб допомогти поширити негативні думки про
протестувальників.
2)Зміст, який залежить від аудиторії: На деяких сайтах з
новинами можна побачити, які статті з’являються на головній
сторінці, залежно від того, які інші статті читає ця аудиторія. Якщо
більшість читачів цього сайту переважно читають статті про одну
політичну партію, то сайт може розмістити ще більше статей про
цю партію, незалежно від того, що інші партії мають більшу
важливість.
3)Вибіркове процитування: Медіа можуть вибирати фрагменти
інтерв’ю або промови, які підтримують їхню позицію, і не
згадувати про інші, які суперечать цій позиції. Це може призвести
до спотворення думки глядачів чи читачів.
4)Створення заголовків: Заголовки можуть бути створені в спосіб,
щоб привернути увагу читачів, а не щоб дати точне відображення
того, що стаття насправді містить. Наприклад, заголовок може
стверджувати

3) Використання фейків у медіа:

1)Підроблені зображення: Медіа можуть використовувати
підроблені зображення, щоб змусити глядачів чи читачів
повірити у фальшиву історію. Наприклад, в мережі можуть
з'являтися фотографії розбитих вікон у магазинах, зроблені під
час іншого протесту в іншому місті чи навіть в іншій країні.
2)Підроблені документи: Медіа можуть поширювати документи,
які насправді не існують, щоб змусити глядачів чи читачів
повірити у фальшиву історію. Наприклад, може бути поширена
фальшива листівка, що показує, як голосування виборців було
взагалі нечесним.
3)Підроблені новини: Медіа можуть створювати повідомлення
про події, які не відбувалися, або спотворювати факти, щоб
створити неіснуючі сенсаційні історії. Наприклад, може бути
поширена фальшива історія про те, як популярний політик
зробив щось дуже контроверсійне, що фактично ніколи не
сталося.
4)Спотворення цитат: Медіа можуть спотворювати цитати
відомих осіб, щоб допомогти підтримати свою позицію.
Наприклад, в інтерв'ю політика може бути викривлена його
позиція щодо конкретного питання, щоб зробити його більш
сприятливим для певної аудиторії.
4) Використання кібербулінгу у медіа:
1)Образи, зневажливі коментарі та негативні оцінки в Інтернеті:
Журналісти та коментатори можуть використовувати Інтернет
для нападу на інших людей, пишучи зневажливі коментарі або
оцінки. Це може завдати шкоди не тільки самій особі, яку вони
ображають, але й її репутації, кар'єрі та здоров'ю.
2)Фальшиві новини та дезінформація: Журналісти можуть
сприяти кібербулінгу, публікуючи фальшиві новини про певні
особи або групи людей. Це може привести до того, що люди
починають обговорювати ці фальшиві новини та вести себе
негативно щодо об'єктів цих новин.
3)Відео, зображення та інші матеріали, що ображають:
Журналісти можуть використовувати фотографії, відео та інші
матеріали, що ображають, і публікувати їх в мережі, щоб зробити
жертву об'єктом насмішок та глузувань.
№4
Висновок: У медіа та у інтернеті дуже багато фейків, маніпуляцій
та інформації, яка негативно впливає на людей, тому як висновок
можу сказати, що кожна людина повинна себе максимально
оберегти від цього та недовіряти ніяким джерелам інформації,
окрім офіційних, маніпуляцій та фейків знаходиться по мінімуму.