МІННА БЕЗПЕКА: ПРАВИЛА МАЄ ЗНАТИ КОЖЕН!

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1. Торкатися знайденого предмета, пересувати його або робити з ним будь-які інші дії, особливо
намагатися розібрати або знешкодити його.
2. Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть
незначне коливання ґрунту.
3. Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які
можуть його утворювати.
4. Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного
керування, сигналізацією автомобілів тощо).
5. Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити або здійснювати інші дії на
нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
6. Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ?

1. Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення
предмета.
2. Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
3. Якщо ви або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
4. Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас
відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить
група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
5. Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за
телефонами 101 зі 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної
адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
6. По можливості до прибуття правоохоронних органів або спеціальних служб вживіть заходів щодо
недопущення до небезпечної зони сторонніх людей.

Алгоритм дій при виникненні надзвичайних ситуацій

Порядок дій керівників та працівників при виникненні
надзвичайних ситуацій, а також при несприятливих побутових
або нестандартних ситуаціях
Порядок дій персоналу навчального закладу щодо дії при пожежі
Кожний працівник закладу освіти при виявленні пожежі або ознак горіння (задимлення, запах гару,
підвищення температури і т.п.) повинен:— негайно повідомити про це за телефоном 101, 102 в
пожежнорятувальну службу (при цьому необхідно назвати адресу об’єкту, місце виникнення пожежі, а
також повідомити своє прізвище);

 вжити по можливості заходів по евакуації людей, гасінню пожежі і збереженню матеріальних

цінностей.
Особи, які в установленому порядку призначені відповідальними за забезпечення пожежної безпеки,
після прибуття до місця пожежі повинні:

1. Повідомити про виникнення пожежі за телефоном 101,102 в пожежно-рятувальну службу.

2. Здійснити оповіщення людей про пожежу.
3. Поставити до відома керівництво і чергові служби об’єкту, ланку пожежогасіння, добровільну пожежну
дружину.
4. У разі загрози життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і
засоби.
5. Видалити за межі небезпечної зони всіх учасників навчально-виховного процесу, що не беруть участь
в гасінні пожежі.
6. Забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, що беруть участь в гасінні пожежі.
7. Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.
8. Організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби надати допомогу у виборі найкоротшого
шляху для під’їзду до осередку пожежі і у війти в склад штабу пожежогасіння.
Пам’ятка щодо першочергових дій у разі виявлення вибухових
пристроїв для керівництва
1. Керівнику об’єкта при одержанні інформації про виявлення підозрілого предмета на території об’єкта
необхідно негайно повідомити про це чергові частини правоохоронних органів за телефонами:
— чергового ГУМВСУ в Харківській області – 102.

1. Шляхом опитування заявника та очевидців з’ясувати:

— час виявлення підозрілого предмета;

— точне визначення його місце перебування;

— відомості про особу, яка залишила підозрілий предмет (чоловік, жінка, вік, прикмети, одяг, хода
тощо).

1. Зафіксувати установчі дані осіб, які виявили підозрілу знахідку та забезпечити їхню присутність на
момент прибуття оперативно-слідчої групи правоохоронних органів.
2. Дати вказівку (й обов’язково проконтролювати її виконання) не наближатися, не торкатися, не
розкривати, не перевертати підозрілу знахідку, не заливати її рідиною, не засипати піском, не
користуватися радіо та електроапаратурою, переговорними пристроями поблизу підозрілої знахідки.
3. Дати вказівку на тимчасову зупинку роботи об’єкта або його окремих структурних підрозділів.
Організувати евакуацію персоналу об’єкта, використовуючи маршрути, віддалені від місця
перебування підозрілого предмета.
4. Дати вказівку співробітникам охорони, служби безпеки – по можливості зробити фото підозрілої
знахідки — оточити місце розташування підозрілого предмета і відійти на безпечну відстань від нього.
5. При необхідності організувати відключення побутових і виробничих комунікацій – газу, води й
електрики.
6. Якщо з виявленим предметом з ознаками вибухового пристрою відбувалися будь-які дії до прибуття
представників правоохоронних органів, необхідно дочекатися появи фахівців – вибухотехніків і
обов’язково повідомити їх про здійснення маніпуляцій з підозрілою знахідкою.
7. Не знижуючи охорони об’єкта, забезпечити можливість безперешкодного проходу або проїзду до
підозрілого предмета співробітників і транспорту оперативно-слідчої групи.
8. Надати можливість і умови співробітникам оперативно-слідчої групи поспілкуватися з заявником та
очевидцями, які підходили до підозрілого предмета.
9. Оперативно й точно виконувати всі вказівки та рекомендації фахівця-вибухотехніка і старшого
представника від правоохоронних органів.
10. Підсилити контроль за роботою особового складу охорони по всьому об’єкту, бо можливі терористичні
прояви або аналогічного, або іншого роду в будь-яких місцях на території об’єкта.
Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуацій воєнного
характеру
Необхідно:
 зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
 не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною
репутацією;
 завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та
близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
 знати місце розташування захисних споруд цивільного захисту поблизу місця проживання, роботи,
місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без
необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих
місцях;
 при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільного захисту
(сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою
уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та
інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
 уникати місць скупчення людей;
 не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
 у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи
щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
 при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
 посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації
сторони-агресора;
 орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і
провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку,
місцевої влади, військових;
 у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільного захисту,
сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності
рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності
поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону,
протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати
валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
 надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Викликати швидку допомогу,
представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
 у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт,
викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та
обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що
Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати
допомоги.
Не рекомендується:
 підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
 спостерігати за ходом бойових дій;
 стояти чи перебігати під обстрілом;
 конфліктувати з озброєними людьми;
 носити армійську форму або камуфльований одяг;
 демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
 підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
1. перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
2. збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
3. намагатися розряджати і розбирати;
4. виготовляти різні предмети;
5. використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
6. приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з
означення, огородження і охороні їх на місці виявлення.
Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС
зателефоном «101» та «102».
Уникати небезпечної місцевості
Перше, і найбільш ключове, - це навчити дітей звертати увагу на попереджувальні знаки, що вказують
на наявність мін.

Дуже важливо розповісти дітям про те, що ці знаки ніколи не встановлюються просто так. Такі знаки
обов`язково встановлює або поліція, або ДСНС, або військові.

Пояснити дитині різноманітність загрози

Небезпечними є не тільки ті міни, які підкладають в натуральному вигляді. Небезпечними в першу
чергу є боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися. Вони можуть виглядати як частинка ракети,
як просто якийсь шматок боєприпасу, як уламок.

Дітям варто наголосити, щоб вони в жодному разі не ходили до зруйнованих та обстріляних
снарядами будинків. Тому що на цій території багато сміття, цегли та інших залишків від руйнування й
серед цього всього дуже легко не помітити й наступити на якийсь боєприпас, що не розірвався під час
обстрілу, або міну.

Вивчити з дитиною правила безпечної поведінки

Також важливо вчити дитину не стільки видам мін і боєприпасів, скільки безпечній поведінці на
місцевостях, де точилися або точаться бойові дії.

Важливими є правила поведінки дитини, якщо вона стала свідком події, яка пов`язана з
вибухонебезпечним предметом. Дитина має розуміти, що в таких випадках вона не поспішає на
допомогу самостійно, тому що вона в принципі не може допомогти в цій ситуації, а натомість так само
може постраждати.

Приміром, якщо дитина побачила, як інша людина поранилася від міни або зайшла на якусь територію
і звідти пролунав вибух, в жодному випадку не можна бігти туди. В таких випадках треба кликати
дорослих або викликати поліцію.

Діти, особливо дошкільнята та учні молодшої школи, набагато простіше сприймають важливу
інформацію, якщо вона донесена в більш спрощеній ігровій формі.

Поради, консультації, матеріал для роботи з

дітьми з безпеки життєдіяльності для батьків
вихованців
Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: повітряний змій
Підозрілі предмети | Ролик 1 | Безпека з Вовком Діккі |
Мультики для дітей
Пес Патрон та Вовк Діккі шукають міни | Ролик 3 | Безпека з
Вовком Діккі
Як Пес Патрон та Вовк Діккі зловили небезпечного метелика |
Ролик 4 | Безпека з Вовком Діккі
Розтяжки | Ролик 2 | Безпека з Вовком Діккі | Мультики для
дітей
Мій друг Наплічник. Як боротися зі страхом дітям-біженцям
під час війни
Як поводитись при виявленні невідомих предметів
Правила поведінки влітку

Чи можна лишати дітей самих вдома? Правила безпеки від KS Books

Мультики для дітей. Андрійко та армія гострих ножиць.

Корисні підказки. Сам удома

Корисні підказки. Місія "Незнайомці"
Корисні підказки. Загубився
НУМО Заняття 16. Виконуємо мімічні вправи та вивчаємо
правила безпеки.
Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку:лісовий
скарб.
Сирена – моя помічниця. Що таке сигнал повітряної тривоги
та як поводитися
Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: безпечні
канікули

Національно-патріотичне виховання
УКРАЇНОЗНАВСТВО
Українознавство — це один із шляхів повернення народу до його істинної культури у повному обсязі. Коли мова сьогодні й
розширення сфери функціонування української мови, то за цим обов'язково має стояти і знання культури. Адже жодну мов
можна вивчити, не проникнувши у психологію народу — її носія, його матеріальну і духовну культуру. За кожним словом —
величезний культурно-історичний досвід нації.
Впродовж багатьох століть український народ намагалися позбавити історичної пам'яті. Внаслідок
цього українська культура неоднаковою мірою збереглася в селах і в містах. Курс українознавства і є
спробою допомогти громадянину України усвідомити, хто ми є, ким були і ким маємо
стати.Українознавство — це один із шляхів повернення народу його істинної культури.Українознавство
не вивчає усієї багатогранності української культури. Поняття культура значно ширше — це і продукти
матеріальної та духовної життєдіяльності людини, і її ставлення до природи, до інших людей та до
самої себе. Формами її вияву є наука, мистецтво, мораль, релігія, структура державного управління
 тощо. Предмет українознавства — це насамперед народна культура, етногенез і поняття про
українську ментальність, тобто розуміння джерел, історичних форм і генезису сучасної української
культури.

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли
виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської
поведінки. Однак це лише передумови. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї
Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку, як нам здається,
величезного значення набуває визначеннямети, завдань, змісту та засобів патріотичного
виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання

старших дошкільнят належать:
 формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,сім'ї, дитячого садка, міста);
 формування духовно-моральних взаємин;формування любові до культурного спадку свого
народу;
 виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
 почуття власної гідності як представників свого народу;
 толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків,
сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті,що зазначені.
Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка,але виховання
шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці,рідної землі, захисників
Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят. Виховання любові
до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайноскладне, особливо коли мова йде
про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі
переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливостідля
формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Справді,
якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини,
то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути
відповідальною в її малих справах, вчинках). Перш ніж дитина навчиться співпереживати
бідам та проблемам Батьківщини,вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як
людському почуттю.Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами
виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж
людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно
виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Патріотичні почуття за своєю
природою багатогранні, вони об’єднують всісторони особистості: моральну, трудову,
розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для
отримання єдиного результату.