Укритя людей у

сховищах.Підготовка до евакуації.
Тривожна валіза.
Підготувала
учениця 11-І класу
Кравченко Зоряна
 Що таке укриття?
• Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та
підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них
ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).
• Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники
мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ
людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів.
Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.
• Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку
надзвичайної ситуації.
• Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту».
Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища
чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.
 Захисні споруди класифікують за:
• призначенням — для захисту населення, розміщення органів управління, вузла зв’язку і
медичних закладів;
• місцем знаходження — вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;
• терміном будівництва — зведені завчасно, швидкозведені;
• захисними властивостями — найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні
укриття (ПРУ) і сховища.
 Щоб підготуватися, радимо:
• уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів
• виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете,
буде заповнене
• заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд
• особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт
 Метро як укриття
• У воєнний час як укриття працюють станції метрополітену Києва, Харкова, Дніпра, а також
підземні станції швидкісного трамваю в Кривому Розі.  Потрапити в підземку для укриття
можна цілодобово. Зокрема й під час комендантської години. 
• У Києві безкоштовний вхід під час повітряної тривоги — лише через турнікети ручного контролю.
Щоб зайти у вестибюль у комендантську годину, викличте постового поліцейського. Для цього
зателефонуйте за номером, розміщеним на вході в підземку або натисніть на дзвінок у вестибюлі
біля входу в метро. Правоохоронці організують прохід в укриття.
• У Харкові, Дніпрі та в Кривому Розі станції відчинено цілодобово. У Дніпровському метрополітені
для матерів з дітьми відчиняють кімнати для обслуговуючого персоналу. Там тепліше, ніж на
платформах станції, і є душ. Щоб потрапити туди, зверніться до працівника метро. 
• Важливо! В укритті на станціях метро можлива перевірка документів, тож мати посвідчення
особи при собі обов’язково. 
• Не залишайте сховища,  доки не буде повідомлення про відбій тривоги.
 Правила перебування в укритті
Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні
отвори.Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів.В укриття не
можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.Осіб з
дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у
медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо
облаштувати окреме приміщення для туалету.У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати
без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися.Перебуваючи в
укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що
виходити безпечно. Покинути приміщення раніше можна лише у випадку, якщо укриття
пошкоджене.
 Підготовка до евакуації
• Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони
можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також
матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;
• Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної
ситуації. Успішність проведення евакуації залежить від підготовленості керівництва об'єктів,
населених пунктів, адміністративних територій, керівників держави, населення, сил і засобів.
 Розрізняють такі види евакуації:
• загальна евакуація — будівля або населений пункт звільняються повністю;
• часткова евакуація — звільняється частина приміщення, населеного пункту чи адміністративного району; при
частковій евакуації необхідно обмежити господарсько-виробничу діяльність і збільшити шанси на врятування;
така евакуація в будь-яку мить може перерости в загальну евакуацію;
• негайна евакуація є терміновим заходом, якщо надзвичайна подія (пожежа, вибух, аварія та ін.) уже виникла або
може виникнути в обмежений відрізок часу; кожний з названих видів евакуації під впливом обстановки, що
змінюється, може перерости в негайну евакуацію;
• тимчасова евакуація — проводиться при порівняно невеликій, тимчасовій загрозі (підняття рівня води, хімічна
аварія на віддаленні та ін.).
 План евакуації
• Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.
• Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:
1. обов’язкова;
2. загальна або часткова;
3. тимчасова або безповоротна.
• Рішення про проведення евакуації приймають:
1. на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
2. на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські державні адміністрації;
3. на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні
адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
4. на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.
 Обов’язкова евакуація населення
проводиться у разі виникнення загрози:
• аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;
• катастрофічного затоплення місцевості;
• масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та
гідрогеологічних явищ і процесів;
• збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які
визначаються Міністерством оборони України на особливий період).
 Загальна евакуація проводиться для
всіх категорій населення із зон:
• можливого радіоактивного та хімічного забруднення;
• катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням
проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.
 Тривожна валіза - це сумка або рюкзак з найнеобхіднішими речами в будь-якій
надзвичайній ситуації. До неї входять: копії документів, одяг, ліки, інструменти, засоби
гігієни та їжа. Таку валізу можна укомплектувати заздалегідь, щоб швидко
евакуюватися в небезпечній ситуації.
Готову тривожну валізу можна купити у воєнному магазині, або ж зібрати необхідні
речі самостійно. Найзручніше використовувати міцний рюкзак місткістю 30 л.
Дякую за увагу!