Сценарій вертепу 2021

Дійові особи:
Звіздар
Ангел
Пастух 1
Пастух 2
Цар 1
Цар 2
Цар 3
Ірод
Воїн
Жид
Жидівка
Смерть
Чорт
…………………………………………………………………………………………………………………

Жид: Добрий вечір! Добрі люди!

Жидівка: Вечір добрий, вечір файний!

Торг тут нині незвичайний.

Жид:
Ви панове не переживайте
Все тут буде згідно карантинних норм 2021.
У вертепі максимум 1 пастуха і то в масках,
Дотримуються соціальної дистанції.
Віслюк і віл мають сертифікати про відсутність захворювань
Виданий ветеринарною службою
Три царі пройшли 15 денний карантин,
Так як вони приїхали із за кордону.

Жидівка: всі декорації, ну і я з жидом

Добре продизенфіковані спиртом

Жид: не йден пастух не є старшим 65 літ

Бо то група ризику
Ангелу заборонено літати
Через аерозольний ефект
що виникає через махання крилами

Жидівка: всім хто прийшов (заходить звіздар)

прошу надіти маски
бо в жида такий перегар
що можна закушувати

Жид: Я тут всякий крам приніс.. (перебиває звіздар)

Звіздар: Тобі, Жиде, треба знати:

Ми прийшли не торгувати,
А Месію прославляти!
Жидівка: не кричи, тобі чого (заходять пастухи)

Жид: йдемо йдемо, хата тут не погана

ми знайдемо чим зайнятись.

Пастух 1
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим, ґаздо, нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.

Звіздар: О, ніч свята! Ти світу добра доле,

В тобі живе подій глибинних суть
Господня зірка, ясно-ясно
Уже віки над грішним світом сходить,
Щороку післанець небес прекрасний
До нас з новиною приходить. (Показує на ангела) (Входить ангел)

Ангел: Різдвяна ніч...Хіба сказати вдасться,

Як повно в ній і таємниць, і мрій,
І спогадів, і снів, і скільки щастя,
І скільки віри в сповнення надій?!
Бо це ж та ніч, в якій зоря засяла,-
Й на цілім світі НОВА РАДІСТЬ СТАЛА!!!

(Колядка Нова радість стала)

Пастух 1: Як дивно, аж не йметься віри,

В святочне вбрання одяглась земля,
По чорнім листю обрус сніжно-білий
Рука ангельська ніжно застеля.

Пастух 2: Невже це сон? Та ні, не може бути,

Он як та зірка ніжно мерехтить,
Десь віхола небесним пилом крутить
І сипле перлами на скроні верховіть.

Пастух 1: Немов нема на світі горя й лиха,

Он праліс вже рубці припорошив,
Зірничка коляду виводить стиха,
Що нині сотвориться диво з див.

Пастух 2: І навіть красен місяць із-за хмари

На вістку ту зіп’явся над селом
І в ніч Різдвяну свої диво-чари
Розлив довкола білим молоком.

Пастух 1: Зоря встелила сяєвом дорогу

До Дива, до Спасіння, до Царя
До Немовлятка, що уже є Богом,
Якого дочекалася земля!
Ангел: В великій надії рушайте до Бога.
Та знайте, що жде Вас нелегка дорога.
Не стане в пригоді ні, ні зброя,
Лиш приязнь і згоду беріть із собою!

Пастух 2: Браття, йдім мерщій в дорогу, щоби Спаса привітати!

Пастух 1: Поспішаймо, настав час, сам Господь чекає нас! (Виходять пастухи)

Ангел: Заснув маленький, злипли оченята.

У яслах вбогих світу Цар лежить.
Над яселками похилилась Мати,
Притихло все, нехай Дитятко спить
(Колядка Во Вифлеємі нині новина)

(Заходять три царі.)

Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін.

Йдемо здалеку за ясним сяйвом
До царя світу шлях свій тримаєм!

Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати.

Ось і прибули до Вифлеєму
Поклін віддати Царю своєму.

Цар 3:
Знайшли ми, друзі, радісну чашу,
Що вверх сповнила надію нашу,
Що ми так довго її чекали,
Пройшли півсвіту і відшукали.

Цар 1:
Ото це тайна недослідима,
Що Ти покинув трон Херувима,
Зійшов на землю і воплотився,
І нам, негідним, нині явився.

Цар 2:
О, Спасе Христе, вірим серцями,
Що Ти один лиш Цар над царями,
А в доказ віри щирої цеї
Прийми, могутній Царю Юдеї,
Ті царські дари, котрі одному
Належать Господу Богу Святому.

Цар 3:
Прийми від мене ладан пахучий.

Цар 1:
Від мене, Спасе, - миро цілюще.
Цар 2:
Від мене, Боже, злато блискуче.

Жид: Господарi мої дорогі, хто вас тут вiтає ?

Чого розкричались, Слова вашi - то пусте, Головне - то грошi,
В кого грошi - той закон, I премудрий Соломон,
Як до мене ви б зайшли, то бiди б не знали
В мене вiдро самогонки, Випив - крутяться свiти.

Жидівка: Ага мій зайчик дорогий, моє кільо масла,

Моя зіронька ясна...
Бодай би ти згасла!
Я за тим жидом мандрувала
Добре їла, добре спала,
А у жида вже давно не одну я фляшку вкрала
І до вас пришкандибала.

Жид: А бодай би тобі добре було!

Ану, Саро, помовчи,
Тут веду я торги!
Гендели-мендели,
Хто що має заміняти?
Хто що має продавати?
За старі пляшки, онучі,
Дам коралики блискучі.

Жидівка: Що? Торги? У вас є гроші?

То ж доброчинний внесок ви зробіть
Добро ваше на мій рахунок в банку запишіть.
Щоб оновила свої діаманти,
Браслети, сукні і пуанти,
Щоб в ресторан крутенький я пішла,
І щоб побачили усі, яка хороша я!

Звіздар: Замовчи саро!

Ви знаєте, Хто народився?

Жид: Звичайно, знаю!

Я тобі зараз зі своїм сватом завінчую-колядую.

Чорт: 
Ковідую-ковідую
антисептик носом чую.
Карантин очима бачу
Дайте маску, бо заражу!
Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!

Звіздар: О ні, того вже не буде!

Не такі сьогодні люди,
Щоб з вами торгувати
І про Бога забувати!
Жидівка: Старий ти чув що воно сказало

Жид: Що воно ся в свiтi дiє, Мошко нiц не розумiє.

Чорт: (до Мошка) : Не журися, любий свате,

Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.

Воїн: Що тут за бардак? (пауза)

Усім розійтись!
Перед вами цар ірод!
(Чорт тікає)
(Заходить ірод і сідає на трон)

Жид: (запопадливо)
Найяснійший, світлий царю!
Тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого Царя мають.

Ірод: Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.

Звіздар: Ти є цар лише земний,

Народився ж Цар таємний,
Що постане над царями,
Над землею й небесами.

Жидівка: Вай вай, чуєш царю, в Інтернеті

З’явилися вісті,
Що Цар світу народився
В Вифлеємі місті!

Ірод: (до воїна)

Ха-ха! Розсмішили.

Воїн: Так, мій царю,

Нам прийшла новина:
Породила всім на радість
Непорочна Сина.
А оце, дивись, прийшли
З світу мудреці.

Ірод: (Встає з трону, сердито говорить)

Я! Я будівник держави...
Отець народів...
Знаний хлібороб...
Свої діла у книгах я прославив…
Ірод: (Сідає знов на трон)
Хто будете? В якій до мене справі?
Я страх люблю з народом розмовляти.
То, що нового у моїй державі?

Цар 1:
Дізнавшись про народження Дитяти
ми рушили поклін йому віддати!

Ірод:
Велика честь якомусь Немовляті?

Цар 2:
Те Немовля над світом запанує,
Бо то родився над царми Цар,
Що нас від темряви й неправди порятує.

Ірод: (тихо убік)

Ой, серце щось лихе мені віщує...

Жид, Жидівка: Ой лихо лихо (Втікають)

Цар 3:
Тебе прийшли ми, царю, запитати
Чи ти не знаєш де його колиска?

Ірод: (поволі, роздумуючи)

Де він родився? Звідки можу знати...
Та серцем чую...Він десь дуже близько...
(рішуче)
Ідіть, знайдіть! Від мене поклоніться,
Складіть дари і знов сюди спішіть,
З царем новим пізнатися годиться...
Мені про все докладно розкажіть!!

(Царі відкланявшись відходять)

Ірод (встаючи з трону):

Дитя над світом хоче панувати -
Ще Немовля, а вже несуть корону!
А скільки Ірод мусить гарувати,
Щоби вкінці добутися до трону?!
Гей, воїне! Готуйсь до походу!
Бо царство я підважити не дам!
Забий всіх дітей , двох літ від роду!
Загинуть ці — жінки нових народять!
Виконуй! Чи щось неясно тобі??

Воїн: Твій наказ святий для мене

(Воїн салютує і марширує геть)
(Вбігає чорт і смерть)
Смерть:
Ось і я прийшла з косою,
Хто питає тут за мною?

Ірод:
Смерте люба, Смерте мила,
Ти завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх — кого я повелів.
А тепер скоси Отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.

Ірод: (Кличе воїна)

Гей солдате мій вірний!

Воїн: Я тут, мій царю!

Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?

Воїн: Так, мій царю!

Ангел: Не тішся, Іроде лукавий,

Нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
Ніщо безслідно не зникає,
Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!

Ірод: (з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!
( Оговтавшись):
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!

Смерть: (немов відлуння) :

О -го-го-го!
Ні, синку, нам їх не здолати.
Тож зупинись й ходи зі мною

Чорт: У темряви і вічності палати.

Смерть: Те мале Дитя в яскині

Має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт:
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!

(Чорт приступає до Ірода)

Ірод: Гей, сторожа!

Смерть: (відганяє косою воїна)
Вона вже не поможе.
Чи вже всі накази дав? Чи про себе пам’ятав?
Я тобі, я − смерть, поможу, бо до пекла супроводжу.
Ти трудився дуже вміло, щоби гріх міг царювати,
Тож настала та хвилина, настав час тебе скарати!

Ірод: О Смерте, Смерте моя мила!

Зостав мене, я жити хочу —
Усю тебе я озолочу!

Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,

Пішли зі мною в домовину!

Чорт: Ходім, ходім, мій любий царю,

Тебе в смолі я покупаю!
Ходім зі мною в пекло,
Там нам з тобою буде тепло!

Ангел 1:
Зруйноване царство неправе, (заходять пастухи, царі, воїн)
Повалений Ірод кривавий,
Відкрилася світла дорога -
По ній вирушайте із Богом.
Брат братові руку подайте,
Неприязнь, мов зброю, сховайте,
Всі разом брати-християни -
Не вернеться Ірод поганий!

Звіздар:
Все скінчилось, слава Богу.
Ми ж збираємось в дорогу.
Будемо ми святкувати,
Нашого Бога прославляти!

Пастух 1: На цьому господарі прощавайте

І в гаразді проживайте,
Хай вас Бог охороняє ,
Ісус здоров’я посилає.

Пастух 2: На щасливу нам дорогу

Заспіваєм "Слава Богу".