«Білосніжка»

Сцена 1
(виходять гноми під музику на авансцену)
Гном Неділя: Досить, дивитися! (позує на глядачів)
Всі гноми: Які симпатичні глядачі та діти!
Гном Понеділок: А ви знаєте хто ми?
Всі: Ми гноми!
Гном Пон.: А ви знаєте, як нас звати? Я понеділок!
Гном Вів.: Я Вівторок!
Гном Сер.: Середа!
Гном Чет.: Четверг!
Гном П’ят.: П’ятниця!
Гном Суб.: Субота!
Гном Нед.: Неділя!
Всі: Ось як нас звати !
Четверг: А ви думали, що ми маленькі, так?
П’ятниця: Правильно, ми були колись маленькими.
Понеділок: А потім вівторок, він такий винахідних, вигадав, як нам можна вирости.
Неділя: І ми виросли.
П’ятниця: А бути великими, іноді навіть приємніше, ніж маленькими.
Середа: Гноооми! Кожен з вас говорить, тільки про себе, а чи не краще нашим дітям
розповісти про нашу чудову Білосніжку.
Четверг: Про сміливу Білосніжку.
Вівторок: Про добру Білосніжку.
Всі: І про нас самих!

(гноми виходять с подушками) (звуки природи)

Понеділок: Гноми,пора прокидатися.
Вівторок: Час кличе нас працювати (позіхає)
Середа: А я хочу ще поспати.
Четверг: Правильно (позіхає)
П’ятниця: А я ще трішки подрімаю.
Субота: Підйом, ви дуже довго спите. Це виглядає підозріло.
Неділя: Ранок таки розпочався (всі разом підіймаються)
Пон: І нам потрібно працювати.
Вів.: Вірно.
Сер.: А мені набридло!
Всі: Що?
Сер.: Все набридло, ми багато знаємо?!
Всі: Так!
Сер.: Ми зібрали купи золота?!
Всі:Так!
Чет.: Правильно, ми склали карту підземних скарбів, а для чого?
П’ят.: Щоб віддати все це людям.
Чет.: Правильно!
Суб.: Але ми віддамо всі свої знання і скарби людям тільки тоді, коли вони стануть
такими ж розумними як і ми. І припинять воювати!
Нед.: А я продовжу свою думку, поки люди будуть підкорюватися королям і
королевам, вони не гідні того, щоб ми їм допомогали.
Всі: Бравісімо! (плескають в долоні)
Пон.: Нехай королеви, принци та принцеси розбираються між собою. Це не наша
справа!
Вів.: Наша справа працювати і коли небудь вона стане у нагоді людям.
Сер.: Все досить розмовляти, на роботу підіймайся! На право!
(гноми ідуть на роботу)
Всі: Наша дружба, наша дружба, наша дружба навіки!
Наша дружба, наша дружба, наша дружба назавжди!

Сцена 2

(світло блищить, музика і танець зла)

Королева: Є, є ще в мене чаклунська сила, можу перетворитися в кого захочу, можу
опинитися всюди, де побажаю! Я все можу! Я Королева, мій закон один. Всі квіти в
парфумерний магазин, тварин на хутро, всіх птахів в клітки. Нехай про мене лиш,
складають всі байки. Все зайве, ця любов і доброта, ну дзеркальце яка моя мета?
Дзеркальце: Королівство обійти.... (перебиває королева)
Королева: Ну!
Дзеркальце: Та гарніше не знайти. Обличчя, очі...
Королева: Говори !!
Дзеркальце: Та постава, ви краще всіх, ви наче пава!
Королева: Схиляйся світ перед красою, пишайся королевою своєю! Краса – це гроші,
влада, успіх! Краса з полону не відпустить. Ну, люстерко, чого мовчиш?
Дзеркальце: Королівство обійти, та гарніше не знайти, обличчя, очі та постава, ви
краще всіх, ви наче пава!
Королева: Дякую тобі, правдиве люстерко!
Виконавець: Дозвольте, ваше величність?
Королева: Заходь.
Виконавець: Головний виконавець королівських примхів, прибув! Щоб побажати, вам
доброї ночі, ваше величність. Нехай вам насняться всі знищенні вами вороги!
Королева: Дякую, тобі виконавець моїх примхів. Що нового в моєму королівстві?
Виконавець: Щойно було спіймано принца і вночі його будет доставлено до вашого
палацу.
Королева: Чудова звістка!
Виконавець: Радий старатися, ваше величність!
Королева: Що у нас на завтра в календарі?
Виконавець: Жодної великої дати непередбачено.
Королева: Ми повинні зробити, якусь велику справу, щоб заповнити календар на
майбутній рік.
Виконавець: Було б дуже цікаво покарати якусь видатну людину.
Королева: Добре! (викидає його зі свого крісла) Пішов звідси геть!
Виконавець: Я все зрозумів, моя королева, добраніч.
Довге вухо: Ваше величність, дозвольте службі довге вухо, доповісти!?
Королева: Дозволяю! Що там у вас?
Довге вухо: Білосніжка цілий день займалася тільки добрими справами. Ви уявляєте,
вона годувала дітей бідняків харчами з королівської кухні, це дівчисько піклувалася
огидними квіточками, врятувала від неминучої смерті ластівку. І зараз вона прямує до
вас, наша Королева.
Королева: Від вас, ніколи не дочекаєшся гарної звістки. Геть звідси!
Довге Вухо: Слухаюсь, ваше Величносте!
Королева: Як я ненавиджу, це непідвласне моїм чарам дівчисько!
Білосніжка: Дозвольте увійти?
Королева: Заходь Білосніжко.
Білосніжка: Дякую. Я хотіла вам побажати «Доброї ночі», пані мачуха.
Королева: Дякую тобі, моя люба. А чому ти називаєш мене мачухою і ніколи не
говорила мама?
Білосніжка: Я ставлюся до вас з великою повагою, моя Королево. Адже ви знаєте, що
мої тато й мама померли.
Королева: Знаю, моя бідолашна дівчинка, ну все і тобі на добраніч, іди, відпочивай. (з
гнівом) Як швидко летить час, Білосніжка стає красивішою? Люстерко!
Дзеркальце: Я тут ваше Величносте.
Королева: Скажи мені чим швидше, хто на світі всіх миліше і найкраще й розумніше?
Дзеркальце: Подивлюся я праворуч, подивлюся я ліворуч, найкрасивіша у світі наша
Королева!
Королева: І так буде завжди!!!

Сцена 3

(закривають куліси) (виходить Кактус і Ромашка)

Кактус:Ох же ця мені Королева! Вона прокидається о дванадцятій годині і ніхто до
цього не може почати працювати, ніхто нічого не встигає. Селяни ті трохи від голоду не
помирають, а лягає вона спати під ранок, і ніхто до цього часу не має права спати!
Ромашка: Тихіше Кактус, кругом літають мухи донощиці, та все вистежує служба Довге
Вухо. Дізнається Королева і кат, відразу розрубить тебе на шматочки.
Кактус: Подумаєш, я упаду на землю і стану новим Кактусом, чим більше нас рубають,
тим більше нас стає. Хто не боїться ката, той завжди говорить правду.
Білосніжка: Доброго ранку.
Ромашка: Доброго ранку.
Кактус: Доброго ранку.
Білосніжка: Королева прокинулась і вже можна починати працювати, зараз я вас
швиденько полю, а то в мене сьогодні сила силена роботи. Здається все в порядку.
Ромашка: Ми так вдячні тобі, люба, добра Білосніжко.
Кактус: Так, доречі, сьогодні тут пролітала бджола, пам’ятаєш, яку ти витягла з води,
вона передавала тобі привіт.
Ромашка: А коли ти прийдеш до її дупла, вона пригостить тебе медом.
Кактус: А ось цього вона не говорила.
Ромашка: А я кажу говорила!
Кактус: А ось не говорила!
Ромашка: Хіба ти не чув, що вона казала?
Кактус: Це ти говорила, що вона говорила, а вона не говорила.
Ромашка: Ти не чув, бо ти товстий (плаче) і глухий.
Кактус: Я товстий і глухий?! Ні, Білосніжко, ти чула, я товстий і глухий.
Білосніжка: Не треба сваритися, краще дихайте повітрям і грійтеся на сонечку, а я
побіжу погодувати поранену ластівку. До завтра!
Кактус: А завтра ти можеш не прийти.
Білосніжка: Чому ж?
Ромашка: Завтра коли гармати пробьють 3 години, тобі виповниться 16 років. І ти
станеш дорослою.
Кактус: І ти можеш закохатися у принца і забути про нас.
Білосніжка: Ні, милі мої, я ніколи про вас не забуду. Бо ми друзі!
Кактус і Ромашка: Чудово !
Ромашка: Я в честь твого дня народження виростила тобі ось таку пелюстку-брожку,
ось вона.
Кактус: А я спеціально голку, вона блищить, як відмінний каштан, гарна буде шпилька.
Білосніжка: Дякую вам. Ах, як же все таки хочеться потанцювати. Я все таки попрошу
Королеву влаштувати бал. До завтра друзі, я до вас обов’язково прийду.
Ромашка~Кактус: Білосніжко, я хочу тобі розповісти правду. Поки ти була маленька,
тобі нічого не розповідали, але завтра ти стаєш дорослою і сама будеш правити
державою, і ти знай Королева ображає і народ, і придворних, і навіть квіти.
Ромашка: Їй не подобається, що ми розмовляємо на своїй мові, яку вона не розуміє.
Кактус: Вона хоче, щоб всі квіти зів’яли і засохли.
Фея: Але вона нічого не зможе з ними зробити, доки принц, якого взяли в полон не
визнає себе переможеним.
Ромашка: Так, це наш принц!
Кактус: І ми в нього віримо!
Білосніжка: Добре, я зараз піду до Королеви і про все дізнаюся.
Фея: Будь обережна Білосніжко.
Всі разом: Будь обережна!

Сцена 4

(всі пішли) (куліси відкриваються, замок королеви, музика зла)

Королева(чаклує): Прилітайте, відьми, духи та страхіття, разом з вами будем
чаклувать. Тож кружляйте змії, мухи, хробаки, кип’ятити зілля будем в казані, ця гірка
отрута як вогонь горить, ненависть і смуток в казані кипить. (дивиться в шар) Гарне у
принца королівство, нічого не скажеш. Срібні, золоті рудники і пасовища величезні, які
корівки чудові, які ванни з молоком будуть, які бальзами з конюшини. Так, так, так
елексир повного омолодження практично в руках. (кличе) Головний Виконавець!
Виконавець: Ваша королівська величність! Я тут.
Королева: Як справи на війні?
Виконавець: Черепи та кістки, кращі на війні гості. Противник біжить і від страху
тремтить, поранені стогнуть, а мертвих, ворони ховають.
Королева: Чудово! А що зі стратами?
Виконавець: У черзі недопитаних принц переможеного війська. Військо розгромили,
але старі жінки й діти перебувають у таємничій схованці, а де знаходиться ця схованка,
принц не говорить.
Королева: Дозвольте нагадати, що ви Виконавець не тільки воїн, але і кат!
Виконавець: Катували Ваше величносте, найсучасніші тортури застосували. А він
мовчить.
Королева: З таким Виконавцем, я не завоюю і пів світу. Ведіть його.
Виконавець: Він тут, Ваше величність! А ось і ключ від його кайданів. Тобі нікчемний
принц, виявляється велика честь, тебе буде допитувати найвидатніша мучителька на
землі, найзліша і найкрасивіша з усіх прекрасніших королев.
Королева: Отже, принц, в якій схованці знаходяться діти вашого народу?
Принц: Ви, перебили моїх воїнів, яке вам діло до дітей?
Королева: Діти виростуть і теж стануть воїнами, а для переможців немає нічого
страшнішого ніж діти переможених. Повітря помсти наповнює їх серця і м’язи. Жодний
чарівний засіб не дає людині стільки сили, скільки дає жага помсти, дітей солдатів
треба знищувати разом із солдатами.
Принц: Якщо те, що ви говорите правда, я щасливий! Значить діти моїх солдатів,
виростуть і помстяться за батьків.
Королева: Вони не зможуть це зробити?
Принц: Чому?
Королева: Бо я їх знищу.
Принц: Ви їх не знайдете!
Королева: Знайду. Ти сам покажеш нам дорогу. Визнай себе переможеним і ти
вільний !
Принц: Ніколи! Мене можна вбити, але не можна перемогти!
Королева: Якщо ви не визнаєте себе переможеним, я перетворю вас в огидну жабу!
Королева(кричить): Принесіть зілля!
Довге Вухо: Ваше Величносте, вас хоче бачити принцеса Білосніжка.
Королева: Як недоречно. Скажіть їй, що зайнята, нехай прийде пізніше. Принесіть
обман траву!!
Довге Вухо: Слухаюсь! (тікає)
Королева: Потрібна обман трава, де ж ці ледачі помічники?!
Довге Вухо: Я тут наша Королево.
Королева: Що ви мені принесли? Я просила обман траву, а це листя вербени! Бездар!
Ні на кого покластися не можна, все доводиться робити самій! (до принца) Я зараз
повернуся. Виконавець!
(вбігає Білосніжка)
Білосніжка: Ваша Величносте! Ваше Величносте! Принц, це ви?
Принц: Так.
Білосніжка: Отже, мої друзі говорили правду. За що вас так мучають?
Принц: За те, що я люблю свій народ, мої воїни справжні герої з добрим серцем
чистою душею полягли на полі бою, вони не змогли протистояти чорній магії, якою
володіє чаклунка, ваша Королева.
Білосніжка: Цього не може бути!
Принц: Але це так.
Білосніжка: Як же мені вас врятувати, Принц?
Принц: На королівському троні лежить ключ від моїх ланцюгів.
Білосніжка: Де він? Я його не бачу.
Принц: Він має бути там.
(з’являється дзеркало)
Дзеркало: Тримай скоріше ключ. І знай ось, ось настане час, не будеш пішаком, ти
станеш Королевою.
Білосніжка: Дуже вдячна тобі, чарівке люстерко. (звільняє принца) Тепер ти вільний,
Принц!
Принц: Дякую. Яка ти прекрасна!
Білосніжка: Біжи, принц, біжи.
Принц: Як тебе звати?
Білосн.: Білосніжка!
Принц: Яке гарне ім’я. Воно таке красиве, як і ти сама. Біжимо разом, Білосніжка!
Білосніжка: Королева може повернутися в будь яку хвилину. Біжи принц!
Принц: Я обов’язково повернуся за тобою!
Довге Вухо: Тривога! Тривога! Білосніжка звільнила принца!
Королева: Білосніжка, чому ти тут? А де принц? Ти його звільнила?!
Білосніжка: Так, звільнила.
Королева: Вартові! Схопити принца!
Білосніжка: Але так не можна робити, я все знаю, мені все розповіли. Ви ображаєте
народ, квіти. Взяли в полон принца та мучите його.
Королева: Це неправда! Заспокойся дівчинко і не втручайся в королівські справи, ти
ще мала.
Довге Вухо: Ваше Величносте, принца спіймано!
(бій курантів)
Королева: Добре! Проведи Білосніжку до її кімнати.
(виходить Фея)

Сцена 5

Фея: Ось і виповнилося Білосніжці 16 років. Вона стала дорослою і повинна правити
державою, але іще одна умова-трон королівства може займати тільки найкрасивіша
людина. Королева знає, що найкрасивіша, саме вона.
(музика міняється)
Королева: Я ненавиджу це дівчисько. Люстерко! Люстерко, хто красивіше усіх на світі?
Скажи, ну просто так, щоб на душі посвітлішало.
Дзеркальце: Дуже гарна Королево. Ти красива, та магія твоя втрачає силу. Ось прийде
час і королевою стане пешка. Тепер найчарівніша Білосніжка.
Королева: Замовкни! З тобою я ще розберуся! Єгер!
Єгер: Я тут, ваше королівська величність.
Королева: Сьогодні у Білосніжки день народження. Привітаєш її у лісі біля дубів!
Єгер: В лісі таємних страт?! Ваше Величносте, може не треба, вона ж ще маленька.
Королева: Мовчати! А серце її принесеш мені на вечерю.
Єгер: Так як же це?
Королева: Мовчати, виконуй!
Єгер: Слухаюсь.

Сцена 6

(куліси закривають, весела музика, виходять гноми з топорами, ромашка і кактус)

Кактус: Стійте, Великі Гноми. Можна мені вас зупинити на одну хвилиночку?
Гном 1: Не можна. Поки йдуть гноми, іде час.
Ромашка: Дуже важлива справа.
Гном 2: Крок на місті, раз, два.
Гном 3: Кажіть, що у вас там сталося, тільки швидко, бо йде час.
Ромашка: Щойно бджола розповіла, що Єгер повів Білосніжку в ліс, щоб її там вбити.
Кактус: Добрі гноми, ви все знаєте, все можете. Врятуйте Білосніжку.
Гном: Стривайте, стривайте. А хто такий цей Єгер?
Кактус: Королівський мисливець.
Гном: А хто така Білосніжка?
Ромашка: Наша принцеса.
Всі гноми разом: Зрозуміло.
Гном: Одна людина вбиває іншу, мені здається, що люди тільки цим і займаються.
Гном: Нехай королі, королеви, принци та принцеси, самі розбираються між собою.
Гном: Це не наша справа.
Гном: Наша справа, працювати.
Всі гноми: Вперед гноми!
Гном: Дома на нас чекають, смачна кава і тістечка.
Всі гноми разом: Смачна кава, тістечка, смачна кава, тістечка. (уходять) (сумна
музика)

Ромашка: Бідна Білосніжка.

Кактус: Ви не добрі гноми. (плаче)
Ромашка: О велика і тепла Земле! Ти даєш мені живильні соки, щоб рости, але ти
занадто міцно тримаєш моє коріння, я не можу відірватися від тебе і не можу побігти
рятувати Білосніжку!
Кактус: Навіщо мені мої колючки, якщо я не можу прив’язати ними серце ворога!

Сцена 7

(тривожна музика)
Єгер: Ліс, все темніше і темніше. Ні тобі травички, ні тобі квіточок.
Білосніжка: Дядечко Єгер, куди ж ми йдемо все далі і далі, від замку. Мені треба
повернутися. Я повинна врятувати принца.
Єгер: Заладила, принца та принца. Ти б краще про себе подумала.
Білосніжка: Не можу я думати про себе, коли він там мучиться. Дядечко Єгер як би ви
знали який він справедливий цей принц. Немає в світі людини краще ніж він.
Єгер: Ну, досить розмову розмовляти, не за цим я тебе сюди привів.
Білосніжка: А навіщо?
Єгер: Ти подивись куди ми з тобою прийшли.
Білосніжка: У злий ліс, до дубів.
Єгер: Стратити я тебе повинен, дочко.
Білосніжка: Мене, стратити?! За що ви мене хочете вбити?
Єгер: Хіба це я хочу тебе стратити. Наказ у мене з королівською печаткою.
Білосніжка: Дядечку Єгере, не вбивайте мене, будь ласочка.
Єгер: Не можу, я тебе не вбивати, наказ у мене.
Білосніжка: Мене можна завтра вбити. Сьогодні ще треба квіти полити, Кактус і
Ромашку. Особливо Ромашку, вона зовсім зів’яне без водички.
Єгер: Квіти, розумієш, пошкодувала, тут людей не шкодують, а ти квіти.
Білосніжка: Дядечку Єгер!
Єгер: Ну, досить базікати, скоро зовсім стемніє.
Білосніжка: Ну, раз нічого не можна зробити, тоді карайте. Прощавай, мій дорогий
принц. (сіла на коліна, плаче)
Єгер: Ні, ось цього зовсім не треба(замахнувся сокирою)… Не можу я, коли мої жертви
плачуть. От біда, зв’язався з дівчиськом. Якби це був виконавець королівських примхів
або фельдмаршал якийсь. У тих завжди знайдеться за що голови відрубати. А тут
дівчинка, гарненька.
Білосніжка: Ну, тоді не вбивайте, дядечку Єгере.
Єгер: Не можу я тебе не вбивати, мені королева веліла твоє серце їй на вечерю
принести.
Білосніжка: Моє серце? Цього не може бути. Як так?
Єгер: Це правда.

(музика міняється)
Ворон: Кар, кар бонжур, бонжур!
Білосніжка: Вітаю тебе, любий вороне.
Єгер: А ти що тут забув?
Ворон: Я приніс новину.
Разом Біл. і Єгер: Яку?!
Ворон: В болоті випадково застряла лисиця.
Єгер: Той що?
Ворон: Зовсім не далеко від вашої стежки.
Білосніжка: Їй потрібна допомога!
Єгер: Помовч Білосніжко. Кажи далі.
Ворон: Можете віднести королеві на вечерю лисяче серце, а решту з’їм я. Не так вже
часто ворону вдається розділити вечерю з королевою.
Єгер: А якщо вона здогадається?
Ворон: Не хвилюйся. Не здогадається.
Єгер: Господи, що ж мені тепер робити? Як що вона здогадається, вона накаже мене
вбити. Ну, гаразд. Будь як буде. Не дам я образити нашу маленьку принцесу. Скоріше
до болота!
Ворон: Кар, кар прощавай Єгере.

Сцена 8

(залишається одна)
Білосніжка: Куди ж ви всі? Не залишайте мене одну. Страшно…ой, так моторошно.

(танець вальс) Всі мене залишили. Ой, що це? Начебто за деревами будиночок
майнув. Чи мені здалося? Точно будиночок! Така гарна домівка, вона нібито мені
посміхається. Агов господарі, може я тут знайду допомогу. Ось так раз, зовні так
чистенько, а в середині такий безлад, скільки павутини навколо, хіба це так важко
охайно скласти свої речі, та взяти мітлу підмести підлогу? Ось і стало набагато
затишніше. Потрібно ще нарвати в лісі квітів, поставити їх у вазу, тоді майже все буде
як в королівському палаці!

Сцена 9

(білосніжка пішла, заходять гноми під музику)

Гном Четверг: Треба, треба не чекати, треба разом працювати. Вранці, ввечері, в
обід працювати, так як слід. Скажем знову недарма, що ледачім всім..
Разом всі гноми: Ганьба!
Гном 2: Відмінні рядки, браво четвер!
Гном 3: Такі гарні вірші, я навіть розплакався.
Гном 4: А мені здається вірші погані.
Гном 5: Досить тобі бурчати, ти нічого не розумієш у мистецтві.
Гном 1: Правильно.
Гном 2: Піду я перевірю, як там моя парова бомба.
(гноми сідають, лягають)
Гном 3: Нарешті ми вдома, ох і посплю я сьогодні.
Гном 4: Тобі б тільки до ліжка дістатися.
Гном 5: Там всю дорогу позіхав, а тепер бурчиш.
Гном 6: Та він же бурчун у нас, як же йому не бурчати.
Гном 4: А ти плаксо помовч.
Гном 6: А то що ?
Гном 4: А то як вріжу і доведеться тобі поплакати.
Гном 5: Плаксі сльози лити, одне задоволення, ну поплач плаксо, поплач.
Гном 4: Плаксо-ваксо, плаксо-ваксо…
Гном 6: Чого ви дражнетесь? (плаче)
Гном 5: Заплакав, заплакав!... (радіє)
Гном 6: А ти…а ти (починається бійка гнома 4 і гнома 6)
Гном 5: Давайте, давайте, сильніше!!!
Гном 1: Припиніть, припиніть сваритися, браття мої!
Гном 5: Браво, браво понеділку!
Гном 1: Ми, дружно працювали, прийшли додому тепер можемо добре відпочити.
Гном 2: А, ви впевнені, що це наш будинок?
Всі разом: Що!?
Гном 3: Поки ми дружно працювали, в нашому будинку, хтось дуже добре
погосподарював.
Гном 4: Хтось вкрав мої улюблені капці і нічну сорочку! (постріл)
Всі гноми: Тривога! Тривога!
Гном 1: Без паніки!
Гном 2: А може це добра фея прилетіла, щоб нам навести порядок.
Гном 3: Розмріявся, мрійник. Прилетіла до нього фея. На мітлі, щоб підлогу підмести.
Гном 1: Вам би все сміятися, а це справа не жартівлива.
Гном 4: Тихо, зараз я все досконало перевірю.
Гном 5: Мені звісно, дуже страшно, але я з тобою.
Гном 4: Хіба ж це безлад? Це ж навпаки. Ніколи в нашому будиночку, не було так
чисто та затишно. (всі пішли дивитися)
Гном 1: Я довго мріяв, щоб у нас, щось змінилося!
Гном 3: А мені це зовсім не подобається.
Гном 5: А я свої улюблені капці знайшов. УРА!!!
Гном 2: Тихо, за кущем, щось шарудить.(всі біжать дивитися)
Гном 3: Там, хтось є. А..а..а!!! (всі тікають та кричать)
Гном 4: Я ж казав, що це фея.
Білосніжка: Вибачте мене, я без дозволу увійшла у ваш будинок, він був такий
привітний, а мені не було куди подітися у цього дрімучому лісі.
Гном 5: Яка красива!
Гном 1: Ми завжди раді гостям.
Гном 2: Особливо якщо вони не чіпають наші речі.
Гном 3: Як вас звуть прекрасна фея?
Біл.: Я Білосніжка, падчерка королеви.
Гном 3: Гноми, її підіслала королева!!!
Білосніжка: Та, ні.
Гном 1: Так, що ти можеш сказати на своє виправдання?
Білосніжка: Нічого. Таки ж у мене сьогодні день народження. Я всіх хочу врятувати, а
мене всі хочуть вбити.
Гном 2: А кого ти хотіла врятувати? Чому ти мовчиш?
Білосніжка: Тому, що я не знаю, хто ви?
Всі гноми: МИ ГНОМИ!
Білосніжки: Гноми?
Всі гноми: Так.
Білосніжка: А ви знаєте, що вас більше всього на світі боїться королева.
Гном 3: Правильно!
Всі гноми: Звісно знаємо!
Білосніжка: Тому, що ви благородні.
Всі гноми: Так.
Білосніжка: Тому що ви найсміливіші.
Всі: Так.
Білосніжка: Тільки ви, можете визволити принца.
Всі: Можемо!
Білосніжка: Тільки ви можете врятувати народ від чаклунства королеви.
Всі: Тільки ми!
Білосніжка: Можливо я нарешті знайшла допомогу!
Гном 1: Гноми на збори! (стають в пів кола)Вона така добра!
Гном 2: Правдива!
Гном 3: Працьовита!
Гном 4: Така смілива!
Гном 5: Чарівна!
Гном 6: Розсудлива!
Всі гноми: Ми приймаємо тебе в нашу сім’ю!
Білосніжка: Я така щаслива!
Гном 1: Все гноми, нам пора на роботу.
Всі: На роботу!
Гном 2: А коли ми прийдемо з роботи, то відсвяткуємо твоє день народження.
Гном 3: Дуже весело, з танцями, музикою та піснями.
Білосніжка: Щасливої Вам дороги!

Сцена 10

(куліси закривається, музика зла)

Виконавець: Ваше Величносте, ну як вам на смак серце Білосніжки?
Королева: Дуже смачно, особливо в поєднанні з шкірою гадюки, хвостиком кажана та
очима сокіла. Половину серця я вже з’їла, а половину залишу на сніданок.
Виконавець: Таке задоволення варте продовження.
Єгер: Радий служити вам, ваше Величносте.
Королева: А тепер послухаємо, що скаже правдиве люстерко, адже з серцем
Білосніжки мені перейде її краса. Весь світ наповнює краса моя, бо бездоганність саме
я! Краса – це гроші, влада і життя, краса – це насолода, знаю я! Тож, ти люстерко, як
гадаєш, хто найпрекрасніший у світі?
Дзеркало: Ти, дуже гарна, королева. Ти красива, та магія твоя втрачає силу. Ось
прийде час і королевою стане найчарівніша Білосніжка!
Королева: Цього не може бути, що ти верзеш!?
Виконавець: Бреше воно !
Єгер: Бреше, погане люстерко. Тільки подивіться, воно ж криве!
Королева: Це у тебе обличчя перекосилося від жаху. Якщо Білосніжка жива, то чиє
серце ти мені приніс?
Єгер: Убив я її, убив!
Виконавець: Накажите стратити його?
Єгер: Накажіть, помилувати. Я все розповім!
Королева: Виконавець, наказую за обман королеви, відрубати голову Єгерю!
Єгер: Помилуйте, Ваше Величносте!
Королева: Голову відрубати, назад прикріпити і знову відрубати!
Виконавець: Буде виконано.
Королева: І дізнайся, де ж тепер ховається Білосніжка. А тебе, нікчемне люстерко,
буде покарано!

Сцена 11

(музика міняється, вибігає Ромашка)

Ромашка: Кактусе! Кактусе!
Кактус: Я тут.
Ромашка: Кактусе, як би ти знав, яка я щаслива. Білосніжка у гномів, вона жива!
Кактус: А я вже про це знаю. Мені розповіла бджола.
Ромашка: Ось зачекай, Білосніжка вмовить гномів врятувати принца. І тоді королеві
прийде кінець.
Кактус: І це буде добре.
(вискакує Довге Вухо)
Довге Вухо: Хапай змовників!
Ромашка: Не чіпайте нас!
Кактус: А то дізнаєтесь силу моїх колючок!
Довге Вухо: Мовчати, огидні квіти! Білосніжка більше за вас не заступиться, а королева
зробить з вас парфуми. Готуйтеся до страти, зрадники! Шановна Королево!
Королева: Чого ти криш, нездаро!
Довге Вухо: Я дізнався, що Білосніжка у гномів. Про це говорили Кактус та Ромашка.
Кактус і Ромашка разом: Нічого ми не говорили! Ми нічого такого не знаємо!
Довге Вухо: Говорили, говорили що Білосніжка у гномів і вам моя королево прийде
кінець!
Королева: А це ми побачимо, кому ще раніше прийде кінець. Виконавець!
Виконавець: Ви мене кликали, Ваше величносте.
Королева: Службу Довге Вухо, нагородити!
Виконавець: Зрозуміло.
Довге Вухо: Дякую, Ваше величносте.
Королева: А цим огидним квіточкам, пелюстки обірвати, колючки обрубати!
Виконавець: Ведіть їх до королівської в’язниці!
Королева: А я вирішу, як розправитися з Білосніжкою. Я дам їй яблучко скуштувати,
вкусив і вічно молодий і вічно мертвий! Білосніжко, скоро ти станеш найпрекраснішою
серед мертвих, а я серед живих!

Сцена 12

(ліс, музика гномів)

Гном 1: Гноми, доброго ранку!
(вбігають по одному і кричать: Доброго ранку!)
Гном 2: Пора збиратися на роботу!
Гном 3: А чим це та смачно пахне?
Білосніжка: Це вам пиріжки в дорогу.
Всі гноми: Пиріжки?!
Білосніжка: Понеділку, тобі з грибами. Вівторку з м’ясом, середі пиріжечок з
повидлом. Четвергу тобі з родзинками. Пиріжечок з вишнею, пятниці. Суботі з
горіхами, а пиріжок з яблуками я пригодувала неділі.
Всі гноми разом: Дякуємо тобі люба Білосніжко!
Білосніжка: Ви ідіть, а в мене ще є справи по дому.
Гном 1: А нам час працювати, на ліво!
Гном 2: Стоп, гноми, нехай хто небудь залишиться охороняти Білосніжку.
Гном 3: Правильно!
Гном 1: Тодііі….Неділя!
Гном 7: Добре, тоді я вас трішки проведу, та й повернуся.
Всі гноми: Наша дружба, наша дружба навіки!
(гноми пішли, з’являється Королева)

Королева: Добре, гноми пішли на роботу. Білосніжка залишилася сама. Чарівне

яблучко, зроби свою справу. (прикидається старухой) Ой, ой, ой здається ногу
підвернула, боляче як ох,ох,ох….
Білосніжка: Чим я вам можу допомогти?
Королева-старуха: Допоможи підвестися, добра дівчинко. Відведи до себе у будинок,
я відпочину трохи, та й піду.
Білосніжка: Проходьте, я вас пиріжечками пригощу.
Королева-старуха: А я тобі яблучко подарую.
Білосніжка: Дякую, таке запашне.
Королева-старуха: Їж, їж яблучко. Воно дуже смачне.
Білосніжка: Яке солодке, щось голова крутиться і погано стає…ой…
Королева: Дякую тобі, чарівне яблучко. Білосніжка померла, тепер найкрасивіша я!!!

(гном 7 повертається з квітами)

Гном 7: Білосніжко, Білосніжко де ти? Дивись який приніс тобі букет.
Білосніжкооооо(плаче) Тривога! Тривога!
Всі гноми: Що сталося? Чому ви кричите? Чому тривога? І де Білосніжка?
Гном 7(плаче): Вона…вона…Білосніжка там. (гноми подивилися і виходять)
Всі: Вона не дихає.
Гном 1: Тут була королева, ось її накидка.
Гном 2: А ось надкушене яблуко. Вона ним отруїла Білосніжку.
Гном 3: Як же так вийшло неділя? Адже ти зостався її оберігати. (плачуть всі)
Гном 7: Це я в усьому винен, я пішов зібрати для неї квіти і трохи затримався. (плаче)
Всі: Що нам тепер робити? Горе нам, горе! (виходить Ворон)
Ворон: Кар, кар. Великі гноми, припиніть втрачати сльози і час.
Всі гноми: Та не каркай ти!
Ворон: Білосніжка ще не вмерла, але ледь жива. Треба, щоб її поцілував той, кого вона
любить більш за всіх на світі.
Всі гноми: А кого вона любить більше всіх на світі? Кого?
Ворон: Принца.
Всі гноми: Спасибі тобі вороне!
Гном 1: Я піду до королеви і звільню принца!
Гном 2: І я!
Гном 3: І я!
Гном 4 і 5: І ми!
Гном 6 і 7: І ми з вами!
Всі гноми: Вперед! І горе королеві!

Сцена 13

(музика зла, палац, страта)

Довге Вухо: Ваше Величносте, до страти принца все готово.
Королева: Добре. Наказую розпочати негайно.
Виконавець: Слухаюсь, Ваше величносте.
Королева: Але, я дозволю принцу останнє слово. Нехай говорить!
Виконавець: Кажи!
Принц: Ваше Величносте, у моєму народі кажуть, що сама чорна змія, здатна на
добро. Бажаю вам, відкрити своє серце для людей, квітів та тварин. І тоді вони будуть
пишатися своєю королевою.
Королева: Досить цих розмов! Для мене, такі почуття нікчемні. Карайте принца!
Принц: Ви вирішили, що після усіх тортурів, мене зможе налякати звичайна смерть.
Помирати не страшно, страшно знати, що ніколи вже не переможеш!
Королева: Ніхто не казав, що твоя смерть буде швидкою.
Виконавець: Це тільки початок твоїх страждань.
Королева: Спочатку твоє тіло покриється укусами тисячі змій.
Виконавець: Яд котрий буде пронизувати твоє тіло пекельним болем.
Довге Вухо: Потім чарівний плющ обів’є твоє тіло і буде ламати твої кістки, одну за
одною. При цьому ти будеш у свідомості і відчуватимеш все.
Королева: А на останок всіх цих страждань прилетить зграя коршунів і роздере твоє
серце на маленькі шматочки. Тож розпочнемо! Карайте!
Принц: Я готовий.

(вбігають гноми)
Гном 1 і 2: Не смійте цього робити!
Королева: Стійте! Хто мені заважає?
Гноми разом: Це ми! Великі гноми!
Гном 1: Королево, ми пропонуєм тобі ультиматум.
Гном 2: Звільни принца, інакше ми тебе вб’ємо.
Королева: Як же ви це зробите?
Гном 3: Моєю паровою бомбою!
Королева: Дуже цікаво.(чаклує) Нехай пар в цій бомбі, перетвориться на пісок.
Всі гноми: Справді пісок!
Королева: Карайте принца! (енергічна музика)
Гном 4: Стійте, нехай вони танцюють, доки не помруть.
Королева: Нехай настане кругом тиша! Карайте принца!
Гном 5: Стійте, зараз я вас засиплю перцем і ви зачхаєтесь до смерті.
Королева: Насмішили. Карайте принца!
Гном 2: Стійте! Гноми, треба робити ось так, треба грізних королев і королів знищувати
сміхом. Увага на мої руки (співає) Ой дарі-дарі-дай, ой дарі-дарі-дай……
Королева: Припиніть! Припиніть ! Цей безглуздий сміх! (сміється)
Всі гноми: Вони зникли в прірві!
Всі гноми: Ура ми перемогли!
Принц: Дякую, що визволили мене. Ви справжні герої! А де Білосніжка?
Всі гноми: Швидше до Білосніжки!

(принц виносить її на руках)

Принц: Що з нею?
Гном 1: Швидше цілуй її принц! (цілує)
Всі гноми: Вона відкриває очі! Вона жива!
Білосніжка: Принц, гноми. Я мало не загинула, спасибі за порятунок!
Гном 1: Ти не могла загинути!
Гном 2: Бо навіть в найстрашнішій казці…
Гном 3: Завжди перемагає справедливість та любов!

~Кінець~