Professional Documents
Culture Documents
Лаб№2
Лаб№2
ЗВІТ
з лабораторної роботи № 2
з дисципліни “Числові методи”
на тему:” Кількісні методи рішення скалярних рівнянь”
Роботу виконав
студент групи 2А Окуневич Б. О.
Звіт прийняв
кандидат технічних наук, доцент Сарафаннікова Н. В.
Херсон (2022)
Мета роботи:
сформувати:
уявлення про застосування рівнянь у різних галузях діяльності; знання про основні
етапи розв'язання рівняння;
вміння застосовувати різноманітні методи для уточнення кореня рівняння;
навички у виборі того чи іншого програмного засобу для перевірки правильності
знайденого результату.
Теоретичні відомості
Найбільш загальний вигляд нелінійного рівняння:
F ( x )=0
, (2.1)
[ ]
якщо безперервна функція на кінцях відрізка a, b значення різних знаків,
то рівняння (2.1) має у цьому відрізку щонайменше один корінь;
якщо функція F ( x ) ще й суворо монотонна, то корінь на відрізку єдиний.
Розглянемо чисельні методи розв'язання скалярних рівнянь з прикладів.
Метод дотичних
з точністю ε=0,001.
Алгоритм методу:
1. Задаємо функцію f(x):
a 0
b 0.5
x a a 0.1 b
На відрізку є корінь, т.к. значення функції на кінцях відрізка - різних знаків f ( 0 ) = 0,5 ; f (
0,5 ) = -0,574 .
Визначаємо нерухому точку, порівнюючи знаки функції та другої похідної. У точці х=0
знаки збігаються, отже, нерухомою точкою буде значення х=0 . Як х 0 візьмемо значення x
= 0,5.
f ( x )= fff ( x )=
f ( x) fff ( x)
0.5 1.5
0.257 1.447
0.029 1.389
-0.185 1.325
-0.386 1.254
-0.574 1.176
4. Задаємо число кроків та початкове наближення:
−4
Третє число у послідовності en=2 ,167⋅10 <ε . Отже, число x 2 =0,213 є рішенням
рівняння.
Проаналізуємо отримані результати, побудувавши кілька графіків:
а)
б)
в)
Рис 2.2
На графіці (рис 2.2) показані залежності: а) значення кореня від кроку ітерації; б)
отримання значення функції від кроку ітерації; в) отримання похибки від кроку ітерації. З
графіків видно, що рішення виходить на другому етапі ітераційного процесу.
Це підтверджується отриманими значеннями за формулами (аналітично).
x 0
Given
x
2 e
( x 1) 0
2
c1 find( x)
c1 0.213
x 0
Given
x
2 e
( x 1) 0
2
c2 MinErr( x)
c2 0.213
x
Завдання: Розв'язати рівняння e ( 2− x ) −0,5=0 методом хорд із точністю
ε=0 , 001 .
Алгоритм методу:
1. Відокремлюємо коріння. Цей етап рішення здійснюється за допомогою
аналітичного чи графічного методу. Після того, як корінь, що підлягає уточненню,
відокремлений, за початкове наближення може бути обрана будь-яка точка [ а, b ] .
Скористайтеся графічним методом. Побудуємо графік функції та знайдемо точки
перетину його з віссю Ох (рис.2.3).
Рис.2.3
Отримали два інтервали: [-3; -2], [1,5; 2,5]. Інтервал, у якому уточнюватимемо корінь -
[1,5;2,5].
f ( 1.5) 1.741
f ( 2.5) 6.591
На даному відрізку функція змінює знак, отже, на відрізку [1,5;2,5] дійсно існує корінь
нашого рівняння.
n 0 10 f ( x)
dz ( x)
x0 a d
f ( x)
dx
x=
dz xn
|dz ( x n )|=
xnn
0.283 1.5
0.117 1.709
1.823
0.051
1.879
0.022
1.905
9.933·10 -3
1.917
4.423·10 -3
1.923
1.972·10 -3 1.925
8.801·10 -4 1.926
3.928·10 -4 1.927
1.753·10 -4 1.927
x
Починаючи з n = 8 значення n задовольняє критерію досягнення заданої точності
−4
ε>8 ,801⋅10 , отже, х = 1,927 є рішенням заданого рівняння.
а) x 2
root ( f ( x) x) 1.927
б) Given
x
( 2 x)e 0.5 0
c1 Find( x)
c1 1.927
Відповідь: корінь рівняння методом хорд дорівнює 1,927 з точністю 0.001, знайдений
восьмому кроці.
Хід роботи
1. Відокремити коріння рівняння, заданого за варіантом.
Метод дотичних
Завдання: Обчислити методом дотичних корінь рівняння x 2∗cos (2∗x )=−1 з точністю
ε =0,001
Задаємо функцію f(x):
2
f ( x) x cos ( 2 x) 1
Визначаємо функції першої та другої похідних цієї функції:
d
ff ( x) f ( x)
dx
2
d
fff ( x) f ( x)
2
dx
f ( x)
2 1 0 1 2
1
2
Рис. 2.1
x a a 0.1 b
На відрізку є корінь, т.к. значення функції на кінцях відрізка - різних знаків f ( 1 ) = 0,584 ;
f ( 1,5 ) = -1,227 .
f ( x)
0.584
0.288
-0.062
-0.448
-0.847
-1.227
fff ( x)
-6.442
-5.443
-3.712
-1.282
1.751
5.237
x b
0
x x
n
f x
n 1 n ff x
n
1.5
1.16
1.184
x 1.183
1.183
1.183
1.183
0.463
0.032
4.746 10 4
en
9.068 10 8
3.267 10 15
0
Четверте число у послідовності en=9.068∗10−4 < ε . Отже, число x3 =1,183 є рішенням
рівняння.
Проаналізуємо отримані результати, побудувавши кілька графіків:
1.5 0.5
1.4 0
1.2 1
1.1 1.5
0 1 2 3 4 5 0 1 2 3 4 5
n n
0.5
0.4
0.3
enn
0.2
0.1
0
0 1 2 3 4 5
n
Рис. 2.2
На графіці (рис 2.2) показані залежності: а) значення кореня від кроку ітерації; б)
отримання значення функції від кроку ітерації; в) отримання похибки від кроку ітерації. З
графіків видно, що рішення виходить на другому етапі ітераційного процесу.
Це підтверджується отриманими значеннями за формулами (аналітично).
Перевірка розв'язання задачі вбудованими можливостями пакета:
за допомогою функції root()
x 0
2
f ( x) x cos ( 2 x) 1
root ( f ( x) x) 1.183
while
n
f a
e
ff b
0
a a
n
f a
n 1 n ff a
n
n n1
a
n
kasat (1,1.5,0 .001)=1.183
Значить, коренем рівняння буде число x = 1,183, яке виходить на 2 кроці.
Метод хорд
Завдання: Розв’язати рівняння x 2∗cos (2∗x )=−1 методом хорд із точністю ε =0,001
Відокремлюємо коріння. Цей етап рішення здійснюється за допомогою аналітичного чи
графічного методу. Після того, як корінь, що підлягає уточненню, відокремлений, за
початкове наближення може бути обрана будь-яка точка [ а, b ] .
Скористайтеся графічним методом. Побудуємо графік функції та знайдемо точки
перетину його з віссю Ох (рис.2.3).
2
f ( x) x cos ( 2 x) 1
4
2
f ( x)
1 0 1 2 3
2
Отримали два інтервали: [1; 1,5], [2; 2,5]. Інтервал, у якому уточнюватимемо корінь –
[1; 1,5]
Уточнюємо коріння. Знаходимо першу похідну функції:
d
z( x) f ( x)
dx
f ( 1.5) 1.227
На даному відрізку функція змінює знак, отже, на відрізку [1;1,5] дійсно існує корінь
нашого рівняння.
Будуємо послідовність значень з використанням рекурентної формули методу хорд і
значення функції
dz ( x n ) – ця величина є критерієм досягнення заданої точності
ε =0 .001 .
a 1
b 1.5
n 0 5
x a
0
x x
n
f x b x
n
n 1 n f ( b ) f x
n
f ( x)
dz( x)
d
f ( x)
dx
x
n
1
1.161
1.182
1.183
1.183
1.183
dz x n
0.22
0.022
1.45·10 -3
8.479·10 -5
4.923·10 -6
2.857·10 -7
az az
n
f az b az
n
n 1 n
n
f ( b ) f az
n n1
azn
n
1.183
fhord ( 11.50.001)
3
Відповідь: корінь рівняння методом хорд дорівнює 1,183 з точністю 0.001.
Висновок: на цій лабораторній роботі я сформував:
уявлення про застосування рівнянь у різних галузях діяльності; знання про основні
етапи розв'язання рівняння;
вміння застосовувати різноманітні методи для уточнення кореня рівняння;
навички у виборі того чи іншого програмного засобу для перевірки правильності
знайденого результату.
. Зрозумів як розв’язувати рівняння за допомогою методу дотичних та хорд. Пригадав, як
застосовувати СКМ MathCAD, для простих обчислень, побудови графіків та
програмування в даному середовищі.
Відповіді на контрольні запитання
1. Розв'язати рівняння означає:
Встановити чи має рівняння коріння.
Визначити кількість коренів рівняння.
Знайти значення коренів рівняння із заданою точністю.
2. Найчастіше відділення коренів можна провести графічно. Для цього достатньо
побудувати графік функції та визначити відрізки, на яких функція має лише одну
точку перетину з віссю абсцис.У сумнівних випадках графічне відділення коріння
необхідно підкріплювати обчисленнями. При цьому можна використовувати такі
положення:
якщо безперервна функція на кінцях відрізка значення різних знаків, то
рівняння має у цьому відрізку щонайменше один корінь;
якщо функція ще й суворо монотонна, то корінь на відрізку єдиний.
3. Метод дотичних та метод хорд
4. Відділення коренів – процедура знаходження відрізків, у яких рівняння (2.1) має
лише одне рішення.
5. Метод хорд (іноді метод лінійного інтерполювання або метод пропорційних
частин) — ітераційний числовий метод знаходження наближених коренів
нелінійного алгебраїчного рівняння.
В цьому методі нелінійна функція на виділеному інтервалі [a;b] замінюється
лінійною (хордою) — прямою, що з'єднує кінці нелінійної функції.
dz ( x n ) –
ця величина є критерієм досягнення заданої точності ε =0 .001 для
методу хорд