ТЕМА 2

Розв'язання алгебраїчних і
трансцендентних рівнянь
• Загальна характеристика обчислювальних
методів
• Відділення коренів нелінійних рівнянь
• Методи уточнення коренів
– Метод половинного ділення (дихотомії)
– Метод хорд
– Метод Ньютона (дотичних)
– Метод ітерацій
– Вибір методу розв'язку
 Загальна характеристика
обчислювальних методів
• Задача визначення кореня рівняння з одним
невідомим
ƒ(x) = 0 ,
де ƒ(x) – безперервна функція, складається з двох етапів:
1) відділення кореня, тобто визначення числового
проміжку, у якому міститься один корінь рівняння;
2) уточнення значення кореня шляхом побудови
послідовності
xк = φ(xк-1) , к = 1, 2, 3, ...
на основі відповідного методу.
Відділення коренів нелінійних рівнянь

• Нехай дане рівняння

f (x) = 0, (1)
де f (x) визначена й безперервна в деякому
кінцевому або нескінченному інтервалі [a,b].
• Може знадобитися також існування й
безперервність першої й навіть другої похідної
цієї функції.
• Усяке значення z, яке обертає функцію f (x) у
нуль, є коренем рівняння (1).
 Теорема 1
• Якщо безперервна функція f (x) приймає
значення з різними знаками на кінцях
відрізка [a, b], то усередині цього відрізка
міститься принаймні один корінь, тобто на
цьому відрізку знайдеться хоча б одне
число z, при якім f (z) = 0.
• Корінь буде єдиним, якщо перша похідна f
(x) існує й зберігає свій знак усередині
інтервалу [a,b].
 Приклад
• Відокремити корені рівняння х3 – 6х + 2 = 0
• Розв'язання
х -∞ -3 -1 0 1 3 +∞
sign f (x) -∞ -7 +7 +2 -3 +11 +∞

• Рівняння має три дійсні корені в інтервалах

(-3;-1), (0;1), (1;3)
 Теорема 2
• Для оцінки точності отриманого наближеного
розв'язку рівняння слушна оцінка

• де х – наближене значення кореня,

z – точне значення кореня,
m1 – найменше значення першої похідної на
відрізку [a,b]
Метод половинного ділення (дихотомії,
бісекції)
• Дане рівняння f (х) = 0, де функція f (х)
безперервна на відрізку [a,b] і має різні знаки на
кінцях цього відрізка, тобто f(а)*f(b) < 0. Для
знаходження кореня рівняння, що належить
відрізку [a,b], ділимо цей відрізок навпіл.
• Якщо виявиться, що то точне
значення кореня
• Якщо то вибирається та з половин
вихідного відрізка, на кінцях якої функція f (х)
має протилежні знаки.
• Новий звужений відрізок [a1,b1] знову
ділиться навпіл і т.д. У результаті
одержуємо на якомусь етапі або точний
корінь рівняння, або нескінченну
послідовність вкладених друг у друга
відрізків [a1,b1], [a2,b2] …[an,bn] таких, що
f (аn) f (bn) < 0
• Обчислення можна продовжувати доти,
наприклад, поки довжина інтервалу, що
містить корінь, не виявиться менше наперед
заданого числа. Якщо задати інтервал (bn - an)
при відомому вихідному інтервалі [a,b], то
можна визначити число n, тобто необхідне
число ділень навпіл для одержання кореня із
заданою точністю. За кінцеве значення кореня
приймається середина інтервалу [an,bn].
• При збільшенні точності значно зростає обсяг
обчислень.
Схема алгоритму метода дихотомії
 Приклад 1.
Методом половинного ділення на відрізку [0,1] знайти корінь рівняння
х4 + 2х3 – х – 1 = 0
с точністю 0,05.

• Спочатку перевіряємо знаки функції на

кінцях інтервалу, щоб переконатися, що на
ньому є корінь.
• f (0) = -1; f (1) = 1.
• 1 ділення.
f (0,5) = 0,06 +0,25 -0,5 -1 = -1,19 (0,5;1)
поточна довжина інтервалу 0,5 > 0,05.
• 2 ділення.
f (0,75) = 0,32 + 0,84 -0,75 -1 = -0,59 (0,75;1)
поточна довжина інтервалу 0,25 > 0,05.
• 3 ділення.
f (0,875) = 0,59 + 1,34 -0,88 -1 = 0,05. (0,75;0,875)
поточна довжина інтервалу 0,125 > 0,05.
• 4 ділення.
f (0,8125) = 0,436 + 1,072 -0,812 -1 = 0,304 (0,8125;0,875)
поточна довжина інтервалу 0,0625 > 0,05.
• 5 ділення.
f (0,8438) = 0,507 + 1,202 – 0,844 -1 = -0,135. (0,8438;0,875)
поточна довжина інтервалу 0,0312 < 0,05
За остаточне значення кореня рівняння приймаємо середину кінцевого
інтервалу (0,875 + 0,8438)/2 = 0,8594
f (0,8594) = 0,5455 +1,2695 -0,8594 -1 = -0,0444.<0.05
 Метод хорд
Геометрично метод хорд еквівалентний заміні кривої y = f (x)
хордою, що проходить через крапки A [a, f (a)] і B [b, f (b)] .
За наближене значення кореня приймається точка х1
перетину хорди з віссю ox.
• Рівняння хорди має вигляд

• Приймаючи х = х1 і y = 0 одержуємо

• Застосовуючи цей метод до того з відрізків [a,

x1] або [x1, b], на кінцях якого f (x) має
протилежні знаки, одержимо друге
наближення кореня x2 і т.д.
• Якщо друга похідна функції f (x) > 0 на відрізку
[a,b], те крива y = f (x) опукла знизу й розташована
нижче своєї хорди АВ. При цьому можливі два
випадки.
1. f (x) < 0 (як на малюнку) і тоді правий кінець
відрізка b нерухомий, а лівий кінець поступово
зміщається убік кореня. Таким чином, за
початкове наближення кореня приймається ліва
границя відрізка, тобто х0= а й послідовні
наближення кореня знаходяться за формулою
2. f (x) > 0 і тоді лівий кінець відрізка а
нерухомий, а правий кінець поступово
зміщається убік кореня. Таким чином за
початкове наближення кореня приймається
права границя відрізка, тобто х0=b і
послідовні наближення кореня знаходяться
за формулою
• У загальному випадку наближення лежать по ту
сторону кореня, де функція f (x) має знак,
протилежний знаку її другої похідної, тобто f (x0)
f’ (x0) < 0.
• Для оцінки точності знаходження кореня можна
скористатися формулою з теореми 2

де х – наближене значення кореня,

z – точне значення кореня,
m1 – найменше значення першої похідної на
відрізку [a,b]
 Приклад.
Уточнити корінь рівняння х3 – 3х + 4 =0, який
відділений на відрізку [-2.25;-2] з точністю e=0.01.
f (x) = х3 – 3х + 4; f ‘(x) =3х2– 3; f’’ (x) = 6х.
Приймаємо х0 = b = -2; f (-2) = 2; f ‘’(-2) = -12
Оскільки f (-2) f ‘’(-2) < 0, початкове
наближення обране правильно й для
наступних наближень необхідно
користуватися формулою
• Перше наближення

• Оцінка поточної точності. Якщо виконується

умова | xn+1 – xn | <=e , те задана точність
знаходження кореня досягнута.
| -2,1894 –(-2) | = |-0,1894| >e=0.01 . Умова не
виконується й обчислення необхідно
продовжити.
 Метод Ньютона (дотичних)
• Дане рівняння f (х) = 0, де f (х) безперервна на відрізку
[a,b] і має різні знаки на кінцях цього відрізка, f (а) f (b) < 0.
Нехай друга похідна f ‘’(х) > 0 і f (b) > 0. За початкове
наближення приймемо х0 = b.
• Проводимо дотичну до кривої y = f (х) у точці
В0[х0, f (х0,)]. У якості першого наближення х1 кореня z
приймаємо абсцису точки перетинання дотичної з віссю
Ох
• Із точки В1[х1, f (х1,)] знову проводиться дотична й
виходить нове наближення кореня х2 і т.д. Рівняння
дотичної в точці В0[х0, f (х0,)] має вигляд
y - f (х0) = f’ (х0) (х - х0 ) (1)
Зважаючи на те, що y = 0 і х = х1 одержимо
(2)

Тоді формула для обчислення наступних наближень

кореня прийме вид
(3)
 Приклад
Уточнити методом Ньютона корінь рівняння х3 – 3х + 4 =0,
який відділений на відрізку [-2.25;-2] з точністю e=0.01.

• f (x) = х3 – 3х + 4; f ‘(x) =3х2– 3; f ‘’(x) = 6х.

Приймемо х0 = а = -2,25. Тоді f ‘(-2,25) f’’ (-2,25) > 0 -
початкове наближення кореня обране вірно.
• Загальна формула

• Точність після першого кроку | -2,1974 –(-2,25)| =

0,05 >e=0.01 і обчислення необхідно продовжити.
 Метод ітерацій
• Дане рівняння f (х) = 0, де функція f (х) безперервна на
відрізку [a,b] і має різні знаки на кінцях цього відрізка,
тобто f (а) f (b) < 0.
• Запишемо це рівняння у вигляді х = g(x)
Таким чином, одержимо два рівняння y = х и y = g(x) і
побудуємо їхніх графіки для спільного розв'язку.
• Точка перетинання їх дасть значення кореня рівняння.
Візьмемо початкове наближення х0 і проведемо
перпендикуляр до перетинання з y =g(x). Потім
проведемо пряму паралельну осі Ох до перетинання з
y = х, тобто х1 =g(x0). Якщо із крапки перетинання
опустити перпендикуляр на вісь Ох, то буде знайдено
нове наближення кореня х2 =g(x1).
• Таким чином, кожне нове наближення буде
визначатися по формулі
xn+1 = g(xn)
• Процес ітерації буде сходитися незалежно від
початкового наближення х0, якщо виконується умова q
= | g`(x)| < 1 на відрізку [a,b], а граничне значення
Хn+1 є коренем рівняння.
• Процес ітерації триває доти, поки для двох
послідовних наближень не буде виконана
умова де ε - задана точність.
• Для оцінки точності можна
використовувати умову | xn+1 - xn | <= ε, якщо
q<=0.5.
• Функція g(x) для того самого рівняння може
мати різний вигляд, але перевага
віддається тієї функції, для якої | g`(x)| =
min, тому що процес ітерації сходиться
швидше.
 Приклад
Уточнити методом ітерацій корінь рівняння х3 – 3х + 4 =0,
відділений на відрізку [-2,1974;-2,1894] з точністю e=0.001.
 Вибір методу розв'язку
• Якщо вид функції f (х) складний, то обчислення похідної від
неї в методі Ньютона й g(x) у методі ітерацій – важкий
процес. Для розв'язку таких рівнянь краще використовувати
метод половинного ділення.
• Метод половинного ділення вимагає значного обсягу
обчислень, але завжди приводить до результату.
• Метод Ньютона ефективний для розв'язку тих рівнянь, у яких
значення модуля функції f (х) поблизу кореня досить велике,
тобто графік функції має велику крутість.
• Метод Ньютона дуже чутливий до помилок округлення, що
може привести до зациклення програми. Крім того, на
кожному кроці обчислень треба обчислювати як значення
функції, так і її першу похідну, що збільшує обсяг обчислень.