Человек – царь природы. Но давайте вспомним народные сказки.

Мудрый царь заботится о своем

царстве, старается сделать все возможное для его процветания.

А как поступаем мы? Во-первых, бездумно потребляем природные ресурсы, думаем, что они
безграничны. Во-вторых, часто ведем себя как захватчики, поработители. Живем по принципу –
после нас хоть потоп.

Человек, может быть уже пора остановиться? Осознать, что ты – человек разумный, а не робот с
планеты Шелезяка? Нельзя бесконечно брать, нужно уметь и отдавать.

Если каждый посадит хотя бы одно дерево, наша планета покроется лесами и садами. А значит
нам самим станет легче дышать. А в возрожденных лесах смогут найти себе приют звери, которые
сейчас находятся на грани вымирания, так как человек практически разрушил их среду обитания.

Кажуть, що людина – цар природи. Але згадаймо народні казки.

Мудрий цар дбає про своє царство, намагається зробити все можливе
для його процвітання.
А як чинимо ми? По-перше, бездумно споживаємо природні
ресурси, вважаємо, що вони безмежні. По-друге, часто поводимося як
загарбники, поневолювачі. Живемо за принципом «Після нас хоч
потоп.»
Людина, може вже час зупинитися? Усвідомити, що ти – людина
розумна, а не робот із планети Шелезяка? Не можна нескінченно
брати, треба вміти віддавати.
Якщо кожен посадить бодай одне дерево, наша планета
покриється лісами та садами. Отже нам самим стане легше дихати. А
у відроджених лісах зможуть знайти собі притулок тварини, які зараз
знаходяться на межі вимирання, тому що людина практично
зруйнувала їхнє середовище.
Потрібно завжди пам'ятати, що у світі все взаємопов'язане.
Якщо ти будеш з пошаною ставитися до природи, вона тобі віддячить.
Як говорив Максим Рильський: «Люби природу не для себе,
Люби для неї.»
Тільки життя в єдності із природою зробить тебе її царем.