РОЗДІЛ 1.

ВСТУП ДО МАТЕМАТИЧНОГО АНАЛІЗУ

1.1. Границя функції

Обчислення границь функції виконуються відповідно з основними

теоремами теорії границь. Треба мати на увазі основні властивості
нескінченно малих та нескінченно великих функцій при x  x0, або x 
:
C x C
lim Cx   ; lim x  0 ; lim C   ; lim x   .
x  x  x  x 0
Для розв’язку певного класу задач використовуються перша та друга
чудові границі функції.
1
x
sin x  1
lim 1  x 
x
lim x  1; lim 1  x   e ;  e.
x 0 x  x 0

Вправи

Відпо- Відпо-
Знайти границі: Знайти границі:
відь відь

lim 3x  2x  7 ; 3x 2  1
2 11
1. 15. 2. ; .
x 2
lim 3
x 2 2 x  6x 2  1 41
x2 x 2
3. lim 2
x  2 x  3x  1
; 0. 17. lim 1  xtg
x 1 2
;

.

x 2  6x  8 2 2  1  cos x 2
4. lim ; . 18. lim ; .
2 2
x  4 x  5x  4 3 x 0 sin x 8
  
5.
3x 3  2x 2  x  4
; 12.
19. lim  2x tgx  cos x  ; -2.
lim 
x 1 2 x 3  5x  3 x
2
 x42 1  5
3x
6. lim ; . 20. lim 1   ; e15 .
x 0 x 4 x   x
x 2
x
7. lim ; 6  5x  3  3 1
x 0 x 9 3 21. lim   ; e3 .
x    5x  2 

x2 1 1 ln 1  kx 
8. lim ; 4. 22. lim ; k.
2 x 0 x
x 0 x  16  4
2x 3  x 2  1 2 a x 1
9. lim ; . 23. lim x ; ln a.
3 2
x  3x x x 3 3 x 0
2
x 4  3x  1 e x  cos x 3
10. lim ; . 24. lim ; .
x  x2  5 x 0 x2 2

x 2  3x  1 x2 4
11. lim ; 0. 25. lim ; 0.
3
x  x  x  2
4 2
x 2 x  x 1
 1 6  1 x 2  2x  1
12. lim  x  3  2  ; . 26. lim ; 0.
x 3  x 9 6 x 1 x3  x
 2  3 x 3  3x 2  2x 2
13. lim  x  3x  2  x  ; . 27. lim ;  .
x  2 x  2 x2  x  6 5

14.
sin 5x x3  x  2 4
lim x ; 5. 28. lim 3 2
; .
x 0 x 1 x  2x  4x  1 3
tg 3x 3  1  3
15. lim tg5x ; . 29. lim  1  x  3
; -1.
x 0 5 x 1  1 x 
tgx  sin x 1 x3  x
16. lim ; . 30. lim ; 0.
x 0 x3 2 4 2
x  x  3x  1
mx
x 4  5x  k
31. lim ; . 44. lim 1   ; e km .
x   x
2
x  x  3x  1
x 1
1  x  3x 3  3x  4  3 
2
32. lim ; -1.
2
x  1  x  3x
3 45. lim  3x  2  ; e 3.
x 

3
 x
 x3 x 2   x 2  2x  1 
 
1
46. lim   ;
33. lim
 2x 2  1 2x  1 
; .
 x 2  4x  2  e2 .
x    4 x   

1 x2 1 lim 1  sin x 
cos ec x
34. ; 0. 47. ; e.
lim x x 0
x 0

lim 1  tg 
1
x 1  2 1 2
35. lim ; . 48. x 2x ; e.
x 5 x  5 4 x 0
sin x  ln a  x   ln a 1
36. lim sin x ; . 49. lim ; .
x 0  x 0 x a
2x  arc sin x 1 e 2x  1 2
37. lim ; . 50. lim 3x ; .
x  0 2 x  arc tgx 3 x 0 3

38.
1  cos x
; 1 ex  e x
lim . 51. lim ; 2.
x 0 x2 2 x 0 sin x
1  sin  cos x e sin 2 x  e sin x
39. lim ; -1. 52. lim ; 1.
x  0 1  sin x  cos x x 0 x
1  sin x
40. lim 2
; 1 e ax  e bx
 
x    x 
. 53. lim ; a-b.
22
2 x 0 x

cos x  sin x 1
41. lim ;
lim cosx sin x ;
2 54.
 cos 2 x . 1.
x 2 x 0
4
1  cos  1  sin x ln cos x 1
42. lim ; 1. 55. lim 2
;  .
x 0 tgx x 0 x 2
x
 x 
43. lim   ; e 1 .
x   1  x 

1.2. Неперервність функції

Для неперервності функції в точці х0 необхідно і достатньо:

f ( x 0  0)  f ( x 0  0)  f ( x 0 ) ,

4
 де f x 0  0  lim f (x )  ліва границя;
x x o 0

f x 0  0  lim f (x )  права границя;

x x o 0

f x 0   значення функції f(x) в точці x 0 .

Якщо f ( x 0  0)  f ( x 0  0)  f ( x 0 ) або f ( x 0  0)  f ( x 0  0) , то x 0 
точка розриву першого роду. Якщо принаймні одна з границь не існує
або нескінченна, то x 0  точка розриву другого роду.

Якщо f ( x 0  0)  f ( x 0  0) , а в точці x 0 функція не існує, то маємо

усувний розрив.
Вправи
1. Дослідити на неперервність функцію y  x 3  8x 2  1 .
Відповідь: неперервна на (, ) .
2. Довести, що функція y = cos x неперервна при будь-якому
значенні х.
3. Дослідити на неперервність функцію
x2, якщо х  0,
f(x)=
х  1, якщо х  0
і побудувати графік.
Відповідь: розрив першого роду при х=0.
x3
4. Дослідити на неперервність функцію y  .
x 1
Відповідь: розрив другого роду при х=1.
x 3  25
5. Дослідити на неперервність функцію y  .
x 5
Відповідь: усувний розрив при х=5.
6. Дослідити на неперервність функцію
2x  1,  1  х  0,
f(x)= 2
х  1, 0  х  1.
Відповідь: неперервна на [-1, 1].
7. Дослідити на неперервність функцію

5
 x 3  1,  3  х  0,
f(x)=
х2, 0  х  3.
Відповідь: розрив першого роду при х=0.
8. Нехай
x  1, х  1,
f(x)=
3  aх 2 , х  1.
Для якого а функція буде неперервною? Побудувати графік.
Відповідь: а = 1.
9. Дослідити на неперервність функції:
1
1
x 1 x 1 2 x 1
а) f ( x )  , b) f ( x )  e x 1 , c) f ( x)  , d) f ( x )  , e) f ( x )  .
x 1 x 1 1
1 ex 2x 1
Відповідь: а) розрив другого роду при х = 1; в) розрив другого роду
при х = 1; с), d), е) розрив першого роду при х = 0.
x 1
10. Знайти точки розриву функції f ( x )  і виявити
2
x  2x  3
характер розриву.
Відповідь: розрив другого роду при х = 3, усувний розрив при х = -1.

РОЗДІЛ 2. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЇ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ

2.1. Похідна, її геометричний зміст, правила диференціювання

Рівняння дотичної до кривої y  f ( x ) в точці M ( x 0 , y 0 ) :

y  y o  f ( x o )( x  x o ) .
Нормаль до кривої y = f(x) перпендикулярна до дотичної в точці
M ( x 0 , y 0 ) , і ї рівняння:
1
y  yo   (x  x o ) .
f ( x o )

Таблиця похідних основних функцій

6
    nx n1 .
1. x n 8. tgx  
1
2
.
cos x

   a x ln a .
2. a x 9. ctgx  
1
.
sin 2 x

   e x .
3. e x 10. arc sin x  
1
2
.
1 x

4. ln x   . 11. arc cos x   

1 1
.
x 1 x 2

5. log a x   12. arc tgx  

1 1
. .
2
x ln a 1 x

6. sin x   cos x . 13. arc ctgx   

1
.
2
1 x
7. cos x    sin x .

Основні правила диференціювання

Нехай С = const, u(x) і v(x)  диференційовані функції.

Тоді
1. C   0 . 3. u  v   u  v  .
2. Cu  Cu . 4. uv   uv  uv  .

 u  u v  uv 
5.    .
v v 2
6. Якщо функції y  f (u ) та u  ( x ) диференційовані, то складна
функція y  f x  диференційована:
y x  f ( u )  u ( x ) .
Якщо функцію задано неявно, тобто у вигляді F( x, y)  0 , то треба
диференціювати обидві частини цього рівняння за х, розглядаючи y, як
функцію від х. Отримане рівняння розвязати відносно y  .
Похідну функції, що задана параметрично

x  ( t ),
y  ( t ),

знаходять за формулою
7
 y
y x  t .
x t
Похідна функції y  u v , де u i v  диференційовані функції за х,
знаходиться за допомогою попереднього логарифмування, тобто
ln y  v ln u .

Вправи
Знайти похідні функції: Відповідь:
3
1. y  3x  6 x ; 3 .
x
2. y  x  sin x ; 1  cos x .
3. y  x cos x ; cos x  x sin x .
4. y  x 2 cos x ; 2x cos x  2 sin x .
sin x  2x cos x
5. y  x sin x ; .
2 x

6. y 
arc sin x
; x  2 1  x 2 arc sin x
.
x2 x 3
1 x 2

cos x 1
7. y  ;
1  sin x 1  sin x
x sin 2 x  4 x
8. y  ;
tgx 4 x sin 2 x
9. y  sin( 2x  3) ; 2 cos(2x  3) .

10. y  sin 2 x ; sin 2x .

11. y  tg 3 x  3tg  3x ; 3tg 4 x .

cos x
12. y  sin x ; .
2 x
13. y  x ln x ; 1  ln x .

14. y  ln x 
2

1
; x  12 .
x 2x 2 x3
2x  1

15. y  ln x 2  2x ;  x 2  2x
.

8
16. y  ln 1  cos x  ;
x
 tg .
2
1
17. y  ln sin x  sin 2 x ; ctgx  cos2 x .
2
x2 2
18. y  ln ; 2
.
1 x 2 x (1  x )
1
19. y  ln  x  a 2  x 2  ; .
  2
a x 2

 x 1
20. y  ln tg   ; .
4 2 cos x
4 cos2 2 x
21. y  4 x  sin 4 x ; .
4 x  sin 4 x
1 1
22. y  tg ln x ;  .
cos2 ln x x
23. y  x 2  2 x ; x  2 x 2  x ln 2 .
24. y  a sin x ; a sin x ln a  cos x .
2
25. y  e  x ;
2
 2 xe  x .
26. y  x 2 e 2x ; 2x1  x e 2x .
1
27. y  arc cos 1  2x  ; .
2
xx
28. y  sin 2 x 3 ; 3x 2 sin 2x 3 .
1
29. y  ln tgx  ln cos x ; ctg2x .
2

3x
3e 3x
30. y  ln e 1; 3x
.
2(e  1)
1 x
31. y  1  x 2  arc sin x ; .
1 x
1 x 2
32. y  arctgx  ln ; .
1 x 1 x4

9
 3x 3e 3x
33. y  arc sin e ; .
6x
1 e
2arc sin x
34. y  arc sin x ; 2 .
2
1 x
2x
35. y  arc sin x 2 ; .
4
1 x
cos x
36. y  ln  sin x  1  sin 2 x  ; .
  1  sin x 2

37. y 
cos x x
 ln tg ; 2ctg 2 x
 .
sin 2 x 2 sin x
38. y  x 2 sin 2 x 2 ; 
2x sin 2 x 2  x 2 sin 2x 2 . 
39. y  x x ; x x ln x  1 .
 sin x 
40. y  x sin x ; x sin x  ln x  cos x  .
 x 
1 1 1  ln x
41. y  x x ; x x .
2
x

42. y  7
x  35 x  1 ; 1 7 x  35 x  14  5

4 3
 

x3 7 x3  x  3 x 1 x 
3
43. y 2  6x  0 ; .
x
x
44. x 2  y 2  a 2 ; .
y

3 3 y  x2
45. x  y  3xy ; 2
.
y x

y y2
46.  ln y  2 ; .
2
x xy  x
2 2 y
3 .
47. x 3  y 3  1 ; x
48. cos(x  y)  x  1  cos ec( x  y).

49. x  2t, y  2t  t 4 ; 1  2t 3 .

10
 50. x  e 2t , y  2e t  e 3t .
51. x  a cos , y  a sin   ctg.
x  a   sin , 
52.  ctg .
 y  a 1  cos, 2
3at 3at 2 2t  t 4
53. x  ,y ; .
3 3 3
1 t 1 t 1  2t

 x  et cos t  sin t
54.  .
y  a 1  cos,
 cos t  sin t

55. Скласти рівняння дотичної до кривої y  x 2  1 у точці М(1; 0).

Відповідь: 2x  y  2  0 .
3
56. Скласти рівняння дотичної та нормалі до кривої y  точці
x
М(1; 3).
Відповідь: 3x  y  6; x  3y  8  0.
57. Скласти рівняння дотичної та нормалі до кривої y  x 2  4x  3 у
точці М(1; 2).
Відповідь: 6x  y  4  0; x  6y  13  0 .

58. Знайти точку, в якій дотична до параболи y  x 2  3x  1

паралельна до прямої y  5x  2 .
Відповідь: (-1; 3).
59. До кривої y  x 3 скласти рівняння дотичної, що паралельна
прямій 3x  y  5  0 .
Відповідь: 3x  y  2  0 .
1 2
60. До параболи y  x  3x  6 скласти рівняння дотичної, що
2
перпендикулярна прямій x  5y  10  0 .
Відповідь: 5x  y  38  0 .

61. Скласти рівняння дотичної до кола x 2  y2  r 2 у точці

M( x o , y o ) .

11
 Відповідь: xx o  yy o  r 2 .
62. Визначити кути, під якими перетинаються лінії
x 2  y 2  2x  4 y  20  0 та x  y  4  0 .
1
Відповідь: arctg
7

2.2. Диференціал функції

Диференціал функції: dy  f ( x )  x або dy  f ( x )  dx .

Для малих х маємо y  dy , тобто
f x  x   f x   f x   x .
Ця формула використовується в наближених обчисленнях.

Вправи
Знайти диференціал функції: Відповідь:
1. y  ln cos x,  tgx dx.
xdx
2. y  1  x 2 ,  .
2
1 x
dx
3. y  arc tg 4x  1, .
2x  4x  1
Обчислити наближено:
4. 3 8,03 2,0025.
5. arc sin0,49, 0,5120.
6. 26, 5,1.

7. 4 16,64, 2,02.

2.3. Похідні вищих порядків

Похідною n-го порядку називають похідну першого порядку від

похідної (n-1)-го порядку

12
 y  y .

 
yn   yn 1 . 
Вправи
Знайти похідні 2-го порядку функції: Відповідь:

1. y  sin 2 x, 2 cos 2x .

2. y  tgx , tgx sec2 x.

2 2xarc sin x
3. y  arc sin x 2 ,  .
1 x2
 
3
1 x2 2

21  y 2 
4. arctgy  x  y ,  .
y5
y
5. y  x  ln y , .
1  y 3

x  ln t ,
6. 3
9t 2 .
yt ,

x  a cos t , 1
7.  .
y  a sin t , a sin 3 t

8.
x  arctgt ,

y  ln 1  t , 2
 
2 t2 1 . 
x  a t  sin t , 1
9.  .
y  a 1  cos t , 4 t
4a sin
2
x  arctgt ,
10. 1
y  t2,
1  t 2 1  3t 2 .
2
11. Знайти похідну n-го порядку

13
 від функції y  ln x .
 1n 1 n  1 ! .
xn
12. Знайти y в точці (1; 1),
111
якщо x 2  5xy  y 2  2x  y  6  0 . .
256
13. Знайти y  в точці (0; 1),
1
якщо x 4  xy  y 4  1.  .
16
1 2 x
14. Довести, що функція y  x e задовольняє диференціаль-
2
ному рівнянню

y  2y  y  e x .

15. Довести, що функція y  e 2x sin 5x задовольняє диференціаль-

ному рівнянню
y   4 y   29 y  0 .

16. Закон руху точки є S  9t  t 3 . Знайти швидкість руху для t  1 .

Відповідь: 6.
2.4. Правило Лопіталя

Нехай функції f(x) та (х) диференційовані в околі точки х=а, за

f (x)
винятком, можливо, самої точки, причому x   0 , а відношення
( x )

0 
при ха є невизначеністю виду або , тоді якщо існує границя
0 
відношення похідних, то
f (x) f ( x )

lim (x ) lim ( x ) .
x a x a

14
 Вправи
Знайти границі: Відповідь Відповідь

1. lim
cos x
; 0.
8. lim arcsin x  ctgx  ; 1.
x0 x x 0

ex 1
lim x ;
n x
2. lim ; 1. 9. e 0.
x 0 sin x x 

x  arctgx 1  x 1  1
3. lim ; . 10. lim  x  1  ln x  ; .
x 0 x3 3 x 1   2

x2  1 x 
4. lim ; 0. 11. lim  ln x  ln x  ; -1.
x  e
2x x 1  

ln sin 2x  1
5. lim ; 1. 12. lim  ctgx  x  ; 0.
x0 ln sin x x 0  

lim x ln x ;
2 x 
6. 2 13. lim tgx  ;
0.  1.
x 0 x
2
x
lim 1  x 
ln x
xe 2 0. 14. ; 1.
7. lim ; x 0
x
x  x  e

lim   2x 
cos x 3
15. ;
x
 1. 16. lim cos 2x  x 2 ; e 6
2 x 0

lim  
1 1
1
x  2x x ; lim ctg 
ln x
17. 2. 18. 4; .
x 
e
x0

2.5. Застосування диференціального числення

до дослідження функцій і побудови їх графіків

2.5.1. Ознаки зростання та спадання функції

15
 Якщо функція f(x) має похідну в точці x  x o , то при f ( x o )  0

функція f(x) зростає в точці x o , а при f ( x o )  0 функція f(x) спадає в

точці x o . Функція f(x) зростає (спадає) на проміжку (a; b), якщо вона
зростає (спадає) у кожній точці даного проміжку.

Вправи
Визначити проміжки
монотонності функції: Відповідь:
1
1. y  x 3  2x 2  3x 2  2 , (; 1) та (3; ) – зростає,
3
(1; 3)  спадає.

2. y  ( x  3) 3 , (0; 1)  спадає, (1, )  зростає.

x
3. y  , (-; -2), (-2; 8) та (8; ) – спадає.
2
x  6x  16

4. y  e x  x 1 , (-; 0) та (0;1)  спадає,

(1; ) – зростає.

1  5 
5. y  x  sin x , якщо 0  x  2 ,  ;    зростає,
2 3 3 
  5 
 0;  та  ; 2   спадає.
 3 3 

2.5.2. Екстремум функції

Необхідна умова екстремуму. Якщо функція f(x) в точці x o має

екстремум, то похідна f ( x o ) дорівнює нулю або не існує.
Достатня умова екстремуму. Нехай функція f(x) неперервна і
диференційована в усіх точках інтервалу (а, b) (крім, можливо, самої

16
точки x o ) та f ( x o ) =0. Тоді якщо при х x o f ( x )  0, а при х x o f ( x )  0,

то x o  точка максимуму, якщо при х x o f ( x )  0, а при х x o f ( x )  0, то

x o  точка мінімуму.

Для знаходження найбільшого і найменшого значень функції

y  f ( x ) на відрізку [а; b] потрібно: 1) знайти критичні точки функції, які
належать відрізку [а; b]; 2) обчислити значення функції y  f ( x ) в
критичних точках і на кінцях відрізку; 3) із отриманих значень знайти
найбільше і найменше.
Вправи
Дослідити на екстремум функції Відповідь:

1. y  x 2 x  6 ; y max (0)  0, y min (4)  32 .

4x
2. y  ; y min (2)  1, y max (2)  1 .
2
x 4
4
3. y  x 2 e  x ; y min (0)  0, y max (2)  .
e2
4. y  x  arctgx ; екстремуму нема.
Знайти найбільше і найменше
значення функції:

5. y  x 4  8x 2  3 на відрізку [-2; 2]; y найб. (0)  3, у найм.  (2)  13 .

6. y  2x  x на відрізку [0; 4]; y найм. (0)  0, у найб.  (4)  6 .

7. y  x 2 ln x на відрізку [1; е]; yнайм. (1)  0, унайб.  (e)  e2 .

2.5.3.Опуклість та угнутість лінії

Достатня умова. Якщо в усіх точках інтервалу (а; b) друга похідна

f ( x )  0, то на цьому інтервалі крива опукла. Якщо в усіх точках

інтервалу (a; b) друга похідна f ( x )  0, то на цьому інтервалі крива

угнута, а точка x o є точкою перегину ( f ( x o )  0 , або f ( x o ) не існує).
17
 Вправи
Знайти інтервали опуклості і вгнутості: Відповідь:

1. y  xe x ; опукла на (;  2) ,
вгнута на (2; ) .
Знайти точки перегину.

2. y  x  45  4x  4 , (4; 20).

2.5.4. Асимптоти

Пряма х = а є вертикальною асимптотою кривої y  f ( x ) , якщо

lim f ( x )   або lim f ( x )   .

x a x a

Пряма y  kx  b  похила асимптота:

f (x)
k lim , b  lim f x   kx  .
x   x x  
Вправи
Знайти асимптоти кривої: Відповідь:

x3
1. y  ; х = 1, у = х + 1, у = -х – 1.
x2
2 y  x  2arctgx ; y =4 + , y =x-.

x 2  2x  3
3 y ; х = -2, у = х – 4.
x2

2.5.5. Загальна схема дослідження функції

1. Знайти область визначення функції

2. Знайти точки розриву та її односторонні границі в цих точках.
3. Перевірити парна чи непарна функція, на періодичність.

18
4. Знайти точки перетину графіка функції з осями координат.
5. Дослідити поведінку функції при x   , знайти асимптоти
графіка функції.
6. Знайти інтервали монотонності та точки екстремуму функції.
7. Знайти інтервали опуклості та угнутості графіка функції, точки
перегину.
8. Побудувати графік функції.

Вправи
Дослідити і побудувати графік функції:

x 2  2x  2 2
1. y  x  1 x  2 .
2
2. y  . 3. y  x 2  .
x 1 x
3x 4  1
4. y  x x  3 . 5. y  . 6. y  xe  x .
x3

7. y 
x
ln x
. 
8. y  ln 1  e  x .  
9. y  ln x 2  1 . 
10. y  x  2arctgx . 11. y  ln cos x . 12. y  x sin x .

13. y 2  x x  12 . 14. y  x  1e 3x 1 . 

15. y  ln x 2  4x  8 . 
16. y  x  1 x . 17. y  x  ln x  2 . 18. y  x 2 e  x .

x 1 2x  1 x3
19. y  . 20. y  . 21. y  .
x 2  2x x2 3  x2

x3 3 x2 3
22. y   . 23. y  . 24. y  x  x 2 .
3 x 1 x
x2 1 1
25. y  . 26. y   4x 2 . 27. y  x 
x3 x x
1
1
28. y  sin x  cos x . 29. y  e x 1 . 30. y  .
ex  1
19
 2
32. y  e2 x  x . 33. y  x  e  x .
3
31. y  1  x 3 .

34. y  cos 2 2 x 35. y  ( x  1)3 x 2 36. y  ln( 2  x2 )

2 x2
37. y  x 2  2 ln x 38. y  (2  x 2 )  e  x 39. y 
x3 1

x2 3
40. y  41. y  x 42. y  4 1  x 4
1 x2 2 ln x

РОЗДІЛ 3. ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ

3.1. Невизначений інтеграл і його властивості. Таблиця інтегралів

Невизначеним інтегралом від функції f x  називається сукупність

всіх її первісних:

 f (x)dx  F(x)  C .

Властивості невизначеного інтеграла

1.  f (x)dx  f (x) .
2. d f (x)dx  f (x)dx .

3.  dF(x)  F(x)  C .

20
 4.  k f (x)dx  k  f (x)dx , k = const.

5.  f1x   f2 x dx  f1x dx   f2 x dx .

6. Якщо  f (x)dx  F(x)  C і u  ( x) , то  f (u)du  F(u)  C .

Таблиця основних інтегралів

x n 1
n
1.  x dx   C, n  1 . 7.  tgxdx   ln cosx  C .
n 1
dx
2.   ln x  C . 8.  ctgxdx  ln sin x  C .
x

x ax
3.  sin xdx   cosx  C . 9.  a dx  C.
ln a
4.  cosxdx  sin x  C . 10.  ex dx  ex  C .
dx dx
5.  2
 ctgx  C . 11.  2
 arctgx  C .
sin x 1 x
dx dx 1 x
6.  tgx  C . 12.   arctg  C .
cos2 x a2  x2 a a
dx dx 1 ax
13.   arc sin x  C . 15.   ln
2a a  x
 C.
1  x2 a2  x2
dx x dx
14.   arc sin C. 16.   ln x  x 2  a 2  C .
a2  x2 a x2  a2

Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:

 e 
x
1.  2 sin x dx ; ex  2 cosx  C .
2
 1  x 2 12 6
2.   x   dx ;  x x  33 x  C .
3x
  2 7

ae x
3.  a x e x dx ;  C.
1  ln a
dx 1
4.  2
;
3
arcsin x  C .
3  3x
21
 1  cos2 x 1
5.  1  cos2x dx ; tgx  x   C .
2
6.  tg 2 x dx ; tgx  x  C .
x
7.  2 sin 2 dx ; x  sin x  C .
2
1  x 2 dx ;
8. 

x 1  x2  ln x  2arc tgx  C .

dx
9. 2 x
; x C.

x2
10.  1  x dx , x
2
 C.

x  x 3e x  x 2 2
11.  dx ; C  e x  ln x .
x3 3x x

1  x 2 dx ; 2x 2  12 x  6
12.  x x 3 x
C.

3  2 x  2  3x 21,5x
13.  dx ; 3x   C.
2x ln 1,5
cos2x dx
14.  2 2
; C  ctgx  tgx .
cos x  sin x
15.  ctg 2 x dx ; C  ctgx  x .


1  2 x 2 dx 1
x 1  x 
16.  ; arctgx   C.
2 2 x

3.2. Метод інтегрування заміною змінної

Цей метод полягає в застосуванні формул:

 f x x dx x   t , та  f (x) dx   f (( t)( t)dt ( x  (t ) ).

Вправи
Знайти інтеграли
Відповідь:

22
 dx 1
1.  ; C .
2x  3 5 82x  3 4

2.  x 1  x 2 dx ; C
1
3
 3
1  x2 . 
1 4
3.  sin 3 x cos x dx ; sin x  C .
4
ln x 2
4.  dx ; ln x 3  C .
x 3
1
5.  cos3x dx ; sin 3x  C .
3

6.  e x sin e x dx ;   cose x  C .
dx
7.  x ln x ; ln ln x  C .

e 3x dx 2 3x
8.  3x ; e  C.
3
5
9.  x 2 x 3  2 dx ;
55 3
18
 6
x 2 C. 
sin x dx 1
10.  ; C.
cos2 x cosx

arctgx 2 dx ; arctgx 3  C
11.  .
1  x2 3
2x  3dx ln x 2  3x  8  C .
12.  ;
x 2  3x  8

13.  ctg2x  1dx ;

1
ln sin 2x  1  C .
2
14.  esin x cos x dx ; esin x  C .
3 3
15.  e  x x 2 dx ;  e x  C .
1
3
x 2 dx 1 x3
16.  ; arctg C.
6
x 4 6 2

23
 3.3. Метод інтегрування частинами

В методі застосовується формула:

 u dv  uv   v du .
Формула використовується для знаходження інтегралу  f (x )dx ,
якщо f ( x ) має вигляд: Pn ( x )a bx ; Pn ( x ) ln x ; Pn ( x ) sin mx ; Pn ( x ) cos mx ;
Pn ( x )arc sin x ; Pn ( x )arc cos x ; Pn ( x )arc tgx ; Pn ( x )arc ctgx .

u  Pn ( x ), du  Pn ( x )dx
 x ax
a x a x a dx 
   ln a
 x
dx  dv  e
x
1.  Pn ( x ) e dx, v e x dx  e x
 
sin x sin x sin xdx   cos x
cos x cos x cos xdx  sin x


 dx

ln x ln x x
 dx
2.  Pn ( x ) arcsin xdx  u  arcsin x
 du  
 
arctgx arctgx  1 x2
 dx

1  x 2
dv  Pn (x)dx, v   Pn (x)dx
Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:
x sin 2x
1.  x sin 2x dx ; cos2x   C.
2 4
x2  1 x
2.  x arc tg dx ; arc tgx   C .
2 2
 
3. ln x 2  1 dx ;  
x ln x 2  1  2x  2arc tgx  C .

4.  x 2 e  x dx ; 
C  e  x 2  2x  x 2 . 
24
 eax
5.  eax cosnx dx ;
2 2
n sin nx  a cos nx   C .
a n
6.  xe  x dx ; C  e x x  1 .

7.  arc cos x dx ; x arc cosx  1  x 2  C .

x 2dx x 1
8. 
1  x 2 2
; C
 
 arctgx .
2 1  x2 2

9.  ln 2 x dx ; 
x ln 2 x  2 ln x  2  C .
x e x sin x  cos x 
10.  e sin x dx ;  C.
2

3.4. Найпростіші інтеграли, що мають квадратні тричлени

Інтеграли виду:
mx  n mx  n
 dx ,  dx .
ax 2  bx  c 2
ax  bx  c
Квадратний тричлен необхідно привести до вигляду:
ax 2  bx  c  a x  k 2  d та зробити заміну: x  k  t .

Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:
x  1dx 1
ln x 2  x  1 
1 2x  1  5
1.  ; ln
2 5 2x  1  5
 C.
x2  x 1 2
x  3dx x 2  2x  2  2 ln x  1  x 2  2x  2  C .
2.  ;
x 2  2x  2
2x  8dx 2x  1
3.  ; C  2 1  x  x 2  9arc sin
5
.
1  x  x2
3x  2 dx 3
ln x 2  4x  5  4arctgx  2  C .
4.  ;
x 2  4x  5 2
3x  6dx 3 x 2  4x  5  C .
5.  ;
x 2  4x  5

25
 3x  1dx 3 5
ln x 2  4x  8  arctg
x2
6.  ;  C.
x 2  4x  8 2 2 2

3.5. Інтегрування раціональних дробів

Інтегрування правильних раціональних дробів зводиться до розкладання

підінтегральної функції на суму найпростіших раціональних дробів і
знаходження інтегралів типу:
A A dx Ax  Bdx ; Ax  B
1)  x  a dx ; 2)  ; 3)  4)  dx .
(x  a) m x 2  px  q ( x 2  px  q) m

Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:
x 2  2x  6 x  13 x  4 5  C .
1.  x  1x  2 x  4  dx ; ln
x  2 7
dx 1 3 5 x 1
2.  ; C   ln
8x  1 32 x  3
.
x  13 x  3 4x  12
xdx 1 x 1
3. 
x 2  1x  1 ; C  arctgx  ln
2 4 2
x 1
.

4. 
x 5  2x 3  4x  4
4 3 2
dx ;
x2 2
 
 2x   2 ln x 2  2x  2  2arctgx  1  C .
x  2x  2x 2 x
xdx x 1
5.  x  12x  1 ; ln
2x  1
C.

x3  1 1 x  12  C .
6.  dx ; x  ln
x3  x 2 x x
xdx 1 x 1 1 2x  1
7.  ; ln  arctg  C.
x 3 1 3 2
x  x 1 3 3

3.6. Інтегрування тригонометричних виразів

26
 1. Інтеграл  Rsin x, cos x dx може бути зведений до інтегралу від

раціонального алгебричного виразу заміною

x 2dt 2t 1  t2
t  tg ; dx  ; sin x  ; cos t  .
2 2 2
2 1 t 1 t 1 t
2. Якщо інтеграл має вигляд  Rsin x cos x dx або  Rcos x sin x dx ,
то слід використати заміну відповідно t  sin x та t  cos x .
m
3. Якщо в інтегралі  sin x cosn x dx принаймі один з показників m

або n непарне додатнє число, то застосовується заміна відповідно

cos x  t або sin x  t .
Якщо m та n  парні, то використовують тригонометричні формули
 
2 cos2  1  cos , 2 sin 2  1  cos .
2 2
4. Якщо інтеграл має вигляд  Rtgx  dx , то слід зробити заміну

t  tgx .

5. Для інтегралів  sin mx cos nx dx ,  cosmx cosnx dx ,  sin mx sin nx dx

слід використати формули:
1
sin mx cos nx  sin m  n x  sin m  n x  ;
2
1
cosmx cosnx  cosm  n x  cosm  n x  ;
2
1
sin mx sin nx  cosm  n x  cosm  n x  .
2

sin 2m x
6. Для інтегралів  dx слід використати заміну tgx  t .
cos2n x

Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:

10 3 sin11 x sin13 x
1.  sin x cos x dx ;   C.
11 13
27
 1 1 1
2.  sin 2 x cos4 x dx ; x  sin 4x  sin 3 2x  C .
16 64 48

4 tg 3x
3.  tg x dx ;  tgx  x  C .
3
1 1
4.  sin 2x cos5 dx ;  cos7x  cos3x  C .
14 6

cos2 x ctg3x ctg5x

5. dx ; C  .
sin 6 x 3 5

x
dx 2  tg
1 2 C.
6.  3  5 cos x ; ln
4 2  tg x
2
3 1
7.  cos7 x dx ; sin x  sin 3 x  sin 5 x  sin 7 x  C .
5 7
1 1
8.  sin 2 x cos2 x dx ; x  sin 4x  C .
8 32
1
9.  ctg4 dx ; x  ctg3x  ctgx  C .
3

cos2 x 1
10.  dx ;  ctg3x  C .
sin 4 x 3
dx 1 x
11.  3  5 sin x  3 cos x ; 5
ln 5tg  3  C .
2

1
12. 
dx
;  ctgx  ctg3x  C .
sin 4 x 3

3.7. Інтегрування найпростіших ірраціональних виразів

28
  p r 
 q 
Інтеграл виду  R  x, ax  b  , ax  b  ,...dx , де R  раціональна
s

 
 

функція, а p, q, r, s… сталі, знаходиться заміною ax  b  t n ,

n n 1 p r
dx  t dt , де n  найменший спільний знаменник дробів , ,...
a q s

Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:

1. 
dx
x 3 x
;  
66 x  33 x  2 x  6 ln 1  6 x  C .

5 2
x  1dx ; 3x  13  3x  13  C .
2.  3x  1 15 3
dx
3.  ; 2arctg x  1  C .
x 1  x  1
3

x x
4.  x  2 dx ; 2 x  2 2 arctg
2
 C.

6 x dx 56 5
5. ; x  2 x  66 x  6arctg6 x  C .
1 x 6

3.8. При інтегруванні виразів R x, x 2  a 2  використовують

 
тригонометричні підстановки.
 a 2  x 2 dx  підстановка: x  a sin t або x  a cost .
 R x, 
 a 2  x 2 dx  підстановка: x  a tgt або x  a ctgt .
 R x, 
 x 2  a 2 dx  підстановка: x 
a a
 R x,  sin t
або x 
cos t
.

29
 Вправи
Знайти інтеграли Відповідь:
x 1  x
1.  x 2 4  x 2 dx ; 2arc sin  sin 4 arcsin   c .
2 2  2

dx 1 a2  x2  a
2.  2 2
;
a
ln
x
c.
x a x

dx x2  9
3.  2 2
;
9x
 c.
x x 9

x2  1 2 x2  1
4.  2
dx ; ln x  x  1 
x
 c.
x

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛ

4.1. Властивості визначеного інтеграла

Основні властивості визначеного інтеграла:

b a
1.  f ( x )dx    f ( x )dx .
a b
a
2.  f ( x )dx  0 .
a
b b
3.  Cf ( x )dx  C  f ( x )dx, C  const .
a a

30
 b c b
4.  f ( x )dx   f ( x )dx   f ( x )dx , a  c  b.
a a c
b b b
5.  f (x)  g(x) dx   f (x)dx   g(x)dx .
a a a
b
6. Якщо m  f (x)  M на [a, b], то m(b  a )   f ( x )dx  M(b  a ) .
a
b
1
7.  f ( x )dx  f (C) , a  c  b.
a
ab

Формула Ньютона-Лейбніца

b
b
 f (x)dx  F(x) a  F(b)  F(a ) ,
a
де F(x)  первісна для f(x).

Вправи
Відповідь: Відповідь:

4 x
4 dx 3
1.  2
; 1
2
. 2.  (1  e 4 )dx ; 4е.
 cos x 0
6

 
1 e
2 dx 
3.  1  x dx ; 8 1 . 4.  ; .
1 x 1  ln x 
0
3 2 2

2
5.  cos5x cos x dx ; 0.
0

4.2. Заміна змінної

31
 b 
 f (x )dx   f t t dx , де x  ( t ) , неперервна функція разом із
a 
своєю похідною ( t ) на відрізку   t   , a  () , b  () , f ( t ) 
неперервна функція на [, ].

Вправи
Відповідь: Відповідь:
9 5
dx xdx 100
1.  , 21  ln 2 . 4.  , .
4 x  1 1 1  3x 27
ln 3 1
dx ln 1,5 xdx 5
2.  x x
, . 5. 1  ,  2 ln 2 .
ln 2 e  e
2 0 x 3
ln 3 5
x 4 92
3.  e  1 dx ,
2
. 6.  x x  1 dx ,
5
.
0 1

4.3. Формула інтегрування частинами у визначеному інтегралі

b b
b
 udv  uv a   vdu ,
a a

де u ( x ), v( x ) - диференційовані функції на проміжку (a, b).

Вправи
Відповідь: Відповідь:
 
2  3 xdx 
94 3 1 3 
1.  x cos x dx ; 2
 1. 4. 
2
;
36
 ln .
2 2
0  sin x
4
1 e 1
x 2
2.  xe dx ; 1 .
e
5.  ln x  1dx ; 1.
0 0

32
 e e
e2  3
3.  ln 2 x dx ; e  2. 6.  x 3e 2 x dx ; .
1 1
8

4.4. Застосування визначеного інтеграла

4 4.1. Обчислення площі плоскої фігури

Площа криволінійної трапеції, обмеженої лініями x = a, x = b, y = 0 та

y  f (x) , де f ( x )  0 та неперервна на проміжку [a, b] обчислюється за
формулою
b
S   f ( x )dx .
a

Площа фігури, що обмежена лініями x = a, x = b, y  f 1 ( x ) , y  f 2 ( x ) ,

де f 2 ( x )  f1 ( x ) при a  x  b обчислюється за формулою:
b
S   f 2 ( x )  f1 ( x ) dx .
a

Якщо рівняння неперервної лінії дано в полярних координатах

  () , 1     2 , то площа сектора визначається за формулою:

1 2
S    2 ()d .
2
1

Якщо рівняння лінії дано в параметричній формі x  ( t ) , y  ( t ) ,

то площа фігури, що обмежена цією лінією та х = а, х = b, y = 0
обчислюється за формулою
t2
S   ( t )( t )dx ,
t1
де t1 та t 2 визначається з рівнянь
a  ( t1 ) та b  ( t 2 ) .

33
 Вправи
Обчислити площу фігури, що обмежена лініями Відповідь:
x2 13
1. y  , x  1, x  3, y  0 ; .
2 3
2. y  ln x, y  0, x  e ; 1.
9
3. x  2  y  y 2 , x  0 ; .
12
32
4. y  4x  x 2 , y  0 ; .
3
5. x  a cos t, y  b sin t ; ab .
6. x  a t  sin t , y  a 1  cos t  та y  0
(одна арка циклоїди); 3a 2 .
125
7. 4y  8x  x 2 , 4y  x  6 ; .
24
8. xy  6, y  7  x ; 6,76.

9. y  4  x 2 , y  3x, y  0
19
(що знаходиться в першій чверті); .
6
10. y  x 2 , x  y  2  0 ; 4,5.

11. y  x 3 , y  8, x  0 ; 12.
9
12. y  2x  x 2 , y  x ; .
2
1 x2  1
13. y  , y ;  .
1  x2 2 2 3
1
14. y  e x , y  e  x , x  1 ; e   2.
e
3
15. x  a cos3 t, y  b sin 3 t ; ab .
8
3 2
16.   a 1  cos  ; a .
2
 2
17.   a cos ; a .
4
18. Обчислити площу, обмеженою кривою x  2  y  y 2 та віссю
ординат.
34
 9
Відповідь:
2
19. Знайти площу фігури, що обмежена однією аркою циклоїди
x  a t  sint 
та віссю абсцис.
y  a 1  cost
Відповідь: 3a 2 .
20. Обчислити площу фігури, що обмежена лініями 4 y  8x  x 2 ,
4y  x  6 .
125
Відповідь:
.
24
21. Обчислити площу фігури, що обмежена лініями xy  6 , y  7  x .
Відповідь: 6,76.
22. Обчислити площу фігури, що обмежена лініями y  4  x 2 ,
y  3x , y  0 та знаходяться в першій чверті.
19
Відповідь: .
6
23. Обчислити площу фігури, що обмежена кривою   a 1  cos .
3 2
a .
Відповідь:
2
24. Обчислити площу фігури, що обмежена кривою   a cos .
a 2
Відповідь: .
4

4.4.2. Обчислення об’єма тіла обертання

Обєм тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції, що

обмежена кривою y  f ( x ) , віссю ОХ та прямими х = а, х = b:
навколо осі ОХ обчислюється за формулою
b
Vox    y 2dx ,
a
b
навколо осі ОУ  Voy  2  xydx .
a
35
 Об’єм тіла, утвореного обертанням криволінійної трапеції, що
обмежена кривою x  g( y) , віссю ОУ та прямими у = с, у = d, навколо осі
ОУ обчислюється за формулою
d
Voy    x 2 dy
c
Об’єм тіла, утвореного обертанням плоскої фігури, обмеженої
лініями y  f1 ( x ), y  f 2 ( x ) , ( f 2 ( x )  f1 ( x ) ), навколо осі ОХ обчислюється
за формулою

 
b
Vox    f 22 ( x )  f12 ( x ) dx .
a

Вправи
1. Обчислити об’єм тіла, утвореного фігурою, що обмежена кривою
y  sin x на відрізку 0  x   , віссю ОХ навколо
а) осі ОХ; б) осі ОУ.

2
Відповідь: , 2 2 .
2
2. Обчислити об’єм тіла, утвореного фігурою, що обмежена кривою

y 2  x  4  0 та x  0 , навколо осі ОУ.

2
Відповідь: 34 .
15
3. Одна арка циклоїди x  a t  sin t , y  a 1  cos t  обертається
навколо своєї основи. Обчислити об’єм тіла обертання.

Відповідь: 5 2 a 3 .
4. Знайти об’єм кулі радіуса R з центром в початку координат.
4
Відповідь: R 3 .
3
5. Знайти об’єм тіла, утвореного обертанням фігури, яка обмежена

лініями 2 y  x 2 , 2x  2 y  3  0 , навколо осі ОХ.

36
 2
Відповідь: 18 .
15

6. Фігура, що обмежена лініями y  x 2 та y 2  x , обертається

навколо осі абсцис. Обчислити об’єм тіла обертання.
3
Відповідь: .
10

4.4.3. Довжина дуги кривої

Якщо рівняння плоскої кривої дано в декартових координатах

y  f ( x ) , то довжина її дуги від x  a до x  b обчислюється за формулою
b
   1  y2 dx .
a
Якщо крива задана рівняннями в параметричній формі
x  ( t ), y  (t ) , тоді довжина дуги визначається за формулою
t2
 x   y dt ,
2 2
e
t1

де t 1 та t 2  значення параметра, відповідні кінцям дуги.

Якщо лінія описана в полярній системі координат, то її довжина
визначається за формулою
2
l   2   2 d , 1    2  .
1
Вправи
1. Знайти довжину дуги параболи y  2 x від x  0 до x  1 .

Відповідь: 2  ln 1  2 .
2. Знайти довжину дуги кривої y  ln x від x  3 до x  8 .
1 3
Відповідь: 1 ln .
2 2
3. Знайти довжину однієї арки циклоїди
x  a t  sint ,
y  a 1  cost

37
 Відповідь: 8а.
4. Знайти довжину лінії
x  8 sin t  6 cos t,
y  6 sin t  8 cos t.

від t  0 до t  .
2
Відповідь: 5 .
4 
5. Знайти довжину дуги кривої   sin 3 від 1  0 до 2  .
3 2
1
Відповідь: 2  3 3 .
8
 
6. Знайти довжину кардіоїди   a 1  cos  .
Відповідь: 8a .

РОЗДІЛ 5. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ

5.1. Диференціальні рівняння першого порядку

з відокремлюваними змінними

Рівняння виду
y  f ( x )( y) або f1 ( x )1 ( y)  f 2 ( x ) 2 ( y)dy  0
називається диференціальним рівнянням з відокремлюваними змінними.
Для знаходження розвязку рівняння треба обидві його частини поділити
на 1 ( y)  f 2 ( x ) , а потім проінтегрувати
38
 Вправи
Знайти загальний розв’язок рівнянь
Відповідь:
1. 1  y dx  1  x dy  0 ; (1  x)(1  y)  C .
2
Ce x
2. ( x 2  1)( y 2  1)dx  xydy  0 ; y2  1  .
2
x
3. ( xy 2  x )dx  ( y  x 2 y)dy  0 ; 1  y 2  C(1  x 2 ) .
y 1
4. xy  y  y 2 ; Cx  .
y
5. xyy  1  x 2 ; x 2  y 2  ln Cx 2 .
6. ytgx  y  a ; y  C sin x  a .
3
7. xy 2 y  1  x 3 ; x 3  y3  ln C x .

8. tgx sin 2 y dx  cos2 x ctgy dy  0 ; ctg 2 y  tg 2 x  C .

Знайти частинний розвязок диференціального рівняння, що

задовольняє початковим умовам:

Вправи
Відповідь:
1  y2 1 x
1. y  , якщо y(0)  1; y .
1  x2 1 x

2. y sin x  y ln y, якщо y   1 ; y  1.
2

5.2. Однорідні диференціальні рівняння першого порядку

Рівняння y  f ( x , y) називаються однорідними, якщо

y
f (x, y)  f (kx, ky) , або y  f (1, ) .
x

39
 y
Підстановка u
зводить однорідні рівняння до рівнянь з
x
відокремлюваними змінними

Вправи
Знайти загальний розв’язок рівнянь Відповідь:
y
1. y 2dx  ( x 2  xy)dy  0 ; y  Ce x .
2xy
2. y  ; x 2  y 2  Cy .
x 2  y2

3. xy  y  x 2  y 2 ; x 2  C 2  2Cy .
y y
y 
4. y  e x  ; ln Cx  e x .
x
y C
5. y   1; y  x ln .
x x
xy y
6. y  ; arctg  ln C x 2  y 2 .
xy x
x

3y 2  3xy  x 2
7. y 
2
; x  y 2  Cx3e xy .
x  2 xy

8. xy 2dy  ( x 3  y3 )dx ; y  x3 3ln Cx .

Знайти частинний розвязок диференціального рівняння, що

задовольняє початковим умовам:
Вправи
Відповідь:
y
y y
1. (xy  y)arctg  x, y  0, якщо х  1 ; x 2  y 2  e x arctg .
x x
3
2. ( x 2  3y 2 )dx  2xydy, y  1, якщо х  2 ; y  x 1 x .
8

5.3. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.

Рівняння Бернуллі
40
 Рівняння y  P( x ) y  Q( x ) називається лінійним.

Рівняння y  P( x ) y  Q( x ) y  називається рівняння Бернуллі.

Розвязок цих рівнянь шукаємо у вигляді y  uv .

Вправи
Знайти загальний розв’язок рівнянь Відповідь:
1. y  2 y  4 x ; y  Ce 2x  2x  1 .
2xy
2. y  1  x2 ; y  ( x  C)(1  x 2 ) .
2
1 x
3. y  2 y  e 2x ; y  Ce2x  xe 2x .
4 1
4. ydx  (3x  1  ln y)dy  0 ; x  Cy3   ln y .
9 3
y
5. y  x; y  Cx  x 2 .
x
2 1
6. y  2xy  x 3 ; y  Cex  (1  x 2 ) .
2
1 1 2
7. y  2xy  2x 3 y3 ;  x 2   Ce2x .
y2 2
4y
8. y  x y; y  x 4 (ln x  C) 2 .
x
y
9. y    xy 2 ; y( x 2  Cx)  1 .
x

Знайти частинний розвязок диференціального рівняння, що

задовольняє початковим умовам:

Вправи Відповідь:
x
1. y  ytgx  sec x, y  0, якщо x  0; y .
cos x
y x
2. xy   x, y  0, якщо х  1; y ( x  1  ln x ) .
x 1 x 1

41
 5.4. Диференціальні рівняння другого порядку, що припускають
зниження порядку

1. Рівняння n-го порядку y (n )  f ( x ) розвязується послідовним

інтегруванням
y   dx... f (x)dx  C1x n 1  C2 x n 1  ...  Cn .
2. Рівняння другого порядку f ( x , y, y)  0 зводиться до рівняння
dp
першого порядку підстановкою y  p (звідки y  ).
dx
3. Рівняння другого порядку f ( x , y, y)  0 зводиться до рівняння
dp
першого порядку підстановкою y  p (звідки y  p ).
dy

Вправи Відповідь:
1. y  cos x ; y   cos x  C1x  C 2 .
1
2. y  ; y  x ln x  C1x  C 2 .
x
sin kx x
3. y  sin kx ; y   C1x  C2 .
k2 k
x2  3
4. y  ln x ,; y  ln x    C1x  C 2 .
2  2
5. xy  y  0 ; y  C1 ln x  C 2 .

6. yy  ( y) 2  0 ; y   C1x  C2 .

2

y  C1 x  C 2  .
3
7. ( y) 2  2 yy  0 ;

8. yy  ( y) 2 ; y  C1e C 2 x .

9. xy  y  x 2e x ; y  e x x  1  C1x 2  C 2 .

Вправи
Знайти частинний розвязок
рівняння при початкових умовах: Відповідь:

42
  
1. 1  x 2 y  2xy , y(1)  1, y(1)  2 ; yx
x3 1
 .
3 3
1
2. 1  ( y) 2  2 yy , y(1)  1, y(1)  1 ; y  ( x 2  1) .
2

5.5. Лінійні однорідні рівняння другого порядку

із сталими коефіцієнтами

Загальний розвязок рівняння

y  py  qy  0
записується в одному із трьох видів:

1) y  C1e k1x  C 2e k 2 x , якщо k1 і k 2 дійсні та k1  k 2 ;

2) y  C1e k1x (C1  C 2 x ) , якщо k1  k 2 ;

3) y  ex C1 cosx  C 2 sin x  , якщо k1,2    i .

k1 і k 2  корені характеристичного рівняння k 2  kp  q  0 .

Вправи Відповідь:
1. y  y  2 y  0 ; y  C1e  2x  C 2e x .

2. y  4 y  0 ; y  C1  C 2e 4x .

3. y  2 y  y  0 ; y  C1e x  C 2 xe x .

4. y  6 y  13 y  0 ; y  e 3x C1 cos2x  C 2 sin 2x  .

5. y  y  0 ; y  C1 cos x  C 2 sin x .

6. y  4 y  3y  0 ; y  C1e x  C 2e3x .

7. y  9 y  0 ; y  C1  C 2e9x .

8. y  8y  16 y  0 ; y  e  4x C1  C 2 x  .

9. y  4 y  0 ; y  C1 cos 2x  C 2 sin 2x .
 x x
10. 4 y  8y  5y  0 ; y  e x  C1 cos  C 2 sin  .
 2 2
43
 5.6. Лінійні неоднорідні рівняння другого порядку із сталими
коефіцієнтами

Загальний розвязок лінійного неоднорідного диференціального рівняння

y  py  qy  f ( x )
шукаємо у вигляді
y  yo  Y ,
де y o  загальний розвязок відповідного однорідного рівняння;
Y  частинний розвязок даного рівняння.
Якщо f ( x )  e x Pn ( x ) , де Pn ( x ) многочлен від х степеня n, тоді

Y  x r ex Q n ( x ) ,
де r  кратність кореня характеристичного рівняння.
Якщо f ( x )  ex Pn ( x ) cosbx  Q m ( x ) sin bx  ,
тоді
Y  x 2e x T ( x ) cosbx  S ( x ) sin bx ,
де T ( x ), S ( x )  многочлени від х степеня   max( m, n ) ,
  i є r-кратним коренем характеристичного рівняння.

Вправи Відповідь:

y  C1e  x  C 2 e3x  e 2 x .
1
1. y  2 y  3y  e 2x ;
3

y  C1e 2x  C 2e  x  xe 2x .
1
2. y  y  2 y  e 2x ;
3
3. y  3y  2 y  2x 2  4x  17 ; y  C1e  x  C 2e  2x  x 2  5x  2 .

4. y  2 y  5y  10 sin x ; y  e x C1 cos2x  C 2 sin 2x   cos x  2 sin x .

5
 x 1 3 7
5. 2 y  5y  5x  2x  1 ;
2 y  C1  C 2 e 2  x3  x 2  x .
3 5 25
1
6. y  y  cos x ; y  C1 cos x  C2 sin x  x sin x .
2

44
 1
7. y  2 y  y  xe x ; y  e x C1  C 2 x   x 3e x .
6

8. y  3y  2 y  x  e  2x  1 ; y  C1e x  C2e 2x  x   e  2x .

1 5 1
2 4 12

y  C1e  x  C 2e 4 x  x 2  x  .
1 3 13
9. y  3y  4 y  x 2  1 ;
4 8 32
1
10. y  5y  4 y  e x ; y  C1e x  C 2 e 4 x  xe x .
3

y  e  x C1 cos x  C 2 sin x   cos x  sin x .

2 1
11. y  2 y  2 y  sin x ;
5 5
1  2x
12. y  3y  2 y  2e x  e  2x ; y  C1e x  C 2e 2x  2xe x  e .
12

Вправи
Знайти частинний розвязок диференційного рівняння
1
1. y   2 y   e 2x  x 2  1 , якщо y(0)  , y(0)  1.
8
1 x3 x 2 x
Відповідь: y  e 2x (4x  1)    .
8 6 4 4
2. y  y  2(1  x ) , якщо y(0)  1, y(0)  1 .

Відповідь: y  e x  x 2 .

5.7. Системи диференціальних рівнянь

Нормальна система двох диференціальних рівнянь 1-го прядку

dy
 f x, y, z ,
dx
dz
 gx, y, z 
dx
розвязується методом виключення.

Вправи
Розв’язати системи:
Відповідь:

45
 dy
 z, y  C1 cos x  C 2 sin x,
1. dx
dz
  y. x  C 2 cos x  C1 sin x.
dx

y  e  x C1 cos x  C 2 sin x ,

dy
 y  5z,
2. dx
z  e  x C 2  2C1 cos x  C 2  2C1 sin x .
dz 1
  y  3z.
dx 5

dy
 3y  z, y  C1  C 2  C1x e  2 x ,
3. dx
z  C1x  C 2 e  2 x .
dz
 y  z.
dx

dx
 y  7 x, x  e  6 t C1 cos x  C 2 sin x ,
4. dt
y  e  6 t C 2  C1 cos t  C 2  C1 sin t .
dy
 2x  5y.
dt

РОЗДІЛ 6. РЯДИ

6.1. Числові ряди. Основні поняття.

Необхідна ознака збіжності ряду

Розглянемо нескінченну послідовність чисел U1, U 2 , ..., U n , які

можуть бути дійсними, так і комплексними.

46
 Вираз U1  U 2  ...  U n  ... називають числовим рядом, числа

U1, U 2 ,...  членами ряду, U n  загальний член ряду. Для означення


рядів використовують запис  Un .
n 1
Необхідна ознака збіжності ряду формулюється так: якщо ряд
збіжний, то загальний член ряду прямує до нуля при нескінченному
зростанні n

lim U n  0 .
n 

Ця ознака є достатньою ознакою для розбіжних рядів: якщо

lim U n  0 , то ряд розбіжний.

n 

Вправи
Довести розбіжність рядів

n 1 n2  n  1
1. U n  ; 2. U n  ;
10n  2 5n 2  1

5n 3  2n  3 7 n  3n
3. U n  ; 7. U n  ;
3 n 1 n n
2 5
4 3 n
n 1  3  2n  1 
4. U n  ; 8. U n    ;
n 1  2  n2 
n
4n  5 
5. U n  ; 9. U n  1   ;
2 n  3n  n  3
n
3n n2 .
6. U n  ; 10. U n   
n( n  1)  n 1 

6.2. Достатні ознаки збіжності знакопостійних рядів

47
 При дослідженні збіжності або розбіжності рядів по-перше,
перевіряють необхідну ознаку, а потім достатню. Наведемо найголовніші
з достатніх ознак.
1. Ознаки порівняння. Задані два ряди з членами:

U1  U 2  ...  U n  ... ()

V1  V2  ...  Vn  ... ()

а) якщо члени ряду () не перевершують відповідних членів ряду

() U n  Vn  , а ряд () розбіжний, то і ряд () розбіжний, якщо ряд ()

збіжний, то і ряд () збіжний;

б) якщо можна навести такі сталі k й K, що починаючи з деякого n

Un
k  K,
Vn

то ряди () та () одночасно збіжні або розбіжні.

Висновок. Якщо для рядів з загальними членами U n та Vn
Un
відношення прямує до додатної і кінцевої границі, то ряди збіжні або
Vn
розбіжні одночасно
Un
lim  const .
n   Vn

Щоб дослідити ряд за допомогою однієї з ознак порівняння,

необхідно вибрати інший відомий ряд, з яким можна було б його
1
порівняти. Найчастіше це розбіжний гармонійний ряд Vn  ; збіжна
n
нескінченно спадна геометрична прогресія Vn  a1q n 1 , q 1 ряди з

1
загальним членом Vn  .
n

48
 2. Ознака Даламбера. Якщо для ряду () існує границя відношення
наступного члена до попереднього при необмеженому зростанні n

U n 1
lim  ,
n U n

тоді при 1 ряд збіжний, при 1  розбіжний. При =1 ознака
відповіді не дає.
3. Радикальна ознака Коши. Якщо для ряду () величина n U n має

кінцеву границю при n   lim n U n   .

n

Тоді при 1 ряд збіжний, при 1  розбіжний. При =1 ознака відповіді
не дає.
4. Інтегральна ознака Коши. Якщо f(x) при x  1 неперервна,

додатня й монотонно спадаюча функція, тоді ряд  Un , де U n  f ( n ) ,
n 1
збіжний або розбіжний в залежності від того, збіжний чи розбіжний
інтеграл

 f ( x )dx .
1

Вправи
Дослідити ряди на збіжність

1 3 n 1
1. U n  ; 11. U n  ;
n10n  1 (2n )!

1 ( 2n  1) 2
2. U n  ; 12. U n  ;
n  13  1 5n  n!

49
 n2  1 ( n  3)!
3. U n  ; 13. U n  ;
5n 3  2 n
8 3 n

5n  1 10n
4. U n  ; 14. U n  ;
3 2
n 2 n2  2
n
1  n2 n 1 
5. U n  15. U n  
2n  12n  1
;  ;
4 4  2n  1 

3n
n 1
16. U n  
n 
6. U n  ;  ;
n  3n  3n  1 
n
n3  2n  1  ;
7. U n  ; 17. U n   
(1  n )  2 n  3n  1 
2n
2n  1 2n  1 
8. U n  ; 18. U n    ;
n
5 2 n  n 1 

3n 1 1
9. U n  ; 19. U n  ;
n  n! ns

3n  2 n 1
10. U n  ; 20. U n  .
5n  7 n n ln n

6.3. Знакопереміжні ряди. Знакозмінні ряди

1. Ознака Лейбниця.
Ряди, члени яких мають змінні знаки, називають знакозмінними
рядами

U1  U 2  U3  U 4  ...  ( 1) n 1 U n  ... ,

де U n 0, n[1,].

Достатньою ознакою збіжності знакозмінного ряду є ознака

Лейбниця: якщо в знакозмінному ряді члени ряду по абсолютній величині
спадають ( U1  U 2  U 3 ... U n ...) і загальний член ряду прямує до нуля

50
lim U n  0 , тоді ряд збіжний, причому сума його додатня й не
n

перевищує першого члена ряду.

Якщо не виконана одна із умов ознаки, тоді ряд розбіжний.
2. Достатня ознаку знакозмінного ряду.
Якщо ряд, складений із абсолютних величин членів
знакопереміжного ряду збіжний, тоді і початковий ряд збіжний і
називається абсолютно збіжним. Якщо знакопереміжний ряд збіжний, а
ряд із абсолютних величин його членів розбіжний, тоді він називається
умовно збіжним.

Вправи
Дослідити ряди на умовну та абсолютну збіжність:
1 2n  1
1. U n   1n ; 6. U n   1n 1 ;
n 1 n( n  1)
n
n 1 n 1 n 
2. U n   1n 1 ; 7. U n   1   ;
3
2n  3  2n  1 

3n  1 3n
3. U n   1n ; 8. U n   1n 1 ;
5n  2 ( 2n  1) n

n2
9. U n   1n 1
1
4. U n   1 n
; ;
n3  2 3n

10. U n   1n 1
1
5. U n   1n 1
1
; .
2n (2n  1)  3n

Дослідити на збіжність знакозмінні ряди:

sin( 2n  1) sin n 

1. U n  ; 5. U n  ;
4
(2n  1)2 n 4
n
3 ( 1) n sin
cos n 3 ;
2. U n  ; 6. U n 
2n 3  1 2 n3  1

51
 cos n 
3. U n   1n ; 7. U n  ntg ;
n n n 1
2
n  sin n 1
4. U n   1n ; 8. U n   1n .
n3  2 2  n 2

6.4. Функціональні ряди. Степеневі ряди

Ряд, члени якого становлять функції змінної х, називають

функціональним рядом

U1 x   U 2 x   ...  U n x   ...

Сукупність значень змінної х для яких функції U1 x  , U 2 x ,...,


U n x  визначені і ряд  U n (x) збіжний, називають областю збіжності
n 1
функціонального ряду.
Функціональний ряд у вигляді

C0  C1x  C2 x 2  ...  Cn 1x n 1  Cn x n  ... ,

називають степеневим рядом, сталі C0 , C1, C2 ,...,Cn коефіцієнтами ряду.

Ряд C0  C1( x  a )  C2 ( x  a )2  ...  Cn ( x  a ) n  ... також є степеневим,

він може бути зведений до ряду () заміною: x  a  x1 .
Радіус збіжності степеного ряду визначається за формулою
Cn
R  lim .
n   C n 1

Вправи
Знайти область збіжності степеневого ряду
52
 xn 3n x n
1. U n  ; 3. U n  ;
2n 2n

2. U n  ( 1) n  2n  x 2n ; 4. U n  n! x n ;

2n  x n 7n  x n
5. U n  ; 13. U n  ;
3n ( n  1) 5n  3n

n ( x  2) n n 2  ( x  1) n
6. U n  ; 14. U n  ( 1) n ;
2n  1 3
( n  1)  2 n

(3n  2)( x  3) n n n  ( x  1)
2n
7. U n  ; 15. U n  ( 1) ;
( n  1) 2  2 n 1 2 n
( n  1)  3

( n  1)5  x 2 n ( x  3) 2 n
8. U n  ; 16. U n  ;
3 2
2n  1 n( n  1)

(2n  1) n ( x  2) n ( 1) n 1 x 2 n
9. U n  ; 17. U n  ;
2n  n n ( 2n )!

( x  1) 2 n xn
10. U n  ; 18. U n  ;
( n  1) ln( n  1) n!

( 1) n 1  ( x  1) n x 2 n 1
11. U n  ; 19. U n  ( 1) n 1 ;
n  3n ( 2n  1)!

n  x 3n ( x  1) 2 n
12. U n  n ; 20. U n  .
7 ( n  1) 2n  1

6.5. Розклад функцій в степеневі ряди. Застосування рядів

до наближених обчислень

Формула Тейлора

xa ( x  a )2 (x  a )n (n)
f ( x )  f (a )  f ' (a )  f ' ' (a )  ...  f (a )  ... ;
1! 2! n!

53
 формула Маклорена

x x2 x n (n)
f ( x )  f (0)  f ' (0)  f ' ' (0)  ...  f (0)  ...
1! 2! n!
На основі цих формул треба знати розклад в степеневий ряд

функцій: e x , sinx, cosx, ln(1+x), arc tgx, arc sinx:

x x x2 xn
e  1   ...   ...
1! 2! n!
2 n 1
x3 x5 n 1 x
sin x  x    ...  ( 1)  ...
3! 5! ( 2n  1)!

x2 x4 x 2n
cos x  1    ...  ( 1) n  ...
2! 4! ( 2n )!

x2 x3 n 1 x
n
ln(1  x )  x    ...  ( 1)  ...
2 3 n
2 n 1
x3 x5 n 1 x
arc tgx  x    ...  ( 1)  ...
3 3 2n  1

1 x3 1 3 x5 1  3  5...(2n  1) x 2 n 1
arc sin x  x      ...    ...
2 3 24 5 2  4  6...2n 2n  1

Вправи
Розвинути в ряд Маклорена функції
2
1. y  e  x ; 5. y  3 1  x ;

2. y  sin 2 x ; 6. y  1  x ;
1 x sin 3x
3. y  ln ; 7. y  ;
1 x x
4
4. y  arc tgx 2 ; 8. y  1  x 4 .

Обчислити з точністю до =0,001 за допомогою рядів

1. sin 20o ; 4. 3 67 ;

2. ln 1,04 ; 5. e 1 ;

54
 0,5
3. arc tg1 ; 6.  arc tgx 2dx ;
0,1
2
0,5  x 0,5 2
7.  e 2 dx ; 12.  e  0,9 x dx ;
0,1 0,1

1 0,5
sin x 2 dx
8.  2
dx ; 13.  4
;
0 x 0,1 1  x
1 1
9.  cos x dx ; 14.  x e  x dx ;
0 0
1 1
10.  ln(1  x ) dx ; 15.  arc sin dx ;
0 0
0,5 1
3
11. 
2
`1  x dx ; 16.  1  x 2 dx .
0,1 0

6.6. Ряди Фурє

Якщо функція f(x) кусочно-неперервна і має кусочно-неперервну

похідну в інтервалі (а, b), то функція f(x) на цьому інтервалі може бути
розвинена в ряд Фурє
 nx nx  ba
a 
f ( x )  0    a n cos  b n sin  , де 2  b  a ;   .
2 n 1     2

1b nx
a n   f ( x ) cos dx ( n  0, 1, 2...) ,
a 

1b nx
bn   f ( x ) sin dx ( n  1, 2,...) .
a 

Якщо f(x) задається на інтервалі ( ; ) та є парною, то маємо

55
 a  nx
f ( x )  0   a n cos ,
2 n 1 

2 nx
де a n   f ( x ) cos dx; bn  0 ( n  0;1; 2...)
0 

Якщо функція f(x)  непарна, то

 nx
f (x)   bn sin 
,
n 1

2 nx
де b n   f ( x ) sin dx; a n  0; ( n 1; 2...).
0 

Функцію f(x), яка визначена в інтервалі (0; ) можна розвинути в ряд

Фурє як парну, або як непарну в залежності від парного або непарного

продовження функції на інтервал ( ; ) . При цьому ряд буде збігатися
до функції f(x) тільки на інтервалі (0; ) .

Вправи
Розвинути функцію f(x) в ряд Фурє на заданому інтервалі
1. f (x)  x , x  ( , ) ; 4. f (x)    x , x  (0, ) ;
2. f (x)  x   , x  (0, ) ; 5. f (x)    x , x  (0, ) ;
3. f (x)    x , x  ( , ) ; 6. f (x)    x , x  ( , ) ;

   
 2 , x   0; 2 ;
7. f ( x )  x , x  ( , ) ; 14. f ( x )  
  x, x    ;  ;
 2 

8. f (x)  x , x  (0, ) ; 15. f (x)  x , x  ( , 3) ;

  
1,    x  0;  x, x   0; 2 ;
9. f ( x )   16. f ( x )  
 0, 0  x  ;   , x    ;  ;
 2 2 
56
    
 x , x    ; ;
 x, 0  x  ;  2 2
10. f ( x )   17. f ( x )  
, 0  x  2;  ,    
x    ;     ;  ;
 2  2 2 

    
 2 , x    ; ;
 1,    x  0;  2 2
11. f ( x )   18. f ( x )  
 1, 0  x  ;  x,    
x    ;     ;  ;
  2 2 

1, x   ; 0;
f (x)  
12. f (x)  x , x  ( , ) ;  2, x  0; ;
2
19.

13.
f ( x )  2 x , x  ( , ) ; 20.
f ( x )    x , x  ( , ) .

РОЗДІЛ 7. ФУНКЦІЇ БАГАТЬОХ ЗМІННИХ

7.1. Область визначення функції

Для функції двох змінних z  f ( x, y) область визначення зображує

сукупність точок площини.

Вправи
Знайти та відобразити область визначення функції:
57
 1
1. z  1  x 2  y 2 ; 9. z  ;
2 2 2
R x y

4x  y 2
2. z  ln( x  y) ; 10. z  ;
ln(1  x 2  y 2 )

2 2 x 2  2x  y 2
3. z  1  x  1  y ; 11. z  ;
2 2
x  2x  y


4. z  ln y 2  4x  8 ;  12. z  x sin y ;
1 1
5. z   ; 13. z  x  y ;
xy xy
y y 1
6. z  arcsin ; 14. z  arcsin ;
x x
7. z  ln xy ; 15. z  x  y  x  y
8. z  ln( x  y) ;

7.2. Частинні похідні першого порядку

z f x  x, y   f x, y 
z 'x   lim ,
x x 0 x
z f x, y  y   f x, y 
z 'y   lim .
y y0 y

Вправи
Знайти частинні похідні: Відповідь:
y y 1
1. z  ; z 'x   , z 'y  .
x 2 x
x
x y
2. z  x 2  y 2 ; z 'x  , z 'y  .
2 2 2 2
x y x y

3. z  x y ; z 'x  yx y 1, z 'y  x y ln x .

y y x
4. z  arctg ; z 'x   , z 'y  .
2 2 2 2
x x y x y
58
 y y y
sin y sin 1 sin x
5. z  e x; z 'x   e x cos y , '
zy  e
y
cos .
x x x x
x 2  y2  x 2 2x
6. z  ln ; z 'x   , z 'y  .
2 2 2 2
x 2  y2  x x y y x y
x 2 2x
7. z  ln tg ; z 'x  , z 'y   .
y 2x 2 2x
y sin y sin
y y
x x x

' 1 y ' x y
8. z  e y; zx   e , zy  e .
y y2
1 1
9. z  ln( x  ln y) ; z 'x  , z 'y  .
x  ln y y( x  ln y)
10. z  x 2 sin 2 y ; z 'x  2x sin 2 y, z 'y  x 2 sin 2 y .
1
11. z  arcsin( x  y) ; z 'x  z 'y  .
2
1  ( x  y)

x 2  y2 y2 y
12. z  arctg ; z 'x  , z 'y  .
x 2  y2 4
x x y 4 4
x y 4

x y
13. U  x 2  y 2  z 2 ; U 'x  , U 'y  ,
2 2 2 2 2 2
x y z x y z
z
U 'z  .
2 2 2
x y z
7.3. Диференціал функції.
Застосування диференціала в наближених обчисленнях

z z
dz  dx  dy  повний диференціал функції;
x y
f f
z  dz , тому f ( x  x, y  y)  f ( x, y)  dx  dy .
x y

Вправи
Знайти повні диференціали функції: Відповідь:

59
 1. z  x 2 y3 ; 2xy 3dx  3x 2 y 2dy .

2. z  sin 2 x  cos2 y ; sin 2xdx  sin 2ydy .

3. z  yx y ; y 2 x y 1  x y (1  y ln x )dy .
2
4. z  ln( x 2  y 2 ) ; ( xdx  ydy) .
x 2  y2

Вправи
Знайти значення функції: Відповідь:
1. z  x y , якщо x  1,02; y  3,01 ; 1,06.

2. z  x 2  y 2 , якщо x  4,05; y  2,93 ; 4,998.

 
3. z  ln 3 x  4 y  1 , якщо x  1,03; y  0,98 ; 0,005.

7.4. Частинні похідні складної функції

Якщо z  f ( x, y), x  (t ), y  ( t ) , то

dz z dx z dy
   
dt x dt y dt
Якщо z  f ( x, y), x  (u, v), y  (u, v) , то
z z x z y z z x z y
    ,    
u x u y u v x v y v

Вправи
dz
Знайти , якщо: Відповідь:
dt
x e t t ln t  1
1. z  , x  e t , y  ln t ; 2
.
y t ln t
x t 3t 2  3t 2 
2. z  ln sin , x  3t 2 , y  t 2  1 ; ctg 6 .
y 4 2 4 2  2 
t 1 t 1  2 t 1 

3. z  e x  2 y , x  sin t, y  t 3 ;
3

esin t  2t cos t  6t 3 . 
60
Вправи
z z
Знайти , , якщо: Відповідь:
u v
x z z
1. z  arctg , x  u sin v, y  u cos v ;  0,  1.
y u v
z 2 ln( u  v)
2. z  x  y 2 , x  u 2  sin v, y  ln( u  v) ;  2u  ,
u uv
z 2 ln( u  v)
 cos v 
v uv
z z
3. z  x 2  y 2 , x  u  v, y  u  v ;  4u ,  4v .
u v

2 2 u z 2 z 2( v 4  1)
4. z  ln( x  y ), x  uv, y  ;  ,  .
v u u v v( v 4  1)

7.5. Похідні функції, що задана неявно

Якщо f ( x, y)  0 , то

' f x' ( x , y)
yx   .
f y' ( x , y)
Якщо f (x, y, z)  0 , то

' f x' ( x, y, z) ' f y' ( x , y, z)

zx   , zy  
f z' ( x, y, z) f z' ( x , y, z)
Вправи
Знайти похідні: Відповідь:
x2 y2 b2 x
1.   1; .
a2 b2 a2 y

3 3 3x 2 y  y 3
2. x y  y x  e ; .
3xy 2  x 3

y2
3. xy  ln y  a ; .
1  xy
z z z z
4. e z  xyz  0 ;  ,  .
x x (z  1) y y(z  1)
61
 z cos2 az z sin 2az
5. x  ytgaz  0 ;  ,  .
x ay y 2ay

7.6. Частинні похідні вищих порядків

Якщо z  f ( x, y) , то
' '
 2z  z   2z  z 
 ( x, y) ;
    f xx  ( x, y) ;
    f yy
2  x  2 
x x y  y
y

' '
 2 z  z   2 z  z   2z  2z
 ( x, y) ;
    f xy  ( x, y) ;
    f yx  .
xy  x  y yx  y  x yx yx

Вправи
Знайти частинні похідні
  2z  2z  2z 
другого порядку  , , : Відповідь:
 x 2 y 2 xy 
 
y 1
1. z  y ln x ;  ; 0; .
x2 x
xy 2x 2y
2. z  arctg  ;
1  x  1  y 
; ; 0.
1  xy 2 2 2 2

; x 1  xe y e xe  y ; 1  xe y e xe
y y y
y
 2y y
3. z  e xe , e xe .

 
2
 2 z  2 z   2 z 
4. Довести що,    0 , якщо z  ln e x  e y .
2 2  xy 
x y  
 2u  2u
5. Довести що,   0 , якщо u  ex cos y  y sin y  .
2 2
x y

 2z 2
2 z y
6. Довести що, a , якщо z  .
2 2 2 2 2
x y y a x

7.7. Екстремуми функції двох змінних.

Найбільше і найменше значення функції в замкненій області

62
 Необхідна умова існування екстремуму:

z z
 0,  0.
x y

Достатня умова існування екстремуму:

Якщо
 2z x  x o  2z x  x o  2z x  x o
A , B , C ,
2 yy xy y  y o 2 yy
x o y o
тоді
1. AC  B 2 0, А 0  точка максимуму.
2. AC  B 2 0, А 0  точка мінімуму.
3. AC  B 2  0  функція не має екстремуму.
4. AC  B 2 = 0  мають бути проведені додаткові дослідження
характеру поведінки функції.

Вправи
Знайти екстремуми функції: Відповідь:
1. z  ( x  1) 2  2 y 2 ; z min (1,0)  0 .

2. z  x 2  xy  y 2  2x  y z min (1,0)  1 .

3. z  x 2  4xy  y 2  6x  2 y ; екстремуму нема.

4. z  x 3  y3  3xy ; z min (1,1)  1 ,

в т.(0,0) нема екстремуму.

Вправи
Знайти найбільше та найменше значення функції в області, що
обмежена вказаними лініями:
Відповідь:
1. z  x 2  y 2 , x 2  y 2  4 ; z найб  4 в т.(2;0) та (-2;0),
z найм  4 в т.(0;2) та (0;-2).

2. z  x 2  2xy  4x  8y, z найб  17 в т.(1;2),

63
 x  0, y  0, x  1, y  2; z найм  3 в т.(1;0).

3. z  x 2  4xy  y 2  6x  2 y, z найб  0 в т.(0;0),

2x  3y  6  0, x  0, y  0; z найм  9 в т.(3;0).

4. z  2x 3  4x 2  y 2  2хy, z найб  32 в т.(-2;4) та (2;4),

y  x 2 , y  4; z найм  0 в т.(0;0).

7.8. Умовний екстремум

Для знаходження екстремуму функції z  f ( x, y) при умові, що х та у

звязані умовою ( x, y)  0 , складається функція Лагранжа
U  f (x, y)  (x, y) .
Необхідна умова екстремуму:

U f 
   0,
x x x
U f 
   0,
y y y
 ( x , y )  0.

Достатня умова:
0  'x  'y
D   'x U 'xx
'
U 'xy
'
,
 'y U 'xy
'
U 'yy
'

D  0  умовний максимум;
D  0  умовний мінімум;
D = 0  потрібні додаткові дослідження.

Вправи
Знайти умовні екстремуми функції: Відповідь:
1 1 1
1. z  xy , якщо x  y  1 , z max  ;   .
2 2 4
64
  5 5  25
2. z  xy , якщо 2x  3y  5  0 , z max  ;   .
 4 6  24
3. z  x  2 y , якщо x 2  y 2  5 , z max 1;2   5, z min  1;2   5 .
4. З усіх прямокутних паралелепіпедів, які мають обєм V, знайти
той, повна поверхня якого найменша.
Відповідь: куб.
5. Знайти прямокутний паралелепіпед з поверхнею S, що має
найбільший обєм.
Відповідь: куб.

7.9. Похідна за напрямом. Градієнт

Для функції z  f ( x, y) похідна за напрямом  обчислюється за

формулою
z z z
 cos   cos  ,
 x y
де   напрям; cos , cos  напрямні косинуси.
Аналогічно для функції u  f ( x, y, z) :
u u u u
 cos   cos   cos  ,
 x y z
де cos  cos( ox), cos  cos( oy), cos   cos( oz)  напрямні косинуси.
Градієнтом функції z  f ( x, y) називається вектор:
z z
grad z  i j.
x y
Вправи
1. Знайти похідну функції z  x 2  xy  2 y 2 в точці М(1;2) за
напрямом від цієї точки до точки N(4;6).
Відповідь: 1.

2. Знайти похідну функції z  ln x 2  y 2 в точці Р(1;1) за напрямом

бісектриси першого координатного кута.
Відповідь: 2 / 2.

65
 3. Знайти похідну функції U  xy  yz  1 за напрямом вектора
  (12;-3;-4) в точках А(0;-2;-1) та В(3;3;5).
Відповідь: -1; 0.
4. Знайти похідну функції z  3x 4  xy  y 3 в точці М(1;2) за
напрямом, що утворює з віссю ОХ кут 60.
11 3
Відповідь: 5  .
2
2 4
5. f ( x, y)  x 3  3x 2  4xy  y 2 . Довести, що в точці М( ; ) похідна
3 3
за будь-яким напрямом дорівнює нулю.

6. Знайти grad z в точці (3;2).

Відповідь: 6i  4 j .
x
7. z  arcsin . Знайти кут між градієнтами цієї функції в точках
xy
А(1;1) та В(3;4).
Відповідь: cos   0,99 .

8. z1  x 2  y 2 , z 2  x  3y  3xy . Знайти кут між градієнтами цих

функцій в точці А(3;4).
Відповідь: cos   0,199 .

ЗРАЗКИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

І. Знайти границі функції

4x 3  7 arcsin 3x
1. lim ; 14. lim ;
3
x   3x  x  1 x0 x
4 3
x  2x  1 sin 2x  sin 3x
2. lim ; 15. lim ;
x 
2
3x  1 x 0 x2  x
x2  5 sin x  1  1
3. lim ; 16. lim ;
3
x   2x  x  1 x 0 3x
4 4
x  x 1 x4 2
4. lim ; 17. lim ;
x  2 x  3 x 0 sin 7 x

66
 3 3
x  2  3x 1  3 sin x  1
5. lim ; 18. lim ;
x  5x  1 x 0 x2  x
3x 1
4 3
x 1  x  7x  3  4
6. lim 8 6
; 19. lim  7x  5  ;
x  1  x 1 x 
2 x 2 1
2
3x  11x  6  x2  1 
7. lim ; 20. lim   ;
2  x2  3 
x  3 2x  5x  3 x   
3x
x 3  x 2  x  15 2x
8. lim ; 21. lim 5x  9 ;
x  3 x2  9 x 2
3
1  3x 2  2
lim 1  sin x 
x
9. lim ; 22. ;
2
x 1 x x x 0
1  8x  3
10. lim 4 x  2
; 23. lim x  1ln 3x  1  ln 3x  1;
x 1 x 
1

tg x 1
3 6x 2 4
  
11. lim 2
; 24. lim  sin 2 x  ;
x 2 x 4 x 1
1
2 sin 2 x
tg 3x
12. lim 1  cos4x ; 25. lim cos4x  .
x 0 x0
13. lim sin 3xctg5x ;
x 0
ІІ. Похідна та її застосування при дослідженні функції
Знайти похідну функції
5
 1 
1. y   3x 2   5  ; 16. x 2  y2  xy  4x  2y  10  0 ;
 x 

2. y  x x x ; 17. e x  y  e  xy  x x  y  0 ;
3
 x2  1 
3. y    ; 18. x ln y  (1  2y) sin x  0 ;
 x3  2 
 
x
4. y  x 2 x 3  2 ; 19. sin  2y  x  1 ;
y

 
5. y  sin 4 x 2 ; 20. x sin y  y sin x  1;
67
6. y  tg x ; 21. y  x x ;

7. y  ln ln ln x ; 22. y  sin x cos x ;

2
8. y  ln 3 sin 2x ; 23. y  4x 5x 1 ;

9. y  3sin 2x ; 24. y  3( tgx )x ;

10. y  x5 sin 2 3x ; 25. y  4  x arcsin( 15x )


x  a sin 2 t;
11. y  arcsin 2 3x ; 26. 

 y  t  1;

x x  arcsin 2 3t;

12. y  arctg ; 27. 
2  y  t  t 5 ;

sin 3 a  x  
x  t 3  2t 2  1;
13. y  ; 28. 
2
a x 2 
y  t sin(1  2t );

1 x 
x  (a 2  t 2 ) sin t;
14. y  ln ; 29. 
(1  x )2 
 y  a cos t;
 x  ln sin t;
15. y  sin 2 (ax )  arcsin( x  a ) ; 30.  2 2 2
y  t cos(a  t ).

Дослідити функцію і побудувати графік

3x2 x
1. y  x   2x  5 ; 8. y  ;
2 x 2  2x  3
3
2. y  x 2 (2  x )2 ; 9. y  x 2  1 ;

x2
3. y  ; 10. y  1  x 2 ;
x2  1

x2 2
4. y  ; 11. y  e  x ;
x2

12. y  xe x ;
x
5. y  ;
2
x 1

68
 x
6. y  ; 13. y  ln( x 2  4) ;
2
x 1

x3
7. y  ; 14. y  x  arctgx .
x2 1

ІІІ. Інтеграли
Знайти невизначені інтеграли:

7x  3 dx ;  e5x dx ;
dx
1.  sin 3xdx ;  (2x  3)6 dx ;   2x  5 .
dx dx dx dx
2.  ;  ;  ;  .
9x 2 16 9x 2 16 9x 2 16 16  9x 2
dx cosxdx dx xdx
3.  x(3  ln x ) ;  5  3sin x ;  ;  .
cos2 x(2  5tgx ) 6  x2

xdx xdx e x dx (2x  3)dx

dx
4.  ;  ;   2 ;  x(ln x  2) . ;
16  9x 4 16x 2  5 x
e 4 x  3x  7

x 3dx 6 sin xdx 4  tgx

5.  8
;  8  5 cosx ;  dx ;  ecos x sin dx .
16  x 2
cos x

x 2dx e x dx 2
;  xe  3x dx .
dx
6  ;  ; 
16  x 6 x (1  ln x ) 4  e 2 x
dx dx dx
7.  ;  ;  .
cos2 x(9  tg 2 x ) cos2 x(16  tg 2 x ) 2
cos x 16  tg x 2

2 2 x 2dx x 2dx
8.  4  x dx ;  4  x dx ;  2
;  2
.
4x 4x

9.  ( x  1) sin 2x dx ;  x 2exdx ;  arcsin x dx ;  ln x dx e

2x
cos3xdx .

(3x  7)dx (3x  7)dx (3x  7)dx (3x  7)dx

10.  ;  ;  ;  .
x 2  2x  8 2
x  2x  8 8  2x  x 2 2
x  2x  10

(2x  5)dx x 3dx (3x  2)dx

11.  x( x  1)( x  2)  ( x  1)( x  2) ;  2
; .
x ( x  1)

69
 dx dx dx
12.  3
;  3
;  4
.
x 8 x 8 x 1

3 cos2 xdx dx
13.  cos xdx ;  ;  cos2 x sin 2 xdx ;  tg6xdx ;  3  sin x .
sin 2 x

Обчислити площу фігури, обмеженої лініями:

1. y2  2x  1, x  y 1  0 . 6. xy  4 , x  y 5  0.

2. y2  x 2  4x , y  x  4 . 7. y  4  x 2 , y  x 2  2x .
3. xy  6 , x  y  7  0. 8. xy  3 , x  y  4.

4. y  3x 2  1 , y  3x  7 . 9. y  ( x  1)2 , y2  x  1 .

5. y  x 2  4x  1, y  x  1 . 10. y  x 2  4 , 2x  y  4  0 .

Визначити об’єм тіла, утвореного обертанням фігури обмеженої

лініями:

1. y  x 2  8 , y  x 2 навколо осі ОХ.

2. y2  4  x , x  0 навколо осі ОY.

3. y  x 2 , 8x  y2 навколо осі ОY.

4
4. y 2  x , x  3 навколо осі ОХ.
3
5. y  x 2 , y  2  x 2 навколо осі ОY.

6. y  2x  x 2 , y  x навколо осі ОХ.

7. y2  4( x  1) , y2  4  2x, y  0 навколо осі ОХ.

8. y  x 2 , y  x навколо осі ОХ.

9. y2  2x , x 2  2y навколо осі ОХ.

10. y  x 2  7x  6 , y  x  6 навколо осі ОХ.

70
ІV. Диференціальні рівняння
Розв’язати диференціальні рівняння

1. ( y2  2xy)dx  x 2dy  0 .

2. x 2  y2  2xyy .
xy y y
3. y  ; xy  y  x 2  y2 ; y  ln .
x 1 x x
4. xy  2y  2x 4 .

5. y  2x(x 2  y) .
6. y cosx  ( y  1) sin x .

7. y  6y  7y  xe x .

8. y  4y  3y  (x  2)ex .

9. y  6y  9y  e3x .

10. y  4y  4y  x 2  x  3 .

11. y  4y  e2x .

12. y  4y  12 y  8 sin 2x ; y(0) ; y(0)  0 .
13. y  5y  6y  12 cos2x ; y(0)  1; y(0)  3 .

14. y  4y  8y  2e2x ; y(0)  0 ; y(0)  1.

15. y  4y  4y  e2x (x  2) .

16. y  y  ex x .
17. y  5y  6y  sin x  cosx .

18. y  3y  2y  ex sin x .

V. Ряди
Дослідити ряд на збіжність

2n 3  5
1. U n  ( 1) n . 7. U n  .
10
n 1
71
 n 1 3n
2. U n  . 8. U n  .
n 1 ( 2n )!

n2  1 n  5n
3. U n  . 9. U n  .
210 n 2  1 ( 2 n  1)!
n
n 1 5n  3n
4. U n    . 10. U n  .
 n 1 7n  2n

n4  n2  1 n!
5. U n  . 11. U n  .
2n5  1 3n  2n
n 1 n!
6. U n  . 12. U n  .
4 3
n 1 nn
n
 n2  . 3n  1
13. U n    16. U n  ( 1) n .
 2n  1  5n 2  2
n
 3n  1  . 2n  1
14. U n    17. U n  ( 1) n
 2n  3n  2
1 sin n
15. U n  . 18. U n  .
n ln n 3
n

Знайти область збіжності ряду

xn 2 n ( x  3) n
19. U n  . 21. U n  .
n n 1 n 2

3n x n nx 2 n
20. U n  . 22. U n  .
2n  1 3n  1

Розвинути функцію в ряд Маклорена

1 x 2
23. f ( x )  ln . 25. f ( x )  e  x .
1 x
24. f (x)  arctgx . 26. f ( x )  cos2 x .

72
Обчислити за допомогою ряду с помилкою =0,01

27. а) e ; б) sin 18o ; в) 5 1,2 ; г) ln 2 .

1 1 1
x 2 sin x
28. а)  e dx ; б)  dx ; в)  x 3  1 dx .
0 0
x 0

VІ. Функції кількох змінних

Знайти і відобразити область визначення функції:

1. z  16  x 2  y2 . 6. z  x  arccosy .

y
2. z  ln( y2  3x  6) . 7. z  arcsin .
x

3. z  arcsin( x 2  y2  3) . 8. z  ln( x 2  y) .

4. z  ln( x  y) . 9. z  4  x 2  4  y2 .

1 1
5. z   . 10. z  x 2  9  9  y2 .
xy xy

Знайти частинні похідні другого порядку функції:

xy y
11. z  . 16. z  sin .
xy x

12. z  e2x cos3y . 17. z  3xy  y3 .

xy y
13. z  arctg . 18. z  arctg .
1  xy x

14. z  ln( x 2  y2 ) . 19. z  e xy .

15. z  x y . 20. z  ex sin y .

73
 Задана функція z  f (x; y) , точка A( x o ; y o ) та вектор a ( x; y) . Знайти
grad z в точці А та похідну в цій точці за напрямом вектора a

21. z  x 2  2xy  y2 , A(1;2), a (3;4) .

22. z  2xy  y3  x 2 , A( 1;2), a ( 3;4) .

23. z  arctg( xy 2 ), A(2;3), a (4;3) .

x2
24. z  arcsin , A(1;2), a (5;12 ) .
y

25. z  2x 2  y 2 x  4y, A(2;2), a (6;8) .

Знайти екстремум функції двох змінних:

1. z  3x  6y  x 2  xy  y2 . 7. z  x 2  xy  y2  9x  6y  20 .

2. z  x 2  y2  2x  4 xy  2y  8 . 8. z  x 2 y  xy 2  2xy .

3. z  2x 3  xy 2  5x 2  y2 . 9. z  x 2  y2  x  y  1 .

4. z  3x 2  2x y  y  8x  8 . 10. z  2xy  3x 2  2y2  10 .

5. z  y x  y2  x  6y . 11. z  x 2  xy  y2  x  y  1 .

6. z  x 3  8y3  6xy  1 . 12. z  4x  4y  x 2  y2 .

74
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Берман Г.Н. Сборник задач по курсу математического анализа – М.::
Высш.шк., 1986. – 416 с.
2. Бузько Я.П., Лебедева І.Л. та інші. Математика для економістів. Основні
означення, приклади і задачі. – Харків, ХДЕУ, 1998. – 60 с.
3. Данко П.Е., Попов А.Г., Кожевникова Г.А. Высшая математика в
упражнениях и задачах. – М.: Высш.шк., 1986. – 320 с.
4. Высшая математика для экономистов. /Под ред. Н.Ш. Кремера – М:.
Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 440 с.
5. Карасев А.И., Аксютина З.М., Савельева Т.И. Курс высшей математики
для экономических вузов, ч.1. – М.: Высшая школа, 1982. – 320 с.
6. Кудрявцев В.А., Демидович Б.П. Краткий курс высшей математики. – М.:
Наука, 1978. – 575 с.
7. Минорский В.П. Сборник задач по высшей математике. – М.: Наука, 1977.
– 352 с.
8. Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисления. – М.:
Наука, 1972. – 432 с.
9. Тевяшев А.Д., Литвин А.Г. Высшая математика. Общий курс. Сборник
задач и упражнений. – Харьков: «Рубикон», 1999. –192 с.
10. Шипачев В.С. Высшая математика. – М.: Высшая школа, 1985. – 480 с.

75