Тема 8.

Функція
Приклади розв’язання типових задач

Приклад 1

3x 2  2 x  1
Знайти: lim .
x 1 x x
4

Розв'язання.Оскільки при 3 чисельник і знаменник прямують до нуля, то маємо невизначеність

0
вигляду
 0  . Розкладаємо на множники чисельник і знаменник дробу і скорочуємо його. Отже,
маємо

 1
3x 2  2 x  1
3  x  1  x   3x  1 3 1
lim  lim  3
 lim  
4
x 1 x4  x   
x 1 x x  1 x 2  x  1

x 1 x x 2  x  1

111 3 
.
Приклад 2

x  3x  4
Знайти: lim .
x 4 16  x 2

0
Розв'язання.Тут маємо невизначеність вигляду
 0  . Для її розкриття помножимо чисельник і
знаменник на вираз, спряжений до чисельника. Після скорочення дробу на  x  4  застосуємо
теорему про границю частки.

lim
x  3x  4  0 
    lim

x  3x  4 x  3x  4

 
x 4 16  x 2 
 0  x  4 16  x 2 x  3x  4  
 lim
x 2  3x  4
 lim
 x  4  x  1 
x 4
16  x   x 
2
3x  4    
x  4  x  4 x  4 x  3x  4

x 1 5
 lim  .
x 4

  x  4  x  3x  4  64
Приклад 3

4x  1  3
Знайти: lim .
x2 x2 2

0
Розв'язання.Маємо невизначеність вигляду
 0  . Помножимо чисельник і знаменник на вирази,
які спряжені до них.

lim
4x  1  3  0 
    lim
 4x  1  3 4 x  1  3 x  2  2 
x 2 x  2  2  0  x 2  x  2  2 x  2  2 4 x  1  3
 4x  1  9  x  2  2 4 x  2 x  2  2
 lim  lim 
 x  2  4   4 x  1  3
x 2
 x  2   4 x  1  3
x 2

4  x  2  2 4  4 8
 lim   .
x 2 4x  1  3 33 3

Приклад 4

5 x3  3x 2
Знайти: lim .
x  2 x 4  3 x  5

 
Розв'язання.Тут маємо невизначеність вигляду
   . В подібних прикладах треба поділити
чисельник і знаменник дробу на x n , де n – найвищий з ступенів чисельника і знаменника. В
даному прикладі ділимо на x4 .
5 3
 2
5 x  3x
3

2
x x 0
lim 4     lim   0,
x  2 x  3 x  5    x 2  3  5 2
x3 x 4
5 3 5
оскільки lim  0 , lim 3  0 , lim 4  0 .
x  x x  x x  x
Приклад 5

3
x3  2 x 2  5
Знайти: lim .
x 
3 x xx
2

Розв'язання.

3 2
3x  1   5
x  2 x2  5   
3 3
 x
lim     lim 
x 
3 x xx
2    x 
 1 
3 x 2 1    x
 x
2 2 5
x 3 1
5 3 1 
 lim x  lim x x  1 0  1 .
x  1 x  1 3 1 4
3x 1   x 3 1 1
x x
Приклад 6

tg 5 x
Знайти: lim .
x  0 sin 3 x

Розв'язання.

tg 5 x
 5x
tg 5 x  0  5 x 5
lim     lim  ,
x 0 sin 3 x  0  x 0 sin 3x  3x 3
3x
tg 5 x sin 3 x
бо, при x0  1,  1.
5x 3x
Приклад 7

1  cos6 x
Знайти: lim .
x 0 tg 2 6 x
Розв'язання.
 2
 sin 3 x 
2   9 x2
1  cos6 x  0   3x  29 1
lim   lim
 0  x 0   .
x 0 tg 2 6 x 2
 tg 6 x  36 2
   36 x 2

 6x 
Приклад 8

2x
 1 
Знайти: lim 1   .
x   x 1 
Розв'язання.

2x
 x 1
 x 1
 1  
2x 2x
 1 
lim 1    1   lim  1 

   lim e x 1  e2 .
x   x 1  x   x  1  43
 1444442 4444
x 

 e 
Приклад 9

2 x 1
 6x  7 
Знайти: lim  .
x
 6x  5 
Розв'язання.

 
Невизначеність даної границі є 1 , для її обчислення необхідно


звести наданий вираз до другої чудової границі. Отримаємо:

2 x 1 2 x 1 2 x 1
 6x  7   6 x  5  12   12 
lim    lim    lim 1   
x   6 x  5  x   6x  5  x   6x  5 
6 x  5 12 2 x 1
  12 2 x 1
 12  12 6 x 5 lim
 lim 1    e x 6 x 5  e4 .
x   6x  5 

Приклад 10

Дослідити поведінку наступних графіків функції:

1 1 x 1
1) y ; 2) y  arctg ; 3) y  .
x3 x 1 x2  x  2
Розв’язання:

1
1) y 
x3
Для визначення поведінки функції поблизу точки розриву ( х  3)
знайдемо правосторонню та лівосторонню границі:

1 x  3  1
lim   lim   ;
x 3 0 x  3  0  0 3    3

1 x  3 1
lim   lim   .
x 3  0 x  3  0  0 3    3

Правостороння та лівостороння границі не існують, тобто не

мають числового значення, таким чином x  3 – точка розриву другого
роду (см. рис. 5).

3
x

1
Рис. 5.Поведінка графіка функції y  поблизу точки
x3
х3
1
2) y  arctg
x 1
Визначимось із поведінкою функції поблизу ймовірної точки розриву
x  1.
Визначимось із границями поблизу цієї точки:
 1 x 1 1 
lim arctg   lim  arctg()   ;
x 1 0 x 1   0  0 1    1 2

1 x  1  1 
lim arctg   lim  arctg()  .
x 1 0 x 1   0  0 1    1 2
Вищеозначені границі існують, тому лівостороння та
правостороння границі існують ( мають числове значення), та x  1 є
точкою розриву ІІ роду (рис. 6).

n
2

1 x

n
2

1
Рис. 6 Поведінка графіка функції y  arctg поблизу точки х  1
x 1
x 1
3) y  .
x  x2
2

У даному випадку функція є неозначеною у точках

x1  1, x2  2. Визначимо границі поблизу цих точок :
x 1 x 1 1
lim  lim  ;
x 10 x 2  x  2 x 10 ( x  1)( x  2) 3
x 1 x 1 1
lim  lim  .
x 1 0 x 2  x  2 x 1 0 ( x  1)( x  2) 3
Границі існують, та рівні між собою, таким чином т x  1 – точка
усувного розриву (рис. 7).
Розглянемо поведінку функції в околі точки x  2 :
 x 1 x 1 x  2   1
lim  lim   lim  ;
x 2  0 x 2  x  2 x 2  0 ( x  1)( x  2)  0  0 2    2

x 1 x 1 x  2   1
lim 2  lim   lim  .
x 2  0 x  x  2 x 2  0 ( x  1)( x  2)  0  0 2    2

Точка x  2 – точка розриву II – го роду (рис. 7).

1
3

2 0 1 x

x 1
Рис. 7.Поведінка графіка функції y  поблизу точок
x2  x  2
х  2 та х  1

Завдання для самостійної роботи

Знайти границі наступних функцій:

8.1. lim
7 x  14
; 8.2.
x 0
 
lim 17 х3  2 х  1 ; 8.3. lim
x 2  5x  6
;
x3
12 x6 x  3x  18
2
 x 2  10 x  21 7 x 2  14 x  17 3x 3  5 x 2  2
8.4. lim ; 8.5. lim ; 8.6. lim ;
x7 x  14 x  49
2 x
12 x3  7 x  3 x  2 x 3  5 x  1

x5  2 x  4 x 2  2 x  15 4 x3  4 x  1
8.7. lim ; 8.8. lim ; 8.9. lim ;
x   2 x 4  3x 2  1 x3 x  8 x  15
2 x  2 x3  4 x 2  5

2 x 2  3x  5 4x4  7 x  6 4 x 2  3x  2
8.10. lim ; 8.11. lim ; 8.12. lim ;
x  7 x 3  2 x 2  1 x   2 x 3  10 x 2  3 x  5 x 2  3x  1

x 2  10 x  24 2 x 2  4 x  16 3x  x 6
8.13. lim 2 ; 8.14. lim ; 8.15. lim ;
x  2 x  5 x  14 x  x 2  2 x  5
x4 x  5x  4
2

1  3x  1 3  x2  7 x 2  8 x  16
8.16. lim ; 8.17. lim ; 8.18. lim ;
x 0 x x  4 x 8 2 x4 2 x 2  9x  4

2 x 3 3 5 x 5x  1
8.19. lim ; 8.20. lim ; 8.21. lim ;
x 7 x7 x4 1  5  x x 1 x 1

5x  1  4 3x  2  2 lim
sin 5 x
8.22. lim ; 8.23. lim ; 8.24. ;
x  3 x 2  2 x  15 x2 x22 x 0 arctg 2 x

sin 3 x  sin x arcsin  x  2 1  e3 x

8.25. lim ; 8.26. lim ; 8.27. lim ;
x 0 tgx x  2 x2  2x x 0 tg 2 x

 x  4
x 1
arcsin 5 x  1  2x  4 
2 x 1
8.28. lim   ; 8.29. lim ; 8.30. lim   ;
x   x  3  x 1 x 1 x   2 x  3 

Дослідити функції на неперервність:

x2  x x 1
8.31. y ; 8.32. y ; 8.33. y  arctg ;
x 1 x3  1 x3
x ( x  1) 3
8.34. y ; 8.35. y ; 8.36. y ;
x 1
3
x  2x  3
2
x 8
3
 x 2x 2
8.37. y ; 8.38. y ; 8.39. y  arctg ;
4 x2  1 x3  8 x 1

x 1 ( x  2) 1
8.40. y ; 8.41. y ; 8.42. y .
x2  x  2 x2  x  2 ln( x  2)

Питання для самоперевірки

1. Які вам відомі основні типи невизначеностей та загальні засоби їх розкриття?

2. Що вам відомо про першу та другуособливі границі? Таблиця еквівалентних нескінченно малих
та умови її використання.

3. Дайте визначення неперервності функції.

4. Які існують типи розривів?

4. Наведіть загальну схему дослідження функції на неперервність.

Тема 9. Похідна функції однієї змінної

Приклади розв’язання типових задач

Приклад 1

Знайти похідні y для функцій:

arcsin x
1) y  sin  5 x  2   ln  4 x  3 ; 2) y  ;
x2

 
3
3) y  cos3x  arc sin 2
x ;

 1 t
 x  ,

 
tg 4 x 3
t
4) y  4  x3 ;5) x 2 y 2  tgy ; 6) 
y  3  1 .
 2t 2 2t
Розв’язання
Для знаходження похідних застосовуємо основні правила обчислення похідних та таблицю
похідних елементарних функцій. Тоді отримаємо:

1) y  sin  5 x  2   ln  4 x  3.
Використовуємо формулу похідної добутку:
  
y   sin  5 x  2    ln  4 x  3  sin  5 x  2    ln  4 x  3   
4
 5cos  5 x  2   ln  4 x  3  sin  5 x  2   .
4x  3
arcsin x
2) y
x2
За формулою похідної частки та таблицю похідних, маємо:

1
x 2  2 x arcsin x

y  
arcsin x   arcsin x  x 2  x 2  arcsin x    1 x
2
  
 x 2
 x 4
x 4

x 2  2 x  1  x 2 arcsin x x  2 1  x 2 arcsin x
  .
x 4
1 x 2
x 3
1 x 2

 
3
3) y  cos3x  arc sin 2
x .

За формулою похідної складеної функції :

    cos3x  arc sin 


2
y  3 cos3x  arc sin 2 x 2
x 
 
2  1 

 3 cos3x  arc sin 2 
x    sin 3 x  3  2arc sin x 
1
 .
 
2
 1 x
2 x
 

 
tg 4 x
4) y  4  x3 .

Означена функція є степенево-показниковою, тому, при обчислені її похідної, перш за все є

необхідним прологарифмувати обидві частини тотожності, а потім знаходити похідну. Внаслідок

логарифмування отримаємо: ln y  tg 4 x  ln 4  x3   . Диференціюємо обидві частини цієї

рівності:

1
y
 y 
4
2
cos 4 x
 ln 4  x 3
 tg 4x 
1
4 x 3 
 3x 2 .
Звідси

 4 3x 2 
y  y   2
3

 ln 4  x  tg 4 x   3
4 x 
.
 cos 4 x

 4 3x 2 
Отже, 
y  4  x 
3 tg 4 x
 2  3

 ln 4  x  tg 4 x 
 3 
.
 cos 4 x 4 x 

5) x 2 y 2  tgy .

Задана функція є функцією заданою неявно у вигляді рівняння F ( x, y)  0 не розв’язаного

відносно y . Тоді, за правилами диференціювання функції заданої неявно отримаємо:

1
2 xy 2  x 2  2 y  y  2
 y .
cos y
Розв'яжемо рівняння відносно y :

 1 2   1  2 x 2 y cos 2 y 
y  2
 2 x y   2 xy , або y 
2
2   2 xy .
2

 cos y   cos y 
Звідки

2 xy 2 cos 2 y
y  .
1  2 x 2 y cos 2 y

 1 t
 x 
t3
6) 
y  3  1
 2t 2 2t
Для функції, що задана параметрично, похідну знаходимо за формулою:

y
yx  t .
xt
Тоді:

6  t
yt 
3
2
 
1
2t t
3 1
2  t 3  2   3  2 
2t 2t 3
;
 t 3  1  t   3t 2 2t 3  3t 2 2t  3
xt    .
t6 t6 t4
Отже,

dy  6  t   t 6  t   t .
4
 3 
dx 2t  2t  3 2  2t  3
Приклад 2

Скласти рівняння нормалі та дотичної до графіку функції у заданій точці:

1 x
y  3x 2  ; x0  1 .
x2
Розв’язання. Рівняння дотичноїдо графіку функції у заданій точці має вигляд:
y  y0  y( x0 )( x  x0 ) , а рівняння нормалі:

1
y  y0  ( x  x0 ) .
y( x0 )

11
Обчислимо: y0  3 1   3  2  1;
1 2
1( x  2)  1(1  x) 3
y  6 x   6 x  ;
( x  2)2 ( x  2)2
3
y(1)  6 1   6  3  3.
(1  2)2
Тоді рівняння дотичної має вигляд: y  1  3( x  1) .

Якщо розкрити дужки, то отримаємо рівняння дотичної у вигляді із кутовим коефіцієнтом

y  3x  2 . Слід звернути увагу, що розкривати дужки не є обов’язковим, так, наприклад,
рівняння нормалі до графіку функції може бути поданим у вигляді:

1
y 1  ( x  1) .
3
Приклад 3

Обчислити границі за правилом Лопіталя:

 x3  1  ln x
lim 1  x 
ln x
1) lim ; 2) .
x 1 ex  e x 0

Розв’язання.

x3  1  ln x
1) lim .
x 1 e e
x

0
При x  1маємо невизначеність   . Це випадок, коли правило Лопіталя використовується
0
безпосередньо. Розглянемо границю відношення похідних функцій:

1
3x 2 
x  1  ln x
3
x  2.
lim  lim
x 1 ex  e x 1 ex e

lim 1  x 
ln x
2) .
x 0


Маємоневизначеністьвигляду 1 . Позначимо задану функцію через y і

 1  x  ln y  ln x  ln 1  x  .
ln x
прологарифмуємо: y ,

Знаходимо границю за правилом Лопіталя, попередньо враховуючи, що за для цього є необхідним

0  
 0  або    . Отримаємо у наслідок арифметичних перетворень:
мати невизначеності виду

1
ln 1  x   x ln 2 x
lim ln y  lim ln x  ln 1  x   lim  lim 1 x  lim 
x 0 x 0 x 0 1 x 0 1 x 0 1  x

ln x x ln 2 x
1 1
2 2ln x 
ln x x  lim 2ln x  2lim x  2lim x  0.
  lim   lim
x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0 1 x 0
1  2  2
x x x x
Таким чином, lim ln y  0 .
x 0

Далі, ln lim y  0 , та звідки lim y  e0  1.

x 0 x 0

Приклад 4
 2 x2
За допомогою похідної дослідити функцію y та побудувати її графік.
x 1
Розв’язання.

Обчислимо екстремуми та проміжки монотонності:

4 x  x  1  2 x 2 2x  x  2
y   .
 x  1 2
 x  1 2

За необхідною умовою існування екстремуму:

y  0 при x  0 і x  2 .
Зобразимо поведінку функції на рис.8.
max min
Знак y    
Поведінка y 0 1 2 x

2 x2
Рис. 8. Проміжки монотонності і екстремуми функції y  .
x 1

Таким чином x  0 – точка максимуму, x  2 – точка мінімуму . Знайдемо значення функції в

наданих точках: ymax  0   0, ymin  2   8.

Для визначення інтервалів опуклості, угнутості та точок перегину знайдемо другу похідну.

 4 x  4  x  12  2  x  1  2 x 2  4 x  4
y   .
 x  1 4
 x  13

Оскільки y  0 , то точок перегину немає. Однак відмітимо, що зміна знаку другої похідної
відбувається при переході через точку x  1 .

Так, при x  1 y  0 – графік функції угнутий, при x  1 y  0 – графік функції опуклий.

Область визначення D  y    ;1  1;   . Точка x  1 – точка розриву функції. Для

2 x2
визначення поведінки функції в околі точки розриву обчислимо lim   та
x 1 0 x  1

2 x2
lim   . Таким чином, x  1 – вертикальна асимптота.
x 1 0 x  1
 2 x2
При x   lim   , тобто горизонтальної асимптоти не існує.
x  x  1

Перевіримо наявність похилої асимптоти y  kx  b . Для цього обчислимо значення

y 2 x2
коефіцієнта: k  lim  lim  2 та
x  x x  x  x  1

 2 x2  2x
b  lim  y  kx   lim   2 x   lim  2.
x  x  x  1 x  x  1
 
Отже, y  2 x  2 – похила асимптота.
За отриманими розрахунками будуємо графік функції ( рис.9).

х
0
-2 2

2 x2
Рис. 9. Графік функції y  .
x 1
Приклад 5
Знайти найбільше та найменше значення функції y  3x3  9 x  1 на проміжку х  [2; 3] .
Розв’язання.

1. Знаходимо критичні точки першого роду. Для цього обчислимо

похідну першого порядку y  9 x  9  9( x  1)( x  1) та знайдемо
2

значення змінної x , при яких y  0 .

9( x  1)( x  1)  0,
x  1.
Обчислимо значення функції при x  1 та на кінцях інтервалу:
y 1  0; y  1  7; y  3  55; y  2   5.
Таким чином, бачимо, що на означеному проміжку функція
добігає свого найбільшого значення при x  3 : y(3)  55 , а
найменшого при x  2 : y(2)  5 .

Завдання для самостійної роботи

а) Обчислити похідні наступних функцій:

arcsin 3 x
y  25 x  1arctg 5 x ; y
y  2  x 3  x ;
2
9.1. 9.2. 9.3.
 x  4 3
;

x  5   x  5
3
1x3
y ; y  arccos x ;
9.4.
 x  7 2 9.5.
2 x 3 9.6. y  3ctgx ;

y
 x  6  x  4
3 5
 x  2   x  7 
4 5 ln  x  1
; y ; y
9.7.
 x  15 9.8.
4
 x  23
9.9.
 x  5 4
;

x 2arccos 4 x
y  4  x 2  arcsin ; y
y  arcsin  ln x  ;
;
9.10. 9.11.
2 9.12.  x  2 3

  y  (x 4  5)c tgx ;
4
9.13. y  1 2 x 9.14. y  arctgx ; 9.15.
 ln  x  9 
4arctg 3x y
9.16. y  ln  arcsin 3x  ; 9.17. y ; 9.18.
 x  3 4
 x  2 3

9.19. y  (x 2  3)sin x ; 9.20. y  (x 2  1)cos x ; 9.21. y 2  x sin y ;

9.22. y  5  xe 2y
; 9.23. xy  y ln x  5;
2 9.24. 2x  2 y  2x  y ;

x  1 t ,
 x  2  sin t ,  x  tet , 
9.25.  9.26.  9.27.  1
 y  t cos t ;
2
 y  arcsin t  sin t;
2
 y  ;
 t

 x  1  t ,  x  t  et ,  x  t 3  5sin t ,
  
 y  t cos3t.
9.28. 9.29. 9.30.
 y  3t cos t ;  y  arcsin t  sin t ;
2 2

Записати рівняння дотичної та нормалі графіку наступних функцій із абсцисою у означеній точці.

1
9.31. y  x 2  3x  3 ; x0  1 ; 9.32. y  x3  3 ; x0  2 ;
x 1
1
9.33. y  x3  3x ; x0  1; 9.34. y  ln x3  x ; x0  ;
e

9.35. y  cos x  x ; x0   ; 9.36. y  1/ tgx  sin3x ; x0  .
3
Обчислити границі за правилом Лопіталя:

x2 1
lim  cos 4 x 
 
9.37. lim
x 
2
; 9.38. lim x ln 3 x ; 9.39. x2 ;
ln e x  1 x 0 x 0

e5 x  5 x  1 lim  sin x 
tgx e5 x  e3 x
9.40. lim ; 9.41. ; 9.42. lim ;
x 0 sin 2 3x x 0 x 0 sin 5 x  sin 3 x

sin 2 x  2sin x
2tgx
3
3
9.43. lim  cos 2 x  x2 ; 9.44. lim ; 9.45. lim   ;
x 0 x 0 x ln cos5 x x 0  x 
 1 1  cos 2 x e3 x  3x  1
9.46. lim  cos x  sin x ; 9.47. lim ; 9.48. lim .
x 0 x 0 x sin 3 x x 0 sin 2 3x

Дослідити функцію тапобудувати її графік:

x 1 x2
9.49. y ; 9.50. y   4 x2 ; 9.51. y 2 ;
1  x2 x x 1
1 x4 x
9.52. y  x ; 9.53. y 3 ; 9.54. y .
x x 1 x3  2
Визначити найбільше та найменше значення функції на проміжку:

9.55. y  x4  2 x2  5; x   2, 2. 9.56. y  xe x ; x   1, 0 .

9.57. y  x  2ln x; x  1, e . 9.58. y  xe x ; x   1, 0 .

Питання для самоперевірки

1. Наведіть таблицю похідних основних елементарних функцій.

2. Основні правила диференціювання.

3. У чому полягає геометричне розуміння похідної?

4. Опишіть порядок диференціювання складених функцій.

7. Як диференціювати неявні функції?

8. Логарифмічне диференціювання. Випадки застосування.

9. Диференціювання функцій, що задані у параметричній формі.

10.Коли доцільно використовувати правило Лопіталя.

11. Необхідна і достатня умови монотонності функцій, сталості функції на деякому проміжку.

12. Умови існування точок екстремуму функції.

13. Коли графік функції має асимптоту і яку?

14. Наведіть загальну схему дослідження функції засобами диференціального числення.

Тема 10. Функції багатьох змінних

Приклади розв’язання типових задач

Приклад 1
Знайти область визначення функції:

z  arcsin  x  y  1 .
Розв'язання.

Областью визначення функції arcsin x є проміжок  1;1 .

 x  y  0,
Тому x  y  1  0 , або : 
 x  y  2.
Зазначена область обмежена проміжком площини XY між двома
паралельними прямими y   x та y   x  2 ( рис.10).

Слід зазначити, що множина точок, що належать прямим y  x

та y   x  2 належить до області визначення даної функції.

Рис.10.Область визначення функції

Приклад 2
Знайти градієнт функції z  x  sin( x  y ) у точці M 1;  1 та похідну за
2

напрямом вектора: a   5; 4  .

Розв'язання.

Знайдемо частинні похідні даної функції:

z
 2 x sin( x  y )  x 2 cos( x  y )  (1  y ) ;
x
z
 x 2 cos( x  y )  (1  x) .
y

Обчислимо значення частинних похідних в точці M 1;  1 :

z
 2 1  sin(0)  12 cos(0)  (1  1)  0
x M (1;1)

z z r z r
 1 cos(0)  (1  1)  2 .
2
gradz  i  j
y M (1;1)
x y
r r r
Отже, за визначенням: gradz  0i  2 j  2 j
Похідна за напрямом обчислюється за формулою:

z z z
  cos    cos  ,
l M x M y M

ax 5 5 ay 4 4
де cos     , cos     .
a 25  16 41 a 25  16 41
Тоді значення похідної за напрямом набуває вигляду:

z  5  4 8
 0   2 
l M  41  41 41
Приклад 3
Знайти екстремуми функціїдвох змінних: z  x  y  15 xy .
3 3

Розв'язання. Враховуючи, що необхідною умовою існування екстремуму є наявність точок, де

z
частинні похідні першого порядку дорівнюють нулю:  3x 2  15 y і
x
z
 3 y 2  15 x .
y
 3x 2  15 y  0,
Для знаходження критичних точок розв’яжемо відповідну систему рівнянь: 
3 y  15 x  0.
2

Розв’язуючи цю систему отримаємо дві критичні точки M  0;0  і N  5;5  . Знайдемо

частинні похідні другого порядку для перевірки достатньої умови існування екстремуму:

2 z 2 z 2 z
 6x ,  15 , 2  6 y .
x 2
xy y

М (0;0) A  0 , B  15 , C  0 , а   AC  B2  18  0 . Отже, в точці

Тоді для

M  0;0  екстремуму немає.

Для N  5;5  A  6  5  30 , B  15 , C  6  5  30 ,

а   30  30  152  0 .
Отже, в точці N  5;5  є екстремум, а саме мінімум, бо A  30  0 . Обчислимо мінімальне
значення функції: zmin  53  53  15  5  5  125 .

Приклад 4
Знайти найбільше й найменше значення функції
z  x2 y  4  x  y  в трикутнику, що обмежений прямими x  0 , y  0 ,
x y 6
Розв'язання. Визначимо область на площині XY , що обмежена відповідними прямими ( рис. 11).

Рис. 11.Зазначена область

Знайдемо критичні точки для функції z  x2 y  4  x  y  всередині даного трикутника
OAB (області D ).
За умовою існування екстремуму функції двох змінних маємо:

zx  8xy  3x2 y  2 xy 2  xy 8  3x  2 y  ,

zy  4 x 2  x3  2 x 2 y  x 2  4  x  2 y  .
Розв'язуємо систему рівнянь

 xy  8  3x  2 y   0,
 2
 x  4  x  2 y   0.
Враховуючи, що множина розв’язків є обмеженою межами заданої області, або: x  0, y  0,
отримаємо наступну систему:

3x  2 y  8,

 x  2 y  4,
Отримаємо значення критичної точки, що є в межах даної області. Ця точка M  2;1 , а значення
функції в ній дорівнює:

z  2;1  22 1 4  2  1  4 .
Дослідимо поведінку функції на межах трикутника, розглянувши три його сторони OA , OB і
AB . На сторонах OA  x  0  і OB  y  0  значення функції z дорівнює нулю. На стороні
AB (її рівняння y  6  x , де 0  x  6 ) функція z приймає вигляд:

z  x   x2  6  x  4  6   2 x3  12 x2 .
Знайдемо критичні точки: z   6 x  24 x , 6 x 2  24 x  0 , x1  0 , x2  4 .
2

Обчислюємо значення функції z  x  в цих точках і на кінцях проміжку

 0;6 : z  0   0 , z  4  64 , z  6   0 .
Так, серед одержаних значень функції обираємо найбільше й
найменше. Таким чином max z  4 при x  2 , y  1 та min z  64
D D

при x  4 , y  2 ;

Завдання для самостійної роботи

Визначити область визначення функції двох змінних:

10.1. 
z  arcsin x 2  y 2  16 ; 10.2. z  9  x2  y 2  x2  4 ;

10.3. z  ln  4  y   25  x 2  y 2 ; 10.4. 
z  ln 9  3x  y 2  x  1  ;

1 x2
10.5. z  log 2 ( y 2  2 x  4)  ; 10.6. z  1   y2  y  x ;
2 x 4
1
10.7. z  log0,3  3x  4 y  12   x  4 ;
2 10.8. z  1  x2  ;
4 y 2

yx yx
10.9. z ; 10.10. z ;
lg (9  x 2  y 2 ) lg (9  x 2  y 2 )

10.11. z  ln ( x 2  x  2  y )  1  y 2 ; 10.12. z  xy  4  x 2  y 2 .

Дослідити функцію двох змінних на екстремум:

10.13. z  x 2  xy  y 2  2 x  3 y ;

3 2 1
10.14. z  x  2 xy  y 2  5 x  y  2 ;
2 2
10.15. z  x 2  y 2  xy  4 x  5 y ;10.16. z  4  3 x 2  y 2 ;

10.17. z  x3  y 3  9 xy ;10.18. z  x 4  2 y 4  4 .
x
10.19. z  2x  6 y  2ln x  18ln y ;10.20. z  e2 (x  y2 ) ;

10.21. z  x3  8 y 3  6 xy  1.
Обчислити похідну та градієнт за напрямом:

y
10.22. z  xy , M 1; 2  , a   2; 5 ;
x

10.23. z  x  y  x 2  y 2 , M  3; 4  , a   2;  4  ;
10.24. z  sin 2  3x  2 y  M  2;  3 , a  1;  4  ;

 
10.25. z e cos 2 x 3 y
, M  ; 0  , a   3;  4  ;
4 

z  esin x  2 y , M  ; 0  , a   2;1 ;
3

10.26.

y
10.27. z  arctg , M  2;1 , a  1;  2  ;
x

10.28. z  3 x  y 2 , M  4; 2  , a   2;  2  .
Знайти найбільше та найменше значення функції двох змінних для заданої області:

10.29. z  x  2 y  5 ; D : x  0 , y  0 , x  y  1;
10.30. z  x2  4 y 2 ; D : x2  y 2  1;
10.31. z  xy  4  x  y  ; D : x  0 , y  0 , x  y  8 ;
10.33. z  x 2  3 y 2  x  y ; D : x  0 , y  0 , y  x  1;
10.34. z  x 2  y 2  6 x  4 y  2 ; D : 1  x  4 , 3  y  2 .
Питання для самоперевірки

1. Що називається функцією декількох змінних?

2. Що розуміють під областю визначення функції двох змінних, який її геометричний зміст?

3. Як визначається екстремум функції кількох змінних? Визначить необхідну та достатню умову

існування екстремуму функції двох змінних.

5. Що називається похідною за напрямом?

6. Як обчислюється похідна за напрямом?

7. Що називається градієнтом функції?

8. Які властивості має градієнт?

9. Як знайти найменше та найбільше значення функції двох змінних у замкненій області?

 Змістовний модуль 2. Інтегральне числення.
Диференціальні рівняння. Ряди
Тема 11. Невизначений інтеграл
Приклади розв’язання типових задач

Обчислити інтеграли:

Приклад 1

 sin(4 x  5)dx та  2
3x4
dx

Розв’язання. Для обчислення наведених інтегралів зручно використати властивість:

1
 f  ax  d  dx  a F  ax  b   c
Тодіотримаємо:

1
 sin(4 x  5) dx  
4
сos(4 x  5)  C ;

23 x  4
2
3x4
dx  C.
3ln 2
Приклад 2

dx 2sin xdx
 x 4  ln x  cos3 x ;.
;

Розв’язання.Дані інтеграли розв’язуються за допомогою методу заміни змінної.

t  ln x
dx dt
x 4  ln x


1
dt  (ln x) dx  dx

1 t
 2 1  t 
x

  2 1  ln x  C;
2sin xdx t  cos x 2dt 1 1
 cos3 x dt  (cos x)dx   sin xdx  t 3 t 2 cos2 x  C.
   

Приклад 3
  (2 x  5)sin 4 xdx .
Розв’язання. Для розв’язання інтегралу використовується метод інтегрування частинами за

формулою:
 udv  u  v   v  du.
u  2x  5 du  2dx
 (2 x  5)sin 4 xdx  dv  sin 4 xdx v   1 cos 4 x 
4
1 1 1 1
   2 x  5  cos 4 x   cos 4 xdx    2 x  5  cos 4 x  sin 4 x  c.
4 2 4 8
Приклад 4

Приклад 4

6( x  1)
 dx
x  x6
2

Розв’язання.
Враховуючи, що підінтегральна функція є дробово-раціональною, перевіримо, чи розкладаються

корні знаменника дробу за формулою: ax 2  bx  c  a ( x  x1 )( x  x2 ) , де x1,2 - корені

поліному другого ступеня.

Розв’язуючи відповідне квадратне рівняння отримаємо:

x 2  x  6  ( x  2)( x  3).
Тоді:

6( x  1) A B
  .
( x  2)( x  3) x  2 x  3
За правилами знаходження коефіцієнтів отримаємо:

6( x  1) A B A( x  3)  B( x  2)
   .
( x  2)( x  3) x  2 x  3 ( x  2)  ( x  3)
Знайдемо значення коефіцієнтів Aі B :
6( x  1)  A( x  3)  B( x  2).
Припустимо, що x  2 , тоді:
 6(2  1)  A(2  3)  B(2  2),

18
18  5 A, А  .
5
Припустимо, що x  3 ,тоді:
6(3  1)  A(3  3)  B(3  2),

12
12  5В, В   .
5
Підінтегральний вираз має наступний вигляд:

6( x  1) 18 / 5 12 / 5
  ,
( x  2)( x  3) x  2 x3
а значення інтегралу:

6( x  1)dx 18 / 5 12 / 5 18 12

 ( x  2)( x  3)  ( x  2)  ( x  3)
 dx  dx 
5
ln x  2 
5
ln x  3  C
.

Приклад 5

 x( x  1)
dx .

Розв’язання.

У більшості випадків, якщо підінтегральний вираз є ірраціональністю, необхідно обрати заміну

змінної таким чином, щоб позбавитися ірраціональності. Тобто зробити відповідну заміну:

dx x  t2 tdt dt
   2  2  2ln t  1  c 
x  x 1 dx  2tdt t  t  1 t 1

 2ln x  1  c.

Приклад 6

 
3 2
сos x sin xdx.

Розв’язання.
 Підінтегральна функція є тригонометричною та непарною відносно cos x .
Тоді

 сos x  sin xdx   cos 2 x  sin 2 x  cos xdx   (1  sin 2 x)  sin 2 x  cos xdx 
3 2

sin x  t

cos x  dt 
 (1  t )t dt   t  t dt   
2 2 2 4
3 5 3

t 3 t 5 sin 3 x sin 5 x

5
 C. 

Завдання для самостійної роботи

Обчислити значення невизначених інтегралів:

 9x  cos 2 x dx
 10 4 x  3 x dx ; 11.2.  cos2 x sin 2 x  sin 2 x cos2 x ;
2
11.1. dx ; 11.3.

 tg xdx ;11.5.  1  3x  dx ; 11.6.  

17
 dx ; 11.7.  e3 x 5 dx ;
3
11.4
2 4
12 x  5
dx 2x  3 3sin x
11.8.  11  4 x ;  x 2  3x  8dx
11.9.
; 11.10.  1  2cos xdx ;
3x3 x
11.11.  4 dx ; 11.12.  dx ; 11.13.  e4sin x cos xdx ; 11.14.
2x  3 x 2
3 2

ln 5  3x  2 
 x cos  x 
etgx
 3x  2 dx ; 11.15.  cos2 xdx ; 11.16.  1 dx ;11.17.
2

dx dx e 2 x 1
 arcsin 4 x 1 x 2
; 11.18.  5  3x 2
; 11.19.  2x 1
dx ; 11.20.

x
 x ln xdx ; 11.21.  1  3x  cos 2 xdx ; 11.22.  cos2 xdx ; 11.23.
 4  xe x e  e sin xdx ;11.26.
3 x 2 2 x x
dx ; 11.24. dx ; 11.25.

dx dx 6x 1
 x2  2 x  5 ; 11.27.  x 2  10 x  28
;11.28.  x2  4 x  13dx ;11.29.
3x  6 3  5x
 x  4x  5
2
dx ; 11.30.  4 x2  16 x  9dx ; 11.31.
 7x 3x  8
 dx ;11.32.  dx ;11.33.
3  2x  x2  x  2  x  5
2 x 2  41x  91 x2  2
  x  1 x  3 x  4 dx ;11.34.   x  12  x  1dx ; 11.35.

x2  7 x  6 dx 7 x  15
  x 2  9   x  3 dx ; 11.36.   x2  1 x2  x  ; 11.37.  x  x2  2 x  5dx ;
x3  7 x 2  8 dx dx
11.38.  dx ; 11.39.   4sin x  3cos x  5 ;
 
;11.40.
x 4 x
2 2 3  5cos x

sin 3 x
11.41.  sin 2 x cos 4 xdx ; 11.42.  sin xdx ;11.43. 
3
8
dx ; 11.44.
cos x
4 sin 3 x x 1
   3 cos4 x  x x  2 dx ;
4
cos xdx ;11.45. tg xdx ;11.46. dx ; 11.47.

dx dx x dx
 x  3 x ; 11.49.  
 
11.48. ; 11.50. ; 11.51.
1 3 x x x  5 x2

1  x2
 x 2
dx ;

dx 2
x dx 9  x  dx .
2 3

11.52.  x2 ; 11.53.  ;11.54. 

x 9
9  x  x6
2
2 5

Питання для самоперевірки

1.Що називається невизначеним інтегралом?

2. Властивості невизначеного інтеграла.

4. Що таке безпосереднє інтегрування?

5. У чому полягає метод інтегрування заміною змінної? Які типи заміни змінної у
невизначених інтегралах ви знаєте?

6. Наведіть приклади інтегралів,які беруться за допомогою заміни змінної.

 7. Запишіть формулу інтегрування частинами. Для яких типів інтегралів застосовується
метод інтегрування частинами?

10. В чому полягає метод інтегрування дробово-раціональних виразів? Наведіть приклади.

11. Умови використання універсальної тригонометричної підстановки. Інші засоби обчислення

інтегралів підінтегральна функція яких є тригонометричним виразом.

12. Основний засіб інтегрування ірраціональних функцій.

Тема 12. Визначений інтеграл

Приклади розв’язання типових задач

Приклад 1

Обчислити значення визначених інтегралів:

2 2

x ( x  3)dx ; б)  x( x 2  1)dx .
2
а)
1 1

x ( x  3)dx роз-
2
Розв’язання. а) при обчисленні інтегралу доцільно
1
класти на множники підінтегральний вираз, та скористатися формулою
b
Ньютона – Лейбниця:  f ( x)dx  F (b)  F (a) .
a
Отримаємо:
25  2
2 2

x
2
( x  3)dx    4 2 x5
5
 3 2
x  3x dx   x 
1 5
2
 7  19 .
5
1 1
б) при обчисленні цього інтегралубільш доцільним є використання
заміни змінної.Необхідно пам’ятати, що у процесі розв’язання також
змінюються межі інтегрування.

x 2  1  t; dt  2 xdx
2

 x( x  1)dx   x  0, t  1; x  2, t  5 
2

0
5
25  1 24
5
t t2
  dt     6.
1
2 4 1
4 4
Приклад 2


Обчислити значення визначеного інтегралу
 x sin xdx
0

Розв’язання. Для обчислення даного інтегралу слід використовувати формулу інтегрування

частинами у визначеному інтегралі, а саме:

b b

 u  dv  u  v a   v  du .
b

a a
Тоді:
 
xu du  dx 
 x sin xdx = sin xdx  dv v   cos x =  x  cos x 0   cos xdx 
0 0


   cos   0  cos0  sin x 0  
Приклад 3

4
dx
Обчислити значення інтегралу:
 x x.
0

Розв’язання. Даний інтеграл є невласним, тому отримаємо:

 2 
4 4
dx dx
 x x  0  x x  0 
 lim  lim  1 

  .
0 

Границя не має числового значення, даний інтеграл розбігається.

Приклад 4

Знайти площу фігури, обмежену лініями: y  x 2  4 x ; y  x  4.

Розв’язання.
Площа фігури, яка є створеною у наслідок перетину двох функцій знаходиться за формулою:
b
s    f1 ( x)  f 2 ( x) dx , де a, b - точки перетину графіків функцій. Знайдемо точки
a
перетину параболи і прямої, розв’язавши систему рівнянь:
  y  x 2  4 x,

 y  x  4.
Звідки, x1  4, x2  1. Зробимо рисунок до задачі (рис. 12).

Рис. 12.Фігура, що обмежена лініями y  x  4 x ; y  x  4

2

Шукана площа фігури є

1 1
S  ((x  4)  (x  4 x))dx   (4  3x  x )dx 
2 2

4 4
1
 3x 2 x3   3 1  64  125
  4x      4      16  24     кв. од..
 2 3
4
 2 3  3  6

Приклад 5

Знайти об’єм тіла, утвореного обертанням фігури,що обмежена лініями

y  2 x  x 2 , y  0 навколо осі OX .
Розв’язання.
b
    f ( x) dx .
2
Об’єм тіла обертання V x знаходимо за формулою: Vx
a

Зробимо відповідний рисунок для обчислення об’єму тіла, утвореного обертанням фігури, що

обмежена лініями y  2 x  x 2 , y  0 навколо осі OX (див. рис. 13).

 y

х
0 1 2

Рис. 13. Рисунок для обчислення об’єму тіла

2
2 2
 4 x3 x5 
Vx    (2 x  x ) dx    (4 x  4 x  x )dx  
2 2 2 3 4
x   
4

0 0  3 5 
0
16
  (куб.од.).
15
2
2
 4 x3 x5  16

Тоді: Vx   (2 x  x ) dx        (од.кв.).
2 2 4
x 
0  3 5 0 15

Завдання для самостійної роботи

Обчислити значення визначених інтегралів:


2 1
 2 1  dx
  x  x2 dx ;  11  5 x 3 ;
3

 sin 3xdx ;
12.1. 12.2. 12.3.
1 2
0

4 4 3 4
dx dx dx
12.4.
 25  x2 ; 12.5.
 64  x 2
; 12.6.
 x2  2 x  10 ;
0 4 1


1 2 5
dx
12.7.
 3  2 x  x2
; 12.8.
 cos3x cos5 xdx; 12.9.
x x 2  16dx ;
0  4
2
 1 
ln 8 x xdx

e

2
;
dx ;
x   x sin xdx;
12.10. 12.11. 2 12.12. 3
2
1 cos
ln 3 e 1
x 0
0

2 1 
e3  sin
dx
1
2

x dx ; dx
 5  3cos x ;
12.13. ; 12.14. 12.15.
1 x 1  ln x x 2
0


3  3
e
x
x 9  x dx;  2dx ; x
2 2 2
12.16. 12.17. x sin 12.18. ln xdx ;
3 0 1

1 0 
dx
 arcsin xdx ;   2 x  3e  x5 ;
x
12.19. 12.20. dx ; 12.21.
0 1 1

  
dx ln x
  xe  x dx ;
 x2
12.22. ; 12.23. dx ; 12.24.
1 x 0 2

0 5
dx dx
12.25.
 x2  9 ; 12.26.
 5 x
.
 1

Знайти площі фігур, що обмежені заданими лініями:

12.27. y  3  x 1 , x  y  4 ; 12.28. y  4  x2 , y  x2  2 x ;

12.29. y  1  x , y  x  1, y  0; 12.30. y  x 2 , xy  1, x  3, y  0;

12.31. y  2 x , 6  y  0, x  0; 12.32. y  x; y   x  4; y  0 ;

12.33. y  ln x, x  e, x  e2 , y  0. 12.34. y  4  x 2 , y  0, x  0, x  1;

12.35. y  x 2  2 x  3, y  3x  1  0; 12.36. y  x 2  x, y  3x ;

y  ln x, y  0, x  2; y   x  4  , y  16  x 2 , y  0;
2
12.37. 12.38.

12.39. y  2x  x2 , y  x .
 Знайти об’єми тіл, утворених обертанням навколо осі Ox фігур,
що обмежені заданими лініями:

12.40. y  x , y 
2
x;
12.41. y  3sin x, y  sin x, 0  x   ;
1 x
12.42. y  e , y  0, x  0, x  1;
12.43. y  x , xy  8, x  4, y  0 .
2

Питання для самоперевірки

1. Означення та основні властивості визначеного інтеграла.

2. Формула Ньютона-Лейбніца для визначеного інтеграла.

3. В чому полягає особливість методу заміни змінної у визначеному інтегралі?

4. Записати формулу інтегрування частинами у визначеному інтегралі.

5. Методи обчислення невласних інтегралів.