Урок № 18

Функція. Властивості функції: нулі функції,

проміжки знакосталості, зростання і спадання функції

■ II. Перевірка домашнього завдання

▪ Математичний диктант
1. Знайдіть значення функції y  2 x  3 , якщо x  1 .
2. Укажіть область визначення функції y  3 x  4 .
3. Укажіть область значень функції y  x 2 .

4. Функцію задано формулою f  x   4  x 2 . Знайдіть f  1  .

5. Функцію задано формулою y  x  1 . Знайдіть значення аргумента, якщо
значення функції дорівнює 1.
6. Знайдіть область визначення функції y  2  x .

Відповіді до математичного диктанту

1. 1. 2. Всі дійсні числа. 3. Множина невід’ємних чисел. 4. 3. 5. 0. 6.  2;    .

■ V. Засвоєння нових знань

1. Нулі функції. Проміжки знакосталості.
Значення аргумента, при якому значення функції дорівнює нулю, називають
нулем функції.
Щоб знайти нулі функції y  f  x  , потрібно розв’язати рівняння f  x   0 .
Розглянемо функцію y  f  x  , графік якої зображено на рисунку.

Нулями цієї функції є числа –3, 2, 6. Зауважимо, що на проміжках  3;2  і  6;7 

графік розташований над віссю абсцис, а на кожному з проміжків  5;  3  і  2;6  — під

віссю абсцис, тобто на кожному з проміжків  3;2  і  6;7  функція набуває лише
додатних значень, а на кожному з проміжків  5;  3  і  2;6  — тільки від’ємних
значень. Кожен із зазначених проміжків є проміжком знакосталості функції f.
Таким чином, кожен із проміжків, на якому функція набуває значень того самого
знака, називають проміжком знакосталості функції f.
2. Зростання і спадання функції.
Розглянемо графік функції, наведений на рисунку. На проміжку  5;0  графік
«іде вгору»: зі збільшенням значень аргумента із цього проміжку відповідні значення
функції збільшуються. Тоді кажуть, що на проміжку  5;0  функція зростає.
Функція f зростає на певному проміжку, якщо для будь-яких двох значень
аргумента з цього проміжку більшому значенню аргумента відповідає більше значення
функції.
Функція f спадає на певному проміжку, якщо для будь-яких двох значень
аргумента з цього проміжку більшому значенню аргумента відповідає менше значення
функції.
Якщо функція зростає на всій області визначення, то її називають зростаючою,
аналогічно, якщо функція спадає на всій області визначення, то її називають спадною.
Наприклад, зростаючими є функції y  7 x , y  x ; спадними — функції y  5 x ,
y  7 x  3 .

3. Приклади розв’язування вправ.

Розглянемо декілька прикладів.
1) Знайдемо нулі функції y  x 2  9 x  18 .
Розв’язання
x  6,
Розв’яжемо рівняння x 2  9 x  18  0 ; x 1  3. Отже, функція має два нулі: x  6 ;
 2

x 3 .
Відповідь: 3; 6.
2) Доведемо, що якщо k  0 , то функція y  k x  b є зростаючою, а якщо k  0 —
спадною.
Доведення
Нехай x 1 і x 2 — довільні значення аргумента, причому x 2  x 1 . Позначимо через
y1 і y 2 відповідні їм значення функції. y 1  k x 1  b і y 2  k x 2  b . Розглянемо різницю
y 2  y1 : y 2  y1   k x 2  b    k x 1  b   k x 2  k x 1  k  x 2  x 1  . x 2  x 1  0 , оскільки x 2  x 1 , тому

знак добутку k  x 2  x 1  визначається знаком коефіцієнта k. Якщо k  0 , то k  x 2  x 1   0

і  y 2  y 1 , отже, якщо k  0 , функція y  k x  b є зростаючою.
 Якщо k  0 , то k  x 2  x 1   0 і y 2  y 1 . Якщо k  0 , функція y  k x  b є спадною, що
і треба було довести.

■ VI. Первинне закріплення знань

▪ Індивідуальна робота за картками

Картка 1
1. Знайдіть нулі функції:
x 2  5x  4
а) f  x   ; б) f  x   x  x  4 .
x 4

2. При якому найбільшому цілому значенні а функція y   6  2a  x  3

є зростаючою?
3. Знайдіть проміжки знакосталості функції y  5 x  25 .

Картка 2
1. При яких значеннях а функція y  ax  a  4  3 x є спадною?
2. Доведіть, що функція y  x 2 спадає на проміжку  ;0  .

3. При яких значеннях а функція y  x 2  2  a  1  x  a 2  a має два нулі?

Розв’язання та відповіді до карток

Картка 1
x 2  5x  4
1. а) f  x   ;
x 4

D f  : x 4  0 ;
x 4 .

 x  4,
 2 
f  x   0 ; x  5 x  4  0,  x  1, x  1 — нуль даної функції.
 x  4; x  4;

Відповідь: 1.
б) f  x   x  x  4 ;
 x  0,
 
f  x   0 ; x x  4  0,  x  4, x  4 — нуль даної функції.
 x  4 I 0; x I 4;

Відповідь: 4.
2. y   6  2 a  x  3 .
 Функція зростає, якщо 6  2 a  0 , 2 a  6 ; a  3 . Найбільше ціле значення: a  2 .
Відповідь: 2.
3. y  5 x  25 . Якщо y  0 , то 5 x  25  0 ; 5 x  25 ; x  5 .
Якщо y  0 , то x  5 .
Відповідь: y  0 при x   ;  5  ; y  0 при x   5;    .

Картка 2
1. y  ax  a  4  3 x .
y   a 3 x  4  a . Функція спадна, якщо a  3  0 , тобто при a  3 .
Відповідь: при a  3 .
2. Нехай x 1 і x 2 — довільні значення аргумента з проміжку  ;0  , причому
x2  x1 . Покажемо, що x 12  x 22 . Маємо: x 2  x 1 , тоді x 2  x 1 . Обидві частини останньої

нерівності є невід’ємними числами, отже,  x 1    x 2  , тобто x 12  x 22 .

2 2

3. y  x 2  2  a  1  x  a 2  a .
D
Два нулі функція матиме, якщо 0 .
4

D
4
 
  a  1   a 2  a  a 2  2 a  1  a 2  a  3 a  1 ;
2

1
3 a  1  0 ; 3 a  1 ; a  .
3

1
Відповідь: при a  .
3

■ VIII. Домашнє завдання

▪ Індивідуальне завдання
При яких значеннях а функція f  x    a  1  x 2  2 ax  6  a має тільки один нуль?
Розв’язання
Якщо a  1  0 , a  1 , то функція буде лінійною і матиме тільки один нуль.
D
Якщо a  1  0 , a  1 , то функція матиме тільки один нуль, 0 .
4

D x  1,5,
 a 2   6  a   a 1   a 2  6a  a 2  6  a  2a 2  7a  6  0 ; 2 a 2  7 a  6  0 ; x  2.
4 

Відповідь: при a  1 ; 1,5; 2.