Сімона Джейкоб починає з того, що розповідає нам про своє дитинство, проведене в Ніцці,

описуючи при цьому свою сім'ю, чия подорож переривається більш-менш щасливими
перипетіями до світанку 2-ї світової війни.
Піднесення нацизму і антисемітизму описані на різних їх етапах (недовіра до євреїв, заборона їм
здійснювати свою професію,...). До 1943 року євреї були більш-менш безпечні в Ніцці. Але
протягом літа італійці підписали перемир'я і покинули регіон. Німці висадилися в регіоні і саме там
небезпека їм сильно загрожувала: відбулося безліч арештів. Щоб захистити себе, сім'я Сімони
Джейкоб розлучається і набуває фальшиві посвідчення особи. Але збіг обставин означатиме, що
всі вони будуть заарештовані до депортації. Далі починається історія жаху, пережитого в
концтаборах, у віці, 17 років, де, як правило, домінує саме необережність. Цей період його життя
був дуже важким: «Ніщо не стирається; конвої, робота, ув'язнення, казарми, хвороби, холод,
недосипання, голод, приниження, деградація, побої, крики, ... ні, нічого не можна і не потрібно
забувати", Сімона Вейл, як і багато інших, зіткнеться з несамостійністю таборів, дегуманізацією і
втратою ідентичності «Ми вже не люди, тільки худоба. Татуювання незмивне". . Одним словом,
це умови, настільки неймовірні і немислимі, що розповісти може тільки людина, яка їх пережила.
Сімона Вейл пережила жах таборів, втративши матір, Яка померла від тифу , батька і брата. Потім
настає етап реконструкції, як жити після цієї страшної реальності? але дивно, що Симона Вайль про
це говорить сором'язливо, губиться в зустрічах і подіях, говорить про це спокійно і без сліз, вона
мужньо пройшла цей період життя, який тільки зробив її сильною людиною

Ця
книга «Молодь під час Голокосту» є уривком з життя, опублікованого в 2010 році. Це педагогічне
та автобіографічне видання об'єднує перші чотири глави «Життя» і охоплює період з 1927 по 1954
рік.

Сімона Вейл народилася 13 липня 1927 року в Ніцці, розповідає нам про своє життя та історію до
кінця Другої світової війни. Їй ледь виповнилося дванадцять років, коли в 1939 році почалася
війна. У неї було мирне дитинство в Ніцці до 1944 року, коли її разом з сім'єю депортували в
концтабір. Цей період його життя був дуже важким: «Ніщо не стирається; конвої, робота,
ув'язнення, казарми, хвороби, холод, недосипання, голод, приниження, деградація, побої,
крики, ... ні, нічого не можна і не потрібно забувати", - написала Сімона Джейкоб, її ім'я при
народженні.

Я вибрав цю книгу, тому що вважаю її життя дуже цікавим, і завдяки цій історії я радий дізнатися
більше про її життя та подвиги, які вона здійснила. Вона чудова жінка.
Я все ще віддавав перевагу другому і третьому розділам, тому що саме тоді ми дійсно
потрапляємо в його історію. Є більше дій, деталі яких іноді дуже зворушливі з сильними словами:
«Ми вже не люди, тільки худоба. Татуювання незмивне". Його історія - справжній урок мужності і
надії.
Презентація книги: Назва: молодь часів Голокосту (уривок з життя)
Автор: Сімона Вейл
Жанр: автобіографія
Тема:
життя єврейського підлітка під час Другої світової війни.
Оцінка: 004766

Анотація
: Про що ця книга?
Історію розповідає Сімона Джейкоб (її дівоче прізвище). Він відбувається спочатку в Парижі, а
потім на півдні Франції в Ніцці. Головними героями, викликаними в книзі, є: його батько Андре
Джейкоб, мати Івонн Штайнмец, його сестра Мадлен на прізвисько Мілу протягом всієї історії,
інша його сестра Деніз і брат Жан. Сімона - найменша з сім'ї Якобів. У цій книзі факти в основному
засновані на Другій світовій війні і на житті депортованих, які пережили табори після цього
страшного історичного періоду.

Автобіографія, що відтворює життя Сімони Вейл, включаючи епізод Другої світової війни, яка
накинула чорну завісу на людство, розкриваючи найгірше, що можуть зробити чоловіки.

Сімона Вейл розповідає про зростання антисемітизму, депортацію в ящики для худоби, втрату
ідентичності як єдиного еталонного номера, татуйованого, як худоба на лівій руці, жах таборів,
марш смерті, жорстокість чоловіків, смерть близьких, насильство.
Це геноцид, що спричинив загибель близько 6 мільйонів людей, єдиним злочином яких є
народження єврея, цигана, політичного опонента, гомосексуаліста, інваліда ... Всі ті, кого не
вважали арійцями.

Вижила з табору Освенцим, в цей темний момент в історії чоловіків Сімона Вейл описує і аналізує
все, що пережила.