Мова розмітки гіпертексту – HTML документів. Поняття тегу
Мета заняття – набуття навичок у створенні простих HTML- документів. Ознайомити студентів з мережею Інтернет, всесвітньою павутиною, набути вміння використання програмного забезпечення, призначеного для роботи в Інтернеті. Інтернет – мета-мережа, яка складається з багатьох мереж, що працюють згідно з протоколами родини TCP/IP, об'єднані за допомогою шлюзів та використовують єдиний адресний простір і простір імен. Протокол – сукупність визначень (угод, правил), які регламентують формат і процедури обміну інформацією між двома незалежними пристроями або процесами. Протоколи можна умовно віднести до певних рівнів OSI (Open Source Interconnection, міжнародний стандарт взаємодії відкритих систем): протоколи фізичного рівня, канального рівня, мережного рівня, транспортного рівня та прикладного рівня, який об'єднує сеансовий рівень, рівень відображення і прикладний рівень OSI. Стек протоколів TCP/IP – це низка мережних протоколів, на яких базується Інтернет. Протокол IP (Internet Protocol) – це протокол мережного рівня, який відповідає за передавання пакета від одного вузла до іншого. Протокол TCP (Transmission Control Protocol) – один з основних мережних протоколів Інтернету, призначений для управління передачею даних у мережах і підмережах TCP/IP. Протокол HTTP (Hypertext Transfer Protocol) – мережний протокол прикладного рівня для передавання файлів. Основним призначенням протоколу є передавання Web-сторінок та пов'язаних із ними об'єктів (зображення, звук тощо).
Основні теоретичні положення
Три основних компоненти мови HTML – це дескриптори, атрибути та значення. Дескриптор – це елемент HTML, що визначає зміст документа. Усі стандартні дескриптори знаходяться між символами "менше" (<) і "більше" (>), наприклад: <HTML>. В основному дескриптори складаються з компонентів, що відкриваються і закриваються. Перед дескриптором компоненту, що закривається, додається пряма коса риска (/): </HTML>. Це означає, що більшість стандартних дескрип- торів, після того як їх відкрили, в певному місці коду необхідно закрити. Атрибут визначає властивість дескриптора. Атрибути повинні знаходитись лише в компоненті дескриптора, що відкривається. У дескрипторі може бути декілька атрибутів, а може не бути жодного. Атрибут розташовується після дескриптора і пробілу з вказуванням значення атрибута. Значення є невід'ємною частиною атрибутів, вони визначають сам дескриптор. Задаючи якісні та кількісні показники, значення уточнюють спосіб відображення змісту документа. Спеціальні символи використовують для створення стандартних чи спеціальних символів і букв. Знак & означає початок спеціального символу, а крапка з комою (;) – його кінець, наприклад – це нерозривний пробіл, a § – знак параграфа. Документ HTML позначений дескрипторами <HTML> і </HTML> містить заголовок – <HEAD></HEAD> і тіло – <BODY></BODY>. Загальна схема коду документа HTML: <HTML> <HEAD> службові дескриптори </HEAD> <BODY> текст та інші дескриптори </BODY> </HTML> Для опису формату документа використовують наступні дескриптори: ♦ <HTML> ... </HTML> – дескриптор HTML, визначає межі документа. ♦ <HEAD> ... </HEAD> – дескриптор заголовка, визначає загальну структуру документа, його глобальні властивості. Дескриптор <HEAD> дозволяє вкладення інших дескрипторів: <TITLE> – дескриптор назви документа, створює коротку однорядкову назву сторінки, яка виводиться у заголовку вікна браузера, <BASE> – повна базова URL-адреса документу, <LINK> вказує на зв'язок даного документа чи іншого документа або об'єкта, <МЕТА> вказує кодування тексту, ключові слова тощо, <STYLE> блок правил каскадної таблиці стилів, <SCRIPT> дескриптор- контейнер операторів мови сценаріїв тощо. ♦ <BODY> ... </BODY> – дескриптор тіла документа, в якому перебуває вся інформація, що виводиться на екран. Структурне форматування тексту. Для форматування тексту можна використовувати ряд дескрипторів. ♦ <Р> ... </Р> (або <Р>) – дескриптор абзацу, задає один із способів розбиття тексту на абзаци. ♦ <BR> – дескриптор розриву, задає розрив тексту з переходом на новий рядок. ♦ <Н 1 > ... </Н 1 > – <Н6> .,. </Н6> – діапазон дескрипторів заголовків. ♦ <HR> – дескриптор роздільної лінії, використовується для проведення горизонтальної риски в документі. ♦ <DIV> ... </DIV> – дескриптор розділу, дозволяє виділити у структурі документа декілька розділів. ♦ <PRE> ... </PRE> – текст між компонентами цього дескриптора буде відображатись браузером як у вихідному коді документа, тобто міститиме пробіли, символи табуляції. ♦ <BLOCKQUOTE> ... </BLOCKQUOTE> – дескриптор тексту з відступом. Форматування символів. Під фізичним стилем прийнято розуміти пряму вказівку браузеру на модифікацію шрифту. Наприклад, все, що знаходиться між дескрипторами <В>...</В>, буде написано жирним шрифтом. Текст між дескрипторами <І>...</І> буде написано похилим шрифтом (курсивом). Текст, набраний між дескрипторами <ТТ>...</ТТ> буде відображатись як шрифт, що імітує друкарську машинку, тобто має фіксовану ширину символів. Існує також логічний стиль форматування, з допомогою якого виділяють особливим шрифтом слово чи текст. Дескриптори логічного форматування позначають структурні типи своїх текстових фрагментів, такі як, наприклад, програмний код <CODE>, цитата <СІТЕ>, визначення <DFN> тощо. Розглянемо деякі інші дескриптори фізичного форматування тексту: ♦ <U >... </U > – дескриптор використовують для підкреслення тексту; ♦ <SUP> ... </SUP> – дескриптор перетворює текст у надрядковий; ♦ <SUB> ... </SUB> – дескриптор перетворює текст у підрядковий; ♦ <SPAN>...</SPAN> – дескриптор виділення, дозволяє виділити деяку частину тексту, але не починає новий абзац. Зупинимось на самому уживаному дескрипторі форматування тексту, а саме –<FONT> ... </FONT>. Дескриптор <FONT> ... </FONT>. Форматування тексту, тобто визначення шрифту, розміру й кольору букв, можна здійснювати за допомогою атрибутів дескриптора <FONT> ... </FONT>. ♦ size – атрибут, що визначає розмір шрифту; ♦ color – атрибут, що визначає колір шрифту у вигляді назви кольору, кольору у форматі RGB чи у 16-ричному вигляді; ♦ face – атрибут, що визначає назву шрифту (Arial, Courier і т.д.). Наприклад, необхідно відобразити текст розміром 10, червоного кольору, шрифт –Arial: <DІV><FОNT size=10 color=rgb(30,20,155) face='arial'> Текст </FONT></DIV> Для того, щоб вказати розмір, тип і колір шрифту, що використовується у документі по умовчанню, користуються дескриптором <BASEFONT>. Задані значення є обов'язковими для всього документа, але можуть бути перевизначені за допомогою дескриптора <FONT>. Після закриття цього дескриптора дія дескриптора <BASEFONT> поновлюється. Спосіб виведення тексту на екран дуже важливий з точки зору читабельності та естетики. Вирівнювання відіграє важливу роль, визначаючи яким чином текст розташовується на сторінці відносно інших об'єктів. Атрибут "align" можуть містити багато дескрипторів, у тому числі <Р>, <DIV>, <SPAN> та інші. Існують такі типи вирівнювання: за замовчуванням (не вказують), по лівому краю (align=left), по правому краю (align=right), по центру (align=center), по ширині (align=justify). Наприклад, наступний абзац буде відображатись з вирівнюванням по центру: <Р align=center> Текст абзацу </Р> Хід заняття 1. Ознайомитись з темою та метою заняття, вивчити основні теоретичні положення. 2. Отримати у викладача індивідуальне завдання за своїм варіантом. Приклад №1 <!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.0 Transitional//EN"> <HTML><HEAD> <META http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=windows- 1251"><TITTLE> <META content="MSHTML 6.00.2900.2180" name=GENERATOR></HEAD> <BODY text=#00ffff background=АСТРО.files/CHAP_02.jpg> <H1> <CENTER><B>PRESENTATION </H1></B></CENTER></TITTLE> <MARQUEE> <P><A href="file:///E:/Информация/Презентация0gf"> <IMG src="АСТРО.files/135087.jpg" width="10%"></A></P></MARQUEE><BR> <HR width="100%" color=red SIZE=10> <H3> <CENTER>Астрономія </CENTER>З усіх картин природи, що розгортаються перед нашими очима, сама велична – картина зоряного неба. Ми можемо облетіти або об'їхати всю земну кулю, наш світ, у якому ми живемо. Зоряне ж небо – це неозорий, нескінченний простір, заповнений інший світами. Кожна зірочка, навіть ледь помітно мерехтлива в темному небі, являє собою величезне світило, часто більш гаряче й яскраве, ніж Сонце. Тільки всі зірки знаходяться дуже далеко від нас і тому світяться слабко. Що це за світи, як вони рухаються? Як далекі вони від нас? Як створилися небесні Світила? Як улаштовані зірки? Що було з ними в минулому і що відбудеться з ними в майбутньому? Усі ці питання вивчає астрономія – наука про Всесвіт. Учені змогли визначити відстані до зірок, вагу Сонця і його хімічний склад, пророчити майбутні затьмарення Місяця й Сонця, час появи хвостатих світил – комет . Але пройшли багато століть, перш ніж це удалося зробити.</H3></BODY></HTML> Приклад№2 <HTML> <HEAD> <TITLE>Домашня сторінка Андрія Сергієнка</TITLE> </HEAD> <BODY BGCOLOR=0099ff> <H1><FONT COLOR=007875><Center>Ласкаво просимо до Андрія</Center></FONT></H1> <HR SIZE=7 NOSHADE WIDTH=50%> <H2>Запрошуються всі бажаючі!</H2> Я радий вас вітати на моїй Web-сторінці. Я постійно працюю над цією сторінкою і вона постійно поновлюється. Я намагаюсь, щоб нова інформація з’являлась на ній приблизно кожні два місяці. Я люблю вивчати комп’ютери, читати книги та слухати сучасну музику. Я і моя родина живемо на Київщині.<P> <ADDRESS>Андрій Cергієнко-Аndrey@academy.kiev.ua</ADDRESS> </BODY> </HTML>
Створити цю просту сторінку можна, наприклад, так:
1. Запустити текстовий редактор Блокнот. 2. Ввести текст HTML-документа. 3. Зберегти під деяким іменем з розширенням .htm (наприклад, Struktura.htm). При збереженні, у вікні «Сохранение документа» слід поміняти тип файлу з «Текстовые документы» на «Все файлы». Інакше редактор у кінець назви файлу автоматично додасть розширення .txt. 4. Запустити Internet. 5. За допомогою меню «Файл -> Открыть» відкрити створений файл (Struktura.htm). Контрольні запитання 1. Поняття компонентів – дескриптор, атрибут і значення. 2. Структура HTML-документа. 3. Дескриптори структурного форматування. 4. Дескриптори фізичного форматування. 5. Дескриптори <FONT> та <BASEFONT>, їх атрибути.