Факультет економіки та бізнес-адміністрування

Навчальна дисципліна
Проектування та адміністрування баз даних і сховищ даних
Диференційований залік
Варіант 5 Орачевський Станіслав

1. Навести коротку характеристику основним функціям, виконуваним системою

управління базою даних.

 Дозволяється створювати БД (здійснюється за допомогою мови

визначення даних DDL (Data Definition Language))
 Дозволяється додавання, оновлення, видалення та читання інформації
з БД (за допомогою мови маніпулювання даними DML, яку часто
називають мовою запитів)
 Можна надавати контрольований доступ до БД за допомогою:

1. Системи забезпечення захисту, яка запобігає несанкціонованому

доступу до БД;
2. Системи керування паралельною роботою прикладних програм,
яка контролює процеси спільного доступу до БД;
3. Система відновлення — дозволяє відновлювати БД до
попереднього несуперечливого стану, що був порушений в
результаті збою апаратного або програмного забезпечення

2. Які задачі виконує компонент SQL Server Management Studio Редактор

запитів і тексту?
Опис задачі Розділ
Описує різні способи відкриття Відкриття редактору
редакторів серед SSMS.
Налаштування параметрів для різних Налаштування редакторів.
редакторів, таких як нумерація ліній
або параметри IntelliSense.
Керування режимом перегляду, Керування режимами редагування та
наприклад, перенесенням за словами, перегляду
розділенням вікна або вкладками.
Налаштування параметрів керувати форматуванням коду
форматування, наприклад,
прихований текст або виступи.
Способи навігації по тексту у вікні Переміщення по коду та тексту
редактора, наприклад, функції
додаткового пошуку або переходу.
Налаштування параметрів Виділення кольором у редакторах
присвоєння кольорів різним класам запитів
синтаксису, що полегшує читання
складних інструкцій.
Перетягування тексту з одного Перетягування тексту
місця у скрипті до іншого.
Встановлення закладок для легкого Управління закладками
пошуку важливих елементів коду.
Виведення скриптів або результатів Друк коду та результати
у вікно чи сітку.
Перегляд та використання базових Створення скриптів Analysis Services
функцій редактора запитів
багатовимірних виразів.
Перегляд та використання базових Створення DMX-запиту
функцій редактора запитів на
розширення інтелектуального аналізу
даних.
Перегляд та використання базових Редактор XML
функцій редактора запитів XML/A.
Використання функцій sqlcmd у Зміна скриптів SQLCMD
редакторі запитів ядра СУБД.
Використання фрагментів коду у Фрагменти коду T-SQL
редакторі запитів ядра СУБД.
Фрагменти коду — це шаблони
інструкцій або блоків, які часто
використовуються. Їх можна
налаштувати або розширити,
увімкнувши в них фрагменти,
специфічні для сайту.
Використання налагоджувача Налагоджувач T-SQL.
Transact-SQL для покрокового
перегляду коду та перегляду
налагоджувальних даних, наприклад
значень змінних та параметрів.
3. Надати перелік і коротку характеристику типів даних, які можуть містити
стовпці таблиці.
4. Навести оператор, який слугує основою для об’яви первинного ключа
таблиці?
Додавання первинного ключа до таблиці

Створіть первинний ключ, щоб об’єднати дані з кількох таблиць.

1. В області переходів клацніть правою кнопкою миші таблицю й

виберіть команду Конструктор.

2. Виберіть поле або поля, які мають слугувати первинним ключем.

3. Виберіть Конструктор > Ключове поле.

5. Навести синтаксис і приклад додавання стовпчиків в таблицю.

Додавання цілих стовпчиків

Як видно з назви, оператор ввв використовується для вставлення (додавання)

рядків в таблицю бази даних. Додавання можна здійснити кількома шляхами:

 - добавити один повний рядок;

 - добавити частину нового рядка;
 - добавити результати запиту.

Отже, щоби добавити новий рядок в таблицю, нам потрібно вказати назву
таблиці, перелічити назви колонок та вказати значення для кожної колонки за
допомогою конструкції INSERT INTO назва_таблиці (поле1,
поле2 ...) VALUES (значення1, значення2 ...). Розглянемо на прикладі.
INSERT INTO Sellers (ID, Address, City, Seller_name, Country) VALUES ('6', '1st
Street', 'Los Angeles', 'Harry Monroe', 'USA')

Додавання частини стовпчиків

В попередньому прикладі при використанні оператора INSERT ми явно

зазначали імена стовпців таблиці. Використовуючи даний синтаксис, ми
можемо пропустити деякі стовпці. Це значить, що ви вводите значення для
одних стовпців та не пропонуєте їх для інших. Наприклад:
INSERT INTO Sellers (ID, City, Seller_name) VALUES ('6', 'Los Angeles', 'Harry
Monroe')
6. За допомогою якої конструкції здійснюється введення даних в таблицю?
Навести приклад.
Напевно, найпростіший спосіб введення даних – це введення з клавіатури.
Функція edit() відкриє текстовий редактор, куди ви зможете ввести свої дані.
Ось покрокова інструкція:

1. Створіть порожню таблицю даних (або матрицю), вказавши назви й

типи змінних.
2. Відкрийте текстовий редактор із цим об’єктом, введіть ваші дані і
збережіть результат у вигляді об’єкта з даними.

      У наведеному нижче прикладі ви створите таблицю даних із

назвою mydata з трьома змінними: age (вік, числова), gender (стать,
текстова) і weight (вага, числова). Потім ви відкриєте текстовий редактор,
введете дані і збережете результат.

mydata <- data.frame(age=numeric(0),

gender=character(0), weight=numeric(0))
mydata <- edit(mydata)

      Присвоєння типу age=numeric(0) створюють порожню (без даних) змінну

заданого типу. Зверніть увагу на те, що результат редагування знову
присвоєно початковому об’єкту. Функція edit() працює з копією об’єкту. Якщо
ви не присвоїте результат її роботи будь-якому об’єкту, усі ваші зміни
пропадуть. Результат роботи функції edit()

Введення даних із текстового файлу з роздільниками

       Введення даних із текстових файлів із роздільниками можливий із
допомогою команди read.table(), функції, що зберігає дані у вигляді таблиці.
Ось приклад використання функції:

mydataframe <- read.table(file, header=logic_value,

sep="роздільник", row.names="назва")

де file – це ASCII (з англ. American Standard Code for Information Interchange –

американський стандартний код обміну інформацією) файл із
роздільниками; header – це логічне значення, що визначає, чи містить перший
рядок назви змінних (TRUE – так, FALSE – немає); sep вказує, яким символом
розділені елементи даних; row.names – необов’язковий параметр для вказівки
стовпця (стовпців), у якому містяться назви рядків. Наприклад, програмний
код

grades <- read.table("studentgrades.csv", header=TRUE, sep=",",

row.names="STUDENTID")
дозволяє прочитати файл із роздільниками-комами, який
називається studentgrades.csv, з поточної робочої директорії і зберегти його у
вигляді таблиці даних із назвою grades. У цьому файлі назви змінних містилися
в першому рядку, а назви рядків – у стовпці з назвою STUDENTID.

Введення даних з Excel

       Кращий спосіб прочитати файл у форматі Excel – це зберегти його у
форматі текстового файлу з роздільниками і ввести в R, як це описано вище.
Під Windows для доступу до файлів Excel також можна використовувати
пакет RODBC. У першому рядку електронної таблиці повинні міститися
назви змінних (стовпців).
       Насамперед закачайте і встановіть пакет RODBC.
       Тепер ви можете використовувати такий програмний код для введення
даних:

library(RODBC)
channel <- odbcConnectExcel("myfile.xls")
mydataframe <- sqlFetch(channel, "mysheet")
odbcClose(channel)

       Тут myfile.xls – це файл Excel, mysheet – це назва потрібного листа з

робочої книги Excel, channel – це допоміжний об’єкт RODBC, створений
функцією odbcConnectExcel(), і mydataframe – це отримана таблиця даних. Цей
пакет також можна використовувати для введення даних з Microsoft Access.
Подробиці вказані у файлі довідки: help(RODBC).

Введення даних з XML-файлів

       Останнім часом усе більше даних з’являється у вигляді файлів формату
XML. В R є кілька пакетів для роботи з такими файлами. Наприклад, пакет
XML, створений Дунканом Темпл Лангом (Duncan Temple Lang), дозволяє
користувачам читати, записувати й перетворювати XML-файли.

Одерження даних із веб-сторінок

       У процесі роботи в мережі (webscrapping) користувачі отримують дані з
веб-сторінок, доступних в інтернеті, і зберігають їх у вигляді об’єктів R для
подальшого аналізу. Один зі способів – закачати веб-сторінку з допомогою
функції readLines() і далі працювати з нею з використанням
функцій grep() і gsub(). Для одержання потрібної інформації з багаторівневих
веб-сторінок можна використовувати пакети RCurl і XML. Більш повну
інформацію, включно з прикладами, буде надано в наступному модулі.

Введення даних з SPSS

       Набори даних у форматі SPSS можна вводити в R з допомогою
функції read.spss() з пакету foreign. Інший варіант – використовувати
функцію spss.get() з пакету Hmisc. Це функція з інтерфейсом, яка
автоматично визначає багато параметрів функції read.spss(), що робить
перетворення файлів простішим і більш ефективним. По-перше, завантажте і
встановіть пакет Hmisc (пакет foreign входить у базову комплектацію):

install.packages("Hmisc")

       Потім використовуйте програмний код для введенняу даних:

       У даному випадку mydata.sav – це файл даних SPSS, який потрібно
ввести, параметр use.value.labels=TRUE означає, що змінні з підписаними
значеннями будуть перетворені в чинники з відповідними рівнями,
а mydataframe – це вихідна таблиця даних.

Введення даних з SAS

       В R є низка функцій для введення SAS-файлів, включно з read.ssd () у
пакеті foreign і sas.get () у пакеті Hmisc. Якщо ви використовуєте останню
версію SAS (SAS 9.1 і вище), найімовірніше, ці функції не будуть працювати,
оскільки структура файлів SAS була змінена. Відомо два способи вирішення
цієї проблеми.-
       По-перше, можна зберегти набір даних SAS у вигляді текстового файлу з
роздільниками-комами з допомогою команди PROC EXPORT, і прочитати
одержаний текстовий файл, як це описано вище в лекції. Ось приклад:
Програма SAS:

proc export data = mydata

outfile = "mydata.csv"
dbms = csv;
run;

Програма R:
       У якості альтернативи можна використовувати комерційний продукт
під назвою Stat Transfer. Ця програма чудово поряється зі збереженням даних
SAS (з урахуванням формату змінних) у вигляді таблиць даних R.