5

ВСТУП
Актуальність. Використання геоінформаційних технологій в сучасних
умовах функціонування галузі сільського господарства, пов’язується з
персоналізацією технічних засобів обчислювальної техніки, організацією
автоматизованих робочих місць (АРМ), автоматизацією збору та реєстрації
інформації, переходом на переважно без паперову документацію, використання
розподілених баз даних, ефективних засобів комунікації, локальних і
глобальних мереж. Сьогодні дистанційне зондування Землі і ГІС тісно пов’язані
між собою: на основі дешифрування знімків створюється електронна карта,
вона, в свою чергу, є основою будь-якої геоінформаційної системи.
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично
всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку
характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Геоінформаційні
технології, ГІС-технології — технологічна основа створення географічних
інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні
можливості. Для створення і функціонування ГІС необхідні комп'ютерна
техніка, відповідне програмне забезпечення, початкові дані, включаючи
атрибутивні, і, звичайно ж, люди, що уміють не тільки користуватися
комп'ютером і програмним забезпеченням, а осмислено з їх допомогою
оперувати інформацією, зокрема що має і просторову складову.
У сучасних ГІС з'явилася можливість тривимірного представлення
території. Тривимірні моделі об'єктів, що упроваджуються в 3-мірний
ландшафт, спроектований на основі цифрових картографічних даних і
матеріалів дистанційного зондування, дозволяють підвищити якість візуального
аналізу території і забезпечують ухвалення зважених рішень з більшою
ефективністю. Сучасні геоінформаційні системи і засновані на них технологічні
рішення потрібні не тільки крупним регіонам, містам або підприємствам і
6

відомствам з розкиданими на обширній території об'єктами, але і невеликим

населеним пунктам, які поки, як правило, слабо залучені в процеси
геоінформатізації.
Ступінь дослідженності. В останні роки залученню ГІС-технологій до
землевпорядного проектування присвячені праці провідних учених – П. Г.
Казьміра, Н. В. Коновалової, М. Г. Ступеня, А. М. Третяка, які розглядають ГІС
як інформацію про об’єкти землеустрою, а не як цілісну систему вивчення їх
сутності.
Об’єкт дослідження – бази даних реєстру будівель та споруд м. Київ.
Мета дослідження – здійснення комплексного теоретичного аналізу
методик та технологій створення бази даних реєстру будівель та споруд м. Київ.
Завдання дослідження – проаналізувати методики та технології баз
даних реєстру будівель та споруд, дослідити територію будівель та споруд м.
Київа. Створити інформацію по реєстру, базах даних будівель та споруд та їх
норми.
Методи дослідження – Загальнонаукові методи дослідження поділяють на
три великі групи: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння,
вимір, експеримент, моніторинг); методи теоретичного дослідження (сходження
від абстрактного до конкретного, ідеалізація, уявний експеримент,
формалізація, аксіоматичний метод або дедуктивно-аксіоматичний); загальні
методи, використовувані як на емпіричному, так і на теоретичному рівні
дослідження (абстрагування й конкретизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція,
абдукція, моделювання, аналогія, історичний і логічний методи, метод графів).
7

Розділ І. СТВОРЕННЯ РЕЄСТРУ БД

1.1 Географічне положення об’єкта

1.2 Визначення База даних, Mapinfo, Access, види Бази даних

База даних (англ. database) – сукупність даних, організованих відповідно
до концепції, яка описує характеристику цих даних і взаємозв'язки між їх
елементами; ця сукупність підтримує щонайменше одну з областей
застосування (за стандартом ISO/IEC 2382:2015[1]). В загальному випадку база
даних містить схеми, таблиці, подання, збережені процедури та інші об'єкти.
Дані у базі організовують відповідно до моделі організації даних. Таким чином,
сучасна база даних, крім саме даних, містить їх опис та може містити засоби для
їх обробки.
В загальному випадку базою даних можна вважати будь-який
впорядкований набір даних. Наприклад, паперову картотеку з формулярами про
працівників підприємства у відділі кадрів. Але дана стаття зосереджена на
8

використанні баз даних в інформаційних системах. На даний час застосунки для

роботи з базами даних є одними з найпоширеніших прикладних програм
Access, Mapinfo

«Microsoft Access» (повна назва Microsoft Office Access) — система

управління базами даних, програма, що входить до складупакету офісних
програм Microsoft Office. Має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані
запити, сортування по різних полях, зв'язок із зовнішніми таблицями і базами
даних. Завдяки вбудованій мові VBA, в самому Access можна писати
підпрограми, що працюють з старими версіями Microsoft Office Access. Версії
1993 Access 2.0 для Windows (Office 4.3), 1995 Access 7 для Windows 95
(Office 95), 1997 Access 97 (Office 97), 1999 Access 2000 (Office 2000), 2001
Access 2002 (Office XP), 2003 Access 2003 (із комплекту програм Microsoft
Office 2003), 2007 Microsoft Office Access 2007 (із комплекту програм Microsoft
Office 2007), 2010 Microsoft Office Access 2010 (із комплекту програм Microsoft
Office 2010), Microsoft Access 2013 (із пакету програм Microsoft Office 2013).

Склад програмного продукту

Основні компоненти MS Access:

 конструктор таблиць;
 конструктор екранних форм;
 конструктор SQL-запитів (мова SQL в MS Access не
відповідає стандарту ANSI);
 конструктор звітів, що виводяться на друк.
Таблиця — це основний об'єкт бази даних, призначений для збереження
даних, документів та інших облікових записів. Запит — вибирає дані з таблиць
згідно з умовами, що задаються. Форма — відображає дані з таблиць або
9

запитів відповідно до форматів, описаних користувачем. Форма дозволяє

переглядати, редагувати та друкувати дані. Звіт — відображає і друкує дані з
таблиць або запитів згідно з описаним користувачем форматом. У звіті дані
редагувати не можна.
Взаємодія з іншими СУБД

Вбудовані засоби взаємодії MS Access зі зовнішніми СУБД з

використанням інтерфейсу ODBC знімають обмеження, властиві Microsoft Jet
Database Engine. Інструменти MS Access, які дозволяють реалізувати таку
взаємодію називаються "пов'язані таблиці" (зв'язок з таблицею СУБД) і "запити
до сервера" (запит на діалекті SQL, який "розуміє" СУБД). Корпорація Microsoft
для побудови повноцінних клієнт-серверних додатків на базі MS Access
рекомендує використовувати як рушій бази даних СУБД MS SQL Server. При
цьому є можливість поєднати з властивою MS Access простотою інструменти
для управління БД і засоби розробки. Відомі також реалізації клієнт-серверних
додатків на базі зв'язки Access 2003 з іншими СУБД, зокрема, MySQL

Сумісність Access з сторонніми джерелами даних

СУБД (Джерела Версія Оновлювані

Драйвер
данних) Access запити
Файли Excel всі вбудований Ні
SQLite Так
MySQL 2000-2003 MyODBC v.3.51.X, 5.1.X Так
PostgreSQL Так
Firebird Так
Visual FoxPro ODBC driver
1C v.7.7 (dbf) 2003 Ні
v.6.01.8629.01
Paradox
Oracle
Текстові файли всі вбудований Ні
Таблиці html всі вбудований Ні
10

Збереження в Access

Access, при роботі з базою даних, інакше взаємодіє з жорстким (або

гнучким) диском, ніж інші програми. В інших програмах, файл-документ, при
відкритті, повністю завантажується в оперативну пам'ять, і нова редакція цього
файлу (змінений файл) цілком записується на диск тільки при натисканні
кнопки «зберегти».
В Access нова редакція вмісту зміненої комірки таблиці записується на
диск (зберігається) відразу, як тільки курсор клавіатури буде поміщений в іншу
комірку (або нова редакція зміненого запису записується на диск відразу, як
тільки курсор клавіатури буде поставлений в іншу запис (рядок)). Таким чином,
якщо раптово відключать електрику, то пропаде тільки зміна того запису, якого
не встигли покинути.
Цілісність даних в Access забезпечується також за рахунок механізму
транзакцій.
Кнопка «Зберегти» в Access теж є, але в Access у режимі перегляду даних
вона потрібна, в першу чергу, для збереження зміненого режиму показу таблиці
або іншого об'єкта - тобто, для збереження таких змін, як:
 зміна ширини стовпців і висоти рядків,
 перестановка стовпців в режимі перегляду даних, «закріплення»
стовпців і звільнення закріплених стовпців,
 зміна сортування,
 застосування нового фільтра,
 зміна шрифту; кольору тексту, сітки і тла
 і т. ін.
11

Крім того, в Access ця кнопка потрібна в режимі «Конструктор» для

збереження змін структури об'єкта бази даних, зроблених в цьому режимі.

MapInfo Professional
MapInfo Professional - універсальна географічна інформаційна система,
призначена для збору, зберігання, відображення, редагування й аналізу
просторових даних.
Сфери застосування ГІС MapInfo: бізнес і наука, освіта й управління,
соціологічні, демографічні й політичні дослідження, промисловість і екологія,
транспорт і нафтогазова індустрія, землекористування та кадастр, служби
комунального господарства й швидкого реагування, армія й органи
правопорядку, а також багато інших галузей народного господарства

Робота з даними векторної карти MapInfo Professional

Вихідними даними для MapInfo можуть бути:
12

 таблиці MapInfo;
 обмінні векторні формати САПР і геоінформаційних систем:
AutoCAD (DXF, DWG), Intergraph/MicroStation Design, ESRI Shape файл,
ARC/INFO Export, а також растрові карти у форматах GIF, JPEG, TIFF, PCX,
BMP, MrSID, PSD, ECW, BIL (знімки SPOT) і GRID (GRA, GRD), а також дані,
отримані за допомогою GPS й інших електронних геодезичних приладів;
 файли Excel, Access, xBASE, Lotus 1-2-3 і текстові, у яких крім
атрибутивної інформації можуть зберігатися координати точкових об'єктів.
ГІС MapInfo може виступати в ролі "картографічного клієнта" при роботі
з СУБД Oracle, DB2 та іншими завдяки протоколу ODBC. Доступ до даних із
СУБД Oracle можливий і через внутрішній інтерфейс (OCI) цієї бази даних.
MapInfo поєднує переваги обробки інформації, які властиві базам даних
(включаючи мову запитів SQL), і наочність карт, схем і графіків. В MapInfo
Professional суміщені ефективні засоби аналізу й представлення даних.

Основні можливості MapInfo Professional:

 прямий доступ до файлів, які створені в dBASE або FoxBASE,

ASCII з роздільниками, файлів CSV з роздільником-комою, Shape-файлів, Lotus
1-2-3, Microsoft Excel й Microsoft Access; імпорт графічних файлів різних
форматів; можливість створювати файли баз даних MapInfo;
 перегляд даних у будь-якій кількості вікон трьох видів: вікнах карт,
списків і графіків. Технологія синхронного подання даних дозволяє відкривати
одночасно кілька вікон, що містять ті самі дані, причому зміна даних в одному з
вікон супроводжується автоматичною зміною подання цих даних у всіх інших
вікнах;
 прямий доступ до вилучених баз даних, таких як Oracle або SQL
Server;
13

 зшивка карти, що дозволяє обробляти кілька карт як одну;

 створення легенди для будь-яких шарів карти.
 побудова тематичних карт;
 складання запитів різної складності;
 збереження вікон і вибірок у вигляді робочих наборів, що дозволяє
починати роботу відразу з того місця, на якому закінчився попередній сеанс;
 використання Геолінк, що дозволяє відкривати асоційовані з
об'єктами карти файли або переходити по URL-адресах з вікна карти;
 переніс вмісту вікон MapInfo у документи інших програм за
допомогою OLE;
 універсальний набір засобів малювання й редагування, а також
інших функцій зміни вигляду карт;
 створення професійних звітів за табличними даними за допомогою
пакета Crystal Reports;
 зміна проекцій карт на екрані в процесі оцифрування;
 функції обробки об'єктів, що виправляють неточності у вихідних
даних, настроювання параметрів сполучення вузлів різних об'єктів.
14

Просторовий аналіз в MapInfo Professional

Крім власних форматів, MapInfo працює без конвертації із векторними
даними у форматах ArcView Shape File, ESRI ArcSDE, ESRI Geodatabase (mdb),
ARC/INFO E00, AutoCAD DXF/DWG, Intergraph/MicroStation Design DGN,
SDTS, VPF і табличними даними у форматах Access, Excel, Lotus 1-2-3, xBASE
й ASCII. Універсальний транслятор MapInfo дозволяє здійснювати імпорт й
експорт даних в інші ГІС і САПР системи (ESRI Shape File, AutoCAD
DXF/DWG, Intergraph/MicroStation Design DGN, AtlasGIS, ARC/INFO E00).
MapInfo має можливість роботи з даними в растрових форматах GIF,
JPEG, TIFF, GEO TIFF, PCX, BMP, TGA, BIL й ін., включаючи новітні формати
стислого растра - ECW, MrSID, JPEG2000.
В MapInfo реалізовані наступні способи створення тематичних карт:
картограми, кругові й стовпчасті гістограми, градуйовані символи, щільність
точок, окремі значення, безперервна поверхня, карта-призма, карта ізоліній (у
російської версії) і т.д.
MapInfo підтримує понад 300 координатних систем і дозволяє
користувачу створювати власні координатні системи.
15

ВИДИ БД
База даних (БД) — це структурована сукупність даних, які відображають
стан об'єктів певної предметної області та зв'язки між ними.
Бази даних бувають фактографічними й документальними.
Фактографічна база даних містить короткі відомості про описувані
об'єкти, подані у чітко визначеному форматі.
Документальна база даних містить велику інформацію різноманітного
типу: текстову, графічну, звукову, мультимедійну.
Для зберігання бази даних можна використовувати як один комп'ютер, так
і багато взаємопов'язаних комп'ютерів. Якщо різні частини однієї бази даних
зберігають на багатьох комп'ютерах, об'єднаних між собою мережею, то таку
базу даних називають розподіленою базою даних.
Предметна область (бази даних) — це сфера застосування конкретної бази
даних.
Наприклад, медицина, освіта, залізничний транспорт тощо. Об'єктами
предметної області можуть бути підприємства, школи, учні, учителі, книжки та
інші. Об'єкт має певний набір властивостей (параметрів), а кожна властивість —
значення. Такими параметрами об'єкта учень можуть бути прізвище, ім'я, по
батькові, рік народження, а їх значеннями — Романів, Світлана, Богданівна,
1999. Між деякими об'єктами існуютьзв'язки. Наприклад вислів «учень має
собаку» відображає зміст зв'язку між об'єктами «учень» і «собака», а «машина
їде дорогою» — між об'єктами «машина» і «дорога».
Комп'ютерну базу даних можна розглядати як електронний аналог
картотеки, де на кожній картці записано відомості про певний об'єкт, а також
посилання на інші картки, що подають інформацію про зв'язані об'єкти.
Схему (структуру) бази даних потрібно відрізняти від її наповнення.
Схема визначає, які властивості мають об'єкти, а наповнення —
16

якізначення властивостей конкретних об'єктів, дані про які записано у базу

даних на поточний момент.
Бази даних — це не програмне забезпечення, а лише сукупність елект-
ронних документів, якими оперують спеціальні прикладні програми. Ці
програми називають системами керування базами даних (так само, як
електронними таблицями оперують табличні процесори, а зображеннями —
графічні редактори).
Система керування базами даних — це програма, що забезпечує можли-
вість створення бази даних та виконання різноманітних операцій з даним, які в
ній зберігаються.
Дані у базі даних краще захищено, ніж у документах інших типів, до яких
прикладні програми можуть звертатись безпосередньо. Введення даних, що не
відповідають структурі бази або певним умовам, буде заблоковано системою
керування базами даних. Цю властивість даних, що зберігають у базах даних,
називають цілісністю.
Цілісність даних (у базі даних) — це їхня відповідність структурі бази
даних, а також правилам і умовам, що гарантують несуперечливість даних та їх
узгодженість з предметною областю.
Цілісність забезпечують завдяки грамотному проектуванню бази даних
розробником і забезпеченню дотримання системою керування базами
даних обмежень цілісності — спеціальних умов, яким мають відповідати
коректні дані. Приклади обмежень цілісності: «людина має одне прізвище»,
«сума на кредитному рахунку не повинна перевищувати 100 000 грн».
Основні функції системи керування базами даних:
 визначення структури даних:
o визначення схеми бази даних;
o визначення обмежень цілісності;
17

 маніпулювання даними:
o долучення даних;
o оновлення даних;
o пошук і вибирання даних;
o вилучення даних;
 збереження даних:
o захист даних;
o забезпечення дотримання обмежень цілісності.
Модель даних — це система правил, згідно з якими створюють структуру
даних, здійснюють доступ до даних та змінюють їх.
Основні типи баз даних:
 ієрархічний;
 мережний;
 реляційний.
Iєрархічна база даних має істотну відмінність від решти: для довільного
зв'язку один елемент вважають головним (його називають безпосереднім
предком, батьком), інший — підлеглим (його називають безпосереднім
нащадком, сином). Об'єкт може не мати жодного нащадка або мати їх кілька,
але має не більше одного предка. Об'єкти, що мають спільного предка,
називають близнюками.

Наприклад, у ієрархічній базі даних, яка містить інформацію про покупців

та їхні замовленнях, то об'єкт «покупець» природно вважати предком, а об'єкт
«замовлення» — нащадком. Загальновідомим прикладом ієрархічної бази даних
18

є файлова система з відношенням належності (файл-нащадок належить до теки-

предка), Таку ієрархію зазвичай подають наочно, наприклад відображаючи її на
панелі Теки менеджера файлів Dolphin (див. ліву частину поданиго нижче
програмного вікна).

Недоліки ієрархічної моделі:

 неефективність реалізації відносин типу «багато до багатьох»;
 повільний доступ до сегментів даних нижніх рівнів ієрархії;
 орієнтація на певні типи запитів.
Мережева модель відрізняється від ієрархічної відсутністю
підпорядкування у зв'язку при збереженні базових понять: вузол, рівень,
зв’язок, Інакше кажучи, у мережевій моделі зв’язок вільний між елементами
різних рівнів.
Переваги мережевої моделі: найповніше відображення структури деяких
задач. наприклад, мережевого планування в економіці.
Недоліки мережевої моделі
 складність зберігання й пошуку інформації про всі зв'язки;
 заплутанність структури.
Наприклад, мережева базу даних щодо асортименту товарів меблевої
фірми «Меблі», яка має три магазини, кожний з яких пропонує різні види меблів
трьох виробників.
19

Реляційна модель (латиною relatio — відношення) побудована на

взаємовідношенні частин, що її складають. У найпростішому випадку реляційна
модель є двовимірним масивом (таблицею), а при створенні складних
інформаційних моделей — сукупністю взаємопов’язаних таблиць, кожна з яких
містить набір однотипних об'єктів. Кожний рядок такої таблиці
називають записом, кожний стовпчик — полем. Таблиці реляційної моделі
даних, як правило, зв’язані між собою ключами.
Ключ (ключове поле) — це поле таблиці, яке однозначно визначає
запис.Значення ключа не може повторюватись у таблиці. Ключі у базах даних
відіграють украй важливу роль, адже саме за їх допомогою СКБД ідентифікує
об'єкти.
Властивості реляційної моделі бази даних:

 кожний елемент таблиці — один елемент даних;

 усі стовпчики таблиці є однорідними, тобто усі елементи одного
стовпчика мають однаковий тип;
 кожний стовпчик (поле) має унікальну назву;
20

 однакові рядки у таблиці відсутні;

 порядок слідування рядків у таблиці може бути довільним і може
характеризуватися кількістю полів, кількістю записів, типом даних.
 Над цією моделлю бази даних зручно виконувати такі дії:
 сортування даних (наприклад за алфавітом);
 вибірка даних за групами (наприклад класами);
 пошук записів (наприклад за прізвищами) і т. д.
 Табличний процесор як проста система управління базами даних
 Елементи бази даних:

 поле — це стовпчик електронної таблиці;

 запис — це рядок електронної таблиці.
Упорядкування (сортування) — це зміна відносного положення даних у
списку відповідно до значень даних.

Фільтрація — виділення визначених записів, що задовольняють заданим

критеріям.

Прикладом бази даних може бути будь-який прайс-лист (у

форматі ods чиxlsx), протокол журі учнівської олімпіади тощо. .

1.3 Державні будівельні норми

4. Загальні вимоги
4.1 Вимоги, пов'язані з особливостями окремих видів громадських будинків, у
тому числі функціонально-планувальні, за умовами кооперування, блокування,
інтеграції один з одним або з житловими та виробничими будинками
встановлюються в окремих будівельних нормах за видами будинків та споруд і
в спеціальних нормах: ДБН В.2.2-3; ДБН В.2.2-4; ДБН В.2.2-10; ДБН В.2.2-11;
21

ДБН В.2.2-13; ДБН В.2.2-15; ДБН В.2.2-16; ДБН В.2.2-17; ДБН В.2.2-18; ДБН
В.2.2-20; ДБН В.2.2-23; ДБН В.2.2-24; ДБН В.2.2-25, ДБН В.2.3.-15, ВБН В.2.2-
ЦЗН.

4.2 При проектуванні громадських будинків належить керуватись нормами, що

визначають місткість, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, вимоги до
інженерного обладнання, розміщення та розмірів земельних ділянок закладів та
підприємств обслуговування згідно з ДБН 360.

4.3 У громадських будинках і на території громадських комплексів

допускається розміщення необхідних за технологією сервісно-виробничих та
житлових приміщень службового призначення. Зазначені приміщення повинні
відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд і розділу 8
даних Норм згідно з завданням на проектування.

4.4 При проектуванні громадських будинків та споруд необхідно передбачати

обладнання і пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших
маломобільних груп населення згідно з вимогами даних Норм (див. 6.1.6; 6.1.9;
розділ 12) та ДБН В.2.2-17.

Види обладнання і пристроїв для інвалідів визначаються у завданні на

проектування.

4.5 У випадку реконструкції чи розширення існуючих громадських будинків, а

також багатофункціональних громадських будинків і комплексів допускаються
відхилення від окремих параметрів даних Норм за умови узгодження згідно з
вимогами НАПБ Б 02.014 при безумовному дотриманні санітарно-гігієнічних
вимог за узгодженням санітарно-епідімеологічної служби.

4.6 Підрахунок загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного

об'єму, площі забудови та поверховості громадських будинків здійснюється
згідно з додатком Б.
22

5.5 Розмір (місткість) відкритих та критих (у тому числі підземних) автостоянок

будинків і комплексів визначається згідно з ДБН 360 та ДБН В.2.3-15.

В'їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні

бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського
призначення з тривалим перебуванням людей, а також ділянок загальноосвітних
навчальних закладів (далі - загальноосвітніх шкіл), інтернатних, лікувально-
профілактичних та дошкільних навчальних закладів згідно з вимогами ДБН 360
та ДБН Б.2.4-1.

Вентиляційні шахти підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок

повинні передбачатися згідно з вимогами ВСН 01 та ДБН В.2.3-15.

Примітка 1. Тривале перебування людей у приміщенні — перебування на

протязі більше ніж 2 години, або більше 50% робочого часу.

Огорожа сходів, сходови площадок і пандусів на ділянці забудови, а також

матеріали шляхового покриття повинні забезпечувати безпечне пересування
пішоходів, включаючи маломобільні групи населення з урахуванням руху
колясок для дітей та інвалідів. Зовнішні сходи (або їх частини) і площадки
заввишки 0,45 м і більше від рівня тротуару при входах до будинку повинні
мати огорожу.

При планувнні ділянки та розміщенні на ній будинку або комплексу необхідно

забезпечити можливість проїзду пожежних машин до будинків згідно з
вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Під'їзди до фасадів будинків, у тому числі багатофункціональних, допускається

проектувати по експлуатованих покрівлях стилобатів та прибудов,
розрахованих на відповідні навантаження, у тому числі від пожежних машін, з
урахуванням шумового впливу на приміщення стилобатної частини.
23

При влаштуванні стилобатної частини будинку, прибудови або його виступної

частини розміри їх виносу повинні встановлюватись виходячи із забезпечення
доступності всіх приміщень основної частини будинку з автомобільних
пожежних драбин або колінчастих автопідіймачів з урахуванням їх технічних
даних.

5.10 Рівень плоскої покрівлі стилобатної частини або об'ємів, що

прибудовуються, не повинен перевищувати більше ніж на 0,2 м позначку
підлоги розташованого вище поверху основної частини будинку.

Плоскі покрівлі стилобату, які примикають до житлових приміщень, не повинні

виділяти хімічні речовини в концентраціях вище ГДК для атмосферного повітря
згідно ДСП 201.

Наскрізні проїзди в будинках слід приймати завширшки (у просвіті) не менше

3,5 м, заввишки не менше 4,25 м.

Ця вимога не поширюється на наскрізні проходи та проїзди в будинках та

спорудах на рівні землі або першого поверху, які не призначені для проїзду
пожежних машин.

5.13У разі влаштування в будинках світлових або функціональних двориків з

габаритами18,0 мх 18,0 м і більше проїзди до них слід приймати згідно з 5.12.
24

Розділ ІІ. ПОНЯТТЯ ПРО ГІС

2.1 Поняття про ГІС. Основні задачі, що вирішує ГІС
25

Оформлення карти в ГІС ArcInfo

Геоінформаційні системи (ГІС) - це інформаційні системи, призначені для

збирання, зберігання, аналізу та візуалізації (видачі) просторових данних. Наука
та виробнича діяльність, пов'язані з науковим обгрунтуванням, проектуванням,
створенням, експлуатацією та використанням інформаційних систем, називають
геоінформатикою.
Геоінформатику сьогодні вже важко назвати новою сферою діяльності,
хоча виникла вона не так давно. Існує кілька версій звідки походять перші
геоінформаційні системи: зі Сполучених Штатів, де метою їх створення було
забезпечення точності ракетних стрільб, або ж з Канади, де перед державним
департаментом природного середовища гостро постало питання систематизації
великих обсягів накопичених картографічних та довідкових даних. Верніше за
все розробки такого роду почалися відразу після створення перших електронних
засобів обчислювальної техніки, але на перших порах велися різними
установами самостійно не тільки без жодної координації своїх зусиль з іншими,
але й без виділення задач обробки просторових даних серед інших видів
розрахункових задач.
Перші ГІС були доступні лише для великих установ, оскільки вимагали
значних площ для розміщення обчислювальної апаратури та банків просторових
даних у вигляді перфокарт або перфострічок. Широковідомі сьогодні ГіС-
продукти почали з'являтись у 80-х роках минулого століття: у 1982 році вийшли
AutoCad та AcrInfo, наприкінці 80-х з'явилася MapInfo. Але тільки у 1994 році
вийшла ГІС ArcView 2.0 компанії ESRI, що мала працювати на звичайних
персональних компьютерах, і тому робила ГІС доступними і для невиличких
компаній та організацій.

Основні задачі, що вирішують ГІС

26

Моделювання рельєфу в ГІС Autocad Civil 3D

Інформація, що включає просторову складову, становить значну частину

всіх даних, з якими мають працювати організації та установи. Тому сьогодні
геоінформаційні системи вже давно вийшли за рамки поняття системи, що
обробляє власно просторові дані. Сучасні ГІС дозволяють працювати не тільки
з різними картами та атрибутами об'єктів на них, але і з різними типами
документів (текстових, графічних, мультимедійних), пов'язаних з певними
об'єктами, здійснювати складні запити до баз даних та перетворювати їх
результати у карти, картограми чи діаграми, прив'язані до певних територій та
багато інших операцій.

Нижче наведено перелік основних задач, що вирішують сучасні

геоінформаційні системи:
27

1. Обробка матеріалів польових вимірювань та спостережень, оформлення їх у

вигляді карт та схем.

2. Зберігання картографічних даних різних типів.

3. Відображення окремих картографічних даних та різних комбінацій даних.

4. Підготовка карт різних типів до друку.

5. Пошук даних за їх положенням, атрибутами, розташуванням відносно

заданного об'єкту чи групи об'єктів.

6. Аналіз місцезнаходження об'єктів, топологічних відношень, наявності та

щільності розподілу об'єктів.

7. Аналіз атрибутів об'єктів карт, класифікація даних.

8. Аналіз та відображення змін даних у часі.

9. Робота з різними типам баз даних по пошуку та виборці інформації,

пов'язаної з певною територією чи об'єктами, формування звітів.

10. Побудова графових структур, мережевий аналіз, вирішення транспортних

задач.

11. Моделювання рельєфу, місцевості, розвитку певних подій на місцевості.

12. Оформлення результатів аналізу даних у вигляді різних типів карт,

картограм, діаграм, мультиплікацій.

13. Вирішення задач проектування об'єктів та територій.

14. Обмін даними з іншими ГІС та інформаційними системами

2.2 Класифікація ГІС

28

Моделювання рельєфу в ГІС (Bently)

Геоінформаційні системи базуються на кількох основних компонентах:

проекційні перетворення, класифікація даних, система управління базами даних
та аналітичний апарат.
Основним компонентом будь-якої просторової інформації є дані про
положення кожної точки контуру об'єкту на місцевості (метрика об'єктів). При
цьому слід враховувати, що реальна місцевість не є плоскою, як екран монітору
чи аркуш паперу. Для відтворення земної поверхні на площі в картографії
застосовуються спеціальні проекційні перетворення, різні для різних за формою
та місцезнаходженням ділянок місцевості. Тому ГІС, що зберігає дані на значні
за площею території, має постійно виконувати операції перетворення метрики.
Від швидкості та точності виконання операцій проекційних перетворень
залежить якість роботи всієї системи в цілому.
На незначній за площею території знаходиться значна кількість
різноманітних об'єктів. Вони мають різний тип локалізації: ліс займає певну
площу, струмок може представлятися як лінійний об'єкт, окреме дерево - просто
точка на карті і т.п. Для різних задач певний об'єкт може мати різний тип
локалізації. Наприклад, якщо ГІС вирішує завдання по зберіганню та обробці
29

даних про земельні ділянки, то дорога має описуватись площинним об'єктом,

який характеризується певним контуром та площею, але якщо ГІС вирішує
транспортну задачу, дорога може розглядатися як лінійний об'єкт з певною
довжиною та шириною кожної ділянки. Крім того, різні об'єкти місцевості
можна розділити за їх призначенням або відношенням до певної категорії
(дорожня мережа, рослинність та інше). Тому важливим аспектом ГІС є спосіб
класифікації об'єктів за різними ознаками, важливими для задач даної системи.
Зазвичай інформація в ГІС поділяється на певні теми (топографічні дан,
земельний кадастр...). А в межах теми об'єкти поділяються на шари
(гідрографія, рельєф, рослинний покрів...). Крім того, для кожного об'єкта
встановлюються: переліки ознак (семантик або атрибутів), якими він повинен
або може характеризуватися; правила відображення об'єкту на екрані та при
роздруку карти місцевості на папері; діапазон масштабів, в межах якого об'єкт
при перегляді карти відображається на екрані. Також можуть призначатися
певний набір правил цифрового опису, топологічних відносин та інші аспекти
подання інформації про певний об'єкт місцевості.
30

Граф дорожньої мережі в ГІС "Карта" (Панорама)

Для зберігання, пошуку та вибору даних геоінформаційна система

повинна мати розвинуті засоби роботи з базами даних. Просторова інформація,
класифікована певним чином, структурується і зберігається в спеціалізованих
базах даних. Враховуючи, що сформована база даних навіть для невеликої
території може мати значні обсяги і при цьому пошук та вибірка інформації по
атрибутах та місцерозташуванню мають певні відміни, ГІС часто спираються на
власні спеціалізовані бази даних. Крім того геоінформаційна система обробляє
не тільки дискретні дані, але й інформацію про безперервні явища, подану
растрами, матрицями, різними моделями. Тому на швидкість роботи і
можливості системи впливає спосіб зберігання різних за типами даних. Через це
ГІС часто використовують власні формати для всіх типів інформації.
Під аналітичним апаратом ГІС слід розуміти набір алгоритмів і задач
обробки просторових даних, що включили до складу програмного забезпечення
розробники системи. Склад аналітичного апарату ГІС визначається її
31

призначенням. Широкий набір розрахункових і аналітичних операцій розширює

можливості ГІС, але ускладнює її інтерфейс і, відповідно, часто впливає на
складність роботи користувача, особливо новачка. Тому сучасні
геоінформаційні системи мають здебільшого модульний склад. Певна частина
операцій включається до базового складу системи, а інші додаються за потреби.

2.3 Застосування ГІС у різних сферах

План міста в ГІС MapInfo

військова справа: діяльність військових формувань завжди вимагали

максимально точних та детальних відомостей про місцевість, на якій
плануються або проводяться військові та спеціальні операції, тому геодезія та
картографія завжди були на службі військовій справі - сьогодні, як для
підготовки військово-топографічних карт, так і беспосередньо для прийняття
рішень використовують ГІС.
32

В наш час ГІС знаходять застосування в самих різних сферах діяльності, де

потрібно зберігати та обробляти інформацію, що характеризується просторовою
складовою.

Найбільш поширені сьогодні ГІС в сферах:

• геодезіяї та картографія: ГІС використовуються для обробки матеріалів

польового знімання, зберігання та оновлення картографічних матеріалів,
підготовки до друку та видання карт;

• навігаційні ситеми та системи моніторингу транспорту: можливості ГІС

по відображенню значних обсягів різнотипних картографічних даних
дозволяють в реальному часі відстежувати місцезнаходження та рух
транспортних засобів;

• муніципальні системи: на ГІС покладаються завдання зберігання

різноманітної просторової інформації та пов'язаних з об'єктами документів
(плани території, земельно-кадастрова інформація, інформація по об'єктах
нерухомості, комунікації, та пов'язані з об'єктами креслення, дозволи, рішення
та інші документи);

• моніторинг навколишнього природного середовища: саме спеціалісти цієї

сфери першими розпочали роботи по створенню ГІС для зберігання значних
масивів просторової інформації та її аналізу - тому в цій сфері ГІС відіграють
дуже важливу роль;
33

Оформлення схеми дороги в ГІС Pythagoras

Останнім часом геоінформаційні системи вдало впроваджуються також в

сферах:
 сільського господарства: сільськогосподарське виробництво - одна з
галузей, де просторова інформація (місцерозташування ділянок, що
оброблюються, їх площі, характерні умови місцевості, розташування доріг) має
ключове значення, і тільки фінансові можливості підприємств цієї галузі
стримують впровадження сучасних ГІС в процес управління;
 на підприємствах зв'язку та енергетики: для підприємств цієї галузі
характерна наявність об'єктів управління, розсереджених на значних територіях
і тому саме ці галузі вимагають систем, здатних оперувати просторовою
їнформацією;
 управління бізнесом: в останні роки бізнес стає все більш
розгалудженим (філіали підприємств в різних містах та країнах, мережі
магазинів та складів), що означає необхідність оперувати даними про певні
іноді досить великі території, вирішувати складні транспортні задачі,
аналізувати та порівнювати дані про власну діяльність та діяльність конкурентів
в різних регіонах;
 в інформаційно-довідкових системах: глобалізований світ вимагає
від людей мати уявлення не тільки про своє місто чи регіон, але і про інші,
здійснювати робочі поїздки в різні регіони, звідси виникає потреба в інформації
не тільки про факт існування певних об'єктів, але і про їх точне
місцерозташування, взаємне положення, шляхи, по яким до них можна
дістатися.
За своїм призначенням ГІС поділяються на універсальні та спеціалізовані.
34

Універсальні ГІС можуть використовуватись практично в будь-якій сфері,

надаючи користувачам певний базовий набір операцій по зберіганню та обробці
растрових, векторних та матричних картографічних даних, доступ до інформації
в базах даних та засоби по створенню власних спеціалізованих додатків.
Універсальні ГІС здебільшого мають модульну структуру. Використання тих чи
інших модулів дозволяє створювати на їх основі спеціалізовані системи.
Спеціалізовані ГІС вирішують завдання лише певної галузі. Вони мають
спеціалізований набір інструментів, що краще задовільняє користувачів, яким
потрібно вирішувати певне обмежене коло завдань. Такі ГІС створються на
платформі універсальних ГІС або як самостійні системи.

Висновок
ГІС-технології дозволяють вирішувати різні задачі у багатьох сферах діяльності
людини, забезпечують прийняття оптимальних управлінських рішень на основі
модулювання і картографування нашого світу, можуть працювати як інтегрувальний
елемент корпоративних інформаційних систем. Таким чином, геоінформаційні
системи (ГІС) - сучасні інформаційні технології для аналізу і картографування об'єктів
реального світу та прийняття оптимальних управлінських рішень у галузях, що
пов'язані із Землею (ГЕО - від грецької ge - Земля, частина складних слів, які
означають: віднесений до Землі, до її вивчення; наприклад, геологія, гідрогеологія…).
Геоінформаційні технології сьогодні є необхідною складовою всіх інформаційних
систем, в яких є просторові дані. А все сільське господарство, інформаційні системи
агрокомплексу пов'язані із землею, з просторовими даними. Отже, використання ГІС-
технологій у землевпорядкуванні, землекористуванні і, землеробстві, екології та
охороні навколишнього природного середовища, сільському і водному господарстві,
службі охорони родючості грунтів і якості продукції, економіці природокористування в
ХХІ ст. вже одержали широкий та інтенсивний розвиток.

Основи сучасної інформаційної технології становлять бази даних (БД) і системи

керування базами даних, роль яких як єдиного засобу зберігання, обробки й
35

доступу до більших обсягів інформації постійно зростає. При цьому істотним є

постійне підвищення обсягів інформації, збереженої в БД, що спричиняє вимогу
збільшення продуктивності таких систем. Різко зростає також у різноманітних
застосуваннях попит на інтелектуальний доступ до інформації. Це особливо
проявляється при організації логічної обробки інформації в системах баз знань,
на основі яких створюються сучасні експертні системи.

В ході виконная курсової роботи було здійснено комплексний теоретичний

аналізз методик та технологій баз даних реєстру будівель та споруд м. Київу.
Була створена інформація по реєстру, баз даних будівель та споруд та їх норми.
36

Список скрочень

БД – База Даних
ГІС – Геоінформційні системи
ДБН – Державні будівельні норми
ГДК – Гранично допустимі концентрації
НАПБ – Нормативнй акт з правил пожежної безпеки
СКБД – Систему керування базами даних
37

Список використаної літератури

Характеристика Оформлення
джерела
Книги: 1.Руденко Л.Г. Географічна
Один автор картографія в Україні та її значення у
геоінформаційному просторі //
Український географічний журнал. -
2002. - №3. - С. 110 - 113.
2. Сербенюк С.Н. Картография и
Геоинформатика - их
взаимодействие / Под ред. В.А.
Садовничего. — М.: Изд-во Моск. ун-
та, 1990. — 159 с.
3. Цветков В.Я.
Геоинформационные системи и
технологии. - М.: Финансы и
статистика, 1998. - 288 с.

Два автори 1.Хансен Г., Хансен Дж. Базы данных:

разработка и управление: англ.- М.:
БИНОМ, 2000.- 704 c
2. Мамаев Е., Шкарина Л. Microsoft
SQL Server 2000 для профессионалов.-
СПб.: Питер, 2001.- 1088 c.
3. Гриценко В.И., Паньшин Б.Н.
Информационная технология:
вопросы развити и применения. - К.:
Наук, думка. - 1988. - 272 с.

Три автори 1.Карпінський Ю.О., Лященко А.А.,

Волчко Є.П. Стандартизація
географічної інформації: міжнародний
досвід та шляхи розвитку в Україні //
Вісник геодезії та картографії. - 2002.
-№3.-С.32-38.
2.ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і
забудова територій"
38