Домашня робота ініорматіка

11-А

1. Уведення записів у таблицю зазвичай включає наступні кроки:

Визначення структури таблиці: Спочатку визначте, яка інформація
повинна бути включена у вашій таблиці і які стовпці і рядки будуть
використовуватися для організації цієї інформації. Структура таблиці
визначає заголовки стовпців та рядків.

Створення заголовків: Введіть заголовки стовпців і рядків в таблицю.

Зазвичай заголовки стовпців знаходяться в верхньому рядку таблиці, а
заголовки рядків - в лівому стовпці.

Введення даних: Почніть вводити конкретні дані відповідно до їхнього

місця в таблиці. Для кожного запису визначте стовпець та рядок, у
якому він буде розміщений.

Форматування таблиці: Розгляньте можливості форматування таблиці,

такі як виділення заголовків, встановлення ширини стовпців, додавання
колірної схеми тощо. Форматування може полегшити читання і
розуміння таблиці.

Підсумки і обчислення: Якщо потрібно, використовуйте функції

аркуша (наприклад, в Excel) для обчислення сум, середніх значень,
відсотків тощо. Додайте такі обчислення відповідним чином до таблиці.

Перевірка точності: Перевірте таблицю на правильність та точність

введених даних та обчислень. Впевніться, що всі записи розташовані в
правильних стовпцях і рядках.

Збереження таблиці: Якщо ви використовуєте комп'ютерний

програмний пакет для створення таблиці (наприклад, Microsoft Excel),
збережіть вашу таблицю для подальшого використання або друку.

Пам'ятайте, що правильна організація та форматування таблиці робить

її більш зрозумілою та корисною для користувачів, які переглядають цю
інформацію.

2. Зазвичай за значенням поля, за яким впорядковуються

записи за замовчуванням в таблицях або спискух, є перше або
основне поле (зазвичай це стовпець) в таблиці або список. Це
може бути поле, яке містить ключову інформацію або
ідентифікатор для кожного запису і є найбільш суттєвим для
сортування та орієнтації користувачів.

Зазвичай таке поле має назву, наприклад, "ID", "Назва",

"Дата", "Прізвище", "Номер" і т.д., і воно використовується
для організації даних у таблиці в алфавітному, числовому або
хронологічному порядку.

3. Ось кілька способів, які можна використовувати для

навігації в таблиці:

Використання клавіш зі стрілками: Ви можете

використовувати клавіші зі стрілками (вгору, вниз, вліво та
вправо) на клавіатурі, щоб переміщатися між клітинками
таблиці.

Використання клавіш Tab і Shift+Tab: Використовуйте

клавішу Tab для переміщення до наступної клітинки вправо і
Shift+Tab для переміщення до попередньої клітинки вліво.

Використання клавіш Page Up і Page Down: Клавіші Page Up і

Page Down дозволяють переміщатися вгору та вниз по сторінці
таблиці.

4.икористання фільтрів: Багато програм для роботи з

таблицями, такі як Microsoft Excel або Google Sheets, надають
функцію фільтрації. Ви можете вибрати стовпець і встановити
фільтр, щоб показувати лише ті рядки, які відповідають
певним умовам. Це полегшує навігацію великими таблицями,
особливо якщо вам потрібно шукати конкретні дані.

Використання пошуку: Багато програм також мають функцію

пошуку, яка дозволяє вам швидко знайти конкретні дані в
таблиці. Просто введіть ключове слово або фразу, і програма
покаже вам всі відповідні результати.

Використання закладок або навігаційних панелей: У деяких

програмах можна створити закладки або навігаційні панелі, які
дозволяють швидко переходити між різними частинами
таблиці. Ви можете створити закладки для важливих розділів
або сторінок таблиці і переходити до них за одним кліком.
Використання гіперпосилань: Якщо ви працюєте з великими
таблицями в програмах, як Microsoft Excel або Google Sheets, ви
можете створити гіперпосилання на конкретні клітинки або
сторінки таблиці. Це дозволяє вам швидко переходити до
необхідних місць у таблиці.

Використання макросів або скриптів: Якщо у вас є досвід в

програмуванні, ви можете створити макроси або скрипти для
автоматизації навігації та взаємодії з таблицею. Це може
включати в себе створення власних користувацьких функцій
або команд для спрощення роботи з даними.

5. Зміна шрифту даних навігації в таблиці зазвичай

виконується за допомогою функцій форматування, які доступні
у програмі для роботи з таблицями, такій як Microsoft Excel,
Google Sheets, LibreOffice Calc і інші. Ось кроки, які ви можете
виконати, щоб змінити шрифт даних навігації:

Виділіть дані, які ви хочете змінити шрифт:

У програмах типу Excel або Google Sheets, виділіть клітинки або

діапазон клітинок, які містять дані, які ви хочете змінити.

У LibreOffice Calc виберіть необхідні клітинки або діапазон

клітинок.

Знайдіть опції форматування шрифту:

У Microsoft Excel: Виберіть вкладку "На головну" (Home) та

знайдіть групу "Шрифт" (Font) у панелі інструментів.

У Google Sheets: Виберіть "Формат" (Format) у меню, а потім

оберіть "Текст" (Text) і знайдіть опції для шрифту.

У LibreOffice Calc: Виберіть "Формат" (Format) у меню і

оберіть "Символи" (Character), де ви зможете налаштувати
шрифт.

Змініть шрифт:

У відкритих програмах ви зазвичай матимете можливість

вибору нового шрифту для даних. Виберіть бажаний шрифт і
налаштуйте інші параметри форматування шрифту, такі як
розмір шрифту, кольори, жирність, курсив тощо.

6. Виділіть запис, який ви хочете видалити:

Клацніть на рядку або клітинці, який містить запис, який ви

хочете видалити. Ви можете виділити один рядок або більше,
якщо потрібно видалити декілька записів.

Виберіть опцію видалення:

У Microsoft Excel: Після виділення запису клацніть правою

кнопкою миші на виділеному рядку і оберіть "Видалити"
(Delete) у контекстному меню. Ви також можете натиснути
клавішу "Delete" на клавіатурі.

У Google Sheets: Після виділення запису виберіть "Редагувати"

(Edit) у меню, а потім оберіть "Видалити рядок" (Delete row).

У LibreOffice Calc: Після виділення запису виберіть "Правка"

(Edit) у меню і оберіть "Видалити" (Delete) або використовуйте
клавішу "Delete" на клавіатурі.

7. Перейдіть до місця, де ви хочете додати новий запис:

У великих таблицях перейдіть до рядка або місця, де новий

запис повинен бути доданий. Натисніть лівою кнопкою миші на
рядку, що служитиме основою для нового запису.

Додайте дані для нового запису:

Почніть вводити дані для нового запису в виділеному рядку.

Клацніть на комірці (клітинці) і введіть текст або числа.
Можливо, вам потрібно буде використовувати клавішу "Tab"
для переміщення між комірками або клавішу "Enter" для
переходу до наступного рядка.

Збережіть зміни:

Після введення даних для нового запису, зазвичай зміни

автоматично зберігаються. Програма може також автоматично
виділити новий рядок для додавання наступного запису.
8. Метасимволи використовуються в процесі пошуку записів
для визначення шаблонів або правил, за якими будуть відібрані
відповідні записи. Вони допомагають здійснити більш гнучкий і
розширений пошук, а не просто точну відповідність тексту.

Основні метасимволи, які використовуються в багатьох мовах

програмування і системах пошуку, включають:

Зірочка (*): Зірочка вказує на будь-яку послідовність символів

або жодний символ. Наприклад, "abc*" відповідає "abc",
"abcd", "abc123", і так далі.

Питальник (?): Питальник вказує на будь-який один символ.

Наприклад, "a?c" відповідає "abc", "adc", "aec", і так далі.

Квадратні дужки ([ ]): Квадратні дужки дозволяють вказати

діапазон символів, які відповідають. Наприклад, "[0-9]"
відповідає будь-якій цифрі, "[A-Z]" - будь-якій великій літері.

9. Приховування полів у базі даних або таблиці може

використовуватися з різними метою, включаючи:

Забезпечення безпеки: Приховання конфіденційної інформації,

такої як паролі, соціальні номери або фінансові дані, забезпечує
захист цих даних від несанкціонованого доступу. Це особливо
важливо у веб-додатках або системах управління базами даних,
де доступ до даних може бути обмеженим.

Забезпечення конфіденційності: В деяких випадках деякі поля

можуть бути видимі для обмеженого кола користувачів, але не
для всіх. Наприклад, лікарська інформація пацієнта може бути
прихована від адміністраторів системи, але доступна
медичному персоналу.

Зменшення обсягу даних, які виводяться: Приховування

непотрібних полів у виведеному результаті може покращити
зручність користувача і зменшити обсяг інформації, яку він
бачить. Наприклад, ви можете приховати технічні поля в
формі, яка відображає дані користувачу.
Забезпечення дослідження даних: Приховування деяких полів
може використовуватися при аналізі даних. Наприклад, при
дослідженні впливу деяких факторів на результати
дослідження можна приховати інші незалежні змінні для
полегшення аналізу.